EnglishНа русском

Ефективна економіка № 12, 2016

УДК 338

 

Н. В. Зачосова,

доцент кафедри менеджменту та економічної безпеки,

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

О. В. Яковенко,

здобувач кафедри менеджменту та економічної безпеки,

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

 

ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА РЕГІОНІВ ЯК ОСНОВА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

 

N. Zachosova,

Associate professor of Management and economic security Department,

Cherkasy National University named after Bohdan Khmelnytsky

O. Yakovenko,

Seeker of Management and economic security Department,

Cherkasy National University named after Bohdan Khmelnytsky

 

FOOD SECURITY OF REGIONS AS A BASIS FOR NATIONAL SECURITY OF UKRAINE

 

Проведено аналіз індикаторів достатності споживання різних груп продуктів у 2015 р. по Україні та в Черкаській області. Деталізовано структуру витрат на харчування одного домогосподарства в розрізі основних груп продовольства станом на 2015 р. в середньому по Україні та по Черкаській області. Викормлено основні проблеми забезпечення продовольчої безпеки на національному і регіональному рівні, що полягають у низькому рівні розвитку сільськогосподарської сфери. Визначено напрями фінансового забезпечення сільськогосподарських товаровиробників через механізми державної підтримки та зниження кредитних ставок.

 

The analysis of indicators of sufficiency consumption of various food groups in 2015 and in Ukraine in Cherkasy region is done. The cost structure of food a household by major food groups as of 2015 the average in Ukraine and in the Cherkassy region is detailed. The basic problems of food security at the national and regional level, covering the underdeveloped agricultural sector are shown. The directions of the financial providing agricultural producers through state support and reduce interest rates are offered.

 

Ключові слова: продовольча безпека, національна безпека, сільське господарство, продовольча безпека регіону, фінансова підтримка, кредит.

 

Keywords: food security, national security, agriculture, food security of the region, financial support, credit.

 

 

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. В сучасних умовах євроінтеграції українського суспільства продовольча безпека регіонів має особливе значення, надто з огляду на посилення їх економічної самостійності, що передбачається різними варіантами проектів адміністративно-територіальної реформи в Україні.

На думку багатьох експертів, продовольча безпека регіону залежить, по-перше, від можливості забезпечити пропозицію продовольства для населення регіону в достатній кількості, якості та асортименті, по-друге, від можливості різних груп населення придбати необхідну (раціональну) кількість продовольства високої якості.

Окремним фактором, що впливає на продовольчу безпеку регіонів, на нашу думку, є стан розвитку сільського господарства, що безпосередньо пов'язаний з вирощуванням та переробкою м’ясної, молочної та іншої продукції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Питанню продовольчої безпеки присвячено достатньо велику кількість праць як вітчизняних, так і зарубіжних науковців-економістів, а саме: Дергалюк І. В. [1], Морозюк Н. С. [2], Немченко В. В. [3], Лисак М. А. [4], Немченко А. Б. [5], Руликівський В. [6] та інші. У своїх працях вони досліджували теоретичні аспекти продовольчої безпеки, її структуру та методи оцінки. Статистичну основу для визначення стану продовольчої безпеки регіонів та країни в цілому становлять джерела [7, 8, 9]. Проте низка питань залишається невирішеною: потребує додаткових досліджень встановлення взаємозв’язку між продовольчою безпекою регіонів України та розвитком сільського господарства.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є оцінювання стану продовольчої безпеки Черкаської області на основі аналізу значень і динаміки основних індикаторів, а також надання рекомендацій щодо підвищення рівня продовольчої безпеки на регіональному рівні.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Процес формування продовольчої безпеки країни має комплексний характер і пов’язаний з макроекономічним розвитком держави загалом та її регіонів. Рівень продовольчої безпеки в кожному регіоні визначається з урахуванням специфічних особливостей: природно-кліматичних умов регіону, соціально-економічного становища, стану агропромислового виробництва і продовольчого ринку, достатності продовольства і т. д. Тому регіональні особливості зумовлюють всю сукупність загроз і небезпек, які впливають не тільки на безпеку регіону, а й країни в цілому.

Згідно з чинним законодавством України, продовольча безпека визначається як захищеність життєвих інтересів людини, що виражається в гарантуванні державою безперешкодного економічного доступу людини до продуктів харчування для підтримання її звичайної життєвої діяльності. Продовольча безпека має тісний зв’язок з внутрішніми чинниками (розвиток аграрної сфери, продовольча забезпеченість країни) та зовнішніми чинниками (глобальна продовольча проблема, зовнішньоекономічна політика держави тощо) [10].

Економічний дискусійний клуб здійснив оцінку рівня продовольчої безпеки України у 2015 році на основі індикаторів, якими оперує Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО), а також Методики, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання продовольчої безпеки» від 05.12.2007 № 1379 [9].

Як і у попередні роки, переважно свої потреби у їжі українці задовольняли за рахунок продуктів рослинного походження – 72% [9].

Оптимальною вважається ситуація, коли фактичне споживання продуктів харчування особою впродовж року відповідає рекомендованій нормі, тобто коефіцієнт співвідношення між фактичним і раціональним споживанням дорівнює одиниці (табл.1).

 

Таблиця 1.

Значення індикаторів достатності споживання різних груп продуктів у 2015 р. по Україні та в Черкаській області, кг/особа

Групи продуктів

Раціональна норма споживання (за даними МОЗ)

Україна

Черкаська область

Фактичне споживання

Індикатор достатності споживання

Фактичне споживання

Індикатор достатності споживання

М'ясо і м’ясопродукти

80

50,9

0,64

55,2

0,69

Молоко і молокопродукти

380

209,9

0,55

237,6

0,63

Яйця (шт.)

290

280

0,97

228

0,79

Хліб і хлібопродукти

101

103,2

1,02

102

1,0

Картопля

124

137,5

1,11

79,2

0,64

Овочі та баштанні

161

160,8

1,0

105,6

0,66

Плоди, ягоди та виноград

90

50,9

0,57

37,2

0,41

Риба і рибопродукти

20

8,6

0,43

14,4

0,72

Цукор

38

35,7

0,94

33,6

0,88

Олії рослинні всіх видів

13

12,3

0,95

19,2

1,47

 

У 2015 році споживання в розрахунку на одну особу лише по трьох найменш вартісних групах (хліб та хлібопродукти; овочі та баштанні; картопля) досягло, або перевищило рекомендований рівень.

По інших групах коефіцієнт достатності споживання був меншим одиниці. Особливо суттєве відставання відмічається по продукції тваринного походження та плодово-ягідній продукції. Так, рекомендований рівень по м’ясу забезпечено на 64%, молоку – на 55%, рибі – на 43%, плодах та ягодах – на 57% [9].

Аналіз по Черкаській області свідчить про те, що найменше відповідають нормі значення індикатора достатності споживання таких груп продуктів, як плоди, ягоди та виноград (41% від норми), м'ясо і м’ясопродукти (68% від норми) та молоко і молокопродукти (63% від норми).

У 2015 році загальні сукупні витрати одного домогосподарства складали 4951,99 гривні на місяць, із яких на харчування спрямовувалося 2708,53 гривні [9]. Структуру витрат на харчування одного домогосподарства в розрізі основних груп продовольства, 2015 р. в середньому по Україні та по Черкаській області демонструють рис. 1 та рис. 2.

 

http://edclub.com.ua/sites/default/files/users/user431/foodstuffs_3.jpg

Рис. 1. Структура витрат на харчування одного домогосподарства в розрізі основних груп продовольства, 2015 р. в середньому по Україні

 

Рис. 2. Структура витрат на харчування одного домогосподарства в розрізі основних груп продовольства, 2015 р. по Черкаській області

 

У загальній структурі витрат на продукти харчування найвищу питому вагу займали витрати на: м'ясо і м’ясопродукти – 23%, хліб і хлібопродукти – 15%, молоко і молочні продукти – 13%.

У регіональному розрізі найменшу частку на продукти харчування від загальних сукупних витрат – 48,1% − витрачали домогосподарства Запорізької області. Натомість домогосподарства Донецької області на продовольство витрачали 61% від усіх свої сукупних витрат, що  на один відсотковий пункт перевищує встановлений граничний критерій для цього індикатора [9].

Експерти, що займаються вивченням питань забезпечення продовольчої безпеки на національному та регіональному рівнях, акцентують увагу на проблемах не лише у споживанні продуктів харчування, але і у їх виробництві.

За даними Державної служби статистики, аграрному сектору не вдалося зберегти позитивну динаміку виробництва минулих років: у 2015 р. індекс обсягу сільськогосподарського виробництва порівняно з 2014 р. становив 95,2%, у т.ч. на сільськогосподарських підприємствах – 94,9%, у господарствах населення – 95,7%. При цьому в рослинництві обсяг виробництва за вказаний період скоротився на 5,2%, у тваринництві – на 3,7%. Зниження показників збору врожаю основних сільськогосподарських культур у 2015 р. пояснюється передусім зменшенням загальної посівної площі, яка порівняно з 2014 р. скоротилася на 0,3 млн. га (до 26,9 млн. га), або на 1,1% [7].

Існуючі проблеми у сфері продовольчої безпеки тісно пов’язані з двома основними причинами, що формуються у аграрному секторі:

1. Перебування капіталу землі поза економічним оборотом. Вітчизняний та іноземний бізнес демонструють готовність до більшого економічного освоєння території України, розвитку її інфраструктури, але лише за умови обґрунтованої територіальної організації господарства, гарантії стабільності земельної політики, досконалості правової бази землекористування. Перманентне продовження мораторію на купівлю-продаж сільськогосподарських угідь не дає змоги повноцінно використовувати фінансові інструменти залучення інвестицій через кредитний механізм, оскільки іпотека дозволяє здійснювати відчуження заставного майна (земельної ділянки), що неможливо здійснити при оренді.

2. Недостатність фінансових ресурсів для стабільного ведення сільськогосподарськими виробниками господарської діяльності. Брак інвестиційних коштів, важкодоступність кредитів банків, низький рівень державної підтримки сільського господарства ускладнюють доступ сільгоспвиробників до обігових коштів, необхідних для покриття часового розриву між потребою в коштах та періодом сприятливих цін реалізації продукції.

Згідно з даними Державної служби статистики, обсяг капітальних інвестицій у сільське, лісове та рибне господарство за 2015 р. становив 30,2 млрд. грн., або 11,0 % їх загального обсягу в економіці (у промисловості – 32,1%). Середньозважена процентна ставка за кредитами в національній валюті для сільського господарства перевищує 24% при середньому в економіці Україні рівні 21,2% [8].

За даними Мінагрополітики, у 2015 р. сільгоспвиробниками було залучено кредитів на суму 11,9 млрд. грн., тоді як згідно з експертними розрахунками галузь щорічно потребує 100 млрд. грн. Фінансування галузі з держбюджету залишається низьким, зокрема за напрямом «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі» у 2012 р. було передбачено 827,4 млн. грн., у 2013 р. – 96,8, у 2014 та 2015 рр. – лише по 5 млн. грн. Торік кошти, закладені за напрямами «Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів» і «Державна підтримка галузі тваринництва» у сумі 300 млн. грн. та 250 млн. грн. відповідно, передбачалися як видатки розвитку [7].

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Отже, для відновлення високих показників рівня виробництва сільськогосподарської продукції, стабілізації показників її споживання населенням, що є обов’язковою умовою для підвищення рівня продовольчої безпеки на національному та регіональному рівнях, необхідним є розширення меж державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, зменшення кредитних ставок, інституційне забезпечення тощо.

 

Література.

1. Дергалюк І. В. Сучасний зарубіжний досвід забезпечення продовольчої безпеки / І. В. Дергалюк // Вісник Академії митної служби України. Сер. : Економіка. - 2010. - № 1. - С. 90-96.

2. Морозюк Н. С. Індикатори оцінювання продовольчої безпеки / Н. С. Морозюк // Управління проектами та розвиток виробництва. - 2012. - № 2. - С. 102-107.

3. Немченко В. В. Продовольча безпека: макро- та мікроекономічний аспекти / В. В. Немченко, Г. В. Немченко // Економіка харчової промисловості. - 2013. - № 2. - С. 16-18.

4. Лисак М. А. Аналіз стану забезпечення продовольчої безпеки України / М. А. Лисак // Облік і фінанси. - 2013. - № 3. - С. 136-142.

5. Немченко А. Б. Сучасні підходи до забезпечення продовольчої безпеки України / А. Б. Немченко, Т. Б. Немченко // Наукові праці Кіровоградського національного технічного університету. Економічні науки. - 2013. - Вип. 23. - С. 401-406.

6. Руликівський В. Система показників оцінювання впливу агропромислового комплексу на ефективність забезпечення продовольчої безпеки держави / В. Руликівський // Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. - 2009. - Вип. 1. - С. 114-121.

7. Аналітична доповідь до Щорічного Послання Президента України до Верховної Ради України «Про внутрішнє та зовнішнє становище України в 2016 році». – К. : НІСД, 2016. – 688 с.

8. Державна служба статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/.

9. Продовольча безпека в Україні погіршилася. Огляд основних індикаторів за 2015 рік [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://edclub.com.ua/analityka/prodovolcha-bezpeka-v-ukrayini-pogirshylasya-oglyad-osnovnyh-indykatoriv-za-2015-rik.

10. Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розрахунку рівня економічної безпеки України» №1277 від 29.10.2013.

 

References.

1. Derhaliuk, I. V. (2010), " Modern international experience food security", Visnyk Akademii mytnoi sluzhby Ukrainy. Ser. : Ekonomika, vol. 1, pp. 90-96.

2. Moroziuk, N. S.(2012), " Indicators of food safety assessment", Upravlinnia proektamy ta rozvytok vyrobnytstva, vol. 2, pp. 102-107.

3. Nemchenko, V. V. and Nemchenko, H. V. (2013), " Food security: macro and micro aspects", Ekonomika kharchovoi promyslovosti, vol. 2, pp. 16-18.

4. Lysak, M. A. (2013), "Analysis of food security of Ukraine", Oblik i finansy, vol. 3, pp. 136-142.

5. Nemchenko, A. B. and Nemchenko, T. B. (2013), "Modern approaches to food security of Ukraine", Naukovi pratsi Kirovohradskoho natsionalnoho tekhnichnoho universytetu. Ekonomichni nauky, vol. 23, pp. 401-406.

6. Rulykivskyi, V. (2009), "Metrics measure the impact of agriculture on the effectiveness of providing food security", Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy, vol. 1, pp. 114-121.

7. The analytical report to the Annual Message of the President of Ukraine to the Verkhovna Rada of Ukraine "On the internal and external situation of Ukraine in 2016", NISD, 2016, Kyiv, Ukraine, p. 688.

8. State Statistics Service of Ukraine, available at: http://www.ukrstat.gov.ua/.

9. Food security in Ukraine deteriorated. Overview of indicators by 2015, available at: http://edclub.com.ua/analityka/prodovolcha-bezpeka-v-ukrayini-pogirshylasya-oglyad-osnovnyh-indykatoriv-za-2015-rik.

10. Order of the Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine "On Approval of guidelines for the calculation of economic security of Ukraine» №1277 of 10.29.2013.

 

Стаття надійшла до редакції 17.12.2016 р.