EnglishНа русском

Ефективна економіка № 3, 2013

УДК 332.1

 

Т. О. Коваленко,

асистент кафедри фінансів,

Запорізька державна інженерна академія, м. Запоріжжя

 

ОЦІНКА ЕНЕРГЕТИЧНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ТА НАПРЯМОК ЙОГО ПІДВИЩЕННЯ ДЛЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

На основі аналізу існуючих підходів до визначення поняття та кількісної оцінки енергетичного потенціалу регіону (ЕПР) набуло подальшого розвитку вказане поняття та запропоновано для його оцінки новий економічний показник: «реалізований енергетичний потенціал». За допомоги цього показника виконано оцінку енергетичного потенціалу для різних країн світу та ряду областей України. З метою підвищення ефективності використання ЕПР розглянуто доцільність створення в Запорізькій області кластеру з участю в ньому: енергетичних, електромашинобудівних та металургійних підприємств, науково-дослідних та проектно-конструкторських інститутів, вищих наукових закладів, - для якого проведено аналіз та оцінку необхідних умов функціонування.

 

Based on the analysis of existing approaches to the definition and quantitative assessment of the regional power potential (RPP), have evolved the above concepts. It was proposed for its evaluation the new economic indicator "realized power potential". The estimation of power potential for different countries and several regions of Ukraine was made by dint of this parameter. In order to improve the efficiency of RPP the feasibility of establishing in Zaporizhzhya region cluster was examined, involving  energy, electric machine building and metallurgy industries, research and engineering  institutes,  higher education facilities, - for which the analysis and assessment of the necessary conditions of operation were done.

 

Ключові слова: енергетичний потенціал, енергоємність, регіон, кластер

 

Key words: power potential, power intensity, region, cluster

 

 

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими або практичними завданнями. У світі велику увагу приділяють розвитку енергетики регіонів та країн, яка в даний час визначає успішне функціонування всіх галузей господарства (металургія, машинобудування, транспорт та ін.), їх конкурентоспроможність та рівень життєзабезпечення населення. В умовах тенденції подорожчання енергоносіїв, дефіциту традиційних невідновлюваних джерел енергії (нафта, газ, вугілля) та збільшення енерговитратної складової в собівартості виробленої продукції загострюється проблема нарощування та ефективного використання енергетичного потенціалу. Враховуючи це, особливо важливо на основі аналізу існуючого енергетичного потенціалу регіону (країни) провести його об’єктивну оцінку та виявити напрямки ефективної реалізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковане розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. На сьогоднішній день єдиного визначення поняття енергетичного потенціалу регіону (ЕПР) не існує в науково-економічній літературі. Під ним Г.А. Лукашов розуміє сукупність природних ресурсів і факторів природного середовища території, що можуть бути використані в господарстві з врахуванням досягнень науково-технічного прогресу з метою отримання енергії, а також механізми їх залучання в господарчий обіг в сучасний час та в перспективі для досягнення поставлених цілей [1, с.347]. В.І. Логвиненко теоретично обґрунтовує сутність поняття ЕПР як сукупність розвіданих запасів енергетичних корисних копалин (вугілля, нафти, газу, сланців, торфу), гідроресурсів, нетрадиційних джерел енергії (термальні води, енергії сонця, прибою, вітрової енергії і т.д.), комплексу інженерних споруд і технологій, кадрової складової, що дозволяє розширити оперативну область дослідження проблем регіональної економіки [2]. Найбільш повну сутність поняття ЕПР розкриває В.В. Бушуєв, який під енергетичним потенціалом розуміє не тільки запаси паливо - енергетичних ресурсів, а й сукупність природних, суспільних (економічних і матеріально-технічних) і людських (знання, труд) ресурсів, що споживаються в процесі життєдіяльності, а також відтворюються в новій якості для збільшення «вільної енергії» суспільства [3, с.32].

Таким чином в сучасному представленні основні складові енергетичного потенціалу включають: природно-ресурсний та транспортно-енергетичні потенціали, виробничий потенціал енергії та трудовий потенціал. Під природно-ресурсним потенціалом території слід розуміти сукупну продуктивність її природних ресурсів як засобів виробництва і предметів споживання [4]. Розширюють трактування природно-ресурсного потенціалу В.І.Борисевич, П.С. Гейзлер, В.С. Фатєєв та представляють його, як сукупність природних ресурсів даної території, умов, явищ та процесів, що використовуються чи можуть бути використані в господарчій діяльності з врахуванням тенденцій науково-технічного прогресу [5]. Виділяють компонентну, функціональну, територіальну і організаційну структури природно-ресурсного потенціалу. Компонентна структура характеризує внутрішні та міжвидові співвідношення природних ресурсів (земельних, водних, лісових тощо); територіальна – різні форми просторової дислокації природно-ресурсних комплексів; організаційна – можливості відтворення та ефективної експлуатації природних ресурсів. Функціональна структура природно-ресурсного потенціалу відображає вплив природних ресурсів на формування спеціалізації територій та певних господарських комплексів.

Важливим елементом енергетичного потенціалу є транспортно-енергетичний потенціал, що відрізняється своєю специфікою та включає в себе транспортні енергетичні мережі (нафтопроводи, газопроводи, залізничні та автомобільні дороги, водні шляхи). Ефективне функціонування, динамічний розвиток та збалансованість транспортного комплексу є необхідною умовою високих темпів регіонального економічного росту.

Наявність в регіоні енергетичної бази, що представляє собою комплекс потужностей для генерації енергії: теплоенергії (ТЕЦ, котельні) та електроенергії (АЕС, ТЕС, ГЕС, ВЕС, СЕС), характеризується регіональним виробничим потенціалом енергії (потенціалом генерації енергії). Раціональне розміщення енергетичної бази враховує близькість її до природних ресурсів та споживачів, що взаємопов’язані між собою комплексом транспортних енергетичних мереж .

Окремим важливим чинником енергетичного потенціалу виступає трудовий (кадровий) потенціал. Формування, розвиток і використання трудового потенціалу для енергетичної галузі є одним із пріоритетних завдань сьогодення. Для управління складним устаткуванням енергетичних підприємств, в першу чергу – великої потужності, потрібний персонал, який має необхідну спеціальну технічну освіту. Для енергетики характерна підвищена, в порівнянні з іншими галузями, питома вага персоналу з вищою і середньою технічною освітою, що досягає 20-30% від загальної чисельності виробничого персоналу [6] та вище (наприклад, на Дніпровській ГЕС питома вага персоналу з вищою освітою перевищує 70%), оскільки технічно складне устаткування електростанцій, мережевих об'єктів і високий рівень їх автоматизації вимагають обслуговуючого персоналу високої кваліфікації.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є розвиток поняття енергетичного потенціалу регіону (ЕПР), аналіз існуючої структури взаємовідносин для елементів ЕПР в Україні, вдосконалення кількісної оцінки ЕПР та підвищення ефективності його використання (на прикладі Запорізької області).

Об’єктом дослідження є процес реалізації енерговідносин між елементами ЕПР. Предметом дослідження виступають методи оцінки існуючого стану енергетичного потенціалу та підвищення ефективності його використання для Запорізького регіону.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. На відміну від існуючих поглядів провідних вітчизняних і зарубіжних фахівців, автором запропоновано вдосконалене трактування ЕПР, під яким слід розуміти цілісний комплекс взаємопов’язаних елементів (рис.1): природно-ресурсний потенціал, транспортно-енергетичний потенціал, трудовий потенціал, потенціал виробництва енергоресурсів, – який доповнено споживаючим потенціалом енергоресурсів і потенціалом управління. В складі споживчого потенціалу виділяємо: населення, підприємства, установи.

 

 Рис.1. Складові елементи ЕПР

 

Виділення споживчого потенціалу енергоресурсів характеризує гарантоване споживання вироблених в регіоні енергоресурсів, що зменшує витрати на транспортування енергії від виробника до кінцевого споживача і забезпечує стабільний збут вироблених енергоресурсів в своєму регіоні. Роль управління  складовими елементами енергетичного потенціалу регіону полягає в створенні сприятливих умов для їх розвитку через врахування економічних інтересів добувачів і транспортувальників енергоресурсів, виробників енергії, споживачів енергоресурсів. При цьому основними інструментами реалізації управління є тарифоутворення на енергоресурси, надання пільгових умов для купівлі енергоресурсів, перехресне субсидіювання, диференційовані тарифи для різних категорій споживачів та ін.

В Україні зв'язок між виробничим потенціалом енергії та споживаючим потенціалом енергоресурсів здійснюється через національний оптовий ринок електроенергії (ОРЕ) [7], що виконує наступні функції:

- оптового постачальника електроенергії та теплоенергії;

- розпорядника системи розрахунків на ОРЕ;

- розпорядника коштів ОРЕ;

- головного оператора системи комерційного обліку електроенергії;

- відповідального за підтримку системи забезпечення функціонування оптового ринку електроенергії;

- розрахункового центру;

- транспортування електроенергії на ОРЕ.

Юридичним суб’єктом національного оптового ринку електроенергії в Україні є державне підприємство ДП «Енергоринок», діючий згідно Закону України "Про електроенергетику", Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", ліцензії Національної комісії з регулювання електроенергетики. Одним з важливих напрямів діяльності ДП "Енергоринок" є встановлення та удосконалення договірних відносин з учасниками ОРЕ щодо питань купівлі-продажу, реструктуризації заборгованості за електроенергію та інших. ДП "Енергоринок" забезпечує юридичний супровід діяльності оптового постачальника електричної енергії, сприяє розвитку науково-технічного співробітництва з іноземними підприємствами та організаціями, забезпечує виконання спільних науково-дослідних, проектно-конструкторських та експериментальних робіт, обмінюється науково-технічною інформацією, організовує навчання та стажування спеціалістів.

Всі підприємства - виробники енергії (АЕС, ТЕС, ГЕС) продають генеровану ними енергію на єдиний в Україні оптовий ринок електроенергії. При цьому відпускна ціна, за якою продають електростанції електроенергію оптовому ринку (ДП «Енергоринок») встановлюються Національною комісією з регулювання енергетики (НКРЕ). ДП «Енергоринок» транспортує електроенергію за допомоги магістральних електричних мереж НЕК «Укренерго» к обласним енергетичним компаніям (обленерго). Ціна, по яким відпускається електроенергія з оптового ринку обласним енергетичним компаніям, єдина по Україні та затверджується тарифами, що встановлюються НКРЕ.

Проаналізувавши наявні в регіонах України енерговідносини та їх сутність, автором розроблено структуру існуючих взаємозв’язків між складовими елементами енергетичного потенціалу регіону, яку представлено на рис. 2 і що використовує наступні позначення видів взаємовідносин:  - по потокам енергії,   - по  грошовим потокам,  -  по управлінню (регулюванню).

Згідно рис.2 спостерігаємо наступний порядок руху потоків енергії в структурі ЕПР:

1) паливно-енергетичні ресурсів – через транспортно-енергетичні мережі (нафтопроводи, газопроводи, залізничні та автомобільні дороги, водні шляхи) до комплексу потужностей для генерації електроенергії  та теплоенергії або безпосередньо до споживачів (підприємств, установ, населення);

2) генерованої електроенергії – через оптовий ринок та регіональні енергетичні компанії до підприємств, установ, населення;

3) генерованої теплоенергії – через теплопроводи до підприємств, установ, населення.

На рис.2 зображено порядок руху грошових потоків в структурі ЕПР:

1) сплата від споживачів (підприємств, установ, населення) за отриману електроенергію – до регіональних енергетичних компаній або безпосередньо за отриману теплоенергію до комплексу генеруючих потужностей;

2) сплата від підприємств, установ, населення за отримані паливно-енергетичні ресурси та їх транспортування – до підприємств гірничодобувного комплексу та транспортних енергетичних мереж;

3) сплата від регіональних енергетичних компаній за купівлю електроенергії на оптовому ринку електроенергії – до ДП «Енергоринок»;

4) сплата за куповану електроенергію від ДП «Енергоринок» – до генеруючих підприємств;

5) сплата від генеруючих підприємств за куповані паливно-енергетичні ресурси та їх транспортування – до підприємств гірничодобувного комплексу та транспортних енергетичних мереж.

Відповідно до рис.2 існує наступний порядок відносин між регулюючим органом (НКРЕ) в сфері енергетики та іншими елементами ЕПР:

1) формування оптової ціни на паливно-енергетичні ресурси (вугілля, газ, нафта та ін.);

2) формування тарифів на теплоенергію для споживачів (підприємств, установ, населення);

3) формування цін на продаж електроенергії генеруючими підприємствами до оптового ринку;

4) формування тарифів на електроенергію, що відпускається регіональними енергетичними компаніями підприємствам, установам, населенню.

На рис.2 вказані взаємозв’язки трудового потенціалу з іншими елементами енергетичного потенціалу, що включає:

1) підготовку кваліфікованих кадрів для забезпечення трудовими ресурсами підприємств, що входять до структури ЕПР;

2) підготовку висококваліфікованого управлінського персоналу для ефективного функціонування складових елементів ЕПР.

 

Рис. 2 Структура енергетичного потенціалу регіону України

(  - потоки енергії,   - грошові  потоки,  - управління регулювання)

 

Енергетичний потенціал регіону кількісно оцінюється наступними існуючими основними показниками: річним обсягом виробництва енергії, річним обсягом споживання всіх видів енергоресурсів, енергоємністю валового регіонального продукту, коефіцієнтом забезпечення внутрішнього споживання основними видами енергоресурсів  власного видобутку та ін. [8, c.28; 9; 10, с.6]. Ці показники, на жаль, не в повній мірі кількісно відображають загальний енергетичний потенціал регіону, а лише оцінюють його окремі сторони.

Для більш точнішої оцінки поточного стану ЕПР запропоновано використовувати наступний інтегральний показник у вигляді реалізованого енергетичного потенціалу (РЕП) регіону (країни) та відносного значення цього показника, які розраховуються за формулами:

 

,                                                                    (1)

 

,                                                                                 (2)

 

де   – обсяг реалізованого (за місяць або рік) енергетичного потенціалу регіону, т н.е. (або т у.п.);

 – річний обсяг виробництва всіх видів енергії в регіоні, т н.е. (або т у.п.);

 – річний обсяг споживання всіх видів енергоресурсів регіону, що розглядається, т н.е. (або т у.п.).;

питома вага обсягу реалізованого енергетичного потенціалу на душу населення регіону, т н.е./люд. (або т у.п./люд.);

фактична кількість населення в регіоні, що розглядається, люд.;

коефіцієнт приведення, який розраховується із залежності:

 

.                                                                  (3)

 

В останній залежності використовується умовні позначення:

- енергоємність валового внутрішнього продукту промислово розвинутої країни з високим рівнем впровадження енергозберігаючих технологій (під якою прийнята США), кг.н.е./дол. США;

 - енергоємність валового регіонального (внутрішнього) продукту розглянутої території (регіон, країна), кг н.е./дол. США.

Залежність (1) може бути представлена в іншому еквівалентному вигляді:

 

    ,                                           (4)

 

де

                                                                      (5)

 

коефіцієнт забезпечення внутрішнього споживання основними видами паливно-енергетичних ресурсів власного видобутку.

Розглянемо відмінні особливості запропонованого показника (реалізованого енергетичного потенціалу) від інших відомих економічних показників:

1) враховує енергію всіх видів енергоресурсів (паливних, гідравлічних, вітряних, сонячних та ін.), що виробляються та споживаються на певній території (країна, регіон);

2) в ньому враховуються на рівноправних умовах енергії енергоресурсів, які виробляються, та енергоресурсів, що споживаються на розглянутій території; це дозволяє оцінити загальний (сукупний) енергетичний потенціал даної території;

3) цей показник розраховується за календарний період (рік або місяць), що дозволяє в подальшому порівнювати значення РЕП для однієї або різних територій в різні періоди часу;

4) реалізований енергетичний потенціал приведено (за допомоги коефіцієнта приведення ) до технології споживання енергоресурсів провідної промислово розвинутої держави (США), що дозволяє із його значення виключити непродуктивні втрати енергії, які визвано використовуванням недосконалих технологій споживання та енергозбереження ресурсів на розглянутій території;

5) залежить одночасно від: обсягу виробництва енергії, обсягу споживання енергоресурсів, енергоємності валового регіонального (внутрішнього) продукту території за певний період часу та  вимірюється в одиницях енергії (т н.е. або т у.п.);

6) реалізований енергетичний потенціал загальної території (наприклад, країни) визначається у вигляді суми реалізованих енергетичних потенціалів   окремих територіальних одиниць (наприклад, регіонів), що входять до неї:

 

                                                       (6)

 

де  - номер територіальної одиниці;

- загальна кількість територіальних одиниць на розглянутій загальній території.

Остання залежність (6) підтверджується наступними еквівалентними математичними виразами:

 

,        (7)

 

де  , ,  – відповідно обсяг виробництва та споживання енергоресурсів, енергоємність валового регіонального продукту для і-ой територіальної одиниці (регіону);

сумарний обсяг виробництва енергоресурсів на загальній території (країні);

 – сумарний обсяг споживання енергоресурсів на загальній територій, величина якого приведена до енергоємності валового внутрішнього продукту США;

валовий регіональний продукт і-ої територіальної одиниці (регіону), який може бути визначено із формули:

 

,                                         (8)

 

Звернемо увагу, що внаслідок безперервного вдосконалення та впровадження енергозберігаючих технологій, в провідній світовій державі США з кожним роком відбувається зниження енергоємності валового внутрішнього продукту. Враховуючи це, для приведення реалізованого енергетичного потенціалу регіону (країни) , розрахованого для вибіркового року, до реалізованого енергетичного потенціалу   для іншого (наприклад, останнього) року необхідно виконати розрахунок за формулою:

 

,                                                                  (9)

 

де  та  – відповідно обсяги загального виробництва та споживання енергоресурсів розглянутого регіону (країни) в вибірковому році; 

 – коефіцієнт приведення для останнього року, розрахований у вигляді:

 

 ,                                                                                   (10)

 

- значення енергоємності валового внутрішнього продукту США для останнього року;

- значення енергоємності ВРП (ВВП) для розглянутого регіону (країни) в вибірковому році.

Приведене к останньому року значення реалізованого енергетичного потенціалу   також можна визначити, враховуючи (4), із відношення:

 

 ,                                                   (11)

 

де  – коефіцієнт забезпечення внутрішнього споживання основними видами паливно-енергетичних ресурсів власного видобутку для розглянутого вибіркового року, розрахований із формули (5);

 – коефіцієнт приведення для вибіркового року, який розраховується із залежності (3);

– відношення між енергоємностями ВВП для США в вибірковому та останньому роках:

 

  .                                                                                (12)

 

В табл.1 приведені дані розрахунку на основі статистичних даних із [11, с.40-65;12-17] та за формулами (1) – (5) обсягу річного реалізованого енергетичного потенціалу регіону, його питомої ваги на душу населення та коефіцієнту забезпечення внутрішнього споживання основними видами паливно-енергетичних ресурсів власного видобутку для окремих  областей України  та зарубіжних країн. Аналіз даних із табл.1 свідчить, що:

1) за обсягом реалізованого енергетичного потенціалу лідирують в світі з країн – США, Китай, Росія, а в Україні – Донецька, Луганська та Дніпропетровська області;

2) високий показник питомої ваги душового реалізованого енергетичного потенціалу припадає в світі на Росію, США, Францію та Великобританію, а в Україні – Донецьку, Запорізьку та Луганську області;;

3) за коефіцієнтом забезпеченості внутрішнього споживання основними видами паливно-енергетичних ресурсів власного видобутку лідирують в світі Росія, Китай, США,  а в Україні –  Запорізька, Луганська та Донецька області.

В діючий час одним із відомих ефективних напрямків розвитку економіки регіону є створення в них кластерів [18, с.92]. Під кластером розуміють форму взаємного економічного зв’язку підприємств та організацій, що розташовані територіально близько один від одного, яка забезпечує внутрішнє конкурентне середовище та високі конкурентні позиції на державному та світовому ринках.

З врахуванням [18, с.94], завдяки створенню кластерів досягається в регіональній економіці наступні переваги:

- збільшення продуктивності підприємств та організацій, що входять до кластеру;

- посилення здатності до інновацій;

- стимулювання розвитку виробництва підприємств та організацій, що входять до кластеру;

 

Таблиця 1. Результати розрахунку реалізованого енергетичного потенціалу

Найменування країни/області

Показники та результати розрахунку

,

тис.т н.е.

,

тис.т н.е.

,

в.о.

Е,

,

тис.т н.е.

Н,

тис. осіб

,

1

США

1792200

2202700

0,81

0,15

1,00

3994900

314895

12,69

2

Китай

2084940

2257090

0,92

0,20

0,73

3734740

1336718

2,79

3

Росія

1878310

1290870

1,46

0,42

0,35

2327041

143000

16,27

4

Германія

125490

307160

0,41

0,10

1,47

578473

81800

7,07

5

Франція

136210

251460

0,54

0,11

1,33

469966

62814

7,48

6

Великобританія

129790

189000

0,69

0,08

1,75

459750

62698

7,33

7

Польща

69220

102620

0,67

0,13

1,12

184470

38768

4,76

8

Україна,

в т.ч. області:

117350

128857

0,91

0,35

0,42

171102

45634

3,75

9

  - Донецька

25180

11290

2,23

0,70

0,21

33083

4403

7,51

10

  - Луганська

14355

5429

2,64

0,95

0,15

15189

2258

6,73

11

  - Дніпропетровська

12076

10856

1,11

0,70

0,21

14341

3321

4,32

12

  - Запорізька

11830

3702

3,20

0,69

0,21

12613

1792

7,04

13

  - Львівська

1770

2483

0,71

0,48

0,30

2526

2541

0,99

 

- ефективний обмін інформацією між підприємствами кластеру та їх співробітниками;

- зниження витрат на придбання та розповсюдження нових знань та технологій;

- можливість зниження накладних витрат (наприклад, пов’язаних з орендною та земельною платою за не використовувані виробничі площі та ін.) для підприємств та організацій, що входять до кластеру.

Відома пропозиція щодо створення кластеру енергетичного машинобудування для Запорізького регіону, яка розглянута в [19, с.21], не була підкріплена кількісними розрахунками та не поєднувала в кластер всі зацікавлені підприємства та установи цієї області. Наслідком цього цей кластер виявляється недостатньо ефективним та на практиці не був реалізований.

Для підвищення ефективності реалізації ЕПР Запорізької області запропоновано в ній створити кластер з участю: енергетичних, електромашинобудівних та металургійних підприємств, науково-дослідних та проектно-конструкторських інститутів, вищих навчальних закладів. Назви цих підприємств, найменування видів основної продукції, що виробляється, та продукції, що споживається ними від інших підприємств даного регіону, приведені в табл.2.

 Ці підприємства формують енергетичний потенціал Запорізького регіону та повністю відповідають умовам [20] для створення та успішного функціонування кластеру:

1) наявність в регіоні підприємств, що взаємодіють між собою з питань купівлі та продажу, що використовують конкурентні переваги даної території та орієнтовані на прибуткові сектори виробництва регіону;

2) взаємодія між вказаними вище підприємствами щодо питань виробництва ними окремих комплектуючих виробів та матеріалів для загальної кінцевої продукції, що виробляється в регіоні;

3) наявність потужних науково-дослідницьких, проектно-конструкторських та технологічних центрів (інститутів) і навчальних центрів (університетів, академій, коледжів), що здійснюють підготовку високо кваліфікованих наукових, інженерних та технічних працівників для підприємств регіону;

4) розвинена інфраструктура регіону, що підтримує комплексний розвиток підприємств регіону (в т.ч. наявність інформаційно-технічних центрів, технопарків, промислових зон та ін.);

5) наявність торгово-промислових палат або промислових асоціацій, що забезпечують можливість співробітникам різних підприємств регіону зустрічатися між собою та обмінюватися провідним досвідом;

 

Таблиця 2. Найменування та види продукції підприємств, що входять до кластеру

Назва підприємств

Основний вид продукції, що випускається

Основний вид продукції, що отримується від підприємства кластеру

1

Дніпровська гідроелектростанція (ДГЕС)

електроенергія

-       дріт (кабель);

-       силові трансформатори;

-       вимірювальні трансформатори;

-       метал (сталь);

-       перетворювачі постійного та змінного струму;

2

Запорізька атомна електростанція (ЗАЕС)

електроенергія

3

ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»

метал (сталь)

-       дріт (кабель);

-       силові трансформатори;

-       вимірювальні трансформатори;

-       електроенергія;

-       перетворювачі постійного та змінного струму;

4

ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» («ЗАлК»)

 

алюміній

5

ПАТ «Запорізький кабельний завод» (ЗКЗ)

алюмінієвий та мідний кабель, сталеалюмінієвий дріт

-       електроенергія;

-       алюміній*;

-       сталь (проволока)*;

6

ПАТ «Запоріжтрансформатор» (ЗТЗ)

силові трансформатори

-    електроенергія;

-    метал (сталь);

7

ВАТ «Запорізький завод високовольтної апаратури» (ЗВА)

- вимірювальні трансформатори напруги та струму;

- високовольтні перемикачі*

-   - електроенергія;

-    метал (сталь);

 

 

8

ПАТ «Запорізький завод «Перетворювач»

-перетворювачі постійного та змінного струму;

- напівпровідникові вироби;

 

- електроенергія;

- алюміній;

- метал (сталь);

-  дріт (кабель);

- кремній;

9

ПАТ «Запорізький електроапаратний завод»

(ЗЕАЗ)

перетворювачі постійного та змінного струму;

- електроенергія;

- алюміній;

- метал (сталь);

-    дріт (кабель);

 

10

ЗАТ «Плутон»

перетворювачі постійного та змінного струму;

- електроенергія;

- алюміній;

- метал (сталь);

-    дріт (кабель);

 

11

ПАТ «Завод напівпровідників»

кремній

- електроенергія;

 

12

ПАТ «Спецгідроенергомонтаж»

монтажні та ремонтні роботи

- технічне завдання.

 

6) атмосфера загальної довіри та взаємного співробітництва, що пов’язана з наявністю у підприємств одного регіону спільних завдань, спрямованих на розвиток своєї території, покращення екології,   підвищення благоустрою населення;

7) сприяння регіональних органів влади до створення та розвитку кластерів.

Структура взаємозв’язків між підприємствами розглянутого енергетичного кластеру (по видам продукції, що поставляються та отримуються) зображена на рис.3. Подальше зміцнення взаємозв’язків по поставкам один одному необхідної продукції можливо при освоєнні на базі їх виробництв нових, затребуваних та конкурентоздатних видів продукції (високовольтних автоматичних перемикачів, дротів та ін.), виділених зірочкою (*) в табл.3.

Для проектно-конструкторських і науково-дослідних установ: ВАТ «Проектний інститут «Запорізький Промбудпроект», ВАТ «Український науково-дослідний інститут силової електроніки «Перетворювач», ПАТ «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування» (УІТ), ПАТ «Спеціальне проектне та конструкторсько-технологічне бюро «Запоріжгідросталь», – основним видом продукції, що випускається, є проектна документація, а в якості продукції, що отримується від інших підприємств кластеру, виступають технічні завдання на проект.

Для підприємств, що входять до кластеру, властиві в діючий час певні проблеми:

1) зношеність на 60-70% обладнання [21, с.44] (в т.ч. – силових трансформаторів, автоматичних перемикачів, дротів та кабелів) – для ДГЕС, ЗАЕС;

2) недостатньо ефективні енергетичні технології та обладнання, що використовуються на ВАТ «Запоріжсталь»;

3) в суттєвому ступені втрачено ринок вітчизняних споживачів для ряду підприємств: ПАТ «Перетворювач», ПАТ «ЗЕАЗ», ВАТ «ЗВА», ПАТ «ЗКЗ», ЗАТ «Плутон» - за причиною відсталості рівня обладнання та технології від відомих світових виробників аналогічної продукції (Siemens, ABB, Danfoss, Allen Bradley, Omron та ін);

4) у науково-дослідницьких, проектних та конструкторсько-технологічних інститутів, монтажних організацій скоротився попит на замовлення їх продукції: НДІ «Перетворювач» -  фактично не працює, на ПАТ «УІТ» - відбулося значне зниження обсягів замовлень, а ПАТ «Запоріжгідросталь» - переорієнтувався на іноземний (переважно російський) ринок;

5) навчальні вищі технічні заклади області (Запорізький національний технічний університет, Запорізька державна інженерна академія) зазнають значних труднощів з працевлаштуванням своїх випускників за причиною погіршення фінансового стану підприємств енергетичного, електромашинобудівного та металургійного секторів регіону, що входять до розглянутого кластеру.

Для оцінки потенціалу кластерізації на рівні Запорізького регіону необхідно виконати розрахунок за наступними індексними показниками, що встановлюють співвідношення між коефіцієнтами відповідно для регіону та країни [22, с.60]:

1) коефіцієнт локалізації галузевого виробництва (за обсягом виробленої та реалізованої продукції, імпортом та експортом, чисельності загального персоналу):

 

 ,                                                                 (13)

 

де   – коефіцієнт локалізації галузевого виробництва за обсягом виробленої (або реалізованої) продукції;

 –  питома вага галузі в структурі виробництва регіону;

Рис. 3. Схема взаємовідносин між підприємствами кластера

 ( - рух товару; е/е – електроенергія)

 

 –  питома вага галузі в структурі виробництва країни;

2) коефіцієнт душового виробництва в галузі :

 

,                                                                    (14)

 

де  – питома вага населення регіону в загальній кількості населення країни;

3) коефіцієнт спеціалізації регіону на галузевому господарстві :

 

.                                                            (15)

 

де  – питома вага валового регіонального продукту в сумарній величині валового регіонального продукту по країні.

На основі статистичних даних із [12-13; 23-26] та формул (13)-(15) приведені результати розрахунку індексних показників, які представлені в табл.3. Аналіз отриманих значень коефіцієнтів локалізації виробництва в промисловості Запорізької області дозволив визначити тенденції розвитку, передусім, галузі електроенергетики. Значення показників, розрахованих для електроенергетики, металургії та електромашинобудування перевищують одиницю, що свідчить про інтенсивність розвитку вказаних галузей в області та про високий потенціал для формування кластерів [22, с.59]. Слід також відмітити, що коефіцієнт локалізації електроенергетичного виробництва послідовно збільшується з 2007 по 2011 роки. Розрахунок коефіцієнтів спеціалізації доводить, що Запорізька область спеціалізується, головним чином, на електроенергетиці.

 

Таблиця 3.

Система кількісних показників, що відображають потенціал кластерізації основних

 видів промислових секторів Запорізької області

Найменування показника

Значення показника за рік, в.о.

2007

2008

2009

2010

2011

1

коефіцієнт  для основних галузей промисловості області:

- електроенергетика

3,6

3,6

4,1

4,1

4,2

- металургія

1,6

1,6

1,6

1,8

2,0

- електромашинобудування

2,3

2,9

3,7

2,8

3,1

2

коефіцієнт  для основних галузей промисловості області:

- електроенергетика

6,9

6,7

7,2

6,8

6,4

- металургія

3,0

2,9

2,7

2,9

3,0

- електромашинобудування

4,5

5,4

6,1

4,5

4,8

3

коефіцієнт  для основних галузей промисловості області:

- електроенергетика

5,9

5,9

7,0

6,8

7,7

- металургія

2,6

2,6

2,6

2,9

3,6

- електромашинобудування

3,9

4,8

5,9

4,5

5,8

 

Згідно з думкою відомого американського економісту М. Портеру, який запропонував форму організації підприємств у вигляді кластерів, вони повинні стати об’єктом державної політики з підвищення конкурентоспроможності регіональної політики [18, с.93]. Центральні та регіональні влади при цьому повинні виконувати роль каталізаторів, що здійснюють: сприяння регіональним підприємств до підвищення їх конкурентоспроможності; розвиток рівня технологій та виробництва цих підприємств; сприяння взаємовигідному економічному співробітництву між собою; створення в них умов для справедливого конкурентного середовища; обмеження монопольної діяльності, надання  певних пільг підприємствам кластеру або інвестицій на пільгових умовах.

При цьому для успішного функціонування кластерів регіональні влади повинні забезпечити виконання певних необхідних умов [18, с.94]:

1) децентралізацію управління та  демократизацію взаємовідносин між окремими підприємствами кластеру, які повинні залишатися самостійно господарюючими суб’єктами (що необхідно для збереження конкурентного середовища);

2) взаємодію між підприємствами кластеру, яка ґрунтується на взаємовигідній економічній співпраці;

3) заохочення прагнення підприємств кластеру вийти на ринки за межами кластеру при створенні ними конкурентоспроможної продукції;

4) зміну пріоритетів в управлінні: від галузевого управління –  к територіальному управлінню;

5) сприяння створенню кластерів, врахуванню інтересів всіх їх учасників, розв’язанню внутрішніх конфліктів між підприємствами кластерів;

6) планування діяльності кластерів в програмах розвитку регіону.

В рамках сприяння створенню розглянутого енергетичного кластеру в Запорізькій області

доцільно з участю регіональних органів управління передати Дніпровській ГЕС в постійне або тимчасове (на умовах оренди) використання електричних ліній (протяжністю до 5 км), які зв’язують Дніпровську ГЕС з металургійними та електромашинобудівними підприємствами кластеру: «ВАТ Запоріжсталь», ПАТ «ЗАлК», ПАТ «Перетворювач», ПАТ «ЗЕАЗ», ПАТ «ЗКЗ», ВАТ «ЗВА». При цьому на Дніпровській ГЕС в діючий час є достатньо обладнання і висококваліфікованих спеціалістів для забезпечення надійної експлуатації даних ліній. Це є умовою для подальшого транспортування електроенергії від виробника до кінцевого споживача за більш вигідною (наближеною до відпускної) ціною виробника на електроенергію (а не за встановленою для неї підвищеною ціною на оптовому ринку Україні).

Очікувані результати від створення запропонованого кластеру в Запорізькій області:

1) підвищення конкурентоспроможності провідних енергетичних та металургійних підприємств регіону (ДГЕС, АЕС, ВАТ «Запоріжсталь»), що буде досягнуто за рахунок прискореного впровадження високоефективної та енергозберігаючої техніки (економічних силових трансформаторів, напівпровідникових перетворювачів постійного та змінного струму, компенсаторів реактивної потужності, силових активних фільтрів та ін.), виробництво яких здійснюють електромашинобудівні підприємства регіону (ПАТ «ЗТЗ», ВАТ «ЗВА, ПАТ «Перетворювач», ПАТ «ЗЕАЗ», ЗАТ «Плутон») по вигідним для учасників кластеру цінам;

2) відновлення діяльності енергоємних підприємств (ПАТ «ЗАлК») за рахунок зниження для них тарифів на електроенергію при продажі її за відпускними цінами, наближеними до цін виробників – регіональних електричних станцій ДГЕС, ЗАЕС;

3) переорієнтація ряду підприємств на випуск нової та затребуваної продукції енергетичного призначення: високовольтних перемикачів – на ВАТ «ЗВА», сучасних напівпровідникових приладів (IGBT і IGCT) та модулів, перетворювачів на їх основі – на заводі «Перетворювач», сталеалюмінієвих високовольтних дротів та алюмінієвого кабелю – на ПАТ «ЗКЗ», – що призведе до стрімкого економічного росту (модернізації, розширення виробництва) цих підприємств;

4) підвищення інвестиційної привабливості для залучення фінансових ресурсів в підприємства, які входять до енергетичного кластеру, внаслідок успішного розвитку цих підприємств та короткострокових термінів окупності вкладених інвестицій в зазначених сферах діяльності підприємств;

5) для всіх підприємств кластеру підвищується попит на випуск їх продукції;

6) сприятливі умови для створення нових робочих місць, що визвано збільшенням обсягів виробництва на підприємствах кластеру.

 

Висновки

1. Додаткове введення до складу енергетичного потенціалу регіону потенціалу споживання енергоресурсів і потенціалу управління дозволяє в подальшому проаналізувати та оцінити такі важливі сторони ЕПР, як: по-перше, наявність в регіоні в достатній кількості споживачів енергоресурсів, що потрібно для стабільного функціонування власних підприємств - виробників енергоресурсів, та, по-друге, ефективність управління, що необхідно для успішного розвитку ЕПР.

2. На основі аналізу існуючих взаємовідносин між елементами ЕПР розроблено структурну схему вказаних взаємовідносин: по потокам енергії, грошовим потокам та управлінському впливу, - для Запорізької області України. Встановлено, що в діючий час основними управляючими (регулюючими) факторами в даній структурі є національний оптовий енергоринок та Національна комісія з регулювання енергетики.

3. Введений у використання новий економічний показник: «реалізований енергетичний потенціал», на відміну від відомих, здійснює інтегральну кількісну оцінку фактичного стану (за певний період часу – рік, місяць) енергетичного потенціалу регіону або країни, враховуючи в собі обсяги виробництва та споживання енергоресурсів за прийнятий період часу на даній території,   де значення потенціалу споживання енергоресурсів приведено до енергоємності валового внутрішнього продукту США.

4. Проведена в статті оцінка фактичного енергетичного потенціалу, яка досягнута за допомоги згаданого нового економічного показника, свідчить про те, що он дозволяє здійснити об’єктивне порівняння реалізованого енергетичного потенціалу як для різних країн світу, так і – для різних регіонів (із однієї або різних країн).

5. Запропоноване створення в Запорізькій області кластеру з участю: енергетичних, електромашинобудівних та металургійних підприємств, науково-дослідних та проектно-конструкторських інститутів, вищих навчальних закладів  цієї області, - дозволить дати «поштовх» к подальшому розвитку та підвищенню конкурентоспроможності цих підприємств та установ. Аналіз виконаних розрахунків (у вигляді кількісних показників: коефіцієнта локалізації виробництва продукції, коефіцієнта душового виробництва продукції, коефіцієнта спеціалізації регіону на виробництві продукції) свідчить про доцільність та ефективність створення даного кластеру для Запорізької області.

6. Як слідує із аналізу значення розрахованого для Запорізької області коефіцієнту забезпеченості внутрішнього споживання основними видами паливно-енергетичних ресурсів власного видобутку, що дорівнює 3,2 в 2012 році, ця область характеризується в Україні найсприятливішими умовами для розміщення енергоємних підприємств (так як на території області розташовані великі підприємства – виробники дешевої електроенергії, більша частина з якої транспортується з втратами далі до інших областей України, що приводить при цьому до значного подорожчання ціни на електроенергію).

 

Список використаних джерел:

1. Лукашов Г.А. Методические подходы к оценке энергетического потенциала региона / Г.А. Лукашов //Электронный научный журнал «Нефтегазовое дело». – 2011. – №2. – С.347-354.

2. Логвиненко В.І. Підвищення ефективності використання енергопотенціалу регіону: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.10.01 «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» / В.І. Логвиненко. –  Донецьк, 2005. – 20 с.

3. Бушуев В.В. Энергоэффективность и качество жизни / В.В. Бушуев // Энергоэффективность: опыт, проблемы, решения. –  2002. –  №4. – С.32-38.

4. Руденко Л. Природно-рксурсний потенціал економічного зростання / Л. Руденко,            С. Лісовський // Вісник НАН України. – 2001. – №4.

5. Борисевич В.И. Экономика региона: учеб. пособие / В.И. Борисевич, П.С. Гейзлер,        B.C. Фатеев. – Мн.: БГЭУ, 2002. – 432с.

6. Мелешко Н.Н. Экономика отрасли. Учебно-методический комплекс дисциплин / Н.Н. Мелешко, Е.А. Головина. – 2011г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://portal. agun.kz/e-books/content/GJzyEVZOocnJLyo16p9P/pages/lek4.html.

7. Офіційний сайт Державного підприемства «Енергоринок». [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.er.gov.ua/doc.php?f=2608.

8. Письменна У. Особливості застосування показника енергомісткості ВВП як індикатора енергоефективності національної економіки / У.Письменна // Економіст. – 2010. – №6. – С.28-31.

9. Маслікевич М.Р. Сутність оцінки енергоефективності підприємства / М.Р. Маслікевич, Б.М. Сердюк // Актуальні проблеми економіки та управління. – 2011. – №5.

10. Віннікова О. Регіональний аспект стимулювання раціонального енергоспоживання / О. Віннікова // Вісник Тернопільського національного економічного університету. – 2011. – С.65-71.

11. Рейтинг енергоефективності областей України. – 2012. – C. 40-92. [Електроний ресурс]. – Режим доступу: http://www.energy-index.com.ua/uk/.

12. Валовий внутрішній продукт в 1990 – 2011рр. / Офіційний сайт Державного комітету статистики України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/ operativ2005/vvp/vvp_ric/vvp_u.htm.

13. Валовий регіональний продукт в 2004-2010 рр. / Офіційний сайт Державного комітету статистики України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:   http://www.ukrstat.gov.ua/operativ /operativ2008/vvp/vrp/vrp2008_u.htm.

14. Населення України в 1990-2012рр / Офіційний сайт Державного комітету статистики України // Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ 2007/ds/nas_rik/nas_u/nas_rik_u.html.

15. Офіційний сайт Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://mpe.kmu.gov.ua/fuel/control/uk/publish/category? cat_id=35081.

16. Топливно-энергетический комплекс стран мира. / Официальный сайт Российского энергетического агентства // [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://rosenergo.gov.ru/ activity/analitics/tek_stran_mira/.

17. Баланс энергоресурсов за 2010г. / Официальный сайт Федеральной службы государственной статистики // [Электронный ресурс]. – Режим доступа:  http://www.gks.ru/ free_doc/new_site/business/prom/en_balans.htm.

18. Ускова Т.В. Развитие региональных кластерных систем / Т.В. Ускова // Региональная экономика. – 2008. – №1(1). – С.92-104.

19. Богма О.С. Кластер енергетичного машинобудування – шлях до вирішення проблем енергетичного господарства Запорізького регіону / О.С. Богма // Держава та регіон. Серія: Економіка та підприємництво. – 2008. – №1. – С.21-25.

20. Дранев Я.Н. Кластерный подход к экономическому развитию территорий // Практика экономического развития территория: опыт ЕС и России. – М.: Сканрус, 2001. – 144с.

21. Енергоефективність та відновлювані джерела енергії / Під заг.ред. А.К. Шидловського.– Київ.: Українські енциклопедичні знання, 2007. – 560с.

22. Ермолина Н.А. Анализ готовности аграрного сектора экономики Челябинской области к кластерному развитию / Н.А. Ермолина // Вестник Челябинского государственного университета. Экономика. Вып.28. – 2010. – №26 (207). –  С.57-64.

23. Виробництво основних видів промислової продукції за 2003–2011 роки / Офіційний сайт Державного комітету статистики України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2006/pr/prm_ric/prm_ric_u/vov2005_u.html.

24. Обсяги реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) за 2001-2011 роки / Офіційний сайт Державного комітету статистики України // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2007/pr/orp_rik/orp_06_u.htm.

25. Обсяг реалізованої промислової продукції (робіт, послуг) за основними видами діяльності за 2004-2011 роки / Офіційний сайт Головного управління статистики у Запорізькій області // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.zp.ukrstat.gov.ua/images/ stories/Real_2004-2011_1.pdf.

26. Виробництво основних видів промислової продукції за 2003–2011 роки / Офіційний сайт Головного управління статистики у Запорізькій області // [Електронний ресурс]. – Режим доступу:  http://www.zp.ukrstat.gov.ua/images/stories/Virob_prod_2003-2011.pdf.

 Стаття надійшла до редакції 13.03.2013 р.