EnglishНа русском

Ефективна економіка № 12, 2012

УДК 330.111.62

 

І. А. Брайловський,

кандидат економічних наук,

директор ДП «Наукова спілка Донбасу», м. Донецьк

 

СУЧАСНИЙ СТАН ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА В КРАЇНАХ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

 

The current state of public-private partnerships in the European Union

 

У статті характеризується сучасний стан державно-приватного партнерства в країнах Європейського Союзу. Автор аналізує дані стосовно основних тенденцій стану й розвитку ДПП в ЄС, показує відмінності між країнами ЄС у даному аспекті, наводить приклади найбільших проектів ДПП.  Зокрема зазначає, що ринок ДПП продовжує диверсифікуватися по країнах і по секторах, а обсяги цього ринку коливаються залежно від впливу світової фінансової кризи.

 

The article characterized the current state of public-private partnerships in the European Union. The author analyzes data on major trends and development of public-private partnerships in the EU, analyzes the differences between EU countries in this aspect, provides examples of major PPP projects.

 

Ключові слова: державно-приватне партнерство (ДПП), Європейський Союз, динаміка, розвиток.

 

Keywords: public-private partnership (PPP), the European Union, the dynamics, the development.

 

 

Постановка проблеми. В Європейському Союзі, в останні роки, державно-приватне партнерство (ДПП) розширило спектр своєї дії: окремі традиційного спрямування на угоди в транспортному секторі, унили ДПП почали застосовуватися при будівництві громадських закладів та їх обладнанні (школи, лікарні, тюрми) і при наданні послуг комунального характеру (водопостачання і каналізація), при усуненні загроз екологічній безпеці (боротьба із запустелюванням тощо). Також, досвід державно-приватного партнерства став більш різноманітним по країнах. Після Великобританії, яка є лідером за кількістю виконаних угод ДПП, деякі інші країни створили розвинені ринки ДПП (Франція, Німеччина, Іспанія); інші проявили інтерес і розпочали розвивати програми ДПП. Деякі держави-члени ЄС мають або обмежений досвід, або зовсім не мають досвіду державно-приватного партнерства.

Досвід країн ЄС у розвитку проектів ДПП може бути корисним і для України, де цей вид економічних відносин тільки набуває свого розвитку.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Особливості державно-приватного партнерства як феномена і як поняття досліджені в роботах О.С.Білокрилової [1], В.Г.Варнавського [2], Л. І. Єфимової [3], В.О.Михеєва [4], ARenda, LSchrefler [5],  E. Maskin, J.Tirole [6], P. Shami, Kh. Sabir [7] та інші.  Ці та інші автори в своїх роботах також надавали характеристику виконаним на території ЄС державно-приватним угодам, визначаючи особливості їх реалізації, перебіг та перешкоди, з якими довелося зіткнутися учасникам угод. Разом з тим,  умови глобальної економічної кризи в світі, та перманентної економічної кризи в країнах, які не так давно стали на шлях ринкової економіки, зумовлюють необхідність постійного моніторингу різних форм співпраці держави та інших економічних агентів.

З огляду на це, метою даної статті є характеристика сучасного стану державно-приватного партнерства в країнах Європейського Союзу.

Статистична база даного огляду базується на даних Європейського Центру Експертизи проектів ДПП (EPEC). Вибірка охоплює період з 1990 по 2011 рр.

Виклад основного матеріалу. Угоди державно-приватного партнерства набули значної ваги як засоби фінансування суспільної інфраструктури в Європі. Водночас, аналіз опублікованих джерел показав, що вперше всебічна макроекономічна оцінка державно-приватного партнерства в Європейському Союзі була дана в дослідженні Європейського інвестиційного банку «Public-private partnerships in Europe – before and during the recent financial crisis» [8]. Зазначений документ являє собою оновлений опис діяльності в галузі ДПП в ЄС з аналізом як за секторами, так і по країнах. Найбільша увага в ньому приділена впливу світової фінансової кризи на масштаби державно-приватного співробітництва.

Динаміка розвитку ДПП в країнах ЄС характеризується наступними даними: за 1990-2004 рр. (15 років) було реалізовано 697 проектів з обсягом інвестицій понад 130 млрд. євро; протягом 2005-2011 рр. (7 років – більш ніж удвічі менший термін) було реалізовано 839 проектів з обсягами інвестицій близько 160 млрд. євро.

Постійно зростаючи до 2006 р., кількість проектів та обсяги інвестицій після 2007 р. спочатку стабілізувалася, а потім. Це, на нашу думку, в першу чергу пояснюється світовою фінансовою кризою.

В останні роки ситуація в європейських країнах дещо стабілізувалася і навіть простежуються тенденції зростання, так, у 2010-2011 рр. обсяги інвестицій у проекти ДПП вперше після 2009 р. почали зростати. Ринкова вартість проектів ДПП в 2010-2011 рр., поки ще нижча за показники рекордних років (2005, 2006 і 2007), але вже досягла рівня 2002-2004 рр.

В таблиці 1 наведено дані, які відображають частку країн Європейського Союзу в реалізації проектів державно-приватного партнерства.

 

Таблиця 1.

Частка країн ЄС у реалізації проектів ДПП (1990-2011 рр.)

 

% за кількістю проектів

% обсягами інвестицій

AT

0.2

0.5

BE

0.9

1.3

BG

0.1

0.1

CY

0.2

0.3

CZ

0.2

0.3

DE

4.9

4.1

DK

0.1

0.0

EL

1.0

5.5

ES

10.1

11.4

FI

0.1

0.2

FR

5.4

5.3

HU

0.7

2.3

IE

1.3

1.6

IT

2.4

3.3

LV

0.1

0.0

MA

0.0

0.0

NL

1.2

1.8

PL

0.4

1.7

PT

3.1

7.0

RO

0.1

0.0

SE

0.1

0.2

SK

0.1

0.5

SI

0.1

0.0

UK

67.1

52.5

Всього

100

100

Джерело: розроблено автором на основі [8-10]

 

Протягом 1990-2011 рр. Великобританія реалізує близько двох третин проектів державно-приватного партнерства в ЄС, лише в 2011 р. на перше місце вийшла Франція по угодах ДПП у вартісному виразі (62 % від загальноєвропейських обсягів інвестування), наздоганяючи Іспанію і Великобританію. За кількістю ж угод (27 в 2011 р.), Великобританія все ще очолює європейський ринок ДПП.

Іспанія традиційно займає друге місце (10 % від загальної кількості проектів). Франція, Німеччина, Італія і Португалія мають кожна по 2-5% від загальної кількості європейських проектів ДПП. Великобританія, Португалія, Франція, Германія, Іспанія та Італія разом охоплюють приблизно 92% всього європейського ринку державно-приватного партнерства. У 2011 р. Великобританія, Франція, Німеччина, Іспанія і Бельгія разом охоплювали 82% даного ринку.

Лише 10 країн в 2011 р. реалізували як мінімум одну операцію ДПП (порівняно з 14 країнами в 2010 р.). Португалія, Швеція, Чеська Республіка, Ірландія, Литва і Болгарія були відсутні на ринку ДПП ЄС в 2011р., водночас, на ньому з’явилися такі країни, як Фінляндія і Люксембург.

У вартісному виразі, лише французький, німецький та італійський ринки зросли в 2011 р.

Усе це свідчить про те, що державно-приватне партнерство в Європейському Союзі продовжує дуже повільно залучати нові країни.

За останні роки значно зріс середній розмір інвестицій у проекти ДПП. Так, у 2011 р. він досяг 213 млн. євро (порівняно зі 163 млн. євро в 2010 р.).

Наведемо найбільші європейські проекти державно-приватного партнерства за 2010-2011 рр.:

- проект залізничного GSM-R сполучення у Франції. Контракт передбачає будівництво, експлуатацію та технічне обслуговування нової технології залізничного сполучення, система повинна бути розгорнута на більш ніж 14000 км звичайних і високошвидкісних залізничних ліній у країні. Обсяг інвестицій проекту - 660 млн. євро, реалізований у 2010 році.

- проект побудови фламандських шкіл у Бельгії завершився в червні 2010 р. Цей проект з обсягом фінансування 1.5 млрд. євро стосується реставрації, реконструкції і перебудови 211 шкіл першого та другого рівнів у Фландрії.

- в лютому 2010 р. був реалізований проект побудови зоопарку Vincennes (Франція), обсяг інвестицій – 160 млн. євро, це перший в світі проект ДПП з побудови зоопарку.

- у 2010 р. Португалія реалізувала проект залізничного сполучення великої швидкості (180 кілометрова лінія між Poceirao і Caia). З обсягом інвестицій у 1,6 млрд. євро, ця угода – найбільший проект ДПП в історії країни.

- у 2011 р. у Франції були реалізовані проекти: будівництво швидкісних  залізниць Тур-Бордо (обсяг інвестицій – 5,4 млрд. євро); Бретань-Луара (1,2 млрд. євро); будівництво штаб-квартири Міністерства оборони (1,5 млрд. євро); автостради A63 (1 млрд. євро); проект автозаправок Eco Taxe (840 млн. євро);

- автострада A24/A25 в Італії (620 млн. євро);

- проект Nottingham Транзит (фаза II) у Великобританії (620 млн. євро).

Значною залишається роль урядів і суспільних фінансових установ (місцевих або наднаціональних), оскільки ряд проектів ДПП отримали значну вигоду з консолідації їх фінансових ресурсів і гарантій зобов'язань. Європейський інвестиційний банк (EIB), наприклад фінансував тільки у 2011 р. 10 проектів ДПП в обсягах 3,6 млрд. євро.

Далі розглянемо розподіл проектів ДПП в різних секторах економіки ЄС. З урахуванням відмінностей у термінах погашення та галузевої структури національних ринків державно-приватного партнерства, дані відображаються у звітності окремо для Великобританії і континентальній Європі.

На рис. 1 показано розподіл кількості проектів ДПП у Великобританії за секторами, на рис. 2 – за кількістю інвестицій. За кількістю проектів ДПП,  сфера освіти (35% від загального числа) та охорони здоров'я (34%) є найбільш важливими у Великобританії і продовжують зростати. Кількість проектів ДПП у секторі основних державних послуг є достатньо великою (14%), але залишається досить стабільною. Кількість проектів у галузі транспорту впала до 4% від загального числа. Крім того, кількість проектів у секторі оборони й громадського порядку знизилася з плином часу.

 

Рис. 1. Кількість проектів ДПП у Великобританії по секторах, у % від загальної кількості,

в середньому за період

Джерело: розроблено автором на основі [8-10]

 

Рис. 2. Обсяги інвестицій у проекти ДПП у Великобританії по секторах,
у % від загальної кількості, в середньому за період

Джерело: розроблено автором на основі [8-10]

 

Питома вага транспортних проектів ДПП у Великобританії також знизилася за обсягами інвестицій. Частка транспортних проектів ДПП за обсягами інвестицій (17% від загального числа) залишається більшою, ніж за кількістю. В той же час, меншою за обсягами інвестицій є сектори освіти (27%) та охорони здоров'я (25%). Значення проектів ДПП в оборонній сфері збільшилося. Одночасно кількість проектів ДПП в оборонній сфері скорочується, що говорить про значне збільшення в розмірах оборонних проектів.

Як показано на рис. 3, розподіл по секторах по ЄС в цілому (за винятком Великобританії) в основному зосереджений у сфері транспорту, але поступово диверсифікується. За останні п’ять років, транспортний сектор представлений 41% від кількості та 76% від вартості проектів ДПП в континентальній Європі. Проекти ДПП у галузі освіти та охорони здоров'я набирають силу, але залишаються менш значним, ніж у Великобританії. Разом вони складають 26% від кількості та 11% від вартості ДПП в континентальній Європі в 2005-10 рр. (у Великобританії, 69% і 51%, відповідно). Важливість екологічного сектора в ДПП знизилася з плином часу, особливо за кількістю проектів ДПП.

 

Рис. 3. Кількість проектів ДПП по ЄС (за винятком Великобританії) по секторах,

у % від загальної кількості, в середньому за період

Джерело: розроблено автором на основі [8-10]

 

Будівництво і облаштування шосейних доріг на сьогодні є домінуючим компонентом транспортного сектора ДПП, яке складає більше двох третин від загальної кількості та обсягів інвестицій у даному секторі. Зросла важливість метро, зменшилася – мостів, тунелів та аеропортів. У Великобританії проекти ДПП в транспортному секторі, як правило, набагато більші, ніж в інших секторах. У більшості інших секторів, за винятком транспорту й громадського порядку, типовий розмір проектів зростає протягом часу. Однією з причин цієї тенденції є схильність Казначейства Її Величності на користь більш великих проектів (понад 30 млн. євро).

У континентальній Європі середній розмір проектів ДПП менший, ніж у Великобританії для більшості секторів (виняток – сектор охорони здоров'я). Крім того, за межами Великобританії, транспортні проекти, як правило, більші за обсягами інвестицій, ніж проекти ДПП в інших секторах, хоча їх розмір зменшився в останні роки, що, на нашу думку, є наслідком світової фінансової кризи. Окрім секторів транспорту та навколишнього середовища, проекти ДПП в більшості секторів з'явилися тільки останніми роками в країнах континентальної Європи.

Висновки.

Підсумовуючи, можна відзначити наступне. У період між 1990 і 2011 рр. в країнах ЄС було реалізовано більше 1500 проектів ДПП, із загальною вартістю інвестицій понад 250 млрд. євро.

З 2006 року ринок ДПП в ЄС продовжує диверсифікуватися як по країнах, так і по секторах. Великобританія залишається найбільшим ринком ДПП в Європі, хоча його частка в цілому по ЄС продовжує скорочуватися. У той же час, проекти ДПП стали більш важливими в інших європейських країнах. До цих пір проекти ДПП у Великобританії продовжують диверсифікуватися по секторам, набирають силу проекти в секторах охорони здоров'я та освіти. За межами Великобританії, подібні тенденції також спостерігаються, хоча транспорт залишається домінуючим сектором.

Під час фінансової кризи, ринок ДПП в Європі скоротився в більшості країн і секторів. Одночасно, в 2010-2011 рр. спостерігається певне зростання – кількість і вартість проектів вже досягла рівня 2002-2004 рр.

 

Література

1. Белокрылова О. С. Взаимодействие бизнеса и власти в процессе формирования стратегии экономического развития регионов / О. С. Белокрылова // Проблемы формирования государственных политик в России. – М., 2006. – C. 68-96.

2. Варнавский В. Г. Партнерство государства и частного сектора: теория и практика / ВГВарнавский // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – № 7. – С. 19-23.

3.  Ефимова Л. И. Некоторые модели государственно-частных партнерств тенденции и зарубежный опыт / ЛИЕфимова [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: www.eatu ru/?gstrAction=DOC&gmtDocID=71

4. Михеев В. А. Государственно-частное партнерство: политика и механизм реализации / В.А. Михеев // Проблемы формирования государственных политик в России. – М., 2006. – C. 131-146.

5. Renda A. Public-Private Partnerships: Models and Trends in the European Union. — [s. l.] / A. Renda, L. Schrefler // The European Parliament. – 2006. – № IP / A / IMCO / SC / 2005-161.

6. Maskin E. Unforeseen Contingencies and Incomplete Contracts / E. Maskin, J.Tirole // Review of Economic Studies. – 1999. - Vol. 66, n.1, Special Issue: Contracts, January. – Р. 91-94.

7. Shami P.  Public private partnership impact of public financing on private sector institutions / Pervez A. Shami, Kh. Sabir Hussain. – Islamabad : Academy of Educational Planning and Management, Ministry of Education, 2007. –  P.9.

8. Public-private partnerships in Europe – before and during the recent financial crisis // European Investment bank. – 2010. – 30 p.

9. Review of the European PPP Market in 2010 // European Investment bank. – 2011. – 12 p.

10. Review of the European PPP Market in 2011 // European Investment bank. – 2011. – 11 p.

Стаття надійшла до редакції 21.12.2012р.