EnglishНа русском

Ефективна економіка № 2, 2015

УДК 338

 

І. І. Яремко,

к. е. н., ст. викладач кафедри Адміністративного та фінансового менеджменту

Національного університету «Львівська політехніка»

А. В. Новікова,

асистент кафедри Адміністративного та фінансового менеджменту,

Національного університету «Львівська політехніка»

 

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРЕВЕНТИВНОГО УПРАВЛІННЯ ВІТЧИЗНЯНИХ КОНДИТЕРСЬКИХ ФАБРИК

 

I. I. Yaremko,

candidate of econ science, senior lecturer

A. V. Novikova,

assistant, National University “Lviv Polytechnik”

 

PRACTICAL RECOMMENDATIONS FOR PREVENTIVE MANAGEMENT IN UKRAINIAN CONFECTIONARIES

 

В роботі аналізується сутність превентивного управління, зокрема на прикладі вітчизняних кондитерських фабрик, вплив кризових явищ на превентивне управління підприємств, напрями та методи превентивного управління, послідовність його здійснення. Превентивне управління розглядається як інноваційна ланка сучасного менеджменту підприємств. В роботі здійснюється огляд та аналізування нормативно - правової бази за проблемами превентивного управління на підприємствах. Крім того, окреслено основні проблеми превентивного управління вітчизняних кондитерських фабрик, проаналізовано основні причини відсутності превентивного управління як важливої ланки менеджменту кондитерських фабрик України. Узагальненням  стало виділення особливостей превентивного менеджмента вітчизняних кондитерських фабрик, сформовано практичні рекомендації щодо його покращення. Зокрема, запропоновано альтернативні варіанти вирішення виявлених проблем.

 

This work analyzes the nature of preventive management on the example of ukrainian confectionaries, the impact of the crisis on preventive management in companies, trends and methods of preventive control, sequence of its implementation.idered as a branch of enterprises’ modern innovative management. Regulatory and legal framework on preventive management’s problems is analyzed. Besides, main preventive management’s problems in confectionaries are characterized. The lack of preventive management as an important branch of management in Ukrainian confectionaries is analyzed. As a result, main features of Ukrainian confectionaries’ preventive management are highlighted, practical recommendations are formed. Alternative options of improvement are offered.

 

Ключові слова: превентивне управління, кондитерські фабрики, менеджмент, інновації.

 

Keywords: preventive management, confectionaries, management, innovations.

 

 

Постановка проблеми. Проблема дослідження можливостей виживання в умовах глобальної економічної кризи являється на сьогодні однією із найбільш актуальних для всіх господарюючих суб'єктів. Так, огляд економічної періодики та аналіз реальної економічної ситуації на Україні і за кордоном показують, що кризові ситуації частішають, а їх наслідки набувають все більших масштабів. За умов поширення глобалізаційних процесів у світі, країни, що розвиваються, стають найбільш вразливими під час виникнення кризи, спричиненої економічними, фінансовими, технологічними та іншими факторами. З огляду на це, організації повинні адаптуватись до тих умов, що створюються факторами зовнішнього середовища, а внутрішні керовані фактори повинні визначати можливість антикризової діяльності та адаптації фірми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Остапенко О.М. дослідив питання формування антикризової політики сільськогосподарськими виробничими кооперативами та обґрунтував суть поняття «криза підприємства» й «антикризове управління». Оцінив загрозу кризи й імовірності банкрутства, а також визначив основні складові детермінанти антикризового управління, які мають забезпечити вихід з антикризового стану[1].

Іванюта С.М. обґрунтував взаємозв’язок прояву циклічності кризових явищ в природі, демографії, техніці,ю економіці, державі, науці та культурі. Як результат праці, було обґрунтовано доцільність створення системи раннього запобігання та реагування у сільскогосподарських підприємствах, як внутрішньогосподарського механізму регулювання доходів і витрат, що забезпечує кадровий менеджмент [2].

Король В,С. за результатами  проведеного дослідження сформулював основні характерні риси стратегії підприємства за кризових умов, а Терещенко О.О. розробив теоретико-методичне забезпечення антикризового управління фінансами підприємств, вважає, що система раннього попередження та реагування – це особлива інформаційна система, яка сигналізує керівництву про потенційні загрози та ризики, яких може зазнати підприємство, а також додаткові шанси щодо підвищення ефективності фінансово - господарської діяльності[3,4].

Постановка завдання. На основі викладеного можна сформулювати завдання дослідження, яке полягає в формуванні системи превентивного управління на прикладі кондитерської фабрики.

Виклад основного матеріалу дослідження. На нашу думку, превентивне управління – це постійно організоване управління, спрямоване на виявлення можливих загроз для підприємства, розробка попереджувальних заходів та усунення кризових явищ за допомогою механізму управління, який включає сукупність цілей, методів, принципів і завдань.

На території України чимала кількість кондитерських фабрик, які зазвичай не мають спеціального відділу чи фахівця з питань превентивного управління. Тому превентивний менеджмент на підприємстві не є чітко вираженим. В кращому випадку розробка превентивних заходів відбувається окремо у кожному підрозділі і виражається у пропозиціях керівників відділів щодо певних покращень або у вигляді заходів економії сировини, матеріалів тощо.

З метою раціонального та економного провадження своєї діяльності кондитерські фабрики сортують відходи, які виникають в процесі виробництва, наприклад, вафельні та шоколадні відходи підприємство віддає на корм худобі (курям, рибі). Макулатура здається за ліцензією, а лампи, що містять ртуть здаються за особливою звітністю. Це також стосується таких відходів, як алюміній (фольга), чорні метали, плівки ПВХ, відпрацьовані мастила та пластмаса.

Деякі виробники кондитерських виробів, як ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» обрало для себе таку стратегію розвитку, згідно з якою вони надають перевагу здійснювати суттєві капіталовкладення в обладнання, щоб у майбутньому заощадити значні грошові суми. Яскравими прикладами можуть слугувати апарати для висушування рук. Оскільки фабрика є частиною харчової промисловості і для неї дуже важливо дотримуватись санітарно-гігієнічних норм, а отже й постійно мити руки. Економісти, що працюють на підприємстві проаналізували скільки паперових рушників витрачається за рік, і зробили висновок, що доцільно придбати сушарки. Використання нових оригінальних технологій дозволяє висушити руки всього за 10 секунд. Досить просто опустити руки в сушарку. Така сушарка включається автоматично, і поки людина піднімає руки, повітряне рушник знімає вологу з рук. Як показав час, це нововведення дозволило лише за рік зекономити близько 5 тис. грн. Іншим ноу-хау для компанії було придбання верстатів для натягування поліетилену. Воно було обґрунтовано тим, що жодна людина не здатна так щільно та економно натягнути поліетилен, як спеціальний верстат.

Ще одним заходом економії ПАТ «Львівська кондитерська фабрика «Світоч» є використання енергозберігаючих ламп. Їхнє використання у масштабах усієї фабрики та офісних приміщень суттєво економить гроші компанії. Запобігти кризового стану також допомагає якомога більш економне використання фольги, якою обгортаються шоколадні плитки.

Проте масштаб цих заходів порівняно низький з іноземними прикладами. Таким чином можна виокремити такі проблеми формування системи превентивного управління кондитерських фабрик, як повна відсутність превентивного управління, як окремого напрямку менеджменту на підприємстві, відсутність якісного кадрового забезпечення щодо превентивного управління, відсутність інновацій у менеджменті підприємств. (Превентивне управління має новітній характер для вітчизняних підприємств, тому логічно вважати його інновацією). Наступна проблема, а саме – відсутність фінансування проекту впровадження превентивного управління компанією, виникає тоді, коли підприємство не володіє належними коштами для того, щоб розпочати превентивне управління, проте його керівники адекватно розуміють його потребу на підприємстві і тому розпочинають активний пошук можливих інвесторів.

Вузьке розуміння процесу превентивного управління – одна із можливих проблем превентивного управління. Хибно вважати, що запобігання небажаного стану підприємства полягає лише у корегуванні основних показників підприємства, стримуванні певних процесів, оскільки превентивні менеджери повинні прогнозувати і готуватись, тобто намагатись передбачити майбутнє, потім визначити цілі, яких хочуть досягти, і, нарешті, побудувати план переходу від того, де вони є, туди, де вони хочуть бути.

Превентивні менеджери дуже чутливі до прискорення темпу змін, і тому не вважають накопичений раніше досвід або уроки «важких ударів» хорошою школою. Зміни роблять досвід застарілим. Отже, замість досвідченості потрібні готовність, воля, здатність навчатися й адаптуватися до змін.

На жаль, у міру прискорення темпів змін у навколишньому середовищі і ускладнення самого середовища можливості превентивних менеджерів робити точні прогнози погіршуються. Однак це не стримує багатьох превентивних менеджерів і плановиків. Проте приготування до проблеми, що передбачається, не впливає на проблему, навіть якщо хтось вірить, що розроблені заходи безпеки запобігають проблему.

З іншого боку, приготування фірми до передбаченого майбутнього здійснюються саме для того, щоб змінити це майбутнє. Метою плану якраз є змінити поведінку споживача, постачальника, начальства та інших стейкхолдерів так, щоб воно стало більш сприятливим для плануючої організації. Таким чином, метою планування, на відміну від приготувань до передвіщеної погоду, є зміна самого передбачення, на якому грунтується планування.

Це означає, що успішний план змінює прогноз, на якому він базується, і, отже, прогноз повинен бути модифікований. Отже і сам план повинен бути змінений з урахуванням змінюваних характеристик майбутнього. Але це, в свою чергу, змінить прогноз, і цей процес, якщо його не зупинити довільно, буде тривати нескінченно. Превентивне планування ніколи не заходить так далеко. Воно на чомусь зупиняється. Багато, якщо не більшість превентивних планів повністю не реалізуються через те, що помилки прогнозів, на яких вони засновані, стають очевидними, і це зводить планування на нівець.

Отже очевидно, що метою планування повинні бути не приготування до майбутнього, що знаходиться поза контролем, а прагнення контролювати майбутнє якнайбільше, щоб приборкати ті змінні, які найсильніше впливають на майбутнє.

Превентивні менеджери дуже чутливі до прискорення темпу змін, і тому не вважають накопичений раніше досвід або уроки «важких ударів» хорошою школою. Зміни роблять досвід застарілим. Отже, замість досвідченості потрібні готовність, воля, здатність навчатися й адаптуватися до змін.

На жаль, у міру прискорення темпів змін у навколишньому середовищі і ускладнення самого середовища можливості превентивних менеджерів робити точні прогнози погіршуються. Однак це не стримує багатьох превентивних менеджерів і плановиків. Проте приготування до проблеми, що передбачається, не впливає на проблему, навіть якщо хтось вірить, що розроблені заходи безпеки запобігають проблему.

З іншого боку, приготування фірми до передбаченого майбутнього здійснюються саме для того, щоб змінити це майбутнє. Метою плану якраз є змінити поведінку споживача, постачальника, начальства та інших стейкхолдерів так, щоб воно стало більш сприятливим для плануючої організації. Таким чином, метою планування, на відміну від приготувань до передвіщеної погоду, є зміна самого передбачення, на якому грунтується планування.

Це означає, що успішний план змінює прогноз, на якому він базується, і, отже, прогноз повинен бути модифікований. Отже і сам план повинен бути змінений з урахуванням змінюваних характеристик майбутнього. Але це, в свою чергу, змінить прогноз, і цей процес, якщо його не зупинити довільно, буде тривати нескінченно. Превентивне планування ніколи не заходить так далеко. Воно на чомусь зупиняється. Багато, якщо не більшість превентивних планів повністю не реалізуються через те, що помилки прогнозів, на яких вони засновані, стають очевидними, і це зводить планування на нівець.

Отже очевидно, що метою планування повинні бути не приготування до майбутнього, що знаходиться поза контролем, а прагнення контролювати майбутнє якнайбільше, щоб приборкати ті змінні, які найсильніше впливають на майбутнє.

По великому рахунку, можна знайти незлічену кількість проблем, враховуючи не лише основну спеціалізацію підприємств, а й супроводжуючі елементи: маркетинг, зовнішньоекономічна діяльність, фінанси, управління персоналом тощо. Превентивне управління має охоплювати усі напрямки діяльності підприємств, проте підприємствам зазвичай бракує централізованого відділу, який зміг би об’єднати проблеми усіх відділів, сформувати загальні висновки про діяльність  підприємства та розробити належні превентивні заходи. Превентивне управління має бути частиною повсякденного управління підприємством, тому вітчизняним кондитерським фабрикам доцільно створити власні підрозділи превентивного управління.

Альтернативним заходом може слугувати віднесення вторинних функцій кондитерських фабрик на аутсорсинг. Основною діяльністю кондитерських фабрик є виготовлення кондитерської продукції, а відповідно логістика, фінанси, маркетинг тощо виступають як вторинні функції діяльності заводів. Вони покликані забезпечувати повноцінну діяльність кондитерських фабрик, проте забирають на себе чималу увагу. Тому вкрай актуальним було би доручити ці функції професіоналам  ззовні та зосередитись на основній діяльності. Спочатку, звісно, витрати на аутсорсинг будуть чималими, проте з часом ефект буде в рази більшим, оскільки спеціалізовані організації всю свою увагу зосереджують на виконанні лише однієї важливої функції, відповідно набагато якісніше виконують свою роботу.

Ринок аутсорсингових компаній на теренах України за останні роки суттєво зріс, відповідно є широка палітра пропозиції, проте менший попит. Це зумовлено страхом вітчизняних підприємців вдаватися до застосування інновацій у своїй діяльності, що часто негативно впливає на досягнення мети.

 З моменту проголошення незалежності України було створено безліч законодавчих актів, що регламентують різні сфери діяльності. Проте, на жаль, законодавчі акти щодо превентивного управління майже відсутні. Крім Конституції України та Кодексів, можна віднести хоча би такі закони як Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» N 2344-XII ( 2344-12 ) від 14.05.1992р. із останніми змінами від 01.08.2014р. Цей Закон    встановлює    умови   та   порядок   відновлення платоспроможності суб'єкта підприємницької діяльності  -  боржника або   визнання   його   банкрутом  та  застосування  ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Процес створення законодавчої та нормативно-довідкової бази безперервний, тому є надія, що незабаром будуть створені конкретні норми щодо превентивного управління, які будуть орієнтиром для вітчизняних підприємств.

Висновки з проведеного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку.

Дослідивши питання превентивного управління на вітчизняних кондитерських фабриках, можна зробити висновок, що воно практично відсутнє як елемент сучасного менеджменту через страх підприємців до застосування інновацій. Важливим є й те, що, на жаль, законодавство України не сприяє превентивному управлінню вітчизняних підприємств вцілому. Проте, слід також зазначити, що деякі з вітчизняних кондитерських фабрик все ж таки намагаються запобігти можливого настання кризової ситуації шляхом економії на матеріалах чи за рахунок розумного використання відходів.

У результаті проведеного дослідження було запропоновано практичні поради щодо превентивного управління на кондитерських фабриках України. Серед таких заходів було запропоновано віднесення вторинних функцій на аутсорсинг, створення спеціалізованих відділів, відповідальних за превентивне та антикризове управління. Ключова рекомендація вітчизняним кондитерським фабрикам – не боятись застосовувати сучасні засоби управління підприємством.

 

Література.

1. Антикризове управління сільськогосподарськими виробничими кооперативами: автореф… канд. екон. наук. 08.09.04 / О.М. Остапенко ; Луган. нац. аграр. ун-т. – Луганськ, 2008. – 20с., рис. – укр.

2. Антикризове управління у аграрній сфері: Автореф. дис… д-ра екон. наук: 08.06.01 / С.М. Іванюта ; Нац. наук. центр «Ін-т аграр. економіки» УААН. – К., 2006. – 36с. – укр.

3. Антикризовий менеджмент в умовах ринкової трасформації економіки: Автореф. дис… канд.. екон. наук: 08.06.02 / В.С. Король ; НАН України. Ін-т регіон. дослідж. – Л., 2001. – 19с. – укр.

4. Антикризове управління фінансами підприємств: Автореф. Дис….д-ра екон. наук: 08.04.01 / О.О.Терещенко ; Київ. нац. екон. ун-т. – К.,2005. – 34 с. – укр.

 

References.

1. Ostapenko O.M. (2008) Antykryzove upravlinnja silskogospodarskymyy vyrobnychymy kooperetyvamy [Preventive management of agricultural cooperatives], Lugansk National agricultural University, Lugansk, Ukraine.

2. Ivanjuta S.M. (2006) Antykryzove upravlinja u agrarnij sferi [Preventive management in agrarian sector], Natioanl Science Centre ‘Institute of agararian economics’, Kyiv, Ukraine.

3. Korol V.S. (2001) Antykryzovyj management  v umovah rynkovoj transformazii economiky [ Preventive management in conditions of market transformation of economics], ‘Institute  of regional research’, Lviv, Ukraine.

4. Tereshenko O. O. (2005) Antykryzove upravlinja finansamy pidpryemstv [Enterprise’s finances preventive management ], National Economic University, Kyiv, Ukraine.

 

   Стаття надійшла до редакції 18.02.2015 р.