EnglishНа русском

Ефективна економіка № 4, 2015

УДК: 336.64

 

В. В. Дмитрієв,

студент 2 курсу магістратури,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ

 

ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ ПІДПРИЄМСТВА

 

V. Dmitriev,

Master-degree student of Taras Shevchenko National University of Kyiv

 

THE DEVELOPMENT OF COMPANY’S CASH FLOW MANAGEMENT MECHANISM

 

Розглянуто наукові основи організації процесу управління грошовими потоками підприємства, досліджено його принципи та етапи. Розроблено теоретичні, методологічні положення і практичні рекомендації щодо управління грошовими потоками підприємства. Запропоновано концептуальні підходи до оптимального управління грошовими потоками підприємства.

 

The scientific basics of enterprise cash flows management process organization is covered in the article, its principles and stages are investigated. Theoretical, methodological provisions and practical recommendations concerning of enterprise cash flows management are developed. Conceptual approaches to enterprise cash flows optimum management are offered.

 

Ключові слова: грошові потоки, управління грошовими потоками, механізм управління грошовими потоками підприємства.

 

Keywords: cash flow, cash management, cash management mechanism of the enterprise.

 

 

Постановка проблеми. Однією із проблем, що виникають перед підприємствами в сучасних умовах, є відновлення і збереження динаміки циклів операційної, інвестиційної і фінансової діяльності, що є запорукою необхідної ліквідної позиції підприємства. Вирішення цієї проблеми неможливе без глибоких досліджень економічних механізмів, що визначають грошові потоки кожного окремого суб’єкта господарювання. В діяльності підприємств існує нагальна потреба в розробці методики обліку, аналізу і контролю за грошовими потокам, що дозволить підвищити обґрунтованість прийняття фінансових рішень в умовах нестабільності та ризику, розробити систему аналітичних засобів управління грошовими коштами. Управління грошовими потоками значно впливає на кінцевий результат фінансово-господарської діяльності підприємства, тому кваліфіковане управління дає можливість зацікавленим особам приймати оптимальні управлінські рішення.

Увага до механізму управління грошовими потоками пояснюється тим, що в ринкових умовах господарювання потенційний власник повинен дати відповідь на три стратегічні питання: якими повинні бути величина та оптимальний склад активів підприємства, що дають змогу досягти добробуту; де знайти джерела фінансування та якою повинна бути їх оптимальна структура; як організувати поточне та перспективне управління фінансовою діяльністю, щоб забезпечити платоспроможність та фінансову стійкість підприємства.

За сучасних умов економічної діяльності актуальності набуває ефективне управління грошовими потоками підприємства, адже воно безпосередньо впливає на рівень ефективності, власне, суб’єкта господарювання, оскільки забезпечує безперервність і скорочення фінансового і операційного циклів, поточну і абсолютну ліквідність, знижує ризик неплатоспроможності тощо. Здійснення управлінського впливу на грошові потоки підприємства передбачає розробку механізму управління ними.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Питання теорії та практики формування економічних механізмів висвітлено в роботах Л.І. Албакіна, В.Г.Афанасьєва, І. Балабанова, І.О. Бланка, О. Василика, Л. Гурвіца, В.В. Ковальова, Л.О. Лігоненка, Є. Маскіна, Р. Майерсона, Ю. М. Осіпова, О.М. Поддєрьогіна, В.П. Савчука та ін. Водночас, теоретико-методологічні засади побудови організаційно-економічного механізму управління грошовими потоками підприємств ще не знайшли належного обґрунтування. Зокрема необхідно поглибити наукові дослідження структури та функцій цього механізму, вирішити завдання, що стосуються розроблення методологічних рекомендацій із визначення ефективності управління грошовими потоками, тощо.

Метою статті є теоретичне обґрунтування сутності управління грошовими потоками підприємства, визначення ролі системи управління грошовими потоками, розроблення теоретичних засад та практичних рекомендацій з удосконалення механізму управління грошовими потоками підприємств України та напрямків поліпшення фінансового стану суб’єкта господарювання на базі узагальнення існуючих концепцій.

Об’єктом дослідження є грошові потоки підприємства.

Предметом дослідження є теоретичні аспекти розробки механізму управління грошовими потоками підприємства.

Виклад основного матеріалу. Поняття «грошовий потік підприємства» [14, c. 323] є агрегованим, тобто таким, що містить у собі різноманітні види цих потоків, які обслуговують господарську діяльність, а саме грошовий потік від операційної, фінансової та інвестиційної діяльності.

Управління коштами розглядається як оперативне бюджетування платежів, погашення рахунків клієнтів, раціональне використання системи електронних переказів і кредитних карток [10, с 289].

Управління грошовими потоками - один із найважливіших сегментів фінансової роботи на підприємстві, від ефективності організації якого залежать як поточні результати діяльності, так і майбутні темпи розвитку господарюючого суб'єкта [3, с.392]. Загальна мета управління грошовими коштами - забезпечення збалансованості їх потоків, що надає можливість підтримувати достатній рівень платоспроможності та фінансової стійкості підприємства.

Нестача грошових потоків призводить до порушення фінансової стійкості. Якщо не вистачає власних фінансових ресурсів для фінансування запасів, виникає потреба у залученні короткострокових та довгострокових кредитів, які необхідно погашати, а також сплачувати відсотки за їх використання.

Механізм управління грошовими потоками підприємства належить розуміти як систему організації управлінського впливу, який виявляється у суб’єктно-об’єктних взаємозв’язках системи управління і здійснюється з метою досягнення поставлених перед ним цілей. Однією з основних проблем формування теоретичної концепції механізму управління є виявлення його протиріч, породжених, власне, принципами організації складних систем: організаційний процес в таких системах побудований на протилежних засадах і реалізується в протилежних тенденціях, тобто є діалектично організованим процесом [7, с 90].

Основними принципами управління грошовими потоками підприємства є принцип інформативної достовірності, забезпечення збалансованості, ліквідності, ефективності (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Принципи управління грошовими потоками підприємства

Назва принципу

Характеристика

інформативної достовірності

передбачає забезпечення системи управління грошовими потоками підприємства необхідною інформаційною базою, яка містить повну, правдиву та неупереджену інформацію про зміни і рух грошових коштів у результаті різних видів діяльності

забезпечення збалансованості

пов'язана з оптимізацією грошових потоків підприємства в процесі управління ними

ліквідності

в процесі управління грошовими потоками полягає у забезпеченні ефективного використання грошових коштів, що сприяє формуванню додаткових інвестиційних ресурсів для здійснення фінансових інвестицій

ефективності

реалізація цього принципу може бути досягнута шляхом синхронізації вхідного та вихідного грошових потоків досліджуваного періоду

Джерело: складено автором на основі [11, с.150]

 

Механізм управління грошовими потоками підприємства включає: цілі і завдання управління; критерії управління – кількісний аспект цілей; фактори управління – елементи об’єкту та їх взаємозв’язки, які піддаються управлінському впливові, задля досягнення поставлених цілей, принципи управління, специфіку і особливості управління, інструментарій управління, функції управління, а також, ресурси управління – матеріальні, фінансові ресурси, організаційний і соціальний потенціал. Він має ґрунтуватися на принципах системності, інтегрованості, достовірності, динамічності, відповідності цілям підприємства, досяжності, ефективності, багатоваріантності [12, с 162]. На рис 1. наведено схематичне зображення механізму управління грошовими потоками підприємства.

 

Рис. 1. Механізм управління грошовими потоками підприємства

Джерело: складено автором на основі [13, с.163]

 

На наш погляд, для досягнення і збереження підприємством сталого розвитку, необхідним є застосування сукупності заходів, методів і засобів з метою свідомого і цілеспрямованого впливу на рух грошових коштів, обсяг і продуктивність майнових та інтелектуальних цінностей, використовуваних для потреб виробництва, покращення умов і продуктивності праці персоналу, мінімізації шкідливого впливу виробництва на навколишнє середовище, забезпечення сталої платоспроможності і підвищення прибутковості підприємства. Відповідно до розробленої нами системи цілей управління виробничого підприємства, що прагне забезпечення сталого розвитку, виділяємо основні цілі управління грошовими потоками:

- визначення і задоволення попиту на гроші підприємства;

- оптимізацію грошових його потоків.

Задоволення попиту на гроші підприємства має ключове значення у забезпеченні його існування і ліквідності, обслуговуванні і здійсненні всіх видів господарської діяльності. Наявність і дефіцитного, і надлишкового рівня грошових коштів підприємства зумовлює негативний вплив на діяльність підприємства: перший проявляється у створенні загрози неплатоспроможності підприємства – навіть прибуткове підприємство може опинитися в ситуації неспроможності розраховуватись за поточними зобов’язаннями через нестачу вільних грошових коштів, другий – у збільшенні тривалості фінансового циклу підприємства та втрачених можливостях інвестування надлишкових грошових коштів. Логічно постає проблема визначення реальної потреби підприємства у запасах грошових коштів, тобто величина його попиту на гроші.

Досягнення підприємством стабільного зростання забезпечується через розвиток і оптимізацію всіх ланок і сфер економічної діяльності суб’єкта господарювання. Ключовим елементом економічної системи підприємства, при цьому, виступають грошові потоки, що забезпечують координацію потоків і залишків всіх видів ресурсів підприємства, обслуговуючи його діяльність. Тому, саме через оптимізацію грошових потоків доцільно управляти економічним зростанням підприємства [1, c. 136].

Сучасна вітчизняна наука характеризується наявністю двох підходів до побудови механізму управління грошовими потоками підприємства, розроблених І.О. Бланком та Л.О. Лігоненко і Г.В. Ситник. Обидві торії наполягають на таких напрямках управління, як збалансування і синхронізація надходжень і видатків грошових коштів, можна визначити третій напрям – відповідно, максимізації чистого грошового потоку чи, навпаки, вирівнюванні вхідних і вихідних потоків.

За своєю природою, грошові потоки підприємства мають важко передбачуваний, змінний характер. Обсяги вхідного і вихідного грошових потоків, тобто доходів і витрат грошових коштів, підлягають обліку за двома методами: касовим або методом нарахувань. Фінансовий облік на підприємстві ведеться за використання методу нарахувань, разом з тим, грошовий потік, а саме, грошові надходження, що виступають безпосереднім результатом реалізаційної діяльності підприємства, є елементом обліку, побудованого на касовій основі. Водночас, практика функціонування підприємства доводить існування цілої множини доходів і витрат, які, залежно від методу обліку, будуть віднесені до різних часових періодів. Класичним прикладом такої часової розбіжності слугує облік фінансування капітальних витрат:

- за касовим методом – витрати будуть визнані, а придбане устаткування вважатиметься оплаченим;

- за методом нарахування – витрати, пов’язані з придбанням основного капіталу будуть віднесені на собівартість продукції в якості амортизації, що виступає елементом обліку виключно за методом нарахувань і є головним чинником визначення різниці між двома зазначеними методами обліку. Наявність ситуацій такого роду призводить до перевищення і зростання величини коливань чистих грошових потоків, порівняно з величиною прибутків і збитків. Що у свою чергу, зумовлює незбалансованість у часі надходжень і видатків грошових коштів, тобто призводить до їх дефіциту або надлишку: у випадку необхідності використання підприємством страхового запасу грошових коштів на покриття перевищення обсягу вихідного грошового потоку над вхідним або у випадку виникнення залишку тимчасово вільних коштів. Перший призводить до зниження рівня абсолютної ліквідності, зростання ризику неплатоспроможності, можливої зупинки операційного циклу підприємства, другий – до відволікання частини обігових коштів з обороту, тобто до втраченої можливості у отриманні прибутку. А також, подовженні фінансового циклу, тривалість якого, в свою черг, є надзвичайно важливим показником фінансового стану та результатів управління грошовими потоками підприємства. Очевидно, що збільшення ризику операційної неплатоспроможності, викликане дією факторів десинхронізації і незбалансованості вхідних і вихідних грошових потоків, які призводять, також, до зростання рівня економічних збитків через відволікання високоліквідних активів. Тому, сучасні концепції управління грошовими потоками підприємства орієнтуються, значною мірою, на досягнення їх збалансованості і синхронності, тобто направлені на узгодженість і співставлення характеристик обсягу і часового проміжку надходжень грошових коштів на підприємство і їх витрачань для усунення дефіцитного або надлишкового рівня чистого грошового потоку. Відповідно, збалансування і синхронізацію доцільно вважати напрямками оптимізації грошових потоків господарюючого суб’єкту.

За визначенням Л.О. Лігоненко і Г.В. Ситник, третім напрямком управління грошовими потоками має виступати вирівнювання грошових потоків [5, с.127]. За такого підходу виконуються умови ефективності використання запасів грошових активів через зменшення страхових їх залишків, пов’язаних з циклічністю та/або сезонністю діяльності підприємства. Однак, визначення прийнятності такого підходу полягає у співставленні втрати економічної вигоди, частини циклічних та/або сезонних реалізаційних доходів з втраченою економічною вигодою, пов’язаною із невідповідністю вхідного і вихідного грошових потоків. Крім того, за адекватного рівня синхронності грошових потоків, даний напрямок втрачає доцільність з економічної точки зору, оскільки підприємство не втратить своєї платоспроможності, навіть, незважаючи на наявність незначного страхового залишку грошових активів. Отже, обґрунтованість використання в якості напрямку побудови механізму управління грошовими потоками їх вирівнювання, обумовлюється характером і динамікою розвитку підприємства: воно може застосовуватись для стабільно діючих підприємств із незначними циклічними та/або сезонними коливаннями обсягів діяльності і, відповідно, обсягів грошових потоків, при розподілі і використанні позитивного грошового потоку. Звідси, даний напрям оптимізації грошових потоків не може бути прийнятий в якості загального елементу моделі оптимізації.

Відповідно до підходу, запропонованого І.О. Бланком, іншим напрямом побудови механізму управління грошовими потоками підприємства має стати максимізація чистого грошового потоку [2, с. 316]. Однак, наполягаючи на застосуванні такого напрямку, автор суперечить самому собі, адже, досягнення збалансованості і синхронності грошових потоків призводить до наближення значення чистого грошового потоку до нуля, відповідно, максимізація чистого грошового потоку автоматично стає неможливою. Більше того, постійне зростання величини чистого грошового потоку неминуче зумовить зростання залишків грошових активів, що в свою чергу, спричинить збиток в результаті втраченої можливості. Звідси випливає, що використання максимізації чистого грошового потоку в якості однієї із задач оптимізації не має під собою обґрунтування економічною доцільності.

Відповідно до вищевикладеного, за досягнення найвищого рівня синхронності грошових потоків, спостерігається наближення значення чистого грошового потоку до нуля, тобто до повного використання вхідного грошового потоку і повного забезпечення потреби підприємства у грошових коштах. Одночасно, для досягнення найвищого рівня ефективності оптимізаційної діяльності підприємства, виникає необхідність у наявності нормативного рівня страхового запасу, який має бути забезпеченим чистим грошовим потоком, що виступає при цьому інструментом зміни залишків грошових активів підприємства [4, c. 136]. Відповідно, виникає потреба у виробленні такого напряму оптимізаційної діяльності, за якого б виконувалась (наближувалась) реалізація даної тотожності.

Початковим етапом формування механізму управління грошовими потоками є визначення відповідних орієнтирів, які потрібно досягнути на підприємстві [8, c. 46]. Критеріями управління грошовими потоками підприємства, тобто кількісними характеристиками цілей, можуть виступати: обсяг чистого грошового потоку, величина попиту на гроші, обсяг валових вхідних і вихідних грошових потоків, ліквідність грошового потоку, а також множина показників їх оцінки.

Другий крок побудови механізму управління полягає у визначенні факторів управління. Оцінити узгодженість критеріїв і факторів управління можна співставленням запланованих і отриманих показників стану факторів і показників результатів, на досягнення яких був направлений управлінський вплив.

Третім кроком формування механізму управління є визначення методів і важелів управлінського впливу на фактори, а також розробки інформаційного та нормативно-правового забезпечення, фінансових методів та фінансових важелів.

Четвертий крок у формуванні механізму управління грошовими потоками підприємства передбачає вияснення необхідної сукупності ресурсів управління, шляхом яких здійснюється вплив на відповідні його фактори. Ресурси управління слід розуміти як джерела впливу на фактори управління, яким притаманна різноманітна природа: фінансова, матеріальна, соціальна тощо. Вони не можуть бути ізольованими, оскільки утворюються в результаті взаємного впливу. В ході реалізації управлінської стратегії, використовуються різноманітні ресурси, при чому окремі їх види являють собою складну комбінацію інших видів ресурсів. Один з основних економічних законів доводить обмеженість ресурсів як кількісну, так і в межах конкретного часового проміжку, наслідком якої виявляється намагання найбільш раціонального й оптимального їх використання: за відомого обсягу ресурсів, максимізується результат, за відомого результату – мінімізується обсяг ресурсів. Обмеженість у ресурсах може призводити до необхідності перегляду складу виявлених факторів управління або методів управлінського впливу на них, що, у свою чергу, потребує зміни раніше встановлених цілей управління грошовими потоками і приведення їх у відповідність до реальних можливостей впливу на фактори [11, c. 149]. Тільки за наявності такої відповідності, можна вважати виявленою групу факторів, вплив на яку призведе до отримання реальних результатів.

Важливою умовою побудови механізму управління грошовими потоками є вивчення факторів, які впливають на їх обсяг і характер формування у часі, тому їх можливий перелік наведений на рис. 2.

 

Рис. 2. Фактори, що впливають на формування механізму управління грошовими потоками підприємства

Джерело: складено автором на основі [10]

 

Організаційне забезпечення ефективної моделі управління грошовими потоками підприємства можна охарактеризувати такими напрямами фінансової роботи, як [3, c. 390-391]:

- організація трансакції, зокрема в частині часу, обсягів та повноти руху грошових коштів підприємства;

- контроль руху грошових ресурсів, зокрема на відповідність бюджетним параметрам діяльності підприємства у пла­новому періоді й дотримання значень цільових індикаторів;

- підтримка управлінських рішень та оцінка ефективності менеджменту.

Управління грошовими потоками здійснюється відповідно до поставлених цілей, обґрунтування яких є початковим етапом формування моделі управління грошовими потоками, у яку закладаються загальні і специфічні цілі.

Сукупність конкретних методів і форм, що використовуються підприємством для організації руху грошових коштів у часі і просторі відповідно до визначених критеріїв і цілей, формує модель управління грошовими потоками підприємства. Така модель визначається підприємством самостійно і є індивідуальною, враховуючи особливості його фінансово-господарської діяльності, положення фінансової стратегії, а також специфічні умови зовнішнього та внутрішнього середовища її реалізації. Така індивідуальність досягається при використанні сукупності загальних підходів, прийомів та методів - інструментарію управління грошовими потоками. Схема прийняття рішення щодо управління грошовими потоками наведена на рис. 3.

Ефективність управління грошовими потоками визначається синхронізацією надходжень і виплат, підтримкою постійної платоспроможності підприємства і включає такі складові [9, c. 98]:

- визначення мінімального обсягу грошових коштів, достатнього для обслуговування поточної господарської діяльності;

- постійний моніторинг надходження грошових коштів від продажу;

- згладжування коливань в обсягах надходжень і виплат грошових коштів з метою запобігання платіжної кризи в окремі періоди;

- оптимізація системи розрахунків з постачальниками і покупцями, тобто обґрунтування політики надання комерційних кредитів і отримання відстрочок платежів;

- вибір напрямків використання тимчасово вільних грошових коштів з метою запобігання втрат від інфляції і упущеної вигоди;прискорення оборотності грошових коштів за рахунок впровадження організаційно-економічних заходів.

 

Рис. 3. Порядок прийняття рішення щодо управління грошовими потоками підприємства

Джерело: складено автором на основі [12]

 

Негативні наслідки дефіцитного грошового потоку підприємства проявляються у зниженні ліквідності та рівня платоспроможності підприємства, що призводить до зростання кредиторської заборгованості, зростання тривалості фінансового циклу підприємства та зниження показників ефективності використання капіталу підприємства. Таким чином, оптимізація грошових потоків являється процесом вибору найкращих форм їх організації на підприємстві з урахуванням умов та особливостей здійснення його господарської діяльності.

Висновки. Управління грошовими потоками в цілому є важливим елементом фінансової політики підприємства, воно наскрізь охоплює всю систему управління підприємством. Важливість та значення управління грошовими потоками важко переоцінити, адже від його якості та ефективності залежить не тільки його стійкість в конкретний період часу, а й можливість подальшого розвитку, досягнення фінансового успіху на довгострокову перспективу.

В результаті дослідження було виявлено, що механізм управління грошовими потоками є системою управлінського впливу, якій притаманні одночасно організація і дезорганізація, діалектичний взаємозв’язок яких виявляє істинну сутність цього поняття. Розроблений механізм управління грошовими потоками підприємства передбачає досягнення певних управління, що полягають у визначенні попиту на гроші підприємства і оптимізації його грошових потоків. Критеріями управління грошовими потоками підприємства, тобто кількісними характеристиками цілей, можуть виступати: обсяг чистого грошового потоку, величина попиту на гроші, обсяг валових вхідних і вихідних грошових потоків, ліквідність грошового потоку, а також множина показників їх оцінки.

Ефективність управління грошовими потоками визначається синхронізацією надходжень та виплат, підтримкою постійної платоспроможності підприємства та раціональним використанням фінансових ресурсів, які формуються із зовнішніх і внутрішніх джерел. Практична реалізація цих складових управління грошовими потоками дасть змогу певною мірою знайти компроміс між необхідністю підтримувати певний обсяг грошових коштів для забезпечення ліквідності підприємства і бажанням інвестувати тимчасово вільні кошти для забезпечення їх дохідності.

 

Література.

1. Білик М.Д. Грошові потоки підприємств у мікро- та макроекономічному аспекті [Текст] / М. Д. Білик, С. І. Надточій // Фінанси України. – 2013. – № 6. – C.133–147.

2. Бланк И. А. Управление финансовой стабилизацией предприятия / И. А. Бланк - К.: Ника-Центр, Эльга, 2010. - 496 с.

3. Біндасова Ю.О. Теоретичні аспекти формування системи управління грошовими потоками підприємства [Текст] / Ю. О. Біндасова //Научно-технический сборник. – 2014. – №77. – С.388-394.

4. Ковшова С.О. Необхідність оптимізації руху грошових потоків підприємства в сучасних умовах господарювання [Текст] / С.О. Ковшова // Управління розвитком. – 2013. – №20. – C.135–136.

5. Кулик К.М. Відмінності та взаємозв’язок між «грошовими коштами» та «грошовими потоками» підприємства [Текст] / К.М. Кулик // Управління розвитком. – 2014. – № 1. – C.136–138.

6. Лігоненко Л.О. Управління грошовими потоками : навч. посіб. [Текст] / Л.О. Лігоненко, Г.В. Ситник. -К. :КНТЕУ, 2005. - 255с.

7. Литвинчук Т.В. Грошові потоки в системі управління підприємством [Текст] / Т. В. Литвинчук // Вісник Хмельницького національного університету. – 2014. – № 6. – C.86–90.

8. Митякова О.И. Оптимизация денежных потоков как инструмент кризисного управления предприятием [Текст] / О.И. Митякова // Финансы и кредит. – 2013. – №30. – C.45–50.

9. Ролько О.Ю. Значення ефективності управління грошовими потоками підприємств [Текст]  // Проблемы материальной культуры – Экономические науки. – 2014. - С. 97 – 100.

10.Савчук В. П., Управление финансами предприятия [Текст] / В. П. Савчук. - М. : БИНОМ, Лаборатория знаний, 2003. - 480 с.

11.Тридід О.М. Методичний підхід до оцінювання ефективності управління грошовими потоками підприємства [Текст] / О.М. Тридід, К.В. Орєхова // Наука й економіка. – 2013. – № 4. – C.147–154.

12.Харченко В.А. Система управління грошовими потоками підприємства [Текст] / В. А. Харченко // Вісник економічної науки України. – 2014. – №1. – С. 161-164.

13.Шик Л. М., Жердьова А. С. Проблеми управління грошовими потоками підприємства з метою забезпечення його платоспроможності [Текст]  / Л. М. Шик, А. С. Жердьова // Вісник Запорізького національного університету. – 2014 – № 1. – С. 161 – 167.

14.Ясишена В. Сутність грошових потоків підприємств та їх класифікація [Текст]  / В. Ясишена // Економічний аналіз. – 2014. – № 2. – С. 321 – 324

 

References.

1. Bіlk, M.D. (2013), “Cash flows in microeconomic and macroeconomic aspect”, Finansy Ukrainy, vol. 6, pp. 133–147.

2. Blank, Y. A. (2010), Upravlenie finansovoi stabilizaciei predpriatiya [Management of financial stabilization company], Nyka-Tsentr El'ha, Kyiv, Ukraine.

3. Bindasova, Yu.O. (2014), “Theoretical aspects of the formation of management cash flow”, Nauchno-tekhnycheskyj sbornyk, vol. 77, pp. 388-394.

4. Kovshova, S.O. (2013), “The need to optimize cash flows of the company in the current economic conditions”, Upravlinnia rozvytkom, vol. 20, pp. 135–136.

5. Kulyk, K.M. (2014), “The differences and interrelation between cash and cash flow” Upravlinnia rozvytkom, vol. 1, pp. 136–138.

6. Lihonenko, L.O. and Sytnyk, H.V. (2005), Upravlinnia hroshovymy potokamy [Cash flow management] KNTEU, Kyiv, Ukraine.

7. Lytvynchuk, T.V. (2014), “Cash flows in enterprise management system”,Visnyk Khmel'nyts'koho natsional'noho universytetu, vol. 6, pp. 86–90.

8. Mytiakova, O.Y. (2013), “Optimization of cash flows as an instrument of crisis management company”, Fynansy y kredyt, vol. 30, pp. 45–50.

9. Rol'ko, O.Yu. (2014), “Efficiency of the cash flows of the company”, Problemy materyal'noj kul'tury – Ekonomycheskye nauky, pp. 97 – 100.

10. Savchuk, V. P. (2003), Upravlenye fynansamy predpryiatyia [Financial management company], BYNOM, Laboratoryia znanyj, Moscow, Russia.

11. Trydid, O.M. and Oriekhova, K.V. (2013), “The methodical approach to evaluating the effectiveness of cash flow management”, Nauka j ekonomika, vol. 4, pp. 147–154.

12. Kharchenko, V.A. (2014), “Management system of cash flow”, Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, vol. 1, pp. 161-164.

13. Shyk, L. M. and Zherd'ova, A. S. (2014), “Problems of cash flow to ensure that it of solvency”, Visnyk Zaporiz'koho natsional'noho universytetu, vol. 1, pp. 161 – 167.

14. Yasyshena, V. (2014), “The essence of the cash flows of companies and their classification”, Ekonomichnyj analiz, vol. 2, pp. 321 – 324.

 

Стаття надійшла до редакції 07.04.2015 р.