EnglishНа русском

Ефективна економіка № 12, 2014

УДК 330.837

 

І. В. Ховрак,

к. е. н., доцент, доцент кафедри фінансів і кредиту,

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського, м. Кременчук

 

ТРАНСАКЦІЙНІ ВИТРАТИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРОСТОРУ

 

I. Khovrak,

PhD (Econ.), docent, Associate Professor of the department of Finance and Credit,

Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University

 

TRANSACTION COSTS OF NATIONAL ECONOMY IN THE GLOBALIZED INFORMATION SPACE

 

В статті систематизовано основні методологічні підходи до визначення трансакційних витрат, що дало змогу виділити різні форми сприйняття даних витрат: негативну, нейтральну та позитивну. Проаналізовано фактори, що впливають на обсяг та структуру трансакційних витрат. Наведено класифікацію трансакційних витрат за рівнями виникнення. Доведено, що важливим є не мінімізація, а оптимізація обсягу та структури трансакційних витрат.

 

The article deals with systemizing basic methodological approaches to the definition of transaction costs, which helped to allocate various forms of perception of these costs, negative, neutral and positive. The author analyzes the factors that influence size and structure of the transaction costs. There is given a classification of transaction costs by the level of occurrence. It is proved that it is important not to minimize but to optimize volume and structure of the transaction costs.

 

Ключові слова: трансакційні витрати, класифікація трансакційних витрат, фактори впливу, підходи до управління, глобалізація інформаційного простору.

 

Keywords: transaction costs, classification of transaction costs, factors of influence, management approaches, globalization of information space.

 

 

Постановка проблеми. В умовах нестабільності бізнес-середовища та недосконалості нормативно-правової бази України, економічне зростання, розвиток корпорацій та їх ефективність значною мірою залежать від повноти, достовірності, своєчасності та об’єктивності інформації, на основі якої приймаються оперативні та стратегічні управлінські рішення. Проте, ринковий механізм, в межах якого інформація є розпорошеною, призводить до збільшення трансакційних витрат, тоді як ієрархічна структура до певної межі забезпечує їх скорочення [1, с. 144]. Тому наукова спільнота наголошує на важливості інформаційних трансакцій [2, с. 224], а платність та асиметричність інформації є основою розуміння трансакційних витрат. Так, глобалізація інформаційного простору призводить до зростання частки трансакційних витрат у загальному складі витрат корпорацій від 1,5 до 15 % [3, с. 73], а також їх частки в ринковій економіці – до 60–70 % від ВНП [4, с. 69]. Варто зазначити, що трансакційні витрати є відносно новою категорією в сучасній економічній теорії, проте вони здійснюють суттєвий вплив на сучасне суспільство в цілому та діяльність корпорацій зокрема, чим обумовлюють необхідність їх розгляду як нового об’єкту управління та оптимізації.

Також важливо відмітити, що трансакційні витрати формуються в будь-якій економіці, їх не можна сприймати виключно негативно, оскільки вони є необхідною складовою ефективної діяльності корпорацій. Ігнорування важливості трансакційних витрат може призвести до необґрунтованих управлінських рішень і, відповідно, до погіршення результатів діяльності та фінансового стану корпорацій. Важливо, що в розвинутих економіках великий обсяг трансакційцних витрат є позитивним фактором та свідчить про зростання кількості і якості трансакцій між суб’єктами господарювання [5, с. 121]. В противагу, в українській економіці надмірний обсяг даних витрат відображає неефективність механізму взаємодії між суб’єктами господарювання, суспільством та державою.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поняття трансакційних витрат є одним з ключових в сучасній економічній теорії, його сутність формується представниками інституціональної та неоінституціональної теорії, теорії трансакцій та контрактної теорії фірми. Методологічним базисом дослідження трансакційних витрат є публікації А. Алчіана, І. Барцеля, К. Далман, М. Дженсена, Дж. Джоунса, Г. Демсеца, Т. Еггертссона, К. Ерроу, Р. Коуза, П. Мілгра, Д. Норта, Дж. Робертса, Дж. Стиглера, О. Уільямcона, С. Хілла та інших. Розвиток теорії трансакційних витрат знаходить відображення і в роботах вітчизняних вчених. Слід зазначити, що це поняття увійшло до їх сфери досліджень відносно недавно. Проте, наразі відсутній єдиний науковий підхід до розуміння сутності трансакційних витрат, класифікації трансакцій, методики їх кількісної оцінки. Разом з тим, недостатньо дослідженими є механізми оптимізації трансакційних витрат.

Метою дослідження є визначення сутності, видів та чинників формування трансакційних витрат на макро- та мікрорівнях в умовах глобалізації інформаційного простору, а також  підходів до управління ними.

Основні результати дослідження. Ринкова взаємодія суб’єктів господарювання не є безкоштовним координуючим механізмом, вона супроводжується витратами, які пов’язані з пошуком інформації про нових партнерів, конкурентів, ринки збуту та зміни у законодавстві тощо. Ці та інші подібні витрати прийнято розглядати як трансакційні. Переважна більшість науковців вважають, що дефініція «трансакційні витрати» як витрати взаємодії бере свій початок у працях видатного економіста Р. Коуза «Природа фірми» [6] та «Проблема соціальних витрат» [7]. Науковець пояснює сутність трансакційних витрат так: «Покупці і продавці мають знаходити один одного; покупці повинні вивчити те, що продавці можуть їм запропонувати, а продавці – що покупці хочуть придбати; обидві сторони мусять вивчити ціни, за якими інша сторона погодиться здійснювати операції, сторони повинні вести переговори, виробляти контракти, забезпечувати їх виконання і так далі. Створюватимуться ринки і з’являтимуться спеціалісти – дилери і брокери – для забезпечення процесу обміну. Саме витрати такої діяльності я називаю трансакційними витратами» [7, с. 92]. Тобто Р. Коуз надав першу характеристику свого розуміння сутності та складу таких витрат, що виникли в процесі використання механізму цін або ринку, але чітке їх визначення при цьому відсутнє. Основними методологічними підходами щодо визначення трансакційних витрат є (табл. 1): витрати взаємодії, поведінковий підхід, витрати відчуження та присвоєння прав власності, витрати функціонування інститутів, контрактний підхід.

 

Таблиця 1.

Методологічні підходи щодо визначення трансакційних витрат (ТВ)

Назва підходу

Представники

Основні положення

Примітки

Витрати взаємодії

Р. Коуз

[7]

ТВ – це витрати використання механізму цін або ринку.

Поняття «ТВ» виникає замість «витрат ринкових трансакцій».

К. Ерроу

[8]

ТВ є «витратами експлуатації економічної системи», що призводять до відмінності цін продавців і покупців, додаткових втрат, зменшення суспільного добробуту.

Доведено, що витрати експлуатації існують у будь-якій економічній системі. Перевагою підходу є можливість порівнювати ефективність різних типів економічних систем.

П. Мілгр та Дж. Робертс

[9]

ТВ розглядають як «витрати торгу».

Зосередження уваги на визначенні меж фірми.

У. Ніколсон

[10]

До ТВ відносить оплату за послуги посередників та витрати на пошук і збір інформації.

Зосередження уваги на поділі ТВ на експліцитні та імпліцитні.

Поведін-ковий підхід

Г. Демсец

[11].

ТВ є витратами ринкової контрактації.

Витрати управління трансакціями в межах фірми – управлінськими витратами.

А. Алчіан та Г. Демсец

[12]

Особливу увагу приділили такій складовій ТВ, як витрати опортуністичної поведінки (здійснення контролю відносин «принципал-агент», що виникають унаслідок «ухиляння»)

Існування ТВ пов’язано з

проблемами спілкування, збором та систематизацією інформації, дотримання умов договорів, нечіткістю визначення прав тощо.

О. Уільямсон

[13].

ТВ досліджені у взаємозв’язку з обмеженою раціональністю (прийняття рішень без збору всієї доступної інформації) та опортунізмом (таємне чи явне дотримання власних інтересів на шкоду цілям партнера).

Зосереджує увагу на оцінці поведінки учасників трансакцій, розв’язанні спорів, що виникають, застосуванні санкцій до порушників тощо.

Витрати відчу-ження та присвоєн-ня прав власності

Дж. Коммонс

[14]

ТВ виникають внаслідок відчуження та присвоєння прав власності, створених суспільством.

Дослідження витрат доступу до ресурсів та захисту прав власності.

Д. Ален

[15]

ТВ є витратами на встановлення і забезпечення права власності

Т. Еггертссон

[16]

ТВ виникають у випадку обміну правами власності на економічні активи, забезпечуючи виключні права

Дослідження обміну прав власності на економічні блага і захисту виняткових прав індивідів.

Витрати функціо-нування інститутів

Д. Норт

[17].

ТВ є складовою витрат виробництва.

Капітал використовується як для трансформації, так і для здійснення трансакцій.

Загальні витрати поділяє на:

трасформаційні (зміна фізичних властивостей продукції); витрати на здійснення трансакцій (права на користування, отримання доходу від користування, виключення використання іншими особами).

Д. Уолліс та Д. Норт

[18]

До ТВ на макрорівні відносять витрати всієї невиробничої сфери.

Якщо трансформаційні витрати обумовлені станом виробничих потужностей, то ТВ – характером виробничих відносин.

Е. Фуруботн та Р. Ріхтер

[19]

ТВ – це сукупність усіх витрат, пов’язаних із створенням або зміною інституту та організацій

Зосереджують увагу не лише на процесі обміну, його платності, сфері виникнення витрат, а й на функціонуванні інститутів.

Дж. Стиглер

[2]

ТВ обумовлюються існуванням тертям в економічних ситемах, яке ускладнює здійснення економічних обмінів.

Вважав світ з нульовими ТВ настільки ж дивним, що і фізичний світ без сил тертя.

С. Чанг

[20]

ТВ складаються з тих витрат, існування яких неможливо уявити собі в економіці Робінзона Крузо. В економіці з двома та більше учасниками ТВ слід вважати всі витрати зверх та окрім власних витрат виробництва.

Вважав, що чим сильніше в економіці інтенсивність обміну, тим вищий при інших рівних умовах рівень ТВ.

Контракт-ний

підхід

У. Меклінг та

М. Дженсен

[21].

ТВ супроводжують відносини агента та принципала.

Фірма є «мережею контрактів», а основна проблема фірми – вибір оптимальної контрактної форми, яка забезпечить максимальну економію витрат.

І. Барцель

[22]

ТВ формуються з  внутрішніх і зовнішніх трансакцій: витрат вимірювання за випуском та за витратами.

Зосереджує увагу на стадії виконання контрактів.

Дж. Джоунс та С. Хілл

[23]

До ТВ відносять витрати перемовини, моніторинг, проведення угоди, які дозволяють сторонам дійти згоди.

Підкреслюють зв’язок ТВ з певними діями в ході укладання контрактів та угод

 

К. Делмен

[24].

ТВ – це витрати на збір та обробку інформації, проведення переговорів та прийняття управлінських рішень, здійснення контролю та юридичного захисту виконання умов контрактів.

Р. Метьюз

[25]

ТВ – це витрати, пов’язані з укладенням контракту, контролем за дотриманням контракту, на відміну від трансформаційних витрат, які є витратами, необхідними лише для безпосереднього виконання контракту.

 

Варто відмітити, що основою для розуміння економічної сутності трансакційних витрат є ідеї Р. Коуза та О. Уільямсона, що знаходять розвиток у працях інших вчених для пояснення власних концепцій фірми та її меж, складових трансакційних витрат. Аналіз методологічних підходів щодо визначення «трансакційних витрат» свідчить, що трактування здійснюється з різних форм сприйняття: негативної, нейтральної та позитивної (рис. 1).

 

Рис. 1. Ставлення до трансакційних витрат (ТВ)

 

Вважаємо, що природу трансакційних витрат варто аналізувати на макро- та мікрорівнях (рис. 2). Вони є об’єктивно необхідною умовою функціонування корпорацій та економічної системи країни в цілому в умовах глобалізації інформаційного простору. Головними факторами, що впливають на обсяг та структуру трансакційних витрат, є [5, с. 128–129; 26, с. 88; 27, с. 226]:

1) на макрорівні:

– характер інституційного середовища, ефективності господарської системи та державного управління (нездатність захищати права власності та надмірне втручання в регулювання ринкової активності, створення штучних адміністративних бар’єрів для входу і виходів на ринки);

– трансформація економіки та руйнування системи господарського управління, що сприяла «розмиванню» прав власності та кордонів повноважень органів державного управління, розриву традиційних господарських зв’язків та створенню низки неефективних інститутів;

– недостатній рівень розвитку інфраструктури ринку, що викликає підвищення навантаження на інфраструктурні мережі;

– параметри ринку та загострення конкуренції, що вимагає додаткових витрат з організації збуту товарів і пошуку потенційних споживачів;

– зростання трансакційного сектора, що розширює і ускладнює контрактні відносини, оскільки у даному секторі суттєво вища норма прибутку і швидкість обігу грошей ніж у виробничому;

2) на мікрорівні:

– розмір та особливості діяльності корпорації;

– характер стратегії та процесу її формування;

– складність контрактних відносин та збільшення витрат на пошук бізнес-партнерів й ухвалення угод;

– значне зростання рівня ділових ризиків, опортуністична поведінка, низький рівень довіри до партнерів;

– розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, висока вартість економічної інформації; заміна паперового документообігу електронним, посилення інноваційної активності;

– необхідність адаптації до ринкового середовища та створення відповідних ринкових підрозділів у сфері маркетингу, облікових, управлінських, контрольних тощо.

 

Рис. 2.  Класифікація трансакційних витрат за рівнями виникнення

 

Вважаємо, що управління трансакційними витратами є складним, багатоаспектним, динамічним процесом, спрямованим на оптимізацію величини та забезпечення ефективності цих витрат. Управління трансакційними витратами, що ускладнюється специфікою таких витрат, потрібно розглядати, в першу чергу, з позицій наступних підходів:

– системного (полягає у наявності двох взаємопов’язаних підсистем: керуючої, тобто суб’єкту управління (відділи та фахівці, які безпосередньо причетні до процесу управління трансакційними витратами), а також керованої, тобто об’єкту управління (процес здійснення ринкових трансакцій і витрати, які при цьому виникають);

– функціонального (сукупність функції управління трансакційними витратами: планування; організування; мотивування; контролювання; регулювання);

– стратегічного (розробка стратегій управління трансакційними витратами та механізмів їх реалізації);

– адаптивного (розгляд управління трансакційними витратами з позицій необхідності пристосування до динаміки зовнішнього середовища).

Таким чином, трансакційні витрати впливають на рівень економічної безпеки корпорацій, тому варто віднайти баланс між обсягом даних витрат та бажаним рівнем безпеки. Принципово важливим є не мінімізація, а оптимізація обсягу та структури трансакційних витрат. Оскільки необґрунтоване та надмірне скорочення даних витрат може призвести до послаблення взаємозв’язків із суб’єктами інституціонального оточення, втрати ринкових позицій, зниження рівня довіри споживачів та партнерів, зменшення лояльності персоналу та, як наслідок, втрати прибутків. Використання інформаційних технологій та інформаційно-комерційних систем здатні підвищити раціональність трансакційних витрат. Так, розвиток нових методів електронних комунікацій значно скорочує дані витрати та трансформує існуючі політичні й економічні інститути.

Одночасно варто пам’ятати, що трансакційні витрати не лише посилюють конкурентоспроможність корпорацій та підвищують ефективність їх діяльності, також дані витрати часто пов’язують з монополізмом продавців, корупцією та адміністративним тиском. Як правило, такі витрати не систематизуються на рахунках бухгалтерського обліку та не узагальнюються у звітності, формуючи тіньову економіку. Тому вони потребують постійного моніторингу та контролю.

 

Література.

1. Нестеренко О. П. Вплив сучасної інституційної теорії на розвиток економічної науки / О. П. Нестеренко // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України : зб. наук. праць. – 2004. – Т. 11. – С. 138–146.

2. Stigler, G. (1961), «The Economics of Information», The Journal of Political Economy, vol. 69, рр. 213–225.

3. Попов Е. Трансакционные издержки в переходной экономике / Е. Попов, В. Лесных // Мировая экономика и международные отношения. – 2006. – № 3. – С.72–77.

4. Фуруботн Э. Институты и экономическая теория. Достижения новой институциональной экономической теории / Э. Фуруботн, Р. Рихтер. – Пер. с англ. под ред. В. С. Катькало, Н. П. Дроздовой. – СПб. : Издат. дом Санкт-Петерб. гос. ун-та, 2005. – 702 с.

5. Пустовійт Р. Ф. Трансакційні витрати в трансформаційній і пострансформаційній економіці України / Р. Ф. Пустовійт // Філософія фінансової цивілізації: людина у світі грошей: Збірник наукових праць. Книга 6. – Л. : УБС НБУ, 2013. – С. 121–135.

6. Coase, R. (1937), «The Nature of Firm», Economic, no. 4, рр. 386–402.

7. Coase, R. (1988), The Firm, the Market and the Law, The University of Chicago Press, USA

8. Arrow, K. J. (1985), The Potentials and Limits of the Market in Resource Allocation, Macmillan, London, UK.

9. Milgrom, P. and Roberts, J. (1992), Economics, Organization and Management, Prentice-Hall, N.J, USA.

10. Nicholson, W. (1992) Microeconomic Theory: Basis Principles and Extensions, 5th ed, The Dryden Press, Chicago, USA.

11. Демсец Г. Еще раз о теории фирмы / Природа фирмы: Пер. с англ., под ред. О.Уильямсона и Дж. Уинтера. – М.: Дело, 2001. – С. 237–267.

12. Alchian, A. and Demsetz, H. (1972), «Production, Information Costs, and Economic Organization», The American Economic Review, vol. 62, рр. 777–795.

13. Williamson, O. (1985), The Economic Institutions of Capitalism: Firms, Markets, Relational Contracting, The Free Press, New York, USA.

14. Commons, J. R. (1934), Institutional Economics, Macmillan, New York, USA.

15. Allen, Douglas W. (2011), The Institutional Revolution: Measurement and the Economic Emergence of the Modern World, University of Chicago Press Chicago, USA.

16. Eggertsson, Thrainn (1990), Economic Behavior and Institutions, Cambridge University Press, Cambridge, UК.

17. North, Douglass. C. (1990), Institutions, Institutional Change and Economic Performance, Cambridge University Press, Cambridge, UК.

18. Wallis, J. J. and Nort, D. C. (1986), Measuring the Transaction Sector in American Economy. 1870-1970, Cambridge University Press, Cambridge, UК.

19. Furubotn, Eirik G. and Rudolf Richter (1997), Institutions and Economic Theory: The Contribution of the New Institutional Economics, The University of Michigan Press, USA.

20. Chueng, S. (1978), The Myth of the Social Costs, Institute of Economic Affairs, London, UK.

21. Jensen, M. and Meckling, W. (1976), «Theory of the Firm: Managerial Behavior, Agency Costs and Ownership Structure», Journal of Financial Economics, no. 4, pp. 305360.

22. Barzel, Y. (1989), Economic Analysis of Property Rights, Cambridge University Press, Cambridge, UК.

23. Jones, G. R. and Hills, C.W.L. (1988), «Transaction Costs: Analysis of Strategy – Structure Choice», Strategic Management Journal, vol. 9, nо. 2, pp. 159–172.

24. Dahlman, Carl J. (1979), «The Problem of Externality», The Journal of Laf and Economics, nо. 4, pр. 141–162.

25. Matthews, R., Ageev, A. and Bolshakov, Z. (2003), New Matrix, or Logic of Strategic Superiority, Institute for Economic Strategies, Moscow, RF.

26. Искосков М. О. Управление трансакционными издержками организации в условиях современной экономики / М. О. Искосков, О. В. Шабалдина // Вектор науки ТГУ. – 2009. – № 7 (10). – С. 87–90.

27. Шастико А. Е. Новая институциональная экономическая теория / А. Е. Шастико. – М.: ТЕИС, 2002. – 591 с.

 

References.

1. Nesterenko, O. P. (2004), «Vplyv suchasnoyi instytucijnoyi teoriyi na rozvytok ekonomichnoyi nauky», Problemy i perspektyvy rozvytku bankivskoyi systemy Ukrayiny, vol. 11, pp. 138–146.

2. Stigler, G. (1961), «The Economics of Information», The Journal of Political Economy, vol. 69, рр. 213–225.

3. Popov, Е. (2006), «Transakcionnye izderzhki v perekhodnojj ekonomike», Mirovaja ekonomika i mezhdunarodnye otnoshenija, vol. 3, pp.72–77.

4. Furubotn, Eh. And Rikhter, R. (2005), Instituty i ekonomicheskaja teorija. Dostizhenija novojj institucionalnojj ekonomichwskojj teorii [Institutions and economic theory. Achievements of new institutional economics], Izdatelskijj dom, St. Petersburg, RF.

5. Pustovijt, R. F. (2013), «Transakcijni vytraty v transformacijnij i postransformacijnij ekonomici Ukrayiny», Filosofiya finansovoyi cyvilizaciyi: lyudyna u sviti groshej, vol. 6, pp. 121–135.

6. Coase, R. (1937), «The Nature of Firm», Economic, no. 4, рр. 386–402.

7. Coase, R. (1988), The Firm, the Market and the Law, The University of Chicago Press, USA

8. Arrow, K. J. (1985), The Potentials and Limits of the Market in Resource Allocation, Macmillan, London, UK.

9. Milgrom, P. and Roberts, J. (1992), Economics, Organization and Management, Prentice-Hall, N.J, USA.

10. Nicholson, W. (1992) Microeconomic Theory: Basis Principles and Extensions, 5th ed, The Dryden Press, Chicago, USA.

11. Demsetz, H. (2001), Eshhjo raz o teorii firmy [Once again about the theory of the firm], Delo, Moscow, RF.

12. Alchian, A. and Demsetz, H. (1972), «Production, Information Costs, and Economic Organization», The American Economic Review, vol. 62, рр. 777–795.

13. Williamson, O. (1985), The Economic Institutions of Capitalism: Firms, Markets, Relational Contracting, The Free Press, New York, USA.

14. Commons, J. R. (1934), Institutional Economics, Macmillan, New York, USA.

15. Allen, Douglas W. (2011), The Institutional Revolution: Measurement and the Economic Emergence of the Modern World, University of Chicago Press Chicago, USA.

16. Eggertsson, Thrainn (1990), Economic Behavior and Institutions, Cambridge University Press, Cambridge, UК.

17. North, Douglass. C. (1990), Institutions, Institutional Change and Economic Performance, Cambridge University Press, Cambridge, UК.

18. Wallis, J. J. and Nort, D. C. (1986), Measuring the Transaction Sector in American Economy. 1870-1970, Cambridge University Press, Cambridge, UК.

19. Furubotn, Eirik G. and Rudolf Richter (1997), Institutions and Economic Theory: The Contribution of the New Institutional Economics, The University of Michigan Press, USA.

20. Chueng, S. (1978), The Myth of the Social Costs, Institute of Economic Affairs, London, UK.

21. Jensen, M. and Meckling, W. (1976), «Theory of the Firm: Managerial Behavior, Agency Costs and Ownership Structure», Journal of Financial Economics, no. 4, pp. 305360.

22. Barzel, Y. (1989), Economic Analysis of Property Rights, Cambridge University Press, Cambridge, UК.

23. Jones, G. R. and Hills, C.W.L. (1988), «Transaction Costs: Analysis of Strategy – Structure Choice», Strategic Management Journal, vol. 9, nо. 2, pp. 159–172.

24. Dahlman, Carl J. (1979), «The Problem of Externality», The Journal of Laf and Economics, nо. 4, pр. 141–162.

25. Matthews, R., Ageev, A. and Bolshakov, Z. (2003), New Matrix, or Logic of Strategic Superiority, Institute for Economic Strategies, Moscow, RF.

26. Iskov, М. О. and Shabaldina, О. V. (2009), «Upravlenie transakcionnymi izderzhkami organizacii v uslovijakh sovremennojj ehkonomiki», Vektor nauki TGU, vol. 7 (10), pp. 87–90.

27. Shastiko, А. Е. (2002), Novaja institucionalnaja ehkonomicheskaja teorija [New Institutional Economics], ТЕIS, Moscow, RF.

 

Стаття надійшла до редакції 20.12.2014 р.