EnglishНа русском

Ефективна економіка № 4, 2017

УДК 338.48

 

І. А. Сененко,

к. е. н., доцент, доцент кафедри готельно-ресторанного бізнесу,

Київський національний торговельно-економічний університет, м. Київ

 

ЕКОНОМІЧНА МОДЕЛЬ СИСТЕМИ ГОСПОДАРЮВАННЯ ПІДПРИЄМСТВ ГОТЕЛЬНОГО БІЗНЕСУ

 

I. A. Senenko,

PhD in Economics, Аssociate professor, Department of hospitality and restaurant business,

Kyiv National University of Trade and Economics, Kyiv, Ukraine

 

ECONOMIC MODEL OF THE MANAGEMENT SYSTEM OF THE HOTEL BUSINESS ENTERPRISES

 

Метою публікації є розробка економічної моделі системи господарювання підприємств готельного бізнесу на основі виокремлення основних структурних елементів (підсистем) та визначення взаємозв’язків і характерних ознак компонентів системи.

Аналізуючи і узагальнюючи праці науковців, було розглянуто різні погляди на особливості системи господарювання підприємств готельного бізнесу.

В результаті аналізу виокремлено структурні елементи системи та визначено взаємозв’язки між ними. До підсистем віднесені підприємства готельного господарства, ринок готельних послуг, організації-партнери та конкуренти. Виокремлено три види взаємозв’язків між складовими: економічно вигідні (між підприємствами готельного бізнесу і організаціями-партнерами, ринком готельних послуг), витратні (між підприємствами готельного бізнесу і конкурентами) і опосередковані (між конкурентами і ринком готельних послуг).

Сформовано граф-модель системи господарювання підприємств готельного бізнесу, ребра якої представлені зв’язками, а вершини – складовими системи. Окреслено функції з характерними ознаками та проведено опис економічної моделі. Запропонована модель показує взаємозалежність її складових та описує параметри взаємодії підприємств готельного бізнесу із організаціями-партнерами, ринком готельних послуг та конкурентами.

Перспективами подальших досліджень є поглиблене вивчення умов, ефективного функціонування системи господарювання підприємств готельного бізнесу та розробка стратегії їх розвитку в умовах конкуренції.

 

The purpose of the publication is to develop an economic model of the management system of the enterprises of the hotel business on the basis of distinguishing the main structural elements (subsystems) and determining the

Analysis and generalization of scientific works have allowed to consider different views on the features of the managing system of the hotel business enterprises.

As a result of the analysis, the structural elements of the system were distinguished and the interrelations between them were determined. Enterprises of hotel services, hotel services market, partner organizations and competitors were assigned to the subsystems. Three types of relationships between the components are distinguished: cost-effective (between the enterprises of the hotel business and partner organizations, the market of hotel services), costly (between the hotel business enterprises and competitors) and indirect (between the competitors and the market of hotel services)

The graph-model of the management system of the hotel business enterprises where the edges are represented by connections, and the vertices are the components of the system was formed. Functions with characteristic features were outlined and a description of the economic model was carried out. The proposed model shows the interdependence of its parts and describes the parameters of interaction of the enterprises of hotel business with partner organizations, the market of hotel services and competitors.

Prospects for further research are an in-depth study of the conditions for the effective operation of the hotel business management system and the development of a strategy for their development in a competitive environment.

 

Ключові слова: економічна модель, система, готельний бізнес, ринок, конкуренти.

 

Keywords: economic model, system, hotel business, market, competitors.

 

 

Вступ. Вивчення системи господарювання підприємств готельного бізнесу в умовах нестабільної економіки України вимагає одержання нових знань про об’єкт дослідження з метою виявлення особливостей функціонування системи, оцінки взаємозв’язків між компонентами та дослідження умов ефективного функціонування. Використання з цією метою моделювання дає можливість виокремити найбільш суттєві складові системи господарювання підприємств готельного бізнесу, визначити закономірності взаємодії та окреслити характерні параметри.

Аналіз досліджень і публікацій. Питаннями організації системи господарювання  підприємств готельного бізнесу займалися такі науковці, як Капліна Т. В., Бунтова Н. В., Заремба П.А., Марущак Т. П.,  Столярчук В. М., Лайко М. Ю., Писаревський І.М. та інші.

У роботах Капліної Т. В. проведено аналіз діяльності готельно-ресторанного бізнесу і результати свідчать про те, що спостерігається суттєве відставання його розвитку у порівнянні з іншими галузями внаслідок спрямованості діяльності тільки на потреби ринку [1, с. 32]. При цьому більшість його послуг забезпечує тільки фактичний попит і не враховує можливість задоволення прихованих потреб споживача [2, с. 46]. Також залишається низьким попит на ресторанні послуги. Спостерігаються тенденції розвитку сегментів середнього, нижче середнього  та економ-класу. А це у свою чергу посилює рівень конкурентної боротьби за кожного відвідувача [3, с. 248].

У дослідженнях Бунтової Н. В. зазначається, що основним пріоритетом розвитку готельного бізнесу є підвищення якості готельних послуг до рівня міжнародних стандартів та розширення ринків збуту [4, c. 3].

У роботах Марущак Т. П. звертається увага на високу конкуренцію на ринку готельних послуг, особливо це стосується малих підприємств, які  мають порівняно невисокий фінансовий потенціал [5, с. 14].

На думку Столярчук В. Н., забезпечення конкурентоспроможності готельних послуг можливе за умови врахування прихованих потреб споживача та розробки ефективних управлінських рішень  [6, с. 35].

У роботах Заремби П. А. розглядається процес організації готельно-ресторанного бізнесу, який повинен базуватися на аналізі діяльності основних конкурентів та аналізі всіх можливих напрямків розвитку власного бізнесу. При цьому процес управління конкурентоспроможністю готельного бізнесу повинен враховувати правила конкурентної боротьби  [7, с. 3.]. Такий підхід ґрунтується на п’яти конкурентних силах  [8, c. 56–59].

На думку М. Ю. Лайко управління у сфері гостинності має бути направленое на залучення і задоволення потреб потенційних клієнтів та забезпечення конкурентних переваг на ринку готельних послуг [9, c. 12-18].

Результати досліджень Левикіної В. М. показали, що для досягнення успіхів у готельному бізнесі та конкурентних переваг необхідно чітко притримуватися стандартів якості послуг  [10, с. 13].

У дослідженнях Сорокіної Т. В. розроблено модель управління готельним бізнесом, яка базується на його особливостях і відображає зв’язки  між різними типами менеджменту об’єктів гостинності [11, c. 89–102]. Писаревський І. М. розробив адаптивну модель доходності готелів та аналогічних засобів розміщення з урахуванням впливу фактору сезонності [12, c.44].

Розробці економічних моделей присвячені праці Варфоломеєва В. І., Ємельянова  А. А., Власова Е. А., моделюванню ситуацій – Лабскера Л. Г., Полиновського  В. В. та інших.

Дослідження системи господарювання підприємств готельного бізнесу та формування економічної моделі ускладнюються специфікою функціонування. Зазначена проблематика в науковому плані вивчена  неповністю.

Постановка задачі. Метою публікації є розробка економічної моделі системи господарювання підприємств готельного бізнесу на основі виокремлення основних структурних елементів (підсистем), визначення взаємозв’язків і характерних ознак компонентів системи. В процесі підготовки публікації використані такі методи дослідження, як системний підхід, математичне моделювання.

Основний матеріал та результати. Формування економічної моделі системи господарювання підприємств готельного бізнесу є складним процесом, оскільки при її розробці необхідно враховувати середовище функціонування, взаємозв’язки між складовими системи та багатофакторний вплив на організацію ефективної діяльності готельного бізнесу.

За своїм визначенням економічна модель є абстрактною. Вона виокремлює найбільш суттєві фактори, визначає закономірності функціонування досліджуваного об’єкта та абстрагується від інших факторів, котрі, хоч і мають малий вплив, в сукупності можуть визначати поведінку моделі  [13, с. 14 ]. Передбачається, що всі фактори, які не враховані явно в економічній моделі, мають несуттєвий вплив на об’єкт в досліджуваному аспекті. Такий підхід дає основу для формування вихідних даних, їх оцінки та можливості отримання результатів-висновків, які адекватні досліджуваному об’єкту в тій мірі, що і зроблене передбачення на основі моделі.

Необхідність використання моделювання визначається тим, що велику кількість об’єктів і пов’язані з ними проблеми дослідити безпосередньо неможливо або їхнє дослідження є достатньо складним [14, с. 8]. «Багаторічним світовим досвідом доведено, що економіко-математичні моделі здатні бути потужним засобом наукового аналізу, прогнозування» [15, с. 181].

Cистема об’єктів розглядається як сукупність укрупнених компонент, що принципово необхідні для існування та функціонування досліджуваної системи. Єдність елементів системи, зв’язків і взаємодій між ними утворюють її цілісність, а компоненти – структуру та економічні інтереси [16, с. 130].

В результаті аналізу такої структури було виокремлено структурні елементи (підсистеми) та визначено взаємозв’язки між ними. До підсистем віднесені підприємства готельного господарства, ринок готельних послуг, організації-партнери та конкуренти.

Між виділеними компонентами існують взаємозв’язки, які запропоновано розділити на три види: економічно вигідні (між підприємствами готельного бізнесу і організаціями-партнерами, ринком готельних послуг), витратні (між підприємствами готельного бізнесу і конкурентами) і опосередковані (конкурентами і ринком готельних послуг).

На основі  такого підходу сформовано граф-модель, рис.1. Представлена модель має ребра (зв’язки) та вершини (відповідні підсистеми), які поєднані в єдину систему ().

Кожній підсистемі відповідає певна вершина: підприємствам готельного господарства –  вершина , ринку готельних послуг – . організаціям-партнерам – , конкурентам  – . Pебра графа-моделі ( ), () характеризуються економічно вигідними  взаємозв’язками;  () – витратними;  (), () – опосередкованими. У сукупності вершини і ребра утворюють структуру, яка графічно представляє систему господарювання підприємств готельного бізнесу.

 

Рис. 1. Граф-модель системи господарювання підприємств готельного бізнесу

 

Запропоновано опис граф-моделі системи господарювання підприємств готельного бізнесу здійснити на основі структурно-функціонального підходу [17, с. 32-34]. З цією метою, використано методологію цього підходу і проведено дослідження соціально-економічної системи регіону та визначено:

- первинний елемент системи (), і = r, m, c;

- складено перелік підсистем і елементів на основі методу структурної декомпозиції;

- визначено у системі існуючі зв’язки;

- сформовано множини дій впливу на процеси системи ();

- визначено механізм реалізації цілей ();

- визначено механізм функціонування системи ().

В результаті отримано економічну модель системи господарювання підприємств готельного бізнесу. На основі такого підходу опис системи (S) має вид:

 

,                                            (1)

 

де  – вартість ресурсів системи господарювання підприємств готельного бізнесу;

 – економічна ефективність системи;

F – макрофункція системи;

G – структура системи;

R – відношення емерджентності.

 

Емерджентність – наявність в системі властивостей цілісності (емерджентних властивостей), тобто таких властивостей, які не є характерними для її елементів і є однією з форм прояву діалектичного принципу переходу кількісних змін у якісні. Емерджентність системи – це певні якості даної системи, кожна з яких не властива її елементам, а виникають вони завдяки об'єднанню цих елементів в єдину, цілісну систему.

Макрофункція системи є кількісним виразом основної цілі системи, залежить від вартості ресурсів, які вона споживає. Вибір макрофункції забезпечує досягнення необхідного значення економічної ефективності системи господарювання підприємств готельного бізнесу і пов’язана з вирішенням задач, що постають перед системою. Тільки при певних ресурсах () можливе забезпечення ефективності () системи. Математичний вираз макрофункції  має вид:

 

  ,                                    (2)

 

Досягнення основної цілі системи можливе при реалізації  макрофункції ( F ), якій повинна відповідати певна структура системи ( G ) та   її цілісність (R):

 

 ,                                      (3)

 

Відношення емерджентності (R) задає відповідність між макрофункцією системи (F) і структурою (G), яку вона реалізує. Відношення емержентності (R) змінюється кожний раз, коли відповідність між макрофункцією та структурою порушується. Залежність визначається наступним чином:

 

,               (4)

 

де  – вершини граф-моделі;

g, r, p, k – індекси, які характеризують відповідно підприємства готельного бізнесу, ринок готельних послуг,  організації-партнери, конкурентів;

– множина зв’язків між вершинами граф-моделі.

 

Складові моделі (див. рис. 1) представлені функціями:

 

                            (5)

 

Перша функція характеризує підприємства готельного бізнесу, друга описує ринок готельних послуг, третя – організації-партнери, четверта – конкурентів. Для них характерними є відповідно вартість ресурсів , які вони споживають, обсяги готельних послуг , обсяги послуг організацій-партнерів (), витрати на забезпечення конкурентоспроможності підприємств готельного бізнесу (), ціна готельних послуг (), доходи (), які отримують підсистеми в результаті функціонування. При цьому ринок готельних послуг задовольняє потреби споживачів.

П’ята функція описує взаємозв’язок між підприємствами готельного бізнесу і ринком, для якого характерними є ресурси готелів (), обсяги їх послуг (), ринкова ціна готельних послуг () та дохід цих підприємств . Для шостої функції характерною є співпраця готельних підприємств і організацій-партнерів. Описується їх взаємодія на основі ресурсів, що використовуються при співпраці (), обсягів наданих послуг () та економічної ефективності від співпраці () .

Зв’язок між підприємствами готельного бізнесу і конкурентами описує сьома функція, яка враховує витрати готелів на забезпечення їх конкурентоспроможності ().

Остання функція описує взаємозв’язок між конкурентами та ринком готельних послуг і характеризується  вартістю ресурсів  (), обсягами і ціною готельних послуг (), доходами ().

Взаємодія чотирьох підсистем, як цілісної системи, забезпечує їх динамічний розвиток. Запропонована економічна модель системи господарювання підприємств готельного бізнесу демонструє взаємозалежність її складових та описує параметри взаємодії підсистем.

Висновки. В результаті досліджень було розроблено економічну модель системи господарювання підприємств готельного бізнесу, у якій було виокремлено такі підсистеми, як підприємства готельного бізнесу, ринок готельних послуг, організації-партнери та конкуренти. Виокремлено три види взаємозв’язків системи, до яких було віднесено економічно вигідні, витратні та опосередковані взаємозв’язки. Це дало можливість сформувати та описати на основі функцій найбільш характерні ознаки для підсистем та їх взаємозв’язків.

Отримана модель системи господарювання підприємств готельного бізнесу дає можливість проведення подальших досліджень щодо умов ефективного функціонування та формування стратегії їх розвитку в умовах конкуренції.

 

Література.

1. Капліна Т. В. Перспективи підвищення якості продукції готельно-ресторанного господарства / Т. В. Капліна, В. М. Столярчук // Туризм і гостинність в Україні: стан, проблеми, тенденції, перспективи розвитку: матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ.конф. — Черкаси: Брама-Україна, 2014. — С. 30-35.

2. Столярчук, В. М. Методологічні аспекти оцінювання якості продукції готельно-ресторанного господарства / В. М. Столярчук // Технологічний аудит та резерви виробництва. — 2014. — № 3/5(17). — С. 45-47.

3. Краснокутська Н. С. Стан та перспективи розвитку ресторанного господарства України / Н. С. Краснокутська, О. П. Ткаченко, А. С. Верменик // Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг. – 2013. – Вип. 2(2). – С. 245–252.

4. Бунтова Н.В. Стратегічні орієнтири розвитку готельного бізнесу в Україні [Електронний ресурс] / Н. В. Бунтова  // Ефективна економіка. – 2013. – № 12. – Режим доступу до журн. :http: // www.economy.nayka.com.Ua/?n=12&y = 2013.

5. Марущак Т. П. Управління підприємствами готельного господарства різних форм господарювання : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.06.02 «Підприємництво, менеджмент та маркетинг» / Т. П. Марущак. – К., 2002. – 18 с.

6. Столярчук В.Н. Стратегическое планирование развития гостинично-ресторанного бизнеса / В.Н. Столярчук //  Технологический аудит и резервы производства. – 2014. – № 6 / 4 (20). – С. 34 –36.

7. Заремба П.А. Конкурентоспособность объектов индустрии гостеприимства: факторы и модели [Електронний ресурс] / П. А. Заремба // Ефективна економіка. – 2011. – № 4. – Режим доступу до журн. : http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=511.

8. Портер М. Конкурентное преимущество: Как достичь высокого результата и обеспечить его устойчивость / М. Портер ; пер. с англ. – 3-е изд. – М. : Альпина Бизнес Букс, 2008. – 478 с.

9. Мировой опыт развития индустрии гостеприимства / под ред. проф. М. Ю. Лайко. – М. : ГОУ ВПО «РЭА им. Г. В. Плеханова», 2008. – 289 с.

10. Левыкин В. М. Исследование ключевых факторов, влияющих на прибыль мини-гостиницы в рамках проекта по совершенствованию ее деятельности / В.М. Левыкин, В.В. Дэвон // Технологический аудит и резервы производства – № 2/6(22), 2015. – С. 12 – 27.

11. Сорокина Т.В. Модели управления будущего для предприятий современной гостинично-ресторанной индустрии / Т. В. Сорокина // Журнал «Вестник Российской экономической академии им. Г. В. Плеханова». – 2007. Вып. 6 (18). – М. : Изд-во Рос. экон. акад. – С. 89–102

12. Писаревський І.М. Дослідження доходності підприємств готельного господарства / І.М. Писаревський, І.В. Сегеда // Технологический аудит и резервы производства. – 2015. – № 4 / 5 (24). – С. 42 – 48.

13. Замков О. О. Математические методы в экономике: ученик / О.О. Замков, А. В.Толстопятенко, Ю. Н. Черемных; под ред. А. В. Сидоровича.– [4-е изд.]. – М.: Издательство «Дело и Сервис», 2004. – 368 с. – (МГУ им. М. В. Ломоносова).

14. Машина Н.І. Математичні методи в економіці: навч. посіб. / Машина Н.І. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 148 с.

15. Зацеркляний М.М. Основи економічної кібернетики: навчальний посібник / М.М. Зацеркляний, О.Ф. Мельников. – Чернівці: ТОВ «Видавництво «Наші книги», 2008. – 392 с.

16. Піддубна Л.І. Конкурентоспроможність економічних систем: теорія, механізм регулювання та управління: Монографія. / Піддубна Л.І. – Х.: ВД «ІНЖЕК», 2007. – 368 с.,

17. Экономическая кибернетика: учебное пособие / Ю.Г. Лысенко, П.В. Егоров,  Г.С. Овечко,  В.Н. Тимохин. – Донецк : Юго-Восток, 2004. – 516 с.

 

References.

1. Kaplin, Т.V and Stolyarchuk V.М. (2014), “Prospects for improving product quality hotel and restaurant business”, Materialy II Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii “Turyzm i hostynnist' v Ukraini: stan, problemy, tendentsii, perspektyvy rozvytku” [Proceedings of the International Economic Conference “Tourism and hospitality in Ukraine: status, problems, trends, prospects”], Mіzhnarodna Ekonomichna konferentsіya [International economic conference], National University, Cherkassy, Ukraine, pp. 3035.

2. Stolyarchuk, V.М. (2014), “Methodological aspects of evaluation of product quality hotel and restaurant business”, Tekhnolohichnyj audyt ta rezervy vyrobnytstva, vol. 3/5(17), pp. 4547.

3. Krasnokutskaya, N.S. Tkachenko, О. P. Vermenyk, А.S. (2013), “Status and prospects of Ukraine restaurant business”, Ekonomichna stratehiia i perspektyvy rozvytku sfery torhivli ta posluh, vol. 2(2), pp. 245–252.

4. Buntova, N.V. “The strategic orientation of the hotel business in Ukraine”, Efektyvna ekonomika, [Online], vol. 12, available at: http://www.economy.nayka.com.ua (Accessed 7 April 2017).

5. Maruschak, Т.P. (2002), “Corporate Governance hotel industry various forms”, Ph.D. Thesis, Business, management and marketing, Kyiv National University of Trade and Economics, Kyiv, Ukraine.

6. Stolyarchuk, V.М. (2014), “Strategic planning for the development of hotel and restaurant business”, Tehnologicheskij audit i rezervy proizvodstva, vol. № 6 / 4 (20), pp. 34–36.

7. Zaremba, P.А. “Competitiveness of the objects of the hospitality industry: factors and models”, Efektyvna ekonomika, [Online], vol. 4, available at: http://www.economy.nayka.com.ua (Accessed 1 April 2017).

8. Porter, М. (2008), Konkurentnoe preimushhestvo: Kak dostich' vysokogo rezul'tata i obespechit' ego ustojchivost' [Competitive Advantage: How to achieve high results and ensure its stability], 3nd ed, Alpina Business Books, Moscow, Russia.

9. Layko, M.YU. (2008), Mirovoj opyt razvitija industrii gostepriimstva [World experience in the development of the hospitality industry], REA them. GV Plekhanova, Moscow, Russia.

10. Levykin, V. М. and Davon, V.V. (2015), “Investigation of key factors affecting the profit of a mini-hotel in the framework of a project to improve its operations”, Tehnologicheskij audit i rezervy proizvodstva, vol. 2/6(22), pp. 12–27.

11. Sorokina, T.V. (2007), “Models of future management for modern hotel and restaurant industry enterprises”, Vestnik Rossijskoj jekonomicheskoj akademii im. G. V. Plehanova, vol. 6 (18), pp. 89–102.

12. Pisarevsky, I.M. and Segeda, I.V. (2015), “Research profitability of enterprises hotel industry”, Tehnologicheskij audit i rezervy proizvodstva, vol. 4/5 (24), pp. 42–48.

13. Zamkov, O.O. Tolstopyatenko, A.V. and Cheremnykh, YU.N. (2004), Matematicheskie metody v jekonomike [Mathematical methods in economy], Business and Tools, Moscow, Russia.

14. Mashina, N.I. (2003), Matematychni metody v ekonomitsi [Mathematical methods in economy], Center of textbooks, Kyiv, Ukraine.

15. Zatserklyanyy, M.M. and Melnikov, O.F. (2008), Osnovy ekonomichnoi kibernetyky, [Fundamentals of Economic Cybernetics], Our books, Chernovtsy, Ukraine.

16. Piddubna, L.I. (2007), Konkurentospromozhnist' ekonomichnykh system: teoriia, mekhanizm rehuliuvannia ta upravlinnia, [The competitiveness of economic systems: theory, mechanism of regulation and management], INZHEK, Hakriv, Ukraine.

17. Lysenko, YU.G. Egorov, P.V. Ovechko, G.S. and Tymohyn, V.N. (2004), Jekonomicheskaja kibernetika, [Economic cybernetics], Southeast, Donetsk, Ukraine.

 

Стаття надійшла до редакції 11.04.2017 р.