EnglishНа русском

Ефективна економіка № 10, 2013

УДК 65.012.8

 

Т. В. Сак,

к. е. н., доцент кафедри економіки та безпеки підприємства,

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Н. П. Оліфірович,

магістрант кафедри економіки та безпеки підприємства,

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

 

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СТРАТЕГІЧНОГО АНАЛІЗУ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА

 

T. Sak,

PhD in Economics, Associate Professor at the Chair of Economics and Enterprise Resilience,

Lesya Ukrainka Eastern European National University

N. Oliphirovych,

Master’s Student at the Chair of Economics and Enterprise Resilience,

Lesya Ukrainka Eastern European National University

 

THEORETICAL AND METHODOLOGICAL FOUNDATIONS OF STRATEGIC ANALYSIS OF THE ENTERPRISE ECONOMIC RESILIENCE

 

Розглянуто суть та значення стратегічного аналізу у виявленні загроз економічній безпеці підприємства. Наведено етапи здійснення стратегічного аналізу економічної безпеки підприємства, показано їх методичне забезпечення.

 

The paper reveals the essence and significance of strategic analysis while detecting the threats to the enterprise economic resilience. The authors define the stages of strategic analysis of the enterprise economic resilience and show their methodological basis.

 

Ключові слова: стратегічний аналіз, економічна безпека, етапи стратегічного аналізу, інформаційне забезпечення, зовнішнє середовище, стратегічний потенціал підприємства, методи стратегічного аналізу.

 

Key words: strategic analysis, economic resilience, stages of strategic analysis, information basis, environment, enterprise strategic potential, methods of strategic analysis.

 

 

Постановка проблеми. Інтеграційні процеси в Україні обумовлюють необхідність застосовувати сучасні методи діагностики економічної безпеки підприємства. Це, насамперед, стосується підходів аналізу взаємодії підприємства із зовнішнім середовищем, а також всебічної оцінки його внутрішнього потенціалу. Найбільш повно цим вимогам відповідають методи стратегічного аналізу, за результатами використання яких визначаються потенційні можливості підприємства, здійснюється оцінка його внутрішнього та зовнішнього середовища з орієнтацією на довгострокову перспективу, обґрунтовується система стратегій, спрямованих на посилення позицій підприємства у ринковому середовищі, зменшення та подолання існуючих загроз.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковій літературі дослідженням стратегічного аналізу, його методології займались такі науковці, як Д. А. Акер, В. П. Баранчєєв, Г. А. Буреніна, М. В. Володькіна, Г.М. Давидов, Л. Є. Довгань, А. Т. Керімов, О. С. Кириченко, М. І. Ковальчук, І. М. Парасій-Вергуненко, В. В. Пастухова, К. І. Редченко, Є. А. Уткін та інші.

Проте недостатніми є розробки даної методики в процесі діагностики економічної безпеки та визначення рівня зовнішніх загроз безпеці підприємства.

Метою статті є дослідження методів і прийомів стратегічного аналізу економічної безпеки підприємства.

Виклад основного матеріалу дослідження. Стратегічний аналіз економічної безпеки підприємства розглядаємо як багаторівневе дослідження зовнішнього середовища та стратегічного потенціалу підприємства, їх взаємодії, для визначення стратегічної орієнтації, на основі якої формується стратегія розвитку системи безпеки, розробляється стратегічний план її забезпечення.

Зміст стратегічного аналізу економічної безпеки підприємства відображається у використанні специфічних методів і прийомів, що дозволяють діагностувати потенційні та існуючі загрози підприємства, виявити можливості підприємства у посиленні економічної безпеки.

Об’єктом стратегічного аналізу економічної безпеки виступає підприємство в цілому як відкрита управлінська система, а також форми та види його діяльності. Стратегічний аналіз допомагає створити систему основних індикаторів довгострокового розвитку організації, відповідно до яких розробляються складові економічної безпеки.

Більшість зарубіжних вчених визначають стратегічний аналіз як попередній етап стратегічного вибору, що включає аналіз зовнішнього та внутрішнього середовищ [1; 3; 4]. Погоджуємося з такою точкою зору, однак розглядаємо його як такий, що завершується оцінкою як загроз, так і рівня забезпечення економічної безпеки, на основі чого розробляють альтернативи можливих стратегій.

Стратегічний аналіз економічної безпеки підприємства як складова процесу стратегічного управління передбачає проходження трьох основних етапів (рис. 1).

 

Рис. 1. Етапи здійснення стратегічного аналізу економічної безпеки підприємства

 

На першому етапі відбувається постановка мети й завдань стратегічного аналізу, визначаються основні критерії (індикатори) оцінки. Економічна безпека, що виступає об’єктом стратегічного аналізу, є багатоаспектною та комплексною категорією, включаючи внутрішні та зовнішні складові. До перших відносять фінансову, інтелектуальну, кадрову, технологічну, правову, екологічну та силову безпеки, до других, ринкову та інформаційну безпеку.

Оскільки економічна безпека підприємства включає ряд підсистем, доцільним є проведення аналізу за кожною складовою. Відповідно, необхідна деталізована система показників, що вимагає належного інформаційного забезпечення.

Інформаційне забезпечення стратегічного аналізу економічної безпеки підприємства передбачає збір, перевірку, систематизацію та обробку даних про зовнішнє та внутрішнє середовище підприємства. Одночасно виявляється сила впливу кожного фактору на рівень економічної безпеки та прогнозуються наслідки можливих загроз.

Інформаційна база аналізу формується за допомогою цільового підбору даних, яка надходить з численних джерел (табл. 1) і є процесом перетворення сукупності даних в стратегічну інформацію на основі їх аналітичної обробки та пристосування для використання в управлінні економічною безпекою підприємства.

 

Таблиця 1.

Інформаційне забезпечення стратегічного аналізу економічної безпеки підприємства

Аспекти аналізу

Джерела інформації

Зовнішнє середовище непрямого впливу

- законодавство;

- нормативна база;

- засоби масової інформації;

- конференції, презентації, виставки;

- спеціалізовані видання, тощо

Зовнішнє середовище прямого впливу

- спеціалізовані видання;

- результати сегментації ринку;

- власні дослідження;

- Інтернет-сайти, тощо

Внутрішнє середовище

- штатний розпис;

- звітність підприємства і підрозділів;

-  плани підприємства і підрозділів;

- діючі інвестиційні та інші проекти;

- первинні бухгалтерські документи і регістри;

- матеріали ревізій, перевірок;

- матеріали власних спостережень, тощо

 

На другому етапі відбувається аналіз загроз внутрішнього та зовнішнього середовища економічній безпеці підприємства. Важливою складовою даного етапу є методичне забезпечення стратегічного аналізу економічної безпеки, що передбачає вибір методів і прийомів, які відповідають його цілям та завданням.

Методика стратегічного аналізу передбачає застосування різноманітних методів і прийомів: дискримінантного, кластерного, компонентного, факторного, регресійного, порівняльного, портфельного, сценаріїв розвитку, стратегічних позицій бізнесу (моделі BCG, GE/McKinsey та інші), часових рядів, імітаційного моделювання, експертних оцінок, теорії масового обслуговування, сітьового аналізу, функціонально - вартісного аналізу, SWOT-аналізу тощо [2, с. 40].

В цілому усі методи стратегічного аналізу можна поділити на 3 групи залежно від приналежності й походження їх з інших наук:

1. Статистичні (статистичне спостереження, абсолютні та відносні величини, середні величини, ряди динаміки, балансовий, групування, графічний, порівняння, індексний, ланцюгових підстановок, абсолютних різниць, відносних різниць, інтегральний, диференційний, логарифмування та ін.);

2. Економіко–математичні (системний аналіз, імітація, моделювання, ділові ігри, математичне програмування, математичний аналіз, дослідження операцій, математична теорія оптимальних процесів, методи експертних оцінок та мозкового штурму та ін.);

3. Спеціальні методи, що використовуються лише в стратегічному аналізі (SТЕР-аналіз; SWОТ-аналіз; SРАСЕ-аналіз; метод аналізу LОТS; РІМS-аналіз; вивчення профілю об’єкта, матричні методи портфельного аналізу та ін.).

Використання певних прийомів або їх сукупності в процесі діагностики економічної безпеки та рівня зовнішніх загроз залежить від призначення дослідження: ситуаційний аналіз, прогнозування, розробка стратегічних альтернатив, обґрунтування стратегії, стратегічне планування, прийняття рішень, а також від ступеня повноти й охоплення аналізу.

Крім того, різняться методи стратегічного аналізу залежно від об’єктів діагностики. Оскільки в основі стратегічного аналізу лежить вивчення зовнішнього середовища в розрізі макро- й мікро- оточення, а також внутрішнього середовища підприємства (його стратегічного потенціалу) з метою визначення стратегічних альтернатив забезпечення економічної безпеки, необхідно виокремити ті методичні прийоми, які використовуються при дослідженні кожного з цих напрямків (рис. 2).

 

 

Рис. 2.  Методологія стратегічного аналізу економічної безпеки підприємства

 

За результатами аналізу внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства здійснюється оцінка стратегічних альтернатив, обґрунтовується система стратегій забезпечення економічної безпеки та розробляється проект рішень, що теж передбачає використання методичних прийомів стратегічного аналізу.

Так, на етапі планування стратегії найбільш доцільним є застосування методів варіантного аналізу, методів творчого мислення і експертних оцінок, методів формування господарського портфеля. В процесі аналізу стратегії та прийняття стратегічних рішень використовують методи імітаційного моделювання, теорію ігор, теорію масового обслуговування, методи сітьового аналізу, методи експертних оцінок, методи функціонально-вартісного аналізу.

При цьому, сукупність способів та прийомів аналізу повинна забезпечити реалізацію п’яти узагальнених елементів методу аналізу:

- виявлення та побудова взаємозв'язку складових явища, що досліджується;

- розчленування або деталізація;

- порівняння;

- визначення величини впливу факторів;

- узагальнення (синтез) [2].

Перераховані елементи методу стратегічного аналізу є необхідними та взаємопов’язаними між собою. Так, без з’ясування взаємозв’язку складових економічної безпеки неможливе дослідження їх рівня; без деталізації складових неможливе їх порівняння; визначити ступінь впливу факторів можливо лише з урахуванням їх взаємозв’язку, деталізації та порівняння; за результатами застосування розглянутих елементів методу проводиться узагальнення, що стосується загального рівня безпеки підприємства.

На третьому етапі здійснення стратегічного аналізу проводиться оцінка рівня загроз економічній безпеці підприємства з погляду аналізу макро- та мікросередовища. Зібравши максимальну інформацію про фактори зовнішнього середовища, її оцінюють і визначають загрози та можливості. Важливо не лише визначити загрози, а й оцінити їх з точки зору важливості та ступеня впливу на економічну безпеку підприємства. Доцільно використовувати матрицю загроз, що дозволяє поділити загрози за ступенем можливих наслідків для першочергового використання у стратегіях забезпечення економічної безпеки.

На основі аналізу стратегічного потенціалу проводиться оцінка досягнутого рівня економічної безпеки підприємства, визначаються сильні та слабкі сторони.

Завершальний етап стратегічного аналізу передбачає обґрунтування стратегічних альтернативи забезпечення економічної безпеки підприємства, що в залежності від результатів діагностики можуть передбачати:

1) стратегії, що попереджують можливі загрози;

2) стратегії, що усувають існуючі загрози;

3) стратегії, що відновлюють рівень економічної безпеки.

Висновки. Отже, стратегічний аналіз економічної безпеки підприємства є комплексним, багаторівневим дослідженням зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства, що дозволяє визначити стратегічні орієнтації, на основі якої формується стратегія розвитку системи безпеки, розробляється стратегічний план її забезпечення.

Стратегічний аналіз економічної безпеки проходить підготовчий, аналітичний та заключний етапи. При цьому використовується низка специфічних методів і прийомів, що дозволяють діагностувати потенційні та існуючі загрози підприємства, виявити можливості підприємства у посиленні економічної безпеки.

Подальші дослідження авторів будуть спрямовані на більш детальне вивчення методів портфельного та ситуаційного аналізу для діагностики економічної безпеки підприємства.

 

Література.

1. Ансофф И. Стратегический менеджмент. Классическое издание / Ансофф И. – М., 2009. – 344 с.

2. Стратегічний аналіз : навч. посіб. / Г.М. Давидов, В.М. Малахова, О.А. Магопець та ін. – К.: Знання, 2011. – 389 с.

3. Томпсон А. А. Стратегический менеджмент: искусство разработки и реализации стратеги : [учебник для вузов] / А. А. Томпсон, А. Дж. Стрикленд; [пер. с англ.] – М. : Банки и биржи, ЮНИТИ, 1998. – 576 с.

4. Betz F. Strategic Business Models // Engineering Management Journal. 2002. Vol. 14, No. 1.-P. 24-34.

 

References.

1. Ansoff, I. (2009), Strategicheskiy menedzhment [Strategic management], Moscow, Russia.

2. Davydov, G. M. Malakhova, V. M. Magopets, O. A. et al. (2011), Strategichnuy analiz [Strategic analysis], Znannia, Kyiv, Ukraine.

3. Thompson, A. A. (1998), Strategicheskiy menedzhment: iskusstvo razrabotki i realizatsii strategii [Strategic management: the art of styrategy development and realization], Banki i birzhi, YUNITI, Moscow, Russia.

4. Betz, F. (2002), “Strategic Business Models”, Engineering Management Journal, vol. 14, no. 1, pp. 24-34.

Стаття надійшла до редакції 19.10.2013 р.