УДК 330.46:334.7

 

О. М. Манжура,

аспірант кафедри економічної кібернетики та статистики Класичного приватного університету

 

КОНЦЕПЦІЯ МОДЕЛЮВАННЯ ФОРМУВАННЯ МЕРЕЖІ АВТОДИЛЕРІВ НА ОСНОВІ КРИТЕРІЮ ЖИТТЄЗДАТНОСТІ

 

THE CONCEPT OF MODELLING THE FORMATION AUTODEALER’S NETWORKS BASED ON THE CRITERION OF VIABILITY

 

Анотація. В статті автором розроблено концепцію моделювання формування мережі автодилерів на основі критерію життєздатності у вигляді поетапної процедури. Реалізація концепції дає змогу здійснювати кількісну оцінку як життєздатності автодилера так і його складових, а також визначити сценарій розвитку та формування автодилерської мережі.

 

Життєздатність, автодилер, мережа, концепція, оцінювання, критерій, модель.

 

Annotation. The concept of modelling the formation auto dealer’s networks based on the criterion of viability in the form of staged procedure developed by the author in the article. The implementation of the concept enables to make a quantitative assessment of dealer’s viability and its components, define the scenario development and formation auto dealer network.

 

Viability, autodealer, network, concept, assessment, criterion, model.

 

 

І. Вступ.

В умовах поширення глобалізаційних процесів та переходу до трансформаційної економіки перед виробником постає завдання побудови ефективної збутової мережі. В свою чергу дилеру, як елементу збутової мережі, необхідно не тільки стати ланкою, яка буде підтримувати успішну взаємодію між виробником та кінцевим споживачем, але й забезпечити життєздатність власного бізнесу.

Дослідженню діяльності збутових (дилерських) мереж присвячені численні праці українських та зарубіжних вчених, зокрема О. Берсуцької, В. Волгина, В. Єгорова, Д. Новікова, С. Певтієвої, Н. Семенченко, В. Стадніченка, В. Хаустово, та багатьох інших.

Однак, в наукових роботах вищезазначених вчених основна увага при дослідженні діяльності збутових (дилерських) мереж приділялася питанням підвищення ефективності управління вказаними соціально–економічними структурами як невід’ємною частиною виробника, в той час як забезпечення життєздатності безпосередньо дилерської мережі як відокремленої структури залишилося поза розглядом, що й зумовлює актуальність дослідження.

 

ІІ. Постановка задачі

Мета статті – обґрунтувати концепцію моделювання формування мережі автодилерів у вигляді поетапної процедури, використовуючи критерій життєздатності.

 

ІІІ. Результати

Теорію життєздатності було започатковано у першій половині XX сторіччя, дослідження в цьому напрямі досить активно розвивались протягом всього часу. У наукових публікаціях останніх років велика увага була приділена саме питанням, пов’язаним з оцінюванням життєздатності економічних систем: країни, регіону, підприємства.

За визначенням, запропонованим С. Біром, життєздатна система – це система, яка здатна нескінченно довго зберігати й підтримувати самостійне існування [1]. Ознаками життєздатних соціально-економічних систем є наявність власного механізму для самостійного вирішення проблемних ситуацій, які виникають, потенціалу для реагування на несподівані події та адаптивного механізму до зовнішнього середовища, що змінюється.

Сергєєвою Л.Н. була запропонована концепція оцінювання життєздатності соціально-економічної системи за схемою, наведеною на рис. 1.

 

 

Рис. 1 Схема оцінювання життєздатності соціально-економічної системи [1]

 

Таким чином, оцінку життєздатності системи можливо представити наступним чином:

 

 - функція оцінок життєздатності системи;

 - оцінка стійкості;

 - оцінка надійності;

 - оцінка живучості.

 

Запропонована автором концепція моделювання формування дилерської мережі на основі критерію життєздатності реалізована в межах концепції оцінювання життєздатності соціально-економічної системи та враховує як індивідуальні особливості побудови структури збуту дилера, так і стандарти взаємодії з виробником, а також вирішує завдання ефективного управління формування та управління автодилерською мережею з метою забезпечення її життєздатності. Концепція складається з чотирьох етапів та представлена на рис. 2.

Розглянемо більш детально зміст та особливості виконання етапів запропонованої концепції із застосуванням методів економіко-математичного моделювання.

На першому етапі проводиться оцінювання поточного стану ринку та його суб’єктів з метою оцінювання стійкості автодилера. Властивість стійкості системи виявляється в результаті взаємодії системи із зовнішнім середовищем, тому на даному етапі необхідно дослідити обмеження та тенденцій ринку, визначити основних учасників збуту, а також вплив зовнішнього середовища. Метою проведення даного етапу є виявлення проблем, можливостей та обмежень, на основі яких будуть визначені методи підвищення стійкості автодилера.

Найуразливішими є зв’язки, що визначають внутрішні сили соціально-економічної системи, а надійність як складова життєздатності, визначається саме внутрішніми силами системи, характеризує її індивідуальність, довіру до системи з боку спостерігачів, тому на другому етапі необхідно визначити індивідуальні закономірності побудови структури збуту дилера для оцінювання стійкості. Так, автором було визначено, що ці закономірності можливо розглянути з позиції закономірностей розподілу витрат та надбавки між елементами дилерської структури, а також з позиції вибору каналів збуту автомобілів, що були у користуванні.

 

Рис. 2. Концепція моделювання формування мережі автодилерів на основі критерію життєздатності

 

Для забезпечення виконання другого етапу автором запропоновано наступні моделі:

-                    модель розподілу витрат на збут та надбавки між підприємством–виробником та збутовим посередником, яка побудована на основі оптимізаційних методів моделювання та дає змогу визначити оптимальну структуру збутової мережі та розподіл витрат – надбавки як для виробника, так і для посередника збуту (дилера) [3];

- модель гармонійної структури джерел формування прибутку автодилера дозволяє вирішити завдання визначення оптимальної конфігурації бізнесу автодилера, а також визначити пріоритетні напрями розвитку діяльності дилерської мережі;

- модель структури каналів продажу автомобілів, що були у користуванні, визначає напрями розвитку діяльності дилера у сфері автомобілів, що були у користуванні, використовуючи як світовий досвід так і закономірності національного ринку.

Використання зазначених моделей в сукупності дозволяє визначити критерії оцінювання надійності дилера.

На третьому етапі визначається траєкторія діяльності дилера та виконується оцінювання живучості. Критерій живучості характеризує час існування, здатність зберігати траєкторію розвитку в напрямі досягнення мети, тому на третьому етапі будуть використовуватися наступні методи та моделі:

-                    метод аналізу ринку товарів та послуг на основі моделей гармонійного ринку та життєвого циклу товарів;

-                    модель рефлексивної взаємодії автовиробника, автодилера та споживача.

За допомогою методу аналізу ринку товарів та послуг можливо визначити місце дилера на ринку, адекватність його цінової політики як ринковим умовам, так і етапам життєвого циклу товару [4].

При використанні моделі рефлексивної взаємодії автовиробника, автодилера та споживача можливо сформувати у споживача уяву про сильний бренд товару, а також скерувати прийняття рішення споживачем на користь визначеного товару за допомогою запропонованих в моделі альтернатив. Крім цього, автодилер та автовиробник мають можливість обирати напрям рефлексивного управління споживачем з позиції ефективність–витрати.

Результатом виконання третього етапу концепції є критерії оцінювання живучості автодилера.

На наступному, четвертому етапі, виконується безпосередня оцінка життєздатності автодилера за допомогою Моделі 5, яка представлена у вигляді дерева структури, складовими якого є критерії оцінювання життєздатності, які було визначено на попередніх трьох етапах.

Зазначена модель дає змогу кількісно оцінити як життєздатність автодилера, так і виконати кількісну оцінку складових життєздатності – живучості, надійності та стійкості [2]. На основі даних, отриманих при використанні моделі стає можливо визначити слабкі та сильні сторони автодилера, а також розробити рекомендації щодо сценаріїв розвитку та формування автодилерської мережі.

 

Висновки.

Таким чином, автором в статті було розроблено концепцію моделювання формування мережі автодилерів використовуючи критерій життєздатності. Реалізація концепції дає змогу здійснювати кількісну оцінку як життєздатності автодилера так і його складових, а на основі отриманих значень визначити сценарій розвитку та формування автодилерської мережі.

 

Література.

1.  Моделювання структури життєздатних соціально-економічних систем : монографія / Л.Н. Сергєєва, А.В. Бакурова, В.В. Воронцов, С.О. Зульфугарова. – Запоріжжя : КПУ, 2009. – 200 с. 

2.  Манжура О.М. Оцінювання життєздатності автодилера на основі структурної моделі / О.М. Манжура // Держава та регіони. – 2011. – № 4. – С. 194–198. (Серія: Економіка та підприємництво).

3.  Манжура О.М. Моделювання розподілу витрат та надбавки між підприємством виробником та збутовим посередником / О.М. Манжура // Моделювання та інформаційні системи в економіці : зб. наук. праць. – 2011. – Вип. 83.–С.83–91.

4.  Манжура О.М. Аналіз гармонійності ринку автомобілів з урахуванням моделі життєвого циклу товарів / О.М. Манжура // Наука і вища освіта : тези доповідей учасників XIX Міжнар. наук. конф. студентів і молодих учених, м. Запоріжжя, 21–22 квітня 2011 р. : у 3 т. / Класичний приватний університет. – Запоріжжя : Вид-во КПУ, 2011. – Т. 1. – С.324-325.

Стаття надійшла до редакції 16.07.2012 р.