EnglishНа русском

Ефективна економіка № 12, 2013

УДК 338.24:65.018

 

С. П. Стеценко,

к. е. н., доцент кафедри менеджменту в будівництві, Київський національний університет будівництва і архітектури

 

ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ НА РІВНІ ОКРЕМОГО РЕГІОНУ (МИКОЛАЇВСЬКА ОБЛАСТЬ)

 

S. Stetsenko,

Ph.D. in economics, associate professor department, Kyiv National University of Construction and Architecture

 

EVALUATION OF ECONOMIC SECURITY AT THE LEVEL OF A PARTICULAR REGION (MYKOLAIV REGION)

 

У статті викладено стан економічної безпеки Миколаївської області. Перш за все, економічна безпека регіонів являє собою найсуттєвішу частину безпеки держави, адже без них держава не може існувати. Розглянуто проблеми економічної безпеки регіону, її місце й значення в національній економічній безпеці, досліджується категорія економічної безпеки регіону та її структури.

 

The article presents the economic security of Mykolaiv region. First of all, the economic security of the region is the most essential part of national security, because without them the state can not exist. The problems of economic security of the region, its place and importance in national economic security, examines the category of economic security of the region and its structure.

 

Ключові слова: економічна безпека регіону, регіональна економіка, Миколаївська область, організація економічної безпеки, регіональне управління, економічний ризик регіону, економічна загроза регіону, економічна небезпека регіону.

 

Keywords: economic security of the region, regional economics, Mykolayiv region, the organization of economic security, regional management, economic risk in the region, an economic threat to the region, the economic risk of the region.

 

 

Постановка проблеми. Сучасний соціально-економічний стан в України характеризується зниженням обсягів виробництва; збитковістю основних стратегічно важливих підприємств; глибокою структурною деформацією вітчизняного виробництва; сировинною орієнтацією експорту; значним рівнем залежності економіки від імпортного постачання енергоносіїв; значним зниженням рівня національного багатства; значними темпами зростання боргової залежності країни; зростанням рівня диференціації соціально-економічного розвитку регіонів; критично низькою народжуваністю і надмірним рівнем смертності; зростанням демографічного навантаження на населення працездатного віку; зниженням рівня життя; низьким рівнем оплати праці, зростанням рівня бідності; високим рівнем безробіття; значною тінізацією економіки; зростанням соціальної напруги в суспільстві. Отже. для зниження впливу цих загроз система економічної безпеки держави взагалі та регіону зокрема має стати спеціальним об’єктом аналізу.

Аналіз останніх досліджень. Дослідження певних аспектів проблеми економічної безпеки знайшли відображення в працях провідних українських та російських науковців: Л.І. Абалкіна, А.І. Архипова, О.М. Бандурки, І.Я. Богданова, З.С. Варналія, А.С. Гальчинського, В.М. Гейця, О.М. Головченко, В.Є. Духова, Я.А. Жаліла, Г.А. Пастернак-Таранушенка, В.Л. Тамбовцева, Л.С. Шевченко М.М. Єрмошенка та ін.[ 3-9].

Основною метою статті є розгляд основних соціально–економічних показників Миколаївської області, та здійснення оцінки економічної безпеки на рівні досліджуваного регіону.

Виклад основного матеріалу дослідження. Забезпечення економічної безпеки регіону можна розглядати як процес затвердження різних збитків від прояву несприятливих чинників по всіх напрямах його виробничої і фінансової діяльності. Негативні дії можуть надавати як внутрішні, так і зовнішні чинники.

Внутрішні чинники економічної безпеки регіону визначають загальні показники економічного розвитку: характеристики території і природних ресурсів, демографічної ситуації; структура відносин власності, галузей матеріального виробництва і всієї економіки, інфраструктура ринку; характеристика сфери послуг, регіональні аспекти соціально економічного розвитку, фінанси, кредит, грошовий обіг; політика ціноутворення; внутрішній державний борг; основні показники ринку праці; рівень розвитку науки і техніки; стан і проблеми структури управління народним господарством; соціальні потреби населення; екологічна обстановка; внутрішня соціально–економічна політика держави, яка включає політичну організацію суспільства, взаємодію і співвідношення сил гілок влади.

Зовнішні чинники: зовнішньоекономічні відносини, що включають обсяг і структуру зовнішньої торгівлі, частку експорту і імпорту у валовому регіональному продукті; товарна диверсифікація і географічна спрямованість експорту і імпорту; структура зовнішньоторговельних тарифів; конкурентоспроможність вітчизняних товарів на міжнародних ринках; зовнішньоторговельна інфраструктура; обсяг і структура іноземних капіталовкладень усередині регіону; отримання економічної і технологічної допомоги ззовні; зовнішньоекономічна заборгованість.

Одним з важливих оцінних показників економічної безпеки є валовий регіональний продукт (ВРП), що характеризує рівень економічного розвитку і результати економічної діяльності всіх господарюючих суб'єктів. Він розраховується як сума валових доданих вартостей всіх галузей економіки, що створюють основу для функціонування економіки в режимі розширеного відтворення, формування грошових доходів домашніх господарств і валового накопичення основного капіталу, державних витрат на розвиток медицини, освіти, культури, ЖКХ і інших життєво важливих галузей і сфер діяльності. За даними статистики, до 93% ВРП використовується в цілому на валове накопичення і кінцеве споживання.

Для підтримки стабільних темпів промислового зростання потрібен приріст інвестицій в розвиток виробництва, відновлення виробничого капіталу, оновлення його на новій технічній і технологічній базі. Проте є чинники, що стримують розвиток інвестиційних процесів: високе податкове навантаження на підприємства, необхідність погашення значної бюджетної заборгованості, низький платоспроможний попит підприємств і населення, високі економічні ризики, вивіз капіталу за межі регіону, залежність від зовнішньоекономічної кон'юнктури і курсу долара США.

Інвестиційна безпека передбачає такий рівень інвестування, який забезпечує розширене відтворення, реструктуризацію та технологічне переозброєння економіки. Загальні інвестиції в реальний сектор економіки складають внутрішні капітальні вкладення та прямі іноземні інвестиції.

Щоб відбулося якісне зрушення в промислово–виробничій базі, оновлення виробничого капіталу і запуск потужностей на сучасній технічній основі, необхідний значно більший обсяг інвестицій, ніж той, що існує на сьогоднішній день. На сьогодні в промисловості внутрішні можливості для інвестування дуже обмежені. Підприємства практично не мають в своєму розпорядженні власних ресурсів, їх фінансовий стан залишається складним.

Для забезпечення економічної безпеки потрібні зміни в промисловості, зростання ефективності виробництва і конкурентоспроможності продукції на основі вдосконалення структури виробництва і підвищення частки оброблювальних галузей, впровадження високотехнологічних і інноваційних виробництв, вдосконалення менеджменту. Подолання технологічного відставання приведе до зниження нестійкості і уразливості регіону по відношенню до внутрішніх і зовнішніх загроз. Це дозволить підвищити інвестиційну привабливість та розширити коло інвесторів і обсяг інвестицій.

 

Таблиця 1.

Основні показники економічного і соціального розвитку Миколаївської області

Найменування показника

2009р.

2010р.

2011р.

Валовий регіональний продукт, у % до попереднього року

91,1

102,1

104,5

Індекс промислової продукції, у % до попереднього року

85,5

110,3

105,0

Індекс обсягу сільськогосподарського виробництва, у % до попереднього року

100,2

100,9

114,0

Оборот роздрібної торгівлі (з урахуванням товарообороту як юридичних, так і фізичних осіб), у % до попереднього року

84,6

105,2

106,0

Темп зростання (зниження) обсягу реалізованих послуг без ПДВ , у % до попереднього року

108,1

97,7

101,7

Середньомісячна заробітна плата штатного працівника, гривень

1806

2122

2446,0

Фонд оплати праці робітників, службовців, працівників сільського господарства, малих підприємств (без військо службовців), млн.грн.

6089,2

6910,7

7796

Рівень безробіття (за методологією МОП), у % до економічно-активного населення у віці 15-70 років

9,3

8,4

8,3

Створення робочих місць, тис. осіб

29844

28751

30000

Частка інноваційно-активних підприємств, у % до загальної кількості промислових  підприємств регіону

13,3

16,6

17,5

Обсяг інвестицій в основний капітал (за рахунок усіх джерел фінансування), у % до попереднього року

83,6

95,0

101,0

Обсяг прямих іноземних інвестицій, у % до попереднього року

100,5

111,4

76,9

Обсяг експорту у % до попереднього року

93,0

105,6

106,3

Обсяг імпорту у % до попереднього року

85,6

112,2

117,0

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування (сальдо), млн..грн.

1014,9

1795,1

2080

Кількість малих підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб  наявного населення (з чисельністю більше 10 осіб)

71

58

59

Кількість зареєстрованих суб»єктів підприємницької діяльності-фізичних осібна 10 тис. осіб наявного населення

730

604

555

 

Інноваційній безпеці загрожує недостатній рівень фінансування науково-технічних робіт, що викликає похідні явища: відтік висококваліфікованих фахівців, недостатній розвиток інфраструктури науково-технічної діяльності, повільне оновлення продукції.

Серед показників забезпечення економічної безпеки варто виділити: покриття імпорту експортом, експортна залежність, імпортна залежність.

Значення показників внутрішніх і зовнішніх боргів держави відображають обсяги непогашених на конкретну дату запозичень, здійснених державою відповідно на внутрішніх і зовнішніх ринках позичань.

Дефіцит регіонального бюджету є перевищенням обсягів доходів бюджету над обсягами його видатків.

Рівень дефіциту бюджету на кожний конкретний рік визначається як відношення у відсотках його обсягу до обсягу річного ВРП. Рівень монетизації економіки визначається у відсотках як відношення обсягу грошової маси до річного обсягу ВРП. Фактично цей показник відбиває рівень забезпечення економіки грошовими ресурсами (табл. 1).

Найважливішими макроекономічними і соціальними індикаторами на рівні регіону є: 1) динаміка ВРП, показники обсягів, темпів і структури промислового виробництва, інвестицій, частки експорту у виробництві; 2) стан природно–ресурсного, виробничого і науково–технічного потенціалу регіону; 3) здатність господарського механізму адаптуватися до зміни внутрішніх і зовнішніх чинників (темпи інфляції, дефіцит бюджету, зовнішньоекономічна кон'юнктура, заборгованість, заощадження населення); 4) якість життя населення (ВРП на душу населення), рівень безробіття і соціально–демографічна диференціація доходів, середня тривалість життя.

Висновки. В Миколаївській області є ряд чинників, що чинять загрозу його економічної безпеки: галузева структура промисловості, висока залежність бюджету від інвестицій, несприятлива зовнішньоекономічна кон'юнктура, невисокий рівень інноваційної діяльності, низький рівень життя населення регіону в порівнянні із західноєвропейськими стандартами, майнова диференціація і бідність значної частини населення, безробіття, низька тривалість життя, природний спад населення та ін.

 

Література.

1. Абалкин Л.И. Экономическая безопасность России: угрозы и их отражение / Л.И. Абалкин // Вопросы экономики. – 1994. – № 12. – С. 12.

2. Головченко О.М. Економічна безпека регіону в гарантування стабільності національної економіки: монографія / О. М. Головченко. Одеса: Букаєв Вадим Вікторович, 2008. – 399 с.

3. Голубців А. Н. Економічна безпека регіонів ПФО / А. Н. Голубців, В. М. Горячова, Е. В. Пройдакова // Питання статистики. - 2005. - № 4. - С. 52-53.

4. Жаліло Я.А. Економічна стратегія держави: теорія, методологія, практика: Монографія. / Я.А. Жаліло. – К.: НІСД, 2003. – С. 53-87.

5. Пастернак-Таранущенко Г. А. Економічна безпека держави /Г.А. Пастернак-Таранущенко – К., 1994. – 250 с.

6. Економічна безпека держави: сутність та напрями формування: монографія / Л. С. Шевченко, О. А. Гриценко, С. М. Макуха та ін. / за ред.. д-ра екон. наук, проф. Л. С. Шевченко. – Х.: Право, 2009. – 312 с.

7. Мониторинг экономической безопасности регионов как условие стабильного развития / А.И. Татаркин, А.А. Куклин, А.Л. Мызин [и др.] / под науч. ред. акад. РАН А.И. Татаркина, д.э.н. А.А. Куклина. – Екатеринбург, 2009. – 98 с.

8. Олейников Е. А. Економічна й національна безпека : підручник / Е. А. Олейников. - М. : Іспит, 2005. - 768 с.

9. Степаненко А. Оцінка економічної безпеки України та її регіонів / А. Степаненко, М. Герасимов // Регіональна економіка. – 2002. – № 2. – С. 39-54.

10. Татаркин А. Т. Економічна безпека регіонів - у єдності теорії, методології й практики / А. Т. Татаркин // Економіка й керування. - 2006. - № 4. - С. 28, 29.

 

References.

1. Abalkyn, L.Y. (1994), “Ekonomycheskaia bezopasnost' Rossyy: uhrozy y ykh otrazhenye”,Voprosy ekonomyky, vol. 12, pp. 12.

2. Holovchenko O.M. (2008), “Ekonomichna bezpeka rehionu v harantuvannia stabil'nosti natsional'noi ekonomiky”, [Ekonomichna bezpeka], Naukova dumka, Odesa, Ukraine.

3. Holubtsiv A. N. (2005), “Ekonomichna bezpeka rehioniv PFO”, Pytannia statystyky, vol. 4, pp. 52-53.

4. Zhalilo Ya.A. (2003), “Ekonomichna stratehiia derzhavy: teoriia, metodolohiia, praktyka”, [Ekonomichna stratehiia], Naukova dumka, Kyiv, Ukraine.

5. Pasternak-Taranuschenko H. A. (1994), “Ekonomichna bezpeka derzhavy”, [Ekonomichna bezpeka], Naukova dumka, Kyiv, Ukraine.

6. Shevchenko, L. S. Hrytsenko, O. A. and Makukha S. M. (2009), “Ekonomichna bezpeka derzhavy: sutnist' ta napriamy formuvannia”, [Ekonomichna bezpeka], Naukova dumka, Kyiv, Ukraine.

7. Tatarkyn, A.Y. Kuklyn, A.A and Myzyn, A.L. (2009), “Monytorynh ekonomycheskoj bezopasnosty rehyonov kak uslovye stabyl'noho razvytyia” [Ekonomichna bezpeka], Naukova dumka, Ekaterynburh, Rossyia.

8. Olejnykov E. A. (2005), “Ekonomichna j natsional'na bezpeka”, [Ekonomichna bezpeka], Naukova dumka, Kyiv, Ukrain.

9. Stepanenko A. (2002), “Otsinka ekonomichnoi bezpeky Ukrainy ta ii rehioniv”,  Rehional'na ekonomika, vol. 2, pp. 39-54..

10. Tatarkyn A. T. (2006), “Ekonomichna bezpeka rehioniv - u iednosti teorii, metodolohii j praktyky”, Ekonomika j keruvannia, vol. 4, pp. 28- 29.

 

 Стаття надійшла до редакції 21.11.2013 р.