УДК 338.47:656.22

 

О. І. Зоріна,

к. т. н, доцент, професор кафедри «Маркетинг на транспорті»

Української державної академії залізничного транспорту, м. Харків

Ю. Є. Калабухін,

д. е. н., професор, декан факультету «Економіка транспорту»

Української державної академії залізничного транспорту, м. Харків

В. В. Ткаченко,

пошукач, Української державної академії залізничного транспорту, м. Харків

 

УРАХУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ СКЛАДОВОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ТЕХНІКО-ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ ПАСАЖИРСЬКИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

 

У статті розглядаються питання забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку залізничного транспорту України зокрема, методичний підхід до визначення соціального ефекту від збереження пасажирського руху малодіяльних ділянок.

 

In the article the questions of providing of steady socio-economic development of railway transport of Ukraine are considered in particular, methodical approach to determination of social effect from saving of passenger motion of malodeyatelnih areas.

 

Ключові слова: малодіяльні ділянки залізниць, залізниця, залізничний транспорт, економічний ефект, соціальний ефект.

 

Keywords: malodeyatelnie areas of railways, railway, railway transport, economic effect, social effect.

 

 

Актуальність теми. Сьогодні, в умовах реформування залізничного транспорту, підвищення конкуренції на ринку транспортних послуг, залізнична галузь має бути адаптована до функціонування в умовах ринкових відносин, коли на ринку транспортних послуг посилюється конкурентна боротьба між різними видами транспорту, скорочуються обсяги державних замовлень на перевезення, у бюджеті майже не передбачаються кошти на розвиток залізничного транспорту. Саме тому, особливо актуальними постають питання забезпечення стійкого соціально-економічного розвитку залізничного транспорту України в  умовах не визначеності його забезпечення. Це неможливо вирішити без визначення шляхів підвищення ефективності ділянок залізниць з малим обсягом робіт, частка яких складає біля 60% в загальній довжині залізниць.

Огляд досліджень. Питання, пов’язані з проблемою підвищення ефективності ділянок залізниць з малими обсягами робіт досліджувалось у роботах Белогладової А.Ю. [2, с. 79], Ейтутіса Д.Г. [3, с. 93 - 94], Кулаєва Ю.Ф., Коржа В.Г., Бурлевої А.Ю. [5, с. 28 - 31] та ін. Проте малодослідженими залишаються питання щодо шляхів підвищення ефективності функціонування малодіяльних ділянок і станцій та визначення соціальної складової від збереження пасажирського руху малодіяльних ділянок.

Мета статті. Виклад методичного підходу до визначення соціального ефекту від збереження пасажирського руху малодіяльних ділянок.

Основний текст статті. Допускаючи, що соціальний ефект від збереження малодіяльних ділянок утворюється за рахунок збереження робочих місць та податкових надходжень до бюджету, визначимо трудовитрати та їх вартість для забезпечення пасажирського руху на цих ділянках. В розрахунках обмежимось лише локомотивною складовою як найбільш вагомою в собівартості залізничних перевезень.

Для розрахунку трудовитрат та їх вартості скористаємось основними положеннями визначення вимірників експлуатаційної роботи, що пов’язані з роботою локомотивних бригад, поїзних бригад та бригад з поточного ремонту тягового рухомого складу, який задіяне у пасажирських перевезеннях малодіяльних ділянок [6]. Приймаємо умови, що пасажирський рух обслуговується тепловозами ТЕП70.

Час роботи локомотивних бригад, що обслуговують пасажирський рух визначається за формулою

 

, бригадо-год;                   [1]

 

де  – пробіг локомотивів в голові поїзди, лок-км;

 – коефіцієнт допоміжного пробігу локомотива до пробігу в голові поїзду;

 – ділянкова швидкість, км/год;

 – допоміжний час роботи локомотивної бригади в розрахунку на 1 км лінійного пробігу.

Пробіг локомотивів в голові поїзди визначається за формулою

 

,                                                                                                                     [2]

 

де  – пробіг вагонів, ваг-км;

 – довжина пасажирського поїзду, ваг.

Пробіг вагонів визначається за формулою

 

,                                                                                                                           [3]

 

де  – пасажирообіг у пасажирському русі малодіяльних ділянок, пас-км;

 – населеність пасажирського вагона, чол.

Пасажирообіг у пасажирському русі малодіяльних ділянок визначається за формулою

 

,                                                                                                                     [4]

 

де  – вантажообіг у пасажирському русі малодіяльних ділянок, ткм нетто;

q_п. – середня маса пасажира з багажем, т.

Витрати на заробітну плату (основну та додаткову) локомотивним бригадам визначаються за формулою

 

,     [5]

 

де  – годинна тарифна ставка відповідно, машиніста та помічника машиніста у пасажирському русі, грн.;

, , , , , , ,  – коефіцієнт, що враховує виплату відповідно, відрядного приробку в поїзній роботі, за роботу у святкові дні, за роботу в нічний час, за клас кваліфікації, премії, за вислугу років, тарифної відпустки, за наявність прав управління.

Відрахування на соціальні заходи від фонду заробітної плати локомотивних бригад визначаються за формулою

 

,                                                                                                                              [6]

 

де  – коефіцієнт, що враховує відрахування на соціальні заходи від фонду заробітної плати.

Трудовитрати провідників пасажирських вагонів визначаються за формулою

 

,                                                                         [7]

 

де  – кількість провідників на один пасажирський вагон, чол.;

 – частка робочого часу провідника пасажирського поїзда;

 – маршрутна швидкість у пасажирському русі, км/год;

 – коефіцієнт, що уявляє відношення допоміжного робочого часу провідника до часу роботи на шляху прямування.

Витрати на заробітну плату (основну та додаткову) провідникам пасажирських вагонів визначаються за формулою

 

,            [8]

 

де  – середня годинна ставка провідника пасажирського вагона, грн.

Трудовитрати електромеханіків пасажирських поїздів визначаються за формулою

 

,                                                                                   [9]

 

де  – частка робочого часу електромеханіка пасажирського поїзда;

  – коефіцієнт, що уявляє відношення допоміжного робочого часу електромеханіка до часу роботи на шляху прямування.

Витрати на заробітну плату (основну та додаткову) електромеханікам пасажирських поїздів визначаються за формулою

 

,        [10]

 

де  – середня годинна ставка електромеханіка пасажирського поїзда, грн.

Трудовитрати начальників пасажирських поїздів визначаються за формулою

 

,                                                                                       [11]

 

де  – частка робочого часу начальника пасажирського поїзда;

 – коефіцієнт, що уявляє відношення допоміжного робочого часу начальника пасажирського поїзда до часу роботи на шляху прямування.

Витрати на заробітну плату (основну та додаткову) начальникам пасажирських поїздів визначаються за формулою

 

,         [12]

 

де  – посадовий оклад начальника пасажирського поїзда, грн.

 – місячна норма робочого часу, грн.

 

Витрати на заробітну плату (основну та додаткову) поїзним бригадам визначаються за формулою

 

.                                                                                                           [13]

 

Відрахування на соціальні заходи від фонду заробітної плати поїзних бригад визначаються за формулою

 

.                                                                                                                               [14]

 

Витрати на заробітну плату (основну та додаткову) бригадам з поточного ремонту тягового рухомого складу, якого задіяне у пасажирських перевезеннях малодіяльних ділянок визначаються за формулою

 

,             [15]

 

де  – годинна тарифна ставка середнього розряду кваліфікації на поточному ремонті тягового рухомого складу, грн.;

 – трудомісткість і-го виду поточного ремонту тягового рухомого складу, чол.-год.

Трудомісткість і-го виду поточного ремонту тягового рухомого складу визначається за формулою

 

,                                                                                                                                   [16]

 

де  – кількість поточних ремонтів і-го виду;

 – трудомісткість одиниці поточного ремонту і-го виду, чол.-год.

Кількість капітальних та поточних ремонтів і-го виду тягового рухомого складу визначається за формулою

 

,                                                                                                                                    [17]

 

,                                                                                                                 [18]

 

,                                                                                             [19]

 

,                                                                        [20]

 

,                                                       [21]

 

де  – лінійний пробіг тягового рухомого складу, тис. лок-км;

, , , ,  – норма пробігу тягової одиниці між ремонтами відповідно, КР-2, КР-1, ПР-3, ПР-2, ПР-1, тис. км.

 

Лінійний пробіг тягового рухомого складу визначається за формулою

 

.                                                                                                             [22]

 

 

Витрати на заробітну плату (основну та додаткову) для здійснення  технічних обслуговувань ТО-3 тягового рухомого складу, якого задіяне у пасажирських перевезеннях малодіяльних ділянок визначаються за формулою

 

,                         [23]

 

де  – годинна тарифна ставка середнього розряду кваліфікації для здійснення  технічних обслуговувань ТО-3 тягового рухомого складу, грн.;

 – трудомісткість технічних обслуговувань ТО-3 тягового рухомого складу, чол.-год.

Трудомісткість технічних обслуговувань ТО-3 тягового рухомого складу визначається за формулою

 

,                                                                                                                                     [24]

 

де  – кількість технічних обслуговувань ТО-3 тягового рухомого складу;

 – трудомісткість одиниці технічного обслуговування ТО-3 тягового рухомого складу, чол.-год.

Кількість технічних обслуговувань ТО-3 тягового рухомого складу визначається за формулою

 

,                                           [25]

 

де  – норма пробігу тягової одиниці між технічним обслуговуванням ТО-3, тис. км.

Відрахування на соціальні заходи від фонду заробітної плати бригад з поточного ремонту та технічного обслуговування ТО-3 тягового рухомого складу визначаються за формулою

 

,                                                                                                                        [26]

 

Відрахування на соціальні заходи від фонду заробітної плати незалежних витрат визначаються за формулою

 

.                                                                        [27]

 

де  – коефіцієнт, що враховує частку незалежних витрат у собівартості перевезень.

Таким чином, соціальний ефект у пасажирському русі малодіяльних ділянок визначається за формулою

 

.                                                                                      [28]

 

На рис. 1 наведено результати розрахунку соціального ефекту у відносному виражені від збереження пасажирського руху малодіяльних ділянок залізниць України, який виконано за пропонуємим методичним підходом.

Рис. 1. Соціальний ефект від збереження пасажирського руху малодіяльних ділянок

 

Висновки. Таким чином, методичний підхід, який запропоновано, дозволяє кількісно оцінити соціальний ефект у частці пасажирського руху від збереження діяльності малодіяльних ліній і може бути застосованим при вирішені проблеми їх подальшої експлуатації.

 

Література:

1. Балака, Є. І. , Зоріна О. І., Колеснікова Н. М., Писаревський І. М. Оцінка економічної доцільності інвестицій в інноваційні проекти на транспорті [Текст] : Навчальний посібник // Є .І. Балака, О .І. Зоріна, Н. М. Колеснікова, І. М. Писаревський / Х. : УкрДАЗТ, 2005.

2. Белогладова, А. Ю. Проблема убыточности малодеятельных железнодорожных линий и участков в рыночных условиях [Текст] // Железнодорожный транспорт. – Серия «Маркетинг и коммерческая деятельность». ЭИ / ЦНИИТЭИ, 2004. – Выпуск 1. - № 5. – С. 79.

3. Ейтутіс, Д.Г. Порядок визначення ефективності роботи тупикових станцій малодіяльних дільниць [Текст] // Залізничний транспорт України. – 2007. - № 5. – С. 93 – 94.

4. Зоріна, О. І., Зорін А. В. Прогнозування основних показників функціонування малодіяльних ділянок залізниць [Текст] // О. І. Зоріна, А. В. Зорін / Материалы 3-ей Международной научно-практической конференции «Проблемы экономики и управления на ж. д. транспорте», г. Судак, 2008.

5. Кулаев, Ю. Ф., Корж В. Г., Бурлева А. Ю. Проблемы эксплуатации малодеятельных линий и участков железных дорог Украины [Текст] // Ю. Ф. Кулаев, В. Г. Корж, А. Ю. Бурлева / Залізничний транспорт України. – 2007. – № 2. – С. 28 – 31.

 Стаття надійшла до редакції 01.03.2013 р.