ВИЗНАЧЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ ТА КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ РЕГІОНУ НА ОСНОВІ ЕФЕКТУ МУЛЬТИПЛІКАЦІЇ

О. Р. Західна; Х. О. Патицька

Ефективна економіка № 8, 2014

УДК 336.332:330.322.1

О. Р. Західна,

к. е. н., доцент, Львівська державна фінансова академія

Х. О. Патицька,

Львівська державна фінансова академія

ВИЗНАЧЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ІНВЕСТИЦІЙНИХ ПРОЕКТІВ ТА КОНКУРЕНТНИХ ПЕРЕВАГ РЕГІОНУ НА ОСНОВІ ЕФЕКТУ МУЛЬТИПЛІКАЦІЇ

O. R. Zakhidna,

PhD, Associate, Lviv State Financial Academy

H. O. Patytska,

Lviv State Financial Academy

DETERMINATION OF POTENTIAL INVESTMENT PROJECTS AND COMPETITIVE ADVANTAGES ON THE BASIS OF A MULTIPLIER EFFECT

У статті досліджуються місце та роль мультиплікатора в питанні аналізу економічних явищ, його розуміння як важливого показника економічного розвитку конкретної території чи держави. Діагностовано закономірності та основні зв’язки в розвитку економіки з позиції вивчення мультиплікативних ефектів. Визначено математичні формули розрахунку мультиплікативного ефекту, показано взаємозв’язки зміни основних макроекономічних показників. Доказано можливість отримання завдяки обрахунку мультиплікативного ефекту непрямої оцінки одержуваної при інвестуванні переваги відповідного регіону і держави в цілому.

This paper examines the place and role of the multiplier in question the analysis of economic phenomena, his understanding as an important indicator of economic development of a particular area or country. Diagnosed laws and fundamental relations in economic development from the standpoint of the study of multiplicative effects. Determined mathematical formula for calculating the multiplier effect relationship shown changes in key macroeconomic indicators. Proved possibility of calculating the multiplier effect through indirect estimation obtained by investing the benefits of the region and the state as a whole.

Ключові слова: мультиплікатор, інвестиції, ВВП, споживання, гранична схильність до споживання, заощадження, гранична схильність до заощадження.

Keywords: multiplier, investment, GDP, consumption, marginal propensity to consume, save, marginal propensity to save.

Постановка проблеми. Післякризовий період, в який сьогодні ввійшов світ і, зокрема, Україна, вимагає від держав швидкого та ефективного переходу від фази кризи до фази пожвавлення або підйому в умовах кризової економіки. Обираючи одиницею економічного аналізу певний регіон як складну соціально-економічну просторову систему, стає зрозумілим, що управління такою системою вимагає грамотного менеджменту та виваженого прийняття рішень, фундаментальною основою яких є стратегія розвитку відповідного регіону а спільним фактором – стратегічне мислення, на якому і засноване прийняття цих рішень. При цьому, досвід показує, що прийняті на даному рівні управління рішення, як правило, не носять системного характеру, часто увага акцентується на якій-небудь одній області, в той час як інші, не менш значимі напрямки втрачають підтримку. Тому, розглядаючи питання ефективного фінансово-економічного управління розвитком регіону, бачимо необхідність вивчення та аналізу його ринкового потенціалу.

Загальноприйнятим є положення про те, що державні інвестиції є прямим шляхом до досягнення цілей економічного зростання. Але на практиці збільшення інвестицій держави в економіку не завжди своїм наслідком має покращення основних макроекономічних показників країни [3]. В даному випадку варто розуміти таку важливу аксіому вдалого інвестування в економіку держави: «оперувати лише оцінюванням прямих ефектів від реалізації окремих управлінських рішень недостатньо»[8]. Мова йде про ланцюгову реакцію, яку тягне за собою будь-яка зміна будь-якого елемента системи. В даному випадку – це мультиплікативний ефект, суть якого полягає в наступному твердженні: збільшення будь-якого з компонентів автономних видатків наслідком має збільшення національного доходу держави, причому на величину, яка є більшою ніж початкові витрати.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема визначення економічного змісту ефектів мультиплікації автономних витрат і акселерації інвестицій широко досліджена у зарубіжній літературі, зокрема в працях Дж.М.Кейнса, Р. Харрода, Е. Хансена, П. Самуельсона, Дж.Р.Хікса тощо. Саме ці автори приділили найбільшу увагу проблемам відтворення, економічного зростання, пошуку адекватних йому методів державного регулювання. На жаль, вітчизняна економічна наука не приділяла уваги конструктивному розвитку теорії мультиплікатора. З точки зору критичного аналізу явище мультиплікатора і можливості його використання в регулюванні економіки розглядалися в роботах Л. Б. Альтера, В. Е. Шляпентоха, Р. Х. Хафізова, С. С. Носового, І. М. Осадчої, О.О. Загородньої тощо. Проте, існує ще велика кількість «білих плям» в питанні визначення суті та можливостях використання мультиплікатора при аналізі та спробі розуміння економіки та її розвитку.

Метою статті є визначення суті поняття «мультиплікатор» та його розуміння як важливого показника економічного розвитку конкретної території чи держави, її інвестиційної привабливості для можливого вливання фінансових ресурсів в економічну сферу конкретного регіону.

Виклад основного матеріалу. Термін «мультиплікатор» введений 1931 року англійським економістом Р.Ф. Каном, розвинений і доповнений Дж.М. Кейнсом і означає коефіцієнт, який фіксує пряму пропорційну залежність між приростом інвестицій та приростом національного доходу. Сам механізм мультиплікативного ефекту можна пояснити так: «інвестиції перетворюються на доходи, які у свою чергу обумовлюють довготривалий процес утворення нових доходів» [5] (рис. 1).

Так, мультиплікативний ефект – це вплив мультиплікатора на зміну об’єму виробництва, інвестицій та інших вагомих характеристик галузі. При цьому, відображається ефект від збільшення показників в відповідній галузі, але, що не менш важливо, з урахуванням його внеску в динаміку економічних показників розвитку держави. З цього випливає наступне: більша величина мультиплікатора не є гарантом високого мультиплікативному ефекту. Пояснити цю тезу можна, взявши до уваги той факт, що різні галузі економіки мають неоднакову вагу в сукупних показниках ВВП. Отже, та галузь, яка має більш високий коефіцієнт мультиплікатора, але при цьому – відносно менший вплив на зміни в економіці, характеризується меншим мультиплікативним ефектом в порівнянні з більш вагомою в економічному середовищі галуззю.

Конкретизувати дане питання можна, розрахунково проаналізувавши, який вплив на валовий внутрішній продукт мають інвестиції з позиції мультиплікатора.

Рис. 1. Механізм мультиплікативного ефекту

Позначивши інвестиції за певний аналізований нами період Іt, а інвестиції за попередній період - Іt-1, відобразимо приріст інвестицій в період t [4]:

ДІ = Іt - Іt-1 (1)

Отож, приріст інвестицій є величиною, яка показує зміну інвестицій за певний період. Як складовий елемент сукупного попиту, інвестиції спричиняють зростання попиту та валового внутрішнього продукту. При цьому, аналогічно, як у випадку з інвестиціями, можна подати приріст ВВП:

ДВВП = ВВПt - ВВПt-1 (2)

Тепер визначимо мультиплікатор – «числовий коефіцієнт, який показує залежність змін доходу від змін інвестицій» [6] і визначається за такою формулою:

(3)

Зрозумілим є той факт, що існує безпосередній зв’язок між мультиплікативним ефектом та схильністю населення до споживання та заощадження.

Та частина одержаного доходу, що спрямовується на споживання, залежить від граничної схильності до споживання (ГСС). Тому кінцевий приріст доходу визначатиметься тим, який його обсяг буде спрямовано на споживання усіма учасниками процесу. При цьому, чим вища величина граничної схильності до споживання, тим розмір приросту доходу в результаті мультиплікаційного ефекту буде більшим. Тому величину мультиплікатора можна визначити за формулою:

(4)

Іншим способом вираження даної формули є використання при цьому такого показника як гранична схильність до заощадження (ГСЗ), який є обернено пропорційним до граничної схильності до споживання. Якщо згадати, що ГСС + ГСЗ = 1, то:

(5)

Як бачимо, величина мультиплікатора є оберненою до граничної схильності до заощадження, тому, чим вища ця величина, тим мультиплікатор нижчий і навпаки. Отже, чим менша частка доходу, яка йде на заощадження, тим більшими є наступні видатки в кожному наступному циклі і, відповідно, вищим є значення мультиплікатора.

Оскільки, спочатку економіка знаходиться в стані рівноваги, то збільшення інвестицій спричинить перевищення рівноважних їм заощаджень. А це, в свою чергу, означатиме, що об’єм ВВП вже не є рівноважним і повинен вирости на стільки, щоб стимулювати додаткові заощадження для компенсації приросту інвестицій в економіку. Тобто:

ДВВП = М * ДІ = ( ) * ДІ (6)

Окрім того, розглядаючи зв’язок інвестицій та заощаджень, варто звернути увагу на поняття трансформації заощаджень в інвестиції.

Наочно процес взаємозв’язку зоащаджень та інвестицій показано на рис. 2.

Рис. 2. Зростання рівня заощаджень:

З – заощадження в стаціонарному стані; З1 – зростання заощаджень до нового рівня; І – інвестиції національної економіки; Т.1 та Т.2 – точки зміни ВВП

При розгляді цього питання потрібно зосередитися на таких основних умовах взаємопов’язаності цих економічних категорій [4]:

- основним джерелом чистих інвестицій в економіку країни є заощадження домогосподарств;

- при уповільненому зростанні заощаджень або при при повній зупинці їх збільшення починається скорочення інвестицій та нагромадженого капіталу. Ця ситуація характерна для економіки за умов тривалої інфляції;

- зростання заощаджень створює верхню межу нарощування інвестицій.

Математично визначення трансформації заощаджень(З) в інвестицій(І) можна так:

(7)

При цьому,

Варто зауважити, що найнижчий рівень трансформації притаманний сектору домашніх господарств. З цього випливає такий висновок: домашні господарства заощаджують набагато більше, ніж інвестують. Саме ці ресурси можна використати для активізації інвестиційного процесу в економіці країни.

Варто звернути увагу також на поняття ефективності заощаджень (Етр), яка показує, як зростають інвестиції при збільшення заощаджень на одну грошову одиницю, і визначається так [5]:

(8)

В рамках взаємозв’язку підприємництва та держави часто виникає потреба в ефективності вкладення коштів в той чи інший інвестиційний проект. Особливо це стосується великих інфраструктурних (пов’язаних з потребою «запуску» процесу сервізації економіки [1]) і виробничих проектів, які дозволяють змінити структуру економіки цілих регіонів. В даному випадку необхідним є аналіз регіонального мультиплікатора, де «основна увагу приділяється взаємозв’язкам між секторами в середині регіону або опосередкованому розповсюдженні імпульсів, які розпочалися в будь-якому секторі економіки і поширились на всі інші сегменти» [6]. Тобто, дослідження мультиплікативного процесу в межах певного регіону для формування стратегії та визначення відповідних тактичних цілей його подальшого соціально-економічного розвитку полягає в тому, що регіональний мультиплікатор показує, яким чином розвиток одного сектора спричиняє розширення іншого. Як зазначає Стеценко Т.О. [6], це дуже важливий нюанс, «оскільки імпульси одних приводять до розширення виробництва, а інших до його скорочення».

Висновки. Як правильно зауважує І.М. Мартиненков, важливість концепції мультиплікатора інвестицій в тому, що вона є однією з тих засобів, аналіз яких дозволяє пояснити причини нестабільності ринкової економіки [2]. Так, наприклад, зовсім незначне скорочення обсягу інвестицій може спричинити глибокий спад виробництва та значний ріст показника безробіття. За допомогою цього прикладу можна побачити та зрозуміти ту макроекономічну роль, яку відіграють в ринковій економіці інвестиції. Адже, за допомогою теорії мультиплікатора можна здійснити непряму оцінку одержуваної при інвестуванні переваги відповідного регіону і держави в цілому, що яскраво підтверджує необхідність вивчення суті та значення мультиплікатора в розумінні економічних закономірностей, їх змін та еволюції.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Федірко О.А., Ільницький Д.О. Розвиток регіональної інфраструктури як інструмент регулювання економіки // Науковий вісник ЧДІЕУ. Серія 1, Економіка : збірник наукових праць. – Чернігів : ЧДІЕУ, 2010. – № 3(7). – С. 49-59.

2. Мартиненков І.М. Моделі транснаціональних інвестицій в аспекті економічного зростання / І.М. Мартиненков // Економічний вісник Донбасу – 2011.

3. Попель Л.А. Бюджетні інвестиції як складова інвестицій реального сектору економіки / Л.А. Попель // Вісник Хмельницького національного університету. – №2 - 2011. – C. 205-209.

4. Прокопишин Л.М., Карковська В.Я., Склярук Т.В. Мультиплікативний вплив на трансформацію заощаджень в інвестиції у національній економіці//Науковий вісник НЛТУ України.- 2010.-Вип.20.11. с. 185-192.

5. Н.Ю. Степанок. Мультиплікативні ефекти інвестицій у транспортну галузь// Вісник Хмельницького національного університету. – 2011. - № 3 - T. 1. – С. 112-117.

6. Стеценко Т. О. Аналіз регіональної економіки: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2002. — 116 с.

7. Основи економічної теорії: Підручник / А. А. Чухно, П. С. Єщенко, Г. Н. Климко та ін.; За ред. А. А. Чухна. — К.: Вища шк., 2001. — 606 с.

8. Широв, А. А. Оценка мультипликативных эффектов в экономике: возможности и ограничения [Текст] / А. А. Широв, А. А. Янтовский // ЭКО.Всероссийский экономический журнал. - 2011. - №2. - С. 40-58.

REFERENCES

1. Fedirko O.A. and Il'nyts'kyy D.O. (2011), “The development of regional infrastructure as an instrument of economic regulation”, Naukovyy visnyk ChDIEU, vol. 3 (7), pp. 49-59.

1. Martynenkov I.M.(2011), “Models of multinational investment in terms of economic growth”, Ekonomichnyy visnyk Donbasu.

2. Popel' L.A. (2011), “Budget investments as part of investment real economy”, Visnyk Khmel'nyts'koho natsional'noho universytetu, vol. 2, pp. 205-209.

3. Prokopyshyn L.M. and Karkovs'ka V.Ya. and Sklyaruk T.V. (2010), “Multiplier effect on the transformation of savings into investments in the national economy”, Naukovyy visnyk NLTU Ukrayiny, vol. 20.11, pp. 185-192..

4. N.Yu. Stepanok. (2011) “Multiplier effect of investments in the transport sector”, Visnyk Khmel'nyts'koho natsional'noho universytetu, vol. 3, pp. 112-117.

5. Stetsenko T. O. (2002), Analiz rehional'noyi ekonomiky [Analysis of the regional economy], KNEU, Kyyiv, Ukraine.

6. A. A. Chukhno and P. S. Yeshchenko and H. N. Klymko, (2001), Osnovy ekonomichnoyi teoriyi [Principles of Economic Theory], Vyshcha shkola, Kyyiv, Ukraine.

7. Shirov, A. A. (2011), “ Assessment of multiplicative effects in the economy: opportunities and limitations ”,Vserossijskij jekonomicheskij zhurnal, vol. 2, pp. 40-58.

Стаття надійшла до редакції 19.08.2014 р.