Концепція та цикли особистих фінансів

Н. А. Ясинська

Ефективна економіка № 4, 2016

УДК 336.012.23

Н. А. Ясинська,

д. е. н., доцент, п. н. с.,

Донбаська державна машинобудівна академія Міністерства освіти і науки України, м. Краматорськ

Концепція та цикли особистих фінансів

N. A. Yasynska,

doctor of economic sciences, assistant of professor,

Donbass State Engineering Academy of Ministry of Education and Science of Ukraine, Kramatorsk

The concept and cycles of personal finance

У статті висвітлені результати теоретичних та емпіричних досліджень стосовно передумов зародження концепції особистих фінансів, поточного стану їх роботи в межах фінансової системи. Виявлено циклічність особистих фінансів. Аналіз проведено у кризовий період. Інформаційна модель концепції особистих фінансів в контексті розвитку фінансової системи на основі її трансформації за рахунок розбудови інституційної інфраструктури особистих фінансів в кризовий період. Результати емпіричних досліджень схарактеризовано за практикою функціонування фінансів в Україні. Зроблено прогноз строків закінчення поточного циклу особистих фінансів. Наведено його характеристику, висвітлені причини поточного стану особистих фінансів в межах фінансової системи України. Результати емпіричного дослідження можуть бути використані для обґрунтування програми зі зростання інвестиційної активності фізичних осіб на фондовому ринку України.

There were the results of theoretical and empirical studies about the prerequisites for initiating the concept of personal finance, the current state of their work within the financial system in the article. It was identified the cyclical nature of personal finance. The analysis was performed during the crisis. There was information model the concept of personal finance in the context of financial system development on the basis of its transformation through the development of institutional infrastructure personal finances during the crisis. The empirical results were characterized with the practice of functioning of finances in Ukraine. The forecast timing of the end of the current cycle personal finance. There were given its characteristics, the reasons of the current state of personal finance within the financial system of Ukraine. The results of the empirical research can be used to justify the growth of investment activity of individuals on the stock market of Ukraine.

Ключові слова: концепція, особисті фінанси, цикл, криза, інвестиційна активність, фізична особа

Keywords: concept, personal finance, cycle, crisis, investment activity, a person.

Постановка проблеми у загальному вигляді

Ітераційність усіх процесів, які існують на Землі, визначає їх циклічність. Вченими достатньо повно досліджено передумови фінансових, банківських, економічних, соціальних, політичних та інших видів криз. У 20-21 століттях саме з кризами асоціюють цикли та циклічність соціально-економічного розвитку. Вони стали об’єктом управління та масової маніпуляції. В умовах глобалізації, кризи набули міждержавних та світових ознак. Окрім цього виявлено наростаючу повторюваність криз і визначено тривалість одного сучасного циклу у приблизно сім років, через які наступає нова криза нових характеристик та масштабів. Вивчення природи циклічності та настання криз не обумовило дослідження генезису та еволюції передумов і механізму заходів з їх подолання. Дійсно антикризові управлінські, політичні, економічні й фінансові заходи запроваджуються на різних рівнях управління, опрацьовуються різні економічні моделі держави та типи поведінки фізичних й юридичних осіб, але всі вони довели свою недосконалість світовою статистикою банкрутств та глобальних і регіональних подій в окремих країнах останніх двох століть. І справа тут не у бажанні окремої країни або групи осіб, а у інтенсифікації соціально-економічних процесів за участю все меншої частки людей, які з кожним роком у більшому ступені супроводжують ці процеси, а їх дохід непропорційно диференціюється.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Сучасна наукова література визначає такі процеси як результат фінансіалізації, віртуалізації та глобалізації [3, 4, 6, 10]. Фундаментальні засади розвитку фінансової науки у повному ступені висвітлюють специфіку її розвитку відповідно до сучасних реалій соціально-економічного існування України [1, 6, 11]. Утім, незважаючи на значну кількість наукових праць та практичних розробок, остаточно невирішеною залишається ціла низка теоретичних і прикладних проблем стосовно місця фізичної особи як суб’єкта фінансових відносин й економічного агента ринку в соціально-економічній системі, який своєю фінансовою поведінкою, фінансовими рішеннями й фінансовими ресурсами здійснює вплив на динаміку та інтенсивність розвитку фінансової системи як сукупності приватних і публічних фінансів відносно розподілу та перерозподілу ВВП за чинної інфраструктури забезпечення, регулювання й контроля. Для сучасної вітчизняної фінансової науки характерною є певна фрагментарність у концептуальних підходах до розуміння ролі окремої особи як важливого суб’єкта фінансових відносин, впливу її фінансових рішень на фінансове благополуччя і на відтворювальні процеси в економіці, в цілому. Викладене вище пояснює відсутність в Україні достатньої кількості ґрунтовних і системних досліджень трансформації структури та інститутів в межах фінансової системи держави. Відповідно до зазначеного набуває нових ролі, змісту, функцій та меж функціонування категорія особистих фінансів. Результатами дослідження даного наукового поняття є визначення нових властивостей і зв’язків у вже прийнятній дійсності.

Метою статті є висвітлення сутності концепції особистих фінансів та виявлення їх циклічності за умов розвитку фінансової практики.

Виклад основного матеріалу дослідження

Наразі щільність соціально-економічних процесів зростає, як і зростає конкуренція на ринку людських ресурсів. Саме людських, а не трудових, ресурсів. Інформація, перебуваючи фактором виробництва 21 століття, виступає не тільки інструментом виробництва або обміну, але й інструментом впливу, а все частіше і масової маніпуляції. У попередні періоди схожої інтенсифікації люди прагнули до згуртованості, формуючи інститути громадянського суспільства у різних формах прояву. Таким чином вони формували ґрунтовні підстави для зміни будь-якої формації або процесу. Так, історично інститути громадянського суспільства є модераторами соціально-економічних процесів, які контролюють ефективність державного апарату. Вони визначають, у більшому ступені, нові загальні «правила гри» в межах країни та її складових систем, зокрема фінансової, що стає запорукою успіху сталої та динамічної трансформації економіки нового етапу розвитку. У період активізації інститутів громадянського суспільства активніше за інші періоди формується соціальний запит на реформи. І якщо у 20 столітті та на початку 21 століття формування соціального запиту ініціювалося суспільством платників податків, то на теперішній час такої потреби не існує. Наразі бюджет України 2016 р. формує практику нових фінансових відносин між платниками податків та централізованим фондом фінансових ресурсів в особі апарату державного управління, адже він побудований на нових схемах фінансових потоків стосовно касового виконання бюджету. Відповідно, фрактальна структура фінансових відносин змінюється, але зміни відбуваються від інтеррівня до нанорівня [1]. І це є відмітною особливістю фінансів, припустимо, від грошових відносин, які мають, як мінімум, географічні ознаки своєї приналежності. Така властивість відкриває нові можливості учасників – суб’єктів фінансового ринку. Попит породжує пропозицію – і на ринку виникають нові фінансові продукти, інструменти, правила роботи тощо. Наразі інтенсифікація фінансів, збільшення фінансових потоків відбуваються за меншою участю активів реального сектору економіки, які мають чітко означеного юридичними нормами власника. Доданий продукт формується інтенсивніше за результатами використання інноваційних технологій 21 століття, їх масової доступності (що стало можливим за результатами впровадження ринку пропозиції) та природно еволюцією суспільства. Проблемою є фінансове забезпечення населення за інтенсивного зростання чисельності та зниження попиту на найману працю (як інтелектуальну, так і фізичну). У першому випадку замінниками виступають вендінгові операції тощо, в іншому – нові машини, інструменти і т. д. Відповідно, у світі вже сформовані підвалини еволюційної економіки [11].

РЗ¹ – рівень знань за сукупністю всіх вчених, які працювати (працюють) над проблемою; ЕЕ² – еволюційна економіка

Рис. 1. Концепція розвитку фінансової системи в контексті глобалізації, інтеграції та індивідуалізації

Найбагатші люди планети у другому десятилітті 21 століття починають продавати власні активи реального сектору економіки, переорієнтовуючи бізнес-інтереси на нові товари масового споживання, вкладаючи кошти у їх технологічну розбудову і вивчаючи поведінку потенційних споживачів.

Наразі українська наука активно просуває ідею впливу фінансової поведінки людей на фінансові результати функціонування суспільства, зокрема у формі держави. Серед іншого у роботі [11] сформульовано концепцію особистих фінансів, розбудова якої дозволить розв’язати постійні кризи, які мають ознаку системності та суб’єктну природу походження. Фізична особа, у цій роботі, визначається як головний рушій усіх фінансово-економічних, суспільно-політичний й культурних процесів у країні. Своїми фінансовими діями та рішеннями вона за суб’єктною сукупністю формує особисті фінанси, які є основною ланкою фінансової системи. У роботі [6] автор основним акцентом наукової новизни визначає сформульований людиноцентричний інституційний принцип, згідно якого фінансова безпека країни визначається переважно поширенням певних моделей фінансової поведінки людей, а не регуляторними, зокрема, фінансовими інститутами державного рівня; обґрунтовано, що компетентні індивіди здатні впливати на конфліктний потенціал фінансових угод, забезпечуючи певні економічні ефекти. Людина, за текстом роботи, визначається як носій суспільних інститутів та найкритичніша ланка фінансової системи. Будь-який етап фінансової еволюції супроводжується кризовими явищами, які мають відкриту або скриту форму та різні види прояву. Зокрема, людство за фінансової історії знає суспільні, політичні, культурні, економічні, банківські, фінансові, платіжні, грошові, особисті, інформаційні та інші види криз. Їх класифікують за різними ознаками – і це тема окремого дослідження. Тим не менш комплекс цих криз має вагомий вплив на сучасну людину, зокрема в Україні. Цей вплив дає поштовх до змін у особистій поведінці, яка за прагнення людини до соціалізації, сприяє зміні у груповій поведінці, зокрема фінансовій. Сучасна концепція особистих фінансів має таке підґрунтя.

Рис. 2. Концепція особистих фінансів [11]

Концепція особистих фінансів полягає у винайденні системи засобів розуміння та трактування фінансової поведінки фізичних осіб як головних суб’єктів фінансової та соціально-економічної систем, заснована на опису комплексу дій перетворення матеріальних і нематеріальних активів кожної особи у власні фінансові ресурси та їх подальший перерозподіл з метою активного функціонування фінансового ринку, вивчення принципів організації та розподілу, передумов прямого та опосередкованого впливу особистих і групових фінансових рішень на процеси розробки державної політики щодо ефективного залучення коштів населення в економічний обіг, удосконалення фінансової політики компаній, що працюють із грошима фізичних осіб і, на цій основі, покращення соціально-економічних індивідуальних і групових показників з метою уникнення критичного стану в економіці й фінансах. Для цього доцільно систематично виявляти недоліки та фактори впливу на фінансову поведінку фізичних осіб у всіх формах прояву економічної активності. Фінансова поведінка фізичних осіб інтерпретується як їх діяльність у різних проявах економічної активності щодо мобілізації та використання грошових та інших доходів, а також є важливим чинником при дослідженні рівня матеріального добробуту суспільства, його фінансових можливостей на фінансовому ринку.

Декілька слів та цифр стосовно результативності управлінських дій у ланці особистих фінансів, що накладає свій відбиток на функціонування всіх інших ланок фінансової системи. Упродовж останніх двох років економічне становище фізичних осіб та їх родин в Україні у цілому погіршилося: а саме, «покращилося» – у 3 % населення, «не змінилося» – у 17 % населення, «погіршилося» – у 77 % населення, не визначилися – 3 % населення. Очікування населення стосовно покращення соціально-економічного становища в Україні мають таку варіацію: 3 % населення вважає, що через 1 рік прийдуть позитивні зміни, 17 % – через 5 років, 80 % – через понад 10 років або не знають коли [5]. Відзначаючи той факт, що особисті фінанси представлені фінансами найманих працівників, домогосподарств, підприємців та інвесторів, в Україні найбільша частка приходиться саме на найманих працівників (майже 60 % за офіційними даними). За даними вітчизняної та європейської статистики питома вага оплати праці найманих працівників у валових видатках підприємств склала: в Україні – 13,1 %, у єврозоні – 29,2 %, у Німеччині – 31,4 %, у Франції – 34,6 % тощо [7, 8]. Частка підприємців (малого та середнього бізнесу) у загальній кількості суб’єктів економіки складає майже 99,9 % [7]. Саме вони через різку зміну валютного курсу 2013-2015 рр. втратили 94,8 млрд грн [7, 9]. Наразі із врахуванням світової валютної політики та відкритості національної економіки ставки по кредитах по домогосподарствах (строком до року, станом на лютий 2016 р.) є такими: в Україні – 29,5 %, у Польщі – 7,1 %, в Німеччині – 5,55 %, у Франції – 4,25 %, в єврозоні – 5 %. Ставки по довгостроковому кредитуванню, у т. ч. кредитуванню малого і середнього бізнесу, складають: в Україні – 32,7 %, у Польщі – 8,4 %, в Німеччині – 7,4 %, у Франції – 4,7 %, в єврозоні – 7,2 %. У порівнянні: облікова ставка НБУ складає 22 %, аналог в єврозоні прагне до нульової відмітки [2, 9]. Це впливає і на депозитну політику національних інституційних суб’єктів. Неповернення особистих накопичень через банкрутство та закриття низки інституційних суб’єктів національної економіки (понад 60 од.) на суму 77,9 млрд грн, відтермінування строків повернення коштів або сплати соціальних виплат через низку причини, закриття понад 210 тис. підприємств за скорочення чисельності населення України на 168,8 тис. ос. за 2015 р. і зниження первинного й основного джерела доходів – мінімальної зарплати на 19,5 дол. США (або 7,5 Євро) (за останні 10 років без урахування щорічних темпів інфляції), зниження інвестицій на понад 12 % упродовж року є результатом роботи наступних механізмів:

виплати зарплат (попередньо – економічного примусу);

рефінансування банків;

маніпуляції з гривневими та валютними депозитами;

територіального розташування й перебування фізичних осіб, у т. ч. вимушеної і природної міграції;

пільгового оподаткування;

бюджетного фінансування;

започаткування й розвитку підприємництва, у т. ч. стартапів;

ліцензування;

стимулювання й покарання тощо.

Вони, своєю чергою, формують поточну низько ефективну соціально-економічну політику в країни.

Особливістю особистих фінансів є те, що усі статистичні показники є індикаторами результативності функціонування цієї ланки у фінансовій системі країни. «За роки незалежності Україна вдруге переживає кризу системного характеру, старт якої відбувся наприкінці 2008 р. Під час розв’язання проблем попередньої кризи, яка носить назву трансформаційної і яка визначила майбутній шлях розвитку української економіки, відбулося формування ринкового середовища і відповідної йому системи управління економікою» [3]. Сама управлінська система перебуває у трансформації [1]. «На шляху до інвестиційно залежної моделі економічного зростання держава має займатися не тільки приватизацією, а й одночасно розширювати свою участь у інноваційно-інвестиційній діяльності шляхом формування … інститутів розвитку, які мають компенсувати «провали ринку». Інститути розвитку є одним із елементів інноваційної інфраструктури, природа діяльності більшості з яких ринкова, незважаючи на головну роль держави... Завдання держави у питанні інститутів розвитку як обов’язкового елемента сучасності подвійне: з одного боку, орієнтація компаній, що залишаються у власності держави, виключно на використання інновацій, з іншого – вона має дбати про формування всієї сукупності інститутів розвитку. Через різнопланову практику їх формування ми суттєво відстаємо навіть від наших східноєвропейських партнерів і конкурентів одночасно» [3]. Чи є для цього підстави? Суспільний запит й потреба, наукове обґрунтування та практична цінність є.

Інформаційна модель концепції наведена на рис. 3 [11].

Рис. 3. Інформаційна модель концепції особистих фінансів в контексті розвитку фінансової системи на основі її

трансформації за рахунок розбудови інституційної інфраструктури особистих фінансів в кризовий період

Рис. 3. Інформаційна модель концепції особистих фінансів в контексті розвитку фінансової системи на основі її трансформації за рахунок розбудови

інституційної інфраструктури особистих фінансів в кризовий період (продовження)

інституційної інфраструктури особистих фінансів в кризовий період (закінчення)

Але поки в Україні спостерігається драфт-розвиток економіки й фінансів із використанням ерзац-товарів, діє застаріла модель функціонування держави та відсутні системні проекти, «працюють» застарілі моделі економічного розвитку та фінансової системи, відсутня ефективність фондового ринку. Світова фінансова практика «підштовхує» українській аналог, з одного боку, та фінансову науку до її оновлення, з іншого. Наразі існують нові непопулярні для фінансового ринку України її елементи. Зокрема, на інвестиційному ринку, як найпоказовішому за інші за рівнем особистої фінансової культури, підприємницької обізнаності та рівня кваліфікації, вони такі (рис. 4).

Рис. 4. Новації на інвестиційному ринку за класифікаційними ознаками

Нажаль український соціум у найближчій перспективі не матиме, як і у поточній перспективі, можливостей до інвестиційної активності – за низької фінансової грамотності та культури, а також фінансових можливостей та власне своєї закритості. Національний попит на інвестиційному ринку буде забезпечуватися капіталовкладеннями найбільш фінансово спроможних осіб не тільки країни, а й світу. За техніко-технологічного розвитку і підвищення відповідних стандартів й норм, попит на високовитратні виробництва та супроводжувальні послуги знижується. Відповідно, втрачаються джерела доходів фізичних осіб з низькою кваліфікацією, а за високої кваліфікації – зростає конкуренція на ринку праці. На фоні загальної тенденції старіння нації та тінізації бізнесу, зниження абсолютних показників наповнення централізованих фондів фінансових ресурсів підтверджує настання нового етапу кризи в Україні.

При аналізі динамічної структури фінансової системи, яка включає етапи мобілізації, збереження вартості, використання фінансових ресурсів та розподілу результатів їх використання, визначено, що найкритичнішим є розподіл результатів використання фінансових ресурсів [6]. Результати такого, нажаль низько результативного, перерозподілу відображені у державній фінансовій статистиці.

Песимістичність описаних процесів має свої межі. Окреслимо їх, використовуючи інструменти діагностики та прогнозування [10]. Інструменти діагностики та прогнозування, які сьогодні використовуються на фондовому ринку можуть використовуватися і в інших рівнях фінансово-економічних відносин, зокрема, таких, які містять фондовий ринок у своєму складі – фінансовій системі. У повному ступені приймаючи підходи Елліота (хвильового принципу) та правила Фібоначчі (теорії послідовності) за основоположні концепції дослідження циклічності особистих фінансів, дослідимо динаміку їх розвитку та закріпимо основну концепцію новими правилами. Цінність даного дослідження полягає в утворенні передумов до розбудови та обґрунтування споживчих, інвестиційних, фінансових, ощадних стратегій фізичних осіб на основі не алгоритмів теоретичного аналізу, а за рахунок використання результатів спостережень, сформованих на основі значної кількості періодів із визначенням циклічності отримуваних особистих доходів. Цю практику можна розповсюдити і на особисті витрати за існуючими нормами та статистичними вибірками. Корисність дослідження проявляється в можливості використання результатів аналізу під час формування планів соціально-економічного розвитку країни, розвитку соціально-орієнтованої фінансової системи. Остання теза особливо значуща в сучасних умовах існування економіки та окремої економічної одиниці – фізичної особи і прогнозу, який викладений та обґрунтований в статті.

Симбіоз хвильового принципу Елліота та інструментів Фібоначчі дозволив виявити наступне.

Рис. 5. Дослідження циклічності кривої особистих фінансів (по доходах), млн грн

Перевіряючи правило Елліота «Циклічна фігура, або міра масової психології – це п’ять хвиль вгору та три хвилі вниз (разом вісім хвиль)» [10], виявлено цикл особистих фінансів (за доходами). За умов початку циклу у 4 кварталі 2002 р., він завершиться у 4 кварталі 2020 р., за інших рівних умов. Усі фігури, які сформували цикл, мають прогностичну властивість, навіть більше – прогнозування можливе із закінченням п’яти хвиль вгору. Використавши цю можливість, дослідження було продовжено.

Виходячи зі спостереження про чергування простих та складних хвиль (див. рис. 5) (правила чергування – складності або другої, або четвертої з п’яти хвиль) та підрахунку вірності хвилі у висхідному (рис. 6) або спадному русі, за правилом розвитку ринку Елліота, можна прогнозувати особистісну поведінку фізичної особи – поведінку інвестора. Саме інвестор має найвищий рівень фінансових вмінь, знань й навичок і найвищу ступінь підприємницької активності [11].

Рис. 6. Циклічність кривої особистих фінансів (по доходах) за правилом чергування Елліота, млн грн

Рис. 6 висвітлює правильне падіння у висхідному русі із п’ятьма хвилями, недолік – низька періодичність моніторингу та звітності.

Проектуючи правило Елліота на результати власного дослідження доведено, що інвестор активізується на ринку України у 2017 р., але після глибокої соціально-економічної кризи, яка торкнеться саме особистих фінансів кожного громадянина України. У найліпшому варіанті цим інвестором має бути населення України. Допоки українці (середній і нижче середнього прошарки) впродовж 2013-2016 рр. активно зменшують свої накопичення (у національній та іноземній валютах) через кризу у грошово-кредитній і соціальній політиці та дію форс-мажорних обставин в країні. Примітно, що накопичення у національній валюті різко зменшилися всередині 2015 р. як результат – населення з цього періоду почало частіше продавати валюту. Упродовж понад п’ять років здійснюється активне розшарування українського суспільства на фоні соціальної, політичної й культурної нестабільності. Це призводить до емоційного стану незахищеності, що за відсутності загальнодержавних, регіональних або групових програм соціального забезпечення, захисту й підтримки призводить до бідності. У даному разі мова йде не про програми субсидіювання або фінансової підтримки фізичних осіб, а про комплекс державних, регіональних або групових програм загального доступу та високого рівня формування конкурентного ринку праці, бізнес-середовища, інвестиційного ринку, розвитку інституту домогосподарства тощо. Адже основними представниками ланки особистих фінансів визнано найманого працівника, підприємця, інвестора та домогосподарство. За дії найгіршого сценарію реалізується «програма бідності», яка містить такі наслідки, загрози та виклики [6]:

соціально-економічні наслідки: корупція в державі (падіння платіжної спроможності населення); соціальна та політична апатія населення (формування субкультури бідності); падіння освітньо-культурного рівня та здоров’я населення (загальне погіршення добробуту населення);

загрози й виклики національній безпеці (соціальна нестабільність) (зростання майнового та соціального розшарування суспільства); криміналізація економіки (загострення демографічної ситуації); неможливість використання інвестиційних ресурсів населення (погіршення науково-технічного потенціалу країни).

Ця програма впливає на абсолютні значення, які увійшли до горизонту дослідження, збільшуючи рівень похибки (рис. 7).

Рис. 7. Початок дії 2-го циклу – трьох хвиль вниз (із наочним відхиленням) кривої особистих фінансів (по доходах), млн грн

Відхилення допускаються – вони можуть і будуть відбуватися як у часі, так і амплітуді, тому що окремі хвилі і цінові фігури не завжди будуть розвиватися звичайним шляхом. Стосовно періодичності досліджень, Елліот та його послідовники вимагали обраховувати зміну головного тренду фондового ринку, застосовуючи числа ряду сумування Фібоначчі до тижневих, місячних та річних даних. Визнаючи особливості статистичної вибірки України, вище, тут і далі наведені квартальні результати. Чистота вибірки, у даному дослідженні, була б вища за використання більш частих вибірок та з урахуванням (більшою увагою) до вибірок за номерами 3, 5, 8,13, 21, 34 та 55. Зокрема, у даному дослідженні період за номерами 3 та 8 (рис. 8) знаходяться поза зоною норми сумування за рядом Фібоначчі.

Рис. 8. Періоди, в які крива особистих фінансів (за доходами, млн грн) змінила свою динаміку через дію нових чинників впливу
(2005-2006 рр. та кінець 2012 р.)

Прогнозування точного розміру корекції – емпірична проблема. Інвестування після корекції у 38,2 % (результат поділу 0,618 на 1,618) може виявитися завчасним, тоді як очікування корекції 61,8 % (результат поділу 1,000 на 1,618) може призвести до повного пропуску сильних трендів.

Ці ситуації можуть містити екстраординарний торговий потенціал за умов, що аналіз виконаний у відповідності з розумними та визначеними правилами. Елементи ряду Фібоначчі також можуть оцінювати силу руху ринку. Сильні тренди можуть виходити за рамки первинної хвилі більш ніж на 1,618-кратні розміри імпульсивної хвилі.

Обрахунок періодів часових цілей дає можливість спрогнозувати період, в якому особисті доходи населення будуть найменшими (за умов прийняття за одиницю період позитивної піковості – рис. 9).

Рис. 9. Обрахунок періодів часової мети Фібоначчі (горизонтальна проекція) та розширення в 5-й хвилі тренду й відношення Фібоначчі

(вертикальна проекція) по кривій особистих фінансів (за доходами), млн грн

Розширення, яке у даному разі простежується на періоді 2002-2012 рр., засвідчує сильний і значний рух ринку, який визваний політичними та економічними діями, доповідями про рівні врожаю, запасів й резервів, а також іншими ситуаціями, в особливості тими, вчинки по яких було здійснено під впливом емоцій. Найнижча точка обрахунку елементу ряду Фібоначчі за вертикальною проекцією приходиться на 4 квартал 2005 р. Із врахуванням фактору запізнення відображення результатів людського сприйняття на ті чи інші фактори впливу або заходи на статистичних даних у рік-два, політико-економічна криза 2004 р. пояснює нижчу позицію розширення. Найвища позиція на рис. 9 окреслена в періоді, це 1 квартал 2013 р. У цей час макроекономічні показники мали соціальну спрямованість, але широко використовувались адміністративні інструменти впливу.

Висновки та перспективи подальших розвідок

Проведений аналіз дозволив виявити низку соціальних, економічних і фінансових проблем, які мають першоджерело походження у фінансовому рішенні кожної фізичної особи, яке позначається наразі негативно на загальній тенденції соціально-економічного розвитку. Відповідно виявлені причини, досліджені шляхи їх подолання через підняття фінансової культури громадян, розвиток фінансового ринку й відповідних інструментів, набуття доступності фізичних осіб до усіх компонентів національного фінансового ринку, розвинення системи гарантування й захисту фінансових операцій тощо. На підставі узагальнення практики функціонування особистих фінансів сформовано рекомендації щодо особливостей прийняття фінансових рішень в кризових умовах господарювання, враховуючи вплив біхевіористичної теорії з метою мінімізації ризиків, що виникають в процесі життєдіяльності фізичної особи.

Вивчення ряду сумування Фібоначчі та аналізу Елліота щодо руху ринків поки дозволило використати тільки три з шести загальних інструментів дослідження – ряд сумування Фібоначчі, часові цілі Фібоначчі, корекція та розширення. Однак проведене емпіричне дослідження дозволило спрогнозувати термін закінчення циклу особистих фінансів (по доходах). Результати емпіричного дослідження можуть бути використані для обґрунтування програми зі зростання інвестиційної активності фізичних осіб на фондовому ринку України.

Список літератури.

1. Yasinska N. Governance in Ukraine: Myth or Reality? Ecoforum Journal, North America, 1, jul. 2012. Available at: <http://ecoforumjournal.ro/index.php/eco/article/view/14>. Date accessed: 06 Dec. 2015.

2. Euro area statistics [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://euro-area-statistics.org/

3. Геєць В. Від квазіринку до ринку та інвестиційного зростання [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/macrolevel/vid-kvazirinku-do-rinku-ta-investiciynogo-zrostannya-_.html

4. Куцяк В. О. Особисті фінанси в умовах розвитку ринкових відносин в Україні : дис. … канд. екон. наук [08.00.08 «Гроші, фінанси і кредит»] / В. О. Куцяк. – ТНЕУ, 2016. – 220 с.

5. Можливості та виклики на шляху демократичних перетворень України [Загальнонаціональне опитування із додатковими вибірками… квітень-травень 2015] / NED, Київський Міжнародний Інститут Соціології. – NDI Україна [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.ndi.org/files/NDI%20NATIONAL%20SURVEY%20PRESENTATION_UKR.pdf

6. Підхомний О. Фінансова безпека України: інструменти і стратегії формування: монографія / О. М. Підхомний. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2014. – 320 с.

7. Офіційний сайт Державної служби статистики [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/

8. Офіційний сайт Євростатистики [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ec.europa.eu/eurostat

9. Офіційний сайт Національного банку України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/index

10. Фишер Р. Новые методы торговли по Фибоначчи. – М.: «ИК «Аналитика», 2002. – 384 с.

11. Ясинська Н. А. Інституційна інфраструктура особистих фінансів : антикризовий аспект : моногр. / Н. А. Ясинська. – Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2014. – 496 с.

References.

2. Euro area statistics. Available at: https://euro-area-statistics.org/

3. Geets V. From a quasi-market to the market and investment growth. Available at: http://gazeta.dt.ua/macrolevel/vid-kvazirinku-do-rinku-ta-investiciynogo-zrostannya-_.html

4. Kuciak V. O. (2016), Personal Finance in the development of market relations in Ukraine [Osobisti finansy v umovach rozvitku rinkovich vidnosin v Ukraini]. Thesis for the Degree of Candidate of Economic Sciences, TNEU, 220 р.

5. Opportunities and Challenges Facing Ukraine’s Democratic Transition [Nationwide Survey with seven local oversamples and Implicit Association Tests in four cities, April and May 2015]. The National Endowment for Democracy (NED) and the fieldwork was conducted by the Kyiv International Institute of Sociology. – NDI Ukraine. Available at: https://www.ndi.org/files/SURVEY%20IATs%20JUNE%202015%20PUBLIC%20EVENT.pptx%20%281%29.pdf>. Date accessed: 28 Mar. 2016.

6. Pidhomnyy A. (2014), Financial Security Ukraine: tools and strategy formation [Finansiva bezpeka Ukrainy: instrumenty i strategii formuvannya], Lviv Lviv National University named after Ivan Franko, Lviv, Ukraine.

7. The State Statistics Service of Ukraine. Official website. Available at: http://www.ukrstat.gov.ua/

8. Eurostat. European Commission. Available at: http://ec.europa.eu/eurostat

9. National Bank of Ukraine. Official website. Available at: http://www.bank.gov.ua/control/uk/index

10. Robert Fischer. Fibonacci Applications and Strategies for Traders / by Robert Fischer. John Wiley&Sons, Inc.,169 p.

11. Yasynska N. A. (2014), Instituciyna infrastructura osobistich finansiv: antikrizisniy aspect [Institutional infrastructure personal finance, anti-crisis aspect], Publishing House of the Polytechnic National University Lviv, Ukraine.

Стаття надійшла до редакції 17.04.2016 р.