DOI: 10.32702/2307-2105-2022.2.99
УДК: 338.1
О. М. Кліменко
ОСОБЛИВОСТІ ВТРАТИ ІНТЕНСИВНОСТІ ДЕРЖАВНОГО ЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В КРИЗОВОМУ ПЕРІОДІ
Анотація
В статті запропоновано розглянути необхідність врахування неявних ефектів впливу на інтенсивність державного регулювання економіки в кризовому періоді. Визначено реальну економічну ситуацію у вітчизняній економіці з дуже рідкісною сумарною дією шоків попиту та шоків пропозиції, що викликані довготривалою пандемічною кризою. Надано основні економічні ситуації реальної економіки, в яких відображуються сучасні фактори шоків пропозиції та попиту. Показано, що при втіленні заходів економічної політики для регулювання кризової економіки виникає ефект відставання, який являє собою уповільнення реагування економіки на заходи економічної політики та наведені логічні ланцюжки внутрішнього та зовнішнього запізнення. Представлено, що для нівелювання внутрішнього запізнення слід використовувати інструменти монетарної політики, а для згладжування зовнішнього запізнення діють інструменти фіскальної політики. Проаналізовано дію автоматичних стабілізаторів та показано їх високу ефективність в час довготривалої кризової ситуації в країні, а також те, що вбудовані стабілізатори суттєво зменшують внутрішні запізнення від проведення стабілізаційної економічної політики. Для отримання скорішого стабілізаційного результату в економіці проаналізовано практики розвинутих країн стосовно використання мультиплікаторів, з демонстративною метою наведено таблицю емпіричних оцінки мультиплікаторів фіскальної політики в активній циклічній економіці США та Німеччини. Визначено деякі види фіскальної експансії з практики розвинутих країн, що доказують корисність багатьох різних категорій, якими можна маніпулювати для стабілізаційних цілей. Наведено десять прикладів розрахованих мультиплікаторів неявних зобов’язань та визначено, що найбільші ефекти виявляються для тих бюджетно-податкових заходів, що впливають на населення з низькими та середніми доходами. Запропоновано розглянути можливість використання різних коефіцієнтів для прискорення дії інструментів стабілізаційної політики в циклічній економіці. Як висновок та напрям подальших досліджень наведено схему-модель з демонстрацією ефектів, що не беруться до уваги у вітчизняній економіці при регулюванні циклічного розвитку.
Ключові слова: державне регулювання; економічна політика; шоки попиту; шоки пропозиції; ефект відставання.
Література
1. Захарченко В. І. Базові моделі економічних реформ: зарубіжний досвід використання. Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія «Економічні науки». Черкаси, 2018. Вип. 49. С. 5–16.
2. Назаркевич І. Б. Державне стратегічне планування та цільове програмування структурних змін у розвитку галузеи реального сектору економіки. Український журнал прикладної економіки. 2020. № 2. С. 251–259.
3. Штань М. В. Теоретична концептуалізація структурної політики держави. Економіка та держава. 2021. № 10. С. 59–63.
4. Barro R. J. Macroeconomic Effects From Government Purchases and Taxes. The Quarterly Journal of Economics. 2011. № 126. С. 51–102.
5. Blanchard O. An Empirical Characterization of the Dynamic Effects of Changes in Government Spending and Taxes on Output. The Quarterly Journal of Economics. 2002. № 117. С. 1329−1368.
6. Clausen V. Monetary Policy in the Euro Area. International Economics and Economic Policy. 2005. № 1. С. 349–364.
7. Hayo B. Legislative tax announcements and GDP: Evidence from the United States, Germany, and the United Kingdom. MAGKS Joint Discussion Paper Series in Economics 202125. 2021. Philipps-University Marburg, Faculty of Business Administration and Economics, Department of Economics.
8. Hayo B. The Macroeconomic Effects of Legislated Tax Changes in Germany. Oxford Economic Papers. 2014. № 66. С. 397–418.
9. Mountford A. What are the Effects of Fiscal Policy Shocks? Journal of Applied Econometrics. 2009. № 24. С. 960–992.
10. Nakamura E. Fiscal Stimulus in a Monetary Union: Evidence from US Regions. American Economic Review. 2014. № 104. С. 753–792.
11. Ramey, V. Identifying Government Spending Shocks: It's All in the Timing. The Quarterly Journal of Economics. 2011. № 126. С. 1–50.
O. Klimenko
FEATURES OF THE LOSS OF INTENSITY OF STATE ECONOMIC REGULATION IN THE CRISIS PERIOD
Summary
The article proposes to consider the need to take into account the implicit effects of the impact on the intensity of state regulation of the economy in times of crisis. The real economic situation in the domestic economy with a very rare combined effect of demand and supply shocks caused by the long-lasting pandemic crisis has been determined. The main economic situations of the real economy are given, which reflect the current factors of supply and demand shocks. It is shown that the implementation of economic policy measures to regulate the crisis economy has a lag effect, which is a slowdown in the response of the economy to economic policy measures and the logical chains of internal and external delays. It is presented that monetary policy instruments should be used to eliminate internal delays, and fiscal policy instruments should be used to smooth external delays. The effect of automatic stabilizers is analyzed and their high efficiency during the long-term crisis situation in the country is shown, as well as the fact that built-in stabilizers significantly reduce internal delays from the stabilization economic policy. In order to obtain a faster stabilization result in the economy, the practices of developed countries regarding the use of multipliers are analyzed, and a table of empirical estimates of fiscal policy multipliers in the active cyclical economy of the USA and Germany is presented for demonstration purposes. Some types of fiscal expansion from the practice of developed countries have been identified, proving the usefulness of many different categories that can be manipulated for stabilization purposes. Ten examples of calculated multipliers of implicit liabilities are given, and it is determined that the greatest effects are found for those fiscal measures that affect low- and middle-income people. It is proposed to consider the possibility of using different coefficients to accelerate the operation of stabilization policy instruments in a cyclical economy. As a conclusion and direction of further research, a scheme-model with demonstration of effects that are not taken into account in the domestic economy in the regulation of cyclical development is presented.
Keywords: government regulation; economic policy; demand shocks; supply shocks; lag effect.
References
1. Zakharchenko, V. (2018), “Basic models of economic reforms: foreign experience”, Zbirnyk naukovykh pratc Cherkas’kogo derzhavnogo tekhnologichnogo universitetu. Serija “Economichni nauki”, vol. 49, pp. 5–16.
2. Nazarkevich, I. (2020), “State strategic planning and targeted programming of structural changes in the development of the real sector of the economy”, Ukraiins’kij zhurnal prykladnoii ekonomiky, vol. 5, no. 2, pp. 251–259.
3. Shtan, M. (2021), “Theoretical conceptualization of structural policy of the state”, Ekonomika ta derzhava, vol. 10, pp. 59–63.
4. Barro, R. and Charles, R. (2011), “Macroeconomic Effects From Government Purchases and Taxes”, The Quarterly Journal of Economics, vol. 126(1), pp. 51–102.
5. Blanchard, O. and Perotti, R. (2002), “An Empirical Characterization of the Dynamic Effects of Changes in Government Spending and Taxes on Output”, The Quarterly Journal of Economics, vol. 117, pp. 1329−1368.
6. Clausen, V. and Hayo, B. (2005), “Monetary Policy in the Euro Area”, International Economics and Economic Policy, vol. 1, pp. 349–364.
7. Hayo, B. and Mierzwa, S. (2021), “Legislative tax announcements and GDP: Evidence from the United States, Germany, and the United Kingdom”, MAGKS Joint Discussion Paper Series in Economics 202125, Philipps-University Marburg, Faculty of Business Administration and Economics, Department of Economics.
8. Hayo, B. and Uhl, M. (2014), “The Macroeconomic Effects of Legislated Tax Changes in Germany”, Oxford Economic Papers, vol. 66, pp. 397–418.
9. Mountford, A. and Uhlig H. (2009), “What are the Effects of Fiscal Policy Shocks?”, Journal of Applied Econometrics, vol. 24, pp. 960–992.
10. Nakamura, E. and Steinsson, J. (2014), “Fiscal Stimulus in a Monetary Union: Evidence from US Regions”, American Economic Review, vol. 104, pp. 753–792.
11. Ramey, V. (2011), “Identifying Government Spending Shocks: It's All in the Timing”, The Quarterly Journal of Economics, vol. 126, pp. 1–50.
№ 2 2022
Дата публікації: 2022-02-24
Кількість переглядів: 12562
