EnglishНа русском

Ефективна економіка № 10, 2013

УДК 330.341.1

 

Я. М. Кашуба,

к. е. н., доцент, професор кафедри теоретичної та прикладної економіки, Інститут економіки і менеджменту

Національного університету «Львівська політехніка», м. Львів

 

МЕХАНІЗМИ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ МОНІТОРИНГУ З МЕТОЮ ПІДВИЩЕННЯ ЖИТТЄЗДАТНОСТІ ПІДПРИЄМНИЦТВА

 

Ya. M. Kashuba,

Ph.D., Professor of Theoretical and Applied Economics, Institute of Economics and Management,

National University «Lviv Polytechnic», Lviv

 

MECHANISMS OF FORMATION AND USE MONITORING RESULTS TO IMPROVE THE VIABILITY OF ENTREPRENEURSHIP

 

В роботі наведено приклад використання результатів моніторингу для підвищення життєздатності підприємництва, класифіковано розвиток та стан малих та середніх підприємств в регіонах України з точки зору забезпечення життєздатності.

 

The author gives an example of the monitoring results to improve entrepreneurships viability, classified SMEs in the regions of Ukraine in terms of viability.

 

Ключові слова: моніторинг, підприємництво, життєздатність, класифікація.

 

Keywords: monitoring, entrepreneurship, viability, classification.

 

 

Актуальність проблеми. Одним з найважливіших напрямів стратегічного управління розвитком підприємництва є забезпечення його життєздатності. Розвиток підприємництва характеризується великою кількістю показників, збір та оброблення яких потребує значних зусиль, тому актуальним є обґрунтування мінімального набору показників для моніторингу.

Аналіз останніх наукових досліджень. В теперішній час склалась ситуація відсутності повноцінної системи моніторингу відповідно до стратегічних цілей підприємництва. Аналіз наукових праць стосовно аналізу та розробки стратегії підприємництва, необхідного інформаційного забезпечення управління обумовлюють формалізацію наступних питань: Хто збирає інформацію? Яку саме інформацію необхідно отримати? Яким чином проводиться її збір та обробка? Хто і в яких цілях використовує отриману інформацію?

Стосовно першого питання, то інформацію можуть акумулювати три суб’єкти підприємництва: держава, громадські об’єднання та безпосередньо самі підприємці [1]. Інформація, що отримується через канали між суб’єктами підприємництва [2], поділяється на об’єктивну (отримана офіційно через суцільне спостереження) та суб’єктивну (формується за рахунок опитування суб’єктів підприємництва та на основі думки експертів).

В інформаційному каналі «підприємства - держава» акумулюється об’єктивна інформація, що збирається Державною службою статистики та Держпідприємництвом. Разом з тим все частіше використовується суб’єктивна інформація. За Методичними рекомендаціями здійснення моніторингу умов ведення бізнесу в Україні [3] здійснюється опитування представників суб'єктів малого та середнього підприємництва за їх місцезнаходженням методом індивідуальних інтерв'ю.

Канал «держава - об’єднання підприємств, та «держава - підприємства» орієнтований на комунікації між представниками підприємництва (громадськими об’єднаннями) та державою, спрямований на збільшення дотацій, вдосконалення податкового законодавства, інформацію щодо грантів. Інформація, яка проходить по каналу, представлена на сайтах Фонду підтримку розвитку підприємництва та Держпідприємництва.

Канал «підприємства - об’єднання підприємств» характеризує інформацію щодо громадської активності підприємців та їх бажання надавати реальну статистичну інформацію. В зворотному напряму канал відповідає за надання інформації щодо тренінгових шкіл, міжнародних бізнес-проектів, можливості навчання підприємців, кооперації, в перспективі - створення політичної сили.

Наведені канали в якості інформаційного джерела використовують суб’єктивні показники – вибіркові обстеження та опитування населення – для одержання відомостей, яких немає в офіційній та відомчій статистиці.

Для відповіді на питання «яку саме інформацію збирати?», зазначимо, що в Україні статистика малих та середніх підприємств визначається методичними рекомендаціями, що стосуються міжгалузевої статистики підприємств. За методикою формування вибіркової сукупності звітних одиниць у структурному обстеженні малих підприємств [4] обстеження підприємств проводиться за даними ф. №1 – підприємство або (за відсутності) з фінансової звітності [5].

Колектив авторів під керівництвом І. Манцурова [6] пропонує Систему статистичних показників малого підприємництва у вигляді трьох блоків: стан сектору малого підприємництва країни в статиці, динаміка розвитку даного сектору, міжнародні порівняння. Але авторами не зазначено цілі збору та формування інформаційного блоку, а система моніторингу реалізується відповідно до певної мети.

Стосовно питання збору та обробки інформації, то ця функція на сьогоднішній час покладена на державу. В Методичних рекомендаціях щодо формування і реалізації регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва [7] зазначено, що моніторинг реалізації Програм здійснюється щокварталу. На основі моніторингу визначаються причини неефективного чи недостатньо ефективного виконання відповідної Програми та пропонуються заходи, необхідні для поліпшення організації виконання.

Є й такі результати моніторингу, що можуть використовуватись підприємцями. В Україні затверджено Методичні рекомендації здійснення моніторингу умов ведення бізнесу [8], за якими індикаторами регулювання підприємницької діяльності є оцінки реєстраційних процедур, системи перевірок, оподаткування, технічного регулювання, дозвільної системи.

Для відповіді на питання, яким чином використовується інформація, звернемося до Стратегій розвитку державної статистики на період до 2012 р. та до 2017 р. [9, 10]. Аналіз стратегій розвитку державної статистики показує, що вони орієнтуються на зовнішні вимоги до статистики й прийняття зарубіжного досвіду, а також на посилення взаємодії з суспільством. На жаль, незважаючи на значні доробки, система моніторингу підприємництва залишається несуцільною, а лише здійснює нагляд в певних проблемних сферах, не враховуючи те, що ці проблеми можуть породжуватись явищами, аналіз та дослідження яких не здійснюється.

Проблематика формування моніторингової системи обумовила мету роботи: обґрунтування механізмів формування та використання результатів моніторингу з метою підвищення життєздатності підприємництва.

Виклад основного матеріалу дослідження. Структура індикаторів (динамічних та структурних) в моніторингу визначається структурою життєздатності, тобто властивостями стійкості, надійності, розвитку та вмотивованості. В табл. 1 наведено приклад індикаторів системи моніторингу відповідно до концепції життєздатності.

В табл. 2 конкретизовано та класифіковано індикатори табл. 1. Інформація за певними показниками доступна за статистичними даними. Окрім цього, Держпідприємництво надає інформацію за такими показниками як кількість не припинених суб'єктів господарської діяльності, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців. Для визначення впливу держави на життєздатність доступна інформація щодо оцінок реєстраційних процедур, технічного регулювання, сприяння розвитку підприємництва, системи перевірок, системи оподаткування.

Оцінки для держави є суб’єктивними і надаються на вимогу за результатами вибіркових обстежень, мають від’ємний напрям, оскільки при зниженні вказаних факторів, тиск на підприємців зменшується.

Досить складним є вивчення громадських організацій. Так, показниками для динаміки та структури формування соціальних інститутів можуть бути кількість громадських об’єднань суб’єктів підприємництва, знов створених громадських організацій за період часу, подій, що підготовлено громадською організацією, видова структура громадських організацій.

 

Таблиця 1.

Структура індикаторів системи моніторингу підприємництва відповідно до концепції життєздатності

Види структур

Стійкість

Надійність

Живучість

Вмотивованість

Поеле-ментна струк-тура

Підприємства малого та середнього бізнесу

- обсяг реалізова-ної продукції, робіт, послуг (без ПДВ, акцизу) (загальний, вико-наний підрядни-ком на умовах підряду);

- операційні вит-рати з реалізова-ної продукції, робіт, послуг;

- зайнятість та оплата праці працівників;

- демографічні події на підприємстві;

 - витрати підприємства на інновації та інформатизацію;

- валові капітальні інвестиції;

 

Держава

- оцінки дозвільної системи;

- оцінки реє-страційних процедур, зокрема ліцензування;

- оцінки технічного регулювання;

- оцінки сприяння розвитку підприєм-ництва: державна підтримка, проведення конкурсів; проведення навчальних  семінарів тощо;

- оцінки системи перевірок;

- оцінки системи оподаткування;

Громадські організації

- динаміка та структура форму-вання соціальних інститутів;

- рівень довіри до громадських організацій;

- рівень соціальних практик;

 

- рівень комфортності життя;

Регіональна та функціональна структура

- співвідношення виторгу від зовнішніх споживачів та виторгу в межах кластеру чи регіону;

- рівень утворення кооперацій та кластерів;

 

- динаміка обсягу послуг, що надаються

учасниками кластеру один одному;

- питома вага витрат

на менеджмент в кон-солідованих витратах кластеру;

- питома вага господ-дарюючих суб’єктів, які прийняли загальні корпоративні норми та стандарти;

Інноваційна структура

 - рівень НДКР, що виконані приватним сектором;

- інноватори в сфері ефективного викорис-тання ресурсів (% від фірм)

- рівень організацій підтримки інфраструктури бізнесу;

- інтенсивність НДДКР бізнес сектору (BERD у % від ВВП);

Відповідність процесам глобалізації

- структурні зру-шення в підприємництві при взає-модії з іноземни-ми інвесторами;

- структура

 соціо-еколого-економічних систем;

- динаміка зростання приорітетних видів діяльності відповідно до VI технологічного укладу;

- зміна рівня дохідності при глобалізації.

 

Таблиця 2.

Конкретизація індикаторів за класифікацією та суб’єктами збору

Індикатор

За ознакою

За джерелом отримання

За походженням

За інформаційною базою

За внутрішнім змістом

За потребою

За бажаною спрямованістю

Збирає

- операційні витрати, обсяг реалізованої продукції, робіт, послуг;

 - зайнятість та оплата праці працівників;

- витрати підприємства на інновації та інформатизацію;

 - валові капітальні інвестиції;

Кількісний

об’єктивний

динамічний

суцільний

попередній

процесний

результативний

періодичний

додатні

Державна служба статистики

- демографічні події на підприємстві;

Кількісний

об’єктивний

динамічний

суцільний

попередній

результативний

періодичний

додатні

Держпідприємництво

- оцінки дозвільної системи;

 - оцінки реєстраційних процедур;

- оцінки технічного регулювання;

- оцінки системи перевірок;

- оцінки системи оподаткування;

якісний кількісний

суб’єктивний

динамічний

вибірковий

процесний

на вимогу

відємний

Держпідприємництво

- оцінки сприяння розвитку підприємництва;

Кількісний

якісний

об’єктивний

структурний

вибірковий

попередній

процесний

періодичний

додатний

Держпідприємництво

- динаміка та структура формування соціальних інститутів;

Кількісний

об’єктивний

динамічний

структурний

суцільний

попередній

процесний

результативний

періодичний

додатний

Інститут демографії та соціальної політики ім. М.В. Птухи

Громадські організації, асоціації підприємців

- рівень довіри до громадських організацій;

 - рівень соціальних практик;

- рівень комфортності життя;

Якісний

кількісний

суб’єктивний

структурний

вибірковий

процесний

на вимогу

додатний

- співвідношення виторгу від зовнішніх споживачів та виторгу в межах кластеру чи регіону;

- питома вага витрат на менеджмент в консолідованих витратах кластеру;

- питома вага господарюючих суб’єктів, які прийняли загальні корпоративні норми та стандарти;

кількісний

об'єктивний

структурний

суцільний

попередній

результативний

періодичний

додатний

Торгово-промислові палати

- рівень утворення кооперацій та кластерів;

- динаміка обсягу послуг, що надаються учасниками кластеру один одному;

кількісний

об'єктивний

динамічний

суцільний

попередній

результативний

періодичний

додатний

Торгово-промислові палати

- рівень НДКР, що виконані приватним сектором;

- інноватори в сфері ефективного використання ресурсів (% від фірм);

- рівень організацій підтримки інфраструктури бізнесу;

- інтенсивність НДДКР бізнес сектору (BERD у % від ВВП);

кількісний

об'єктивний

динамічний

суцільний

попередній

результативний

періодичний

додатний

Торгово-промислові палати

Державна служба статистики

- структурні зрушення в підприємництві при взаємодії з іноземними інвесторами;

- структура  соціо-еколого-економічних систем;

- динаміка зростання пріоритетних видів діяльності відповідно до VI технологічного укладу;

- зміна рівня дохідності при глобалізації.

кількісний

якісний

об’єктивний

суб’єктивний

Динамічний

структурний

суцільний

результативний

на вимогу

-

Наукові інститути, ВНЗ

 

Рівень довіри до громадських організацій вимірюється інтенсивністю входу та виходу населення до них, загальною кількістю осіб, що задіяні в громадських організаціях. Рівень соціальних практик вимірюється наступними показниками: відсоток населення, охоплених Internet; інтерес до новин та суспільного життя; політична активність населення. Рівень комфортності життя визначається станом навколишнього середовища (рівень викидів на 1 особу), обсягом реалізованих населенню послуг, забезпеченням житлом, водо- та газопостачанням.

Щодо наведених показників, то вони характеризують громадську діяльність і повинні збиратися громадськими організаціями, але в умовах низької активності населенні, відповідні дані досліджуються також Інститутом демографії та соціальної політики ім. М.В. Птухи, й можуть бути використані при моніторингу.

Дослідження регіональної, функціональної та інноваційної структури підприємництва відповідно до концепції життєздатності ще не є доступним через брак інформації. Але її збір цілком реальний в торгово-промислових палатах, що також мають ієрархічну структуру і взаємодіють з підприємцями.

Зауважимо, що наведені показники є умовними й в процесі практичного використання можуть бути трансформовані шляхом арифметичних операцій.

Наведемо приклад використання системи моніторингу при стратегічному управлінні розвитком приватного бізнесу з точки зору забезпечення життєздатності. Для моніторингу будемо використовувати процесні індикатори. Дані збираються Державною службою статистики та Держпідприємництвом. Основна періодичність – 1 раз на рік. Користувачами системи моніторингу є держава для оцінювання процесу стратегічного управління, а також підприємці для спостереження змін, що здійснюється в різних регіонах під впливом держави. Методом дослідження було обрано кластерний аналіз. Для моніторингу було обрано наступні показники в регіональному розрізі:

- обсяг реалізованої продукції малих підприємств;

- загальна кількість найманих осіб, що працюють у суб'єктів господарської діяльності;

- оплата праці працівників;

- кількість суб'єктів господарювання, які не припинили своєї діяльності;

- надходження по податках і зборах, контроль за справлянням яких здійснюють органи ДПС, до зведеного бюджету, тис. грн.;

- кількість громадських об’єднань суб’єктів підприємництва, одиниць;

- виконання плану фінансування регіональних програм розвитку підприємництва. Визначається як відношення фактичного рівня державного фінансування до запланованого;

- навантаження дозвільного центру (відношення кількості звернень до кількості дозвільних центрів).

В табл. 3 наведено вхідні показники. Нормування проводилось шляхом поділу на максимальний елемент, для нормування навантаження використовувалась формула:

 

,                                                                      (1)

 

де  – нормований показник;

 – значення показника в регіоні;

 – максимальне значення показника в стовпчику.

Шляхом кореляційного аналізу та вилучення корельованих показників, було обрано наступні індикатори:

- обсяг реалізованої продукції малих підприємств – стійкість;

- кількість суб’єктів господарювання, що не припинили своєї діяльності – живучість;

- кількість громадських об’єднань суб’єктів підприємництва – стійкість;

- виконання плану фінансування регіональних програм розвитку підприємництва – живучість;

- навантаження дозвільного центру – вмотивованість.

 

Таблиця 3.

Вхідні показники для проведення кластерного аналізу в 2011 р.

№ з/п

Область

Обсяг реалізованої продукції малих підприємств, тис. грн.

Фонд оплати праці працівників, тис. грн.

Кількість суб'єктів господарювання - фізичних осіб, які не припинили своєї діяльності

Надходження по податках і зборах, контроль за справ-лянням яких здійс-нюють органи ДПС, до зведеного бюджету, тис. грн.

Загальна кількість найманих осіб, що працюють у суб'єктів господарської діяльності

Виконання плану фінансування регіональних програм розвитку підприємництва

Кількість громадських об’єднань суб’єктів підприєм-ництва, одиниць

Навантаження дозвільного центру, осіб/центр

1

АР Крим

25414,8

1215,5

141 905

6 843 140,03

200943

0,38

80

0,0

2

Вінницька

18041,9

789,7

111 456

4 198 658,11

129006

1,36

59

980,4

3

Волинська

9890,5

452,5

55 011

1 839 990,45

84986

1,86

115

983,5

4

Дніпропетровська

61555,1

2556,6

216 673

29 022 949,93

447523

0,00

104

5238,7

5

Донецька

57400,1

2833,6

243 610

25 868 960,61

494340

0,91

128

1424,3

6

Житомирська

12357,6

658,7

74 858

2 641 363,53

114594

0,96

82

1569,9

7

Закарпатська

10501,3

468

59 718

1 797 431,78

87416

0,40

67

998,6

3

Запорізька

27475,1

1269,3

129 254

8 682 069,08

195438

1,10

52

1179,6

9

Івано-Франківська

11571,7

540,7

73 148

4 269 865,53

84350

0,33

100

906,6

10

Київська

34820,6

1605,1

122 837

7 562 119,92

225337

1,14

46

2226,6

11

Кіровоградська

12764,8

557,1

49 424

1 903 510,84

83251

1,16

146

2754,1

12

Луганська

23622,5

1022,2

162 149

8 544 990,23

200632

0,74

73

1303,7

13

Львівська

29987,6

1806,7

200 451

8 105 760,72

274335

0,74

52

960,5

14

Миколаївська

16927,4

705,1

84 438

3 646 405,10

90332

1,18

108

1625,7

15

Одеська

40146,1

1917

203 261

9 599 713,05

257438

0,11

88

1774,4

16

Полтавська

22177,5

891,3

91 628

17 712 517,56

155021

1,08

45

2424,0

17

Рівненська

9592,9

477,7

54 041

2 174 207,19

85891

1,32

55

1087,3

18

Сумська

10957,1

590,3

67 103

7 308 901,88

100221

0,62

52

880,1

19

Тернопільська

8594,4

455,8

58 345

1 549 124,80

60972

0,24

73

874,3

20

Харківська

49174,8

2049,2

221 883

18 858 034,74

352389

0,14

40

3454,6

21

Херсонська

13829

572,4

76 308

1 902 535,68

82481

0,65

73

2085,5

22

Хмельницька

13791,6

650,2

72 519

2 431 790,90

93752

0,00

56

1608,2

23

Черкаська

16688,6

665,3

62 243

4 340 329,84

114507

0,96

92

1954,5

24

Чернівецька

7974,5

379,8

73 062

1 349 929,35

54086

2,15

50

1044,2

25

Чернігівська

10182,6

552,7

52 924

6 997 752,91

86233

0,32

97

1561,5

26

м.Киів

172170,1

10298,6

250 621

75 809 210,86

996906

1,00

272

5943,8

27

м.Севастополь

7243,8

341

33 179

1 417 998,54

64609

0,10

0

13531,0

 

Україна

734854

36322,1

3 042 049

266 379 263,18

5 216 989

0,66

2205

1834,1

 

За результатами проведення кластерного аналізу можемо зазначити, що розподіл обсягів реалізації і навантаження на довільні центри є відносно рівномірним. Слід виділити м. Київ, що має найбільший обсяг реалізації, та кількість підприємств, що не припинили своєї діяльності, а також найбільше значення фінансування.

Оскільки показники обсягу реалізації та кількості громадських об’єднань віднесено до показників стійкості, то можемо констатувати, що найбільша активність громадських об’єднань в тих регіонах, де найменші обсяги реалізації, а саме: в Вінницькій, Волинській, Чернівецькій області. Можемо зробити висновок, що в цих областях проявляється механізми самоорганізації підприємців для забезпечення життєздатності. Ці ж регіони відносяться до одного кластеру з високого навантаження на дозвільні органи, отже мають достатньо високий рівень вмотивованості до розвитку. Окрім цього для підтримання життєздатності в цих областях виконано в повному обсязі регіональні програми фінансування.

Також простежуються регіони, що навпаки мають високі частки обсягів реалізації і низьку громадську активність: Харківська, Донецька й Дніпропетровська області. В цих регіонах потребується активізація громадської діяльності. Навантаження на дозвільні центри в цих регіонах є нижчим, ніж в інших областях.

Стосовно індикаторів живучості, то кількість підприємств, що не при припинили своєї діяльності, суттєво розрізняється між регіонами. Найбільш активними є м. Київ, Донецька, Харківська, Дніпропетровська області, а також Луганська, Львівська, Одеська, Волинська області та АР Крим. Але розвиток окремих регіонів, що наведені вище, стримує недостатнє фінансування, зокрема в Луганській, Волинській, Харківській областях.

Стосовно вмотивованості, та найбільша реакція спостерігається в Сумській, Івано-Франківській, Львівській областях та АР Крим.

Висновки та перспективи подальших досліджень. В роботі набуло подальшого розвитку обґрунтування системи моніторингу підприємництва на основі виділення показників життєздатності та застосування кластерного аналізу, що дало змогу зробити висновок, що система підприємництва в регіоні прагне до гармонії та рівноваги. Так, якщо в області наявна низька громадська активність, то це компенсується високими обсягами реалізації, й навпаки. Стратегічне управління розвитком з метою підвищення життєздатності може відбуватися непрямими методами. Наприклад, при формуванні високого рівня довіри до громадських організацій та рівня комфортності життя, можна залучати підприємців до участі в програмах соціально-економічного розвитку.

 

Література:

1. Кашуба Я.М. Вибір методів та підходів стратегічного управління розвитком підприємництва Я.М. Кашуба // Економіка і держава. Міжнародний науково-практичний журнал. - 2011.- №9.- С.16-18.

2. Кашуба Я.М. Формування інформаційних каналів моніторингу з метою розвитку та підтримки підприємництва / Я.М. Кашуба // Науковий вісник ЛНТУ України: Збірник науково-технічних праць. Львів: РВВУ ЛНТУ України. – 2012. – Вип 22.13. - С.309-317.

3. Методичні рекомендації здійснення моніторингу умов ведення бізнесу в Україні. – [Електроний ресурс]. – Режим доступу : http://document.ua/pro-zatverdzhennja-metodichnih-rekomendacii-zdiisnennja-moni-doc71669.html

4. Методика формування вибіркової сукупності звітуючих одиниць в обстеженні малих підприємств звітних одиниць у структурному обстеженні малих підприємств. [Електроний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/metod_doc/2010/536/metod.htm.

5. Методичні положення щодо формування статистичної інформації про діяльність суб'єктів малого підприємництва . [Електроний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/metod_doc/2003/125/metod.htm.

6. Манцуров І.Г. Розвиток малих підприємств: статистичне оцінювання впливу на економічне зростання та конкурентоспроможність країни : монографія / І.Г. Манцуров, С.С. Ващаєв, С.Г. Дрига та ін.; за наук. ред. І.Г. Манцурова [Текст]. — К. : КНЕУ, 2009. — 181 с.

7. Методичні рекомендації щодо формування і реалізації регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва . – [Електроний ресурс]. – Режим доступу : http://www.dkrp.gov.ua/info/491.

8. Методичні рекомендації здійснення моніторингу умов ведення бізнесу в Україні . – [Електроний ресурс]. – Режим доступу : http://document.ua/pro-zatverdzhennja-metodichnih-rekomendacii-zdiisnennja-moni-doc71669.html.

9. Стратегія розвитку державної статистики на період до 2012 р. [Електроний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1413-2008-%D1%80.

10. Стратегія розвитку державної статистики на період до 2017 року [Електроний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/145-2013-%D1%80.

 

References:

1. Kashuba, Ya.M. (2011), “Vybir metodiv ta pidkhodiv stratehichnoho upravlinnia rozvytkom pidpryiemnytstva”,  Ekonomika ta derzhava , vol. 9, pp. 16-18.

2. Kashuba, Ya.M. (2012), ”Formuvannia informatsijnykh kanaliv monitorynhu z metoiu rozvytku ta pidtrymky pidpryiemnytstva”, Naukovyj visnyk LNTU Ukrainy, vol 22, pp. 309-317.

3. “Metodychni rekomendatsii zdijsnennia monitorynhu umov vedennia biznesu v Ukraini“., available at: http://document.ua/pro-zatverdzhennja-metodichnih-rekomendacii-zdiisnennja-moni-doc71669.html (Accessed 25 August 2013).

4. Metodyka formuvannia vybirkovoi sukupnosti zvituiuchykh odynyts' v obstezhenni malykh pidpryiemstv zvitnykh odynyts' u strukturnomu obstezhenni malykh pidpryiemstv“, available at: http://www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/metod_doc/2010/536/metod.htm. (Accessed 25 August 2013).

5. Metodychni polozhennia schodo formuvannia statystychnoi informatsii pro diial'nist' sub'iektiv maloho pidpryiemnytstva“, available at:: http://www.ukrstat.gov.ua/metod_polog/metod_doc/2003/125/meto.htm. (Accessed 25 August 2013).

6. Mantsurov, I.H. Vaschaiev, S.S. Dryha, S.H. (2009), Rozvytok malykh pidpryiemstv: statystychne otsiniuvannia vplyvu na ekonomichne zrostannia ta konkurentospromozhnist' krainy [The development of small businesses: a statistical evaluation of the impact on economic growth and competitiveness]:KNEU, , Kyiv, Ukraine.

7. Metodychni rekomendatsii schodo formuvannia i realizatsii rehional'nykh ta mistsevykh prohram rozvytku maloho i seredn'oho pidpryiemnytstva“, available at: http://www.dkrp.gov.ua/info/491. (Accessed 25 August 2013.

8. Metodychni rekomendatsii zdijsnennia monitorynhu umov vedennia biznesu v Ukraini“, available at: http://document.ua/pro-zatverdzhennja-metodichnih-rekomendacii-zdiisnennja-moni-doc71669.html. (Accessed 25 August 2013).

9. Stratehiia rozvytku derzhavnoi statystyky na period do 2012 r. “, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1413-2008-%D1%80. (Accessed 25 August 2013).

10. Stratehiia rozvytku derzhavnoi statystyky na period do 2017 r. “, available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/145-2013-%D1%80. (Accessed 25 August 2013).

 Стаття надійшла до редакції 29.09.2013 р.