УДК 657.471

 

О. М. Бондарчук,

к. т. н., доцент кафедри економіки, організації та управління підприємствами,

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний університет», м. Кривий Ріг

Б. Ю. Голобородько,

студент 4 курсу,

Криворізький економічний інститут ДВНЗ «Криворізький національний університет», м. Кривий Ріг

 

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ ОПТИМІЗАЦІЇ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ

 

O. M. Bondarchuk,

CSc. (Engineering), associate professor of the Department of Economics,

Organization and Management of Enterprise, Kryvyi Rih Institute of Economics

SHEI «Kryvyi Rih National University»

B. Y. Goloborodko,

4-year-student, Kryvyi Rih Institute of Economics, SHEI «Kryvyi Rih National University»

 

INCREASING THE EFFICIENCY OF AN ENTERPRISE ACTIVITY ON THE BASIS OF PRIME COST OPTIMIZATION

 

Розглянуто можливість оптимізації величини собівартості для гірничого підприємства з використанням методології факторного аналізу та розробкою економіко-економічної моделі витрат.

 

A possibility of prime cost optimization for a mining enterprise was scrutinized using the factor analysis methodology and an elaboration of an economic-mathematical model of expenditures.

 

Ключові слова: витрати, собівартість, аналіз, фактори, моделювання, оптимізація.

 

Keywords: expenditures, prime cost, analysis, factors, modeling, optimization.

 

 

Постановка проблеми. В сучасних умовах господарювання оптимізація собівартості продукції для підприємств гірничо-металургійного комплексу набуває особливо актуального значення. Проблеми виникають у зв’язку з тим, що постійне підвищення вартості ресурсів виробництва та відсутність цінових переваг на світовому ринку знижують конкурентоспроможність вітчизняної продукції гірничо-металургійного комплексу. Оптимізація собівартості сприяє підвищенню конкурентоспроможності продукції та збільшенню доходів підприємства. Окрім того, в умовах використання застарілого обладнання та технологій, ціна кінцевого продукту є визначальним критерієм на світовому ринку. Об’єктом аналізу є собівартість продукції шахти «Родіна», що займається видобутком залізної руди.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням суті поняття собівартості та її аналізу займались такі вченні як Ф. Бутинець, С.Ніколаєва, Л. Нападовська, К. Друрі, Ч. Хоргрен, М. Чумаченко та інші [1,2]. З теоретичної точки зору, питання оптимізації собівартості розкрите повністю, проте з практичної – дослідження та публікації не в повній мірі враховують специфіку діяльності підприємств гірничо-металургійного комплексу та економічну ситуацію, в якій вони знаходяться на даний момент.

Формулювання цілей статті. Метою даної статті є: вибір методики дослідження собівартості для підприємств гірничо-металургійного комплексу; використати такої методики для аналізу діяльність одного з підприємств гірничо-металургійного комплексу; запропонувати шляхи оптимізації собівартості продукції.

Виклад основного матеріалу дослідження. Для визначення шляхів оптимізації собівартості продукції гірничо-металургійного комплексу необхідне дослідження її використовуючи елементи факторного аналізу та економічного моделювання. Для цього використовували наступну методику:

1) Використання факторного аналізу для визначення резервів зниження собівартості продукції за статтями калькуляції.

2) Аналіз змінних та постійних витрат (структура, факторний аналіз, динаміка).

3) Дослідження динаміки зміни статей калькуляції та вибір факторів для побудови економіко-математичної моделі.

4) Економіко-математичне моделювання собівартості продукції.

5) Формування висновків та оцінка можливих ризиків, пов’язаних з реалізацією даної моделі.

На першому етапі аналізу визначали вплив кожної зі статей калькуляції, та виявляли резерви зниження собівартості використовуючи факторну модель та один зі способів елімінування [3]. Це дозволило виділити вплив кожного фактора та виключити вплив інших факторів на результат. На даному етапі використовували спосіб ланцюгових підстановок або спосіб абсолютних різниць.

Для визначення впливу зміни кожної зі статей калькуляції на загальну собівартість продукції за 2009-2010 рр. проаналізували факторну модель:

 

,

 

 

де:  – допоміжні матеріали,  – енергетичні затрати,  – основна заробітна плата,  – додаткова заробітна плата,  – нарахування на фонд заробітної плати з/п,  – амортизаційні відрахування,  – витрати на утримання та експлуатацію устаткування,  – перевезення технологічні,  – збір на геологорозвідувальні роботи,  – плата за корисні копалини,  – загальновиробничі витрати,  – витрати інші,  – адміністративні витрати,  – витрати на реалізацію.

В результаті аналізу даної моделі з використанням методу ланцюгових підстановок визначили абсолютні зміни кожного фактора на одиницю продукції та її вплив на загальну собівартість (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Абсолютна зміна факторів та їх вплив на результат

 

Відповідно до проведених розрахунків, можна зробити висновок, що за 2009-2010 рр. загальна собівартість продукції збільшилась на 7510356 грн., найбільший вплив мало збільшення ВУЕУ на 14,35 грн. що збільшило загальну собівартість продукції на 18326385 грн., витрати на реалізацію збільшили собівартість на 19884447 грн. Саме на ці фактори необхідно звернути особливу увагу. Відзначили, що в 2010 р. на зменшення собівартості продукції окрім кількісного фактору (обсяг продукції зменшився на 82100 т) також вплинули - зменшення амортизаційних відрахувань (-371544 грн.), інших виробничих витрат (на -3154437 грн.) та фонду оплати праці з відповідними нарахуваннями (-9029097 грн.).

За результатами факторного аналізу за статтями калькуляції видно, що підприємству необхідно переглянути політику формування витрат на утримання та експлуатацію обладнання та витрат на реалізацію, адже за 2009-2010 рр. дані статті мали найбільший вплив на зростання собівартості. Зростання витрат на реалізацію може бути пов’язано зі збільшенням витрат на реалізацію експортованої продукції або зміною ринків збуту. Витрати на утримання та експлуатацію обладнання залежать від стану основних засобів та специфіки діяльності підприємства, що характеризується значним використанням змінного обладнання. Для підтвердження доцільності оптимізації даних факторів використовували наступний етап аналізу.

На другому етапі досліджували змінні та постійні витрати, а саме визначали їх структуру та динаміку в абсолютному та відсотковому вираженні, аналізували факторну модель використовуючи способи елімінування. Для цього використовували факторну модель:

 

 

 

де:  – собівартість продукції,  – обсяг випуску продукції,  – змінні витрати на одиницю продукції,  – загальна сума умовно-постійних витрат.

Вихідні дані для проведення аналізу представлена в табл. 2.

 

Таблиця 2.

Вихідні дані для проведення факторного аналізу

 

Розрахунки по проведеному факторному аналізу, з використанням методу ланцюгових підстановок, наведені в табл. 3.

 

Таблиця 3.

Розрахунки та результати факторного аналізу змінних та умовно-постійних витрат

 

Відповідно до проведених розрахунків, за 2008-2009 рр. резервами для оптимізації собівартості продукції були - обсяг продукції, середні змінні витрати (11029541 тис. грн.) та постійні витрати (41172845 тис. грн.). За 2009-2010 рр. зменшення собівартості продукції на 14073969 тис. грн. було досягнуто за рахунок зменшення обсягів виробництва, що в свою чергу вплинуло на змінні витрати. Загальна динаміка зміни обсягів виробництва, змінних та умовно-постійних витрат за 2006-2010 рр. демонструє рис. 1.

 

 

Рис. 1. Динаміка зміни обсягів виробництва, змінних та умовно-постійних витрат за 2006-2010 рр.

 

При дослідженні динаміки структури змінних та умовно-постійних витрат за 2006-2010 рр. (табл. 4.), виявлено зменшення частки змінних витрат в структурі собівартості продукції шахти «Родіна».

 

Таблиця 4.

Динаміка структури змінних та умовно-постійних витрат

 

Це пояснюється тим, що на підприємстві проводиться політика щодо зменшення обсягу змінних витрат, за рахунок зменшення чисельності персоналу, що вплинуло на зменшення фонду оплати праці. Динаміка зміни темпів приросту витрат та обсягу виробництва наведені в табл. 5.

 

Таблиця 5.

Динаміка зміни темпів приросту обсягу виробництва та змінних і постійних витрат

 

Зауважимо, що за 2008-2009 рр. спостерігається приріст змінних витрат, в той час як обсяги виробництва зменшуються. Це свідчить про збільшення величини змінних витрат, таких як допоміжні матеріали, енергетичні затрати, проте зменшення фонду оплати праці дозоляє зменшувати змінні витрати в цілому. Відповідно до цього, підприємству можна рекомендувати спрямувати свою політику на оптимізацію постійних витрат. Доцільним також є визначення перспективних резервів зменшення змінних витрат, адже зменшення чисельності персоналу та зміна розмірів заробітної плати не можуть розглядатись як довгострокові резерви зниження собівартості.

Третій етап включав в себе дослідження собівартості за статтями калькуляції, де значення одного з років приймається за базу та досліджується зміна кожної зі статей. З урахуванням результатів попередніх досліджень обирали дані для побудови економіко-математичної моделі.

Для дослідження зміни витрат, значення 2006 року приймали за базові значення. Динаміка зміни витрат за статтями калькуляції  наведена в таблиці 6.

 

Таблиця 6.

Динаміка зміни витрат за статтями калькуляції

 

За 2006-2010 рр. найбільше зростання у вартісному виразі спостерігалось у наступних статей: витрати на реалізацію – 48,89 грн., ВУЕУ – 20,14 грн., енергетичні затрати – 11,86 грн., ЗГВ – 11,66 грн. інші виробничі витрати – 10,65 грн. Щодо відсоткового відображення, то найбільше зростання спостерігалось з технологічними перевезеннями – 318,75%, що у вартісному виразі становить 0,51 грн., проте дане зростання не має значного впливу на збільшення собівартості продукції. Так як найбільше зростання спостерігається саме у статей умовно-постійних витрат, то необхідним є оптимізація даної категорії витрат.

Четвертий етап дослідження полягав у побудові та аналізі економіко-математичної моделі та визначенні зв’язку між факторами [4]. На попередніх етапах дослідження було встановлено, що умовно-постійні витрати потребують оптимізації в цілому. Та однією із статей оптимізації, що потребує зменшення є витрати на утримання та експлуатацію устаткування. Для аналізу залежності між цими витратами та повною собівартістю продукції використовували рівняння прямої лінії з коефіцієнтом регресії а:

 

 

Використовуючи дані таблиці 7, визначали систему рівнянь розуміючи, що лінійній моделі відповідає система рівнянь з двома невідомими:

 

,

 

де  - кількість співвідношень показників (одиниць сукупності);  - сума ВУЕУ за період, млн. грн.;  - загальна собівартість за період, млн. грн.

 

Таблиця 7.

Дані для розрахунку системи рівнянь

 

Дана система має вигляд:

 

 

.

 

 

Розв’язавши отриману систему рівнянь отримали:

 

 

 

Параметр а=14,0204360 у рівнянні характеризує витрати на утримання та експлуатацію устаткування. Економічна сутність параметра, який називають кутовим коефіцієнтом регресії, полягає у тому, що він показує на скільки одиниць у середньому змінюється фактор у (сума витрат на утримання та експлуатацію устаткування) при зміні х (собівартості товарної продукції) на одиницю.

Дане рівняння свідчить про тісний зв'язок, та говорить що збільшення собівартості продукції на 1 млн. грн. призведе до збільшення ВУЕУ на 0,04890502 млн. грн.

Використовуючи функцію ТЕНДЕНЦІЯ в MS Excel для визначення прогнозованого значення витрат на утримання та експлуатацію на наступний після базового рік припустили, що обсяги виробництва та розмір змінних витрат будуть зафіксовані на рівні базового року. Відповідно до цього, ВУЕУ становитимуть 34,89948242 млн. грн., тобто їх розмір у порівнянні з базовим роком зменшиться на 3,24491758 млн. грн. Це зменшення пропонується досягти за рахунок зменшення одного із складових ВУЕУ (табл. 8).

 

Таблиця 8.

Розмір елементів ВУЕУ та їх зміна

 

Виходячи з цього, можна зробити висновок, що ВУЕУ на одиницю продукції будуть зменшені на 2,71 грн., з 31,92 до 29,21 грн. Питома собівартість продукції за всіх інших рівних умов становитиме 246,32 грн. або 1,08%.

На п’ятому етапі формували можливі рекомендації відповідно до одержаних результатів та резерви і шляхи оптимізації собівартості.

Зменшення умовно-постійних витрат для підприємств гірничо-металургійного комплексу є основою для підтримки конкурентоспроможності продукції галузі в сучасних умовах господарювання. В даному випадку, зменшення умовно-постійних витрат відбувається за рахунок зменшення витрат на ремонт (на 24,14%) та витрат на змінне обладнання (8,51%), що входять до витрат на утримання та експлуатацію обладнання.

Висновки. На основі використання методики дослідження собівартості продукції підприємства, що включає в себе п’ять етапів з використанням прийомів елімінування та елементів факторного аналізу, аспектами прогнозування та моделювання обґрунтовані резерви можливого зменшення собівартості продукції.

Проаналізувавши діяльність одного з гірничих підприємств Кривбасу – шахти «Родіна» можна стверджувати, що основою для оптимізації собівартості є зменшення умовно-постійних витрат, що обумовлено високою їх часткою в собівартості продукції та стрімкою динамікою до збільшення основних статей умовно-постійних витрат.

Зменшення витрат на ремонт може бути реалізовано тільки з урахуванням розробки оптимального графіка обслуговування обладнання, яке забезпечило б можливість видобування запланованої кількості руди. Зменшення витрат на змінне обладнання може бути досягнуто за рахунок перегляду норм використання змінного обладнання.

 

Література.

1. Нападовська Л. В. Управлінський облік: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / Л. В. Нападовська. - К.: Книга, 2004. - 544 с.

2. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський управлінський облік: [навч. посіб. для студ. спец. 7.050106 «Облік і аудит»] / Ф. Ф. Бутинець, Л. В. Чижевська, Н. В. Герасимчук. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 448 с.

3. Економічний аналіз / Ф.Ф. Бутинець, С.Ш. Шкарабан, Є.В. Мних та ін. // За ред. Ф.Ф, Бутинця. - Житомир: ПП «Рута», 2003. - 680с.

4. Лень В.С. Управлінський облік: [навч. посіб - 2-ге вид., випр. –К.: Знання-прес, 2006. - 317 с.

 

References.

1. Napadovska, L.V. (2004), Upravlinskyi oblik [Management accounting], Kniga, Kyiv, Ukraine.

2. Butynets, F.F. Chyzhevska, L.V. and Gerasymchuk, N.V. (2000), Bukhgalterskyi upravlinskyi oblik [Bookkeeping management accounting], ZHITI, Zhytomyr, Ukraine.

3. Butynets, F.F. Shkaraban, S.Sh. and Mnykh, Ye.V. (2003), Ekonomichnyi analiz [Economic analysis], Ruta, Zhytomyr, Ukraine.

4. Len, V.S. (2006), Upravlinskyi oblik [Management accounting], 2nd ed, Znannia-pres, Kyiv, Ukraine.

Стаття надійшла до редакції 19.10.2013 р.