УДК 368.03

 

А. Ю. Полчанов,

асистент кафедри фінансів

Житомирський державний технологічний університет

 

ФІНАНСОВА СТРАТЕГІЯ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ В УМОВАХ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ АГРОСТРАХУВАННЯ

 

INSURANCE COMPANY’S FINANCIAL STRATEGY IN THE CONTEXT OF GOVERNMENT SUPPORT TO AGRICULTURAL INSURANCE

 

В статті досліджено сучасний стан страхування сільськогосподарських культур та особливості його розвитку в Україні. Сформовано рекомендації щодо покращення стратегічного фінансового управління страховими компаніями, що надають послуги зі страхування сільськогосподарських ризиків.

Ключові слова: фінансова стратегія, страхова компанія, агрострахування, державна підтримка страхування сільськогосподарських культур.

 

The article is investigated the current state of crop insurance and peculiarities of its development in Ukraine. Recommendations to improvement financial management of insurance companies that provide services to insurance of agricultural risks has been formed.

Kewwords: financial strategy, insurance company, agricultural insurance, government support to crop insurance.

 

 

Вступ. Стратегія страховика має враховувати мінливість впливу факторів оточуючого середовища компанії, що забезпечить перевагу в боротьбі конкурентами в умовах невизначеності. Зміни в державній політиці підтримки сільського господарства України відкривають можливості для посилення ролі страхових компаній в підтримці сталого економічного розвитку. Саме в пошуку шляхів оптимального використання фінансових ресурсів страховика, спрямованих на зростання його вартості, і полягає важливе значення стратегічного фінансового управління страховою компанією.

Дослідження становлення страхової справи в Україні, організації управління страховиком знайшло відображення в працях М.М. Александрової, В.Д. Базилевича, А.Л. Баранова, О.В. Баранової, О.І. Барановського, А.Г. Борщ, Н.М. Внукової, О.О. Гаманкової, О.М. Залєтова, О.В. Козьменко, В.І. Нечипоренка, М.П. Ніколенка, С.С. Осадця, О.Ф. Філонюка, В.М. Фурмана, А.С. Шолойко та ін. Аналіз праць науковців дозволяє зробити висновок про недостатній рівень теоретичної розробки питання управління страховою компанією з урахуванням змін в державному регулюванні розвитку сільськогосподарського потенціалу країни та важливість подальших досліджень в цій галузі.

Постановка задачі. Метою статті є формування рекомендацій щодо покращення стратегічного фінансового управління страховими компаніями, які надають страхові послуги підприємствам агропромислового комплексу України, що забезпечить гармонізацію інтересів страховиків, страхувальників та держави.

Результати. Сільське господарство є однією із стратегічно найважливіших галузей народного господарства кожної країни. Саме з сільським господарством, для якого характерним є високий рівень ризикованості, пов’язують подальший розвиток вітчизняної економіки та посилення її впливу в світі, що зумовлено зростанням чисельності населення планети та подорожчанням ключових видів сировини [10].

Особливу заінтересованість у розвитку страхового ринку України проявляє Міжнародна фінансова корпорація, яка є учасником Світового банку. За 5 років функціонування проекту “Розвиток агрострахування в Україні” було проведено масштабну інформаційно-просвітницьку роботу, впроваджено 9 страхових продуктів та створено нормативно-правову базу (зокрема, прийнято Закон України “Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою”) [8, с. 2], але поки що обсяги страхування сільськогосподарських культур в Україні є незначними (табл. 1).

 

Таблиця 1. Дані про страхування сільськогосподарських культур в Україні протягом 2005-2011 рр. [8, с. 6]

 

Незважаючи на відсутність державної фінансової підтримки протягом 2009-2011 рр. обсяги страхових премій продовжували демонстрували позитивну динаміку, але все ще не досягли кризових значень. З 1 липня 2012 р. набирає чинності вже згаданий Закон України “Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою”, відповідно до положень якого передбачається надання з державного бюджету сільськогосподарським товаровиробникам грошових коштів у вигляді субсидій на відшкодування частини страхового платежу, що сприятиме подальшому становленню агрострахування в Україні. Перелік сільськогосподарських страхових ризиків, а також об’єктів страхування, частина страхових платежів, яка субсидується з державного бюджету, визначається урядом.

Здійснення страхування сільськогосподарської продукції як окремого виду добровільного страхування підлягатиме ліцензуванню, що знайшло негативну оцінку серед учасників ринку. До цього страхування сільськогосподарської продукції здійснювалось на підставі ліцензій на здійснення страхування майна, страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ [3].

Найбільші обсяги страхових премій від страхування сільськогосподарських культур бути отримані в Полтавській, Хмельницькій та Вінницькій області, що є лідерами і за кількістю укладених договорів страхування (табл. 2).

 

Таблиця. 2.  Дані про страхування сільськогосподарських культур в Україні у розрізі областей за підсумками 2011 р. [9, с. 6]

 

Для покращення стратегічного фінансового управління страховиком в умовах державної підтримки агрострахування рекомендуємо:

1. Враховувати специфіку управління регіональними підрозділами в областях, що мають суттєвий потенціал для розвитку страхування сільськогосподарських ризиків.

Зокрема, результати SWOT-аналізу сільськогосподарського потенціалу Житомирської області можуть бути використані при розробці стратегії відокремлених структурних підрозділів страховиків в регіоні (табл. 3.).

 

Таблиця 3. SWOT-аналіз сільськогосподарського потенціалу Житомирської області [12, с. 28]

 

Відповідно до досліджень Міжнародної фінансової корпорації Житомирська область є одним із лідерів за обсягом страхових премій (5 місце) та кількістю укладених договорів страхування в Україні (7 місце) [9, с. 12], а рівень збитковості є одним із найнижчих.

Враховуючи досвід функціонування регіональних страховиків в Україні, пропонуємо керівництву регіональних підрозділів страхових компаній, що лише виходять на ринок області, сфокусуватись на певному виді страхових послуг, що надасть змогу уникнути жорсткої конкуренції з боку підрозділів більш потужних страховиків. До таких напрямів спеціалізації в довготривалій перспективі можна віднести і сільськогосподарське страхування.

2. Використовувати рейтингову оцінку стратегічного фінансового управління страховиком при виборі страхового партнера в умовах запровадженої стандартизації договорів страхування.

Типові договори страхування для кожного страхового продукту розробляються та погоджуються з Міністерством аграрної політики та продовольства України, та Національною комісією, що здійснює регулювання у сфері ринків фінансових послуг. У рамках програми державної підтримки страхування сільськогосподарської продукції страхові компанії використовують тільки стандартні договори страхування.

Недостатня інформаційна відкритість страхових компаній зумовлює необхідність розробки рекомендацій щодо оцінки стратегічного фінансового управління страховою компанією для прийняття оптимальних страхових рішень. На відміну від розроблених державним регулятором тестів раннього попередження, спрямованих на визначення рівня фінансової надійності страховиків, рейтингова оцінка стратегічного фінансового управління страховою компанією має враховувати прибутковість діяльності компанії та перспективи її розвитку, що в більшій мірі враховує інформацій потреби страхувальників.

3. Здійснити трансферт прийнятих на утримання ризиків за договорами страхування на фінансовий ринок.

Світовий досвід засвідчує важливість використання механізму сек’юритизації зобов’язань страхових компаній для забезпечення фінансової стійкості останніх. Проте впровадженню сек’юритизації в практику управління вітчизняними страховиками перешкоджає низка проблем законодавчого, організаційного та фінансового характеру.

В зв’язку з цим пропонуємо:

1) внести зміни в законодавчу базу, зокрема, у Закони України “Про страхування” (визначення сек’юритизації в страхуванні, її видів, умов здійснення сек’юритизації, повноважень державного регулятора щодо нагляду за такими операціями), “Про цінні папери та фондовий ринок” (визначення цінних паперів, прив’язаних до страхових ризиків, порядку їх рейтингової оцінки, напрямів інвестування залучених коштів), Податковий кодекс України (розробити порядок оподаткування операцій із сек’юритизації, особливості подання звітності та сплати податків);

2) розробити на основі прийнятих нормативно-правових актів методичне забезпечення, впровадити інформаційні технології в цей процес;

3) з метою об’єднання ризиків та їх подальшого трансферту на фінансовий ринок покласти відповідні повноваження на Аграрний страховий пул, що, зокрема, забезпечує покриття катастрофічних ризиків у разі виникнення надзвичайних ситуацій.

До ключових умов здійснення сек’юритизації страхових зобов’язань можна віднести:

-  вкладення коштів інвесторів в державні облігації України, облігації місцевих позик, депозити в державних банках є умовою для особливого порядку оподаткування операцій із сек’юритизації. Це дозволить збільшити обсяг фінансових ресурсів, сконцентрованих в руках держави, необхідних для здійснення інвестиційної підтримки розвитку сільського господарства, енергетики, інформаційних технологій та інших галузей економіки;

-  кредитний рейтинг страховика повинен відповідати інвестиційному рівню за національною шкалою, що сприятиме участі в сек’юритизації фінансово стійких компаній;

-  частка іноземного капіталу має складати не більше 10 %. Це надасть можливість захистити інтереси вітчизняних власників страхових компаній в Україні.

4. Передбачити участь сільськогосподарських товаровиробників-страхувальників в розподілі надлишку страхового фонду, сформованого за рахунок їх внесків, та прибутку від інвестування коштів фонду, і надати можливість нагляду за інвестиційною діяльністю страховика.

Суть пропозиції полягає у відокремленні страхового фонду, власниками якого є страхувальники. Останні сплачують до страхової компанії страхові платежі, частина яких, в межах витрат на ведення страхової справи, сплачується страховику, решта - спрямовується до страхового фонду. Кошти фонду розміщуються у наперед визначених напрямках і здійснюють фінансову підтримку реального сектору економіки. З метою контролю над діями керівництва щодо розміщення інвестицій до складу наглядової ради страховика мають увійти представники страхувальників, частка яких в страховому фонді є суттєвою.

Страхувальник, незалежно від факту здійснення страхового відшкодування (за виключенням встановленого факту страхового шахрайства), має право на участь в розподілі надлишку фонду та прибутку від інвестиційної діяльності відповідно до власної частки в страховому фонді. Належна даному страхувальнику частка прибутку та надлишку використовується в якості знижки при пролонгації договору страхування. Якщо страхувальник не має наміру продовжувати дію договору страхування, його частка в страховому фонді переходить до складу власного капіталу страховика, і страхувальник стає акціонером страховика, та, за бажанням, може продати свій пакет акцій.

Висновки. Фінансові стратегії страхових компаній, що надають страхові послуги підприємствам агропромислового комплексу України, мають враховувати зміну державної аграрної політики. Впровадження запропонованих рекомендацій сприятиме узгодженню інтересів суб’єктів страхових відносин та позитивно впливатиме на забезпечення економічної безпеки держави.

Напрямом подальшого дослідження є внесення пропозиції щодо покращення рейтингової оцінки стратегічного фінансового управління страховою компанією, що враховує ринкові позиції компанії та коливання у вітчизняній страховій галузі, та надасть можливість знизити рівень інформаційної асиметрії на фінансовому ринку.

 

Список використаних джерел

1. Александрова М.М. Розвиток системи страхування сільськогосподарських культур: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. екон. наук за спец: 08.00.08 “Гроші, фінанси і кредит” / М.М. Александрова; Нац. наук. центр “Ін-т аграр. Економіки”. - К., 2011. – 20 с.

2. Александрова М.М. Теоретичні основи фінансової стратегії страхової компанії / М.М. Александрова, А.Ю. Полчанов // Вісник Житомирського державного технологічного університету / Серія: Економічні науки. – 2010. – № 2 (52) – С. 217-220.

3. Гудыма Н. ЛСОУ против дополнительного лицензирования страхования агрорисков [Електронний ресурс] / Наталья Гудыма // Страхова справа. – Режим доступу: http://forinsurer.com/public/12/06/06/4499

4. Закон України “Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою” №4391-VI від 09.01.2012 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4391-17/print1338966165080156

5. Закон України “Про страхування” №86/96-ВР від 07.03.1996 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/85/96-%D0%B2%D1%80.

6. Козьменко О.В. Страховий ринок України у контексті сталого розвитку: монографія / О.В. Козьменко. – Суми : ДВНЗ “УАБС НБУ”, 2008. – 352 с.

7. Полчанов А.Ю. Перспективи сек’юритизації у страховій галузі України / А.Ю. Полчанов // Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії / Серія: Економічні науки. – 2011 – № 2(26). – С. 51-56.

8. Проект IFC “Розвиток агрострахування в Україні” на ринку з 2007 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uhdp.org.ua/uploads/1_%D0%97%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%BD_%D0%9A%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%BB%D1%8B%D0%B9%20%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB_FINAL.pdf.

9. Рынок агрострахования в Украине в 2011 году. Аналитическая записка Международной Финансовой Корпорации [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.agroinsurance.com/files//documents/2011_InsuranceMarket_AgInsProject_without%20maps.pdf

10. Сколотяный Ю. Самый стратегический ресурс [Електронний ресурс] / Юрий Сколотяный // Зеркало недели. Украина. - 2011. - № 27. - Режим доступу: http://zn.ua/ECONOMICS/samyy_strategicheskiy_resurs-84945.html

11. Стратегічне управління страховою компанією: Кол. монографія / [В.М. Фурман, О.Ф. Філонюк, М.П. Ніколенко, О.І. Барановський та ін.]; Наук. ред. та кер. авт. д-р екон. наук В. М. Фурман. – К.: КНЕУ, 2008. – 440 с.

12. Стратегія розвитку Житомирської області на період до 2015 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://economy-zt.info/files/e-region/year_2011/Obgovorenia/strategiya.doc.

13. Страховий менеджмент: підручник / [С.С. Осадець, О.В. Мурашко, В.М. Фурман та ін.]; за наук. ред. д-ра екон. наук, проф. С.С. Осадця. – К.: КНЕУ, 2011. – 333 с.

14. Шолойко А.С. Страховий захист виробництва продукції рослинництва від природно-кліматичних ризиків: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. екон. наук за спец: 08.00.08 “Гроші, фінанси і кредит” / А. С. Шолойко; Нац. наук. центр “Ін-т аграр. економіки” УААН. — К., 2010. — 20 с.

Стаття надійшла до редакції 12.07.2012 р.