EnglishНа русском

Ефективна економіка № 12, 2012

УДК 330.322.001.13.003.12

 

В. Л. Конащук,

к. е. н., доцент кафедри економіки підприємства,

Запорізька державна інженерна академія

 

Забезпечення економічної надійності інвестиційних проектів будівельного підприємства

 

Ensuring economic reliability of investment projects OF construction enterprise

 

У статті розкритий чинник ризику, як головна причина недостатньої надійності інвестиційних проектів будівельного підприємства. Представлені теоретичні аспекти надійності та невизначеності. Приведена класифікація інвестицій з урахуванням міри ризику. Проаналізовані деякі прийоми врахування ризиків, як засіб підвищення економічної надійності проектів.

 

The risk factor as a main cause of insufficient reliability of investment projects in construction enterprise is opened in this article. Some theoretical aspects of reliability and uncertainty are presented. Classification of investments taking into account risk degree is given. Receptions of the risks accounting, as means of increase of economic reliability of projects are analyzed.

 

Ключові слова: економічна надійність, невизначеність ризик, інвестиційний проект, ефективність, будівельне підприємство.

 

Keywords: economic reliability, uncertainty, risk, investment project, efficiency, construction enterprise.

 

 

Постановка проблеми. Останнім часом більшість будівельних підприємств зіткнулися зі значним спадом обсягу виробництва, високим рівнем морального та фізичного зносу основних виробничих фондів і як наслідок низькою конкурентноздатністю. Тому саме запровадження ефективної інвестиційної політики є одним з основних джерел успіху будівельних підприємств у довгостроковій перспективі.

Однією з актуальних проблем забезпечення ефективності інвестиційного процесу виступає проблема врахування в інвестиційних рішеннях можливих негативних наслідків від несприятливої дії чинників внутрішнього та зовнішнього середовища. А оскільки реалізація будівельних програм займає значні часові рамки і в ній задіяна велика кількість виконавців і різноманітних ресурсів, то і вірогідність дії негативних чинників значно посилюється в порівнянні з іншими галузями виробництва, що веде до істотних відхилень реальних показників від планових.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням підвищення і оцінки надійності приділяли увагу ряд вчених: Багрова І.В., Байхельт Ф., Гнеденко Б.В., Грабовий П.Г., Гусаков А.А, Недосекін А.О., Колкіна Д.В., Кошечкін С.О.,  Фатхутдінов P.A., , Хрусталева Б.Б., Едельман В.І., Яровенко Т.С. та інші вчені.

Проблемами, пов’язаними з особливостями розвитку будівельних підприємств, займалися Залунін В.Ф., Молодецький В.Р., Торкатюк В.І., Тян Р.Б., Федоренко В.Г. та інші.

Незважаючи на значні розробки вітчизняних і зарубіжних вчених проблема забезпечення економічної надійності інвестиційних процесів у будівництві залишається не достатньо вивченою. Сучасні методи оцінки інвестиційних проектів, спрямовані, як правило, на вирішення локальних питань визначення їх ефективності без створення механізму забезпечення надійності їх оцінки.

Постановка завдання. Встановити необхідність забезпечення економічної надійності інвестиційних проектів на будівельному підприємстві. Встановити важливість оцінки ризиків з метою керування ними як на стадії проектування, так і реалізації інвестицій. Визначити прийоми врахування ризиків з метою забезпечення надійності проектів.

Виклад основного матеріалу дослідження. Будівельна галузь є однією з найбільш капіталоємких виробничих систем і мультиплікатором інвестиційної стабільності та привабливості інших галузей національної економіки. Кризові явища національної економіки призвели до різкого падіння інвестиційної активності будівельних підприємств. Це призвело до істотного скорочення будівельного ринку, зростанню долі незавершеного будівництва, зміни структури виконання будівельно-монтажних робіт, не відповідності дійсності обумовлених термінів виконання робіт через відсутність в організацій достатніх засобів для їх здійснення. Перелом кризової ситуації можливий тільки за умов відновлення інвестиційної активності, який за сучасних умов повинен ґрунтуватися на оцінці економічної надійності майбутніх інвестиційних рішень та врахування їх ризикованості. 

Оцінка інвестиційних проектів вимагає глибшого врахування величини впливу ризику в розрахунках майбутньої ефективності, що дозволить сформувати цілісну систему забезпечення надійності досягнення кінцевого результату.

Надійність – це властивість об'єкту виконувати задані функції, зберігаючи при цьому свої основні експлуатаційні характеристики в певних межах; здатність безвідмовно функціонувати впродовж встановленого терміну. Вона характеризується такими параметрами як: безвідмовність роботи; стійкість, термін роботи тощо. Таким чином, економічна надійність інвестиційного процесу є його комплексною властивістю виконувати задані функції, зберігаючи при цьому свої основні інвестиційні характеристики у встановлених межах, що характеризує його стійкість до можливих впливів зовнішніх і внутрішніх чинників [1, с. 91; 2, с. 284].

На початку 90-х років минулого століття професором Гусаковим А.А. була сформульована концепція організаційно-технологічної надійності (ОТН) у будівництві [3, с. 47]. «Організаційно-технологічна надійність будівельного виробництва – це здатність будівельної організації зберігати параметри функціонування в заданих межах і отримувати запланований результат за даних умов виробництва».

Основною характеристикою інвестиційного проекту є його ефективність, а оскільки аналізується не минулий, а майбутній часовий період, то з'являється, так звана невизначеність, яку ми повинні враховувати в наших розрахунках. Ми не знаємо з достовірністю 100% ні величину отримуваного в майбутньому результату, ні величину потенційних майбутніх витрат. Ця проблема виникає в інвестиційних розрахунках при визначенні ефективності інвестиційного проекту, коли інвестор вимушений визначити для себе на який ризик він готовий піти, щоб отримати бажаний результат.

Невизначеність виникає тоді, коли немає достатніх даних для визначення вірогідності настання ризикової ситуації і ступеня її дії на результати проекту або хід його реалізації.

Невизначеність – ця неусувна якість ринкового середовища, пов’язана з тим, що на ринкові процеси чинять свою одночасну дію велика кількість чинників різної природи і спрямованості.

Прогноз майбутніх процесів, як і всякий прогноз, схильний до впливу невизначеності, і чим довший процес прогнозу, тим більше вплив невизначеності і нижче достовірність такого прогнозу і відповідно побудований на його основі розрахунок, що описує перспективні тенденції розвитку цього процесу.

Основна відмінність ризику від невизначеності полягає в тому, що ризик можна вимірити, а невизначеність – ні.

У ряді робіт [4, с. 83; 5, с. 51] невизначеність характеризується як об'єктивний стан природи, а ризик як деяка "похідна від стану невизначеності, яка описує можливість небажаної події" [6]. Ризик з'являється тоді, коли вибирається будь-яке можливе значення параметра в позначеному діапазоні. Процес вибору суб'єктивний, тому відзначається, що ризик категорія суб'єктивна на відміну від невизначеності.

Ризик і надійність – це події, які доповнюють один одного до повного, тому з математичної точки зору не має значення, яку з цих категорій обрати в якості об’єкту дослідження (N+R=1).

Врахування чинника ризику є невід'ємною частиною інформаційного блоку при ухваленні інвестиційного рішення. Інвестиції можна вважати доцільними, якщо їх доходність і риски збалансовані в прийнятній для інвестора пропорції(1) [6]:

 

                                          (1)

 

де ЕІефективність інвестицій;

Дохідність оцінюється стандартними в інвестиційному плані показниками: чиста теперішня вартість (NPV); внутрішня норма рентабельності (IRR); рентабельність інвестицій (RI); період окупності (Tок) [7, с. 301; 8, с. 112].

Крім того, залежно від характеру використання інвестиції характеризуються різною мірою ризику. Нижче приведена класифікація інвестицій (рис. 1), особливістю, якою є накладена шкала рівнів ризику.

 

Рис. 1. Класифікація інвестицій з урахуванням міри ризику [9]

 

Ризик –  рівень фінансової втрати, що виражається:

а) в можливості не досягти поставленої мети;

б) в невизначеності прогнозованого результату;

в) в суб'єктивності оцінки прогнозованого результату [10, с. 259]. 

Основна властивість ризику – він має місце тільки по відношенню до майбутнього і нерозривно пов’язаний з прогнозуванням і плануванням.

У літературних джерелах наводяться різні, багато в чому схожі, варіанти класифікації економічних ризиків, основні з них [11, с. 118]:

– операційний ризик, пов'язаний з можливістю невиконання фірмою своїх зобов'язань по відношенню до замовника;

– фінансовий ризик, пов'язаний з можливістю невиконання фірмою своїх фінансових зобов'язань перед інвесторами, як наслідок, використання для фінансування діяльності фірми позикових коштів;

– інвестиційний ризик, пов'язаний із знеціненням інвестиційно-фінансового портфеля, а також неефективним вкладанням коштів у власні інвестиції;

– ринковий ризик, пов'язаний з можливим коливанням ринкових процентних ставок і курсів валют.

У сучасних дослідженнях використовуються ряд прийоми врахування ризиків задля забезпечення надійності. Найпоширенішим з них є включення в ставку дисконту «премії за ризик». Коли інвестор вкладає свій капітал у певний бізнес, він завжди ризикує або відчуває невпевненість, що капітал у майбутньому принесе очікуваний прибуток. Інвестор повинен одержати винагороду за те, що взяв на себе ризик. Але цей підхід побудовано на загальному охопленні всіх чинників ризику у вигляді надбавки до гарантованої ставки дисконту. Крім того, вона визначається фінансовими аналітиками суб’єктивно і не є узагальненим показником оцінки проекту, оскільки не враховує усього розмаїття ризиків та об’єктів інвестування, пов’язаних із його реалізацією. Треба зазначити, що враховувати ризик таким чином дуже складно. Таку премію, як правило, вважають постійною протягом періоду реалізації інвестиційного проекту. Але ступінь ризику залежить передусім від його стадії, таким чином величина премії повинна коригуватися в різні роки експлуатації (1) [12, с.32].

 

                    (1)

 

де  еi  –  норма дисконту i- го періоду.  

З іншого боку інвестиційні ризики проекту індивідуальні для кожного притоку та відтоку на протязі його життєвого циклу. Це свідчить про те, що для більш повного врахування інвестиційних ризиків проекту необхідно кожний грошовий відтік та приток, зводити до теперішньої вартості по індивідуальній ставці дисконтування, що відповідає їх ризикам.

Для реалізації даного інструментарії необхідно чітке структурування грошових потоків від реалізації інвестиційного проекту на притоки та відтоки за видами діяльності (інвестиційної, операційної та фінансової), його фазам (передінвестиційна, інвестиційна, реалізації, завершення) та виконати аналіз ризиків, що характерні для кожної фази проекту.

Міра ризику  повинна відображатися в механізмі забезпечення надійності інвестиційних проектів і розглядатися як система цілеспрямованих організованих взаємодій між об'єктом (елементами інвестиційного проекту і економічними стосунками в процесі їх формування у межах даної економічної системи і у взаємозв'язку із зовнішнім середовищем) і суб'єктом управління (органами управління проектом, які приймають рішення стосовно надійного функціонування) шляхом реалізації функцій управління з використанням комплексу методів, засобів і фінансово-економічних інструментів дослідження і трансформації взаємозв'язаних процесів формування надійності проектів з урахуванням дій на них численних чинників внутрішнього і зовнішнього середовища [12, с. 33].

Для подолання проблем активізації інвестиційної політики будівельними підприємств потрібне рішення ряду завдань: зменшення суб'єктивності в інвестиційних розрахунках, заміни детермінованого підходу до аналізу інвестиційних проектів на стохастичний, який є більш адекватним і прийнятним в умовах імовірнісної природи зовнішніх у внутрішніх чинників.

На стадії реалізації інвестиційного проекту питання управління ризиками залишається не менш актуальним. Під управлінням ризиками, у свою чергу розуміється комплекс заздалегідь спланованих заходів, спрямованих на виявлення вірогідних несприятливих ситуацій і зниження міри їх можливої дії на проект до прийнятного рівня, який зможе забезпечити коригування параметрів грошового потоку з метою компенсації можливих негативних наслідків накопичених на попередніх етапах при зміні показника ефективності до певного рівня при заданій надійності.

Висновки. Визначення економічної надійності інвестиційного проекту з урахуванням заходів по управлінню ризиками дозволяє виявити резерви поліпшення використання фінансових ресурсів проекту, визначити необхідний і достатній обсяг коштів на впровадження заходів по забезпеченню ефективної роботи проекту з мінімальними витратами, що підвищує обґрунтованість прийнятих рішень і подальшу успішну реалізацію інвестиційного проекту.

Запропонований аналіз ризиків по фазах реалізації проекту дозволяє трансформувати методологію визначення ефективності інвестиційного проекту з метою більш повного врахування ризиків.

 

Література:

1. Багрова І.В., Яровенко Т.С. Методичні основи економічного механізму забезпечення надійності інвестиційних проектів на промислових підприємствах / І.В. Багрова, Т.С. Яровенко // Академічний огляд. Економіка та підприємництво. – 2007. - № 2. – С. 90-96.

2. Яровенко Т.С. Забезпечення надійності інвестиційних проектів при поглибленні врахування ризиків / Т.С. Яровенко // Економіка: проблеми теорії та практики. Зб. наукових праць. Випуск 214: В 4т. Т.1. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – С. 283-288.

3. Гусаков А.А. Организационно-технологическая надежность строительства / А. А. Гусаков, А.В. Гинзбург, С.А. Веременко, и др. М.: Стройиздат. – 1994. – 470 с.

4.  Балабанов И.Т. Риск – менеджмент / И.Т. Балабанов – М.: Финансы и статистика, 1996 – 188 с.

5.  Трифонов Ю.В. Выбор эффективных решений в экономике в условиях неопределенности / Ю.В. Трифонов, А.Ф. Плеханов, Ф.Ф. Юрлов. – Новгород: Издательство ННГУ, 1998 – 140 с.

6.  Кошечкин С.А. Концепция риска инвестиционного проекта [Электронный ресурс]: Корпоративный менеджмент / С. А. Кошечкин. – Режим доступа: http://www.cfin.ru/finanalysis/koshechkin.shtml – Название с экрана.

7.Бирман Г. Экономический анализ инвестиционных проектов / Г. Бирман, С. Шмидт [пер. с англ. под ред. Л. Белых. ] – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. – 631 с.

8.        Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту / Е.Ф. Брігхем. [пер. з англ. В. Біленький, О. Медвідь та ін.]. – К.: «Молодь», 1997. – 1000 с.

9 Инвестиции: понятие и классификация. [Электронный ресурс]: Административно-управленческий портал. – Режим доступа: http://www.aup.ru/books/m79/3_1.htm. – Название с экрана.

10. Ковалев В. В. Курс финансового менеджмента: учебник. – 2-е изд.., перераб. и доп. / В. В. Ковалев. – М.: Проспект, 2011. – 480 с.

11.     Савчук В.П. Практическая энциклопедия. Финансовый менеджмент / В. П. Савчук. – К.: Издательский дом «Максимум», 2006. – 884 с.

12. Багрова І.В., Яровенко Т.С. Економічний механізм забезпечення надійності інвестиційних проектів: методологічні засади та їх практичне застосування / І.В. Багрова, Т.С. Яровенко // Вісник економічної науки України. – 2009. – № 1. – С. 29-33.

 

Стаття надійшла до редакції 20.12.2012р.