EnglishНа русском

Ефективна економіка № 1, 2012

УДК 338

 

М. П. Денисенко,

д.е.н.,професор,

Київський національний університет технологій та дизайну

 

ЕКОНОМІЧНИЙ  РОЗВИТОК  ГАЛУЗЕЙ  АПК  РЕГІОНУ  В  СИСТЕМНІЙ  ВЗАЄМОДІЇ  ІЗ ЕНЕРГЕТИЧНИМИ  ГАЛУЗЯМИ

 

В статі розкривається механізм економічного розвитку галузей АПК у системній  взаємодії  із  енергетичними галузями на основі енргоефективності і енергозбереження,  висвітлені  умови  посилення  ролі  окремих  регіонів.

Ключові слова: системна  взаємодія, енергоефективність, галузь АПК, енерге-тична політика, витрати енергоресурсів.

 

 

Постановка проблеми. Стратегія економічного розвитку та соціального  роз-витку України на перспективу передбачає посилення різнобічної  ролі регіонів, збереження і відновлення їх робочої сили, паливно-енергетичних ресурсів(ПЕР), стимулювання агропромислового виробництва, ефективного  використання при-родних умов територіальних можливостей  з  метою  забезпечення потреби насе-лення і промисловості в сировині, стале  надходження  якої  забезпечує ефектив-не функціонування  підприємств АПК в умовах децентралізації економіки.

Реалізація цілей та завдань нового  трансформаційного етапу розвитку держа-ви, яка має утвердити  себе  конкурентноспроможною, високотехнологічною,  в контексті набуття  повноправного  членства  в  ЕС  та входження  її до  економіч-них структур Євросоюзу, вимагають значного  прискорення та поглиблення якіс-них  перетворень  у  економічній  і  соціальних  сферах діяльності  окремих  регі-онів.

В зв’язку з  цим економічний  розвиток  галузей  АПК області на перспективу повинен передбачити формування  шляхів, якими  повинно  здійснюватися таке просування  вперед, та  концентрувати  увагу  на  пріоритетних  напрямках,  як ключових  умов  для  посиленого  процесу  інтегрування  регіону у національну економіку та  забезпечення  його  економічного  зростання в  умовах  системної  взаємодії  із  енергетичними галузями.На єтапі сталого економічного зростання набуває особливої  значущості здійснення регулючо-планових заходів, спрямова-них на підвищення ефективності використання існуючого потенціалу паливно-енергетичних ресурсів на  засадах теорії енергозбереження  та енерговикориста-ння, розподілу енергоресурсів по основних видах економічної діяльності. 

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченню проблем взаємодії еконо-мічного розвитку галузей  АПК із  енергетичними  галузями  завжди  приділяла-сь значна увага в економічній науці і практиці, зокрема дослідження  Ю.Г. Лега, О.О. Ситника, С.Ф. Ермілова, В.Ф. Геєця, В.М. Микитенко та інші. В той же час залишаються  проблеми, обумовлені сучасними  вимогами  ринку, пошуками но-вих  альтернативних джерел  енергії, заходами  їх реалізації.

Мета статті: Стаття  присвячена пошукам і обгрунтуванню заходів забезпече-ння економічного розвитку галузей АПК в системній взаємодії із  енергетичними  галузями на основі енергозбереження.

Виклад основного  матеріалу. Розв’язок проблеми пов’язано з тим, що низька енергоефективність окремих  видів економічноїї діяльності стала одним із основ-них чинників  в  кризових явищах в економіці  країни (у структурі  витрат на ви-робництво одиниці промислової  продукції і сільського  господарства енергети-чна складова зросла майже  в тричі).

З метою зміцнення  потенціалу ісього  господарського  комплексу області, по-долання  соціально - економічних  диспропорцій  у  регіональному  розвитку, в короткий  період необхідно активізувати реалізацію  потенційних  можливостей, переваг  та сильних  сторін, які  існують і  впливають  на розвиток  регіону, ство-рити  такі  виробничі  умови  господарювання  які  приведуть до  появи  стабіль-ності економічного зростання  на перспективу та посилити вплив  на кількісні і якісні параметри соціально-економічних показників, зокрема  і  в сфері викорис-тання паливно-енергетичних ресурсів.

Визначальними  факторами, що  забезпечать позитивну соціально-економічну динаміку ефективного використання  енергоресурсів  в  цей  період  мають стати такі чинники: [2 ]

- вибір ефективних організаційних структур господарювання та ведення сільського господарства в  системі кооперування  окремих видів діяльності;

- визначення оптимальних  організаційних форм і рівня  ефективності функ-ціонування  окремих галузей, що  сформували пріоритетність у викорис-танні  паливно-енергетичних  ресурсів;

- розробка і  обгрунтування  умов  та  факторів, що забезпечують  системну взаємодію  енергетичних галузей з галузями-споживачами;

- досягнення рівня  самозабезпеченості регіону промисловою продукцією  і продукцією сільського господарства та обгрунтування  доцільності  імпор-ту тих  же видів продукції, що  виробляються регіонами;

- визначення підприємств, здатних  впроваджувати нові технології  та орга-нізаційно-економічний механізм управління перспективним розвитком ін-новаційної  діяльності, зокрема в першу чергу  підприємств енергетичної гулузі.

Аналіз  факторів  регіонального  розвитку, досягнення  ефективності стабіліза-ційних  процесів  показує, що регіони  мають  умови  для  сталого  розвитку, а їх реалізація потребує поєднання соціальної і економічної політики з внутрішніми  та зовнішніми  інтересами регіону.

При обгрунтуванні і виборі пріоритетних  галузей, що культивуються в обла-сті в окремих  сферам економічної  діяльності за основні критерії взяті: [1]

- соціальна значимість  галузей господарського-енергетичного  комплексу (показники і виробництва і споживання  продукції  і  послуг  на одну особу  населення);

- ступінь важливості економічних і енергетичних проблем, які  необхідно буде розвязати з метою  оптимізувати конфігурацію  їх можливостей (рей-тингові розрахунки)  і  здійснити  кількісну оцінку  їх  впливу  на спожива-вання ПЕР;

- наявність та можливість  реального  ресурсного  та фінансового забезпече-ння в умовах економічних  і соціальних  обмежень в енергетичній політиці;

- досягнення  системної  взаємодії  національних  і  регіональних  інтересів щодо раціонального   використання енергоресурсів у забезпеченні вироб-ництва  товарів і послуг;

- поліпшення  екологічного  стану областей на період  на 2011-2015рр.

Дослідження показують,  що системна реалізація вимог  стратегій розвитку області  на основі  вище наведених критеріїв  на сучасному етапі більш раціона-льна  не  на  засадах  теорії  оптимальних  підходів, а в обгрунтуванні допусти-мих  варіантів поведінки суб’єктів господарювання, враховуючи вплив факторів  зовнішнього середовища (в першу  чергу досягнення  соціальних  стандартів рів-ня життя населення).

До соціально  значимих  галузей  для  населення  області  в  першу чергу слід віднести галузі сільського господарства (забезпечують продовольчу безпеку) та галузі, що  забезпечують  виробничі  процеси  енергетичними ресурсами. На су-часному етапі одним  з найбільших  споживачів енергії в АПК є сільськогоспо-дарське виробництво. Так, АПК України споживає 35млн. тонн умовного палива на рік, половина якого в вигляді дефіцитного  рідкого  палива. Тому у найближчі роки необхідно поліпшити енергетичну базу сільськогосподарського  виробниц-тва. Однак поки, ці завдання  вирішуються без наявного економічного  обгрунту-вання. На 1.072011р. кількість діючих  підприємств  в  регіоні  за  організаційно-правовими формами господарювання склала на 1.012010р.49210од. ,у тому  чис-лі фермерських  господарств  2512(5,1%) приватні  господарства  10519 (21,4%), державні  підприємства 138(0,3%,  на  1.042010р.-143), акціонерних  товариств 1005од(2,0%), товариств з обмеженою відповідальністю 17586(35,7%), коопера-тивів 1898(3,9%) тощо.

Наявність такої структури  діючих підприємств –це результати  структурних  безсистемних організаційно-економічних реформ, а також перебудови  земель-них  і майнових відносин, появи колективних форм організації  праці, не забезпе-чених  власними  ресурсами, тощо.

Дослідження показують, що  на сучасному етапі розвитку економіки основни-ми організаційно-правовоими  формами  господарювання в  більшості стали при-ватні  господарства з обмеженою відповідальністю  та  товариства(57,1). Домінуюче  становище  цих  двох  форм агропромислового виробництва в умо-вах  зменшення  впливу  державних підприємств (0,3%) на формування обсягів валової  продукції  сільського  господарства  показує, що  ефективний  розвиток ринку аграрної  продукції  можливий  лише  при  взаємодії та  взаємодоповненні всіх організаційних  і технологічних  складових, які залишаються самостійними і мають  власну функціональну  спрямованість.

Господарський  комплекс  окремих  регіонв  є  сукупністю  повязаних між со-бою  галузей  промисловості, сільського господарства, транспорту, сфери обслу-говування  та інших  галузей. При  цьому  сільське  господарство характеризує-ться особливою  функцією-забезпечення переселення продукцією харчування, а галузі  тваринництва – різноманітними  кормами. Саме від рівня забезпеченості людей  необхідними  продуктами залежить  стан їх здоровя  умови відновлення, продуктивність праці, господарська діяльність, тобто основних показників соціа-льних стандартів населення.

З цією  метою  сільське  господарство є комплексом взаємопов’язаних галузей, що  обєднані  виробництвом, переробкою та зберігання продукції рослинництва та тваринництва.

Обсяги  динаміки  валової  продукції  сільського господарства  характеризує технологічну  потужність суб’єктів  господарювання, рівень  забезпечення  про-дукцією населення регіону і переробну промисловість сировиною, а також  змогу вийти на внутрішній  і  зовнішній  ринки  з  пропозиціями одержаних результатів функціонування.

Валова продукція  сільського  господарства на сучасному етапі є основним по-казником  результатом  господарювання,  який  характереризує  ефективність ви-робничої  і  управінської  діяльності  при  формуванні  її  обсягів.

Встановлено, що сучасні  аграрні організаційні перетворення  в економіці під-приємств АПК області  були  здійснені  при  ігноруванні  необхідності  послідов-ного, поетапного  переходу до ринкових  відносин, а самі  здійснені  зміни не  за-безпечили  конкурентноспроможність  продукції  сільського  господарства.

Рівень економічних відносин, який склався  сьогодні  в Україні і  її  регіонах, характеризуються нарощуванням  антропогенного  впливу на земельні ресурси і навколишнє середовище. Відбивається на ефективності виробничої діяльності багатьох галузей, ефективність функціонування яких безпосередньо залежить від використання ПЕР як  домінуючого  фактора  кінцевої  продукції.

Відсутність чіткої  концепції розвитку поцесів реформування галузей АПК, як крупного  споживача ПЕР проявляється  у появі самої  структури форм господа-рювання, які  були  створені  спонтанно, без  економічного  обгрунтування пода-льшої  концепції  розвитку.

За таких умов основні показники роботи  сільськогосподарських підприємств  зазнали значних  змін: рентабельність  виробництва коливається в межах 9,6% в 2006р.та 18,3% в 2011р., середньорічна кількість працівників у сільському госпо-дарстві постійно  скорочується середньомісячна заробітна плата не виконує своїх функцій.

Звуження  сфери  праці селян  у сільськогосподарських  підприємствах, зрос-тання  рівня  явного та  прихованого  безробіття  впливає  на зниження життєво-го  рівня населення і вимагає  нового підходу  до розміщення продуктивних сил, зміни  структури  агропромислового  виробництва, забезпечення рівня зайнятості населення, тощо.

Проведені дослідження показують , що  перенесення функцій сільськогоспо-дарських  підприємств на сферу господарювання населення привело нее тільки  до зниження продуктивності праці, але у багатьох випадках і до повного припи-нення  існування окремих галузей і безсистемної трансформації зайнятості насе-лення. На рівні окремих областей це привело до значних  територіальних змін у розміщенні  і  спеціалізації  галузей  рослинництва, як  значного  споживача енергоресурсів (додаток)

Економічний аналіз процесів формування обсягів продукції галузей рослин-ництва показує, що  продовжують існувати значні  щорічні відмінності  основ-них показників  виробничої  діяльності, зокрема у сільськогосподарських підп-риємствах і господарствах населення. Так, мінімальні і максимальні значення обсягів виробництва знаходяться в межах:1088,8 млн.грн та 2056,6млн.грн в 2009р. (різниця складає у вартісному виразі 967,8 млн.грн. або 52,9%). Такі  значні відмінності  обумовлені  впливом  природних  умов, застосуванням заста-рілих технологіями, що застосовуються, інфляційними процесами, недотриман-ням  сівозмін, скороченням  норм  внесення  мінеральних  добрив, порушенням рівня  втрат і  структури  витрат  (на одиницю продукції) тощо.Продовжують  інтенсивно скорочуватися основні виробничі потужності в галузях рослинницт-ва, зокрема кількість  тракторів зернозбиральних комбайнів, кукурудзозбираль-них  комбайнів, картоплезбиральних, бурякозбиральних машин.

За таких становищ  необхідною  умовою забезпечення конкурентного рівня якості сільськогосподарської продукції є організація ефективність системи  обс-луговування техніки.

Встановлено, що необхідність обумовлена такими  причинами:

- зростають витрати, звязані з просуванням товарів продовольчого призна-наченняна ринок. Підвищується рівень  так  званних трансакційних витрат, обумовлених заключенням цільових контрактів  і  контролем за  їх  реаліза-цією;

- зростає роль нецінової конкуренції;

- збільшується  різноманітність  спеціалізованої техніки  на торгових  рин-ках. Факт придбання сільськогосподарської  техніки все більше означаєне завершення, а тільки початок довгострокових відносин між  виробником і споживачем;

- споживач все більше орієнтується не на ціну придбання, а на ціну  спожи-вання  техніки (ціна придбання складає 20-35% ціни споживання і залежить  від  якості і післяпродажного обслуговування;

- в умовах інвестиційної  кризи рішення  проблеми масового  відновлення експлутаційного  парку сільськогосподарської  техніки шляхом придбання нової техніки малоймовірно, тому необхідно  розробити  заходи, направле-ні на зростання  привабливості  формування   парку запасних частин, змін-них вузлів тощо.

Такі ринкові трансформаційні  соціально-економічні  сфери регіональних те-риторій  потребують  значних  змін  в  існуючій  системі управління, зокрема і розвиток  галузей  рослинництва  як  таких,  що  забезпечують продовольчу  без-пеку в умовах  конкуренції і необхідності  підвищення економічної ефективно-сті виробництва.

Висновки

За умов , що  склалися в частині  функціонування  галузей рослинництва, до-цільним  є  розробка  і  впровадження стратегії  оптимізації, яка включає аналіз існуючої практики господарювання, використання ресурсів і  всіх видів  вироб-ничих систем з метою розробки коректуючих дій –впровадження контроля пос-тійних і змінних витрат, зпрощення  виробничих процесів  шляхом поєднання технологічних  операцій, перегляду  стратегії  маркетингу  і  менеджменту,що в кінцевому  рахунку  приводить  до  зменшення  витрат  енергетичних  ресурсів.

Запропоновану  цю  частину  мети  розвитку  досягає  шляхом  розширення виробництва  і  підвищення  якості сільськогосподарської  продукції. При цьому здійснюється  вплив на параметри, що формують рівень витрат, енергоресурсів в той же час  як в стратегії  розвитку обєктом  впливу  є  параметри, обумовлені доходами  галузей  АПК  і  умовами  їх  відносин  з  ринком.

 

Література

1. О.І.Соловей, Ю.Г. Лега, В.П. Розен, О.О. Ситник, А.В. Чернявський, Г.В. Курбаса: Нетрадиційні та поновлювальні джерела енергії; Навч. посібн. За ред. Солов’я, Черкаси, ЧДТУ, 2007.-С.140-164

2. Кадієвський В.А., Бурцева Т.І. Енергозбереження в системі енергетичної  безпеки регіону.-Зб. наук. праць ЧДТУ (Економічні науки),№2(14)-2011.-С.114-119.

Стаття надійшла до редакції 18.01.2012 р.