УДК: 336.1

 

І. Р. Гавришків,

к. е. н., доцент кафедри міжнародних фінансів

Тернопільського національного економічного університету

 

ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА СТАН ПЛАТІЖНОГО БАЛАНСУ КРАЇНИ  ТА ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО  РЕГУЛЮВАННЯ

 

I. Gavryshkiv,

PhD, assistant professor of international finance

Ternopil National Economic University

 

FACTORS OF INFLUENCE OF  STATE BALANCE AND PECULIARITIES OF ITS REGULATIONS

 

 У статті  визначено фактори, що впливають на рівновагу платіжного балансу, охарактеризовано  його стан  в Україні та запропоновано методи за рахунок, яких можна мінімізувати його дефіцит.

 

The article outlines the factors that affect the balance of payments, described his situation in Ukraine and methods by which you can minimize its deficit.

 

Ключові слова. Платіжний баланс, дефіцит платіжного балансу України, негативне сальдо,фінансування дефіциту платіжного балансу та особливості його регулювання.

 

Keywords. Balance of payments, balance of payments deficit of Ukraine, the deficit, funding deficits and peculiarities of its regulation.

 

 

Актуальність теми. В умовах глобалізації світової економіки зростають міжнародні обороти товарів і послуг, прискорюється рух капіталів і фінансових ресурсів, загострюється проблема рівноважного стану національних економік. Інформаційною базою для розробки стратегії і тактики зрівноваження міжнародних валютно-фінансових і кредитних відносин слугує платіжний баланс, порушення рівноваги якого є одним з визначальних чинників дестабілізації еко­номіки країни. Регулювання  рівноваги  платіжного балансу є важливим стратегічним завданням держави та уряду, набагато важливішим по своїй суті, ніж його фінансування . Для реалізації такого завдання виникає потреба у першочерговому визначенні чинників  впливу на рівновагу балансу та його оптимізації.

Аналіз останніх публікацій. Проблемам зовнішньоекономічних зв’язків України та вивченням ролі платіжного балансу в системі світогосподарських зв’язків України та регулювання його рівноваги присвячені численні праці українських вчених: Т. Алєксєевої, А. Барсєгяна, С. Боринця,  В. Будкіна, О. Василика, С. Гасіма, В. Гейця, В. Гондюла, О. Довгаля, В. Засадко, Є. Корнієнко, Ю. Козака, В. Левківського, І. Пузанова, О. Рогача, В. Сідорова, С. Слишову, А. Філіпенка, В. Шевчука, С. Якубовського та ін.

Разом з тим, розв’язання дослідницьких проблем щодо формування та регулювання платіжного балансу  України  й досі залишається невирішеними.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є виявлення впливу чинників на формування платіжного балансу країни, характеристика його теперішнього стану в Україні та  дослідження особливостей регулювання.

 Платіжний баланс є одним з об’єктів державного регулювання. Поляризація стану платіжного балансу країни посилює нестабільність валютних курсів, переливи капіталу, негативно впливає на грошовий обіг і в результаті на економіку. При цьому стихійний механізм вирівнювання платіжного балансу через автоматичний процес цінового регулювання діє вкрай слабо. Тому відновлення рівноваги міжнародних розрахунків вимагає цілеспрямованих державних заходів. Врівноважування балансу міжнародних розрахунків входить до числа головних цілей економічної політики держави поряд із забезпеченням темпів економічного зростання, боротьбою з інфляцією і безробіттям.

Дефіцит платіжного балансу, вибір державного впливу та інструментів регулювання зводиться до таких варіантів [1,2]:

- так звану політику дефляції, тобто обмеження бюджетних видатків переважно на загальносуспільні цілі, «заморожування» цін та виплат по заробітній платі. Її складовими виступають фінансові та грошово-кредитні інструменти – зміна облікової ставки національного Банку, кредитні обмеження, встановлення меж зростання грошової маси;

- девальвацію, спрямовану на стимулювання експорту і стримування імпорту продукції;

- валютні обмеження, пов’язані з блокуванням інвалютної виручки експортерів, ліцензуванням, продажем іноземної валюти імпортерам;

- фінансова і грошово-кредитна політика, що полягає у виділенні бюджетних субсидій експортерам, підвищенні імпортних зборів, мит на імпортні товари, відміні податку з відсотків, що виплачуються країнам - власникам цінних паперів, з метою надходження капіталів у країну.

Для платіжного балансу існує низка різнопланових проблем, – економічні, політичні, психологічні [3]. Окрім того, велике значення має ступінь втручання держави в економіку.

Платіжний баланс прямо і пропорційно пов'язаний із процесом відтворення [3]. Прямо цей процес вплив на формування платіжного балансу, а пропорційно через діалектичну взаємодію з курсами валют, емісію, станом золотовалютних запасів, зовнішню заборгованість.

Наявність позитивного чи від’ємного сальдо свідчить про значні диспропорції в платіжному балансі.  Такі системні диспропорції платіжного балансу можуть бути викликані зміною рівня цін на товари та послуги, структурними диспропорціями економіки в цілому, зміною рівня доходу населення, незалежним рухом великих мас капіталу.

Окрім того, на стан платіжного балансу  можуть впливати наступні фактори [ 2]:

- нерівномірність економічного і політичного розвитку країн, міжнародна конкуренція;

- циклічні коливання економіки;

- зростання закордонних державних витрат, пов'язаних з мілітаризацією економіки і військовими витратами;

- посилення міжнародної фінансової взаємозалежності;

- зміни в міжнародній торгівлі;

- вплив валютно-фінансових факторів;

- негативний вплив інфляції;

- торговельно-політична дискримінація окремих країн;

- надзвичайні обставини: неврожай, стихійні лиха, катастрофи

Подібні проблеми часто виникають в країнах, що розвиваються. Їх спеціалізація на постачанні на зовнішні ринки одного-двух сировинних товарів, при різкому падінні цін на сировину, може призвести до катастрофічного стану активної частини платіжного балансу, що практично повністю залежить від продажу сировинного товару. Ще одним поширеним порушенням рівноваги зовнішніх платежів є змінювання рівня доходу, різноспрямованість національних пріоритетів окремих країн, коли керівництво країни намагається одночасно вирішити внутрішні (зайнятість і ріст цін) і зовнішні (рівновага балансу) проблеми.

Доволі часто платіжний баланс опиняється «заручником» політики економічного зростання та розширення зайнятості. Інфляційна програма, що забезпечує ріст виробництва і зайнятості, одночасно буде призводити до збільшення диспропорцій платіжного балансу країни. Якщо в країні встановлений плаваючий валютний курс, це призведе до зниження курсу національної валюти, а при фіксованому курсі знадобиться залучення значних зовнішніх додаткових фінансових засобів.

Таким чином на платіжний баланс впливають наступні макроекономічні чинники – показники національного макроекономічного регулювання ( національний дохід, рівень відсоткових ставок, об’єм грошової емісії) та зовнішньоекономічні ( обмінний курс, стан золотовалютних резервів, торговий баланс).

Оцінки стану економіки України останнім часом мають багато інтерпретацій. З боку державних органів влади стан національного господарства оцінюється як бурхливе посткризове відновлення, ріст доходів бюджету та масштабних структурних реформах. З іншого боку, за оцінкою провідних вчених економістів є ризик другої хвилі фінансового кризи, девальвації національної валюти та банкрутстві банків.

 

А) 

Б)

Рис. 1. А) Динаміка рахунків платіжного балансу України; Б) Рахунок поточних операцій [4]

 

З кінця 2005-початку 2006 р. в Україні склалася ситуація, коли імпорт почав регулярно перевищувати експорт (рис. 1), а недолік валютної виручки успішно покривався за рахунок припливу інвестицій і позикових грошей з-за кордону. Цей притік був настільки суттєвим, що при негативному балансі експорту та імпорту, гривня була стабільною і зміцнювалась, а НБУ поповнював свої валютні резерви [3].

 

Рис. 2. Динаміка золотовалютних резервів України та імпорту товарів в Україну [4]

 

Крім того, вітчизняні науковці  зосереджують увагу на зростаючому зовнішньому борзі України, який вже становить більш ніж 84% ВВП (рис 3) та його наслідків на стан платіжного балансу країни.

 

Рис. 3. Динаміка зростання зовнішнього боргу України за секторами

 

Обсяги українського імпорту періоду з 2000 р. (рис. 2) в переважній більшості значно перевищують показники рівня золотовалютних резервів країни.

Протягом 2005-2011 рр. Україна продовжує нарощувати зовнішні запозичення. При чому банківський сектор має найбільшу заборгованість, яка продовжує зростати. Водночас простежується залежність між акумуляцією зовнішнього боргу банківською системою та погіршенням сальдо поточного рахунку платіжного балансу. Однак разом з тим очевидним є те, що існує гостра необхідність обмеження зовнішніх запозичень банківської системи зокрема та зовнішнього боргу загалом. Разом з тим негативне сальдо поточного балансу також потребує корегування, разом з інфляційними очікуваннями та зниженням відсоткової ставки. В даний період спостерігається динаміка зростання золотовалютних резервів країни.

Об’єм промислового виробництва за в 2011 р. зріс на 8,5%, а темпи росту ВВП в першому кварталі 2011 р. склали 5,3% [4].

В січні-травні 2011 року дефіцит поточного рахунку платіжного балансу України досягнув 2,292 млрд. дол. США у порівнянні з профіцитом на суму 410 млн. дол. США за аналогічний період 2010 р. За даними НБУ дефіцит поточного рахунку за 2011 р. збільшився за рахунок від’ємного сальдо торговельного балансу до 2,17 млрд. дол. США у порівнянні з позитивним сальдо на суму 49 млн. дол. США в 2010р [5].

У грудні 2011 року дефіцит платіжного балансу України скоротився до 91 млн. доларів у порівнянні з попереднім показником в  870 млн. доларів за оцінкою стану платіжного балансу НБУ.

При цьому кумулятивне негативне сальдо зведеного платіжного балансу за минулий рік склало  2448 млрд. доларів порівняно з позитивним в  5031 млрд. доларів за 2010 р.

За даними НБУ, платіжний  баланс в грудні профінансували за рахунок резервних активів. У той же час золотовалютні резерви України за вказаний період скоротилися на  61,4- до  31,7 млрд. доларів. Разом з тим, Міжнародний валютний фонд прогнозував дефіцит платіжного балансу на рівні в 5,3% в нинішньому році, порівняно з 3,8% у минулому.

В цілому за минулий рік дефіцит поточного рахунку збільшився в 3,1 рази - до  9,3 млрд. доларів (5,5% від ВВП), у порівнянні з  3 млрд. доларів (2,2% від ВВП) в 2010 році. За оцінкою НБУ головними факторами  росту є збільшення вартісних обсягів імпорту енергоносіїв (на  8,8 млрд. доларів у порівнянні з 2010-м), розширення внутрішнього попиту, пов'язаного з реалізацією низки інвестиційних проектів (імпорт продукції машинобудування збільшився на  7,3 млрд. доларів), погіршення у другому півріччі зовнішньої кон'юнктури на світових товарних ринках, збільшення виплат доходів по інвестиціям (на  2,5 млрд. доларів)[4,5].

Головною проблемою дефіциту платіжного балансу була готівкова валюта, яка «втекла» з банківського сектора. Дефіцит поточного рахунку Україна в минулому році може збільшитися до 4,5% від ВВП. Планувалося, що дефіцит буде покритий за рахунок профіциту фінансового рахунку і не загрожує гривні. При цьому, профіцит з фінансових та капітальним рахунками в Україну в грудні виріс на 89% - до  1,1 млрд. доларів, у той час як листопадовий показник становив  580 млн. доларів.

 Збільшення профіциту було в першу чергу обумовлено зростанням надходжень прямих іноземних інвестицій (до  842 млн. доларів) і обсягів чистих залучень реального сектора по кредитах і облігаціях (до 1,6 млрд. доларів). Крім того, скоротився приріст готівкової валюти поза банками.

Банківський сектор продовжує скорочувати свою зовнішню заборгованість за кредитами і облігаціями (чисті виплати в грудні склали  942 млн. доларів), а також урядом було вироблено планове погашення облігацій внутрішньої державної позики на  600 млн. доларів.

Висновки. Таким чином, без масштабних цілеспрямованих заходів не доводиться сподіватися, що темпи зростання доходів держбюджету будуть адекватні темпам зростання витрат на обслуговування платіжного балансу. У той же час необхідність термінової мобілізації значних ресурсів для поточних виплат по платіжному балансу може привести до істотної корекції ринкових макрорегуляторів, шляхом посилення режиму зовнішньоекономічної діяльності, введення валютних обмежень, повернення до кредитної емісії, обмеження незалежності НБУ і т. д. є важливим об'єктом регулювання як всередині держави, так і в міждержавних відносинах.

Ефективності у збалансуванні платіжного балансу Україні доцільно досягти, застосовуючи такі заходи:

1. Мобілізувати кошти на світовому ринку капіталів у вигляді кредитів банківських консорціумів, облігаційних позик. У зв'язку з цим активно беруть участь комерційні банки (особливо євробанки) в покритті дефіциту платіжного балансу.  До тимчасових методів покриття дефіциту платіжного балансу ставляться також пільгові кредити, отримані країною по лінії іноземної допомоги.

2. Ліквідація внутрішніх економічних диспропорцій шляхом активізації державного регулювання фінансової сфери, посилення державного контролю за цінами та заробітною платою.

3. Регулювання платежів і надходжень по так званим «невидимим» операціям.

4.  У зв’язку з активним залученням іноземних кредитів для балансування платіжного балансу зовнішня заборгованість стала глобальною проблемою. Остаточним методом балансування платіжного балансу служить використання офіційних валютних резервів та резерви конвертованої іноземної валюти.

 

Використана література:

1. Корнієнко Є. С. Загальні положення та методи прогнозування платіжного балансу, їх застосування для оцінки платіжного балансу України на 2002 рік [Текст] / Є.С. Корнієнко // Финансовые риски, 2002. - №1-2(29). – с. 41-50.

2. Лук’яненко І. Системне моделювання показників бюджетної системи України: Принципи та інструменти [Текст]: монографія. / І. Лукяненко. – К.: Видавничий дім «Києво-Могилянська Академія», 2004. - 584 с.

3. Пузанов І. І. Формування умов зовнішньої торгівлі України [Текст]: монографія  /І.І. Пузанов — К. : ВЦ «Київський університет», 2002. – 367 с.

4. Статистика платіжного балансу. Національний банк України [Електронний ресурс].– Режим доступу http://bank.gov.ua/Statist/index_PB.htm (15.01.2012).

5. Шевчук В.О., Копич Р.І. Вплив сальдо бюджету на макроекономічні показники [Текст] / В.О. Шевчук // Фінанси України,2009. ─ № 3. ─ С. 3-12.

6. Якубовський С.О., Родіонова Т.А. Зовнішня заборгованість як фактор нестабільності банківської системи України [Текст] / С.О. Якубовський, Т.А. Родіонова // Постсоціалістичні країни в умовах світової фінансово-економічної кризи. Збірник наукових праць конференції: частина І. Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, 2009. – С. 23-26.

 Стаття надійшла до редакції 18.05.2013 р.