EnglishНа русском

Ефективна економіка № 4, 2017

УДК 631.11:338.246.83:338.512

 

І. Б. Яців,

д. е. н., доцент, в.о. професора  кафедри статистики та аналізу,

Львівський національний аграрний університет, м. Дубляни

С. Ф. Яців,

к. е. н., доцент, доцент кафедри економіки,

Львівський національний аграрний університет, м. Дубляни

 

ВПЛИВ НАКЛАДНИХ ВИТРАТ НА ФОРМУВАННЯ ПОВНОЇ СОБІВАРТОСТІ РЕАЛІЗОВАНОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

 

I. Yatsiv,

Doctor of Economics, Acting professors of the Department of statistic and analysis,

Lviv National Agrarian University, Dubliany

S. Yatsiv,

PhD in Economics, Assistant Professor, Associate Professor of the Department of economics,

Lviv National Agrarian University, Dubliany

 

IMPACT OF OVERHEAD EXPENSES ON FORMATION OF FULL COSTS OF SOLD AGRICULTURAL PRODUCTS

 

У статті розглядається роль накладних витрат у формуванні повної собівартості реалізованої сільськогосподарської продукції. Низку тенденцій і залежностей встановлено на основі опрацювання інформації за сукупністю сільськогосподарських підприємств Львівської області, які звітують за формою №50-сг. Протягом останніх років спостерігається тенденція до зростання частки накладних витрат понад виробничу собівартість у повній собівартості реалізованої сільськогосподарської продукції, унаслідок чого посилюється вплив цих витрат на формування фінансових показників діяльності сільськогосподарських підприємств. Досліджено залежність обсягу накладних витрат від розмірів сільськогосподарських підприємств. Показано зв’язок накладних витрат з маркетинговою діяльністю підприємств. Показані відмінності у формуванні повної собівартості реалізованої продукції рослинництва і тваринництва. Розглянуті причини і наслідки високої варіації накладних витрат у повній собівартості різних видів реалізованої продукції в окремих сільськогосподарських підприємствах.

 

The article analyzes importance of overhead expenses in formation of full costs of sold agricultural products. Some tendencies and dependences are determined on the base of processed information by totality of agricultural enterprises in Lviv region, which report according to the №50-agr form. Lately, one has observed a tendency to increase of the share of overhead expenses above a productive cost price in full costs of sold agricultural products. Thus, it intensifies impact of the expenses on formation of financial indicators of agricultural enterprises performance. The research studies dependence of the amount of overhead expenses on sizes of agricultural enterprises. The work demonstrates relations between overhead expenses and marketing activity of enterprises and argues differences in formation of full costs of sold products of crop production and animal breeding. The author describes reasons and consequences of a high variation of overhead expenses in full costs of different kinds of sold products at the example of separate agricultural enterprises.

 

Ключові слова: сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарська продукція, накладні витрати, собівартість, реалізація, маркетингова діяльність.

 

Keywords: agricultural enterprises, agricultural products, overhead expenses, cost price, sales, marketing activity.

 

 

Постановка проблеми

Витрати підприємств є однією з найважливіших економічних категорій. Їх обсяг і структура відображають результати й особливості діяльності суб’єкта господарювання, формують фінансові показники його функціонування. Вивчення зв’язку між витратами й показниками діяльності підприємств дає змогу встановити особливості, притаманні окремим галузям і сферам економіки. Ця інформація може бути використана для управління витратами, яке виступає важливим інструментом підвищення ефективності діяльності підприємства, зміцнення його конкурентоспроможності [8, с. 12].

Серед витрат сільськогосподарських підприємств основна частка припадає на виробничі витрати основної діяльності. Для їх аналізу існує достатній обсяг інформації в статистичній звітності підприємств. Та важливою складовою забезпечення діяльності суб’єктів господарювання є накладні витрати, які включаються в повну собівартість реалізованої продукції понад її виробничу собівартість. Вони виступають частиною супутніх витрат підприємства, що забезпечують неперервність його виробничо-господарського процесу. Тому удосконалення управління такими витратами вважаємо важливим резервом поліпшення фінансових результатів реалізації сільськогосподарської продукції.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вітчизняні учені досліджують формування витрат сільськогосподарських підприємств, пов’язаних з реалізацією продукції. Зокрема, І.М. Паска та інші автори розглядають питання оцінки й оптимізації трансакційних витрат агровиробників, пов’язаних з реалізацією продукції, а їх оптимізацію вважають важливим напрямом поліпшення фінансових результатів функціонування підприємств галузі [6; 11]. Николюк О.М., аналізуючи фактори впливу на сукупні витрати сільськогосподарських підприємств, наголошує на необхідності мінімізації витрат без втрат у якості товару і без погіршення умов його постачання й оплати [5, с. 151]. Досліджуючи особливості формування маркетингових витрат на аграрних підприємствах, дослідники зазначають, що управління ними повинно враховувати особливості сільського господарства [1, с. 125; 9, с. 199].

У низці публікацій [2; 4; 10] автори аналізують особливостей збутової діяльності та фінансові результати реалізації продукції залежно від понесених витрат сільськогосподарськими підприємствами у різних регіонах України. Заслуговують на увагу застосовані ними методичні підходи, однак такі дослідження повинні бути розширені для вивчення відповідних процесів у інших областях.

Постановка завдання

Метою дослідження є встановлення особливостей і залежностей, які проявляються у формуванні повної собівартості реалізованої агропідприємствами сільськогосподарської продукції через включення до неї розподілених накладних витрат.

Виклад основного матеріалу

Насамперед з’ясуємо склад і призначення витрат, формування яких є предметом нашого дослідження. Порядок їх визначення наведеній у чинній Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження №50-сг “Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств”, затвердженій Наказом Державного комітету статистики України від 06.11.2007 р. №403. У ній зазначено, що повна собівартість реалізованої продукції, виконаних робіт та наданих послуг складається з виробничої собівартості, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних та фінансових витрат, які цілком обґрунтовано можна віднести на виробництво сільськогосподарської продукції (робіт, послуг), продукції рибництва [7]. Отже, ми розглядаємо накладні витрати, які включаються у повну собівартість реалізованої сільськогосподарської продукції понад виробничу її собівартість.

До фінансових витрат, які включаються в повну  собівартість реалізованої продукції, відносяться відсотки за кредити та відсотки й винагороди за лізингову діяльність. Зазначимо, що операції з кредитування і лізингу в останні роки здійснювала відносно невелика частка сільськогосподарських підприємств. Так, у 2014 році у Львівській області банківські кредити з компенсацією частини плати за них отримали лише 16 сільськогосподарських підприємств, у 2015 році – 22.

Значна частина витрат, які згідно з П(С)БО 16 “Витрати” відносяться до категорії “Інші операційні витрати”, виходячи з вимог Інструкції [7], не включаються в повну собівартість реалізованої продукції. Це суттєве уточнення, адже в деяких сільськогосподарських підприємствах показники відповідних витрат, зазначені у формі №2 “Звіт про фінансові результати”, перевищують показники чистого доходу від реалізації продукції.

Значимість адміністративних витрат та витрати на збут у накладних витратах сільськогосподарських підприємств можна оцінити за даними зведеної форми №2 “Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)” за сукупністю сільськогосподарських підприємств Львівської області, що звітують за формою №50-сг. З’ясовано, що у 2015 році в цих підприємствах адміністративні витрати становили 2,9% від отриманого чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), витрати на збут – 4,4%. У динаміці відповідні витрати, як й інші фінансові показники сільськогосподарських підприємств, зростали. Та якщо адміністративні витрати зростали приблизно такими ж темпами, як і чистий дохід від реалізації, то витрати на збут – значно нижчими.

Останнє відображає специфіку маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств. Дуже часто агровиробники, реалізуючи свою продукцію переробним підприємствам чи посередникам, не докладають значних зусиль для організації вигідних каналів збуту. Чимало сільськогосподарських підприємств узагалі не відображають у формі №2 витрати на збут, а серед тих, що їх відображають, варіація цих витрат дуже велика. Зокрема виділяється група крупних підприємств, які приділяють доволі велике значення організація збуту своєї продукції.

Рівень витрат на збут та адміністративних витрат можна вважати індикатором інтенсивності маркетингової діяльності сільськогосподарських підприємств. Якщо витрати на збут характеризують цю діяльність безпосередньо, то адміністративні – опосередковано, оскільки діяльність адміністративного апарату значною мірою спрямована на організацію контактів з діловими партнерами, забезпечення доходів від цих контактів.

Окремі з накладних витрат, цільове призначення яких може бути чітко ідентифіковане, прямо відносяться на певний вид продукції, безпосередньо включаються до її повної собівартості. Витрати, які неможливо віднести на певну продукцію або послуги прямо, розподіляють за видами продукції пропорційно їхній виробничій собівартості [7]. Таким чином, за відношенням обсягу відповідних витрат до виробничої собівартості окремих видів сільськогосподарської продукції можна дійти висновку про характер їх розподілу в окремих підприємствах.

Нами опрацьовані дані про формування повної собівартості реалізованої сільськогосподарської продукції у 170 сільськогосподарських підприємствах Львівської області, які у 2015 році звітували за статистичною формою №50-сг. З’ясовано, що 42% підприємств практикували віднесення частини накладних витрат на окремі види продукції з урахуванням їх цільового призначення, у 38% розподіл цих витрат здійснювався виключно пропорційно до виробничої собівартості реалізованої продукції. Кожне п’яте підприємство показувало результати реалізації лише одного основного виду продукції, на який і були віднесені всі накладні витрати. Аналіз показав, що протягом останніх років значних змін у зазначених частках сільськогосподарських підприємств Львівської області не відбувалося.

Розподіл накладних витрат виключно пропорційно до виробничої собівартості реалізованої продукції свідчить про відсутність на підприємстві налагодженої діяльності маркетингової служби або про небажання ретельно аналізувати відповідні витрати (останнє також не є рідкістю [3, с. 99]). Серед таких підприємств у Львівській області у 2015 році бути  різні за розмірами й спеціалізацією суб’єкти господарювання. У науковій літературі зустрічаємо й критику діючого механізму розподілу накладних витрат на різні види реалізованої сільськогосподарської продукції [4, с. 269].

З’ясування особливостей формування витрат на рівні галузей передбачає опрацювання масивів інформації про діяльність сукупностей підприємств. Аналіз закономірностей у варіації показників у рамках цих сукупностей дає змогу встановити поширення певних процесів, що неможливо при монографічному дослідженні окремих суб’єктів господарювання. Тому нами для досягнення поставлених завдань проаналізовані дані сільськогосподарських підприємств Львівської області, які звітували за статистичною формою №50-сг. Зокрема встановлено, наскільки значимими були накладні витрати, які формують повну собівартість реалізованої сільськогосподарської продукції і послуг у цих підприємствах (табл. 1). З їх сукупності вилучені показники за 2014 і 2015 рік по одному підприємству як явно нетиповому.

 

Таблиця 1.

Частка накладних витрат понад виробничу собівартість у повній собівартості реалізованої сільськогосподарської продукції і

послуг у сільськогосподарських підприємствах Львівської області, %*

Група підприємств

2011 р.

2012 р.

2013 р.

2014 р.

2015 р.

Усі підприємства

12,5

11,1

14,0

17,3

15,0

У т.ч. з виручкою від реалізації сільськогосподарської продукції і послуг:

  до 1 млн грн

 

 

 

13,3

 

 

 

13,9

 

 

 

13,9

 

 

 

16,5

 

 

 

12,7

  1 – 10 млн грн

9,0

7,6

10,2

9,6

7,4

  понад 10 млн грн

13,2

11,5

14,6

18,0

15,6

* Розраховано за сукупністю сільськогосподарських підприємств Львівської області, які звітували за формою №50 сг.

 

Протягом останніх років спостерігалася тенденція до зростання частки накладних витрат, які перевищують виробничу собівартість реалізованої сільськогосподарської продукції і послуг у повній їх собівартості. У 2015 році вона становила 15,0%, тобто ці витрати справляли доволі помітний вплив на формування фінансових результатів реалізації продукції. З’ясовано також, що вищою частка таких витрат була у групі найбільших сільськогосподарських підприємств області (з обсягом виручки від реалізації сільськогосподарської продукції та послуг понад 10 млн грн) й у групі відносно невеликих підприємств (з виручкою до 1 млн грн). Натомість у групі середніх за розмірами підприємств ця частка була значно меншою.

Великі за розмірами сільськогосподарські підприємства формують складніший управлінський апарат, приділяють значну увагу налагодженню маркетингової діяльності. Вони залучають техніку на засадах лізингу, брали в попередні роки банківські кредити, і відповідні виплати увійшли в повну собівартість реалізованої продукції. Натомість у групі найменших підприємств спостерігаємо відсутність чіткої залежності між обсягами виручки від реалізації й накладними витратами, оскільки останні значною мірою відносяться до умовно-постійних, а відсутність ефекту від масштабу виробництва збільшує їх частку в повній собівартості реалізованої продукції.

В області у 2015 році налічувалося 11 сільськогосподарських підприємств (із 170 у загальній сукупності), в яких за даними звітності частка витрат понад виробничу собівартість у повній собівартості реалізованої продукції була рівна нулю, натомість у 23 підприємствах вона перевищувала 25%. Аналіз показав відсутність чіткої залежності між цією часткою і рівнем рентабельності сільськогосподарської продукції. Це пов’язано значною мірою з різною спеціалізацією підприємств, адже варіація рентабельності в розрізі окремих видів продукції є доволі великою. Тому виявлення особливостей формування повної собівартості реалізованої сільськогосподарської продукції продовжили в розрізі окремих її видів (табл. 2 і 3).

Для аналізу відібрано інформацію про два види продукції – озиму пшеницю (галузь рослинництва) і молоко (галузь тваринництва). Помітно, що частка витрат понад виробничу собівартість у повній собівартості реалізованої озимої пшениці значно вища, аніж у повній собівартості реалізованого молока. Розрив між ними характеризує відмінності у формуванні повної собівартості реалізованої продукції рослинництва і тваринництва загалом. Зокрема у 2015 році в досліджуваній сукупності сільськогосподарських підприємств Львівської області частка витрат понад виробничу собівартість у повній собівартості реалізованої продукції рослинництва становила 16,7%, продукції тваринництва – 9,6%.

 

Таблиця 2.

Вплив частки витрат понад виробничу собівартість реалізованої продукції на фінансові результати реалізації озимої пшениці

сільськогосподарськими підприємствами Львівської області, 2015 р.

Група підприємств за часткою витрат  понад виробничу собівартість у повній собівартості реалізованої озимої пшениці, %

Кількість підприємств

Середня частка накладних витрат, %

Обсяг реалізації озимої пшениці на одне підпри­ємство, ц

Середня ціна реалізації 1 ц озимої пшениці, грн

Виробнича собівартість 1 ц озимої пшениці, грн

Рівень рентабельності, %

1. до 2,00 %

23

0,69

14461

248,78

196,77

28,2

2. 2,01 – 5,00 %

20

3,33

12597

257,51

217,39

16,5

3. 5,01 – 9,00 %

21

6,80

16269

278,19

187,72

50,8

4. 9,01 – 13,00 %

20

9,90

17507

261,29

175,79

33,3

5. 13,01 – 25,00 %

18

18,77

37533

327,90

188,83

38,7

6. 25,01 і більше

15

30,02

107660

329,21

199,89

20,2

За сукупністю

117

20,62

30500

304,82

190,00

27,3

* Розраховано за сукупністю сільськогосподарських підприємств Львівської області, які звітували за формою №50 сг.

 

За допомогою аналітичного групування досліджували залежність між часткою накладних витрат (факторна ознака) і середньою ціною реалізації продукції та її виробничою собівартістю 1 ц. Встановлено, що спостерігається доволі помітний прямий зв’язок між часткою накладних витрат і ціною реалізації озимої пшениці та зворотній зв’язок між цією ознакою і виробничою собівартістю молока. Доходимо висновку, що в зерновиробництві проявляється вплив маркетингової складової досліджуваних нами витрат, що дало змогу досягти вищої ціни реалізації пшениці. Натомість у молочному скотарстві ефект від маркетингової діяльності не проявлявся, що пов’язано з організацією збуту близько 90% продукції на переробні підприємства та посередникам за довготерміновими контрактами.

 

Таблиця 3.

Вплив частки витрат понад виробничу собівартість реалізованої продукції на фінансові результати реалізації молока

сільськогосподарськими підприємствами Львівської області, 2015 р.

Група підприємств за часткою витрат  понад виробничу собівартість у повній собівартості реалізованого молока, %

Кількість підприємств

Середня частка накладних витрат, %

Обсяг реалізації молока на одне підприємство, ц

Середня ціна реалізації 1 ц молока, грн

Виробнича собівартість 1 ц молока, грн

Рівень рентабельності, %

1. до 6,00 %

8

1,88

14536

472,82

387,71

12,2

2. 6,01 – 8,00 %

7

7,36

1955

441,92

379,43

8,2

3. 8,01 – 20,00 %

7

9,74

758

361,57

347,98

- 6,0

4. 20,01 і більше

7

33,83

3046

429,18

303,00

63,0

За сукупністю

29

5,69

2750

458,62

373,98

15,0

* Розраховано за сукупністю сільськогосподарських підприємств Львівської області, які звітували за формою №50 сг.

 

Доволі чіткий протилежний зв’язок між часткою накладних витрат і виробничою собівартістю молока свідчить про те, що відповідні ресурси були задіяні насамперед для удосконалення процесу виробництва (його інтенсифікації, підвищенню продуктивності тварин тощо). Ця залежність характерна й для інших тваринницьких галузей. Зокрема встановлено, що у птахівничих підприємствах Львівської області, в яких у 2015 році частка накладних витрат у повній собівартості реалізованої продукції сягала понад 5%, виробнича собівартість 1 ц приросту птиці була на 29% нижчою, аніж у підприємствах, де зазначена частка не перевищувала 1,5%. Певною мірою така залежність простежується й у зерновій галузі, однак значно слабше, оскільки у підприємствах з найвищою часткою накладних витрат у повній собівартості реалізованої озимої пшениці спостерігалося й зростання виробничої собівартості продукції.

У зерновиробництві доволі виразним є прямий зв’язок між обсягом реалізації продукції (який характеризує розмір підприємства) і часткою накладних витрат у повній собівартості пшениці, натомість у молочному скотарстві чіткої залежності між цими показниками не простежується.

Різний характер зв’язку між часткою накладних витрат у повній собівартості окремих видів продукції та ціною їх реалізації й виробничою собівартістю не дає змоги проявитися залежності між досліджуваною факторною ознакою та економічною ефективністю виробництва, індикатором якої є рентабельність продукції. На відсутність статистичного прояву такої залежності впливають також розбіжності й недоліки у відображенні в обліку і звітності накладних витрат.

Висновки

Протягом останніх років спостерігається тенденція до зростання частки накладних витрат понад виробничу собівартість у повній собівартості реалізованої сільськогосподарської продукції. Тим самим зростає вплив цих витрат на формування фінансових показників діяльності сільськогосподарських підприємств. Більшою частка накладних витрат є в повній собівартості реалізованої продукції рослинництва. З її зростанням досягається вища ціна реалізації продукції, що характеризує відображення в накладних витратах ефекту від маркетингової діяльності підприємств. Натомість у тваринницьких галузях спостерігається позитивний ефект від відповідних витрат безпосередньо у виробничому процесі й проявляється він у зниженні виробничої собівартості продукції.

Висока варіація накладних витрат у повній собівартості реалізованої сільськогосподарської продукції є проявом як відсутності в багатьох випадках обґрунтованих стратегій і підходів у їх здійсненні, так і недоліків у відображенні відповідних витрат в обліку і звітності підприємств. Продовження дослідження відповідних процесів у сільськогосподарських підприємствах дасть змогу підвищити ефективність управління накладними витратами, визначити оптимальний їх рівень для окремих суб’єктів господарювання.

 

Література.

1. Артімонова І. В. Особливості формування маркетингових витрат на аграрних підприємствах / І. В. Артімонова // Формування ринкових відносин в Україні. – 2012. – № 3. – С. 122-125.

2. Колос З. В. Проблеми збутової діяльності сільськогосподарських підприємств / З. В. Колос // Агросвіт. – 2016. – № 10. – С. 8-11.

3. Кучіна С. Е. Про необхідність економічної обґрунтованості витрат на маркетинг / С. Е. Кучіна, О. М. Кітченко, А. О. Грипась // Вісник Національного технічного університету "ХПІ". Серія : Технічний прогрес та ефективність виробництва. – 2014. – № 64. – С. 97-100.

4. Мещеряков В. Є. Вплив механізму розподілу накладних витрат на фінансові результати сільськогосподарських підприємств / В. Є. Мещеряков // Вісник ХНАУ. Серія : Економічні науки. – 2016. – № 1. – С. 260-271.

5. Николюк О. М. Управління витратами як механізм забезпечення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств / О. М. Николюк // Бізнес Інформ. – 2016. – № 4. – С. 150-156.

6. Паска І. М. Трансакційні витрати та їх вплив на ефективність збуту сільськогосподарської продукції / І. М. Паска // Агросвіт. – 2015. – № 16. – С. 19-24.

7. Про затвердження Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 50-сг “Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємстві” : Наказ Державного комітету статистики України від 06.11.2007 р. № 403 [Електронний ресурс] / Державний комітет статистики України. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1303-07/page.

8. Свиноус І. В. Методичні засади формування системи управління витратами на сільськогосподарських підприємствах / І. В. Свиноус, О. Ю. Гаврик, С. М. Хомовий // Економіка та держава. – 2016. – № 9. – С. 9-12.

9. Томчук О. Ф. Формування портфеля маркетингових збутових стратегій сільськогосподарських підприємств / О. Ф. Томчук // Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. Ґжицького. – 2014. – Т. 16, № 1(2). – С. 194-200.

10. Харенко А. О. Особливості збутової діяльності сільськогосподарських підприємств: регіональні аспекти / А. О. Харенко, В. В. Бобко // Збірник наукових праць Уманського національного університету садівництва. – 2016. – Вип. 88(2). – С. 319-334.

11. Якубенко Ю. Л. Фінансово-обліковий аспект трансакційних витрат сільськогосподарських підприємств та шляхи їх скорочення / Ю. Л. Якубенко, В. В. Зубченко // Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. – 2015. – Вип. 161. – С. 307-315.

 

References.

1. Artimonova, I.V. (2012) “Features of formation marketing costs for agricultural enterprises”, Formuvannia rynkovykh vidnosyn v Ukraini, vol. 3, pp. 122-125.

2. Kolos, Z.V. (2016) “The problems of sales activity of agricultural enterprises”, Agrosvit, vol. 10, pp. 8-11.

3. Kuchina S.E., Kitchenko,  O.M. and Hrypas' A.O. (2014) “About the need for economic justification of expenses on marketing, Visnyk Natsional'noho tekhnichnoho universytetu "KhPI". Seriia : Tekhnichnyj prohres ta efektyvnist' vyrobnytstva, vol. 64, pp. 97-100.

4. Mescheriakov, V.Ye (2016) “Effect of overhead cost allocation mechanism on the financial results of agricultural enterprises”, Visnyk KhNAU. Seriia: Ekonomichni nauky, vol. 1, pp. 260-271.

5. Nykoliuk, O.M. (2016) “Cost management as a mechanism for ensuring the competitiveness of agricultural enterprise”, Biznes Inform, vol. 4, pp. 150-156.

6. Paska, I.M. (2015) “Transaction costs and their impact on the efficiency of agricultural products marketing”, Agrosvit, vol. 16, pp. 19-24.

7. State Statistics Committee of Ukraine (2007) The order of the State Statistics Committee of Ukraine “About approval of the Instruction about filling of forms of state statistical observation № 50-sh “Main economic indicators of agricultural enterprise”, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1303-07/page (Accessed 1 April 2017).

8. Svynous, I.V., Havryk, O.Yu. and Khomovyj, S.M. (2016) Methodical principles of cost management in agricultural enterprises”, Ekonomika ta derzhava, vol. 9, pp. 9-12.

9. Tomchuk, O.F. (2014) “The formation of marketing sales strategies portfolio of agricultural enterprises”, Naukovyj visnyk L'vivs'koho natsional'noho universytetu veterynarnoi medytsyny ta biotekhnolohij im. Gzhyts'koho, T. 16, vol. 1(2), pp. 194-200.

10. Kharenko, A.O. and Bobko, V.V. (2016) “The peculiarities of agricultural sales: regional aspect”, Zbirnyk naukovykh prats' Umans'koho natsional'noho universytetu sadivnytstva, vol. 88(2), pp. 319-334.

11. Yakubenko, Yu.L. and Zubchenko, V.V. (2015) “Financial and accounting aspects of transaction costs of agricultural enterprises and ways of reducing”, Visnyk Kharkivs'koho natsional'noho tekhnichnoho universytetu sil's'koho hospodarstva imeni Petra Vasylenka, vol. 161, pp. 307-305.

 

Стаття надійшла до редакції 05.04.2017 р.