EnglishНа русском

Ефективна економіка № 2, 2015

УДК 338

 

С. В. Костенко,

аспірант  кафедри менеджменту організації ,

Київський національний університет  будівництва і архітектури м. Київ

 

ВИБІР ТА ОБГРУНТУВАННЯ ЕКОНОМІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНИХ РІШЕНЬ ОБЛІГАЦІЙНО-ОРЕНДНОГО МЕХАНІЗМУ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА РЕСТАВРАЦІЇ

 

S. V. Kostenko,

graduate,  Kyiv National University of Construction and Architecture

 

CHOICE AND GROUND ECONOMIC  AND  ORGANIZATIONAL DECISIONS BOND-RENT TO THE MECHANISM OF MANAGEMENT OF RECONSTRUCTION AND RESTORATION PROJECTS

 

У статті розглянуто один з найбільш розповсюджених механізмів залучення коштів державою для фінансування проектів реконструкції та реставрації. Облігаційний механізм застосовується у багатьох сферах як швидкий та взаємовигідний спосіб для фінансування тих чи інших потреб у економіці. Проте, реставраційна сфера має,досить, високі вимоги до фінансування через облігаційний механізм. Так, вчасне проведення ремонтно-реставраційних робіт, будівель та споруд, що знаходяться в комунальній власності, та є пам'ятками культурної спадщини – є першочерговим завданням в сфері управління пам'ятками охорони культурної спадщини. Саме тому виникла нагальна потреба у розробці альтернативного механізму, що буде поєднувати переваги та усувати недоліки облігаційного способу залучення коштів для проведення реставраційних та робіт з реконструкції будівель. Таким механізмом став облігаційно-орендний механізм, функціонування якого буде розглянуто в статті.

 

In the article one of the most widespread mechanisms of bringing in of money is considered by the state for financing of projects of reconstruction and restoration. A bond mechanism is used in many spheres as a rapid and mutually beneficial method for financing of those or other requirements in an economy. However, a restoration sphere has, sufficiently, high requirements to financing through a bond mechanism. Yes, timely realization of repair-restoration works, building, that are in community property, and are sights of cultural heritage, - is a near-term task in the sphere of management of guard of cultural heritage sights. For this reason there was an urgent requirement in development of alternative mechanism that will combine advantages and remove the lacks of bond method of bringing in of money for realization of restoration and works from the reconstruction of building. A bond-leasing mechanism functioning of that will be considered in the article became such mechanism.

 

Ключові слова: облігації внутрішньої позики, реконструкція, реставрація, управління проектом, фінансування, альтернативний механізм, облігаційно-орендний механізм.

 

Keywords: bonds of internal loan, reconstruction, restoration, project management, financing, alternative mechanism, bond-lease mechanism.

 

 

Постановка проблеми. Аварійний  стан, майже, 70% будівель та споруд, що є пам’ятниками історії та архітектури, поставив нагальну потребу у залученні коштів для фінансування реставраційних робіт в Україні на перше місце серед невирішених, у сфері містобудування та збереження історичної нерухомості.

Аналіз останніх досліджень. В наукових роботах вітчизняних вчених  Лучковської С.І., Шелудько В.М., Орлика О.П., В. Гейця, піднімалося питання фінансування будівельних об’єктів шляхом емісії муніципальних облігацій, проте не було вирішено питання залучення коштів не для нового будівництва, а для проведення ремонтно-реставраційних робіт, що потребує  запровадження нових механізмів функціонування та прийняття швидких та виважених рішень.

Цілі дослідження. Існуючі механізми залучення коштів для проведення ремонтно-реставраційних робіт  не задовольняють потреби інвестора та держави, що й призводить до погіршення ситуації у даній сфері. Впровадження нових, більш гнучких, ефективних та взаємовигідних механізмів фінансування проектів реконструкції та реставрації є першочерговим завданням даного дослідження.

Важливим джерелом залучення коштів для проведення реставраційних робіт та робіт з реставрації є випуск облігацій внутрішніх державних позик.

Облігації  внутрішніх  державних  позик України - державні  цінні папери,  що розміщуються виключно на внутрішньому  фондовому ринку  і  підтверджують  зобов'язання  України  щодо відшкодування пред'явникам цих облігацій  їх  номінальної  вартості  з  виплатою доходу   відповідно   до  умов  розміщення  облігацій. Номінальна вартість  облігацій  внутрішніх  державних позик України може бути визначена в іноземній валюті.

Відповідно до Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23 лютого 2006 року облігація — це цінний папір, що посвідчує внесення його власником грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов'язання емітента повернути власникові облігації П номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити доход за облігацією, якщо інше не передбачено умовами розміщення [1 с.24-29].

Державні облігації поділяються на:

1) облігації внутрішніх державних позик:

2) облігації зовнішніх державних позик;

3) цільові облігації внутрішніх державних позик.

Цільові облігації внутрішніх державних позик України - облігації внутрішніх державних позик, емісія яких є джерелом фінансування дефіциту державного бюджету в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік, та в межах граничного розміру державного боргу.

Кошти, залучені до Державного бюджету України від розміщення цільових облігацій внутрішніх державних позик України, використовуються виключно для фінансування державних або регіональних програм і проектів на умовах їх повернення в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Основним реквізитом  цільових  облігацій внутрішніх державних позик України є зазначення  передбаченого  законом  про  Державний бюджет України  на відповідний рік напряму використання залучених від розміщення таких облігацій коштів. Кошти, залучені до Державного бюджету України від  розміщення цільових    облігацій    внутрішніх   державних   позик   України, використовуються   виключно   для   фінансування   державних або регіональних програм і проектів на умовах їх повернення в обсягах, передбачених на цю мету законом про Державний  бюджет  України  на відповідний рік[1 с.51].

ОВДП обертаються в безпаперовій формі — у вигляді електронних записів на рахунках власників, що різко звужує коло мож­ливих махінацій, виключає можливість крадіжок та підробок. Депозитарний облік передбачає аналітичний та синтетичний облік цінних паперів. Аналітичний облік ведеться на рахунках цінних паперів, які називаються рахунками-ДЕПО. ОВДП всіх випусків мають однакову номінальну вартість.

Номінальна вартість — це сума основного боргу за облігацією, сплату якої називають погашенням. Ціни на облігації встановлюються у відсотках до номіналу або облігації розміщуються з дисконтом, тобто за ціною, яка нижча від номіналу. Такий спосіб випуску дає змогу зробити дешевшим обслуговування позики, а також уникнути низки проблем, пов’язаних із змі­ною облікових ставок. [2 с.11-12]

Перша емісія ОВДП 1995 р. була здійснена безготівковим шляхом — через записи на рахунках інвесторів; розміщення облігацій проводилося на строк 3—6 місяців (хоча за світовими стандартами державними облігаціями вважаються цінні папери зі строком обігу понад 5 років); номінальна вартість однієї облігації становила 100 млн крб, а відсоткова ставка дохідності — 140 % річних. Такі якісні характеристики ОВДП були зумовлені нестабільною фінансовою кон'юнктурою в умовах становлення ринку цінних паперів, високою ставкою рефінансування НБУ (60 % річних), недовірою населення до держави.

Емісія та обіг облігацій державної позики регламентується ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» зі ізмінами та доповненнями від 7 липня 2011 року №3610-6 у Статті 10 говориться:

«Державні облігації України можуть бути:

довгострокові - понад п'ять років;

середньострокові - від одного до п'яти років;

короткострокові - до одного року.

Фінансування здійснюється відповідно до кредитних договорів, що укладаються між державою в особі Міністерства фінансів України та отримувачем коштів. Умови кредитних договорів повинні відповідати умовам випуску цільових облігацій внутрішніх державних позик України з обов'язковим установленням дати обслуговування та погашення кредиту за п'ять днів до дати обслуговування та погашення цільових облігацій внутрішніх державних позик України.

Емісія державних облігацій України є частиною бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку[1 с.35; 3 с.17-19].

Емісія державних облігацій України регулюється законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, яким встановлюються граничні розміри державного зовнішнього та внутрішнього боргу.

Рішення про розміщення облігацій внутрішніх державних позик України та умови їх випуску приймається згідно з Бюджетним кодексом України.Розміщення державних облігацій України здійснюється у разі дотримання на кінець року граничних розмірів державного зовнішнього та внутрішнього боргу, передбачених Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Умови розміщення та погашення облігацій внутрішніх державних позик України і цільових облігацій внутрішніх державних позик України, не визначені умовами розміщення, встановлюються Міністерством фінансів України відповідно до законодавства.

Національний банк України виконує операції з обслуговування державного боргу, пов'язані з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик та цільових облігацій внутрішніх державних позик України, їх погашенням і виплатою доходів за ними, а також провадить депозитарну діяльність щодо цих цінних паперів. Порядок проведення операцій, пов'язаних з розміщенням цих облігацій, встановлюється Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України. Особливості провадження депозитарної діяльності з державними облігаціями України визначаються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку разом з Національним банком України[3 с.115].

Витрати на підготовку розміщення, а також на розміщення, погашення державних облігацій України, виплату доходів здійснюються відповідно до умов розміщення державних облігацій України за рахунок коштів, передбачених на такі цілі у Державному бюджеті України.

Державні облігації України можуть бути іменними або на пред'явника, розміщуються у документарній або бездокументарній формі.

Продаж облігацій внутрішніх державних позик здійснюється в національній валюті. Виплата доходів і погашення державних облігацій України здійснюються грошима або державними облігаціями України інших видів за згодою сторін.

Основні умови випуску та порядку розміщення облігацій внутрішніх державних позик України затверджені Постановою Кабінету Міністрів України "Про випуски облігацій внутрішніх державних позик" від 31 січня 2001 р. № 80. Вони випускаються у вигляді записів на відповідних електронних рахунках у депозитарії Національного банку України. Кожний випуск оформлюється глобальним сертифікатом, який зберігається у депозитарії Нпціонального банку. Облігації внутрішніх державних позик реалізуються фізичним і юридичним особам на добровільних засадах.

Короткострокові облігації внутрішніх державних позик мають відсоткову ставку доходу в розмірі 0 (нуль) відсотків, реалізуються за ціною нижчою, ніж їх номінальна вартість, а дохід становить різницю між номінальною вартістю, що відшкодовується власнику під час її погашення, та ціною її придбання.

Середньострокові і довгострокові облігації внутрішніх державних позик мають купони, а розмір купонного платежу на одну облігацію визначається за формулою. Річна відсоткова ставка доходу за такими облігаціями визначається як середньозважена дохідність за конкурентними заявками, що надійшли на аукціон з первинного розміщення цих облігацій та підлягають задоволенню за рішенням Міністерства фінансів[5 с.116-120].

Купоний період середньострокових облігацій внутрішніх державних позик становить три або шість місяців (13 або 26 тижнів). Тривалість купонного періоду визначається емітентом під час розміщення таких облігацій. Купонний період довгострокових облігацій внутрішніх державних позик з достроковим погашенням та довгострокових амортизаційних державних облігацій становить три місяці.

Довгострокові облігації внутрішніх державних позик з достроковим погашенням можуть бути достроково пред'явлені для погашення власниками та безумовно погашені емітентом після здійснення п'яти купонних платежів на довгострокові державні облігації з достроковим погашенням. Дострокове погашення проводиться на дату здійснення купонного платежу. Порядок дострокового погашення визначається Міністерством фінансів. Погашення номінальної вартості довгострокових амортизаційних державних облігацій здійснюється після 18 місяців їх обігу рівними частинами в момент здійснення купонних платежів[3 с.368].

Купонний період довгострокових державних облігацій складає шість місяців. Під час їх розміщення емітент може визначити дату, на яку можливе здійснення їх дострокового погашення. Власники такого випуску облігацій можуть достроково пред'явити на зазначену дату облігації, які безумовно погашаються емітентом. Дострокове погашення проводиться виключно на дату, визначену емітентом під час первинного розміщення облігацій. Датою дострокового погашення може визначатися тільки одна з дат, на які здійснюються купонні платежі на облігації. Дострокове погашення проводиться одночасно із здійсненням купонного платежу на облігації. Порядок дострокового погашення визначається Міністерством фінансів.

Національний банк України виконує операції з обслуговування державного боргу, пов'язані з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик та цільових облігацій внутрішніх державних позик України, їх погашенням і виплатою доходів за ними, а також провадить депозитарну діяльність щодо цих цінних паперів. Порядок проведення операцій, пов'язаних з розміщенням цих облігацій, встановлюється Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України.

Основними причинами незадовільного розвитку ринку муніципальних позик є низький рівень довіри з боку інвесторів до органів місцевої влади та відсутність кваліфікованих спеціалістів в органах місцевого самоврядування з питань випуску та обігу облігацій місцевих позик[4 с.368-371].

Отже, розглянемо більш детально процедуру, переваги та недоліки фінансування ремонтно-реставраційних робіт  з випуском цільових облігацій (емісії облігацій як спосіб залучення коштів).

Недоліками механізму фінансування реставраційних робіт  та робіт з реконструкції шляхом випуску облігацій є:

1. хаотичність залучення коштів;

2. відсутність системності проведення необхідних ремонтно-реставраційних робіт для утримання будівлі в належному технічному стані;

3. проведення робіт з реконструкції та реставрації в майбутньому буде фінансуватися  державою.

4. Виплата за борговими зобов’язаннями (% по облігаціям внутрішньої позики).

Тобто, схема функціонування механізму виглядає наступним чином (Рис.1):

 

Рис. 1. Схема функціонування облігаційного механізму

 

В зв’язку із наведеними вище недоліками функціонування процесу управління проектами реконструкції та реставрації за допомогою випуску цільових облігацій було розроблено механізм, що задовольняв би потреби держави в частині проведення ремонтно-реставраційних робіт належним чином, відповідно до  вимог Управління охорони пам'яток культурної спадщини, та утримання будівель, та приватного партнера, що погодився б вкласти кошти у цільові облігації внутрішньої позики з подальшим утриманням будівлі.

Розробка альтернативного облігаційно-орендного  механізму управління проектами реконструкції та реставрації.

Схема, що розроблена є поєднанням переваг облігаційного та орендного механізму, що надає більше можливостей, та є більш економічним механізмом для як держави, так і для інвестора (рис.2).

 

Рис. 2. Облігаційно-орендна схема функціонування механізму

 1 – проект реконструкції та реставрації потребує фінансування;

2 – задовольнити потребу у фінансуванні проекту реконструкції та реставрації бере на себе держава;

3 – надходження коштів державі від розміщення облігацій;

4 – виплати інвестора по номіналу облігацій;

5- купівля інвестором розміщених державою цільових облігацій внутрішньої державної позики;

6 – замість виплат відсотків по облігаціям інвестору, держава надає право безкоштовної оренди терміну погашення облігацій.

7- фінансування проекту реконструкції та реставрації за рахунок коштів, що надійшли від  розміщення облігацій.

 

Заохочення інвестора вкладати кошти у облігації на взаємовигідних умовах полягає у наступному:

1. Замість виплат відсотків по облігаціям інвестору, держава надає право безкоштовної оренди на термін,що дорівнює терміну  погашення облігацій.

2. Термін погашення облігацій складає від 2-5 років.

3. Після завершення терміну погашення, орендатору пропонується пільгова орендна плата, що складає звичайний тариф -15%, але за умови, що  в разі необхідності, що  підтверджена Управлінням з охорони пам'яток культурної спадщини, орендатор за власний рахунок проводить ремонтні, реставраційні та роботи з реконструкції будівлі, що не вартість яких не перевищує 100 000 гривень на 1 рік.

 

Дохід, від вкладання коштів у облігації внутрішньої державної позики в даному випадку складає:

 

D=Oп х Т - Кобл

 

Рис. 3. Компенсаційний механізм облігаційно-орендної схеми

 

Висновки. Проведені дослідження показали, що розробка альтернативного та  більш ефективного механізму фінансування проектів реконструкції та реставрації є необхідним кроком для забезпечення повноцінного функціонування галузі охорони культурних пам’яток. Поєднання  існуючих механізмів, орендного та облігаційного, сприяло створенню нового облігаційно-орендного механізму, що враховує переваги кожного із  них, та максимально нейтралізує  недоліки кожного окремо.

 

Література.

1. Лучковська С.І. Фінансове право. / С.І.Лучковська – К.: КНТ, 2010. – 296 с.

2. Шелудько В.М. Фінансовий ринок / В.М.Шелудько –К.:Знання, 2008.-  535 с.

3.Орлюк О.П. Фінансове право./ О.П.Орлюк-К.:Юрінком Інтер,2003.-528с. 

4Еш С.М. Фінансовий ринок./ С.М.Еш-К: Центр учбової літератури, 2011.-528с.

5. Лапішко З. Я. Вплив фінансових установ на розвиток ринку  муніципальних облігацій України і Польщі / З. Я. Лапішко // Вісник соціально-економічних досліджень / 2006. – Вип. 24. – С. 116-122.

 

References.

1.Luchkovska S.I. Finansove pravo. (2010) [Financial right ]KNT, Kyiv, 296p.

2. Sheludko V.M. (2008) Finansoviy rynok [Financial market Znannya, Kyiv, 535 p.

3. Orlyuk O.P. (2003) Finansove pravo. [Financial right ]Urinkom Inter, Kyiv, 528p.

4.Esh S.M. (2011) Finansoviy rynok [Financial market Centr uchbovoi literatury, Kyiv, 528 p.

5. Lapishko Z.Y. (2006) Vplyv finansovyh ustanov na rozvytok rynkyu mynicipalnyh obligaciy Ukrainy ta Polschi.[ Influence of financial institutions is on market  of municipal bonds of Ukraine and Poland development] Announcer of socio-economic researches  of 24, 116-122 pp.

 

   Стаття надійшла до редакції 17.02.2015 р.