ВИКОРИСТАННЯ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТЕРИТОРІЇ

П. І. Мірошниченко

Ефективна економіка № 5, 2012

УДК 330.322

П. І. Мірошниченко,

кандидат економічних наук, доцент кафедри інженерії та загальноосвітніх дисциплін

Антрацитівського факультету гірництва і транспорту

Східноукраїнського національного університету ім. Володимира Даля

ВИКОРИСТАННЯ НЕЧІТКОЇ ЛОГІКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТЕРИТОРІЇ

The use of fuzzy logic is for determination of investment potential of territory

У статті описана можливість використання теорії нечіткої логіки для визначення інвестиційного потенціалу географічних територій, регіонів. Новизна даного підходу визначається можливістю оцінки даного показника з урахуванням суб'єктивно - об'єктивних факторів, що визначають даний показник.

In this article possibility of theory of fuzzy logic is described for determination of investment potential of geographical territories, regions Novelty of this approach is determined possibility of estimation of this index taking into account subjective - objective factors, determining this index

Ключові слова: інвестиційний потенціал, регіон, оцінка, фактори, теорія нечіткої логіки.

Key words: investment potential, region, estimation, factors, theory of fuzzy logic.

Вступ

Актуальність теми. Однією з умов динамічного розвитку економіки є розвиток інвестиційних процесів, що знаходить своє відбиття в стані інвестиційного потенціалу регіону. Стратегія розвитку інвестиційного потенціалу визначає швидкість і ефективність структурного перетворення соціально-економічного комплексу регіону в систему конкурентоспроможного ринкового господарства і визначає перспективи залучення стратегічних інвестицій у регіон. У цьому зв'язку виявляється актуальним дослідження у сфері об'єктивної оцінки даного показника.

Дослідження останніх публікацій, постановка проблеми. Необхідно зазначити, що даною проблематикою займаються багато вчених. Інтегральні критерії оцінки інвестиційної привабливості видів діяльності зустрічаються в роботах Я.В. Кобушко, С.Ф. Поважний, С.І. Севостьянова, Г.О. Ніколенко, Т.В. Романової та ін.

Як правило, всі методи оцінки інвестиційного потенціалу в географічний площині ґрунтуються на положеннях булевої алгебри, коли з використанням алгебраїчних методів і символіки аналітик намагається визначити доцільність інвестування в елементарній математичний системі (0; 1), або, простіше кажучи, визначення інвестиційного потенціалу регіону заздалегідь стиснуто двома станами: високий потенціал, низький потенціал, що не завжди дає достатньо інформації інвестору, який, в силу тих або інших обставин, зацікавлений в здійсненні інвестицій в тій чи інший регіон.

Вирішити дану проблему можливо, якщо звернутися до теорії нечіткої логіки для визначення інвестиційного потенціалу території, яка дає змогу (на відміну від булевої алгебри) також визначати перехідні величини (стани) інвестиційного потенціалу регіонів, або окремих територій. Саме теорія нечіткої логіки використовується в різного роду експертних та керуючих системах, відкриває широкий простір для аналізу потенційних можливостей територій в контексті доцільності інвестування.

Таким чином, метою цієї статті є демонстрація можливостей використання нечіткої логіки для визначення інвестиційного потенціалу території на прикладі територіального розмежування України.

Виклад основного матеріалу. В економічній літературі існують різні підходи до визначення інвестиційної привабливості або інвестиційного клімату регіону як сукупності політичних, правових, економічних і соціальних умов, що забезпечують інвестиційну діяльність вітчизняних і зарубіжних інвесторів.

У найбільш загальному вигляді, не вдаючись в аналіз цих підходів, можна уявити систему визначальних факторів, згрупованих у такий спосіб:

а) політико-правове середовище, що характеризується політичною стабільністю суспільства, наявністю й стабільністю нормативної бази підприємницької та інвестиційної діяльності, гарантією рівності форм власності й інвестицій у перехідний період та ін.;

б) економічне середовище, або стабільність національної валюти, темпи зростання інфляції, режим оподаткування і валютного регулювання, фондового ринку й фінансово-кредитної системи, ємність і платоспроможність внутрішнього ринку;

в) ресурси й інфраструктура, соціально-культурне середовище, екологія [6, с. 121].

На основі таких підходів в автора є можливість визначити основні фактори, що визначають інвестиційний потенціал територій, які відповідно до теорії нечітких множин будуть надалі структуровані (табл. 1).

Таблиця 1

Основні фактори, що визначають інвестиційний потенціал територій

(складено автором на основі [1, 3,5])

Фактори, що впливають на інвестиційний потенціал територій
1	Наявність високорозвинених галузей господарства	9.	Рівень корупції в регіоні
2	Наявність висококваліфікованих трудових ресурсів	10	Рівень екологічної безпеки регіону
3	Наявність інфраструктури у вигляді доріг, транспорту, банківських установ тощо.	11	Рівень безробіття в регіоні
4	Рівень лояльності місцевого законодавства	12	Рівень заробітної плати в регіоні
5	Рівень підприємницької активності	13	Наявність навчальних закладів, що забезпечують відтворення робочої сили
6	Наявність програм інвестиційного розвитку регіону	14	Наявність власної виробничої й інвестиційної бази, що забезпечує відтворення основних фондів
7	Розмір інвестицій, уже вкладених у розвиток регіону	15	Рівень соціальної напруженості в регіоні (страйки, демонстрації і т. ін.)
8	Стан основних виробничих фондів і можливість їх відтворення

На основі даної класифікації маємо можливість оцінити вплив різних факторів на інвестиційну привабливість тієї або іншої території (регіону). Із цією метою нами було опитано 37 менеджерів, які працюють у сфері державного управління з метою визначення значимості наведених вище факторів у структурі інвестиційного потенціалу територій. Кількість експертів було обґрунтовано з використанням рекомендацій [2, с. 44]:

(1)

(2)

де – кількість середньоквадратичних відхилень, необхідних для того, щоб імовірність влучення в певний інтервал дорівнювала 95%;

– певна до початку анкетування гранична відносна помилка;

– абсолютна погрішність (помилка);

– середньоквадратичне відхилення оцінки.

За умови гранично припустимої помилки, установленої на рівні 0,05 і надійності довірчого інтервалу експертної оцінки, визначеної на рівні 0,95, табличне значення N дорівнюється 37.

На першому етапі дослідження експертам було запропоновано за п'ятибальною шкалою оцінити фактори, представлені в таблиці 2 за рівнем їхньої значимості в загальній структурі інвестиційного потенціалу регіону. Середнє значення ваги фактору (Вф) кожного фактору визначалося за допомогою системи рівнянь:

(3)

де Σ – сума експертних балів,

n – кількість експертів.

Отримані в такий спосіб дані наведені в таблиці (табл. 2).

Таблиця 2. Дані для аналізу «ваги» факторів, які впливають на інвестиційний потенціал регіону (бали)

№	Фактор	Розподіл значень експертів відносно «ваги» фактору					Вф
№	Фактор	1	2	3	4	5	Вф
1	Наявність високорозвинених галузей господарства	0	1	1	1	34	4,78
2	Наявність висококваліфікованих трудових ресурсів	2	1	1	32	1	3,78
3	Наявність інфраструктури у вигляді доріг, транспорту, банківських установ тощо.	1	1	1	31	3	3,67
4	Рівень лояльності місцевого законодавства	3	2	1	27	4	3,73
5	Рівень підприємницької активності	1	1	2	3	30	4,62
6	Наявність програм інвестиційного розвитку регіону	2	1	23	4	7	3,35
7	Розмір інвестицій, уже вкладених у розвиток регіону	5	2	25	4	1	2,83
8	Стан основних виробничих фондів і можливість їх відтворення	3	2	30	1	1	2,94
9	Рівень корупції в регіоні	4	3	22	4	4	3,19
10	Рівень екологічної безпеки регіону	0	0	0	0	37	5,0
11	Рівень безробіття в регіоні	2	2	30	2	1	2,94
12	Рівень заробітної плати в регіоні	2	3	25	5	2	3,05
13	Наявність навчальних закладів, що забезпечують відтворення робочої сили	5	32	1	1	1	2,18
14	Наявність власної виробничої і інвестиційної бази, що забезпечує відтворення основних фондів	3	4	24	4	2	2,94
15	Рівень соціальної напруженості в регіоні (страйки, демонстрації тощо)	26	4	3	4	0	1,7

На наступному етапі дослідження експертам було запропоновано оцінити ступінь впливу того або іншого фактору (Свф) на загальну інвестиційну привабливість регіону. Підрахунок отриманих результатів відбувався за формулами, наведеними вище, отримані результати відбиті в таблиці (табл. 3).

Таблиця 3. Дані для аналізу «значення» факторів, які впливають на інвестиційний потенціал регіону (бали)

№	Фактор	Розподіл значень експертів відносно «ваги» фактору					Свф
№	Фактор	1	2	3	4	5	Свф
1	Наявність високорозвинених галузей господарства	0	1	1	1	34	4,83
2	Наявність висококваліфікованих трудових ресурсів	2	1	1	32	1	3,78
3	Наявність інфраструктури у вигляді доріг, транспорту, банківських установ тощо.	1	1	7	20	8	3,89
4	Рівень лояльності місцевого законодавства	3	2	1	27	4	3,72
5	Рівень підприємницької активності	1	1	2	3	30	4,89
6	Наявність програм інвестиційного розвитку регіону	2	1	23	4	7	3,36
7	Розмір інвестицій, уже вкладених у розвиток регіону	5	2	25	4	1	2,83
8	Стан основних виробничих фондів і можливість їх відтворення	3	2	30	1	1	2, 94
9	Рівень корупції в регіоні	4	3	22	4	4	3,02
10	Рівень екологічної безпеки регіону	4	4	1	6	22	4,02
11	Рівень безробіття в регіоні	2	2	30	2	1	2,94
12	Рівень заробітної плати в регіоні	2	3	22	8	2	3,12
13	Наявність навчальних закладів, що забезпечують відтворення робочої сили	5	32	1	1	1	2,18
14	Наявність власної виробничої і інвестиційної бази, що забезпечує відтворення основних фондів	3	4	24	4	2	2,94
15	Рівень соціальної напруженості в регіоні (страйки, демонстрації тощо)	26	4	3	4	0	1,59

Подальший аналіз спрямований на визначення інтегрального показника впливу кожного фактору на інвестиційний потенціал регіону (Іпр) на основі отриманих даних, який може бути розрахований за формулою:

Іпр = (Вф ₁х Свф₁) + (Вф ₂х Свф₂) +………... (Вф ₁₅х Свф₁₅), (4)

де (Вфnх Свф_n) = Іпв_n – інтегральне значення кожного фактору (табл. 4).

Таблиця 4. Дані для оцінки факторів, які впливають на інвестиційний потенціал регіону

№ п/п	Фактор	Свф	Вф	Ипр_n
1	Наявність високорозвинених галузей господарства	4,83	4,78	23,08
2	Наявність висококваліфікованих трудових ресурсів	3,78	3,78	14,3
3	Наявність інфраструктури у вигляді доріг, транспорту, банківських установ тощо.	3,89	3,67	14,2
4	Рівень лояльності місцевого законодавства	3,72	3,72	13,8
5	Рівень підприємницької активності	4,89	4,62	23,0
6	Наявність програм інвестиційного розвитку регіону	3,35	3,35	11,2
7	Розмір інвестицій, уже вкладених у розвиток регіону	2,83	2,83	8,0
8	Стан основних виробничих фондів і можливість їх відтворення	2,94	2,94	8,6
9	Рівень корупції в регіоні	3,02	3,19	9,6
10	Рівень екологічної безпеки регіону	4,02	5,0	20,1
11	Рівень безробіття в регіоні	2,94	4,78	14,05
12	Рівень заробітної плати в регіоні	3,12	3,78	11,8
13	Наявність навчальних закладів, що забезпечують відтворення робочої сили	2,18	2,18	4,8
14	Наявність власної виробничої і інвестиційної бази, що забезпечує відтворення основних фондів	2,94	2,94	8,6
15	Рівень соціальної напруженості в регіоні (страйки, демонстрації тощо)	1,59	1,7	2,7
Ипв =				187,83

Для того, щоб ці фактори можна було оцінити за ступенем їхнього впливу на інвестиційний потенціал регіону необхідно провести їх кластерний аналіз з використанням методу кластеризації, який заснований на обчисленні k-середніх.

За допомогою процедур кластерного аналізу слід розподілити сукупність об'єктів (алгоритм k-середніх з нормування змінних), що складаються з набору факторів, на кластери. Вони ранжирувані за ступенем близькості. В один кластер поєднуються фактори, які мають подібні значення коефіцієнтів.

За методом k-середніх об'єкт належить до того класу, відстань до якого мінімальна. Відстань розуміється як евклідова відстань, тобто об'єкти розглядаються як точки евклідового простору. Кожний клас об'єктів має центр ваги. Відстань між об'єктом і класом є відстанню між об'єктом і центром класу.

Принципово метод k-середніх реалізується в такий спосіб:

1) спочатку задається деяка розбивка даних на кластери (у цій роботі число кластерів дорівнюється трьом); обчислюються центри ваги кластерів;

2) відбувається переміщення точок: кожна точка міститься у найближчому до неї кластері;

3) обчислюються центри ваги нових кластерів;

Кроки 2, 3 повторюються, поки не буде знайдена стабільна конфігурація (тобто кластери перестануть змінюватися) або число ітерацій не перевищить те, яке задане користувачем.

Підсумкова конфігурація і є результативною.

За допомогою програмного пакета «Статистика 6», ітеративним методом угруповання k-середніх були отримані результати кластеризації факторів, що впливають на інвестиційний потенціал регіону (рис. 1).

Рис. 1. Результати кластерного аналізу факторів, що впливають на інвестиційний потенціал регіону

За результатами кластеризації також знаходяться економіко-статистичні характеристики, розмір і склад кластерів (табл. 5).

Таблиця 5.

Результати кластерного аналізу факторів, що мають вплив на інвестиційний потенціал регіону

№	Фактор	К – середнє
Кластер 1
7	Розмір інвестицій, уже вкладених у розвиток регіону	0,578315
8	Стан основних виробничих фондів і можливість їх відтворення	0,935559
9	Рівень корупції в регіоні	1,528265
13	Наявність навчальних закладів, що забезпечують відтворення робочої сили	1,345075
14	Наявність власної виробничої й інвестиційної бази, що забезпечує відтворення основних фондів	0,935559
15	Рівень соціальної напруженості в регіоні (страйки, демонстрації тощо)	2,631483
∑к		7,954256
Кластер 2
2	Наявність висококваліфікованих трудових ресурсів	0,647623
3	Наявність інфраструктури у вигляді доріг, транспорту, банківських установ і т.ін.	0,622106
4	Рівень лояльності місцевого законодавства	0,370066
6	Наявність програм інвестиційного розвитку регіону	1,205669
11	Рівень безробіття в регіоні	0,780836
12	Рівень заробітної плати в регіоні	0,847594
∑к		4,473894
Кластер 3
1	Наявність високорозвинених галузей господарства	0,606438
5	Рівень підприємницької активності	0,580833
10	Рівень екологічної безпеки регіону	1,182540
∑до		2,369811

Таким чином, третій кластер включає найбільш істотні фактори, що впливають на інвестиційний потенціал, перший кластер включає менш влияющие фактори, другий кластер - фактори, які мають середній ступінь впливу на інвестиційний потенціал географічної території.

Оцінка результатів (Рк) кластеризації проводилася за формулою:

Рк = Σбв: Іпв : Σбв,

де Σбв - сума к - середнього в кожному кластері

Тоді

Рк₁ = 7, 95 : 187, 83= 0, 04

Рк₂ = 4, 47 : 187, 83 = 0, 02

Рк₃ = 2,36 : 187, 83 = 0, 01

Інтегральний показник кластеризації (Іпк) відповідно становить 0,07.

Зрозуміло, що використовуючи теорію нечітких множин, можна затверджувати, що для кожного географічного регіону вплив даних факторів або вірніше їхній об'єктивний характер буде різним через особливості бізнес – менталітету, відношення до виконання умов інвестиційного договору, муніципальному регулювання інвестиційної діяльності тощо. Інакше кажучи, йдеться про історично сформоване відношення до виконання своїх інвестиційний зобов'язань. Даний показник слабко піддається числовому визначенню, однак, його можливо все-таки обчислити, за допомогою таксономічного коефіцієнта (η_i), що може бути використаний з метою визначення схильності до виконання інвестиційного контракту в різних географічних регіонах [4].

В основу вирахування даного коефіцієнта покладений цивілізаційний принцип розвитку бізнесу, який твердить, що інвестиційний потенціал тим вищий, чим вищою є підприємницька культура, традиції та етика в тому чи іншому регіоні [8].

Розподіл регіонів на класи можливий на основі методу експертних оцінок, або на основі суб'єктивних знань аналітика. У даному конкретному випадку використовувався другий підхід, сама ж шкала оцінки обумовлена застосуванням емпіричної залежності (формули Стерджесса) [7].

m = 1 + 3,322 · lgN (7)

де m – кількість груп;

N – чисельність одиниць сукупності.

Отже, при N = 9, m = 1 + 3, 322 х 0, 95 = 4,15

Розмір шкали для визначення інвестиційного потенціалу регіону (Ршіп) відповідно до результатів кластеризації факторів, що впливають на даний показник рекомендується розраховувати за формулою:

Р шіп = Іпк : m

Р шіп = 0, 07:4, 15 = 0, 01

На підставі цього принципу маємо можливість оцінити інвестиційний потенціал територій з урахуванням впливу історично сформованих факторів, установивши відповідну бальну прогресію (табл. 6).

Таблиця 6.

Суб'єктивна бальна оцінка схильності до виконання інвестиційного контакту в різних географічних регіонах

№ п/п	Географічний регіон	Бал (Бс)
1	Столичний район (Київська, Житомирська, Чернігівська області)	0, 01
2	Східний (Харківська, Сумська, Полтавська, Донецька, Луганська області)	0, 01
3	Карпатський (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька області).	0, 03
5	Придніпровський (Дніпропетровська, Запорізька області)	0, 01
6	Подільський (Вінницька, Тернопільська, Хмельницька області)	0, 03
7	Північно-Західний (Волинська, Ровенська області)	0, 03
8	Причорноморський (АР Крим, Миколаївська, Одеська, Херсонська)	0, 01
9	Центральний (Черкаська, Кіровоградська області)	0, 02

Сам показник інвестиційного потенціалу (Піп) регіону з урахуванням об'єктивних і суб'єктивних факторів, що впливають на даний показник може бути визначений за формулою:

Піп = Іпк х Бс

Результат даних розрахунків наведений у таблиці 7.

Таблиця 7.

Показники інвестиційного потенціалу регіону з урахуванням об'єктивних і суб'єктивних факторів впливу

№ п/п	Географічний регіон	Бал
1	Столичний район (Київська, Житомирська, Чернігівська області)	0,7 х 0,01 =0,07
2	Східний (Харківська, Сумська, Полтавська, Донецька, Луганська області)	0,7 х 0,01=0,07
3	Карпатський (Закарпатська, Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька області).	0,7 х 0,03= 0,021
5	Придніпровський (Дніпропетровська, Запорізька області)	0,7 х 0,01=0,07
6	Подільський (Вінницька, Тернопільська, Хмельницька області)	0,7 х 0,03=0,021
7	Північно-Західний (Волинська, Ровенська області)	0,7 х 0,03=0,021
8	Причорноморський (АР Крим, Миколаївська, Одеська, Херсонська)	0,7 х 0,01= 0,07
9	Центральний (Черкаська, Кіровоградська області)	0,7 х 0,02= 0,014

На підставі даної методики є можливість оцінювати інвестиційний потенціал регіону з урахуванням об'єктивно-суб'єктивних факторів впливу, що значною мірою підвищує надійність ухвалення рішення відносно інвестування.

Висновки

Таким чином, використання теорії нечіткої логіки дає можливість по новому глянути на інвестиційний потенціал регіону. Використання даного підходу сприяє структуруванню регіонів з погляду їх не просто інвестиційної привабливості, але й з урахуванням тих ризиків, які присутні в інвестиційній діяльності й, безумовно, багато в чому визначають географічний розподіл інвестицій. Подальші дослідження в даному напрямі необхідно зосередити на можливостях оцінки інвестиційного потенціалу регіонів відповідно до їх промислової й соціально-економічної інфраструктури, що дасть можливість підвищити якість аналітичної роботи у сфері проектного менеджменту й у сфері прийняття інвестиційних рішень.

Література:

Кобушко Я.В. Відтворення інвестиційного потенціалу регіону з урахуванням екологічного фактору [Електронний ресурс] / Я.В. Кобушко. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/inek/2011_6/154.pdf
Кугаенко А.А. Основы теории и практики динамического моделирования социально-экономических объектов и прогнозирования их развития./ А.А. Кугаенко; 2-е изд. – М.: Вузовская книга, 2005. – 392 с
Поважний С.Ф. Інвестиційний потенціал регіону: сутність та умови використання [Електронний ресурс] / С.Ф. Поважний, С.І. Севостьянова, Г.О. Ніколенко. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpdduu/ du/2011_194/a.htm
Риск-анализ инвестиционного проекта: Учебник для вузов / Под ред. М.В.Грачевой. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 351 с.
Романова Т.В. Теоретико-методологічні засади оцінки інвестиційного потенціалу регіонів [Електронний ресурс] / Т.В. Романова– Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znpchdtu/2009_24/ articles/41_Romanova.pdf.
Слепнева Л. Д. Методика оценки инвестиционной привлекательности региона / Л. Д. Слепнева. // Труды ДонГТУ серия: экономическая, выпуск 5., – Донецк, ДонГТУ, 1999. – 312 с.
Степанов В.Г. Статистика Часть 1. Учебный курс (учебно-методический комплекс) Формула Стерджесса. Условия ее применения. [Електронний ресурс] / В.Г. Степанов. – Режим доступа http://kudsar.narod.ru/examekometrika /ooo/oooekoans.html
Derize К. Géographique introduction â théorie risque./ К. Derize // Presses Universitaires de France. – 2010. – N 11. – 468 р.

Стаття надійшла до редакції 08.05.2012 р.