УДК 663:339

 

Л. В. Забуранна,

к. е. н., доцент, доцент кафедри менеджменту імені проф. Й.С. Завадського

Національного університету біоресурсів і природокористування України, м. Київ

 

ІМІТАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ДЛЯ ПРОГНОЗУВАННЯ СЦЕНАРІЇВ РОЗВИТКУ АГРАРНОЇ СФЕРИ КАРПАТСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ ЗА РІЗНИХ ІНСТРУМЕНТІВ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ

 

У статті представлено економіко-математичну динамічну модель, яка надає можливість вирішення проблеми удосконалення системи інформаційного забезпечення процедур прогнозування макроекономічного розвитку областей Карпатського економічного району та розвитку сільського аграрного туризму, а також надано оцінку чутливості економічних результатів мезо-рівня до цілеспрямованих заходів стабілізаційної політики уряду.

 

This paper presents the economic-mathematical dynamic model, which allows to solve the problem improving information system procedures forecasting macroeconomic development of the Carpathian region and economic development of rural tourism and economic sensitivity of the estimation results of the meso-level, targeted adjustment policies of the government.

 

Ключові слова: імітаційне моделювання, економіко-математична модель, аграрна сфера, макроекономічна політика, сільський аграрний туризм.

 

Keywords: simulation, economic and mathematical model, agriculture, macroeconomic policy, rural tourism.

 

 

Постановка проблеми та її зв'язок із найважливішими науковими та практичними завданнями. Під час прогнозування розвитку туристичної сфери Карпатського економічного району, взаємозв'язку із іншими підсистемами аграрного сектору слід якнайповніше враховувати складність, а часом і різноспрямованість  взаємозв'язків економічних явищ та процесів на макро- та мезорівнях. Сучасні технології комп’ютерного моделювання, зокрема економічних систем, необхідні для розуміння причинно-наслідкових зв’язків в економіці, плануванні, прогнозуванні, прийнятті рішень, тощо. Перспективним шляхом вирішення проблеми оцінки взаємного впливу показників економічного розвитку та динаміки розвитку сільського аграрного туризму Карпатського економічного району є застосування економіко-математичних методів, які дозволять змоделювати різні варіанти розвитку подій в залежності від обраних вихідних передумов.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням імітаційного моделювання взаємного впливу показників економічного розвитку регіонів та країни в цілому присвячені роботи як вітчизняних, так і закордонних економістів, таких як Е. Балацький, Дж. Дебні, Т. Хартман, Ю.Л. Кетков, А.Ю. Кетков, К.Н. Лавров, Т.П. Циплякова, Я. Тінберген, Х. Бос,  І.Ф. Цісар, В.Ф. Новіков [1-6] та ін. Слід зауважити, що більшість розроблених моделей є статичними, тоді як у зв'язку з тим, що сфера сільського аграрного туризму України в останні роки розвивається досить динамічно, велике значення має використання економіко-математичних моделей, що враховують фактор часу.

Метою статті є розробка економіко-математичної динамічної моделі, яка надає можливість вирішення проблеми удосконалення системи інформаційного забезпечення процедур прогнозування макроекономічного розвитку областей Карпатського економічного району та розвитку сільського аграрного туризму, а також оцінку чутливості економічних результатів мезо-рівня до цілеспрямованих заходів стабілізаційної політики уряду.

Виклад основного матеріалу. Для кількісного оцінювання можливостей реалізації агротуристичного потенціалу регіону у сукупності із іншими складовими аграрної сфери нами обрано інструментарій імітаційного моделювання програмна система Simulink, що працює під керуванням МАТLАВ.

реалізація імітаційних експериментів здійснювалась за наступними етапами:

1. Створення моделі із спеціальних блоків (рис. 1, 2).

2. Пробне тестування моделі на предмет адекватності розрахунків ретроспективним даним.

3. Визначення напрямків імітаційних експериментів: — уточнення напрямів збурень зовнішнього оточення, діапазону коливань ендогенних параметрів та констант-моделі, що відображають еластичність результативних змінних внаслідок динаміки факторних показників.

4. Корегування налаштувань блоків Simulink-моделей у відповідності із напрямками сценарного імітаційного моделювання.

5. Економічна інтерпретація результатів моделювання та оцінювання статистичної значимості кількісних прогнозних показників.

 

Рис. 1. Програмна реалізація СОСР1, призначеної для прогнозування валової доданої вартості регіону, в середовищі Simulink

 

Рис. 2. Програмна реалізація СОСР2, призначеної для прогнозування тенденцій змін інвестиційної привабливості регіонів, в середовищі Simulink

 

На основі кожної з Simulink-моделей було виконано 4 сценарні імітаційні експерименти: перший здійснювався з метою тестування моделі на придатність до застосування і полягав у обчисленні ретроспективних результатів та порівнянні із фактичними значеннями ендогенних змінних у минулі роки. Інші імітаційні експерименти з використанням Simulink-моделей були спрямовані на прогнозування найважливіших економічних результатів територіальних систем за умов збереження усталених ретроспективних тенденцій, або ж за умов успішної реалізації структурної політики, спрямованої на відродження сільськогосподарського виробництва: державну підтримку аграріїв шляхом стимулювання створення нових робочих місць на селі, нормативне регулювання рентабельності продукції рослинництва й тваринництва, заохочення при допомозі економічних стимулів сільських домогосподарств до надання туристичних послуг, або до утримання худоби та птиці, зміна права володіння й розпорядження земельними ділянками. Крім того, для порівняння результатів сценарного моделювання та встановлення довірчого інтервалу прогнозів, нами було розраховано значення ендогенних змінних виключно за допомогою використання моделей лінійного тренду.

Моделювання сценаріїв економічного розвитку здійснювалось на перспективу 4 — 5 років, що в середовищі Simulink відображається введенням відповідної кількості модельних періодів у віконце меню біля стрілки-трикутника, що запускає обчислювальні процеси (рис. 1, 2).

Внаслідок імітаційного моделювання насамперед встановлено можливість наближеного прогнозування за обома моделями.  Стандартна помилка розрахунків становила:

а) для моделі СОСР1 управління внеском аграрного сектору у ВВП регіону:

- для рівня споживчих видатків одного мешканця 5,43%

- для кількості агротуристичних підприємств 3,84%

- для показника ВВП у розрахунку на 1 особу 12,6%

б) для моделі СОСР2  прогнозування змін інвестиційної привабливості

- для частки підприємств сфери сільського аграрного туризму у загальній кількості сільськогосподарських підприємств 0,27%

- для питомого внеску кожної з областей у загальний обсяг забруднення поворотних вод 0,8%

- для приросту іноземних інвестицій в економіку території 7,31%.

Порівняно вища точність другої імітаційної моделі пов'язана із застосуванням відносних показників, діапазон значень яких істотно відрізняється від коливань фактичних та розрахункових значень усереднених вартісних показників.

Імітаційні експерименти виявили сумнівну ефективність застосування окремих інструментів структурної політики державного регулювання розвитком аграрного сектору. Так щопіврічний приріст вартості сільськогосподарської продукції на 10% призведе до найвищих обсягів ВВП регіонів до 28,6 тис. грн. на 1 особу наприкінці 2015 р., однак при цьому споживчі видатки населення будуть найменшими: наприкінці 2015 року вони мають становити 23,9 тис.грн. на особу на рік. Погіршення економічного добробуту домогосподарств пов'язано із тотальним здорожченням кінцевої продукції, викликаним підвищенням цін на с/г продукцію. Однак слід відзначити, що виключно за такого сценарію буде збережено економічну пропорцію між валовим виробництвом та споживанням: коли вітчизняних благ вироблятиметься більше, ніж споживається всередині країни, що має позитивно позначитись на експортному та інвестиційному потенціалах країни. Стрімке зростання кількості підприємств сфери сільського аграрного туризму  можливе лише за двох сценаріїв моделювання — при цілеспрямованій державній підтримці зайнятості в аграрній сфері, або у разі активізації ринкових механізмів перерозподілу земельних ресурсів. Адже ринкова ціна земельних ділянок, як і іншого майна встановлюється з урахуванням принципу найбільш ефективного використання. Доходи від обслуговування туристів обернено пропорційні площі земельних наділів садиб, тому конфігурація графіків є закономірною. Отже, варто очікувати, що наприкінці 2015 року кількість підприємств сфери сільського аграрного туризму не перевищить 2450, при збереженні ретроспективних тенденцій їх кількість може зрости тільки на 360 (з 1300 на 01.01.2011 до 1660 по всіх областях Карпатського економічного району) (рис. 3) .

 

Рис. 3. Результати імітаційних експериментів за моделлю СОСР1, призначеної прогнозування валової доданої вартості регіону

 

Аналогічні результати — до 2400 (точніше 2366) легальних агротуристичних підприємств можуть функціонувати у Карпатському економічному районі наприкінці 2015 р. за умов активного державного регулювання. Трендові розрахунки без використання Simulink-моделей та комплексу взаємопов'язаних зв'язків економічних підсистем аграрної сфери дають найнижчі прогнозні значення: наприкінці 2015 року варто очікувати 1660 підприємств сфери сільського аграрного туризму, 48,8 тис.грн. споживчих видатків на особу на рік та 22,1 тис.грн. ВВП у розрахунку на одного мешканця областей Карпатського економічного району. Розрахунки за сценарію збереження сформованих тенденцій економічного розвитку з урахуванням сукупності структурних зв'язків дають результати, що більшою мірою узгоджуються із принципами збалансованого розвитку територій: наприкінці 2015 року у Карпатському економічному районі мають легально працювати 1660 агротуристичних осель, споживчі видатки кожного мешканця складатимуть 23,9 тис.грн. на рік при ВВП у розрахунку на 1 особу — 25,5 тис.грн. Як видно з розрахунків, пропорція перевищення вітчизняного виробництва над споживчими видатками дотримується, що створює резерв для зростання вітчизняного експорту та заощаджень, без яких неможливе розширене відтворення основного капіталу.

Активне сприяння зростанню зайнятості, хоча й призведе до значного зростання ВВП  — до 26,6 тис.грн. на особу, проте при цьому слід очікувати ще більшого прискорення споживчих видатків (до 29,2 тис.грн. на особу на рік), що надає передумови для перегріву економіки та зростання споживчих видатків на імпортні товари. Тобто ріст споживчих видатків не обов’язково сприятиме економічному зростанню і на цей факт слід зважати.

Таким чином, для поліпшення економічної ситуації в аграрній сфері Карпатського району не варто здійснювати кардинальних змін на земельному ринку, проте варто обережно здійснювати такі заходи структурної політики, як зниження безробіття та сприяння підвищенню вартості виробленої сільськогосподарської продукції. Проте вважаємо за доцільне не ставити за мету прискорене зростання повної зайнятості та вартості продукції аграрного виробництва. Надання переваги ринковим механізмам у формуванні пріоритетних напрямків діяльності аграрної сфери, на наш погляд, сприятиме поліпшенню економічної ситуації на територіях, що традиційно спеціалізуються на сільськогосподарській діяльності.

Щодо поліпшення припливу іноземних інвестицій до економіки Карпатського району варто зазначити варто зазначити їх мінливий характер та значний часовий лаг між здійсненням видатків та отриманням бажаного економічного ефекту.

Тому за всіма сценаріями у 2013 —2014 років не варто очікувати припливу довгострокових фінансових ресурсів від закордонних інвесторів. Помітне поліпшення інвестиційної привабливості Карпатського економічного району може спостерігатись лише у 2015 році за сценарію щорічного зростання рентабельності с/г виробництва у 2,5 рази, що напряму пов'язано із державною політикою регулювання цін на аграрну продукцію та сировину. Тобто приплив інвестицій з-за кордону відбуватиметься на тлі прискорення в Україні інфляційних процесів, що не суперечить постулатам кейнсіанської та неокейнсіанської макроекономічної теорії.

Більш гнучкою політикою державного регулювання аграрної сфери Карпатського економічного району є сприяння одночасному зниженню безробіття та помірному зростанню рентабельності с/г виробництва — відсоткова прибутковість продукції аграріїв щороку не повинна зростати більше, ніж у 1,5 рази. Тоді приплив іноземних інвестицій до областей варто очікувати з 2016 року і в результаті збереження позитивних довгострокових тенденцій оздоровлення економіки регіонів після 2016 року іноземні інвестиції зростатимуть в середньому на 5% на рік. Пріоритетність сценарію економічного макроекономічного регулювання і зайнятості, і прибутковості галузей сільськогосподарської сфери над зняттям обмежень рентабельності аграрного виробництва підтверджується і змінами внеску Карпатського району у забруднення водного басейну. У найгіршому випадку понад третина (35%) поворотних вод припадатиме на ці території, у той час, як максимум цього показника не повинен перевищувати 30%, що спостерігалось у 2007 році за рахунок катастрофічної екологічної ситуації у Львівській та Івано-Франківській областях. В цілому до 2016 року питома вага агротуристичних підприємств у загальній кількості с/г підприємств економічного району складатиме 34% (рис. 4).

 

а)

Рис. 4. Результати імітаційних експериментів за моделлю СОСР2, призначеної для прогнозування тенденцій змін інвестиційної привабливості регіонів: для частки агротуристичних підприємств

 

 її зростання до 70% внаслідок штучних заходів, спрямованих на зниження безробіття вбачається малоймовірним, так само, як і сценарій зниження частки викидів забруднених води областями до 8% загального обсягу через кардинальні зміни напрямків діяльності підприємств аграрної сфери.

Доцільно наголосити на позитивних результатах регулювання сільськогосподарської сфери Карпатського регіону в напрямку збільшення частки домогосподарств, що утримують худобу чи птахів — обчислення виявили, що за таких умов з 2016 року варто очікувати деяке збільшення іноземних інвестицій  — близько 2% на рік, зростання забруднення водного басейну не перевищить критичного рівня 2007 року, а питома вага приватних підприємств, що надають агротуристичні послуги не знижуватиметься, порівняно із базовим сценарієм (рис 4). Базовий сценарій, що передбачає екстраполяцію виявлених тенденцій на перспективу без прояву у найближчі 4 роки жодних сприятливих чи несприятливих збурень  макроекономічного оточення, виявив найнижчі результати динаміки іноземних інвестицій — щорічне зниження на 1%, що свідчить про необхідність застосування виваженої регуляторної політики, яка не лише сприятиме диверсифікації напрямків діяльності підприємств аграрної сфери, проте й сприятиме посиленню виробничого потенціалу та фінансових результатів рослинництва й тваринництва.

Висновок. Імітаційні експерименти виявили сумнівну ефективність застосування окремих інструментів структурної політики державного регулювання розвитком аграрного сектору. Стрімке зростання кількості підприємств сфери сільського аграрного туризму  можливе лише за двох сценаріїв моделювання — при цілеспрямованій державній підтримці зайнятості в аграрній сфері, або у разі активізації ринкових механізмів перерозподілу земельних ресурсів. Розрахунки засвідчили, що наприкінці 2015 р. за умов активного державного регулювання кількість легальних підприємств сфери сільського аграрного туризму у Карпатському економічному районі може зрости до 2366 проти 1300 у 2011 році. 14. Запровадження цілеспрямованого управління туристичною підприємницькою діяльністю в аграрній сфері є каталізатором зростання соціально-економічного розвитку сільських територій. Помітне поліпшення інвестиційної привабливості Карпатського економічного району може спостерігатись лише за сценарію щорічного зростання рентабельності сільськогосподарського виробництва у 2,5 рази, що напряму пов'язано із державною політикою регулювання цін на аграрну продукцію та сировину та збільшенням кількості підприємств сфери сільського аграрного туризму, що і обумовлює необхідність підвищеної уваги до досліджуваних питань.

 

 

Література

1. Балацкий Е. Точки Лаффера и их количественная оценка // Мировая экономика и междунар. отношения. – 1997. – № 12. – С. 85-94.

2. Дэбни Дж., Хартман Т. Simulink  4: Секреты мастерства. – М.: БИНОМ, 2003. – 403 с.

3. Кетков Ю.Л., Кетков А.Ю., Шульц М.М. MATLAB 7: программирование, численные методы. – СПб.: БХВ-Петербург, 2005. – 752с.

4. Лавров К.Н., Цыплякова Т.П. Финансовая аналитика. MATLAB 6.– М.: Диалог-МИФИ, 2002. – 368 с.

5. Тинберген Я., Бос Х. Математические модели экономического роста: Пер. с англ. – М.: Прогресс, 1967. – 173 с.

6. Цисарь И.Ф., Новиков В.Ф. Моделирование экономики в MATLAB / SIMULINK // Труды II науч. конф. "Проектирование инженерных и научных приложений в среде MATLAB". – М., 2005. – С. 1634-1640.

Стаття надійшла до редакції 16.12.2012р.