УДК 004(049.3):353

 

О. Ю. Терещенко,

аспірант, Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка

 

ЕКСПЕРТНЕ ОЦІНЮВАННЯ ВАЖЛИВОСТІ КРИТЕРІЇВ РІВНЯ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ В СИСТЕМІ РЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ

 

O.Yu. Tereshchenko,

candidate, Poltava National Technical University named after Yuriy Kondratyuk

 

EXPERT ASSESSMENT CRITERIA IMPORTANCE LEVEL OF INFORMATION IN THE SYSTEM OF REGIONAL GOVERNANCE

 

Експертне оцінювання важливості критеріїв рівня інформатизації в системі регіонального управління. Розглядаються: критерії рівня інформатизації регіонального управління, визначення важливості даних критеріїв на основі методу експертного опитування.

 

Expert assessment criteria importance level of information in the system of regional governance. Considered: criteria for level informatization of regional-management, identifying the importance of these criteria to the skeleton method expert survey.

 

Ключові слова: інформатизація, рівень інформатизації, регіональне управління, експертне оцінювання.

 

Keywords: informatization, informatization level, regional management, expert evaluation.

 

 

Актуальність проблеми. Актуальність дослідження вагомості критеріїв рівня інформатизації не викликає сумнівів, так як у сучасному українському суспільстві інформатизація є важливим засобом організації і регулювання приватної й суспільної життєдіяльності, однією із форм закріплення і розповсюдження знань,  дієвим інструментом і «матерією» управління. Тому рух до «інформаційного суспільства» ще більше підсилює роль інформації у вирішенні будь-яких людських проблем. У таких умовах отримання нової інформації, збереження і пошук вже створеної, адекватне розуміння та вкрай необхідне використання інформації стає складною справою, яка вимагає часу, сил і засобів, створення спеціальних структур чи систем, застосування найновішої техніки і технології в усіх організаціях суспільного розвитку та управління. Звичайно, що інформація, як сукупність будь-яких даних, фактів, свідчень, характеристик про відповідні явища, процеси, відносини, події, зібраних і систематизованих у необхідних для використання формах, складає основу управління будь-то організацією, фірмою, регіоном чи державою. Адже, управлінські процеси – це пошук, фіксація, аналіз, оцінювання, закріплення, розповсюдження соціальної інформації, тобто тієї інформації, яка пов’язана з відображенням, пізнанням і перетворенням різних форм життєдіяльності людей. Проте, і це найважливіше, що в управлінні взагалі відбувається взаємодія не з усією інформацією, а тільки з тією, яка безпосередньо необхідна для формування управлінських впливів. Мова йде про управлінську інформацію, розвиток інформаційних технологій, Національну програму інформатизації. Прикладна значущість поняття рівня інформатизації пов’язана не тільки з процесом керованості інформатизацією як галузі, але і в цілому з рішенням завдань інтенсифікації розвитку суспільства, побудовою ефективних інформаційних систем, підготовкою кадрів для індустрії інформатизації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемам інформатизації, інформаційного забезпечення та впровадження інформаційних технологій у різні сфери суспільної діяльності присвятили багато робіт вітчизняні та зарубіжні вчені, такі як  Г. Маслова , О. М. Томашевський, Г. Г. Цегелик, М. Б. Вітер, В. І. Дудук [5], А. В. Шевчук [2], П. С. Клімушин, О. В. Орлов,       А. О. Серенок [1] та ін. Але в їх працях недостатньо уваги приділено власне оцінюванню рівня інформатизації того чи іншого об’єкту управління, що є дуже важливим при розробленні проектів інформатизації.

Постановка завдання. Визначення та дослідження критеріїв рівня інформатизації, проведення експертного оцінювання значущості критеріїв рівня інформатизації регіонального управління.

Виклад основного матеріалу. Перш ніж перейти безпосередньо до методики, зупинимося на понятті рівня інформатизації. У науковій літературі переважно розглядається поняття інформаційно-обчислювального потенціалу спеціалізованих організацій типу обчислювальних центрів.

Як правило, у працях учених потенціал ідентифікується з поняттям виробничої потужності і визначається як комплекс параметрів, що характеризують здатність інформаційно-обчислювальної системи або систем вирішувати завдання, що висуваються перед ними повсякденною практикою.

Дослідження потенціалу, безсумнівно представляє інтерес при управлінні інформатизацією, однак є низка моментів.

У зв’язку зі змінами форм використання обчислювальної техніки  (котрі виявилися в переході від використання «великих ЕОМ» на крупних обчислювальних центрах, до автоматизованих робочих місць, при якому виникає новий активний фактор-кваліфікація користувачів) з’являється необхідність коригування колишніх підходів до розрахунку потенціалу. Крім того, для цілей управління більш важливим, на наш погляд, є оцінювання не стільки потенціалу, скільки ступеня реалізації цього потенціалу, тобто рівня інформатизації.

Рівень інформатизації для будь-якого об’єкта (країна, конкретний регіон, виробництво, дослідницька група і т.д.) вимірюється в просторі деяких основних факторів. Значущість виділених факторів у формуванні рівня інформатизації різна. Зокрема, за цим показником об’єкти можуть порівнюватися між собою, а зміна рівня інформатизації дозволяє будувати та аналізувати його динаміку за виділений часовий період. За допомогою показника рівня інформатизації можна вирішувати завдання порівняльного аналізу щодо можливості об’єктів інформатизації вирішувати певний клас завдань.

Зупинимося детальніше на розробленні методики оцінювання рівня інформатизації на основі методу багатовимірних ранжувань. Для вимірювання рівня інформатизації з урахуванням сучасного етапу розвитку інформатизації можна скористатися досить обмеженим переліком параметрів. На підставі професійно-логічного аналізу з безлічі теоретично можливих параметрів був здійснений відбір придатних для використання їх в якості критеріїв оцінки рівня інформатизації в системі регіонального управління:

- рівень технічного оснащення;

- технологічний рівень інформаційних систем;

- стан баз даних інформаційних систем;

- рівень комп'ютерної грамотності користувачів;

- кваліфікація фахівців – інформатизаторів.

Кожен з вказаних критеріїв, за винятком двох останніх, розгортається до більш детальних вимірників (параметрів).

Рівень технічного оснащення представляє собою кількість персональних ЕОМ  з характеристикою потужностей процесора, чіпсету та обсягу оперативної пам'яті. Крім цього, сюди включаються кількість і характеристики периферійних пристроїв, включаючи принтери та сканери, а також пристрої для передачі даних по телекомунікаційних мережах (модеми).

Технологічний рівень описується кількістю наявних автоматизованих робочих місць (АРМів), що базуються на текстових процесорах, електронних таблицях, системах управління базами даних, а також наявністю телекомунікаційних та локальних комп'ютерних мереж.

Стан баз даних визначається наявністю документографічних, фактографічних і повнотекстових баз даних, експлуатованих в мережевому або не мережевому (локальному) режимах з оцінкою їх якості.

Цілком зрозуміло, що кожен із критеріїв інформатизації, а тим більше окремі основні складові, по різному впливають на рівень інформатизації об'єкта регіонального управління. Для визначення критеріїв, що описують рівень інформатизації, доцільно використовувати адитивне правило його формування з основних складових з урахуванням значущості (ваги) кожної складової:

 

                                             (1)

 

де:   - значення i - гo критерію для k -го об'єкту спостереження;

– значення j-ї складової i-гo критерію для k - го об'єкту спостереження;

– вага j-ї складової;

– кількість складових для i-гo критерію.

 

Таким чином, для розрахунку критеріїв, за допомогою яких можна оцінювати рівень інформатизації об'єктів регіонального управління слід, крім збору інформації за основними їх складовими, визначити також ваги (важливість) кожної складової.

Однією з ефективних методик для вирішення завдання порівняння важливості окремих складових, є експертне опитування.

У зв'язку з тим, що збір інформації пов'язаний з великими витратами часу і засобів, виникає серйозне завдання апріорної оцінки інформативності ознак. Для вирішення такого питання може бути використаний узагальнений досвід фахівців. Дуже зручною формою залучення цього джерела апріорної інформації є анкетне опитування. За допомогою широкого опитування провідних фахівців можна виявити оцінки значущості ознак і на основі них встановити, чи слід за такою чи іншою ознакою збирати інформацію.

Можливі різні способи організації анкетного опитування. Найбільш часто на практиці вдаються до наступного. Дослідник заздалегідь складає перелік ознак для кожного критерію, а завдання експерта зводиться до їх ранжування за ступенем впливу на зазначений критерій [4] .

Слід розрізняти два способи ранжування при використанні подібних анкет. Якщо число ознак відносно невелике (не більше 12 – 15), то кожному експерту пропонують розташувати ознаки в ряд по мірі зміни ступеня їх впливу на критеріальний показник. У цьому випадку число місць дорівнює числу ознак, і відповідь експерта є сувора послідовність ознак. Місце, що займає ознака в його ряду, і є його ранг. Якщо опитуваному не вдається розділити вплив деяких факторів, останнім присвоюється один і той же ранговий номер.

При великому числі ранжованих ознак заздалегідь встановлюється число градацій шкали оцінок (число місць), і на одне місце експерт поміщає кілька ознак. Вибране число місць не повинно бути надмірно великим, бо це може викликати суб'єктивні труднощі у визначенні порядку розташування ознак.

Аналіз результатів анкетного опитування починається зі складання зведеної таблиці. На перетині кожного рядка і стовпця вказується місце, присуджене і-й ознаці j-м експертом.

Після зведення результатів анкетного опитування переходять до їх статистичної обробки. Елементом статистичної сукупності тут є окрема анкета.

При виборі математичного апарату для аналізу результатів анкетного опитування необхідно враховувати специфічні особливості інформації подібного типу.

По-перше, оцінки за бальною шкалою (відповіді експертів) не є кількісними ознаками, вони являють собою лише вимірювання за шкалою порядку (ординальної). Ця шкала допускає співвідношення рівність-нерівність і більше – менше і не допускає арифметичних операцій над рангами. Можливість виконання окремих арифметичних дій у кожному конкретному випадку вимагає спеціального обґрунтування.

По-друге, при заповненні анкети експерт вирішує не ряд одновимірних задач про місце кожної ознаки окремо, а одну багатовимірну задачу про відносне розташування всіх ознак набору. Результати оцінки місця окремих ознак взаємозалежні. Вони змінюються зі зміною запропонованого для ранжування набору ознак.

І нарешті, по-третє, колективна думка про порядок ознак може бути обґрунтовано встановлено лише за умови досить хорошої узгодженості відповідей опитуваних фахівців. Тому обробка результатів анкетного опитування включає оцінку ступеня узгодженості думок експертів і виявлення причин неоднорідності.

Таким чином, при статистичному аналізі матеріалів опитування доводиться працювати з багатовимірними величинами, виміряними по ординальній шкалі, і одна з основних задач аналізу – оцінка ступеня узгодженості, близькість цих багатовимірних величин.

Дослідження ступеня узгодженості відповідей за окремими ознаками проводиться таким чином:

а) побудова матриці f_ij – число відповідей про присвоєння i-й ознаці j-го місця;

б) оцінка ступеня узгодженості відповідей експертів є величина додаткова оцінці рівня варіації ознаки, позначимо її 

 

                             (2)

 

де:  - число місць, що займає і-а ознака;

 - число відповідей про привласненні і -й ознаці j -го міста.

Аналіз характеру розподілів за окремими ознаками дозволяє висунути попередню гіпотезу стосовно різних думок:

1) розподіл має одну вершину, ступінь узгодженості висока, різні думки, викликані випадковими причинами;

2) проглядаються кілька вершин, є припущення про наявність декількох груп експертів з різними думками;

3) відповіді порівняно рівномірні розташовуються по всій шкалі оцінок, немає чітко виражених вершин, ступінь узгодженості мала. Можна припустити, що або:

а) в анкеті нечітко формулюється ознака;

б) надмірно багато градацій шкали;

в) існує некомпетентність експертів у питанні;

г) об'єктивна складність питання.

Дослідження загальної узгодженості відповідей. Пропонує введення міри подібності пари експертів. При суворому ранжуванні ознак, як правило, використовується так званий коефіцієнт кореляції рангів

 

                                     (3)

 

Середня міра узгодженості відповідей опитаних фахівців вимірюється коефіцієнтом конкордації Кендала і Сміта (W)

 

                                          (4)

 

n – число експертів;

m – число ознак (рангів);

 

              (5)

 

Значущість коефіцієнта конкордації встановлюється за допомогою  критерію Пірсона  з  m-1 вільними ступенями:

 

                                                                             (6)

 

У результаті розрахунків отримуємо квадратну матрицю заходів близькості експертів за характером відповідей. Наступний етап полягає в дослідженні цієї матриці і при необхідності розбиття її на однорідні групи експертів.

Оцінка колективної думки проводиться за наявності однакових відповідей. Для вибору компетентної думки користуються матрицею заходів подібності. Представником групи слід вважати того експерта, у якого сума оцінок близькості його відповідей з усіма іншими експертами буде найбільшою, тобто згода якого з усіма членами групи більша, ніж в інших експертів. Ранжування ознак в однорідних групах проводилась у відповідності з думкою «лідера», тобто того експерта, згода якого з усіма членами групи більша, ніж в інших експертів.

Зупинимося на аналізі результатів анкетування експертів з питання важливості окремих складових критеріїв рівня інформатизації та критерію інформатизації в цілому. Проілюструємо описаний підхід до оцінки важливості окремих складових критеріїв інформатизації, а також самих критеріїв, який складається з декількох етапів. В даній статті детально розглянемо, саме, перший етап роботи, який містив процедуру експертної оцінки важливості критеріїв рівня інформатизації за шкалою від 0 до 1, причому більша оцінка означає більшу значимість. Для даної процедури були задіяні 30 експертів з числа висококваліфікованих фахівців обласного та територіальних служб інформатизації органів управління. У таблиці 1 наведено проміжні результати, що дозволяють здійснити попередню оцінку узгодженості думок експертів, а також попереднє ранжування. Спостерігається така картина. Технологічним рівнем і рівнем технічного оснащення переважно віддаються перші два місця, тобто експерти оцінюють їх як найбільш важливі. Правда, варіація місць у критерії «технологічний рівень» нижча, ніж у критерії «рівень технічного оснащення», оскільки останньому кілька експертів привласнили 3 місце.

 

Таблиця 1. Розподіл думок експертів по важливості критеріїв рівня інформатизації

 

Майже діагональний вигляд матриці свідчить про високий ступінь узгодженості експертів. Особливо це проявляється в оцінці четвертого критерію (кваліфікації фахівців – інформатизаторів, що працюють в органах управління). Цьому критерію приписуються останні за важливістю місця, причому більше 2/3 експертів називають його найбільш незначним. Це пов'язано з тим, що розширилася практика залучення висококваліфікованих фахівців за договорами на виконання робіт зі створення інформаційних систем, зважаючи на низьку оплату праці в органах управління для фахівців такої предметної області.

Певні труднощі викликають в експертів критерії «стан баз даних» і «рівень комп’ютерної грамотності організації». По першому ми бачимо заповненими всі місця, а по другому – 4 з п'яти. І важливість цих двох критеріїв знаходиться десь між 3 і 4 місцями.

Дослідження погодженості відповідей експертів по всіх 5 критеріях одночасно приводить до наступного значення коефіцієнта конкордації W = 0,72. Розраховане емпіричне значення критерію Х² = 86,69 дозволяє стверджувати, що з 95% надійністю думки експертів про порядок значимості критеріїв узгоджені. І, отже, формальних обмежень на пошук об’єктивного ранжування за опитуванням експертів немає. Однак більш детальний аналіз показує, що відповіді більше 70% експертів утворюють дві кількісно однакові абсолютно однорідні підгрупи. У них ранжування такі:

 

Таблиця 2. Ранжування критеріїв по групам

 

Судження в обох групах збігаються тільки по кваліфікації фахівців – інформатизаторів. Важливість усіх інших критеріїв варіює з точністю до одного місця.

Якщо орієнтуватися на середній ранг, а це допустимо, оскільки, як ми вже показали, думки усіх експертів статистично добре узгоджені, то важливість критеріїв (Q) буде такою:

 

Таблиця 3. Критеріальний середній ранг

 

Оскільки ранжування критеріїв по середньому рангу в точності збіглося з результатами ранжування групи 1, то його можна прийняти за остаточне.

 

Висновки

Дослідження дало можливість визначити критерії рівня інформатизації об’єктів регіонального управління. Проведене експертне опитування та оцінювання важливості критеріїв інформатизації показали досить високу ступінь узгодженості експертів-фахівців, а отже, ознаки (критерії) рівня інформатизації визначені правильно, і на їх основі можна збирати інформацію по різних суб’єктах регіонального управління. У подальших дослідженнях буде розглянуто наступний етап визначення важливості критеріїв рівня інформатизації, який полягає в експертному оцінюванні параметрів, з яких складаються визначені критерії рівня інформатизації (технічного оснащення, технологічного рівня і стану баз даних) та зборі кількісних показників про наявність та характеристику технічного і технологічного оснащення, кількості і стану баз даних по об’єкту дослідження, в якості якого обрано регіональні органи управління.

 

 

Використана література.

1. Клімушин, П. С. Інформаційні системи та технології в економіці : [навч. посіб.] / П. С. Клімушин, О. В. Орлов, А. О. Серенок– Х. : Вид-во ХаРІ НАДУ «Магістр», 2011. – 448 с.

2. Шевчук, А. В. Інформаційні технології в забезпеченні соціально-економічного розвитку регіону [Текст]: (монографія) / А. В. Шевчук ; відп. ред. : Л. К. Семів. − Л.: 2007. − 139 с.

3. Информационные технологи: [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://tpl-it.wikispaces.com

4. Саркисьян, С. А.  Теория прогнозирования и принятия решений: [учебное пособие] / Саркисьян С. А., Каспин В. И., Лисичкин В. А., Минаев Э. С., Пасечник Г. С. – М.: "Высшая школа", 1977.- С.149-195

5. Інформаційні технології та моделювання бізнес-процесів : [навч. посіб.] / О. М. Томашевський, Г. Г. Цегелик, М. Б. Вітер, В. І. Дудук. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 296 с.

 

 References.

1. Klimushin, P. S. Informaciini sistemi ta texnologii v ekonomici : [navch. posib.] / P. S. Klimushin, O. V. Orlov, A. O. Serenok– X. : Vid-vo XaRI NADU «Magistr», 2011. – 448 s.
2. SHevchuk, A. V. Informaciini texnologii v zabezpechenni social`no-ekonomichnogo rozvitku regionu [Tekst]: (monografiya) / A. V. SHevchuk ; vidp. red. : L. K. Semiv. − L.: 2007. − 139 s.
3. Informacionnye texnologi: [Elektronnii resurs]. – Rezhim dostupu: http://tpl-it.wikispaces.com
4. Sarkis`yan, S. A. Teoriya prognozirovaniya i prinyatiya reshenii: [uchebnoe posobie] / Sarkis`yan S. A., Kaspin V. I., Lisichkin V. A., Minaev E. S., Pasechnik G. S. – M.: "Vysshaya shkola", 1977.- S.149-195
5. Informaciini texnologii ta modelyuvannya biznes-procesiv : [navch. posib.] / O. M. Tomashevs`kii, G. G. Cegelik, M. B. Viter, V. I. Duduk. – K. : Centr uchbovoi literaturi, 2012. – 296 s.

 

Стаття  надійшла до редакції 12.07.2013 р.