EnglishНа русском

Ефективна економіка № 11, 2016

УДК 657.375.7

 

В. Ф. Залунін,

д. е. н., професор, професор кафедри обліку, економіки і управління персоналом підприємства,

ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», м.Дніпро

І. В. Кононова,

к. е. н., доцент, доцент кафедри обліку, економіки і управління персоналом підприємства,

ДВНЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», м.Дніпро

 

СУТНІСТЬ КОНСОЛІДОВАНОЇ ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ ТА ЇЇ РОЛЬ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ

 

V. F. Zalunin,

Doctor of Economics, Professor, Professor of accounting, economics and human Resources management of enterprise department,

Prydniprovs’ka state academy of civil engineering and architecture, Dnipro

I. V. Kononova,

PhD in Economic Science, docent, docent of accounting, economics and human Resources management of enterprise department,

Prydniprovs’ka state academy of civil engineering and architecture, Dnipro

 

THE ESSENCE OF THE CONSOLIDATED FINANCIAL STATEMENTS AND ITS ROLE IN BUSINESS MANAGEMENT

 

В статті розглянуто економічну суть поняття «консолідована фінансова звітність» та визначена її роль в управлінні підприємством. Було проведено аналіз методик складання консолідованої фінансової звітності. Для можливості успішно працювати в умовах конкуренції та реалізовувати великі фінансово-промислові проекти, підприємства прагнуть об’єднуватись у групи підприємств за галузевим, територіальним чи іншим принципом. Такі підприємства пов’язані економічно, але водночас залишаються самостійними юридичними особами – концерни, холдингові фірми, в яких одна компанія, що називається головною, чи материнською, контролює одну або декілька інших. Об’єднання підприємств здійснюють вагомий вплив на економіку країни. Суспільство, в тому числі інвестори та, загалом, зацікавлені особи, потребують достовірної та своєчасної інформації про результати господарювання об’єднаних груп. Консолідована фінансова звітність повинна розкривати інформацію про загальний фінансовий стан, результати господарської діяльності і рух грошових коштів групи як єдиної економічної одиниці.

 

The economic essence of the concept of "Consolidated Financial Statements" and defined its role in enterprise management considered in the article. The analysis methods of consolidated financial statements conducted in the article. For the possibility of operate successfully in a competitive environment and implement large financial-industrial projects, companies seeking to unite a group of enterprises by branch, territorial or other basis. Such enterprises linked economically, yet remain independent legal entities - concerns holding company, in which one company, called the principal (or parent) controls one or more others. Associations of the enterprises exercise significant influence on the economy. The society including investors and, in general, stakeholders need reliable and timely information on the results of the combined entity groups. The consolidated financial statements should disclose the total financial condition, results of economic activities and cash flows of the group as a single economic unit.

 

Ключові слова: консолідація, фінансова звітність, корпорація, дочірнє підприємство, консолідована фінансова звітність.

 

Keywords: consolidation, financial reporting, corporation, subsidiary, consolidated financial statements.

 

 

Постановка проблеми. Необхідність складання консолідованої фінансової звітності в Україні виникла у зв’язку з переходом від планової економіки до ринкової та появою холдингових компаній, концернів, промислово-фінансових груп, акціонерних товариств, що мають значну кількість дочірніх, асоційованих підприємств,  інших об'єднань підприємств, як новостворених, так і створених у результаті приватизації та реорганізації державних великих підприємств та їх об’єднань.

Для підприємства актуальність консолідації розрізнених даних зростає зі збільшенням самого підприємства, оскільки це зумовлює появу нових джерел інформації та збільшення кількості споживачів інформації, отже консолідована фінансова звітність є ознакою високо розвинутої ринкової економіки, яка забезпечує збалансування інтересів користувачів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у розробку теоретичних та практичних аспектів сутності та значення консолідованої фінансової звітності присвячено роботи таких вітчизняних науковців як С.Ф. Голова, С.Я. Зубілевич, В.М. Костюченко, Р.С. Коршикової, Л.В. Чижевської, П.Є. Житнього, Л.І. Лук’яненко, О.В. Небильцової, Є.В. Мниха. Певна річ, для розробки й поглиблення основ консолідації й аналізу звітності українських холдингових груп досить корисний закордонний досвід, що знайшов відображення в працях К. Друрі, В.В. Леонтьєва, Дж.М. Кейнса, Е. Хендрексона й   М. Ван Бреда, А.Д. Шмаленбаха, Р. Ентоні. Крім наукових праць, консолідація фінансової звітності розкривається у вітчизняних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (П(С)БО) і міжнародних стандартах фінансової звітності (МСФЗ).

Постановка завдання. Метою дослідження є  відображення сутності консолідованої фінансової звітності та її ролі в управління підприємством.

Виклад основного матеріалу дослідження. Консолідація – зведення бухгалтерських даних при підготовці зведеного звіту. Отже, консолідована фінансова звітність – фінансова звітність групи компаній, у якої активи, зобов’язання, капітал, доходи, витрати і потоки грошових коштів материнської компанії та її дочірніх компаній представлені як активи, зобов’язання, капітал, доходи, витрати і потоки грошових коштів єдиного суб’єкта економічної діяльності [1].

В системі бухгалтерського обліку України комерційні підприємства мають можливість складати консолідовану фінансову звітність за Національними стандартами [2] та Міжнародними стандартами [3; 4].

Варто зазначити, що консолідація фінансової звітності – одна з найскладніших облікових процедур. Процедури консолідації звітності застосовують до групи підприємств, яка складається з материнського та дочірніх підприємств. Тому, вбачається за необхідне узагальнити та вивчити особливості формування консолідованої фінансової звітності.

Загальні теоретичні підходи щодо формування консолідованої фінансової звітності та її стандартизації досліджували такі вітчизняні вчені як С.Ф. Голов, В.М. Костюченко, Г. Мельник, Г.В Уманців, І. Чалий, М. Зінківський, Л.В. Чижевська. Незважаючи на те, що методологічні засади складання консолідованої фінансової звітності знайшли відображення в Україні в нормативно-правових документах, на даний час не існує детально розробленої методики консолідації фінансової звітності, уніфікованих рекомендацій щодо складання такої звітності. С.Ф. Голов, на умовному прикладі розглянув методику консолідації фінансової звітності, запропонував систему коригуючих проведень та розглянув метод пропорційної консолідації та метод участі в капіталі для спільно контрольованих суб’єктів господарювання [5]. У праці О.В. Калюги висвітлюються питання контролю за правильністю обліку об'єднань підприємств та складанням консолідованої фінансової звітності [6]. Одною з перших методику складання консолідованої фінансової звітності в Україні розглянула у публікаціях Р.С. Коршикова [7]. В.М. Костюченко детально розглянула методологічні засади, методику консолідації звітності в контексті порівняння національних П(С)БО та МСФЗ, а також Четвертої та Сьомої Директив ЄС [8]. Питання організації бухгалтерського обліку в об'єднаннях підприємств в Україні розкрив в монографії В.Г. Уманців, де зокрема розглядає функціонування холдингів та промислово- фінансових груп, сформулював основні принципи обліку та звітності в групах підприємств, навів методику обліку фінансових інвестицій у дочірні та асоційовані підприємства [9; 10]. Серед зарубіжних досліджень даної тематики вагомими є роботи російських вчених. Так, В.С. Плотніков і В.В. Шестакова приділяють значну увагу методиці консолідованого обліку як нового розділу бухгалтерського обліку, аналізують порядок управлінського обліку в холдингових структурах [11]. С.І. Пучкова дає розгорнуту характеристику консолідованої фінансової звітності та наводить методологічні основи її складання та численні практичні приклади [12]. У своєму практичному посібнику А.А. Матвєєв та В.П. Суйц розглянули проблеми складання внутрішньогрупової звітності як допоміжної при проведенні процедур консолідації [13].

 

Таблиця 1.

Аналіз досліджуваних питань щодо методики складання консолідованої фінансової звітності

Автор

Досліджувані питання

Коршикова Р.С.

Розглянуто загальну методику складання консолідованої фінансової звітності за умов створення групи підприємств шляхом придбання

Голов С.Ф.

Запропоновано систему коригуючих проведень та розглянуто метод пропорційної консолідації та метод участі в капіталі для спільно контрольованих суб’єктів господарювання

Калюги О.В.

Висвітлено питання контролю за правильністю обліку об'єднань підприємств та складанням консолідованої фінансової звітності

Костюченко В.М.

Розглянуто методологічні засади, методика консолідації звітності в контексті порівняння національних П(С)БО та МСФЗ, а також Четвертої та Сьомої Директив ЄС

Уманців Г. В.

Розглянуто функціонування холдингів та промислово- фінансових груп, сформульовано основні принципи обліку та звітності в групах підприємств та наведено методику обліку фінансових інвестицій у дочірні та асоційовані підприємства

Плотніков  В.С. Шестакова В.В.

Розглянуто методику консолідованого обліку як нового розділу бухгалтерського обліку та проаналізовано порядок управлінського обліку в холдингових структурах

Пучкова С.І.

Представлено розгорнуту характеристику консолідованої фінансової звітності та наводить методологічні основи її складання та численні практичні приклади

Матвєєв А.А.,

Суйц В.П.

Розглянуто проблеми складання внутрішньо-групової звітності як допоміжної при проведенні процедур консолідації

 

Аналіз теоретичних та практичних доробок вітчизняних науковців сучасності свідчить про неоднозначність підходів до визначення сутності консолідованої фінансової звітності, яке пояснює мету та місце даного виду звітності серед інших видів звітності. Так одна група науковців відстоює підхід, що застосований у Законі України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та П(С)БО 1, за яким консолідована фінансова звітність, як фінансова звітність, що відображає фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів юридичної особи та її дочірніх підприємств як єдиної економічної одиниці. Ф.Ф. Бутинець [14], Ю.А. Верига [15], С.Ф. Голов та В.М. Костюченко, В.Г. Швець [16] аргументують визначення дане в П(С)БО 1 Інструкція про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України констатує, що консолідована фінансова звітність містить показники річної фінансової звітності учасників консолідованої групи відповідно до периметра консолідації. Під периметром консолідації розуміється коло підприємств, звітність яких за спеціальними методами консолідації включається до консолідованої фінансової звітності. Як методи консолідації розглядаються повна консолідація та метод участі в капіталі. М.Т. Білуха [17] розглядає консолідовану фінансову звітність, як зведену фінансову звітність материнського (холдингового) підприємства та дочірніх підприємств, та зазначає, що консолідовану фінансову звітність складають корпорації, концерни та інші господарські утворення. М.С. Пушкар розглядає консолідовану фінансову звітність як таку, що складається у випадку, коли група підприємств об’єднується і складається з материнського і дочірніх підприємств. Консолідовану фінансову звітність подає материнське підприємство. До неї включаються показники фінансової звітності всіх дочірніх підприємств. Г.В. Уманців хоча й прямо не називає звітність, складену за методом участі в капіталі, консолідованою, зазначає, що учасниками групи є, з одного боку головне підприємство, а з іншого – дочірні та асоційовані підприємства. А консолідовану фінансову звітність визначає як систему показників, що характеризують майновий та фінансовий стан групи підприємств на звітну дату і фінансові результати діяльності її діяльності у звітному періоді. Учасниками групи є, з одного боку головне підприємство, а з іншого – дочірні і асоційовані підприємства. Даного підходу дотримано в Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України. У цьому документі наводиться таке визначення консолідованої групи: “консолідована група – це окрема економічна одиниця, неюридична особа, яка є сукупністю юридичних осіб, уключаючи головну банківську установу (материнський банк з урахуванням філій, представництв, відділень на території України і за кордоном) та учасників групи (асоційовані й дочірні компанії). Дана Інструкція визначає групу підприємств (консолідовану групу) більш широко, ніж П(С)БО та Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, а метод участі в капіталі визнається як один з методів консолідації фінансової звітності. У визначеннях, що зустрічаються в роботах російських та західних науковців і нормативних документах також зустрічаються обидва підходи. Так, В.С. Плотніков, М.П. Кондраков, А.А. Матвєєв і В.П. Суйц, Ю.В. Слєпов включають до складу групи не тільки дочірні, але й залежні підприємства. Позицію з розширеного трактування консолідованої групи займають Д. Блайн, С. Брег, Й. Бетге, П. Верніммен, П. Деланей. В МСФЗ консолідованою фінансовою звітністю є звітність, що складена відповідно до МСБО 27. Звітність, що складена за методом участі в капіталі та методом пропорційної консолідації в МСФЗ не відноситься до окремої фінансової звітності, але й не носить назви консолідованої фінансової звітності. Проте вузького трактування групи, тобто включення до її складу тільки материнського та дочірніх підприємств і формування консолідованої фінансової звітності саме через процес утворення її показників, дотримуються С. Брег,Р.Є. Грачова, Я.В. Соколов, В.П. Суйц, В.В. Ковальов, С.І. Пучкова, Л.Бернстайн, Б. Нідлз, Д. Маршалл і В. Макманус, Г. Портер і К. Нортон, Р. Хассі і А. Онг, а також даний підхід використано в ЗПБО США та британському стандарті фінансової звітності № 2 “Дочірні підприємства”. Ще одним результатом проведеного дослідження є виявлення факту ототожнення вживання в наукових доробках поняття “зведення” та “консолідації” фінансової звітності, нерозуміння відмінностей між ними. Так наприклад, М.Т. Білуха, М.Т. Кужельний і В.Г. Лінник, А.М. Кузьмінський і Ю.А. Кузьмінський, Я.В. Соколов і В.В. Ковальов розглядають консолідовану фінансову звітність як різновид зведеної.

Однак, Ф.Ф. Бутинець при класифікації звітності за ступенем узагальнення поділяє звітність на індивідуальну та консолідовану, В.В. Сопко та О.В. Сопко [18]. при класифікації звітності за об’ємом – на первинну та консолідовану, що очевидно свідчить про те, що вони розглядають консолідовану звітність як поняття ширше за поняття зведеної звітності (табл.2.). Схожу позицію займає і Р.Є. Грачова, зазначаючи, що зведена звітність – це окремий випадок консолідованої звітності за умови, що материнське підприємство володіє 100% капіталу всіх підприємств групи, і протягом періоду не здійснювало жодних внутрішньо-групових оборотів [19]. Ситуація ототожнення зумовлена тим, що показники даних видів звітності утворюються шляхом об'єднання показників первинної фінансової звітності.

 

Таблиця 2.

Класифікація звітності у працях вітчизняних вчених

Автор

Ознаки класифікації звітності

Види звітності

Бутинець Ф.Ф.

за ступенем узагальнення

індивідуальну та консолідовану

Сопко В.В.

Сопко О.В.

за об’ємом

первинну та консолідовану

Кужельний М.Т., Лінник В.Г.

за рівнем узагальнення

первинна та зведена. Консолідовану розглядають як різновид зведеної.

Кузьмінський А.М. Кузьмінський Ю.А.

за ступенем узагальнення

первинна, що подається підприємством (окремою юридичною особою) та зведена, узагальнена за даними первинної звітності у масштабі галузі, корпорації, міністерства тощо.

В.Г. Швець

за ступенем узагальнення

первинна, зведена, консолідована.

 

Розглядаючи роль консолідованої фінансової звітності при розробці управлінських рішень, слід виходити з того, що вона виконує ті ж функції,  що належать і звичайній фінансовій звітності (надання власникам та кредиторам фірм інформації про поточний фінансовий стан підприємств та про ефективність їх діяльності за минулий період; надання власникам можливості планувати основні показники діяльності підприємств). Роль консолідованої фінансової звітності при реалізації таких функцій буде визначатися потребами конкретного користувача, а також методом консолідації фінансової звітності. При цьому різні групи користувачів зацікавлені в різній інформації, адже власники більше зацікавлені у фінансових результатах та фінансовій стійкості, інвестори та кредитори – в кредитоспроможності, керівники – в усіх сторонах діяльності підприємства.

Основне значення консолідованої фінансової звітності  полягає в тому, що вона виступає не тільки об`єктом внутрішнього контролю, а також інформаційною базою для організації та визначення напрямів внутрішнього контролю. Значно більше коло користувачів має фінансова звітність, складена за методом участі в капіталі, методологічні засади складання якої врегульовані П(С)БО 12. В Україні така фінансова звітність розглядається як кінцева фінансова звітність, що подається зовнішнім користувачам, у тому числі державним органам статистики. Оцінка фінансових інвестицій у такій звітності передбачає відображення результатів діяльності залежних підприємств. Проте така звітність також не може бути достатньою для користувачів. На відміну від національних стандартів, згідно МСФЗ користувачі можуть вимагати надання так званої окремої фінансової звітності, де інвестиції оцінені за їх собівартістю чи справедливою вартістю на дату балансу, а не за методом участі в капіталі. Такі вимоги є необхідними, тому що, по-перше, на асоційовані підприємства інвестор має лише суттєвий вплив, що у більшості випадків не дозволяє йому впливати на дивідендну політику таких підприємств, а тому користувач такої звітності зацікавлений побачити фінансовий стан та результати діяльності підприємства без впливу асоційованих та спільних підприємств; по-друге, фінансова звітність за методом участі в капіталі в Україні часто складається без дотримання вимог пп. 13 – 14 П(С)БО 12 “Фінансові інвестиції” (виключення результатів операцій між інвестором та асоційованим підприємством), що при наявності значних операцій між інвестором та асоційованим чи спільним підприємством може значно спотворювати фінансовий результат інвестора. В сукупності вищеперераховане дозволяє стверджувати, що є всі підстави і в Україні зовнішнім користувачам, крім фінансової звітності, складеної за методом участі в капіталі також вимагати уже згадану окрему фінансову звітність, яка дозволить здійснити оцінку фінансового стану та результатів діяльності підприємства без впливу на показники такої звітності результатів діяльності залежних підприємств. До числа питань, джерелом інформації для вирішення яких при управлінні групою виступає консолідована фінансова звітність, можна віднести такі:

- оцінка фінансового стану та результатів діяльності групи як єдиної економічної одиниці, що завдяки виключенню результатів внутрішньо-групових операцій дає змогу мати реальне уявлення про ефективність господарської діяльності за звітний період та стан майна групи підприємств в цілому; також аналіз впливу на загальний результат результатів діяльності кожного підприємства групи окремо. В такому випадку є можливість здійснити рейтингову оцінку взаємопов’язаних суб’єктів господарювання та оцінити ефективність її організаційної структури;

- оцінка ефективності майбутніх та здійснених інвестицій, тобто складання прогнозованої звітності. Порівняння консолідованої фінансової звітності, що складена без урахування показників нового учасника групи та консолідованої фінансової звітності, складеної з урахуванням таких показників, дає змогу оцінити ефективність та доцільність проведеного злиття чи поглинання;

- визначення дивідендної політики материнського підприємства. Тільки консолідована фінансова звітність може надати достовірну інформацію про величину чистого та нерозподіленого прибутку материнського підприємства, його резервний капітал з урахуванням часток в капіталі залежних підприємств. Це дає акціонерам інформацію про величину максимально можливих дивідендів;

- визначення трансфертних цін. В залежності від діючої у материнського підприємства методики трансфертного ціноутворення може виникати потреба в консолідованих звітних даних;

- створення бюджетів консолідованої групи, тобто консолідована фінансова звітність є інформаційним ресурсом при прогнозуванні та плануванні діяльності групи в цілому;

- контроль за виконанням фінансових планів консолідованої групи чи материнського підприємства, потреба у якому виникає при складанні консолідованих бюджетів групи.

Висновки. Економічними передумовами складання консолідованої фінансової звітності є інтеграційні процеси в економіці України. Даний вид фінансової звітності є самостійним та відмінним від зведеної фінансової звітності, адже має свою мету, користувачів, процедури складання, суб’єктний склад, історію виникнення, існують різні концептуальні підходи та методи складання консолідованої фінансової звітності. Інформація консолідованої фінансової звітності на окремих підприємствах практично не використовується в управлінні групою. Більше того, багато керівників підприємств в Україні не вбачають необхідності складання такої звітності через трудомісткість та нерозуміння/неможливість використання такої інформації при прийнятті стратегічних рішень.

 

Список використаної літератури.

1. Губачова О.М., Мельник С.І. Облік у зарубіжних країнах: Підручник. –  К.:Центр учбової літератури, 2008. –  432с.

2. Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Консолідована фінансова звітність»: Наказ Міністерства фінансів України від 27.06.2013 р. № 628 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1223-13

3. Міжнародний стандарт фінансової звітності 10 «Консолідована фінансова звітність» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/929_065

4. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 27 «Консолідована та окрема фінансова звітність» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/929_045

5. Голов С. Ф. Облік спільної діяльності за МСБО // Бухгалтерський облік і аудит. – 2000. – № 8. – С. 40-49.

6. Кужельний М.В., Калюга Є.В., Калюга О.В. Контроль фінансової звітності та правильності складання: Навчально-методичний посібник. / За ред. д.е.н., проф. М.В. Кужельного. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2001. – 240 с.

7. Коршикова Р.С. Консолідована фінансова звітність: призначення та методика складання / Р.С. Коршикова // Бухгалтерський облік і аудит. –  2000. – № 7. –  С. 28-40.

8. Костюченко В.М. Консолідовані фінансові звіти: порядок складання за МСФЗ і П(С)БО / В.М. Костюченко // Бухгалтерський облік і аудит. –  2005. – № 6. – С. 34-41.

9. Уманців Г.В. Холдингові компанії та промислово-фінансові групи у сучасній економіці. – К. : Альтерпрес, 2002. – 430 с.

10. Уманців Г. В. Організаційно-методологічні аспекти обліку та звітності в об'єднаннях підприємств: Автореф. дис. …канд. екон. наук / Київський держ. торговельно-економічний ун-т. – К., 1999. – 21 с.

11. Плотников В.С., Шестакова В.В. Финансовый и управленческий учет в холдингах / Под. ред. д-ра экон. наук, проф. В.И. Бариленко. – М.: ИД ФБК- ПРЕСС, 2004. – 336 с.

12. Пучкова С.И. Бухгалтерская (финансовая) отчетность. Организации и консолидированные группы. Учебное пособие. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ИД ФБК-ПРЕСС, 2004. – 344 с.

13. Матвеев А.А., Суйц В.П. Консолидированная финансовая отчетность: Методика и практика: Учебно-практическое пособие. – М.: ИД ФБК-ПРЕСС, 2001. – 176 с.

14. Соколов Я.В., Бутынец  Ф.Ф.,  Горецкая Л.Л.,  Панков Д.А. Бухгалтерский учет в зарубежных странах: учеб./, Ф.Ф. Бутынец, ,; отв. ред. Ф.Ф. Бутынец. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. – 664 с.

15. Верига Ю.А. Звітність підприємств. Навчальний посібник. / За ред. професора Вериги Ю.А. – К.: Центр начальної літератури, 2005. – 656 с.

16. Швець В.Г., Сосновський К.Р. Актуальні проблеми відображення гудвілу та торгових марок у консолідованій фінансовій звітності // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. Економіка. – 2005. – № 77. – С. 5-7.

17. Білуха М.Т. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – К.: 2000. – 692 с. 6. 1. Брігхем Є. Основи фінансового менеджменту / Є. Брігхем ; пер з англ. – К. : Молодь, 1997. – 1000 с.

18. Сопко В.В., Сопко О.В. Бухгалтерський облік: основи теорії та концептуальні засади побудови: Навчально-метод. посібник. – К. : Товариство "Знання" України, 2002. – 231с.

19. Грачова Р. Є. Практичне балансознавство. – К.: Галицькі контракти, 2003. – 268 с.

 

References.

1. Hubachova, O.M. and Melnyk, S.I. (2008), Oblik u zarubizhnykh krainakh [Accounting in foreign countries], Tsentr uchbovoi literatury, Kyiv, Ukraine, p. 432.

2. National provisions (Standard) 2 "Consolidated Financial Statements": Decree of the Ministry of Finance of Ukraine of 06.27.2013 p. 628 number, [Online], available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1223-13

3. International Financial Reporting Standard 10 "Consolidated Financial Statements", [Online], available at: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/929_065

4. International Accounting Standard 27 "Consolidated and Separate Financial Statements", [Online], available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/929_045

5. Holov, S. F. (2000), "Accounting for joint activities in the international accounting system", Bukhhalterskyi oblik i audyt, vol. 8, pp. 40-49.

6. Kuzhelnyi, M.V. Kaliuha, Ye.V. and Kaliuha, O.V. (2001), Kontrol finansovoi zvitnosti ta pravylnosti skladannia [Monitoring financial reporting and accuracy of drafting], Elha, Nika-Tsentr, Kyiv, Ukraine, p. 240.

7. Korshykova, R.S. (2000), "Consolidated financial statements: purpose and method of assembly", Bukhhalterskyi oblik i audyt, vol. 7, pp. 28-40.

8. Kostiuchenko, V.M. "Consolidated financial statements: IFRS order preparation and P (S)", Bukhhalterskyi oblik i audyt, vol. 6, pp. 34-41.

9. Umantsiv, H.V. (2002), Kholdynhovi kompanii ta promyslovo-finansovi hrupy u suchasnii ekonomitsi [Holding companies and industrial and financial groups in the modern economy], Alterpres, Kyiv, Ukraine, p. 430.

10. Umantsiv, H. V. (1999), "Organizational and methodological aspects of accounting and reporting in associations of enterprises", Ph.D. Thesis, Kyivskyi derzh. torhovelno-ekonomichnyi un-t., Kyiv, Ukraine, p. 21.

11. Plotnikov, V.S.and Shestakova, V.V. (2004), Finansovyj i upravlencheskij uchet v holdingah [Financial and Management Accounting in holdings], ID FBK- PRESS, Moscow, Russia, p. 336.

12. Puchkova, S.I. (2004), Buhgalterskaja (finansovaja) otchetnost'. Organizacii i konsolidirovannye gruppy [Accounting (financial) statements. Organization and its consolidated group], 2-nd. ed., ID FBK-PRESS, Moscow, Russia, p. 344.

13. Matveev, A.A. and Sujc, V.P. (2001), Konsolidirovannaja finansovaja otchetnost': Metodika i praktika [Consolidated financial statements: Procedure and Practice], ID FBK-PRESS, Moscow, Russia, p. 176.

14. Sokolov, Ja.V. Butynec, F.F. Goreckaja, L.L. and Pankov D.A. (2005), Buhgalterskij uchet v zarubezhnyh stranah [Accounting in foreign countries], TK Velbi, Izd-vo Prospekt, Moscow, Russia, p. 664.

15. Veryha, Yu.A. (2005), Zvitnist pidpryiemstv [Statements], Tsentr nachalnoi literatury, Kyiv, Ukraine, p. 656.

16. Shvets, V.H. and Sosnovskyi, K.R. (2005), "Actual problems of recognition of goodwill and trademarks in the consolidated financial statements", Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu im. Tarasa Shevchenka. Ekonomika, vol. 77, pp. 5-7.

17. Bilukha, M.T. (2000), Teoriia bukhhalterskoho obliku [Accounting Theory], Kyiv, Ukraine, p. 692.

18. Sopko, V.V. and Sopko, O.V. (2002), Bukhhalterskyi oblik: osnovy teorii ta kontseptualni zasady pobudovy [Accounting: basic theory and conceptual principles of construction], Tovarystvo "Znannia" Ukrainy, Kyiv, Ukraine, p. 231.

19. Hrachova, R. Ye. (2003), Praktychne balansoznavstvo, Halytski kontrakty, Kyiv, Ukraine, p. 268.

 

Стаття надійшла до редакції 08.11.2016 р.