УДК 553.042.622.3

 

О. Б. Письменна,

аспірант Криворізького технічного університету

 

Економічна оцінка видобутку уранової сировини України

 

У статті визначений підхід до економічної оцінки видобутку уранової сировини, що базується на визначенні чистого дисконтованого прибутку з урахуванням повного циклу отримання закису-окису урану. Запропоновано при видобуванні уранової сировини оцінювати також економічний ефект від впровадження ресурсозберігаючих технологій.

 

Ключові слова: Видобуток уранової сировини, оцінка чистого дисконтованого прибутку, ціна на закис-окис урану, ресурсозберігаючі технології.

 

Going near the economic evaluation of booty of uranium raw material is certain in the article, being based on determination of the net discounted income taking into account the complete cycle of receipt of protoxide-oxide of uranium. It is suggested at the booty of uranium raw material to estimate also and economic effect from introduction of progressive technologies.

 

Keywords: Booty of uranium raw material, estimation of clean to the discounted income, price on the protoxide-oxide of uranium, progressive  technologies.

 

 

Вступ

Видобуток уранової сировини на існуючих родовищах в наявний час характеризується суттєвим зниженням концентрації урану в сировині, саме тому, велике значення має розробка та впровадження в уранодобуваючу промисловість нових прогресивних ресурсо- та енергозберігаючих технологій. Оцінка економічного ефекту від впровадження ресурсозберігаючих технологій повинна базуватися на комплексному підході та інтегрованому показнику від зниження техногенного навантаження, поліпшення умов життя та збереження ландшафту. В зв’язку з цим, необхідно вдосконалити механізм оцінки, що полягає в розробці формули розрахунку чистого дисконтованого доходу від розробки уранової сировини та дає можливість визначити доцільність видобутку та вилуговуванні урану в залежності від його концентрації.

 Постановка проблеми.

Загальний стан видобутку уранової сировини на Україні потребує детальної економічної оцінки, що пов’язана з особливостями хімічного складу та послідуючою технологічною переробкою, а також низьким вмістом урану на існуючих родовищах. Розв’язання проблеми економічної доцільності видобування уранової руди на сучасному етапі формування ринкових відносин стало надзвичайно важливою проблемою.

Аналіз останніх досліджень та публікацій.

Необхідність видобутку уранової руди за радянських часів була обумовлена потребою створення ядерної зброї. В цьому зв’язку економічна оцінка доцільності діяльності уранодобувної промисловості фактично не розглядалася, а в основі отримання закису-окису урану були не економічні, а кількісні показники випуску U₃O₈. Після розвалу Радянського Союзу та відсутності необхідності створення ядерної зброї була поставлена задача одержання енергоносіїв за рахунок власної сировинної бази. При цьому економічна складова отримання уранового концентрату набула великого значення. В зв’язку з цим, рядом авторів були розпочаті роботи у напрямку розробки теоретичної та методологічної оцінки реалізації програми отримання електроенергії за рахунок атомних електростанцій. В основу даних робіт були покладені існуючі методики, які відпрацьовувалися для геолого-економічної оцінки родовищ металічних і неметалічних корисних копалин. [1, 2]

Мета дослідження.

Метою досліджень є встановлення основних теоретичних та методологічних методик для  оцінки доцільності видобутку уранової руди з різним вмістом урану, враховуючи існуючі в наявний час як технології видобутку сировини, так і процеси її подальшої переробки розробленими технологіями.

Основні результати дослідження.

Слід визнати, що основою економічної незалежності будь-якої держави, так і України, являється наявність власних енергоносіїв. Базою енергетичної незалежності України, в першу чергу, може бути урано-видобувний комплекс. Займаючи, по  прогнозним оцінкам, шосте місце в світі по запасам уранових руд, за вмістом урану в них, наша держава значно поступається іншим країнам. В основному, концентрація урану на родовищах, які зараз експлуатуються на Інгульській, Смолінській та Новоконстантинівській шахтах знаходиться на рівні 0,08-0,16 %. Необхідно відмітити значну різницю в оцінках запасів урану на Україні, які наведені в ряді робіт. Крім того, із існуючих, розвіданих на сьогоднішній день родовищ України, відомості тільки десяти із них передані МАГАТЕ. Ці дані можуть бути взяті за основу при визначенні запасів уранової сировини в даний час на Україні.

На наш погляд, найбільш доцільним для оцінки запасів мінеральної сировини, в тому числі уранових руд, може бути запропонована в роботі [3] градація запасів корисних копалин на три категорії:

- запаси категорії А – повністю вивчені та підготовлені до видобутку;

- запаси категорії В – геологічно розвідані та оконтурені гірничими роботами та буровими свердловинами, які можуть в подальшому бути основою проектування гірничих підприємств;

- запаси категорії С – найменш вивчені, що потребують як детальних геолого-розвідувальних робіт, так і вивчення мінералогічного та хімічного складу.

Розглядаючи наведені вище родовища уранових руд слід зазначити, що вони являються промисловими запасами, та на відміну від інших видів мінеральної сировини поділяються на балансові та забалансові. Це зумовлено технологічною оцінкою доцільності видобутку та переробки руди.

В наявний час існує декілька теорій [4], які відрізняються характеристиками геолого-економічної оцінки родовищ. Одні фахівці розглядають цей критерій з точки зору господарчої значущості родовищ і капітальних вкладень для їх розробки, інші за основу приймають аналіз взаємозв’язку цілого ряду показників, що включають географічні, гірничо-геологічні умови існування родовищ та техніко-економічні дані подальшої експлуатації. В роботі [5] економічна оцінка родовищ базується на геолого-економічних та цінових аспектах.

На нашу думку найбільш достовірна геолого-економічна оцінка, розроблена в роботі [4]. О.Н. Салманов вважає, що це поняття необхідно визначити простіше і більш прагматично, а саме – як встановлення можливостей та доцільності економічно ефективного освоєння родовищ.

Економічна оцінка родовищ виконується на основі даних геологічних та технологічних досліджень і узагальнює при експлуатації родовища такі показники:

- загальні і питомі капітальні вкладення;

- затрати на видобуток, збагачення та реалізацію продукції;

- індекс прибутку;

- продуктивність праці;

- прибуток та рентабельність;

- термін окупності;

- чистий дисконтований прибуток.

При цьому чистий дисконтований прибуток визначають по формулі:

 

,

 

де:  Z_t – цінність всієї отриманої та реалізованої продукції, включаючи всі сумісно добуті компоненти на t-м кроці експлуатації родовища;

S_t – витрати на добування, збагачення та реалізацію продукції на t-м кроці експлуатації родовища;

К – дисконтована величина необхідних капітальних вкладень в розробку родовища;

 

,

 

де:   К_t – капітальні вкладення, необхідні на t-м кроці експлуатації родовища;

 Е – ставка дисконту;

 Т – період експлуатації родовища;

Однак, при добуванні уранової сировини використання наведеної формули для встановлення чистого дисконтованого прибутку необхідно доповнити транспортними витратами на доставку сировини до розташованого в м. Жовті Води гідрометалургійного заводу, переробкою і отриманням готового кінцевого продукту закису-окису урану та функціонування хвостосховища. В зв’язку із цим, наведену формулу необхідно доповнити вказаними витратами та представити у наступному вигляді.

 

,

 

де: В_t – ціна на урановий концентрат;

Н_t – витрати на сировину, електроенергію, матеріали, реагенти, заробітну плату та інше;

Х – витрати на утримання хвостосховища;

N – величина вкладень, необхідних для виконання поточних капітальних ремонтів.

Окрім того, необхідно зазначити, що чистий дисконтований прибуток, який перебільшує нуль, дає можливість розглядати економічну доцільність розробки та отримання закису-окису урану. Загалом, ціна на мінеральну сировину у світі поступово підвищується. В той же час, цінова політика на уран суттєво відрізняється і залежить від цілого ряду факторів (рис.1).

 

Рис. 1. Ціни на урановий концентрат за 2008-2011 р.

 

Падіння ціни на уран спочатку було обумовлено трагедією на Чорнобильській АЕС, що послужило різким зниженням вартості урану на світовому ринку в 1992-1994 р. до рівня 20 $ за кг U₃O₈. Останні події, що трапилися в Японії, стали чинником згортання програм по ядерній енергетиці в цілому ряді країн Європи. Це, в свою чергу, стало причиною повторного зниження цін на уран. Більше того, в роботі [6] наведений аналіз економічної недоцільності та екологічної небезпеки подальшого розвитку ядерної енергетики. З іншої сторони, фахівці уранової промисловості вважають неможливим сталий розвиток суспільства без застосування енергоносіїв, що виробляють атомні станції. [7].  При цьому, вони розглядають можливість сталого розвитку уранодобувних регіонів та АЕС з урахуванням екологічних, соціальних та економічних питань.

Видобуток уранової сировини на існуючих родовищах в наявний час характеризується суттєвим зниженням концентрації урану в сировині, що добувається (із 0,1% до 0,07%), та значним скороченням запасів з плановими показниками вмісту урану на рівні 0,1 % (рис.2).

Рис. 2. Розподіл активних та добутих запасів по діючим родовищам.

 

Подальше зниження концентрації урану, як показують попередні розрахунки, призведе до збитковості випуску закису-окису урану. В зв’язку з цим, на наш погляд, ситуацію треба кардинально змінити, використовуючи ресурсозберігаючі технології видобутку урану із блоків з низьким вмістом U, та переробкою забалансових руд. Під поняттям ресурсозбереження, ми, в першу чергу, вважаємо необхідним видобуток урану із відпрацьованих родовищ нетрадиційними методами, наприклад, карбонатним  вилуговуванням. Окрім того, велике значення має енергозбереження, скорочення матеріальних та трудових витрат, а також використання відходів інших підприємств, що розташовані в районі видобутку уранових руд. Так, нами запропоновано при проведенні гідрозакладочних робіт використовувати відходи Криворізьких ГОКів. Для вирішення проблем енергозбереження, одним із головних пунктів якої є відкачка шахтних вод, нами рекомендований дискретний механізм відводу шахтних вод.

Велике значення має розробка та впровадження в уранодобуваючу промисловість нових прогресивних ресурсо- та енергозберігаючих технологій. Для їх реалізації необхідна комплексна програма, що враховує всі аспекти характеристики уранових родовищ України, а також принципи стабільного розвитку, що включають три аспекти: екологічний, економічний та соціальний [6]..

В наявний час для відпрацьованих родовищ Інгульської шахти, з метою повного вилучення урану, нами розглядається карбонатне блокове вилуговування, що складається з:

- подрібнення гірничої маси шляхом вибуху;

- обробки подрібненої рудної маси карбонатними розчинами;

- подачі насичених по урану розчинів на установки очищення шахтних вод;

- переведення урану в гідроксидно-карбонатний осад;

- утилізації осаду на гідрометалургійному заводі з одночасним отриманням урану.  

Впровадження ресурсозберігаючих технологій, окрім економічного ефекту, має велике значення і для вирішення екологічних проблем. На сьогоднішній час не існує єдиної методики оцінки збитків від проведення гірничо-видобувних робіт. Розроблені за Радянських часів тимчасові галузеві методики оцінки ефективності природоохоронних заходів в наявний час не використовуються. В зв’язку з цим, необхідно вдосконалити механізм оцінки впровадження екологічних заходів від реалізації ресурсозберігаючих технологій. [7].

Оцінка економічного ефекту від впровадження ресурсозберігаючих технологій повинна базуватися на комплексному підході та інтегрованому показнику від зниження техногенного навантаження, поліпшення умов життя та збереження ландшафту.  

Аналіз можливостей реалізації положень, що викладені в Декларації по навколишньому середовищу і розвитку, яка була прийнята в Ріо-де-Жанейро, має бути основою ресурсозберігаючих технологій.    

Висновки.

Потреба видобування уранової сировини та отримання закису-окису урану являється необхідним чинником енергетичної незалежності України. З метою економічної доцільності проведення вказаних робіт необхідно:

- створення та впровадження нових ресурсо- та енергозберігаючих технологій;

- використання відходів інших виробництв, що розташовані в регіоні видобутку урану для вирішення питань уранових шахт;

- здійснення постійного контролю за зміною цінової політики в світі та на Україні та оцінка чистого дисконтованого прибутку по запропонованій формулі.

 

Література.

1. Письменна О. Экономика ресурсосбережения гидрозакладочных работ на урановых шахтах//Вісник економічної науки України. –  2010. – № 2(18). – С.117-121.

2. Временная типовая методика определения экономической эффективности осуществления природоохранных мероприятий и оценки экономического ущерба, причиняемого народному хозяйству загрязнением окружающей среды. – М., 1983.

3. Экономика предприятия. Учебное пособие. Электронная версия. www.mnogoknig.org.ua/bookstr_read.php?id=6&str=27.

4 Салманов О.Н. Динамическая оценка экономической эффективности освоения месторождений твердых полезных ископаемых. Диссертация.

5. Поиски и разведка месторождений полезных ископаемых. – М., 1977.

6. По материалам сайта www.newsland.ru/news/detail/id/698474/cat/69.

7. Освітньо-науково виробничий портал «Рудана». Український ядерній університет. www.rudana.in.ua/showanalit_23_lang_ua.htm.

 Стаття надійшла до редакції 14.09.2012 р.