EnglishНа русском

Ефективна економіка № 9, 2013

УДК 311.312

 

В. Г. Швець,

д. е. н., професор, професор кафедри обліку та аудиту, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ

С. В. Огреба,

аспірант, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ

 

СТАТИСТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ ОБСЯГІВ НЕЛЕГАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

 

V. G. Shvets,

PhD in Economics, Professor, Department of Accounting and Audit, Taras Shevchenko National University of Kyiv

S. V. Ogreba,

PhD student, Taras Shevchenko National University of Kyiv

 

STATISTICAL EVALUATION OF ILLEGAL ECONOMIC ACTIVITY IN UKRAINE

 

В роботі здійснено статистичне оцінювання обсягів нелегальної економічної діяльності в Україні на основі даних правоохоронних, контролюючих органів та міжнародних організацій за період 2002-2012 рр. Виявлені основні тенденції цих обсягів та запропоновані пріоритетні шляхи удосконалення інформаційно-методологічного забезпечення статистичного дослідження нелегальної діяльності.

 

In the article statistical evaluation of illegal economic activity in Ukraine was held on the basis of data of the enforcement and controlling bodies for the period of 2002-2012. The main tendencies of such activity were defined and priority ways of improvement of the information and methodical support for statistical research of illegal activity were proposed.

 

Ключові слова: статистичне оцінювання, нелегальна економічна діяльність, контрабанда, контрафактні товари, торгівля людьми, фальшивомонетництво, економічні злочини, втеча капіталу.

 

Keywords: statistical evaluation, illegal economic activity, smuggling, counterfeiting, human trafficking, money forgery, economic crimes, capital flight.

 

 

Постановка проблеми. В сучасних умовах соціально-економічного розвитку України одним з пріоритетних завдань державного управління є забезпечення економічної безпеки держави. У останні роки політична та економічна нестабільність в Україні призвела до поширення такої загрози економічній безпеці держави, як нелегальна економічна діяльність, яка має суттєвий негативний вплив на процеси суспільного розвитку країни. Цей вплив проявляється у затриманні економічного зростання, криміналізації економіки, порушенні морально-етичних норм здійснення господарської діяльності. Також здійснення нелегальної економічної діяльності у значних масштабах призводить до викривлення даних макроекономічної статистики, що, у свою чергу, значно ускладнює прийняття зважених управлінських рішень. Саме тому розробка ефективного методичного забезпечення статистичного оцінювання обсягів нелегальної економічної є важливим кроком до подолання негативних наслідків здійснення цієї діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у розробку теоретичних засад дослідження нелегальної економічної зробили такі вчені, як Блейдс Д., Варналій З., Даллаго Б., Кауфман Д., Мазур І., Мандибура В.О., Прилипко Ю., Сторм С. Удосконаленню інформаційно-методичного забезпечення статистичного оцінювання обсягів нелегальної економічної діяльності присвячені праці Глінкіна С., Енсте Д., Єлисеєвої І., Рябушкіна В., Танзі В., Шнайдера Ф., Харазішвілі Ю.

Формулювання цілей статті. Метою статті є статистичне оцінювання обсягів нелегальної економічної діяльності України на основі даних правоохоронних та контролюючих органів, міжнародних організацій.

 Виклад основного матеріалу. Найбільш ефективними методами оцінки нелегальної економічної діяльності є проведення спеціальних обстежень та опитувань суб’єктів цієї діяльності, експертів, населення. Але, на жаль, в Україні ці дослідження знаходяться у стані розробки. Тому для оцінок нелегальної діяльності доцільно використовувати дані правоохоронних, контролюючих органів (наприклад, Митної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державного комітету фінансового моніторингу тощо) та міжнародних організацій (Світового банку, Організації з економічного розвитку та співробітництва, Міжнародної організації міграції тощо), за допомогою яких можна оцінити рівень нижньої межі функціонування нелегальної економічної діяльності. Єдиним типом нелегальної діяльності, який можна оцінити за допомогою непрямих методів є втеча капіталу.

Слід зазначити, що нелегальну економічну діяльність можна умовно поділити на два види: нелегальне виробництво та нелегальна розподільна діяльність. Перший вид пов'язаний з участю суб’єктів нелегальної діяльності у процесі виробництва суспільного продукту, тоді як другий – з процесами розподілу та перерозподілу доходів, отриманих від здійснення виробничої діяльності. Отже, виходячи з цього у нашому дослідженні ми будемо аналізувати ці види окремо.

Серед підвидів нелегального виробництва, які можна оцінити на сучасному етапі розвитку національної статистики слід виділити торгівлю людьми, контрабанду, виробництво та розповсюдження недоброякісних та контрафактних товарів та реалізацію продукції з порушенням авторських та суміжних прав, а також фальшивомонетництво. Обсяги нелегальної розподільної діяльності можна проаналізувати у розрізі економічних злочинів, вчинених на підприємствах, установах, організаціях, пов’язаних з розподілом та перерозподілом первинного доходу та втечі капіталу. Отже, спочатку проведемо статистичне оцінювання обсягів основних структурних компонентів нелегального виробництва.

Однією з найбільш загрозливих соціально-економічних проблем в Україні є торгівля людьми. Найбільш достовірним джерелом інформації про обсяги цієї діяльності є дані Міжнародної організації міграції, які базуються на кількості звернень за допомогою до цієї організації.

Для того, щоб проаналізувати обсяги торгівлі людьми у вартісному виразі, необхідно середні ціни одного об’єкта цієї діяльності у розрізі країн-«імпортерів» помножити на кількість цих об’єктів, враховуючи структуру їх «експорту» (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Обсяги торгівлі людьми в Україні за період 2002-2010 рр., грн

Рік

Італія

Чехія

Польща

Росія

Туреччина

Інші

Вцілому

2002

77814

97267

272348

437702

495178

1061097

2441406

2003

123184

153980

431145

692912

783900

1679786

3864907

2004

146502

183128

512758

824075

932286

1997757

4596505

2005

186511

233138

652788

1049123

1186887

2543329

5851776

2006

208201

260252

728705

1171133

1324918

2839110

6532319

2007

271306

339133

728705

1526097

1726494

3699630

8512232

2008

190579

238224

667028

1072009

1212778

2598810

5979428

2009

265113

331392

927897

1491263

1687086

3615184

8317936

2010

378884

473605

1326095

2131225

2411082

5166605

11887497

Складено автором за даними [1].

 

Як видно з табл. 1 найбільш крупними країнами-імпортерами об’єктів торгівлі людьми є Туреччина, Росія та Польща. На їх частку приходиться близько 50% від загальних обсягів торгівлі людьми. Слід зазначити, що на частку внутрішнього ринку приходиться у середньому близько 4% від загальних обсягів, що є дуже несуттєвою сумою у вартісному виразі. Таким чином, Україна є одним із основних постачальників-«експортерів» об’єктів торгівлі людьми у світі.

Ще однією з серйозних загроз соціально-економічній безпеці держави є контрабандна товарів, яка останнім часом набула значних масштабів в Україні. Основним джерелом даних про обсяги контрабандної діяльності в Україні є звітні дані Державної митної служби України та форма №1 «Звіт про злочинність» Міністерства внутрішніх справ України (МВСУ), яка містить рядок «Вартість контрабандних товарів» (табл. 2).

 

Таблиця 2.

Обсяги контрабандної діяльності в Україні за даними ДМСУ та МВСУ за період 2002-2012 рр., млн грн

Рік

Дані про предмети контрабанди товарів в порушених кримінальних справах (ДМСУ)

Вартість контрабандних товарів (МВСУ)

Загальні обсяги контрабандної товарної діяльності

2002

187,82

3,25

191,07

2003

428,04

2,45

430,48

2004

158,79

115,41

274,19

2005

319,04

8,94

327,98

2006

277,11

1,20

278,31

2007

421,84

0,80

422,64

2008

5513,92

2,19

5516,11

2009

445,57

5,59

451,15

2010

696,02

6,05

702,07

2011

538,05

10,44

548,49

2012

28,11

1,85

29,95

Складено автором за даними [2]-[12], [15-25].

 

Таким чином, аналітичні можливості звітних даних ДМСУ та МВСУ про обсяги контрабанди в України є досить обмеженими. Тому їх можна використовувати з високою часткою достовірності тільки при оцінюванні нижньої межи обсягів контрабанди товарами в Україні

Форма №1 «Звіт про злочинність» також є джерелом даних про обсяги таких видів нелегальної виробничої діяльності як виробництво та розповсюдження фальсифікованих та недоброякісних товарів та реалізація продукції з порушенням авторських та суміжних прав. Отже, розглянемо обсяги цих видів діяльності в Україні за період 2002-2012 рр. (рис. 1). Відповідно до рис. 1 обсяги фальсифікованих та недоброякісних товарів за період 2002-2012 рр. мають тенденцію до збільшення, тоді як обсяги продукції, яка реалізується з порушенням авторських та суміжних прав не мають чітко вираженої тенденції. На значення цих показників мають суттєвий вплив ефективність діяльності та програма проведення оперативних заходів правоохоронними органами, а також методологія оцінки вартості вилучених предметів нелегальної діяльності, тому ці дані мають дуже слабкі аналітичні можливості, але можуть бути успішно використані для оцінювання нижньої межі обсягів даних видів діяльності.

 

Рис. 1. Вартість фальсифікованих та недоброякісних товарів та вартість продукції,

яка реалізується з порушенням авторських та суміжних прав в Україні за період 2002-2012 рр., млн грн

Складено автором за даними [2]-[12].

 

Ще одним небезпечним для економічної безпеки держави видом нелегальної виробничої діяльності є фальшивомонетництво. Оскільки в сучасних умовах господарювання в Україні широко використовуються саме готівкові кошти, цей кримінальний вид діяльності набув масштабного розмаху. Основним джерелом даних про обсяги фальшивомонетництва в Україні є форма №5 «Звіт про виявлені злочини в сфері економічної діяльності на території України» Міністерства внутрішніх справ України. Цей розділ містить інформацію про кількість вилучених підроблених грошей на території України у звітному періоді. Отже, розглянемо динаміку обсягів фальшивомонетництва в Україні за період 2002-2012 рр. за даними вищезазначеної форми звітності (рис. 2). Динаміку обсягів фальшивомонетництва в Україні за період 2002-2012 рр. можна поділити на три основних періоди:

1) 2002-2008 рр. – поступове збільшення обсягів фальшивомонетництва з 0,12 млн грн у 2002 р. до 0,51 млн грн у 2008 р., тобто на 325 % порівняно з 2002 р.;

2) 2009-2011 рр. – тенденція до зменшення обсягів фальшивомонетництва в Україні з 0,51 млн грн у 2008 до 0,17 млн грн. у 2011 р., тобто на 77,77 % порівняно з 2008 р.;

3) 2012 р. – суттєве збільшення обсягів фальшивомонетництва на 205% порівняно з 2011 р. до 0,52 млн грн. (максимальне значення за весь період).

 

Рис. 2. Обсяги фальшивомонетництва в Україні за період 2002-2012 рр., млн грн

Складено автором за даними [2]-[12].

 

На основі даних форми №5 також можна проаналізувати купюрну структуру фальшивомонетництва в Україні (табл. 3).

 

Таблиця 3.

Купюрна структура фальшивомонетництва в Україні за період 2002-2012 рр.,%

Рік

1 грн

2 грн

5 грн

10 грн

20 грн

50 грн

100 грн

200 грн

500 грн

Усього

2002

1,09

0,09

2,65

68,83

19,92

2,88

4,54

0,00

0,00

100,00

2003

0,21

0,02

2,08

83,95

7,34

2,50

3,64

0,26

0,00

100,00

2004

0,00

6,28

21,98

19,23

20,57

12,60

17,45

1,89

0,00

100,00

2005

0,04

1,32

11,96

6,41

55,36

13,64

9,83

1,43

0,00

100,00

2006

0,99

0,31

2,55

4,74

15,28

46,32

19,50

10,30

0,00

100,00

2007

0,24

36,30

16,12

19,16

5,24

10,82

6,67

5,44

0,00

100,00

2008

0,45

0,03

1,83

2,00

1,80

80,89

9,01

3,99

0,00

100,00

2009

0,44

0,00

1,50

0,95

21,56

34,04

25,26

15,44

0,81

100,00

2010

0,11

0,56

0,89

1,45

13,46

11,46

8,73

52,89

10,46

100,00

2011

0,12

0,00

2,92

3,17

11,45

13,52

21,19

21,32

26,31

100,00

2012

3,37

0,00

0,35

1,09

7,89

7,12

6,10

71,22

2,86

100,00

Складено автором за даними [2]-[12].

 

Характерною рисою купюрної структури фальшивомонетництва в Україні за період 2002-2012 рр. є поступове збільшення частки банкнот крупного номіналу в загальному обсязі підроблених грошей. Так, у період 2002-2005 рр. найбільшу частку складали купюри номіналом 10 та 20 грн (у 2002 – 68,83 % та 19,92% від загального обсягу підроблених банкнот, у 2003 – 83,95% та 7,34%, у 2004 – 19,23% та 20,57%, у 2005 р. – 6,41 % та 55,36 % відповідно). У період 2006-2008 рр. у структурі загальної кількості підроблених банкнот переважають купюри номіналом 50 та 100 грн (у 2006 р. – 46,32 % та 19,5 %, у 2007 р. – 10,82 % та 6,67%, у 2008 р. – 80,89 % та 9,01 % відповідно). У наступному періоді 2009-2012 рр. найбільш розповсюдженими підробленими банкнотами були купюри номіналом 50, 100, 200 та 500 грн. При цьому у даному періоді спостерігається тенденція до збільшення питомої ваги підроблених купюр номіналом 100, 200 та 500 грн, що призвело до переважання питомої ваги купюри вартістю 200 грн у загальній кількості вилучених підроблених грошей у 2012 р., частка якої складала 71,22 % від загальної кількості фальшивих грошей на території України. Така тенденція свідчить не тільки про збільшення вартісних обсягів фальшивомонетництва в Україні, але й про підвищення технологічного та кваліфікаційного рівня процесу підроблення грошей, оскільки купюри крупного номіналу мають більш високий рівень захисту, ніж банкноти нижчого номіналу, тому для успішної організації процесу підробки купюр крупного номіналу необхідне залучення висококласних спеціалістів та використання високотехнологічного обладнання.

Оскільки джерелом даних про обсяги фальшивомонетництва в Україні є звітна інформація правоохоронних органів про обсяги вилучених підроблених грошей, то можна зробити висновок, що реальні обсяги цього виду нелегальної виробничої діяльності є значно вищими, ніж офіційні. Тому дані Міністерства внутрішніх справ України про обсяги вилучених підроблених грошей, на нашу думку, слід використовувати у якості нижньої межі оцінювання обсягів фальшивомонетництва на території держави.

Серйозну небезпеку для сталого та ефективного розвитку економічних відносин держави становлять злочини, вчинені на підприємствах, установах, організаціях, пов’язані з розподілом та перерозподілом первинного доходу. Ця категорія включає в себе такі види злочинів як привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, хабарництво, незаконне використання бюджетних коштів та ін. Основним інформаційним забезпеченням для статистичного оцінювання цього явища є також дані форми №5 «Звіт про виявлені злочини в сфері економічної діяльності на території України». Для здійснення вартісних оцінок вчинених злочинів доцільно використовувати дані графи «Установлена сума матеріальних збитків» цього розділу. Отже, на основі вищезазначених даних проведемо аналіз обсягів цих злочинів в Україні за період 2002-2012 рр. (рис. 3).

 

Рис. 3. Обсяги установлених матеріальних збитків від злочинів, вчинених на підприємствах, установах,

організаціях та пов’язаних з розподілом та перерозподілом первинного доходу в Україні за період 2002-2012 рр., млн грн

Складено автором за даними [2]-[12].

 

Динаміка обсягів злочинів, скоєних на підприємствах, установах та організаціях за період 2002-2012 характеризується двома тенденціями:

1) 2002-2006 рр. – тенденція до коливання обсягів даних злочинів;

2) 2007-2012 рр. – тенденція до стрімкого зростання обсягів злочинів на підприємствах, установах, організаціях.

Цікавим є той факт, що значне зростання обсягів економічних злочинів на 86,4% (489,03 млн грн) спостерігалось у 2008 р. порівняно з 2007 р., коли в економіці Україні почали розгортатись кризові явища, що дає змогу зробити висновок про суттєвий вплив цих явищ на дану сферу нелегальної діяльності. Період 2009-2010 рр. характеризується менш значними, але все ж таки прискореними темпами приросту обсягів злочинів, вчинених на підприємствах, установах організаціях (15,2 % та 24,7 % відповідно). У 2011 р. спостерігалось суттєве зростання обсягів злочинів на 205,5 % (на 3115,6 млн грн) порівняно з 2010 р. Таке зростання на 60 % обумовлено єдиноразовим виявленням злочинів на промислових підприємствах, які стали причиною значних матеріальних збитків.

Таким чином, дані про злочини, вчинені на підприємствах, установах, організаціях, представлені у формі №5 МВСУ мають певні аналітичні можливості, але слід зазначити, що ці дані не характеризують реальні обсяги досліджуваного явища, тому їх можна використовувати тільки у якості нижньої межі оцінювання обсягів даного виду нелегальної діяльності.

Одним із видів нелегальної розподільної діяльності, який потребує ґрунтовного статистичного аналізу є втеча капіталу та нелегальний приплив капіталу (рис. 4).

 

Рис. 4. Обсяги втечі капіталу та нелегального припливу капіталу в Україні за період 2002-2012 рр., млн грн.

Складено автором за даними [13]-[14]

 

Відповідно до рис. 4 у динаміці обсягів втечі капіталу та нелегального припливу капіталу можна виділити два основних періоди:

1) 2002-2007 рр. – перевищення обсягів втечі капіталу над обсягами нелегального припливу капіталу;

2) 2008-2012 рр. – перевищення обсягів нелегального припливу капіталу над обсягами втечі капіталу.

У першому періоді, хоча й спостерігаються значні обсяги втечі капіталу, але прослідковується динаміка до зменшення різниці між обсягами нелегального припливу капіталу та обсягами втечі капіталу, що пов’язано з поступовою стабілізацією економічної ситуації в Україні та покращенням інвестиційного клімату країни.

Другий період характеризується перевищенням обсягів нелегального припливу капіталу над обсягами втечі капіталу, що беззаперечно є позитивною тенденцією. Але така динаміка, на нашу думку, пояснюється не покращенням умов здійснення господарської діяльності в Україні. У 2008-2009 рр. в Україні поширились кризові явища в економіці, що призвело до потреби у додаткових ресурсах для підтримки економічної діяльності. Тому частина коштів, раніше рекапіталізованих у фінансових системах зарубіжних країн, була повернена суб’єктами господарювання в Україну у 2008-2012 рр. для проведення антикризової політики та стабілізації діяльності підприємств.

Таким чином, перевищення обсягів нелегального припливу капіталу над обсягами втечі капіталу може бути тимчасовим явищем.

Висновки. Отже, через нерозвиненість статистичного спостереження за незаконними видами діяльності в Україні кількісне вимірювання нелегального виробництва та нелегальної розподільчої діяльності (крім, втечі капіталу) засновується на даних правоохоронних, контролюючих органів та міжнародних організацій. Ці дані дали змогу провести статистичне оцінювання нижньої межі обсягів торгівлі людьми, контрабанди, виробництва та реалізації контрафактних та недоброякісних товарів, розповсюдження продукції з порушенням авторських та суміжних прав. Поза увагою нашого дослідження залишились такі поширені в Україні види нелегальної діяльності як торгівля зброєю, проституція, розповсюдження наркотичних засобів, психотропних та отруйних речовин, прекурсорів, викрадення автомобілів через відсутність загальнодоступних вартісних оцінок обсягів цих видів діяльності. Тому для удосконалення статистичного оцінювання нелегальної економічної діяльності необхідна розробка, організація та впровадження у практику спеціальних обстежень та досліджень цієї діяльності.

 

Література.

1.Звіт Державної митної служби України «Про кримінальні справи про контрабанду, порушені митними органами протягом 12 місяців 2012 року» №173/0/2-13 від 20.01.2013.

2.Звіт Державної митної служби України «Про кримінальні справи про контрабанду, порушені митними органами протягом 12 місяців 2011 року» №181/0/2-12 від 18.01.2012.

3.Звіт Державної митної служби України «Про кримінальні справи про контрабанду, порушені митними органами протягом 12 місяців 2010 року» №198/0/2-11 від 18.01.2011.

4.Звіт Державної митної служби України «Про кримінальні справи про контрабанду, порушені митними органами протягом 12 місяців 2009 року» №144/0/2-10 від 20.01.2010.

5.Звіт Державної митної служби України «Про кримінальні справи про контрабанду, порушені митними органами протягом 12 місяців 2008 року» №166/0/2-09 від 21.01.2009.

6.Звіт Державної митної служби України «Про кримінальні справи про контрабанду, порушені митними органами протягом 12 місяців 2007 року» №304/0/2-06 від 28.01.2008.

7.Звіт Державної митної служби України «Про кримінальні справи про контрабанду, порушені митними органами протягом 12 місяців 2006 року» №234/0/2-07 від 23.01.2007.

8.Звіт Державної митної служби України «Про кримінальні справи про контрабанду, порушені митними органами протягом 12 місяців 2005 року» №237/0/2-05 від 20.01.2006.

9.Звіт Державної митної служби України «Про кримінальні справи про контрабанду, порушені митними органами протягом 12 місяців 2004 року» №186/0/2-04 від 21.01.2005.

10. Звіт Державної митної служби України «Про кримінальні справи про контрабанду, порушені митними органами протягом 12 місяців 2003 року» №309/0/2-03 від 24.01.2004.

11. Звіт Державної митної служби України «Про кримінальні справи про контрабанду, порушені митними органами протягом 12 місяців 2002 року» №102/0/2-02 від 23.01.2003.

12. Звіт Міністерства внутрішніх справ України «Про злочинність протягом 12 місяців 2012 року» від 17.02.2013.

13. Звіт Міністерства внутрішніх справ України «Про злочинність протягом 12 місяців 2011 року» від 18.02.2012.

14. Звіт Міністерства внутрішніх справ України «Про злочинність протягом 12 місяців 2010 року» від 24.02.2011.

15. Звіт Міністерства внутрішніх справ України «Про злочинність протягом 12 місяців 2009 року» від 17.02.2010.

16. Звіт Міністерства внутрішніх справ України «Про злочинність протягом 12 місяців 2008 року» від 13.02.2009.

17. Звіт Міністерства внутрішніх справ України «Про злочинність протягом 12 місяців 2007 року» від 23.02.2008.

18. Звіт Міністерства внутрішніх справ України «Про злочинність протягом 12 місяців 2006 року» від 19.02.2007.

19. Звіт Міністерства внутрішніх справ України «Про злочинність протягом 12 місяців 2005 року» від 20.02.2006.

20. Звіт Міністерства внутрішніх справ України «Про злочинність протягом 12 місяців 2004 року» від 28.02.2005.

21. Звіт Міністерства внутрішніх справ України «Про злочинність протягом 12 місяців 2003 року» від 17.02.2004.

22. Звіт Міністерства внутрішніх справ України «Про злочинність протягом 12 місяців 2002 року» від 19.02.2003.

23. Migration in Ukraine. Facts and Figures. – IOM: September, 2011. - 7 p.

24. Платіжний баланс України за 2002-2011 рр. [Електронний ресурс] / Національний банк України. – Електрон. дані. – Київ: НБУ, 2012. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=44464

25. Платіжний баланс України за 2012 рр. [Електронний ресурс] / Національний банк України. – Електрон. дані. – Київ: НБУ, 2013. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=44464

 

References.

1. International organization for Migration (2011), “Migration in Ukraine. Facts and Figures”, IOM, Kyiv, Ukraine.

2. Ministry of Interior of Ukraine (2013), “Pro zlochynnist' protiahom 12 misiatsiv 2012 roku” [Report on crime for 12 months in 2012], MVD, Kyiv, Ukraine.

3. Ministry of Interior of Ukraine (2012), “Pro zlochynnist' protiahom 12 misiatsiv 2011 roku” [Report on crime for 12 months in 2011], MVD, Kyiv, Ukraine.

4. Ministry of Interior of Ukraine (2011), “Pro zlochynnist' protiahom 12 misiatsiv 2010 roku” [Report on crime for 12 months in 2010], MVD, Kyiv, Ukraine.

5. Ministry of Interior of Ukraine (2010), “Pro zlochynnist' protiahom 12 misiatsiv 2009 roku” [Report on crime for 12 months in 2009], MVD, Kyiv, Ukraine.

6. Ministry of Interior of Ukraine (2009), “Pro zlochynnist' protiahom 12 misiatsiv 2008 roku” [Report on crime for 12 months in 2008], MVD, Kyiv, Ukraine.

7. Ministry of Interior of Ukraine (2008), “Pro zlochynnist' protiahom 12 misiatsiv 2007 roku” [Report on crime for 12 months in 2007], MVD, Kyiv, Ukraine.

8. Ministry of Interior of Ukraine (2007), “Pro zlochynnist' protiahom 12 misiatsiv 2006 roku” [Report on crime for 12 months in 2006], MVD, Kyiv, Ukraine.

9. Ministry of Interior of Ukraine (2006), “Pro zlochynnist' protiahom 12 misiatsiv 2005 roku” [Report on crime for 12 months in 2005], MVD, Kyiv, Ukraine.

10. Ministry of Interior of Ukraine (2005), “Pro zlochynnist' protiahom 12 misiatsiv 2004 roku” [Report on crime for 12 months in 2004], MVD, Kyiv, Ukraine.

11. Ministry of Interior of Ukraine (2004), “Pro zlochynnist' protiahom 12 misiatsiv 2003 roku” [Report on crime for 12 months in 2003], MVD, Kyiv, Ukraine.

12. Ministry of Interior of Ukraine (2003), “Pro zlochynnist' protiahom 12 misiatsiv 2002 roku” [Report on crime for 12 months in 2002], MVD, Kyiv, Ukraine.

13. National Bank of Ukraine (2013), “Balance of Payment of Ukraine for 2013”, available at: http://www.bank.gov.ua/ control/ uk/publish/category?cat_id=44464 (Accessed 3 September 2013).

14. National Bank of Ukraine (2012), “Balance of Payment of Ukraine for 2002-2011”, available at: http://www.bank.gov.ua/ control/ uk/publish/category?cat_id=44464 (Accessed 3 September 2013).

15. State custom service of Ukraine (2013), “Pro kryminal'ni spravy pro kontrabandu, porusheni mytnymy orhanamy protiahom 12 misiatsiv 2012 roku” [Report on the criminal cases about smuggling opened by custom authorities for 12 months in 2012], DMSU, Kyiv, Ukraine.

16. State custom service of Ukraine (2012), “Pro kryminal'ni spravy pro kontrabandu, porusheni mytnymy orhanamy protiahom 12 misiatsiv 2011 roku” [Report on the criminal cases about smuggling opened by custom authorities for 12 months in 2011], DMSU, Kyiv, Ukraine.

17. State custom service of Ukraine (2011), “Pro kryminal'ni spravy pro kontrabandu, porusheni mytnymy orhanamy protiahom 12 misiatsiv 2010 roku” [Report on the criminal cases about smuggling opened by custom authorities for 12 months in 2010], DMSU, Kyiv, Ukraine.

18. State custom service of Ukraine (2010), “Pro kryminal'ni spravy pro kontrabandu, porusheni mytnymy orhanamy protiahom 12 misiatsiv 2009 roku” [Report on the criminal cases about smuggling opened by custom authorities for 12 months in 2009], DMSU, Kyiv, Ukraine.

19. State custom service of Ukraine (2009), “Pro kryminal'ni spravy pro kontrabandu, porusheni mytnymy orhanamy protiahom 12 misiatsiv 2008 roku” [Report on the criminal cases about smuggling opened by custom authorities for 12 months in 2008], DMSU, Kyiv, Ukraine.

20. State custom service of Ukraine (2008), “Pro kryminal'ni spravy pro kontrabandu, porusheni mytnymy orhanamy protiahom 12 misiatsiv 2007 roku” [Report on the criminal cases about smuggling opened by custom authorities for 12 months in 2007], DMSU, Kyiv, Ukraine.

21. State custom service of Ukraine (2007), “Pro kryminal'ni spravy pro kontrabandu, porusheni mytnymy orhanamy protiahom 12 misiatsiv 2006 roku” [Report on the criminal cases about smuggling opened by custom authorities for 12 months in 2006], DMSU, Kyiv, Ukraine.

22. State custom service of Ukraine (2006), “Pro kryminal'ni spravy pro kontrabandu, porusheni mytnymy orhanamy protiahom 12 misiatsiv 2005 roku” [Report on the criminal cases about smuggling opened by custom authorities for 12 months in 2005], DMSU, Kyiv, Ukraine.

23. State custom service of Ukraine (2005), “Pro kryminal'ni spravy pro kontrabandu, porusheni mytnymy orhanamy protiahom 12 misiatsiv 2004 roku” [Report on the criminal cases about smuggling opened by custom authorities for 12 months in 2004], DMSU, Kyiv, Ukraine.

24. State custom service of Ukraine (2004), “Pro kryminal'ni spravy pro kontrabandu, porusheni mytnymy orhanamy protiahom 12 misiatsiv 2003 roku” [Report on the criminal cases about smuggling opened by custom authorities for 12 months in 2003], DMSU, Kyiv, Ukraine.

25. State custom service of Ukraine (2003), “Pro kryminal'ni spravy pro kontrabandu, porusheni mytnymy orhanamy protiahom 12 misiatsiv 2002 roku” [Report on the criminal cases about smuggling opened by custom authorities for 12 months in 2002], DMSU, Kyiv, Ukraine.

Стаття надійшла до редакції 18.09.2013 р.