English • На русском
Електронний журнал «Ефективна економіка» включено до переліку наукових фахових видань України з питань економіки (Категорія «Б», Наказ Міністерства освіти і науки України від 11.07.2019 № 975)
Ефективна економіка № 4, 2012
УДК: 336.61:658.5
І. П. Шиндирук,
к.е.н., доцент кафедри фінанси і кредит
Державного економіко-технологічного університету транспорту
ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ФІНАНСОВГО РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ ПІДПРИЄМСТВА
Organization of system financial risk-management of enterprise
Анотація. Стаття присвячена розвитку загальної методології організації системи фінансового ризик – менеджменту підприємства. Запропоновано вирішення проблем гармонізації елементів управління фінансовими ризиками та їх розвитку у загальній системі управління господарською діяльністю підприємства.
Annotation. The article is sanctified to development of general methodology of organization system financial risk - management of enterprise. Is offered solution of problems harmonization elements of financial risks-management and their development in general control system by economic activity of enterprise.
Ключові слова: управління, фінансовий ризик, підприємство.
Key words: management, financial risks, enterprise.
Вступ. Розвиток підприємництва передбачає реалізацію ряду базових принципів серед який вільний вибір напрямку, масштабу, рівня концентрації, місця розташування підприємства і моделі організації його господарської діяльності. Реалізація вказаних принципів в сучасних умовах відбувається в умовах дії конкуренції в поєднанні із нормами державного регулювання та невизначеності коньюктури товарно-сировинних ринків. Це викликало посилення теоретичної і практичної уваги до підприємницького і фінансового ризиків, яка в сучасних умовах трансформована в ризик-менеджмент - окрему сферу управління. Зважаючи на не великий досвід вітчизняного розвитку даного управління та невирішеність багатьох його методологічних елементів, зокрема класифікація ризиків, заходи управління ризиками, місця ризик-управління.
Постановка задачі. Мета даної статті – відпрацювання елементів ризик-менеджменту та вирішення проблем гармонізації елементів управління фінансовими ризиками та їх розвиток.
Базовий елемент ризик-управління – це розуміння об’єкта управління. Виходимо з розуміння ризику як комбінації можливих варіантів розвитку подій, тобто ї позицій “невизначеності, мінливості, варіативності”
Невизначеність - це наявність факторів, включаючи неповноту та неточність інформації про умови реалізації проекту, ведення господарської діяльності, сила і напрям дії яких на хід реалізації проекту, діяльності не відома.
Ризик - це діяльність, пов'язана з подоланням не визначеності умов реалізації проекту, ведення діяльності в умовах неминучості вибору чи необхідності прийняття управлінського рішення, у процесі якого (вибору) існує можливість кількісної оцінки ймовірності настання запланованого результату.
Тому ризик-менеджмент потрібно розглядати як комплексну оцінку внутрішніх бізнес-процесів, проектів компанії і зовнішнього середовища для виявлення слабких зон, загроз її функціонування з наступною розробкою нейтралізуючих або запобіжних заходів, а також виявлення позитивних або сильних сторін та розробки заходів з підсилення їх дії.
Саме по собі управління ризиком розглядається як допоміжна функція стратегічного планування і поточного управління проектами, бізнес-процесами – паралельна оцінка або перевірка запланованого результату з позиції ймовірності його досягнення в умовах дії внутрішніх і зовнішніх загроз. Тому вона має бути інтегрована у стратегічне планування і поточний контроль дотримання затверджених стратегічних планів з додатковою функцією моніторингу факторів ризику (невизначеності).
Управління ризиком може бути організовано за наступною схемою.
Рис. 1. Організація ризик-управління підприємства
Дана схема відповідає принципам стандартів управління ризиком, розроблених IRM (інститутом ризик менеджменту - Великобританія) та AIRMIC (асоціація ризик менеджменту і страхування). Пріоритети:
- аналіз внутрішніх бізнес-процесів;
- оцінка зовнішніх ризик факторів;
- відпрацювання інформаційної бази;
- відпрацювання методологічної бази оцінки ризику.
Основні ризики, які належать до групи інвестиційних наведено в таблиці.
Таблиця 1. Основні види ризику - об’єкти ризик-менеджменту
Види ризику |
Пояснення |
капітальний |
загальний ризик, що стосується усіх вкладень, полягає у тому, що підприємство буде не в змозі повернути інвестовані засоби без покрити збитки |
техніко-технологічні будівельні |
ризики прийняття не вірних будівельних та технічних рішень, результатом яких можуть бути перевитрата коштів, не відповідність якості продукції запланованому рівню, можливі техногенні події, незбалансованість забезпеченості виробничими фондами |
селективний |
ризик спрямованого вибору об'єкта для вкладень в порівнянні з іншими варіантами |
відсотковий |
ризик понесення збитків, зумовлених змінами відсоткових ставок на ринку |
країни |
ризик можливих збитків у зв'язку з вкладенням коштів у підприємства, що знаходяться під юрисдикцією країни з нестабільним соціальним та економічним становищем |
операційний |
ризик можливих збитків, пов'язаних із збоями в функціонуванні комп'ютерних інформаційних систем, обладнання, процесно-технологічних операції |
часовий |
ризик інвестування коштів у невдало обраний час, що тягне за собою збитки |
ризик законодавчих змін |
можливі збитки, зумовлені змінами в законодавчому регулюванні |
ризик ліквідності |
ризик, зумовлений реалізацією цінних паперів при можливих змінах в оцінці ліквідності, або появою дефіциту позитивного грошового потоку підприємства |
інноваційний ризик |
можливі збитки, які можуть виникнути у разі вкладення підприємницькою фірмою коштів у виробництво нових товарів, технологій, послуг, що не відразу сприймаються ринком або не знаходять свого споживача взагалі. |
ризик інфляції |
ризик полягає у тому, що через високі темпи інфляції доходи, які надійдуть від інвестованих коштів, можуть знецінитися у реальних цінах |
Для виконання функцій ризик-менеджменту на підприємстві варто ввести в організаційну структуру ризик-відділ, або посаду ризик – менеджера. Головна особливість і складність роботи ризик–відділу полягає у підпорядкованості управляючій компанії зокрема відділу бізнес-планування з іншої сторони зонами ризику (а отже об’єктом управління – операційні, технологічні ризики) є проекти, бізнес-напрямки, які підпорядковані своїм керівникам проектів, бізнес-напрямків, правлінню, спостережній раді підприємства. Деяка частина ризиків, наприклад фінансові, юридичні перебувають у віданні фінансового, юридичного відділу. Тому можливою моделлю управління ризиком з урахуванням необхідності зменшення опору із сторони керівників проектів, відділів, участь правління є створення міжвідділкового (координаційного) органу – внутрішнього комітету з ризик-менеджменту, до складу якого мають увійти відповідні керівники чи їх представники. Чисельність, склад цього комітету можна відпрацювати уже у самій компанії. Основна функція цього комітету – це затвердження спільної політики управління ризиком і її реалізація. Підпорядкованим даному комітету буде ризик-відділ, який займатиметься безпосередньо інформаційною базою, оцінкою, підготовкою проектів рішень або плану заходів, звітування, моніторинг. При цьому він має бути наділений відповідними повноваженнями на спільну роботу з керівниками проектів, відділів, що має бути прописано у внутрішніх положеннях, інструкція. Більш тісною буде співпраця даного відділу з департаментом бізнес-планування, а після формування КУА (компанії з управління активами) з відділом аналітичних досліджень, саме з ними розроблятиметься система управління.
За своєю структурою система ризик-управління може бути наступна:
Рис. 2. Організаційне місце ризик-відділу в структурі підприємства
Не менш важливим елементом ризик-менеджменту є розробка системи індивідуальної оцінки окремого ризику чи групи однорідних ризиків та інтегральної оцінки різних груп за окремим проектом чи бізнес-напрямом. Найбільш прийнятними можна обрати такі показники як загальний рівень відхилення дійсної ефективності від запланованої (наприклад розрахованим по стандартному відхиленню, дисперсії внутрішньої норми доходності - IRR), загальний рівень втрат зважений на ймовірності різних сценаріїв розвитку подій. Ці показники можуть розраховуватись як по окремому ризику, групі так і інтегрально по проекту, напрямку, останнє дозволяє вирішувати задачу стратегічного управління – застосовувати економіко-математичне моделювання в умовах дії ризику для відбору проектів і формування їх портфеля. Крім того перегрупування проектів або бізнес-процесів за ранжованими показниками ризику для окремих груп дозволить систематизувати проекти за пріоритетними заходами нейтралізації або зниження ризику.
Таблиця 2. Картка описання ризику
Найменування і опис ризику |
Параметри ризику |
сфера ризику |
опис подій, які його викликають, сфера впливу |
тип ризику |
стратегічний, фінансовий і т.д |
зацікавленні особи |
зацікавленні особи, їх очікування |
кількісні параметри ризику |
розмір, варіація, сила впливу, ймовірність тощо |
прийнятність ризику |
можливі збитки, ціна ризику |
методи управління даним ризиком |
лімітування, диверсифікація, уникнення, страхування, формування резерву, деривативи |
контроль, моніторинг |
вибраний метод контролю, періодичні його проведення, форма звітування, відповідальні за його проведення |
В будь-якому випадку відповідальні працівники підприємства мають чітко розуміти, що ризик, фінансовий ризик - це в першу чергу розуміння слабких і сильних сторін проекту чи діяльності в цілому, розуміння їх впливу та впливу зовнішнього і внутрішнього оточення на сценарії (як позитивні так і негативні) розвитку результативності їх здійснення. Ризик - це тільки ті чинники, які мають більш-менш суттєвий вплив на результативність реалізації проекту та діяльності, які можна виявити та оцінити можливий рівень як позитивного так і негативного результату, а й побудова системи управління виявленими ризиками.
Оцінка ризику - це визначення кількісними та якісними методами сили та напрямку впливу чинників середовища діяльності підприємства на її результативність, успішність. Оцінку ризиків варто проводити у двох напрямках:
- якісна оцінка (збір і обробка інформації про середовище діяльності підприємства та ідентифікація ризиків, причин їх виникнення, напрямку і можливої сили впливу, класифікація і групування ризиків, оцінка вигод і витрат, можливостей і загроз, сильних і слабких сторін);
- кількісна оцінка (кількісне вимірювання окремих ризиків та їх вплив на ефективність діяльності).
Основні методи ризик-менеджмену наведено нижче.
Таблиця 3. Основні методи оцінки проектних ризиків
Метод |
Сутність |
Сфера застосування |
Метод експертних оцінок, метод - Делфі |
Комплекс логічних і математико-статистичних методів і процедур по переробці необхідної інформації, зв'язаних із оцінками експерта |
Ідентифікація ризиків, ранжування ризиків, якісна оцінка ризиків |
SWOT - аналіз, стратегічний аналіз |
Таблиця, що дозволяє наочно протиставляти сильні і слабкі сторони, можливості і загрози |
Експертна оцінка ризиків |
Роза ризиків |
Ілюстративна експертна оцінка ризикованості чинників |
Ранжування ризиків |
Метод аналогій
|
Дослідження накопиченого досвіду по аналогах із метою розрахунку ймовірностей виникнення втрат |
Оцінка ризику часто повторюваних проектів |
Метод ставки |
Збільшення безризикової ставки відсотка на розмір надбавки за ризики |
Врахування чинників ризику при розрахунку ефективності проекту |
Метод критичних значень |
Виявлення тих значень чинників ризику, що приводять розрахунковий розмір відповідного критерію ефективності до критичної межі |
Моніторинг ризиків у процесі керування в умовах ризику і непевності |
Дерево рішень |
Метод прийняття статистичних
рішень при виборі одного з
альтернативних варіантів і |
Аналіз ризиків віртуального проекту чи діяльності |
Аналіз чутливості |
Аналіз поводження показників ефективності проекту в результаті зміни тільки одного чинника |
Кількісний аналіз ризикованості, факторний аналіз впливу ризиків |
Імовірнісні методи |
Визначення за допомогою методів теорії ймовірності характеру розподілу як стану факторів так і результативного показника |
Побудова кривих розподілу, визначення зон ризику і його впливу на результат |
Сценарний підхід Імітаційне моделювання |
Аналіз поводження критеріальних показників проекту в результаті зміни всіх чинників (багатофакторний аналіз) |
Визначення ймовірності того чи іншого варіанту розвитку подій |
Точка беззбитковості, запас міцності |
Визначення мінімального рівня комерційного успіху проекту для досягнення порогу рентабельності |
Порівняння успішності базового варіанту з мінімально необхідним доходом |
Метод еквівалента упевненості |
Побудова песимістичного сценарію розвитку проекту і оцінка його результату за даного сценарію |
Аналіз ефективності реалізації за умов найгіршого сценарію розвитку |
Висновки. Відпрацювання всієї системи включає координацію між ризик-відділом і керівниками проектів, бізнес-напрямів, бухгалтерією, фінансовим, юридичним, технічно-технологічним відділами, запровадження і апробацію інформаційної бази, методології оцінки, розробку і затвердження внутрішніх положень, набір і підготовку персоналу, проведення роз’яснювальної роботи у інших відділами, з керівниками проектів, бізнес-напрямів, акціонерами. Основною ідеєю включення ризик-менеджменту у загальне управління є інтеграція у стратегічне управління і бюджетний процес.
Список використаної літератури:
1. Балабанов И.Т. Риск-менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 1996. – 192с.
2. Найт Ф.Х. Риск, неопределенность и прибыль / Пер. с англ. – М.: Дело, 2003. – 360с.
3. Холт Р.Н. Основы финансового менеджмента : пер. с англ. / Р.Н. Холт. – М. : Изд-во "Дело", 2010. – 236 с.
Стаття надійшла до редакції 22.04.2012 р.