EnglishНа русском

Ефективна економіка № 9, 2015

Переглянути у форматі pdf

ГЕНЕЗИС ТЕОРІЇ ІНФОРМАЦІЙНО-МЕРЕЖЕВОЇ ЕКОНОМІКИ
О. С. Топоркова

УДК 330.34.01:[001.102+004]

 

О. С. Топоркова,

аспірант кафедри економічної  теорії  та економічних методів  управління,

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна

 

ГЕНЕЗИС ТЕОРІЇ ІНФОРМАЦІЙНО-МЕРЕЖЕВОЇ ЕКОНОМІКИ

 

O. S. Toporkova,

postgraduate student, V.N.Karazin Kharkiv National University

 

THE GENESIS OF THE INFORMATION-NETWORK ECONOMY THEORY

 

У статті розглянуто логіку розвитку інформаційної економіки, яка  бере початок в теорії постіндустріального суспільства. Проаналізовано різні підходи до розуміння «мережевої економіки». Доведено, що інформація та мережевий принцип організації є взаємодоповнюючими та взаємозалежними структурними елементами інформаційно – мережевої економіки, де інформація є ресурсом та продуктом суспільного виробництва, а мережа є організаційною формою його відтворення. Тому теорії інформаційної та мережевої економіки не слід розглядати як окремі напрями аналізу суспільного розвитку. Подальший розвиток економічної теорії буде пов'язаний саме з синтезом теорій інформаційної і мережевої економік у єдину теорію інформаційно-мережевої економіки. Метою статті є дослідження сутності, особливостей  та закономірностей розвитку теорії інформаційно – мережевої економіки на сучасному етапі.

 

The logic of the information economy development is researched in the article. It originates from the postindustrial society theory. Different approaches to understanding the "network economy" are analyzed. The statement about the information and networked principle of organization as complementary and interdependent structures of the information - network economy are proved in the article. In this type of economy the  information is a resource and a product of the social production, and the network is the organizational form of its reproduction. Therefore, the theory of the information and network economy should not be considered as separate lines of analysis of the social development. Further development of economic theory is related to the synthesis of the information and network economy theories in the unified theory of information-network economy. The aim of the article is studying the nature, characteristics and patterns of the development of the information - network economy theory today.

 

Ключові слова: інформація, мережа, інформаційне суспільство, інформаційно – мережева економіка.

 

Keywords: information, network, information society, information - network economy.

 

 

Постановка проблеми. Роль інформації як головної  відмінної риси сучасного світу породила наукові дискусії щодо теоретичного пояснення процесу соціально-економічної трансформації під впливом інфомаційно-технологічної революції, глобалізаційних процесів та розвитку мережевої економіки. Увага науковців до інформації як до фактора виробництва зміцнила інформаційну парадигму, яка бере початок з 1960 – х рр., та дала розвиток теорії інформаційного суспільства та економіки [6, c.14]. Разом з тим на початку XXI століття значна увага вчених приділяється вивченню економічних і соціальних мереж. Вважається, що першим в науковий обіг  категорію «мережеве суспільство»,  яке є соціальною структурою, заснованою на мережі експлуатації інформаційних і комунікаційних технологій, ввів голландець Ян Ван Дайк в 1991 році. Далі цей термін розвиває М. Кастельс  й виділяє мережеву складову економіки. У науковій літературі сформувалися різні підходи до визначення поняття «мережева економіка». Найбільш містким й узагальнюючим є визначення мережевої економіки як якісно нової форми економічного порядку, що витісняє ієрархічні форми з обслуговування економічних відносин в суспільстві [5, c.45].

Аналіз останніх досліджень і публікацій Основні ідеї інформаційної економіки і формування інформаційного сектора, місця інформаційної діяльності в сучасній економіці, а також їх впливу на інші галузі суспільного розвитку протягом останніх років є предметом дослідження багатьох західних, російських і вітчизняних економістів, соціологів, спеціалістів з інформаційних технологій. Основи підходу до формування інформаційного сектора національної економіки були викладені Д. Беллом [1]. Загальні та специфічні аспекти постіндустріального та інформаційного  розвитку економіки найбільш повно розглядаються в роботах Дж.Гелбрейта, П.Друкера, І. Масуди, М. Кастельса, М.Пората, У.Ростоу, А.Тоффлера та інших західних вчених. Серед вітчизняних вчених слід виділити праці А.А.Гриценко [2], А.О. Маслова [6, 7], Л.Г. Мельника, А.А.Чухно.

Постановка завдання. Метою статті є визначення сутності та ознак інформаційно – мережевої економіки, закономірностей розвитку теорії інформаційно-мережевої економіки на сучасному етапі.

Виклад основного матеріалу. Теорія постіндустріального суспільства, запропонована в кінці 60-х років американськими та європейськими дослідниками, стала єдиною концепцією XX століття, що осмислювала масштабні зміни західного суспільства та підтверджена історичною практикою [4, c. 4]. Прихильники теорії постіндустріального суспільства прагнули підкреслити, що запорукою сучасного суспільного прогресу служить швидкий технологічний розвиток, заснований на перетворенні науки в безпосередню продуктивну силу, а мірою такого прогресу виступає становлення всебічно розвиненої особистості та розширення творчих можливостей людини. Також в якості ознаки нового суспільства відмічалося зниження ролі матеріального виробництва, що виражалося, зокрема, у зменшенні його частки у сукупному суспільному продукті, розвитку сектору послуг та інформації, яке супроводжувалося зміною мотивів і характеру людської діяльності, істотною модифікацією всієї соціальної структури.

Широкому визнанню терміну також сприяв вихід у світ в 1973 році книги Д. Белла «Майбутнє постіндустріальне суспільство», де поняття постіндустріального суспільства вжито для позначення соціуму, в якому індустріальний сектор втрачає провідну роль внаслідок зростаючої технологізації. Потенціал розвитку цього суспільства у всезростаючій мірі визначається масштабами інформації і знань, з появою сектора послуг змінюється структура зайнятості, формується клас інтелектуальної робітників - «білі комірці».

В кінці XX ст. категорію постіндустріального суспільства замінює поняття «інформаційне суспільство» в силу того, що в галузях економіки починає переважати виробництво і розподіл знання, з'являється інформаційна економіка. Вчений Жан-Поль Бландин`єр називає цей період стосовно країн Європи неоіндустріальним суспільством комунікації та інформації. Термін «інформаційне суспільство» був введений в науковий обіг на початку 60-х років фактично одночасно в США і Японії авторами, що отримали широку популярність своїми дослідженнями динаміки розвитку наукомістких виробництв. Т. Умесао ввів термін «інформаційне суспільство», розповсюдження ж терміну зобов’язано японському ученому К.Кояму, теоретичні праці якого отримали прикладну реалізацію в програмі, яка була прийнята Японією в 1972 р. «План інформаційного суспільства: національна мета 2000 року». Всесвітнє визнання категорія отримала в книзі японського дослідника І.Масуди «Інформаційне суспільство як постіндустріальне суспільство» (1981 р.), роботах Т.Сакаї, а також західних футурологів Е.Тоффлера та Дж.Нейсбита.

Поруч з постіндустріальною теорією факт виникнення нового типу суспільства, що пов’язано із зміною значення інформаційної складової,  проголошують теоретики постмодернізму (Ж.Бодрійяр, М.Постер), гнучкої спеціалізації (М.Пайор, Л.Хіршхорн) та інформаціонального способу розвитку (М.Кастельс). Однак  є також і критика такого підходу, яка не виключає ключової ролі інформації, але аргументує, що переходу до нового етапу розвитку суспільства не відбулося, зв`язки в суспільстві усталені, тому спостерігається лише соціальна спадкоємність. До цих концепцій належать теорія неомарксизму (Г.Шиллер), рефлексивної модернізації (Е.Гідденс), публічної сфери (Ю.Хабермас) [9, с.165, 217, 275].

 Взагалі постіндустріальна теорія не відзначається єдністю поглядів щодо визначення напрямку розвитку суспільства. Можна згрупувати теорії постіндустріальної економіки за специфічними предметами дослідження:

- теорії постекономіки  (теорія «гіперреальності» Ж.Бодріяра, яка заснована на симулякрах [9, c.333]; теорія креатосфери; економіка солідарності);

- теорії знаннєінтенсивної економіки, де інформація та знання стають головним виробничим ресурсом (інформаційна економіка, інноваційна економіка, економіка знань, нова економіка)

- технологічні теорії, предметом дослідження яких стали зміни в виробничих відносинах під впливом інтернет-технологій (цифрова економіка «Digital Economy», цифрова економіка «The Emerging Digital Economy», е-кономіка ("E-conomy"), економіка уваги);

- мережева економіка ("Network Economy" Kevin Kelly или "Networked Economy" Status Report on European Telework) [5, c.45; 2, c.11].

Одним з етапів розвитку теорії інформаційного економіки є поява концепції «інформаціональної економіки» М.Кастельса. В 1996-1998 р. Кастельс публікує трилогію «The Information Age». За його думкою характеристика економіки як «інформаційна» є недостатньою, адже всі суспільства використовували інформацію, тому  вводить категорію «інформаціональна». За Кастельсом інформаціоналізм проявляється у впливі знання на знання як фундаментальне джерело продуктивності та влади, але не зважаючи на це, в новій економіці домінують усталені економічні відносини (принципи ринкової економіки, домінування приватної власності), що  і є основою «інформаціонального капіталізму». Одже, сучасна економіка є інформаціональною та глобальною, тому що основні види економічної діяльності, такі як виробництво, споживання та циркуляція товарів і послуг, а також їх складові (капітал, праця, сировина, управління, інформація, технології, ринки), організуються у глобальному масштабі, безпосередньо або з використанням розгалуженої мережі, що зв'язує економічних агентів [9, c.134]. М. Кастельс розвиває інформаційно-технологічну парадигму розвитку суспільства, для якої характерні використання інформації як «сировини», що формує технології для впливу на інформацію, зростаюча складність суспільної та господарської взаємодій, яким відповідає мережева логіка [7, c.12].

Слід зазначити, що теорія інформаційної та мережевої економіки розвивались як окремі аспекти постіндустріального укладу, що ставить перепони на всебічному дослідженні сучасного суспільного устрою.

В економіці мережевий підхід не утворив сталу термінологію. В таблиці 1 наведено різні варіанти трактування категорії «мережева економіка».

Підходи науковців до визначення сутності мережевої економіки можна звести до трьох напрямів:

- форма господарської діяльності в економіці горизонтальних зв’язків (Галайда В.А., );

- економіка, що ґрунтується на використанні інформаійних технологій (Бугорський В.Н., Матюшок В.М., Рябцун В.В., Юнусов А.М.) ;

- економіка, пов’язана з виробництвом і розподілом мережевих благ (Стрелец І.А.) [5, c.49].

 

Таблиця 1.

Підходи до визначення терміну «мережева економіка»

Автор

Зміст терміну

Цвилєв Р.І.

  Форма господарської діяльності, де переважають неринкові механізми регулювання і організації горизонтальних зв`язків в економіці.

Галайда В.А.

Особлива форма економічної діяльності, що базується на горизонтальних зв'язках, глобальному електронному середовищі, з переважанням в якості найважливіших елементів продуктивних сил знань, інформації і стосунків, що забезпечують миттєву реакцію на попит і пропозицію (природа мережевої економіки заснована на багатообразних тісних зв'язках між суб'єктами стосунків).

Дятлов С.А.

Мережева системно організована багаторівнева просторова структура взаємин в Інтернеті, телекомунікаційних мережах і інших мережевих структурах між економічними агентами, що включає індустрію створення нових інформаційних технологій і інформаційних продуктів, телекомунікаційні і провайдерські послуги, електронний бізнес, електронні ринки, електронні біржі, телебанкинг, телероботу, структура, що розвивається відповідно до своїх специфічних цілей і критеріїв ефективності.

Бугорський В.Н.

Економіка, здійснювана з допомогою електронних мереж.

Рябцун В.В.

  Інтерактивне середовище, в якому на високій швидкості і з мінімальними виробничими і трансакційними витратами реалізуються соціально-економічні, товарно-грошові стосунки між з використанням можливостей глобальної мережі Інтернет і інформаційних технологій.

Стрєлєц І.А.

 Економіка, пов’язана з виробництвом і розподілом мережевих благ, з характерними для них властивостями компліментарності, сумісності, стандартності, ефекту масштабу, ефекту пастки та мережевими зовнішніми ефектами.

Юнусов А.М.

  Одна з форм організації соціально-економічної діяльності в рамках моделі ринкової економіки з високим рівнем інформатизації, заснованої на активному використанні інформаційних технологій і глобальної мережі Інтернет в процесах виробництва, розподілу, обміну та споживання.

Cкладено автором за джерелами: [5, c.48, 8, с.78-79]

 

В таблиці наведені визначення, які відображають різні аспекти «мережевої економіки». На нашу думку, найповніша характеристика є в їх єдності. Ще М. Кастельс звернув увагу на розвиток мережевого підприємництва та нові форми організації виробництва, які розвиваються на основі горизонтальних зв’язків між суб’єктами господарювання. Така гнучкість є основою мережевої логіки, яка дає змогу структурувати неструктуроване та стає рушійною силою інноваційної діяльності, бо за своєю суттю інновації мають мережеву природу [7, c.12]. Інформаційні технології посилюють цю гнучкість та надають широкі можливості для комунікації. Поступово різні мережі поєднуються в єдину глобальну, що стало можливим завдяки розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Тому мережеву економіку не можна досліджувати  як тільки таку, що реалізується в віртуальному просторі (цифрова, електронна економіка). Крім цього, з розвитком мережевої логіки змінюються й закономірності функціонування економіки, виділяються мережеві товари, що мають особливості в процесах виробництва та розподілу.

Висновки з даного дослідження. Теорія інформаційної та мережевої економіки пройшли тривалий шлях розвитку як окремі аспекти переходу суспільства до якісно нового етапу розвитку, особливою рисою якого є формування глобального інформаційно – комунікаційного простору. Для суспільства, в якому інформація стає основним ресурсом, характерною є мережева організація, що створює канали, якими переміщаються інформація та інші ресурси, тобто мережа є організаційною формою та інфраструктурою суспільства, що характеризується як глобальне інформаційно-мережеве, центральними елементами якого є інформаційно-мережева економіка та інформаційно-мережеві відносини [3, с.10]. Інформаційно – мережева економіка характеризується як така, що заснована на використанні інформації як ресурсу, має мережеву логіку організації та ґрунтується на використанні інформаційних технологій. Тому теорію інформаційно – мережевої економіки слід досліджувати як єдину, що відповідає інтегральній концепції суспільства.

 

Література.

1. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. Опыт социального прогнозирования  / Д.Белл / [пер. с англ. под ред. В.Л. Иноземцева]. – М.: Academia, 2004. – 786 с.

2. Гриценко А.А. Иерархия и сети в институциональной архитектонике экономических систем: монография/ Т.И.Артёмова, А.А. Гриценко, Т.А. Кричевская [и др.] / под ред. чл.-корр. НАН Украины А.А.Гриценко; НАН Украины, Ин-т экон. и прогнозиров. – К., 2013. – 580 с.

3. Дятлов С.А. Информационно-сетевая экономика: структура, динамика, регулирование / С.А. Дятлов, В.П. Марьяненко, Т.А. Селищева. – СПб.: Астерион, 2008. – 416 с.

4. Иноземцев В.Л. Современное постиндустриальное общество: природа, противоречия, перспектив: учебное пособие [для студентов высш. уч. зав.] / В.Л. Иноземцев. - М.: Логос, 2000. - 304 с.

5. Кравчук І.П. Еволюція терміну «мережева економіка»: сутність та підходи до її визначення / І.П. Кравчук // Інноваційна економіка. – 2011.- №6. – С. 44-51.

6. Маслов А.О. Генеза теорії інформаційної економіки та її місце в сучасній економічній думці / А.О.Маслов // Актуальні проблеми економіки. – 2011. - №3 (117). – С.13-23.

7. Маслов А.О. Етапи розвитку теорії інформаці         йної економіки у другій половині XX на початку XXI століть / А.О.Маслов // Вісник
Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – 2011. - №128. – С.11-15.

8. Стрелец И.А.Экономика сетевых благ / И.А.Стрелец // Мировая экономика и международные отношения. - 2008. - №10. – С.77-81.

9. Уэбстер Ф. Теории информационного общества / Ф. Уэбстер. - М.: Аспект Пресс, 2004. - 400 с.

 

References.

1. Bell, D. (2004), The coming of post-industrial society: A venture of social forecasting, 2nd ed, Moscow, RU

2. Gricenko, A.A Artjomova, T.I. and Krichevskaja, T.A. ( 2013), Ierarhija i seti v institucional'noj arhitektonike ekonomicheskih system [The hierarchy and network in the institutional architectonics of the economic systems], Kyiv, Ukraine

3. Djatlov, S.A. Mar'janenko, V.P. and Selishheva, T.A (2008), Informacionno-setevaja ekonomika: struktura, dinamika, regulirovanie [The information and network economy: the structure, dynamics, regulation], Asterion, SPb,RU

4. Inozemcev, V.L. (2000), Sovremennoe postindustrial'noe obshhestvo: priroda, protivorechija, perspektivy [The modern post-industrial society: nature, contradictions, prospects], Logos, Moscow, RU

5. Kravchuk, I.P. (2011), “The evolution of the term “network economics”: the nature and approaches to its definition”, Innovatsijna ekonomika, no. №6. – pp.45-51.

6. Maslov, A.O. (2011) “ Genesis of information economy theory and its role in contemporary economic thought”, Aktual'ni problemy ekonomiky, no. 3 (117), pp. 13-23.

7. Maslov, A.O. (2011) “The stages of  the development of the information economy in the second half of the XX  and the beginning of the XXI century”, Visnyk Kyivs'koho natsional'noho universytetu imeni Tarasa Shevchenka, no.128, pp.11-15.

8. Strelets, Y.A. (2008) “The economics of network goods”, Myrovaia ekonomyka y mezhdunarodnye otnoshenyia, no.10, pp.77-81.

9. Webster, F. (2004), Theories of the Information Society, 2nd ed, Aspect Press, Moscow, RU

 

Стаття надійшла до редакції 18.09.2015р.