УДК 658:664

Т. А. Бурова,

к.е.н., доцент, завідувач кафедрою обліку та економічного аналізу,

Миколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського

 

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ МОНІТОРИНГОВИХ І ДІАГНОСТИЧНИХ СИСТЕМ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВОМ

 

THEORETICAL BASIS FOR MONITORING AND DIAGNOSTIC SYSTEM IN MANAGEMENT ENTERPRISE

 

В статті описані теоретичні аспекти моніторингу і діагностики діяльності підприємств в умовах впровадження збалансованої системи показників, проведення аудиторського контролю.

 

The article describes the theoretical aspects of monitoring and diagnostics of enterprises in the implementation of balanced scorecard, conducting an audit control.

 

Ключові слова: моніторинг, діагностика, аудиторський контроль, управління підприємством.

 

 

Вступ

В умовах інтеграції України до світових європейських структур та зростання ролі  конкуренції в управлінні підприємством виникає необхідність застосування сучасних підходів до оцінки стратегічного розвитку підприємств з метою забезпечення ефективності їх діяльності.

Розбіжності між очікуваними економічними результатами діяльності підприємств, відповідно до визначених стратегічних цілей неможливо усунути повністю. Однак це можна мінімізувати за рахунок вдосконалення управління за допомогою моніторингу,  який дозволить проводити незалежні оцінки тенденцій розвитку підприємства та аналізувати фінансовий стан підприємства при застосуванні нових стратегічних систем в управлінні, наприклад збалансованої системи показників.

Мета

Метою статті є дослідження теоретичних аспектів моніторингу і діагностики та їх роль в управлінні підприємством в сучасних умовах господарювання.

Стан дослідження

Питання моніторингу і  діагностики ефективності діяльності підприємств досліджені досить широко. Проте питання концептуальних підходів щодо інструментарію аналітичних та узагальнюючих показників потребують більш детального та поглибленого дослідження.

Отже є потреба дослідження етапів процесу оцінювання ефективності господарської діяльності підприємства та формування алгоритму моніторингу впровадження збалансованої системи показників (ЗСП).

Теоретичними і практичними аспектами моніторингу  і діагностики ефективності діяльності підприємств присвячено багато наукових досліджень закордонних і вітчизняних економістів: О.І.Амоша, Дж. Блек, А.Браверман, С.Г. Дзюба, П.В. Журавльов, Дж.М. Іванцевич, В.М. Колпаков, А.А. Лобанов, В.Д. Пагрушев, Ф.Ю. Поклонський, М.Г. Рак, Д.С. Синк, Г.М. Скударь,А.А. Томпсон, В.С. Шекшня та інші. Однак варто зазначити, що економічні чинники, від яких залежить розвиток підприємств,  знаходяться у динамічному стані і потребують більш детального дослідження.

Виклад основного матеріалу

Поняття «моніторинг» з точок зору різних економістів та науковців  (від лат. monitor - застережний) - метод дослідження об'єкту, що припускає його відстежування і контроль його діяльності (функціонування) з метою прогнозування [1].

Отже, моніторинг це спеціально організоване систематичне та безперервне спостереження за станом об'єкта та оперативна його оцінка. До основних структуро формуючих елементів моніторингу системи діагностики варто віднести механізми, які сприяють інформаційному забезпеченню організаційних структур стосовно нормального стану підприємства, його конкурентоздатного потенціалу та інших характеристик, а також відносно потенційно небезпечного та негативного [2].

При проведенні моніторингу діяльності підприємства необхідно врахувати галузеві особливості підприємства, його стратегію. При впровадженні збалансованої системи показників пропонується застосувати комплекс ключових показників ефективності і результативності, а також виробничих показників, які дають можливість реагувати на виявлені своєчасно негативні тенденції в діяльності підприємства.

Алгоритм моніторингу впровадження збалансованої системи показників в стратегічному управлінні підприємства можна представити в чотирьох аспектах: 1) Підготовчий; 2) Систематизація інформації; 3) Моніторинг; 4) Оцінка ефективності ЗСП. Система моніторингу розробляється з урахуванням того, щоб його результати використовувалися для формування взаємин підприємств і управлінських структур (рис. 1).

Метою проведення підготовчого етапу та систематизації інформації є  надати менеджерам підприємств необхідну інформацію для прийняття оперативних управлінських рішень, забезпечення заходів по уникненню кризових ситуацій при впроваджені збалансованої системи показників.

При проведення моніторингу на третьому етапі здійснюється розрахунок і аналіз виробничих показників, зовнішніх та внутрішніх факторів та їх вплив на  виявлення негативних тенденцій і перспектив для максимальної реалізації можливостей стратегічного розвитку підприємства. Четвертий етап присвячений оцінці ефективності впровадження збалансованої системи показників, та розробки рекомендацій ефективного використання резервів розвитку підприємства в умовах застосування збалансованої системи показників.

 

Рис. 1.  Алгоритм моніторингу впровадження збалансованої системи показників підприємства (ЗСП)

 

У ході моніторингу всі сфери діяльності підприємства аналізуються та оцінюються з позицій досягнення кращого економічного результату за рахунок оптимально ефективного (у тому числі і з погляду ліквідності, уникнення ризику банкрутства) використання наявних ресурсів. Для оцінки ефективності діяльності підприємства пропонується модель моніторингу таких показників ефективності: 1) виробничої діяльності; 2) використання необоротних активів;  3) використання трудових ресурсів; 4) використання матеріальних ресурсів; 5) використання фінансових ресурсів;  6) розрахунків з дебіторами і кредиторами.

Ретроспективний і прогнозний аналіз через визначення факторів впливу на ефективність діяльності підприємства буде індикатором виявлення трансформаційних процесів відтворення ресурсів підприємства, а оцінка управління ефективністю діяльності підприємства через методи моніторингу, експрес-діагностики та моделі «результат-витрати» дасть об'єктивне визначення ефективності діяльності підприємства.

Доцільно в умовах впровадження збалансованої системи показників на промисловому підприємстві проводити аналіз економічного та фінансового стану підприємства щомісячно і щокварталу. Це сприятиме можливості відслідковувати  та формувати прогноз щодо динаміки та тенденцій фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання, порівнювати їх з показниками на макроекономічному рівні по галузі і національній економіці, визначати і запобігати негативним тенденціям в розвитку підприємства. Моніторинг впровадження  збалансованої системи показників створює достовірні і надійні інформаційні масиви для прийняття раціональних рішень в напряму стратегії перспективного розвитку підприємства.

Результати моніторингу впровадження збалансованої системи показників в діяльності підприємства сприяють:

1) формуванню необхідної інформаційної бази для вирішення практичних питань з позиції поліпшення фінансового стану підприємства;       

2) проведенню контролю за процесом розробки і впровадження збалансованої системи показників, підвищення ступеня оперативності в оцінці економічних процесів;

3) розробці і реалізації стратегії розвитку, покращення якості стратегічного управління і планування на промислових підприємствах;

4) створенню необхідної основи для подальшого вдосконалення збалансованої системи показників стратегічного управління підприємства.

При проведенні етапів моніторингу і діагностики діяльності підприємств харчової промисловості України виникає об’єктивна необхідність проведення аудиторського контролю, який сприяє достовірному і повному інформаційному забезпеченню в розрізі організаційних структур підприємств.

Міжнародні стандарти стосовно контролю якості аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг, видані в 2010 р. [3] мають суттєві відмінності проти раніше виданих за структурою, а також характеризуються достатньо високим науковим рівнем обґрунтування. Вони є новітнім поколінням стандартів аудиту, в них основна увага приділена обґрунтуванню і забезпеченню належного рівня впевненості аудиторських висновків для користувачів. Тому, на нашу думку, доцільним є дослідити дані Стандарти окремо, з метою  визначення їх впливу на формування науки про аудит.

Міжнародні стандарти контролю якості аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг Аудиторська палата України начебто пропонує в якості Національних стандартів аудиту, при цьому Рішення Аудиторської палати України "Про порядок застосування в Україні Стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів" № 122 від 18.04.2003 р. [5] стосувалося іншого документа "2001 МФБ. Стандарти аудиту та етики". Проте вітчизняній аудиторській громадськості було представлено документ "Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики", який було видано у 2007р. і лише потім Міжнародні стандарти контролю якості аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг [3], які виконуватимуть роль Національних стандартів аудиту України протягом невизначеного терміну. У зазначеному виданні містяться чинні зараз стандарти та положення аудиту, надання впевненості та етики, оприлюднені МФБ станом на 1 січня 2010 р.

Міжнародним стандартам контролю якості аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг притаманні суттєві структурні відмінності порівняно з раніше виданими Стандартами. Зокрема вони містять Міжнародні стандарти аудиту (МСА 200-299), Міжнародні стандарти завдань з огляду (МСЗО 2000-2999), Міжнародні стандарти завдань з надання впевненості (МСЗНВ 3000-3999), Міжнародні стандарти супутніх послуг (МССП 4000-4999).

Структуру стандартів, виданих Радою з Міжнародні стандарти контролю якості аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг видання  2010 р., наведено на рис. 2.

Міжнародними стандартами контролю якості аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг які видано у 2010 р. визначено Концептуальні основи міжнародних стандартів аудиту, які розмежовують на основі трьох критеріїв між аудитом і супутніми послугами: природи впевненості, яку висловлює аудитор, порівняльного рівня впевненості, з яким аудитор підтверджує твердження менеджерів, потреби залучення кваліфікованого аудитора, враховується також відмінність, що наявна між природою негативної та позитивної впевненості. Різноплановість природи впевненості аудитора є базисом різних за характером і змістом  процесів аудиту. Дану вимогу враховано у Міжнародній концептуальній основі і передбачає для аудиту, якому притаманна позитивна гарантія висновку аудитора, власні завдання стосовно надання обґрунтованої впевненості, для огляду, якому притаманна негативна гарантія твердження аудитора – чіткі завдання з надання обмеженої впевненості; для супутніх послуг, де взагалі впевненість не передбачено, - також чіткі завдання [3, 4].

 

Рис. 2. Міжнародні стандарти контролю якості аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг, видання 2010 р.

 

Разом із цим у Міжнародних стандартах контролю якості аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг що видані у 2010 р., які є відбиттям Міжнародного стандарту аудиту 120 "Концептуальна основа міжнародних стандартів аудиту", допущено, на нашу думку, друкарську помилку. Характеризуючи висновок, який надається при здійсненні оглядів, доцільніше було б зазначити не "Позитивна впевненість...", а "Негативна впевненість...". Щодо пристуності зазначеної помилки також свідчить і п. Д1 Міжнародного стандарту аудиту 200 "Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до МСА". В іншому випадку втрачається логічність двох основних концепції аудиту: Міжнародної концептуальної основи завдань з надання впевненості та Концептуальної основи міжнародних стандартів аудиту.

Міжнародною концептуальною основою завдань з надання впевненості описано:

- складові завдання з надання впевненості;

- мету завдання;

- визначено завдання, на які поширюється дія Міжнародних стандартів завдань з огляду (МСЗО), Міжнародних стандартів завдань з надання впевненості (МСЗНВ), Міжнародних стандартів аудиту (МСА);

- визначено критерії для професійних аудиторів-практиків, інших осіб, Ради з Міжнародних стандартів аудиту та надання впевненості (РМСАНВ) при розробці МСЗНВ, МСЗО та MCA.

Структуру Міжнародної концептуальної основи завдань з надання впевненості характеризує рис. 3.

Варто відмітити, що сама по собі Концептуальна основа не визначає стандарти або не висуває вимоги до процедур при виконанні завдань з надання впевненості, дотримуючись яких, аудитор (практик) формулює висновок, яки має на меті підвищення рівня довіри майбутніх користувачів. Концептуальною Основою визначено види завдань щодо надання впевненості, які мають різну мету і є базою для різних форм висновку (звіту): завдання з надання обґрунтованої впевненості, завдання з надання обмеженої впевненості, завдання із складання безпосередньо висновку.

 

Рис. 3. Структура системи Міжнародної концептуальної основи завдань з надання впевненості.

 

Концептуальною основою передбачено, що аудитор (практик) виконуючи завдання щодо формування безпосереднього висновку, а також з надання обґрунтованої і обмеженої впевненості. Мета завдання з надання обґрунтованої впевненості полягає у зменшенні ризику завдання з надання впевненості до прийнятного низького рівня за обставин завдання як базису для позитивної форми висновку аудитора (практика). Мета завдання з надання обмеженої впевненості полягає у зменшенні ризику завдання щодо надання впевненості до рівня, який є відповідним обставинам завдання (проте цей ризик є більшим, порівняно із завданням з надання обґрунтованої впевненості) як бази для негативної форми звіту (висновку) аудитора. Обставин завдання визначаються характеристиками предмета, критеріями оцінювання, потребами користувачів, характеристиками відповідальної сторони тощо.

Висновки

На основі вищезазначеного можна зробити наступні висновки. При проведенні моніторингу і діагностики діяльності підприємства необхідно застосувати комплекс показників ефективності і результативності всіх стадій кругообороту засобів і джерел, шляхом безперервного спостереження, які своєчасно виявляють негативні тенденції в розвитку підприємства. В усіх умовах актуальне значення має проведений незалежний аудиторський контроль для отримання достовірного інформаційного забезпечення в розрізі структурних підрозділів підприємства.

  

Література:

1. Экономико-математические методы и прикладне модели: [учеб. пособ. для вузов] / [В. В. Федосеев, А. Н. Гармаш, Д. М. Дайитбегов и др.]. ¾ М.: ЮНИТИ, 2001. ¾ 391 с.

2. Алексеенко Н. В. Концептуальная модель системы стратегического мониторинга в управлении финансово-хозяйственной деятельностью предприятия / Н. В. Алексеенко // Економіка промисловості. ¾ 2002. ¾ № 2. ¾ С. 416–426.

3. Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг: видання 2010 року, частина 1 / Пер. з англ.: Ольховікова О.Л., Селезньов О.В., Зєніна О.О., Гик О.В., Біндер С.Г. – Київ: МФБ і АПУ, 2010. – 841 с.

4. Міжнародні стандарти контролю якості, аудиту, огляду, іншого надання впевненості та супутніх послуг: видання 2010 року, частина 2 / Пер. з англ.: Ольховікова О.Л., Селезньов О.В., Зєніна О.О., Гик О.В., Біндер С.Г. – Київ: МФБ і АПУ, 2010. – 409 с.

5. Родионова В. М. Финансовая устойчивость предприятия в условиях инфляции / В. М. Родионова, М. А. Федотова. — М.: Перспектива, 2005. — 98 с.

Стаття надійшла до редакції 16.05.2012 р.