EnglishНа русском

Ефективна економіка № 4, 2012

УДК 338.27:519.71:330.46

 

А. І. Бєлова,

к.е.н., доц., Академія муніципального управління МОН України

 

ВИЗНАЧЕННЯ ПРІОРИТЕТНИХ НАПРЯМІВ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ РЕГІОНАЛЬНИХ ПРОМИСЛОВИХ КОМПЛЕКСІВ ДЕРЖАВИ

 

Alla Belova,

candidate of economic sciences, associate professor,

Academy of municipal management

 

IDENTIFY THE PRIORITY AREAS RESTRUCTURING OF THE STATE OF REGIONAL INDUSTRIAL FUNCTION COMPLEX

 

А. И. Белова,

к. э. н., доц., Академия муниципального управления МОН Украины

 

ОПРЕДЕЛЕНИЕ ПРИОРИТЕТНЫХ НАПРАВЛЕНИЙ РЕСТРУКТУРИЗАЦИИ РЕГИОНАЛЬНЫХ ПРОМЫШЛЕННЫХ КОМПЛЕКСОВ ГОСУДАРСТВА

 

Досліджено і розроблено теоретико-методологічні положення щодо формування і реалізації дії організаційно-економічного механізму управління реструктуризацією регіональних промислових комплексів. Запропоновано практичні рекомендації щодо їх використання в межах реального сектору регіональної економіки пі в умовах ресурсних обмежень. Запропоновано до використання систему відносних показників із оцінювання-прогнозування вимірів ефективності провадження процесів реструктуризації, за якими стає імовірним визначення об’єктивних методичних підходів щодо добору пріоритетних видів реструктуризації та цільових орієнтирів подальших структурних зрушень як в межах регіональних промислових комплексів, так і в національній економіці у цілому.

 

Investigational and theoretical and methodological positions are worked out in relation to forming and realization of action of organizationally-economic mechanism of management restructuring of regional industrial complexes. Practical recommendations are offered in relation to their use within the limits of real to the sector of regional economy in the conditions of resource limitations. The system of relative indexes is offered to the use for an evaluation and prognostication of efficiency realization of restructuring, after those methodical approaches are certain in relation to the selection of priority types of restructuring and having special purpose reference-points of further development of both regional industrial complexes and national economy on the whole.

 

Исследовано и разработаны теоретико-методологические положения относительно формирования и реализации организационно-экономического механизма управления реструктуризацией региональных промышленных комплексов, а также его компонент – регуляторов и инструментария обеспечения эффективности. Предложены практические рекомендации относительно их использования в пределах реального сектору региональной экономики пи в условиях ресурсных ограничений. Предложено разработать и использовать систему относительных показателей для оценки и прогнозирования параметров эффективности реализации процессов реструктуризации, которые могут стать основой для определения: а) действенных методов отбора приоритетных видов реструктуризации; б) целевых ориентиров дальнейшей оптимизации структуры, как региональных промышленных комплексов, так и национальной экономики в целом.

 

Ключові слова: регіональний промисловий комплекс, інтеграційно-алармова реструктуризація, конкурентоспроможність реального сектору регіональної економіки.

 

Keywords: regional industrial complex, integration inverse restructuring, competitiveness real to the sector of regional economy.

 

Ключевые слова: региональный промышленный комплекс, интеграционно-алармовая реструктуризация, конкурентоспособность реального сектора региональной экономики.

 

 

Постановка проблеми та актуальність теми дослідження. Однією з найважливіших проблем забезпечення результативності провадження функцій регіонального управління в Україні - є досягнення його збалансованості функціонування та усунення  диспропорцій соціально-економічного розвитку регіонів. Звідси, вважаємо за доцільне відмітити, що невідповідність наявної системи державного управління сучасним умовам господарювання обумовлює мало ефективність реалізації як програм економічного розвитку регіонів, так і провадження цільових інноваційних проектів в межах регіональних промислових комплексі (РПК). Тому, в умовах глобальних перетворень та інтеграції України до Європейської спільноти все більш нагальним постає питання щодо визначення пріоритетних напрямів реструктуризації реального сектору регіональної економік та виявлення конститутивно-ключових факторів їхнього забезпечення задля елімінування негативних впливів на регіональний розвиток та національну економіку, у цілому.

Метою статті є розробка і обґрунтування теоретико-методичних засад сформування і термалізації організаційно-економічного механізму управління реструктуризацією РПК з метою забезпечення інноваційного розвитку реального сектору регіональної економіки та національної економіки у цілому.

Досвід досліджень у даній сфері і публікацій. Теоретичним і прикладним аспектам досліджуваної у статті проблематики присвячені розробки, представлені у наукових працях, таких науковців, як В. М. Заболотного, А. М. Власової, Б. А. Жаліло, С. М. Козаченка та інших. Ґрунтовний доробок щодо сформування та використання нової системи функціонування промисловості в умовах нестабільного середовища та економічного розвитку регіонального промислового комплексу в контексті забезпечення ефективності функціонування національної економіки здійснено вітчизняними науковцями: О. М. Алимовим, Б. М. Данилишиним, В. В. Микитенко, О. І. Тимченко, В. Ю. Худолей, А. І. Чухно, Л. Г. Чернюк, О. С. Шнипко та іншими (окремі результати їхніх досліджень представлено у попередніх наукових роботах [1 – 6]). Проте, наразі, потребують подальшого вивчення й наступні системно-універсальні питання щодо: а) доцільності сформування дієвого механізму розбудови нової форми організації регіонального промислового на комунітарних засадах; б) провадження процесів його реструктуризації задля підвищення ефективності функціонування української економіки і національної безпеки за використання усталеної в країнах європейського союзу економіко-статистичної системи NUTS.

Основні результати дослідження. Об’єктивним є признати, що на сучасному етапі розвитку національного господарства побудова ефективної системи управління реструктуризацією РПК можлива лише у разі її удосконалення та застосування сучасних технологій адаптивного управління формуванням, нарощення і використанням стратегічного потенціалу реального сектору регіональної економіки (це доведено дослідниками, що представлено у наукових працях [6; 7]). Реалізація цього пріоритетного завдання дозволить підвищити вартість основних виробничих засобів РПК, забезпечити нарощення усіх компонент, які входять до сукупних можливостей реального сектору та їхнє раціональне використання. Звідси, на твердження авторів статті, виникає нагальна потреба у розробці науково-методологічних засад обґрунтування пріоритетних напрямів реструктуризації та сформування організаційно-економічного механізму їхнього провадження.

До зазначеного, слід додати наступне: адаптація до базових положень теоріх розвитку продуктивних сил і регіональної економіки усталених принципів «Класифікації територій і регіональних соціально-економічних згідно положень NUTS» (їх розкрито у наукових працях [8 – 11]) – можуть убезпечити у даному дослідженні структурно-функціональну основу не лише для здійснення порівняльного статистичного аналізу структурно-динамічних і структурно-функціональних характеристик територіальних систем України (у разі їхнього розмежування, у відповідності до NUTS за п’ятьма рівнями), а й обґрунтування трьох нових класів кластерних округів у складі з обмеженою кількістю каскадів РПК. Їх, наприклад, як формалізовано й обґрунтовано дослідником у роботі [12], здійснено за результатами поєднання сукупних потенціалів реального сектору регіональної економіки і когнітивно-інформаційних здатностей задля ініціювання прогресивних конструкцій розбудови РПК, ідентифікованих у вигляді каскадів: 1) масштабної інваріантної спрямованості каскадів РПК; 2) бінарної спрямованості каскадів РПК; 3) односпрямованих каскадів РПК.

При цьому, автор [11; 12] – засвідчує, що під дефініцією «каскад» мається на увазі: «горизонтальна інституційна конструкція, формування якої здійснено за комунітарними принципами інкорпорації до загальної архітектури реального сектору регіональної економіки обмеженої кількості РПК, ідентифікованих за відповідними структурно-функціональними вимірами: певна територіальна сумісність та щільність міжгалузевих зв’язків; ідентичність фазової траєкторії, рівнів результативності управління забезпеченням енергоефективності функціонування, масштабів розвиненості їхнього стратегічного потенціалу, галузевої структури і гравітаційної спрямованості виробничо-господарських відносин РПК, що є підконтрольними певної природи каскаду». До наведено слід додати і таке: аналіз наукових публікацій, які стосуються технологій управління модернізацією національної промисловості, а також управління її реформуванням, реконструкцією діючих проектів та реінжинірингу бізнес-процесів в межах РПК, дає підстави авторам статті відзначити про таке: наразі існує суттєвий розрив між визначеністю змістовності і сутності самої проблематики у системно-універсальному аспекті, який стосується активізації процесів із реструктуризації задля убезпечення подальшого ефективного регіонального розвитку з розбудовою в Україні регіонального промислового виробництва інноваційно-інформаційного типу. Тому, для визначення сутнісного змісту та інтеграційних функцій реструктуризації РПК доцільно виокремити склад цільових функціоналів, які убезпечать досягнення цілей провадження інноваційних, з точку зору спрямованості структурних зрушень, змін. Це убезпечить добір оптимального та дієвого для України інструментарію і розроблення результативних важелів впливу задля ініціювання та генерування системних процесів щодо регенерації наукоємних виробництв, навіть, в умовах ресурсних обмежень.

У цій відповідності, зазначимо, що дефініційне визначення поняття «реструктуризація РПК» можна трактувати в якості: комплексу заходів і процедур, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності реального сектору регіональної економіки, у тому числі його товарів і послуг задля нарощення ефективності функціонування соціально-економічної системи регіонів в контексті загальноекономічного прискорення в державі – приведене формалізовано автором статті у попередній науковій праці [13]. При цьому, за принциповими ознаками можна виділити теоретичні підходи, що убезпечать генерування організаційного, процесного, вибіркового, системно-комплексного, ситуаційного, об’єктно-цільового, структурно-інформаційного та синергетичного ефекту. І, відповідно, обумовлять потребу у використанні зазначених теоретичних підходів до розроблення дієвого механізму управління реструктуризацією регіонального промислового виробництва у стислі терміни, навіть, в обмежених ресурсних умовах функціонування сучасних РПК (зазначене базується на методологічних засадах, розроблених автором і представленого у [14]).

Таким чином, поняття реструктуризації можна охарактеризувати узагальнено, з урахуванням різних позицій трактування його змісту, зокрема, і як: сукупність заходів певної природи й спрямованості щодо реалізації процесів реорганізації РПК, його оновлення й модернізації з використанням комплексу системних управлінських перетворень зі зміною організаційних і технологічних структур за використання засобів інжинірингу та реінжинірингу регіонального промислового виробництва в Україні (засвідчено автором статті у попередній науковій роботі [15]). Відтак, враховуючи вищезазначене та усталені базові принципи теоретико-концептуальних підходів до управління розвитком РПК, автор статті пропонує результати порівняльного аналізу теоретичних засад вирішення проблем управління реструктуризацією регіональних виробничо-економічних систем, адаптованого завдань, передбачених ціллю даного дослідження, обґрунтованій у статті (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Визначення змісту дефініцій «реструктуризація» та «цілеорієнтація процесу реструктуризації», ідентифікованих в контексті їхнього провадження в межах РПК України*

Підхід

Дефініційне трактування з авторською ідентифікацією щільності взаємозв’язку вихідних понять певної теорії до базових категорій теорії реструктуризації РПК

з рахуванням положень теорії управління розвитком продуктивних сил і регіональної економіки

Реструктуризація як сукупність заходів організаційно – економічного характеру

Розбудова системи організаційних, технологічних, інноваційних, управлінських та ін. заходів та інструментарію генерування структурних зрушень, спрямованих на підвищення ефективності функціонування реального сектора регіональної економіки у відповідності до обґрунтованих державними і регіональними корелянтами вимогами до його розбудови (трактування за використання [16]).

Адаптація режимів функціонування РПК до ринкових умов, які убезпечують промислове зростання, підвищення конкурентоспроможності та зміцнення фінансової стійкості за рахунок запровадження нормативно-правого, організаційно-економічного, інформаційно-методичного забезпечення алокаційно-інверсійного типу (викладено автором статті за використання принципів, приведених і обґрунтованих у праці [17]).

Запровадження у практику господарювання організаційно-економічних заходів, спрямованих на реформування виробничо-господарської діяльності та досягнення стратегічних цілей розвитку РПК щодо структурних перетворень, адаптованих до зміни зовнішнього середовища в контексті усунення соціально-економічних диспропорцій їхнього розвитку (розкрито з урахуванням розробок [11]).

Здійснення організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну галузевої і технологічної структури РПК, реалізація яких уможливлює фінансову надійність їхнього функціонування, збільшення обсягу випуску конкурентоспроможної інноваційної продукції, підвищення ефективності регіонального промислового виробництва з уточненням змісту цільових функціоналів корелянтів з підвищенням вагомості контролю за їх використання (запропоновано згідно [7]).

у відповідності до принципів теорії економіки та управління національним господарством

Реструктуризація як процес трансформаційних змін в межах РПК

Складно- організований мультирівневій процес:

- підготовки, сформування, адаптації та реалізації програми комплексних структурних змін в межах РПК в контексті реалізації цільових завдань із підвищення конкурентоспроможності національної економіки (приведено з урахуванням положень, викладених у роботі [2]);

- нарощення рівня конкурентоспроможності функціонування РПК за рахунок застосування у стратегічному інструментарії комплексу засобів трансформації його технологічної, функціональної, територіальної, галузевої, інноваційної, відтворювальної, інституційної, організаційної, комунікаційної тощо структури з адаптацією технологій управління модернізацією, реформуванням і оновленням змісту бізнесу виробничо-господарських процесів, зосереджених в межах регіонального промислового виробництва, до мінливого ринкового і політичного середовища (викладено автором, за використання тверджень, приведених у науковій роботі [17]);

спрямований на створення умов для раціонального використання стратегічного потенціалу РПК задля підвищення фінансової стійкості та конкурентоспроможності реального сектору регіональної економіки за рахунок: а) ініціювання різнобічних масштабних інноваційних перетворень в межах різного рівня складності об’єктів, пов’язаних зі зміною структури, співвідношень між окремими їхніми елементами; б) підвищенням вагомості місця певного промислового підприємства у структурі РПК; в) генеруванням адекватної реакції на існування кризоутворюючих чинників (приведено згідно викладок, наведених у праці [11]).

Реструктуризація - реорганізації

Оптимізація складу і кількості компонент РПК, пропорцій та співвідношень між окремими частинами, ланками операційної системи регіонального промислового виробництва і трансформація елементів його виробничо-господарської, фінансово-економічної, зовнішньоекономічної, техніко-технологічної, соціальної та інституційної сфер діяльності за рахунок запровадження комплексних взаємопов’язаних організаційно-економічних змін у структурі управління розвитком РПК, які убезпечують надійність і збалансованість його функціонування у цілому (приведено у відповідності до обґрунтувань [9]).

Реструктуризація - дії із активізації інноваційних змін

Встановлення цілей та змісту набору стратегій розвитку РПК, що забезпечать реалізацію його стратегічних програм і досягнення визначених пріоритетів у відповідності до існуючих умов його функціонування (трактується автором за використання [10]).

Удосконалення технологій управління активами та залученими пасивами, пов’язаних із докорінною зміною організаційної системи управління розвитком РПК та орієнтацією на зростання вартості бізнесу за рахунок розробки і реалізації цільових програм реформування (запропоновано з урахуванням положень [8]).

Приведення організаційної, технологічної та виробничої структур реального сектору регіональної економіки, а також його потужностей, майна та зайнятих земельних ділянок у відповідність до обсягу випуску наукоємної промислової продукції, при одночасному реформуванні системи управління фінансами в межах певного каскаду РПК (викладено на основі тверджень [1]).

Примітка* Узагальнено автором статті з урахуванням свідчень і теоретичних обґрунтувань, приведених у наукових джерелах [1; 2; 7 – 11; 16; 17].

 

Однак, визнаємо і таке: хоча й існують різні підходи до визначення змісту і сутності поняття реструктуризація, проте, для всіх дефініцій даної категорії спільним є те, що ці процеси розглядаються в якості системи цілеспрямованих заходів та цільової підсистеми управління розвитком певного об’єкта, яка убезпечує активізацію діяльності в межах операційної, технологічної, інноваційної, інформаційної, виробничо-господарської та зовнішньоекономічної компоненти реального сектору регіональної економіки України задля забезпечення його збалансованого функціонування (зазначене доведено у науковій праці [16]).

Таким чином, з огляду на приведені автором статті трактування у табл. 1, можна признати, що управління реструктуризацією реального сектору регіональної економіки включає багаторівневі процеси, які стосуються: 1) реформування, оновлення, модернізації, інжинірингу та реінжинірингу різних за природою процесів, які відбуваються в межах РПК; 2) ініціювання визначених цільовими програмами змін за рахунок об’єктно-цільового провадження узагальнюючих процесів, що охоплюють усі складові регіонального промислового виробництва та напрями його перетворення (у т.ч. реформування, реінжиніринг бізнес-процесів).

Слід наголосити, і на тому, що у сучасній теорії та практиці реструктуризації РПК отримано суттєвий досвід її провадження, за яким визнаємо про таке: реструктуризація передбачає оновлення численних сфер виробничо-господарської, техніко-технологічної, організаційно-економічної, фінансової та зовнішньоекономічної діяльності РПК. Тому, виникла необхідність щодо здійснення ідентифікації та систематизації дієвого інструментарію її провадження в єдиній системі координат «ціль – засіб» (запропоновано та деталізовано дослідниками у роботі [18]). Виконання цього завдання та з’ясування складу технологій управління процесами реструктуризації РПК – тобто, процесами зміни складу, пропорцій, співвідношення між окремими частинами, ланками виробничо-господарської системи, складом її підсистем та елементами майнового комплексу, виробничо-господарської, фінансово-економічної та соціальної сфер діяльності РПК – убезпечить сформування відповідного типу організаційно-економічного механізму.

Необхідно визнати, що одночасне використання в межах останнього системоутворюючих регуляторів, які обумовлюють реалізацію різноспрямованих процесів оновлення і регенерації регіонального виробництва, і забезпечить синхронний перебіг трансформаційних змін в межах РПК із: а) інтенсифікацією обміну-перерозподілу ресурсів; б) нарощенням масштабів розвиненості стратегічного потенціалу не лише в межах окремого РПК, а й взагалі – в межах каскаду РПК; в) імплементацію оптимальної для України стратегії розвитку реального сектору регіональної економіки в умовах ресурсних обмежень тощо.

Тому пропонується до застосування інтеграційно-алармовий підхід до реалізації управління реструктуризацією РПК, який передбачатиме, надалі, поєднання дієвого інструментарію реалізації технологій управління трансформаційними процесами та інформаційно-методичних важелів впливу задля ідентифікації в режимі «Real-Time» набутих деструктивних факторів, перешкод і проблем, які перешкоджають сталого розвитку держави у цілому та збалансованому промисловому зростанню в регіонах, зокрема. Їх автором статті запропоновано розбудовувати з урахуванням домінант, приведених у табл. 2, теоретико-концептуальних підходів до формування, добору і використання засобів, регуляторів і інструментарію цільової реструктуризації сучасних РПК (при цьому, паритетом визнано принципи структурно-інформаційної теорії надійності систем).

 

Таблиця 2.

Формалізація прикладного інструментарію та регуляторів інтеграційного підходу до реалізації процесів управління реструктуризацією РПК*

Домінанти

Сутність і зміст важелів та регуляторів певного методологічного підходу в межах реалізації завдань інтеграційно-алармового забезпечення процесів реструктуризації реального сектору регіональної економіки

Організаційний

Спрямований на визначення: сукупності заходів задля забезпечення результативності управління реструктуризацією РПК, що скорочує терміни трансформаційних змін та підвищує рівень їхньої конкурентоспроможності. Використовуваний комплекс важелів і регуляторів має системні властивості, оскільки, передбачає використання системно-комплектного теоретичного підходу до їхньої розробки і добору.

Процесний

Процеси реструктуризації розглядаються в якості заходів ініціювання трансформаційних змін в межах РПК, які стосуються підвищення конкурентоспроможності та забезпечення надійності фінансової й організаційної його підсистем (у т.ч., і підсистеми взаємозв’язку РПК із зовнішнім середовищем). Цільова орієнтація механізмів управління реструктуризацією буде не лише обмежуватись чіткою послідовністю реалізації певного переліку етапів внутрішньо-орієнтованих заходів із реструктуризації, а й передбачатиме створення умов для генерування системних ознак у реального сектору щодо резистентності регіональних виробничо-господарських системи до зовнішніх загроз і внутрішніх ризиків промисловому зростанню.

Вибірковий

Передбачає паритет на вдосконалення технологій управління задля: а) досягнення радикальних змін у структурній компоненті РПК шляхом злиття, розділення та виділення, перетворення окремих його елементів; б) зміни архітектури сучасної організаційної структури управління розвитком РПК, що забезпечить оновлення й трансформацію виробничо-технологічних процесів; в) перепроектування структури управління розвитком стратегічного потенціалу РПК (реінжиніринг) при покращенні макропоказників (вартість, якість, сервіс, темпи зростання), що убезпечить: створення нових проривних і ефективних бізнес-процесів; фінансове оздоровлення виробничо-господарської діяльності; вдосконалення інформаційно-методичної бази; здійснення результативної інвестиційної політики, спрямованої на повне освоєння ресурсів та впровадження оптимальних нововведень.

Системний

Застосування при розробці технологій управління принципів системності уможливить комплексну оптимізацію архітектури і змісту самої системи управління розвитком реального сектору регіональної економіки, а саме: а) реструктуризації РПК за використання високоефективного ринкового інструментарію за для підвищення конкурентоспроможності регіону; б) прийняття заходів по реструктуризації як комплексній оптимізації системи функціонування РПК у відповідності до існуючих вимог і мінливого зовнішнього середовища та визначеної загальної стратегії регіонального розвитку; в) покращення системи управління регіональним розвитком, підвищення якості і конкурентоспроможності товарів та послуг, з урахуванням сучасних вимог ринку, у т.ч.: методології управління якістю; технології реінжинірингу бізнес-процесів; використання когнітивно-інформаційних засобів та застосуванні інформаційних технологій і комп’ютерних систем задля розбудови алармового логістичного взаємозв’язку.

Ситуаційний

Застосування технології інтеграційно-алармового управління реструктуризацію РПК передбачає провадження заходів, методів та інструментарію,  спрямованого не на трансформацію самої системи управління, а на структурно-динамічну перебудову всього реального сектору регіональної економіки з метою подолання загроз і ризиків його збалансованому розвитку. При цьому, діяльність, що передбачає генерування системних ознак до сформування регіонального промислового виробництва інноваційно-інформаційного типу є головною особливістю інтеграційно-алармової реструктуризації РПК.

Об’єктно-цільовий

Використання при розробленні технологій управління базових положень цього теоретичного підходу (інкапсуляції, наслідування, поліморфізм) дозволяє: а) спроектувати для нові ієрархії для структур (певної природи) та мінімізувати їхню кількість; б) уточнити зміст конкретних стратегій задля забезпечення результативності окремого виду реструктуризації. Розглядаючи регіональне виробництво як сукупність системно пов’язаних між собою елементів, що відповідають за вирішення конкретних завдань чи досягнення результатів, існує об’єктивна можливість щодо розробки елементарних технологій управління реструктуризацією у разі чіткого окреслення і розмежування цільових функцій корелянтів з метою раціоналізації й прискорення обміну ресурсами.

Синергетичний

Врахування принципів, які створюють наукове підґрунтя для розробки і реалізації продуктивної стратегії реструктуризації на синергетичних засадах, що здійснюватиметься за використання: а) явищ спонтанного структурогенезу до формалізації масштабів ринку; б) процесів формування потенціалу соціально-економічних та організаційних змін; в) створення ключових компетенцій і ефективне використання стратегічного потенціалу усієї кількості сучасних РПК, які входитимуть до певної природи каскадів РПК. Зазначене дозволить: а) розробити методичні підходи до формалізації інтеграційних моделей стратегічного набору реструктуризації регіонального промислового виробництва; б) досягти генерування синергійних переваг; в) виявити адаптивні можливості за результатами стратегічного позиціонування.

Структурно-інформаційний

Сукупність когнітивно-інформаційних принципів формалізації нової системи управління реструктуризацією заснована за наслідками класифікації засобів, форм і систем організаційних і комунікаційних зв'язків в межах певного РПК та, відповідно, каскаду РПК. Низка взаємозв'язаних понять структурно-інформаційної теорії надійності систем дозволяє: пояснити і передбачати явища соціально-економічної, техніко-технологічної та виробничо-господарської діяльності в якості вищої, найрозвиненішої форми організації різної природи процесів; отримати цілісне уявлення про закономірності та зв'язки у інтенсифікації структурних зрушень в РПК.

Врахування при формуванні інтераційно-алармової технології принципів:

а) аутопойезису – коли інформаційна база даних розглядається як процес само регенерації і раціоналізації регіонального промислового виробництва, а комунікація стає найважливішою стабілізуючою силою, яка, з одного боку, є невід'ємною детермінантою нової форми організації промислового виробництва в регіонах, а з другого, - трансформує її ознаки до вигляду – інноваційно-інформаційного типу;

б) обов’язковості контролю. За їх використання технології набувають ознак маніпулятивного управління певної природи процесами реструктуризації РПК;

в) відкритої системи – за їх використання розглядаються атрибути візуалізації фазової траєкторії розвитку певного РПК і каскаду РПК, у цілому. При цьому, генеруються процеси: генерування інтер активності; транз- активності; еволюційності,; орієнтації на розвиток електронної логістики  і прийняття й прискореної адаптації до реальних умов новаторських тенденцій;

г) мережевої конвергенції, що убезпечує залучення комунікаційних та організаційних структур управління РПК серії конвергентних циклів логістичного та інформаційного обміну потенціалами системно-універсального функціонування з убезпеченням визначених регіональних потреб і погодженості з вимогами до структурних зрушень, передбачених корелянтами більш високого рівня.

Джерело * Ідентифіковано автором статті за урахуванням викладок і положень, наведених у джерелах [17 – 23].

 

Висновки та пропозиції щодо подальшого дослідження. Певним чином підсумовую вище приведені викладки, зазначимо, що дослідження засвідчимо про таке: слід підтримати визначення та наукові узагальнення тих розробників, які, вважають, що для забезпечення ефективності трансформаційних процесів слід використати існуючі теоретико-концептуальні підходи, в яких для дефініції змісту реструктуризації РПК використано інтеграційні принципи ідентифікації та оцінювання-прогнозування наслідків перетворень у різних сферах економічної діяльності з урахуванням домінант структурно-інформаційної теорії надійності систем. У цій відповідності можна підтвердити:

- зміни макросередовища що є спонукальними силами для вибору засобів провадження інтеграційного комплексу різної природи процесів щодо забезпечення результативності реалізації стратегії реструктуризації РПК;

- з фінансового погляду, наслідки використання інтеграційно-алармових технологій управління реструктуризацією РПК спрямовані на досягнення креативних змін не лише у конкретному регіоні, а й у забезпеченні ефективного функціонування певного класу каскадів РПК та отримання в їхніх межах стійких конкурентних позицій різних видів економічної діяльності у нестабільному ринковому середовищі;

- оскільки, реструктуризація РПК є достатньо тривалим процесом, то сформування й генерування можливостей та нарощення резервів для реалізації стратегії реструктуризації і покращення конкурентоспроможності є можливими лише у разі чіткої формалізації функцій корелянтів і їхнього розмежування.

Відповідно до приведеного дефініційного визначення обґрунтовано оптимальний склад комплексу теоретико-концептуальних завдань реструктуризації та доведено, що оптимального варіанту вирішення зазначеної проблеми можна досягти шляхом застосування відповідних методів та практичного інструментарію, сукупних дій та процесів організаційного, управлінського, технологічного, технічного, нормативно-правового характеру з використанням всіх можливих джерел з метою підвищення ефективності функціонування РПК і економіки в цілому.

Таки чином, у статті доведено, що управління реструктуризацією РПК можливо здійснити на підставі визначення вагомості й пропорційності функціонування кожної її складової у системі забезпечення високого рівня ефективності функціонування регіону у цілому. Запропоновано оновлені погляди на формування вдосконаленої системи управління реструктуризацією. Визначено можливість формування, розроблення та реалізації системи фінансово-економічних, енергетичних, техніко-технологічних та організаційних заходів, направлених на оптимізацію організаційної, виробничої та комунікаційної структур виробництва та досягнення високої ефективності функціонування РПК.

Звідси, пропонований до використання інтеграційно-алармовий підхід до управління реструктуризацією передбачає поєднання дієвого інструментарію реалізації технологій управління трансформаційними процесами та когнітивно-інформаційних важелів впливу, опрацьованих автором статті у межах теоретико-концептуальних підходів: організаційного, процесного, вибіркового, системного, ситуаційного, об’єктно-цільового, структурно-інформаційного та синергетичного. Саме їхнє поєднання і дозволить отримати наслідки реструктуризації РПК у відповідності до передбачених цільовими програмами результатами.

Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що кожний підхід до сформування і використання технологій управління реструктуризацією має свої переваги та недоліки. Проте, у разі їхнього поєднання за принципами розбудови єдиного інтеграційно-алармового підходу до розробки і провадження нововведень та інтенсифікації структурно-динамічних змін, можна убезпечити достатні темпи загальноекономічного прискорення в Україні.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Шнипко о. С. Економічна безпека ієрархічних багаторівневих систем: регіональний аспект: Монографія [Текст]  / О. С. Шнипко. – К.: Вид-во Генеза, 2006. – 288с.

2. Алимов О. М. Стратегічний потенціал – сукупні можливості національної економіки по досягненню цілей збалансованого розвитку [Текст] / О. М. Алимов, В. В. Микитенко // Продуктивні сили України, науково-теоретичний економічний журнал. К.: Вид-во РВПС України НАН України, 2006. – № 1 – С. 135 – 151.

3.Тимченко О. І. Генофонд і здоров’я нації: Монографія [Текст] /[Тимченко О. І., Приходько Т. А. та ін.]. – К.: Вид-во Медінформ, 2008. – 155 с.

4. Чухно А. І. Інституціоналізм: теорія, методологія, значення [Текст] / А. І. Чухно // Економіка України. – 2008. – № 5. – С. 4 – 15.

5. Чухно А. І. Інституціональна архітектоніка та інституціональна динаміка [Текст] / А. І. Чухно // Економіка України. – 2008. – № 7. – С. 137 – 143.

6. Микитенко В. В. Агрегована оцінка та проектування стратегічного потенціалу промисловості [Текст] / В. В. Микитенко // Соціально-економічні напрямки розвитку регіонів в контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції. Матеріали Міжнар. науково-практич. конференції студентів і молодих вчених. – Херсон: ХНТУ МОН України, Вид-во ПП Вишемирський В. С. – 2006. – С. 84 – 90.

7. Микитенко В. В. Українська економіка в контексті транснаціоналізації світогосподарської системи [Текст] / Микитенко В. В. // Матеріали Міжнародної наукової конференції «Розвиток продуктивних сил України: від В. І. Вернадського до сьогодення» м. Київ 20.03.2009 р. - У 3-х частинах/ РВПС України НАНУ. – К.: РВПС України НАНУ, 2009. – Ч. 3 – С. 329 – 332.

8. Долішній М. І. Регіональна політика України: наукові основи, методи, механізми: Монографія [Текст] / М. І. Долішній. – Львів: Вид-во ІРД НАН України, 2001. – 342 с.

9. Микитенко В. В. Формування системи забезпечення енергоефективності на синергетичних підходах [Текст] /Микитенко В. В. // Економічний вісник НТУУ «Київський політехнічний ін-т» МОН України. – К.; 2006. – № 3. – С. 293–300.

10. Кузьменко Г. Г. Детермінанти процесу забезпечення резистентності національної економіки до деструктивних впливів [Текст] / В. В. Микитенко, Г. Г. Кузьменко // Національне господарство України: теорія та практика управління. Зб. наук. праць – К.: РВПС України НАН України, 2008. – С. 123 – 138.

11. Худолей В. Ю. Технологія структурно-функціонального оцінювання стратегічного потенціалу регіональних промислових комплексів [Текст] / Чупріна М. О., Худолей В. Ю.// Соціально-економічний розвиток регіонів контексті сучасних процесів міжнародної інтеграції. – Херсон, ХНТУ МОНмолодьспорту України, Вид-во ПП Вишемирський В. С., 2010. С. 195 – 200.

12. Худолей В. Ю. Про енергетичні аспекти забезпечення сталого розвитку [Текст] / В. Ю. Худолей // Матеріали доповідей ХХVІІІ Міжнар. наук.-практ. конфер. «UKR – POWER’2010: Комплексне вирішення проблем енергозбереження у промисловій та комунальній енергетиці», м. Ялта, 07.06 – 11.06. 2010 р. – Ялта, Вид-во Асоціації ТЕКУ, МНТУ ім. Ю. Бугая, Інституту технічної теплофізики НАН України, 2010. – С. 63 – 66.

13. Ліщук А. І. (Бєлова А. І.) Необхідність удосконалення територіально – організаційної структури підприємств промислового виробництва [Текст] / А. І. Ліщук (А. І. Бєлова) // [Зб. наукових праць КУЕТТ. Серія: Економіка і управління]. – Київ, Вид-во КУЕТТ МОН України, 2005. – вип. 7. – С. 162 – 163.

14. Щедровицкий Г. П. Методология и философия организационно-управленческой деятельности: основные понятия и принципы: Монография. [Текст] / Г. П. Щедровицкий. – в 5 т. – Т. 5. – Москва: Из-во Наука, 2003. – 288 с.

15. Бєлова А. І. Необхідність підвищення ролі держави в ринковій економіці [Текст] / Бєлова А. І. // Антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку: Матеріали Міжнар. науково-практичної конференції, м. Київ, 9.04.2010 р. – У 2-х ч. – Ч. ІІ:– К.: Академія муніципального управління МОН України, 2010. – С. 48 – 49.

16. Кузьменко Л. М. Региональные кластеры и конкурентоспособность региона / Л. М. Кузьменко / Регион в условиях роста открытости национальной экономики: Монографія [Текст] / Н. Г. Чумаченко, Л. Г. Червова, Л. М. Кузьменко, Р. В. Кузьменко [та ін.] - Донецк: Из-во ИЭП НАН Украины, 2010. – С. 101 – 115.

17. Демешок О. О. Економічне прогнозування та розробка політики макроеко-номічного регулювання загальноекономічного прискорення у промисловості України [Текст] / О. О. Демешок // Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції: «Україна – Польща – ЄС: сучасний стан та перспективи» (м. Ополє, Польща). – Херсон: ХНТУ МОН України, Вид-во ПП Вишемирський В. С., 2009. – С . 299-317.

18. Воропай Н. И. Региональные аспекты энергетической безопасности России [Текст] / Н. И. Воропай, С. М. Клименко, Л. Д. Криворуцкий // Научные записки: Украинский дом экономики и научно-технических знаний Общества «Знание» Украины. — К.: Изд-во Знание, 1999. – С. 46 – 52.

19. Пампуро В. И. Структурно-информационная теория надёжности систем: Монография [Текст] / В. И. Пампуро // – Отв. ред. Счастливый Г. Г. – Институт электродинамики НАН Украины. – Киев, Изд-во «Наукова думка», 1999. – 328 с.

20. Микитенко В. В. Формування комплексної системи управління енергоефективністю в галузях промисловості виробництва: Монографія [Текст] / В. В. Микитенко – К.: Ін-т економіки НАН України, Вид-во «Екс”Об.», 2005. – 336 с.

21. Алимов О. М. Економічний розвиток України: інституціональне та ресурсне забезпечення: Монографія [Текст] / Алимов О. М., Даниленко А. І., Микитенко В. В., Трегобчук В. М. та ін. / Під ред. акад. НАНУ С. І. Пиріжкова, акад. УААН В. М. Трегобчука – К: Об’єднаний ін-т економіки НАН України, 2005. – 540 с.

22. Орехова Е. А. Экономическое развитие национального хозяйства в современных условиях: Монография. [Текст] / Орехова Е. А. – Волгоград: Волгоградское научное издательство, 2007. – 288 с.

23. Павлов В. І. Інституціональні перетворення та їхній вплив на регулюючі функції держави [Текст] / В. І. Павлов, В. І. Борейко // Регіональна економіка. – 2009. –  № 1. – С. 7 – 14.

 

 Стаття надійшла до редакції 16.04.2012 р.