EnglishНа русском

Ефективна економіка № 4, 2016

УДК 657.471

 

О. С. Омельниченко,

аспірант, Криворізький Економічний Інститут ДВНЗ «Криворізький Національний Університет», м. Кривий Ріг

 

НАПРЯМИ ОПТИМІЗАЦІЇ ВИТРАТ В СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ

 

Elena Omelnychenko,

graduate student, Kryvyi Rih Economic Institute SHEI «Kryvyi Rih National University», Kryvyi Rih

 

DIRECTIONS OF COST OPTIMIZATION IN THE MANAGEMENT SYSTEM

 

В статті розглянуто суть та значення системи управління витратами. Інформаційне забезпечення управління витратами підпорядковується, як класичній системі обліку, так і традиційній системі управлінського обліку. Проаналізовано погляд на управлянні витратами різними науковцями. Головною метою управління витратами є пошук найефективнішого способу використання наявних обмежених ресурсів. Отже, автором визначено поняття оптимізації витрат та систематизовано напрямки оптимізації витрат. В операційній діяльності кожного підприємства існують ключові напрями на які слід звернути увагу при оптимізації витрат. Шляхом аналізу літературних джерел в даній статті виокремлено сім основних напрямків оптимізації, одним з яких є застосування системи ланцюга цінностей. Так як витрати відображають всі сторони господарської діяльності підприємств, їх досягнення і недоліки, оптимізацію витрат можна розглядати в аспекті підвищення конкурентоспроможності.

 

In the article considered the essence and importance of cost management system. Information support management costs obeys classical accounting system and the traditional system of management accounting. Researchers analyzed different views on cost management. The main purpose of cost management is finding the most effective way to use limited resources available. Thus, the author defines the notion of cost optimization and cost optimization systematized directions The operating performance of each company are key areas in which to consider when optimizing costs. By analyzing the literature in this article developed five main areas of optimization, one of which is the application of a chain of values. Since costs reflect all aspects of business enterprises, their achievements and shortcomings, costs can be considered in terms of competitiveness.

 

Ключові слова:  управління витратами, оптимізація витрат, собівартість, конкурентоспроможність, ланцюг цінностей.

 

Keywords: cost management, cost optimization, cost, competitiveness, value chain.

 

 

Постановка проблеми. Сьогодні, враховуючи стрімкий розвиток економіки та зростання  конкуренції, кожне підприємство знаходиться у постійній боротьбі за лідируючі позиції на ринку. І тому, отримання прибутку та здобуття конкурентної переваги є першочерговою метою здійснення господарської діяльності будь-якого підприємства. Підвищенню конкурентоспроможності та прибутковості підприємства сприяє правильно налагоджена та організована система управління.

Управління – це специфічний процес, що забезпечує планування, організацію, мотивацію, контроль і регулювання будь-якої діяльності, спираючись на інформацію про господарювання підприємств яку надає система бухгалтерського обліку. [1, с.5]

Серед показників, що впливають на фінансовий результат діяльності підприємства дуже важливою економічною категорією, яка характеризує ефективність використання наявних ресурсів виробництва є витрати. Цей показник займає вагоме місце серед показників господарської діяльності та є необхідною умовою існування та повноцінного функціонування будь-якого підприємства. Через постійну та величезну кількість змін у законодавчий базі нашої країни тема витрат постійно потребує вивчення та вдосконалення. Успішне управління потребує детальної  класифікації витрат - поділу їх на класи на основі загальних ознак об'єктів витрат і закономірних зв'язків між ними. Тому, пошук нових та більш ефективних підходів до управління діяльністю, а саме до управління витратами та необхідність його удосконалення має таке актуальне значення в господарській діяльності підприємства.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. У сучасній практиці жодне підприємство не залишає без уваги управлінський облік. Тому проблеми, пов’язані з управлінням витратами є досить актуальним та висвітлені у працях багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців. Значний внесок у дослідженні управлінського обліку та системи управління витратами зробили: Бланк І.О., Бутинць Ф.Ф., Говіндараджан В., Голов С.Ф., Гордієнко В.М., Гусарова Л.В., Давидович І.Є., Друрі К., Загородній А.Г., Карпова Т.І., Косинська О. В., Кузьмін О.Є., Лень В.С., Мельник О.Г., Нападовська Л.В., Пахїомов В.І., Погорєлов Ю.С., Попов О.О., Портер М., Цал-Цалко Ю.С., Чумаченко М.Г.,  Шанк К. та ін. Чисельна кількість публікацій вказує на важливість та актуальність даної теми, а отже і на наявність проблем у цій сфері, які потребують ретельного розгляду та вирішення.

Формулювання мети статті. Основною метою статті є дослідження та вивчення теоретичних та практичних засад управління витратами, визначення напрямків їх оптимізації.

Виклад основного матеріалу дослідження

В Україні управлінський облік не регламентується державними нормативними документами. Кожне підприємство може здійснювати його за самостійно розробленими системами та формами відповідно до аспектів діяльності. Термін "управлінський облік" ("Managerial Accounting") використовується не в усіх країнах світу, а переважно в англомовних. Наприклад, у Німеччині функції управлінського обліку виконує контролінг, у Франції – аналітична бухгалтерія. Зростання ролі управлінського обліку в сучасних умовах призвело до його інтеграції з іншими функціями управління, а саме з управлінським обліком. Починаючи з 2000 року в США, а згодом і в Україні, управління витратами розвивається як самостійна дисципліна. Управління витратами є необхідним елементом діяльності підприємства будь-якої форми власності [1, с.5]. І хоча на сьогодні, управління витратами, як єдиного цілісного процесу, що визначає політику підприємства, в Україні практично не існує, мати такий підрозділ у системі управління для підприємства дуже важливо. Для прийняття оперативних та ефективних рішень керівникам необхідна повна, розвернута та достовірна інформація про фінансово-господарську діяльність підприємства, яку і зможе надавати відділ управління витратами. Тому, проблема необхідності стратегічного управління витратами з метою забезпечення ефективності підприємницької діяльності в умовах ринкової економіки залишається актуальною. Управління витратами потребує свого вдосконалення з метою підвищення ефективності господарювання. Вирішення цієї проблеми дозволить суттєво збільшити конкурентоспроможність підприємства.

Інформаційне забезпечення управління витратами підпорядковується, як класичній системі обліку, так і традиційній системі управлінського обліку. Система управління витратами розглядається науковцями в різних аспектах. Так, Косинська О. В. розглядає управління витратами як процес цілеспрямованого формування витрат за їх видами, місцями і носіями та постійного контролю і стимулювання зниження їх рівня. Воно є важливою функцією економічного механізму будь-якого підприємства. [2, с. 107]. Вона враховує необхідність класифікації витрат та їх контролю з метою оптимізації, але ж система управління витратами, на нашу думку, включає також їх планування та організацію обліку витрат. Теж прослідковується і у С.Ф. Голова, який трактує управління витратами як принципово нову систему, яка акумулює та систематизує витрати і дає змогу чітко відстежувати, аналізувати й контролювати витрати. [3, с.12]. Більш чітко та детально говорить про управління витратами Л.В. Гусарова. Вона вважає, що процес управління витратами включає: планування рівня і структури витрат; організацію обліку витрат; контроль і аналіз рівня витрат; мотивацію керівників всіх структурних підрозділів підприємства до контролю за витратами та їх зменшенням та прийняття управлінських рішень. [1, c. 6] І.Є. Давидович розглядає управління витратами як динамічний процес, який включає управлінські дії, мета яких полягає у досягненні високого економічного результату діяльності підприємства. [4, с 7] Дана трактовка досить загальна, та не уточнює основних аспектів, які повинна включати в себе система управління витратами.

Ці та інші автори, хоч і розглядають систему управління витратами у різних аспектах, однак всі вони приводять до того, що суттю управління витратами є доскональне та ретельне вивчення витрат та їх класифікація, планування, контроль, аналіз та організація витрат. Але  система управління витратами не зводиться до їх обмеження і контролю - вона полягає в оптимізації витрат для отримання підприємством бажаного результату.

Ціллю кожного підприємства є отримання прибутку. При цьому кожне підприємство намагається знизити витрати, але залишити належну якість товарів чи послуг, щоб залишатися конкурентоспроможними на ринку.

Чітка класифікація витрат є важливою передумовою правильної організації обліку і управління ними. Залежно від поставленої мети класифікація може здійснюватися за різними ознаками. Певні витрати можуть бути важливими для одного типу управлінських рішень і не братись до уваги для інших. [1, с.8]. Класифікацію витрат за основними ознаками наведено в табл. 1.

 

Таблиця 1.

№ п/п

Ознака

Характеристика витрат

1

За визначенням фінансового результату

Вичерпані та невичерпані

2

За визначенням відношення до собівартості продукції

На продукцію за відповідний період

3

За способами перенесення вартості на продукцію

Прямі та непрямі

4

За відношенням до процесу виробництва

Основні та загальновиробничі

5

За ступенем впливу обсягу діяльності на рівень витрат

Змінні та постійні

6

За відношенням до прийняття рішень

Релевантні та нерелевантні

7

За відношенням до варіантів дії

Дійсні та альтернативні

8

За контролем виконання

Контрольовані та неконтрольовані

9

За календарними періодами

Одноразові, поточні, довгострокові

10

За функцією управління

Виробничі, комерційні, адміністративні

Класифікація витрат [1, с.8]

 

Класифікація можлива і за іншими ознаками. Але всі витрати які несе підприємство безпосередньо впливають на кінцевий результат. Тому чим ефективніша система управління саме витратами на підприємстві, тим успішнішим воно є.

Отже, управління витратами - це складний економічний процес, цілеспрямований на формування оптимального рівня витрат підприємства. Правильно налагоджена система управління витратами допомагає економити наявні ресурси і отримувати максимальну віддачу від них.

Управляти витратами означає:

1) організувати облік витрат у відповідності до підрозділів;

2) аналізувати структуру витрат та її вплив на результати діяльності підприємства;

3) приймати обґрунтовані управлінські рішення;

4) планувати рівень витрат;

5) планувати прибуток з урахуванням обсягів здійснюваних витрат та змін у ринковому середовищі;

6) формувати дієву систему мотивації працівників до контролю та зменшення витрат;

7) контролювати рівень витрат та вживати заходи для їх зменшення

Управління витратами – це система цілеспрямованого впливу на склад, структуру і поведінку витрат та їх чинники на всіх етапах формування і розподілу витрат, що ґрунтується на використанні об’єктивних економічних законів і функцій менеджменту, задля підвищення ефективності діяльності підприємства на основі оптимізації рівня витрат, забезпечення його конкурентоспроможності на ринку та досягнення стратегічної мети і поточних завдань його розвитку. [5, с.67] Основним завданням управління витратами є пошук найефективнішого способу використання наявних ресурсів, а саме оптимізація витрат.

Процес оптимізації діяльності підприємства - це шляхи пошуку найефективніших методів господарювання, за яких підприємство отримувало б максимальний ефект з мінімальними витратами.[2, с 107]

Оптимізація витрат – це безперервний процес планування, обліку, аналізу, контролю витрат та прийняття рішень щодо подальшої економічної політики підприємства з використанням інструментів мотивації працівників на всіх рівнях сформованої організаційної структури. Де планування  здійснюється з метою визначення необхідного рівня витрат для забезпечення ефективної роботи підприємства, а також обчислення прибутку, який буде отримано за певного рівня та структури витрат; облік – передбачає спостереження, ідентифікацію вимірювання та реєстрацію фактів витрачання ресурсів у процесі господарської діяльності підприємства; аналіз здійснюється з метою визначення ступеня раціональності витрат та оцінки впливу відповідних факторів на їх рівень; організація та контроль – полягає у визначенні місць формування витрат і центрів відповідальності з метою відслідковування причин перевитрат або економії та виявлення відповідальних за це осіб; прийняття рішень у сфері витрат здійснюються з метою обґрунтування доцільності виробництва окремих видів продукції, виборі техніки та технології, формуванні товарного асортименту підприємства тощо [6].

Виходячи з особливостей кожного підприємства та його видів діяльності керівники управлінських служб можуть застосовувати наступні напрямки оптимізації витрат, що були розроблені нами в результаті комплексного аналізу теми витрат.

По перше це налагодження самою системи управління витратами: скорочення ланковості управлінського апарату та організація детального обліку витрат. У механізмі управління витратами економічні принципи реалізуються через організаційну систему. Організація – найважливіший елемент ефективного управління витратами. Вона встановлює, яким чином на підприємстві управляють витратами, тобто хто це робить, в які терміни, з використанням якої інформації і документів, якими способами. Визначаються місця виникнення витрат, норми витрат і центри відповідальності за їх дотримання. Розробляється ієрархічна система лінійних і функціональних зв’язків керівників і фахівців, що беруть участь в управлінні витратами, яка має бути сумісна з організаційною і виробничою структурою підприємства. [7, с. 182] Організація та деталізація витрат дозволить фахівцям чітко виявляти де саме можна скоротити витрати, а де відбуваються зайві перевитрати.

Якщо витрати розглядати як інструмент збільшення прибутку, то необхідно проаналізувати з метою оптимізації кожну з їх частин. Однією з вагомих частин витрат є витрати на оплату праці.

Отже, другий напрямок це оптимізація витрат на оплату праці. Заробітна плата є одним з елементів витрат, має свою структуру і утворює фонд оплати праці штатних працівників.

Резервами зниження витрат на оплату праці є підвищення продуктивності праці за рахунок автоматизації торговельних процесів, вдосконалення організації торгівлі і праці, а також покращення використання робочого часу за рахунок ліквідації можливих його втрат, підвищення рівня дисциплінованості та відповідальності працівників. [8,с 177]

Підвищення продуктивності праці можна забезпечити шляхом використання наступних пропозицій:

механізація та автоматизація виробництва, застосування ефективної техніки та нових ефективних розробок, зміна  або  модернізація старого обладнання;

впровадження у діяльність економічних методів управління, вдосконалення ціноутворення, фінансово-кредитного механізму та ін.;

оптимізація чисельності працівників окремих професій, підвищення кваліфікації працівників, побудова ефективної системи матеріального стимулювання.

Для підвищення продуктивності праці важливим є її організація – підготовка робочого місця, забезпечення належної матеріально-технічної бази, раціональна організація робочого часу.

Також оптимізація несе за собою мотивацію персоналу. Так, якщо заробітна плата буде виплачуватися не фіксованою ставкою, а частково у вигляді відсотка від реалізації або бонусів за досягнення певних результатів, це буде мотивувати працівників, сприятиме підвищенню прибутковості підприємства та зменшенню витрат на оплату праці у разі невиконання певного плану реалізації або поставлених завдань.

Проте, оптимізація через мотивацію може нести негативні побічні ефекти, коли управління стимулює співробітників діяти не в інтересах підприємства. В цьому випадку система управління призводить до відсутності збігу цілей. І навпаки, коли управління мотивує бажану для організації поведінку, то в цьому випадку фахівці описують цей стан як ситуацію, при якій цілі організації і цілі співробітників співпадають.

Управління за результатами може викликати розбіжність цілей, особливо якщо необхідні організації результати можуть бути визначені тільки частково. Тоді співробітники зосередять свої зусилля тільки на тих ділянках роботи, які відслідковуються системою управління, незалежно від того, наскільки це бажано для цілей організації в цілому. Іншими словами, вони намагатимуться в першу чергу підвищити власні показники роботи, незалежно від того, наскільки їх дії працюють на досягнення загальних організаційних цілей. Крім того, співробітники можуть ігнорувати деякі важливі ділянки, якщо ці ділянки системою управління не відслідковуються.[10, с 562]

Ще однією вагомою частиною витрат є матеріальні витрати, що входять до собівартості продукції. Процес закупівлі сировини має також бути впорядкованим та організованим. Наступним напрямком оптимізації витрат є перегляд керівниками компанії процесу закупівлі. Необхідно проводити тендер серед постачальників та обирати найбільш вигідніші умови покупки сировини. Потрібно проводити наскрізний аналіз логістичних каналів для виявлення поточного стану запасів та визначити шляхи їх можливого зменшення. У багатьох випадках цього можна досягти шляхом скорочення кількості складів або часткового їх об`єднання. [9, с.172]

Також необхідно удосконалити роботу відділу логістики (скорочення ланковості товаропросування і відстані перевезень). При раціональній організації процесу поставок зменшиться кількість складських запасів, в тому числі і обсяг готової, але не реалізованої продукції. Складські приміщення, що звільняться можна здати в оренду, таким чином розморозити частину грошових ресурсів.

Перегляд матеріально-технічної бази підприємства також можна розглядати напрямком оптимізації витрат: впровадження нової, прогресивної та інноваційної техніки та обладнання, застосуванням нових видів сировини і матеріалів, автоматизацією і механізацією виробничого обладнання.

Але цей напрям є досить неоднозначним та далекоглядним. Служба управління витрат повинна провести аналіз щодо економічної вигоди придбання нового або модернізації старого обладнання. Наведена аналітична інформація із розрахунками щодо придбання або модернізації обладнання допоможе керівникам прийняти вірні рішення щодо понесення таких витрат.

Наступний напрямок це вивчення та усунення причин браку. Ведення аналітичного обліку браку, його класифікація сприятиме його своєчасному виявленню, усуненню та запобіганню. Це призведе до зниженню собівартості за рахунок скорочення втрат від браку і інших непродуктивних витрат, що дасть можливість зменшити і більш раціонально використовувати відходи виробництва.

Ще одним заходом зниження витрат можна розглянути впровадження на підприємстві концепції ланцюга цінностей. Налагодження тісних зв’язків з постачальниками та покупцями. Ланцюг цінності представляє собою узгоджений набір видів діяльності, що створюють цінність для підприємства, починаючи з вихідних джерел сировини для постачальників даного підприємства аж до готової продукції, доставленої кінцевому покупцеві, включаючи обслуговування споживача. При цьому акцентується увага не тільки на процесах, що відбуваються всередині підприємства, а й набагато ширше, виходячи за рамки конкретного підприємства. Суттєву перевагу підприємство може отримати, втрутившись у роботу постачальників і отримавши для себе певні переваги по витратах. З іншого боку, підприємство може поліпшити свої конкурентні переваги, приділивши увагу обслуговуванню клієнтів.

Аналізуючи ланцюжки цінностей, підприємство може підвищити свою конкурентоспроможність за рахунок виявлення прихованих резервів та подальшої оптимізації окремих видів своєї діяльності.

Висновки. Зменшення та оптимізація витрат завжди буде залишатися актуальною проблемою на будь –якому підприємстві. Раціонально функціонуюча система управління витратами, в результаті роботи якої приймаються рішення, спрямовані на підвищення ефективності виробничо-господарської діяльності, здобуття конкурентної переваги та підвищення прибутковості підприємства, сприятиме його успішності та процвітання.

Підсумовуючи вищезазначене треба відмітити, що одним із основних засобів отримання більшого обсягу прибутку і досягнення конкурентної переваги є не просто зменшення а саме оптимізація витрат.

Проведений комплексний аналіз витрат підприємства визначає, що в ході господарської діяльності підприємства досягнення конкурентної переваги можливо здійснити через застосування наступних напрямів оптимізації:

- удосконалення системи управління витратами;

- оптимізація витрат на оплату праці та підвищення продуктивності праці;

- удосконалення  процесу закупівлі;

- організація відділу логістики

- придбання нового або модернізації старого обладнання

- вивчення причин браку;

- впровадження концепції ланцюга цінностей.

Управління витратами підприємства - це ціла самостійна система і вона може більш ефективно працювати у тому випадку, коли наявні ресурси використовуються економно та раціонально. У цьому разі система може забезпечувати активний та системний пошук можливостей щодо зниження витрат, і таким чином забезпечувати розвиток підприємства та підняття його конкурентоспроможності.

Для успішного функціонування підприємства, керівники повинні більше уваги приділити налагодженню системи управління витратами, застосовувати нові заходи і напрями оптимізації витрат, необхідно вивчати і застосовувати досвід зарубіжних компаній.

 

Список літератури.

1. Гусарова Л.В. Управління витратами:загальні поняття про витрати і управління ними. Калькулювання витрат : конспект лекцій / Л.В. Гусарова. – К.: КНУБА, 2006. – 44 с.

2. Косинська О. В. Оптимізація витрат як засіб підвищення прибутковості підприємств [Електронний ресурс] / О. В. Косинська // Формування ринкових відносин в Україні. —  2011. — № 7(122). — с. 106-110. —  Режим доступу до ресурсу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/frvu_2011_7_25.pdf

3. Голов С.Ф. Управлінський облік: підручник / С.Ф. Голов. — [3-є вид.]. — К.: Лібра, 2006. — 704 с.

4  Давидович І.Є. Управління витратами: навчальний посібник / І.Є. Давидович. — К.: Центр учбової літератури, 2008. — 320 с.

5 Колісник Г.М. Складові системи управління витратами підприємницьких структур [Електронний ресурс] / Г.М. Колісник // Економічний вісник університету. ДВНЗ «Переяслав-Хмельницкий державний  педогагічний ун-т ім. Г. Сковороди». – 2011. – Вип. 17/2. – С. 66–69. – Режим доступу до ресурсу http://www.uk.x-pdf.ru/5ekonomika/1711469-1-udk-65-336-kolisnik-kandidat-ekonomichnih-nauk-docent-kafedri-obliku-auditu-zakarpatskogo-derzhavnogo-universitetu.php

6 Попович Г.В. Оптимізація витрат підприємства, як важливий фактор підвищення конкурентоспроможності [Електронний ресурс] / Г.В. Попович // материалы конференции «Актуальные проблемы современных наук». —  2011. —  Режим доступу до ресурсу: http://www.rusnauka.com/15_APSN_2011/Economics/14_87797.doc.htm

7  Леонов Я.В. Система управління витратами як фактор підвищення конкурентоспроможності / Я. Леонов, Ю. Герасименко // бюлетень міжнародного нобелівського економічного форуму. – 2010. – № 1. Том 2. – С.175-183.

8 . Качмарик Я.Д. Витрати підприємства та шляхи їх оптимізації / Я. Качмарик, О. Верещинська // науковий вісник НЛТУ :збірник науково-технічних праць. — Львів, 2007. — 17.4. — С.174-177

9 Маліновська І. Оптимізація структури витрат як фактор підвищення конкурентоспроможності підприємства [Електронний ресурс] / Ірина Маліновська // матеріали конференції «Ефективність бізнесу в умовах трансформації економіки», 29.04.2011. — Режим доступу до ресурсу: http://conf-cv.at.ua/forum/50-415-1

10. Друри К. Управленческий и производственный: учебный комплекс для студентов / Колин Друри; пер. с англ. [В.Н. Егорова]. – 6-е изд. - М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2012. – 1423 с .

 

References.

1.Husarova L.V.(2006), Upravlinnia vytratamy:zahal'ni poniattia pro vytraty i upravlinnia nymy. Kal'kuliuvannia vytrat [Cost management:General concepts of cost and management. Cost calculation], KNUBA, Kyiv, Ukraine.

2. Kosyns'ka O. V. (2011), “Cost optimization as a means of increasing the profitability of enterprises”, Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini, vol. 7(122), рр. 106-110

3. Holov S.F. (2006) Upravlins'kyj oblik [Management accounting], 3rd ed, Libra, Kyiv, Ukraine.

4  Davydovych I.Ye. (2008), Upravlinnia vytratamy [Cost management], Tsentr uchbovoi literatury, Kyiv, Ukraine.

5 Kolisnyk H.M. (2011), “Components of cost management of business organizations”, Ekonomichnyj visnyk universytetu DVNZ Pereiaslav-Khmel'nytskyj derzhavnyj  pedohahichnyj un-t im. H. Skovorody, vol. 17/2, pp. 66–69.

6 Popovych H.V. (2011), “Cost optimization of the enterprise, as an important factor of increasing the competitiveness”, Materyaly konferentsyy [Conference materials], Aktual'nye problemy sovremennykh nauk [Actual problems of modern science], available at: http://www.rusnauka.com/15_APSN_2011/Economics/14_87797.doc.htm (Accessed 10 April 2016)

7  Leonov Ya.V. and Herasymenko Yu.S. (2010), “The system of cost management as a factor of competitiveness”, Biuleten' mizhnarodnoho nobelivs'koho ekonomichnoho forumu, vol. 1,tom 2, pp. 175-183.

8 . Kachmaryk Ya.D. and Vereschyns'ka O.S. (2007) “The cost of the enterprise and ways of their optimization”, Naukovyj visnyk NLTU :zbirnyk naukovo-tekhnichnykh prats', vol. 17.4, pp. 174-177.

9 Malinovs'ka I. (2011), “Optimization of the cost structure as a factor of increasing the competitiveness of enterprises”, Materyaly konferentsyy [Conference materials], Efektyvnist' biznesu v umovakh transformatsii ekonomiky [Business performance in the context of economic transformation], [Online], Available at: http://conf-cv.at.ua/forum/50-415-1 (Accessed 14 March 2016).

10. Drury K. (2012),  Management and cost accounting, 6-th ed, JuNITI DANA, Moskva, Rossija.

 

Стаття надійшла до редакції 14.04.2016 р.