EnglishНа русском

Ефективна економіка № 12, 2013

УДК 658.8:005.21:62

 

Т. В. Кисіль,

аспірант кафедри маркетингу та управління інноваційною діяльністю, Сумський державний університет, м. Суми

 

СТРАТЕГІЯ ІМПОРТОЗАМІЩЕННЯ ЯК ПЕРСПЕКТИВНИЙ НАПРЯМОК РОЗВИТКУ ТА ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДІВНОЇ ГАЛУЗІ

 

T. V. Kysil,

postgraduate student of the Department of marketing and innovation management, Sumy State University, Sumy

 

IMPORT-SUBSTITUTION STRATEGY AS A PERSPECTIVE DIRECTION OF DEVELOPMENT AND COMPETITIVENESS OF ENTERPRISES OF THE MACHINE-BUILDING INDUSTRY

 

У статті розглянуто проблемний стан машинобудівних підприємств. Виокремлено загальновідомі стратегії розвитку та формування ефективної економіки на підприємствах. Автором проаналізовано сучасний стан зовнішньоторгівесльного балансу, запропоновано впровадження на підприємствах варіації стратегії маркетингового управляння, а саме стратегії імпортозаміщення. Імпортозаміщення розглядається як чинник впливу на реструктуризацію промислового виробництва. Вперше запропоновано визначення поняття стратегії імпортозаміщення промислового підприємства.

 

The article deals with the problematic state of the machine-building enterprises. Author determined known strategy development and formation of an efficient economy enterprises. The author analyzes the current state of external trade balance proposed introduction to business management marketing strategy variations, such as import substitution strategy. Import substitution is considered as a factor in the impact of restructuring of industrial production. The first time the definition of a strategy of import substitution industrial enterprise.

 

Ключові слова: поняття: стратегія, імпортозаміщення, стратегія імпортозаміщення, реструктуризація, механізми.

 

Keywords: strategy, import substitution, import-substitution strategy, restructuring, mechanisms.

 

 

Постановка проблеми. На сучасному етапі індустріалізації промисловості більшість підприємств машинобудівної галузі України постали перед проблемою неефективного використання засобів виробництва продукції, що залишилися ще з часів планової економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні, методологічні, методичні та практичні аспекти стратегічного планування підприємств досліджувалися в працях багатьох зарубіжних та вітчизняних учених, зокрема І. Ансоффа, В. О. Василенка, М. Мескона, О. О. Орлова, А. Томпсона, А. Чандлера, З. Є. Шершньової. [1]

Дослідження стратегічних інноваційних процесів на рівні підприємств та їх основ економічного управління знайшли відображення у працях вітчизняних науковців О. І. Волкова, А. В. Гриньова, М. П. Денисенка,  С. М. Ілляшенка, Н. В. Краснокутської, В. М. Хобти та інших. Та все ж залишаються невирішеними питання науково-методичного та теоретичного забезпечення стратегічного управління діяльністю підприємства машинобудівної галузі. Вирішення даних питань дозволить визначити напрямки розвитку машинобудівних підприємств та промисловості загалом.

Метою написання статті є удосконалення теоретичних основ стратегічного планування розвитку машинобудівного підприємства. Відповідно, необхідно проаналізувати сучасні проблеми стосовно управляння інноваційним розвитком підприємств машинобудівної галузі, дослідити поняття «стратегії підприємства», «імпортозаміщення» та запропонувати власне визначення поняття «стратегії імпортозаміщення».

Виклад основного матеріалу дослідження. Більшість промислових підприємств не мають чітких стратегічних завдань. Для них характерне інтуїтивне прийняття рішень та планування системи збуту і, як наслідок, занепад головних вітчизняних підприємств.

Саме такий стан галузі вцілому обумовлює необхідність формування новітніх підходів до реалізації стратегічних завдань підприємств.

Стратегічне управляння відіграє вирішальну роль у діяльності підприємства, а саме:

В умовах загострення конкурентної боротьби стратегічна орієнтація діяльності підприємства є одним з вирішальних факторів виживання та процвітання;

Стратегічне планування (як функція стратегічного управління) дозволяє адекватним чином відреагувати на фактори невизначеності і ризику, властиві зовнішньому середовищу.

Для того, щоб організація найкращим чином реагувала на вплив зовнішнього середовища, її система управління має бути побудована на обґрунтованих принципах. [1]

Виробничі потужності машинобудівних підприємств використовуються лише на пів сили  з причини обмеженості збуту основної продукції. Цей фактор впливає на витрати виробництва та ціну техніки. У таких умовах підприємствам машинобудівної галузі слід знаходити нові вигідні напрями для диверсифікації своєї діяльності.

В першу чергу диверсифікація діяльності промислового підприємства дає можливість у формуванні замкнутого циклу виробництва та підвищення конкурентоздатності випускаємої продукції та комплектуючих через здатність до варіації та контролю якості та собівартості. Така стратегія є взаємоповязуючою, тобто дозволяє знизити ціну продукції та збільшити прибутки.

Для розвитку вітчизняної економіки застосування стратегій диверсифікації підприємствами машинобудівної галузі має велике значення. Новітні стратегії диверсифікації виробництва є інструментом руху капіталу між галузями в рамках однієї держави, забезпечення імпортозаміщення, створення умов демонополізації економічних процесів, створення нових робочих місць, розвитку самого виробництва та оптимізації галузей промислового значення, створення замкнутих циклів виробництва в рамках вітчизняної економіки, зниження ризиків економічного та політичного дисбалансу у світі, залучення інвестицій, необхідних для створення промислових груп та технологічних комплексів. Одним з вагомих факторів впливу на впровадження стратегій диверсифікації виробництва є зменшення залежності від постачання вузлів, деталей та комплектуючих з інших країн та покращення торгівельного балансу вітчизняної економіки. [2]

Головні етапи процесу стратегічного управління такі (рис. 1): визначення бізнесу та місії організації; розроблення довгострокової і короткострокової мети; розроблення стратегії; реалізація стратегії; оцінювання та контроль виконання стратегії, коригування попередніх етапів.

 

Рис. 1. Головні етапи процесу стратегічного управління [1]

 

У Концепції проекту Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2017 року передбачено реструктуризацію промисловості та забезпечення внутрішнього ринку конкурентоспроможними промисловими товарами. [3]

Проблема імпортозаміщення актуалізується у зв’язку із високим рівнем дефіциту зовнішньоторговельного балансу України та ймовірним сповільненням динаміки експорту в умовах світової економічної депресії. За підсумками 2012 р. зовнішня торгівля України характеризувалася наступними показниками [4]:

1. Експорт товарів: 68 809,8 млн дол, імпорт товарів: 84 658,1 млн дол, сальдо торгівлі товарами: - 15 848,2 млн дол

2. Експорт послуг: 13 527,6 млн дол, імпорт послуг: 6 706,3 млн дол, сальдо торгівлі послугами: + 6 821,3 млн дол

3. Експорт товарів та послуг: 82 337,4 млн дол, імпорт товарів та послуг: 91 364,4 млн дол, сальдо зовнішньої торгівлі товарами та послугами: - 9 027,0 млн дол. [4]

Тому, згідно загальнодержавного стратегічного планування, підприємствам необхідне розроблення актуальних стратегій управління з урахуванням ризиків та факторів зовнішнього/ внутрішнього середовища їх функціонування. На рисунку 2 запропонована схема, що узагальнює підходи щодо управління підприємствами на основі маркетингу.

 

Рис. 2. Різновиди напрямів стратегічного управління на підприємстві [5]

 

Автором виділено місце стратегії імпортозаміщення в структурі маркетингових стратегій. Розглянемо детальніше поняття стратегії імпортозаміщення.

Для формування визначення «стратегія імпортозаміщення» розглянемо окремо думки науковців щодо визначення терміну «стратегія» та «імпортозаміщення»

 

Таблиця 1: Визначення терміну «стратегія» закордонними та вітчизняними авторами

Автор

Визначення

А. Чандлер [6]

Визначення основних довгострокових цілей та задач підприємства,прийняття курсу дій і розподілу ресурсів, необхідних для виконання поставлених цілей".

І. Ансофф [7]

За своєю сутністю стратегія є переліком правил для прийняття рішень, якими організація користується в своїй діяльності".

М. Мескон [8]

Загальний, всебічний план досягнення цілей.

А. Томпсон [6]

Це специфічний управлінський план дій, спрямованих на досягнення встановлених цілей. Вона визначає, як організація функціонуватиме та розвиватиметься, а також яких підприємницьких, конкурентних і функціональних заходів і дій буде вжито для того, щоб організація досягла бажаного стану.

М. А. Йохна [9]

Довгострокова модель розвитку організації, яка приймається для досягнення її стратегічних цілей і враховує обмеження внутрішнього і зовнішнього середовища.

І. М. Герчикова [10]

Розрахована на перспективу система заходів, що забезпечує досягнення конкретних намічених компанією цілей.

П. Дойль [10]

Стратегія визначає напрям, у якому рухається компанія, виконуючи поставлені завдання.

Ф. Котлер,

М. Сондерс [10]

Стратегія компанії – це системний підхід до вирішення проблем її розвитку і функціонування, що забезпечує збалансованість діяльності компанії.

Німецька школа [10]

Оптимальний засіб досягнення цілей підприємства.

М. І. Круглов [10]

Стратегія компанії – це прийняті її вищим керівництвом напрями або методи діяльності для досягнення важливого результату, що має довгострокові наслідки.

 

Деякі автори при формуванні терміну «стратегія» ототожнюють дане поняття з терміном «планування» [8]. Але насправді, стратегія являє собою напрям, у якому рухається компанія, стратегія визначає спрямованість процесу планування, його орієнтацію на довгострокову перспективу.

 

Таблиця 2: Визначення терміну «імпортозаміщення» закордонними та вітчизняними авторами

Коваленко Н. В. [11]

 

Імпортозаміщення - це насамперед економічний процес бажаного або небажаного витиснення імпортних товарів з вітчизняного ринка.

Завсєгдашня І. [12]

Імпортозаміщення – це процес збільшення виробництва й внутрішнього споживання вітчизняних товарів при зниженні споживання імпортних товарів (у фізичному вираженні).

Попова О. І. [13]

Зниженню економічних загроз буде сприяти розвиток внутрішнього виробництва, обмеження імпорту і стимулювання придбання національних товарів, тобто комплекс заходів, що називається  імпортозаміщення.

 

Отже, можна узагальнити все вище сказане та дати більш ширше визначення поняттю імпортозаміщення.

Імпортозаміщення це – економічний процес обмеження імпорту внаслідок збільшення виробництва й споживання не менш якісних товарів вітчизняного виробництва, коли ціновий фактор не є вирішальним у споживчому виборі покупця.

Стратегія імпортозаміщення промислового підприємства – це системний підхід, який спрямований на зменшення питомої ваги імпортних матеріалів, сировини та комплектуючих у складі готової продукції підприємства, що надає можливість удосконалити контроль за якістю продукції, скоротити термін окупності, забезпечити повне завантаження власних виробничих потужностей, збільшити рентабельність підприємства за умови виявлення факторів ризику та їх оцінки.

Сьогодні є гостра необхідність у формуванні державної політики щодо: підвищення потенціалу машинобудівної галузі у стратегії імпортозаміщення шляхом захисту вітчизняного ринку машинобудівної продукції від нерівноправної конкуренції та неякісного імпорту, стимулювання технологічного імпорту, обмеження припливу морально застарілих технологій; забезпечення фінансово-кредитної підтримки розвитку внутрішнього виробництва і збуту продукції машинобудівної промисловості; зміцнення інноваційного і науково-технологічного потенціалу галузі, зосередження фінансових та інтелектуальних ресурсів на сучасних напрямах інновацій; удосконалення законодавчого і нормативно-правового забезпечення підтримки розвитку машинобудування.

Висновки та перспективи подальших досліджень. У наслідок проведеного дослідження можна зробити висновок, що вдосконалення діяльності промислового підприємства має відбуватися, в першу чергу, через стратегічне планування. Одним зі шляхів реалізації власних потужностей, залучення інвестицій, скорочення часового періоду випуску готової продукції, шляхом вивільнення митного навантаження при постачанні імпортних комплектуючих та оптимізації роботи взагалі. Автором запропоновано впровадження стратегії імпортозаміщення промислового підприємства. В якості перспектив подальшого розвитку даної теми може служити визначення складової стратегії, її ефективності, аналіз методів визначення ступеню ризиків в умовах наростаючого транснаціонального виробництва.

 

Література.

1. Г. О. Пересадько. Управління стратегіями диверсифікації промислових підприємств [Текст] : дисертація на здобуття наукового ступеня канд. економічних наук / Г. О. Пересадько ; Наук. кер. С.М. Ілляшенко. — Суми : СумДУ, 2008. — 254 с. — СумДУ.

2. Череп А. В., Лук’яненко Н. Е. Обґрунтування доцільності диверсифікації діяльності підприємств машинобудування. Таврійський державний агротехнологічний університет. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znptdau/2012_4/20-43.pdf

3. Пазізіна С. М. Розвиток імпортозаміщення в період реструктуризації промислового виробництва. Загальні проблеми економіки. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/nie/2012_3/150-154.pdf

4. Державний комітет статистики. Зовнішньоекономічна діяльність. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :   http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/zed.htm

5. Маркетинговий менеджмент: навчальний посібник / За ред.. д.е.н. І. М. Комарницького. – Львів: Апріорі, 2007. – 1032 с.

6. Шершньова З. Є. Стратегічне управління: навч. посібник /З. Є. Шершньова, С. В. Оборська – К. : КНЕУ, 1999. – 384 с.

7. Ансофф И. Стратегическое управление / И. Ансофф ; [сокр. пер. с англ.].— М. : Экономика, 1989. – 520 с.

8. Мескон М. Основы менеджмента / Майкл Мескон, Майкл Альберт, Франклин Хедоури. — М. : Дело, 1992. – 704 с.

9. Йохна М. А. Економіка і організація інноваційної діяльності : навчальний посібник / Йохна М.А., Стадник В.В. – К. : Видавничий центр "Академія", 2005. – 400 с. (Альма–матер).

10. Економіка підприємства ; [підручник] / [Балацький О. Ф., Ілляшенко С. М., Мельник Л. Г. та ін.]; за заг. ред. д.е.н., проф. Л. Г. Мельника. – ВТД "Університетська книга", 2004. – 648, с.

11. Коваленко Н. В. Проблеми формування конкурентоспроможності національної економіки. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/prvs/2007_2/0614.pdf

12. Завсєгдашня І., Ситай В., Дальніченко О. Машинобудування України: потенціал імпортозаміщення. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://uam.kneu.kiev.ua/rus/content/nashi_proekti/jurnal/rubriki/oglyad_rinkiv/oglyad_rinkiv/04_obladnania/2005_4_mashbud.pdf

13. Попова О. И. Импортозамещение как условие развития машиностроительного комплекса региона. Устойчивое развитие территорий, отраслей и производственных комплексов. [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://pdt.vscc.ac.ru/file.php?module=Articles&action=view&file=article&aid=2111

 

References.

1. Peresad'ko, H. O. (2008). “Management strategies for diversification of industrial enterprises”, Abstract of Ph.D. dissertation, Economics entrepreneurship, Sumy State University, Sumy, Ukraine.

2. Cherep, A. V. and Luk'ianenko, N. E. “Rationale diversification of engineering enterprises”, Tavrijs'kyj derzhavnyj ahrotekhnolohichnyj universytet, available at: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/znptdau/2012_4/20-43.pdf

3. Pazizina, S. M. “The development of import substitution during the restructuring of industrial production”, Zahal'ni problemy ekonomiky, available at: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/nie/2012_3/150-154.pdf

4. Derzhavnyj komitet statystyky. Zovnishn'oekonomichna diial'nist' [Foreign trade]. available at:    http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/zed.htm

5. Komarnyts'kj, I. M. (2007). Marketynhovyj menedzhment [Marketing Management], Apriori, L'viv, Ukraine.

6. Shershn'ova, Z. Ye. (1999). Stratehichne upravlinnia [Strategic Management], KNEU, Kyiv, Ukraine/

7. Ansoff, Y. (1989). Strategycheskoe upravlenye [Strategic Management], Ekonomyka.

8. Meskon, M. (1992). Osnovy menedzhmenta [Fundamentals of Management], Delo.

9. Jokhna, M. A. (2005). Ekonomika i orhanizatsiia innovatsijnoi diial'nosti [Economics and organization of innovative activity], Vydavnychyj tsentr "Akademiia", Al'ma–mater.

10. Mel'nyk, L. H. (2004). Ekonomika pidpryiemstva [Business Economics], VTD "Universytets'ka knyha".

11. Kovalenko, N. V. “Problems of national economy competitiveness”, available at: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/prvs/2007_2/0614.pdf

12. Zavsiehdashnia, I. Sytaj, V. Dal'nichenko, O. “Vehicles Ukraine: potential import”, available at: http://uam.kneu.kiev.ua/rus/content/nashi_proekti/jurnal/rubriki/oglyad_rinkiv/oglyad_rinkiv/04_obladnania/2005_4_mashbud.pdf

13. Popova O. Y. “Import substitution as a condition of the Regional Engineering Industry”,  Ustojchyvoe razvytye terrytoryj, otraslej y proyzvodstvennыh kompleksov, available at:  http://pdt.vscc.ac.ru/file.php?module=Articles&action=view&file=article&aid=2111

 

Стаття надійшла до редакції 18.12.2013 р.