EnglishНа русском

Ефективна економіка № 7, 2013

УДК 338. 45

 

В. В. Микитенко,

д. е. н.. проф., гол. наук. сп.,

ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», м. Київ

І. В. Драган,

к. е. н., с. н. с., ст. наук. сп.,

ДУ «Інститут економіки природокористування та сталого розвитку НАН України», м. Київ

Р. В. Кузьменко,

к. е. н., доц., зав. сектором

відділу проблем регуляторної політики та розвитку підприємництва Інститут економіки промисловості

НАН України, м. Донецьк

 

СТРУКТУРНО-ДИНАМІЧНІ ВИМІРИ ФУНКЦІОНУВАННЯ РЕАЛЬНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМКИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ЙОГО ІНКОРПОРАЦІЇ ДО ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КРАЇН МИТНОГО ТА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

 

V. V. Mukutenko,

Doctor of Economics, professor,

State Institution «Institute economics of natural resources and

sustainable development of the NAS of Ukraine", Kyiv

I. V. Dragan,

PhD in Economics (Candidate of Sciences),

State Institution «Institute economics of natural resources and

sustainable development of the NAS of Ukraine", Kyiv

R. V. Kyzmenko,

PhD in Economics (Candidate of Sciences),

Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine, Donetsk

 

STRUCTURAL AND DYNAMIC DIMENSIONS OF OPERATION OF THE REAL SECTOR OF ECONOMY OF UKRAINE IN THE CONTEXT OF ITS INCORPORATION TO THE FOREIGN TRADE OF THE CUSTOMS UNION AND THE EUROPEAN

 

У статті  розкрито потенційні загрози збалансованості  функціонування реального сектору економки та надано рекомендації по формуванню торговельно-економічних відносин України з Митним та Європейським  союзом.

 

Іn article considers the potential problems in the functioning of the real sector of economy and the recommendations on the formation of trade and economic relations between Ukraine and Customs Union  or European Union.

 

Ключові слова: зовнішньоекономічна діяльність, національна економіка, політика, промисловість, структурний розвиток.

 

Keywords: foreign trade, national economics, politics, industry, structural development.

 

 

Вступ

Розвиток ринкової економіки України, особливо її виробничого сектору, не призвів до очікуваних результатів суттєвого зростання ефективності виробництва. Навпаки, останніми роками цей напрям характеризується низкою негативних тенденцій, що відзначаються повільним зростанням обсягу інвестицій, низькою питомою вагою галузей, що виготовляють готову продукцію з високою часткою доданої вартості та переважанням у структурі виробництва підприємств сировинного характеру. Це не могло не позначитися на стані регіонального розвитку України, що відзначається нестабільністю економічної сфери та нестійкістю ринкових відносин, які призвели до значних трансформаційних зрушень у реальному секторі економіки. В результаті таких перетворень економіка України опинилась у принципово новому стані, який можна охарактеризувати як кризовий. При цьому, визнаємо, що більшість вітчизняних підприємств реального сектору економіки не має достатнього обсягу фінансових ресурсів навіть для забезпечення простого відтворення. Подібна ситуація спричиняє загрози наростання негативних економічних наслідків для економіки в цілому, підвищує ймовірність соціальних конфліктів та екологічних катастроф. У таких умовах очевидною стає необхідність системних досліджень усього комплексу проблем торговельних відносин України з країнами МС/ ЄЕП та ЄС.

Наукову базу дослідження становлять численні праці відомих вітчизняних і зарубіжних учених, а саме: О.М. Алимова, О.І. Амоші, Б.В. Буркинського, М.П. Бутка, Н.І. Верхоглядової, З.В. Герасимчука, В.М. Геєця, О.Г. Гранберга, М.І. Долішнього, С.І. Дорогунцова, В.І. Дубницького, Я.А. Жаліло, М.З. Згуровського, В.Ф. Іванюти, А.Б. Кондрашихіна, Ю.М. Манцевича, А.М. Федорищевої, Є.В. Хлобистова, С.М. Шкарлета та інших.

Постановка проблеми

Провести комплексний аналіз структури експорту/імпорту товарів та продукції національної промисловості у розрізі її зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) з двома найбільшими економічними партнерами Європейським і Митним союзом.

Результати

Об’єктивним є визнати імовірність настання певного переліку соціально-економічних проблем, обумовлених сучасними політичними зрушеннями, які стосуються змін стратегічної позиції нашої держави та відношення до проваджуваної, промислової політики в Україні. Цей факт стає очевидним за результатами аналізу сучасної географічної структури експорту/ імпорту товарів та продукції національної промисловості у розрізі її зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) з двома найбільшими економічними партнерами (наддержавним утвореннями) – Європейським і Митним союзом (МС), що свідчить, у першу чергу, про абсолютну перевагу експорто- орієнтованості національних РПК щодо поширення співпраці із країнами МС (табл. 1). Хоча, можна й відмітити і певне уповільнювання масштабів експортного обігу товарів національних товаровиробників у 2012 р. , що згенеровано упровадженням/ використанням, роз'єднаними за функціоналами і політичною відповідальністю за виконання цільових функцій, суб’єктами законодавчої гілки влади (однак, не виконавчої), засобів опосередкованого впливу на поширювання напрямів ЗЕД та їхнім коригування вихідних засад національних промислової стратегії. Поряд із тим, як внутрішні, так і зовнішні політичні сили допускають на власний розсуд та, відповідно, використовують опосередковано приватні критерії і дипломатичні можливості задля усунення «загального стану недосконалості» щодо убезпечення збалансованості функціонування економічної системи держави.

 

Таблиця 1.

Структурно-динамічні показники результатів зовнішньоекономічної діяльності реального сектору української економіки у 2009 – 2012 рр. *

Показники

Ретроспективний період, роки

2009

2010

2011

2012

Обсяг, млн. дол. США

Темп до попереднього року

Обсяг, млн. дол. США

Темп до попереднього року

Обсяг, млн. дол. США

Темп до попереднього року

Обсяг, млн. дол. США

Темп до попереднього року

Країни МС

17432,9

58,2

18740,6

139,1

26177,0

139,7

25302,6

96,7

Країни ЄС

9499,3

52,4

13051,9

137,4

17970,0

137,7

17081,3

95,1

Перевищення обсягу  МС до ЄС на, %

45,5

-

30,4

-

31,4

-

32,5

 

Відношення показників ЗЕД при за результатами співпраці з країнами МС до виконаних договорів із країнами ЄС

1,8

-

1,4

-

1,5

-

1,5

-

Джерело: Приведено авторами дослідження за даними джерела [1]

 

При цьому, відмітимо, що лише прикордонні зі РФ території України (Донецької та Луганської областей) протягом 2000 – 2013 рр. розвивали свою зовнішньоекономічну діяльність (ЗЕД) не лише із підвищеними темпами розбудови останньої (у відповідності до усталених міжнародних договорів про співробітництво), а й із генеруванням ознак щодо ущільнення взаємодії між суб’єктами господарювання з усіма країнами СНД. При цьому, співпраця між підприємствами реального сектору економіки держави в межах цих регіонів, зокрема, у 2008 – 2013 рр., провадилась без урахування поступового нарощення переваг політичних чинників (які акумулюються в межах українського економічного простору глобальною системою корпоративного управління) над економічними. Зауважимо, що найсуттєвіші експортні поставки у 2012 р. здійснювались до РФ – 25,6% від загального обсягу експорту ( залізничні локомотиви, чорні метали, механічні машини); Туреччини – 5,4% ( чорні метали, жири та олії тваринного або рослинного походження, добрива); Єгипту – 4,2% (зернові культури, чорні метали, жири та олії тваринного або рослинного походження); Польщі – 3,7% (чорні метали, руди, шлак і зола, насіння і плоди олійних рослин); Італії (чорні метали, насіння  і плоди олійних рослин, зернові культури); Казахстану (залізничні локомотиви, вироби з чорних металів, механічні  машини) – по 3,6%; Індії  – 3,3% (жири та олії тваринного або рослинного походження, палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки, добрива). Відтак, стверджуємо про таке: протягом останніх п’яти років (2009 – 2012 рр.) основні позиції українського експорту залишились, майже, незмінними.

Що стосується структури експорту, то у товарній структурі у 2012 р. переважали саме: чорні метали та вироби з них – тобто, 26,9 % (з них чорні метали  – 22,9%) від  загального обсягу експорту. Хоча, посвідчимо, що суттєву частку займали і: а) продукти рослинного походження  (13,4%, з них зернові культури – 10,2%); б) мінеральні  продукти (11,1% - з них палива мінеральні, нафта і продукти її перегонки – 5,3%); в) механічні та електричні машини (10,2%, де, механічні − 5,5%, а електричні  – 4,7%); г) засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби (8,7% - у т.ч. залізничні локомотиви – 6,0%); д) продукція хімічної та пов’язаних із  нею галузей промисловості (7,4%) тощо.

У цій відповідності (оскільки, експорт металопродукції України складає третину загального обігу експортних операцій держави) здійснено аналіз результативності управління розвитком металургійної промисловості та ідентифіковано її стратегічну позицію на міжнародному ринку. Встановлено: 1) у 2000-2012 рр. торгівля чорними металами виступала домінантною складовою у структурі загального експорту металопродукції держави (рис. 1); 2) певне (на 1,0%) зменшення її частки у 2008 – 2009 рр. – у порівнянні з 81,0 % досягнутими у 2007 р. (до 80%, які мали місце у 2009 р.) – є наслідком різкого падіння споживацьких потреб на металопродукцію у зв’язку зі світовою фінансово-економічною кризою; 3) за обсягом здійснення експортних операцій Україна займає VІ місце у світі (26,1 млн. т), випереджаючи, навіть, за сукупністю обігу усі країни ЄС (враховано обсяг з межі наддержавного об’єднання) та Німеччину. При цьому, у світі спостерігається зростання потреби на металопродукцію – за мінімальними розрахунками – вона складає 487,6 млн. т.

 

Рис. 1. Структура національного експорту металургійної продукції (ретроспективний період 2011 – 2012 рр.)

 

Тоді, засвідчимо: сучасним темпам і нарощенню масштабів ЗЕД металургійної промисловості України перешкоджають, наразі, декілька об’єктивних і суб’єктивних чинників системно-універсального функціонування, а саме: а) існуючі / передбачені нормативно-правовими актами на вказану номенклатуру продукції мита країн, приєднаних до МС (табл. 2); б) експорт металопродукції України має сировинну спрямованість (при її суттєвих конкурентних перевагах на міжнародному ринку - а саме, за 9 позиціями зі 143 – рис. 2); в) передбачена та затребувана в межах міжнародних угод зовнішньоекономічними партнерами ціна є невисокою. Визнаємо й наступне: саме ціна на експорт (її кількісні виміри були обумовленими лише політичними вимогами й непередбачуваними умовами договорів з іноземними споживачами) металургійної продукції суттєво демпінгує, відповідно, й об’єктивну розбудову внутрішнього національного ринку (в якості прикладу приведено ціни на окремі види металопродукції, які передбачено для споживачів із країн ЄС – табл. 3); г) практичної відсутності в масштабах експорту металургійної продукції високотехнологічних марок сталі (наразі, її обсяг складає лише 1,0% у загальній експортній структурі металопродукції України), ціни на які є значно вищими, порівняно з цінами на чорний метал та виробами з нього.

 

Таблиця 2.

Ставки ввізних мит України, передбачених директивами ЄС та співдружності країн, які належать до МС (РФ, Білорусь, Казахстан – РБК МС), %

Продукція окремих видів економічної діяльності

Ввізні мита РБК МС до вступу у МС

Ввізні мита РБК МС, передбачені для України після її приєднання до МС

Ввізні мита країн ЄС, передбачених директивами наддержавного об’єднання саме для України

Ввізні мита України

Металургія

10,1

0,7

0,7

0,7

Легка промисловість

22,1

10,1

14,3

8,8

Харчова промисловість

21,6

10,6

0,3

10,7

Виробництво інші товарів

20,4

5,4

0,0

4,8

Деревообробна і паперова пром.

11,4

0,4

6,6

0,4

Виробництво будматеріалів

11,2

6,2

1,0

7,0

Машинобудування

10,0

2,0

1,2

2,5

Хімічна промисловість

9,1

5,1

0,7

5,5

Видобування вугілля та торфу

5,0

0,0

0,0

0,0

Нафтопереробка

4,9

0,0

0,1

0,0

Виробництво коксу

4,9

0,9

0,3

1,0

Видобування неенергетичних матеріалів

3,5

2,5

0,0

2,7

Видобування вуглеводнів

0,0

0,0

0,0

0,0

Виробництво електроенергії

0,0

0,0

0,0

2,0

Сільське господарство

9,7

5,5

6,1

5,5

Лісництво

12,8

0,6

0,2

0,6

Рибальство

9,2

1,6

6,0

1,6

Джерело: * Засвідчено авторами дослідження за джерелами: Митний тариф України, RAKURS (2012), Market Access Map.

 

 

Рис. 2. Індекс порівняльних конкурентних переваг (RCA) металургійної промисловості України на міжнародному ринку металопродукції у 2012 р.

 

Таблиця  3.

Об’єктивізація кількісних вимірів та розбіжність зовнішніх цін ФОБ і внутрішніх цін на металургійні вироби, що виробляються в

межах реального сектору економіки України, дол. США у цінах ФОБ *

Продукція металургійної промисловості України

внутрішні ціни України у ретроспективному періоді, роки

зовнішні ціни для споживачів із країн ЄС у ретроспективному періоді, роки

2010

2011

2012

2010

2011

2012

Прокат плаский гарячо- катаний

4 600,0

6 100,0

6 280,0

4 100,0

4 800,0

5 600,0

Прокат плаский холодно - катаний

5 800,0

7 160,0

7 280,0

4 960,0

5 600,0

6 360,0

Арматура

5 200,0

6 300,0

6 600,0

3 700,0

4 960,0

5 650,0

Кути фасовані та спеціальні профілі тощо

5 350,0

6 650,0

6 900,0

4 000,0

5 200,0

5 300,0

Джерело. * Приведено порівняння авторами даного дослідження за свідченнями, представленими у

 статичному джерелі [1].

 

 

До того, ж не зайвим є відмітити ф той факт, що попит на високолеговані сталі на світовому ринку є надзвичайним і стає суттєвим чинником вирішення соціально-економічних і політичних завдань партнерів по коаліції, які функціонують в межах ЄС. При цьому, зазначимо й таке: попит на високолеговані сталі протягом 2000 – 2012 рр. постійно зростає, а індекс потреб на якісні вироби з неї – також. Відповідна тенденція мала місце у 2008 – 2010 рр., навіть, незважаючи на нарощення загроз світової фінансово-економічної кризи;

д) не лише Китай, Японія, РФ і США намагаються поширювати свій економічний, і, відповідно, політичний вплив на ринку металопродукції, а, й, особливо, окремі країни ЄС – тобто, Німеччина, Франція та Італія (рис. 3, табл. 4), які займають V, VII XI (табл. 1) та провадять активну маркетингову політику по захопленню нових ринків, суб’єкти державного управління яких, за використання торгівельних квот, нормативно-правових механізмів і «by economic and political blackmail» та різними політичними засобами використовують демаркетингову стратегію для упередження поширенню металопродукції (стверджено у попередній науковій праці авторів цієї розробки [3]), виробленої національними товаровиробниками саме в країнах ЄС – тобто, відновленню масштабів зовнішнього ринку України.

 

 

 

Рис. 3. Ретроспективні зміни індексу концентрації міжнародного ринку

металопродукції у світі, період 2000 – 2012 рр.

 

Таблиця 4.

Результати зовнішньоекономічної діяльності металургійної промисловості  окремих країн світу у 2012 році *

Місце країни за експортом

Країна світу і наддержавне об’єднання

Макроекономічні показники

обсяг експорту, млн. т

обсяг імпорту, млн. т

зовнішньоекономічний обіг, млн. т

потреба, млн. т

1

Китай

47,9

16,3

64,2

17,4

2

Японія

40,7

0,5

41,2

0,5

3

ЄС (виключно за межі ЄС)

ЄС (лише внутрішній експорт )

38,0

 

 

108,0

35,9 (з них 6,7 - постачає Україна)

 

 

73,9

 

 

36,6

4

Південна Корея

28,9

22,8

51,7

23,0

5

Німеччина (у т. ч. і в межах ЄС)

26,4

24,9

51,3

25,1

6

Україна

26,1

0,5

26,6

0,5

7

РФ

24,7

0,5

25,2

0,5

8

Італія (у т. ч. і з країнами ЄС)

17,2

17,5

34,7

18,0

9

Туреччина

17,0

10,3

27,3

26,0

10

Бельгія

16,4

13,3

29,7

13,5

11

Франція (у т.ч. і з ЄС)

14,2

14,7

28,9

15,0

12

США

13,3

26,9

40,2

36,5

13

Бразилія

10,8

0,5

11,3

0,5

14

Тайвань

10,6

7,7

18,3

29,0

15

Нідерланди (у т.ч. і з ЄС)

10,4

8,3

18,7

8,7

16

Індія

10,2

8,2

18,4

8,3

17

Іспанія (у т.ч. і з ЄС)

9,9

8,5

18,4

9,0

18

Австрія (у т.ч. і з ЄС)

7,0

0,5

7,5

0,5

19

Канада

6,4

9,2

15,6

11,5

20

Велика Британія (у т.ч. і з ЄС)

6,0

7,5

13,5

8,0

21

Таїланд

 

12,5

12,5

13,0

22

В’єтнам

 

9,3

9,3

11,6

23

Індонезія

 

8,6

8,6

11,9

24

Іран

 

8,4

8,4

10,7

25

Польща

 

7,6

7,6

8,0

-

Африка, Середній Схід

 

47,5

-

Латинська Америка

 

9,6

-

Мексика, Канада

 

11,6

 -

Загалом потреба у металургійній продукції, млн. т

486,7

Джерело * Розраховано авторами за свідченнями, ідентифікованими за ЗЕД металургійними

суб’єктами господарювання різних форм власності, приведеними у джерелі [2]

 

Звідси, провівши аналіз щільності взаємозв’язків, обсягів експортних поставок у даному секторі промисловості України та їхньої спрямованості (табл. 5) між різними країнами світу, можна визнати наступне:

по-перше, умови, які передбачено директивами ЄС в контексті ініціювання вступу України до наддержавного об’єднання, у відповідності з якими передбачено суттєве скорочення виробничо-господарської діяльності національної металургійної промисловості, обумовить (вимога ради ЄС щодо негайного скорочення у п’ять разів техногенного навантаження на території України – передбачатиме елімінування/ виключення з господарського процесу окремих металургійних підприємств найбільших забруднювачів навколишнього природного середовища – їхній перелік приведено нижче авторами дослідження) втрату зовнішніх ринків металургійної продукції у цілому та, сталі, зокрема;

по-друге, позиція металургійної промисловості України (табл. 5) є широковідомою і усталеною, що уможливлює нарощення її стратегічного потенціалу й забезпечення державі достатній рівень економічної безпеки;

по-третє, здійснені авторами дослідження розрахунки засвідчують, що задля модернізації виробництва сталі в Україні та запровадження екобезпечних прогресивних технологій в контексті імплементації вимог директив ЄС лише у сталеливарну промисловість (табл. 6) - необхідно інвестувати у цей вид економічної діяльності не менш ніж 482,0 млрд. дол. США – звісно, це надзвичайно масштабний проект, який ще не під силу нашій державі.

 

Таблиця 5

Морфологічна матриця щільності й спрямованості зовнішньоеко.номічного потенціалу металургійного ринку світу*

Країна-

експортер

ЄС (27)

Україна, РФ

СНД

 

США, Мексика, Канада

Латинська Америка

Африка, Середній Схід

Китай

Японія

Туреччина, Тайвань,

Океанія

Загальний  імпорт

Зовнішньо-регіональний імпорт

Країна постачання 

товарообіг металургійної продукції

 

ЄС (27)

108,0

6,7

15,9

0,7

2,1

1,0

5,1

0,5

4,2

0,1

144,0

35,9

Україна, РФ

9,5

0,9

7,7

0,1

0,0

0,2

0,4

0,5

0,4

0,0

19,8

19,0

СНД

(Казахстан

- Білорусь)

3,0

0,6

8,2

0,0

0,0

0,0

1,7

0,3

0,5

0,0

14,3

6,1

США, Мексика,

Канада

6,1

1,1

1,9

19,1

3,8

0,3

2,4

3,1

6,5

0,5

44,7

25,7

Латинська Америка

1,5

1,1

0,6

3,0

3,9

0,1

4,3

1,0

1,3

0,2

17,0

13,0

Африка

6,5

3,2

2,2

0,4

0,3

1,6

2,7

0,6

1,2

0,0

18,8

17,2

Середній Схід

3,5

6,3

11,5

0,3

0,2

1,7

4,3

1,4

4,8

0,1

34,5

32,8

Китай

1,2

0,0

0,3

0,1

0,2

0,0

0,0

6,8

7,6

0,0

16,3

16,3

Японія

0,1

0,0

0,0

0,0

0,0

0,0

0,9

0,0

4,5

0,0

5,6

5,6

Туреччина, Тайвань,  В’єтнам

6,4

1,1

7,0

1,4

2,7

0,7

25,3

26,0

23,2

0,5

94,3

71,1

Океанія

0,2

0,0

0,0

0,1

0,0

0,0

0,9

0,4

2,2

0,3

4,1

3,8

Тотальний експорт

146,1

21,1

55,3

25,1

13,3

5,8

47,9

40,7

56,3

1,9

413,4

246,5

Зовнішньо-регіональний експорт

38,0

20,2

47,1

6,1

9,4

2,4

47,9

40,7

33,2

1,6

246,5

 

Загальна різниця експортно-імпортного обігу

2,1

1,2

41,0

-19,6

-3,6

-47,5

31,6

35,1

-37,9

-2,2

 

 

Джерело * Формалізовано авторами дослідження за свідченнями, приведеними у джерелі [2]


Таблиця 6.

Обґрунтування фінансових витрат і потреб на модернізацію промислового виробництва та техніко-економічна оцінка випуску сталі в Україні *

Макроекономічний показник

Ретроспективна оцінка,  роки

Довгостроковий прогноз,  роки

 

Загальна потреба у інвестуванні

482,0 млрд. дол. США

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

2017

2018

2019

2020

обсяги споживання енергоресурсів, млн. т.н.е.

20,7

23,3

27,0

30,8

34,0

36,9

35,4

38,1

38,2

29,6

31,2

32,3

31,5

37,4

38,2

38,5

39,2

39,1

38,8

38,7

38,7

39,0

39,7

Обсяг виробництво сталі, млн. т

Потреба оновлення виробництва на %

Обсяг  вир-ва сталі, млн. т

24,4

27,4

31,8

33,5

34,5

36,9

37,2

39,0

39,0

40,0

41,0

43,0

42,0

46,3

47,7

48,9

50,2

51,1

52,1

53,3

54,6

55,9

57,3

коефіцієнт KД: т. н.е. на 1 т

0,9

0,9

0,9

0,9

1,0

1,0

1,0

1,0

1,0

0,7

0,8

0,8

0,8

0,8

0,8

0,8

0,8

0,7

0,7

0,7

0,6

0,6

0,6

паливо та енергія у структурі витрат, %

10,3

10,0

9,5

10,0

11,5

12,0

9,0

8,0

7,7

7,9

8,1

8,5

8,3

8,0

7,8

7,4

7,1

6,9

6,6

6,2

5,9

5,8

5,9

62,7

64,0

сталь мартенівська, питомі витрати, кг н.е.

палива

86,0

78,8

78,2

78,2

78,2

78,2

71,2

68,6

68,0

66,4

65,1

62,7

60,1

57,6

55,6

54,4

52,3

50,0

47,8

45,7

43,7

41,8

39,8

сталь мартенівська

електроенергії

2,1

2,1

2,1

2,1

2,1

2,1

2,0

2,0

1,9

2,0

1,9

1,9

1,8

1,8

1,8

1,7

1,7

1,7

1,6

1,6

1,6

1,6

1,5

на 56 %

теплової енергії

4,1

4,1

4,1

4,1

4,1

4,1

4,1

4,1

4,1

4,1

4,1

4,1

4,1

4,1

4,1

4,1

4,1

4,1

4,1

4,1

4,1

4,1

4,1

питомі витрати теплової енергії, кг н.е

питомі витрати сталь киснево-конверторна

палива

6,8

6,0

4,8

4,1

4,1

4,1

2,9

2,3

1,8

1,2

0,8

0,3

0,3

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

0,2

на 70,0 %

 

електроенергії

4,0

4,0

4,0

4,0

4,0

4,0

4,6

4,8

4,9

4,9

5,0

5,2

5,4

5,6

5,8

5,9

6,0

6,2

6,4

6,5

6,7

6,8

7,0

необхідне нарощення вир. потужностей, %

електросталь питомі витрати електроенергії, кг н.е

71,1

71,1

71,1

71,1

71,1

71,1

69,4

68,8

68,6

68,7

68,1

67,6

67,0

66,5

66,1

65,8

65,4

64,9

64,3

63,9

63,5

63,1

62,6

на 20, %

 

продуктивність праці, т/ на люд./год.

140,0

146,0

146,0

153,0

153,0

174,0

199,0

213,8

214,3

166,2

175,0

181,1

176,9

190,0

205,8

207,0

209,9

212,4

214,6

215,7

216,4

215,7

216,4

необхідне підвищення

виробничі потужності,  % до 1990 р.

42,0

42,0

40,9

41,7

41,9

42,1

43,4

43,4

43,4

44,4

44,4

45,0

46,0

45,1

45,5

45,9

46,4

46,9

47,3

47,6

48,0

48,3

48,6

викор. на 25,0 %

ступінь їхнього використання, %

58,1

64,5

76,5

79,4

81,4

87,9

88,0

89,9

93,0

90,1

92,0

93,0

94,0

94,0

94,0

94,0

94,0

94,0

94,0

95,0

96,0

96,0

96,0

на модернізацію ОВЗ та відновл.технол.бази. у % та у млрд. дол США

ступінь зношеності ОВЗ і вир. потужностей, %

64,2

65,4

65,4

65,4

66,6

67,8

69,0

70,0

65,0

65,0

65,0

60,0

60,0

65,1

64,5

64,0

63,4

62,8

62,2

61,6

60,9

60,4

60,0

рівень технологій,%

киснево-конверторний

46,6

47,6

46,3

48,2

48,2

48,9

49,0

48,6

40,0

35,0

35,0

35,0

35,0

37,4

35,8

33,9

32,2

30,5

28,9

27,1

25,6

24,2

23,1

62,0

115,9

мартенівський

49,2

48,3

49,6

47,7

47,7

46,9

46,8

46,8

45,0

45,0

45,0

35,0

20,0

35,2

33,5

31,9

30,0

28,1

26,0

24,1

22,0

19,9

17,9

Потреба в інвест. на онов. вироб., дол. США на т

всього, млрд. дол. США

електросталі

4,2

4,1

4,1

4,1

4,1

4,2

4,2

4,6

15,0

20,0

20,0

30,0

45,0

27,5

30,7

34,2

37,7

41,4

45,1

48,9

52,5

55,9

59,0

безперервний розлив

18,0

18,1

18,9

20,2

20,8

23,1

24,0

25,0

25,0

35,0

35,0

35,0

45,0

39,4

41,5

43,6

45,8

48,3

50,7

53,1

55,5

57,7

59,9

інвестиції на оновлення виробництва, дол. США /1 т

7,2

8,0

6,6

6,9

6,5

8,8

9,0

9,3

8,2

12,0

12,0

10,0

21,0

21,0

21,0

19,5

20,6

21,6

22,4

23,9

25,4

26,8

28,2

19,6

305,1

часка сектору у загальній структурі промисловості

23,8

27,4

27,4

20,5

20,1

21,3

17,6

20,1

19,7

18,6

17,5

16,2

15,0

15,9

14,8

13,8

12,7

11,7

11,2

11,1

10,3

9,4

8,8

Обсяг вироб-ва у % до 2010

втрата ринку до 2010 р.

частка експорту, %

5,0

6,0

7,0

8,0

9,0

7,0

9,5

10,0

10,8

6,0

8,0

7,8

6,0

9,3

9,4

9,4

9,3

9,2

9,1

9,0

9,0

9,2

9,0

частка експорту України у заг. обсязі вир-ва сталі у світі

3,6

3,7

3,8

3,9

3,8

4,0

3,9

4,0

4,1

3,2

3,0

2,8

2,5

3,7

3,5

3,2

3,1

3,0

2,9

2,8

2,7

2,6

2,5

61,7

40,0%

Джерело * Обчислено та узагальнено авторами дослідження за власними модельними вирішеннями, обґрунтованих і представлених у попередніх наукових працях [4 – 7]

 

Висновки

Певним чином підсумовуючи вище наведені викладки, слід вказати на наступне: імовірним виходом – є розбудова при п’ятнадцяти найбільш техногенних металургійних виробництвах (наприклад, на ВАТ “Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського”; ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського»; . ПАТ „Металургійний комбінат „Азовсталь”; ВАТ “Запоріжсталь”; ВАТ “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат”; ВАТ “Запорізький завод феросплавів” та ін.) як і здійснено за рішенням корелянтів на ПАТ «Алчевський металургійний комбінат» нових енергоблоків газогенеруючих електростанцій комбінованого циклу (вартість яких, за свідченнями керівників держави становить 70 млн. дол. США). Тобто, необхідний обсяг фінансових витрат буде становити – від 1,5 млрд. дол. США до 2,5 млрд. дол. США. Відповідно, екологоекономічний ефект буде отримано за рахунок: а) скорочення викидів двоокису вуглецю понад 40 млрд. т на рік; б) впливу не лише на екологічну ситуації в регіонах держави, а й дозволить забезпечити зростаючі потреби в електроенергії (400 млрд. кВт/год електроенергії на рік).

 

Література.

1. Зовнішня торгівля України товарами та послугами у 2012 р.: Статистичний збірник. / за ред.. А. О. Фризоренко. – Державна служба статистики України, 2013. – У 2-х т. – Т. 1. – 139 с.

2. World Steel in Figures 2012: World Steel Associates, 2013. – 25 p.

3. Структурні трансформації економіки: світовий досвід, інститути, стратегії для України: монографія/ О.І. Амоша, М.Г. Білопольский, В.В. Микитенко та ін. – Інститут економіки промисловості НАН України, ТНЕУ МОНмолодьспорту України. – Тернопіль: Економічна думка ТНЕУ МОНмолодьспор у України. 2011. – 848 с.

4. Худолей В. Ю. Цільові функціонали регіональної стратегії управління забезпеченням енергоефективності функціонування промисловості / В. В. Микитенко, В. Ю. Худолей // Економіка природокористування і охорони довкілля: Збірник наукових праць. – К.: ДУ «ІЕПСР НАН України», 2013. – С. 41 – 48.

5. Алимов О. М. Домінанти розбудови в Україні економіки інноваційно-інформаційного типу / В. В. Микитенко, О. М. Алимов // Український соціум: наука – освіта – виробництво: Зб. наук. пр. / [А. О. Пінчук, С. М. Шкарлет, В. Ю. Худолей та ін. ]; за ред. д.е.н., проф. В. В. Микитенко. – Вип. 6. – Київ, МНТУ ім. акад. Ю. Бугая та Центру перспективних соціальних досліджень НАН України і Міністерства соціальної політики України, 2013. – 155 с. [С. 101 – 123].

6. Микитенко В. В. Технології управління розвитком стратегічного потенціалу в системі забезпечення економічної безпеки у промисловості України / В. В. Микитенко // Український соціум: наука – освіта – виробництво: Збірник наукових праць. / [В. Ю. Бугай, С. М. Шкарлет, В. Ю. Худолей та ін. ]; за ред. д.е.н., проф. В. В. Микитенко. – Вип. 4. – Київ, МНТУ ім. акад. Ю. Бугая та Асоціація ТЕКУ, 2013. – 384 с. [С. 34 – 42].

7. Микитенко В. В. А. С. № 48966 «Цільове програмне забезпечення: прогнозно-аналітична оцінка коридорів еволюції регіональної української економіки та розробка технологій управління забезпеченням енергоефективності функціонування РПК»  («MainStreaM.For.IC v.5.1 ® MINErgo v.4.1 ∩ MiNerGy v.5.0)  / В. В. Микитенко, О. О. Демешок, В. Ю. Худолей/ Заявник та власник патенту Микитенко В. В, Демешок О. О., Худолей В. Ю. (Україна) Заявлено: 18.04.2013 р. за № 50062; Опубліковано: «Офіційний бюлетень авторське право і суміжне право», 2013. – № 27. – 368 с.

 

References.

1. Zovnishnya torgivlya Ukraini tovarami ta poslugami u 2012 r.: Statistichnii zbirnik. / za red.. A. O. Frizorenko. – Derzhavna sluzhba statistiki Ukraini, 2013. – U 2-x t. – T. 1. – 139 s.
2. World Steel in Figures 2012: World Steel Associates, 2013. – 25 p.
3. Strukturni transformacii ekonomiki: svitovii dosvid, instituti, strategii dlya Ukraini: monografiya/ O.I. Amosha, M.G. Bilopol`skii, V.V. Mikitenko ta in. – Institut ekonomiki promislovosti NAN Ukraini, TNEU MONmolod`sportu Ukraini. – Ternopil`: Ekonomichna dumka TNEU MONmolod`spor u Ukraini. 2011. – 848 s.
4. Xudolei V. YU. Cil`ovi funkcionali regional`noi strategii upravlinnya zabezpechennyam energoefektivnosti funkcionuvannya promislovosti / V. V. Mikitenko, V. YU. Xudolei // Ekonomika prirodokoristuvannya i oxoroni dovkillya: Zbirnik naukovix prac`. – K.: DU «IEPSR NAN Ukraini», 2013. – S. 41 – 48.
5. Alimov O. M. Dominanti rozbudovi v Ukraini ekonomiki innovaciino-informaciinogo tipu / V. V. Mikitenko, O. M. Alimov // Ukrains`kii socium: nauka – osvita – virobnictvo: Zb. nauk. pr. / [A. O. Pinchuk, S. M. SHkarlet, V. YU. Xudolei ta in. ]; za red. d.e.n., prof. V. V. Mikitenko. – Vip. 6. – Kiiv, MNTU im. akad. YU. Bugaya ta Centru perspektivnix social`nix doslidzhen` NAN Ukraini i Ministerstva social`noi politiki Ukraini, 2013. – 155 s. [S. 101 – 123].
6. Mikitenko V. V. Texnologii upravlinnya rozvitkom strategichnogo potencialu v sistemi zabezpechennya ekonomichnoi bezpeki u promislovosti Ukraini / V. V. Mikitenko // Ukrains`kii socium: nauka – osvita – virobnictvo: Zbirnik naukovix prac`. / [V. YU. Bugai, S. M. SHkarlet, V. YU. Xudolei ta in. ]; za red. d.e.n., prof. V. V. Mikitenko. – Vip. 4. – Kiiv, MNTU im. akad. YU. Bugaya ta Asociaciya TEKU, 2013. – 384 s. [S. 34 – 42].
7. Mikitenko V. V. A. S. № 48966 «Cil`ove programne zabezpechennya: prognozno-analitichna ocinka koridoriv evolyucii regional`noi ukrains`koi ekonomiki ta rozrobka texnologii upravlinnya zabezpechennyam energoefektivnosti funkcionuvannya RPK» («MainStreaM.For.IC v.5.1 ® MINErgo v.4.1 ∩ MiNerGy v.5.0) / V. V. Mikitenko, O. O. Demeshok, V. YU. Xudolei/ Zayavnik ta vlasnik patentu Mikitenko V. V, Demeshok O. O., Xudolei V. YU. (Ukraina) Zayavleno: 18.04.2013 r. za № 50062; Opublikovano: «Oficiinii byuleten` avtors`ke pravo i sumizhne pravo», 2013. – № 27. – 368 s.

Стаття  надійшла до редакції 20.07.2013 р.