English • На русском

Електронний журнал «Ефективна економіка» включено до переліку наукових фахових видань України з питань економіки (Категорія «Б», Наказ Міністерства освіти і науки України від 11.07.2019 № 975)

Ефективна економіка № 7, 2013

УДК 378

 

Н. М. Волосова,

к. т. н., доцент, доцент кафедри вищої математики,

Дніпродзержинський державний технічний університет, м. Дніпродзержинськ

Н. Ф. Стеблюк,

к. е. н., доцент кафедри менеджменту організацій та адміністрування,

Дніпродзержинський державний технічний університет, м. Дніпродзержинськ

 

ДО ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОГО РОЗПОДІЛУ КОШТІВ БЮДЖЕТУ ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

 

N. M. Volosova,

Ph. D., associate Professor, associate Professor of  Mathematics,

Dneprodzerzhinsk State  Technical  University, Dneprodzerzhinsk

N. F. Steblyuk,

Ph. D., associate Professor of organizational management and administration,

Dneprodzerzhinsk State Technical  University, Dneprodzerzhinsk

 

ON THE ISSUE OF DETERMINING THE OPTIMAL ALLOCATION OF THE BUDGET OF HIGHER EDUCATION

 

У роботі розглядається проблема оптимального розподілу коштів вищого навчального закладу та управління забезпеченням освітніми ресурсами з метою якісної підготовки сучасного фахівця. На основі принципу формування бюджету (кошторису доходів і видатків) запропоновано математичну модель, яка відображає оптимальні видатки вищого навчального закладу для прийняття управлінських рішень.

 

We consider the problem of optimal allocation of higher education and management of the educational resources to the modern professional quality training. A mathematical model has been suggested that reflects the optimal costs of higher education for making management decisions on the basis of budgeting (budget revenue and expenditure).

 

Ключові слова: вищий навчальний заклад, загальний фонд, спеціальний фонд, кошторис доходів і видатків, статті бюджету,фінансове забезпечення.

 

Keywords: higher education, the general fund, special fund budget revenue and expenditure of the budget, financial support.

 

 

Постановка проблеми. Завдячуючи пошукам вітчизняних науковців, інвестування в освіту все частіше проголошується як одна з найважливіших передумов остаточного виходу України з тривалого кризового стану економіки, засвоєння інноваційної моделі розвитку і досягнення конкурентних переваг у світі. Необхідно постійне інвестування в людський капітал з урахуванням віддачі від нього (додатковий дохід або інші вигоди в майбутніх періодах) і можливостей його подальшого розвитку (оволодіння новим знанням у процесі діяльності). Сучасний стан, що склався в сфері вищої освіти України, залежить, в першу чергу, від наявності діючої системи її фінансування, що обумовлено формуванням та реалізацією фінансового механізму. Останній відображає специфіку організації фінансових відносин системи вищої освіти, зокрема, використання бюджетних і власних коштів для забезпечення діяльності закладів вищої освіти.

Аналіз останніх публікацій. Концептуальні засади та інші питання фінансового забезпечення вищих навчальних закладів неодноразово досліджувалися науковцями і висвітлювалися у працях В. Андрущенка, Т.Боголіб, В. Гапон, М.Іванова, І. Каленюк, А. Колота, В.Куценко, В. Нікітіна, В.Сафонової, С. Хамініч та ін. Незважаючи на велику кількість досліджень, публікацій, ціла низка питань, пов’язаних безпосередньо з ефективним використанням фінансово-економічних ресурсів вищих навчальних закладів на підготовку фахівців із вищою освітою, потребує подальших досліджень.

Постановка завдання. Метою  даної  статті  є  обґрунтування та визначення оптимального розподілу коштів бюджету вищих навчальних закладів (ВНЗ) для прийняття ефективних управлінських рішень.

Виклад основного матеріалу. Вітчизняна практика передбачає застосування постатейного методу планування, тобто планування видатків на короткострокову перспективу (бюджетний рік). Підставою для розподілу фактично виділених коштів та складання проектів кошторисів вищих навчальних закладів є доведені розпорядником вищого рівня граничні обсяги видатків із загального фонду бюджету з урахуванням доходної частини бюджету та чисельності студентів, які навчаються за державним замовленням. Розподіл доведених коштів здійснюється по кожному коду економічної класифікації пропорційно коштам, передбаченим у бюджетній пропозиції з урахуванням уточненої потреби коштів по тому чи іншому коду економічної класифікації.

У структурі фінансування і в структурі видатків коштів загального фонду кошторису пріоритетне місце займають видатки, пов’язані з оплатою праці та стипендіальним забезпеченням, тобто виплати, які мають соціальний характер. Всі інші видатки фінансуються за залишковим принципом і мають незначну питому вагу.

До спеціального фонду вищих навчальних закладів включено власні кошти бюджетних установ – це кошти, які державні заклади освіти одержують від надання платних послуг, а саме: плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з функціональними повноваженнями за основними видами діяльності; плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з функціональними повноваженнями – надходження коштів за виконаними договорами на створення науково-технічної продукції; кошти на виконання окремих доручень; кошти, що отримані як благодійні внески, гранти, дарунки.

Доход загального фонду (план асигнувань) визначається, як сума вартості навчання за державним замовленням за i-ою спеціальністю за наступною формулою:

 

,                                                                    (1)

 

де  – сума вартості навчання за державним замовленням, грн;

 – кількість студентів, які навчаються за державним замовленням за і-ою спеціальністю, осіб;

 – вартість підготовки одного студента, який навчається за державним замовленням за i-ю спеціальністю, грн.

 – кількість спеціальностей, на яких навчаються студенти за державним замовленням.

У доходній частині проекту кошторису, крім планових обсягів асигнувань із загального фонду бюджету, відображаються обсяги надходжень зі спеціального фонду, які передбачається спрямувати на покриття відповідних витрат установи. Дохід спеціального фонду кошторису ВНЗ формується виходячи з кількості контрактних місць на підготовку фахівців (ліцензійний обсяг мінус план держзамовлення) за кожним напрямом помножених на вартість контракту. Сума вартості навчання за контрактом розраховується:

 

,                                                                   (2)

 

де   – сума вартості навчання за контрактом, грн;

 – кількість студентів, які навчаються за контрактом і-ою спеціальністю, осіб;

Vсі – вартість підготовки одного студента, який навчається за контрактом за i-ю спеціальністю, грн.;

 – кількість спеціальностей, на яких навчаються студенти за контрактом.

Доходи за загальним і спеціальним фондом складають дохід вищого навчального закладу. Загальний дохід ЗД=ЗФ+СФ, тобто

 

                         (3)

 

Розподіл доведених коштів здійснюється по кожному коду економічної класифікації пропорційно коштам, передбаченим у бюджетній пропозиції з урахуванням уточненої потреби коштів по тому чи іншому коду економічної класифікації. Так сума видатків за загальним фондом складає:

 

,                                                                          (4)

 

де  SBi – матриця-стовпчик, компонентами якої є статті видатків за загальним фондом, а саме:

SB1= SB1110з – оплата праці працівникам бюджетних установ (всього);

SB2= SB1120з – нарахування на заробітну плату;

SB3= SB1342з – стипендії;

SB4= SB1160з – оплата комунальних послуг та енергоносіїв;

SB5= SB1130з– придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки;

SB6= SB2100З ­– придбання основного капіталу;

SB7= SB1170З – дослідження і розробки, державні програми.

Структура кожного з елементів множини статей видатків має вигляд:

 

,                               (5)

 

де  – найменування статті;

 – елементи видатків відповідної статті.

Розподіл спеціального фонду кошторису, перш за все, передбачає направлення доходів на фінансування видатків захищених статей (оплата праці, нарахування на заробітну плату та комунальних послуг і енергоносіїв) пропорційно кількості студентів, що навчаються за держзамовленням та контрактом. Сума видатків за спеціальним фондом складає:

 

,                                                                   (6)

 

де SBj – матриця-стовпчик, компонентами якої є статті видатків за спеціальним фондом, а саме:

SB1= SB1110с – оплата праці працівникам бюджетних установ (всього);

SB2= SB1120с – нарахування на заробітну плату;

SB3= SB1160с– оплата комунальних послуг та енергоносіїв;

SB4= SB1130с– придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки;

SB5= SB1140с– видатки на відрядження;

SB6= SB2100с ­– придбання основного капіталу;

SB7= SB1170с – дослідження і розробки, державні програми;

SB8= SB2130с– капітальний ремонт.

Структура кожного з елементів множини статей видатків має вигляд:

 

,                             (7)

 

де  – найменування статті;

 – елементи видатків відповідної статті.  

Різниця коштів між сумою доходів спеціального фонду і видатками на фінансування захищених статей може спрямовуватись на утримання закладу освіти та на інноваційний і інвестиційний розвиток вищого навчального закладу:

 

РСФ=СФ-SBc,                                                                     (8)

 

де РСФ – видатки розвитку спеціального фонду, грн.;

SBс – сума видатків за спеціальним фондом, грн.

 

.                                        (9)

 

Видатки на утримання установи повинні забезпечити безперебійне його функціонування, сплату обов’язкових податків і платежів, поповнення необоротних активів, проведення поточних і капітальних ремонтів, видатки на розвиток науки.

Запропонована модель оптимізації витрат бюджету вищого навчального закладу Івановим М.М. [1] дозволяє вирішувати задачі прогнозування та прийняття управлінських рішень, але потребує деяких уточнень з урахуванням існуючого законодавства.

Бюджет (кошторис доходів і видатків) ВНЗ представимо у вигляді:

 

 ,                                                                                      (10)

 

де і=1, 2, …, N, N –  кількість бюджетів у вищому навчальному закладі;

- матриця - стовпчик, елементами якої є компоненти множини бюджетів, які мають наступну структуру , в якій b1– найменування бюджету;

b2j – множина статей доходів і видатків у даному бюджеті.

Множина b2j формується  наступним чином , де

j=1,2,…M,    M – кількість статей видатків у бюджеті bi;

b2SB – стаття видатків з множини  або ;

b2ДВ – показник, який визначає чи є дана стаття доходами чи видатками в даному бюджеті, він має значення 1, якщо це стаття видатків, і дорівнює 0, якщо це стаття надходжень;

b2PS  – планова сума в бюджеті по даній статті bi.

З метою оптимізації видатків визначено їх оптимальні параметри шляхом реалізації оптимізаційної моделі, економічна постановка та математичне формулювання якої має вигляд:

 

,                                                    (11)

 

,             (12)

 

 де  – цільова функція, яка має наступні обмеження

 

                                (13)

 

При цьому ,

 

                                           (14)

 

Також необхідно виконання наступних умов (обмежень):

SBj , де   – захищені статті   (оплата праці, стипендії, нарахування на заробітну плату та комунальних послуг і енергоносіїв),

aj – кошти за відповідними статтями.

Слід зазначити, що стаття 23 Закону України „Про вищу освіту” передбачає, що кількість студентів, прийнятих на перший курс на навчання за державним замовленням, повинна становити не менше 51 відсотка від загальної кількості студентів.

Дана математична модель з урахуванням усіх вище наведених вимог відображає оптимальні видатки вищого навчального закладу для прийняття управлінських рішень, складання прогнозів і здійснення контролю за напрямами діяльності установи, яка дозволяє перерозподіляти кошти на статті видатків, що включені до видатків розвитку ВНЗ.

Висновки. Створення та підтримка матеріальної бази, а також забезпечення навчального процесу здійснюються на даний час за рахунок додаткових джерел фінансування. Тому, необхідно отримати ліцензії на здійснення всіх видів освітньої та науково-технічної діяльності, які можуть виконувати ВНЗ, з метою розширення сфери використання його науково-педагогічного потенціалу і збільшення доходів навчального закладу. Перелік платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, необхідно доповнити послугами, які необхідні для забезпечення якості вищої освіти у сфері освітньої діяльності, міжнародного співробітництва, наукової та  науково-технічної діяльності.

 

Література.

1. Іванов М.М. Модель оптимізації витрат бюджету вищого навчального закладу в ринкових умовах / М.М. Іванов, І.І. Рекун // Формування ринкової економіки в Україні: зб. наук. праць. Вип.18. – К. : КНЕУ, 2008. – С.83-86.

 

References.

1. Ivanov M.M. Model` optimizacii vitrat byudzhetu vischogo navchal`nogo zakladu v rinkovix umovax / M.M. Ivanov, I.I. Rekun // Formuvannya rinkovoi ekonomiki v Ukraini: zb. nauk. prac`. Vip.18. – K. : KNEU, 2008. – S.83-86.

 

Стаття  надійшла до редакції 20.07.2013 р.