EnglishНа русском

Ефективна економіка № 12, 2013

УДК 69.003:339.03

 

І. І. Ріжок,

аспірант кафедри менеджменту в будівництві, Київський національний університет будівництва й архітектури, м. Київ

 

РОЗРОБКА КОНЦЕПТУАЛЬНО-АНАЛІТИЧНОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ ПОПЕРЕДЖЕННЯ БАНКРУТСТВА БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

 

I. I. Ryzhok,

postgraduate student of the department of management in construction, Kiev national University of construction and architecture, Kyiv

 

DEVELOPMENT OF A CONCEPTUAL AND ANALYTICAL TOOLS PREVENT BANKRUPTCIES OF BUILDING COMPANIES

 

У статті критично осмислюються основні підходи до вибору оптимальних критеріїв оцінки ризику імовірного банкрутства, що склалися в економічній науковій літературі. Представлено сутність банкрутства підприємства. Наведено найпоширеніші методи (економічні моделі) прогнозування банкрутства. Розкрито проблеми використання інструментарію діагностики загрози банкрутства для фінансових аналітиків, що дає змогу власникам та інвесторам підприємств-забудовників своєчасно виявити проблеми, попередити і вжити необхідні заходи щодо оздоровлення фінансового стану і зниження ризику банкрутства. Узагальнено та систематизовано методологічні підходи до прогнозування фінансового стану підприємств із позиції можливого банкрутства. Проаналізовано сучасну практику діагностики ймовірності загрози неплатоспроможності суб’єктів підприємницької діяльності. Сформульовано рекомендації щодо удосконалення підходів до оцінювання вірогідності банкрутства будівельних підприємств із використанням інструментарію фінансового менеджменту в контексті використання правових норм, встановлених Податковим та Цивільним кодексом України.

 

The article critically interpreted basic approaches to the selection of optimal criteria for assessing the risk of possible insolvency prevailing economic scientific literature. Presented by the nature of bankruptcy. The most common methods (economic model) predicting bankruptcy. Solved the problem of the use of diagnostic tools for the threat of bankruptcy to financial analysts , allowing owners and investors , businesses developers detect problems , prevent and take necessary steps to improve the financial condition and reduce the risk of bankruptcy. Generalized and systematized methodological approaches to forecasting the financial condition of companies with positions possible bankruptcy . The current practice of diagnostic probability threat of insolvency businesses. Recommendations for the improvement of approaches to the evaluation of the probability of bankruptcy of building companies using the tools of financial management in the context of the application of legal norms established by the Tax and Civil Code of Ukraine.

 

Ключові слова: банкрутство, неплатоспроможність, діагностика, будівельне підприємство.

 

Keywords : bankruptcy, insolvency , diagnosis, construction company.

 

 

Вступ. Інститут банкрутства визначається невід’ємною частиною ринкового господарства. За стабільних економічних умов він є могутнім стимулом ефективної роботи підприємств всіх форм власності, гарантуючи одночасно економічні інтереси кредиторів, а також держави, як загального регулятора ринку. На нормальні умови функціонування підприємств протягом останніх років суттєво вплинула світова економічна криза, що зумовило необхідність пристосовуватись до існуючої реальності з метою утриматися на ринку та продовжувати свою діяльність. Прагнення зберегти фінансову стабільність і платоспроможність об’єктивно пов’язане із пошуком ефективних напрямів підвищення прибутковості та доходності, оскільки тенденція зниження абсолютної суми прибутку відслідковується майже в усіх сферах економіки. Це призводить до збільшення кількості збиткових, неплатоспроможних підприємств із нестійкою фінансовою стабільністю. Антикризові заходи вимагають розширеного і поглибленого спостереження за станом діяльності підприємства, ідентифікації таких негативних явищ як спад обсягів виробництва, зниження якості та конкурентоспроможності продукції, коливання обсягів продажу.

Постановка завдання. Метою статті є розроблення теоретичних положень і прикладних рекомендацій щодо удосконалення системи запобігання банкрутству будівельних підприємств.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематику формування та розвитку системи запобігання банкрутству підприємств розкривають у своїх працях такі вітчизняні та іноземні науковці, як Альтман Е.І., Ареф’єва О.В.[1], Бланк І.А. [2], Гальчинський А.С., Геєць В.М, Мозенков О.В. [4], Терещенко О.О., Рижакова Г.М. [5], Федоренко В.Г. та інші.

У роботах цих авторів розкрито сутність і значення інституту запобігання банкрутству для розвитку ринкової економіки, проаналізовано та класифіковано причини банкрутства, сформовано методичні підходи щодо оцінювання ймовірності банкрутств підприємств, а також щодо застосування заходів запобігання банкрутству.

Разом з тим слід відзначити недостатність теоретичних напрацювань щодо розкриття сутності та особливостей управління системою запобігання банкрутству будівельних підприємств. Зокрема, в літературних джерелах існують розбіжності у тлумаченні основних понять, що розкривають зміст управління системою запобігання банкрутству підприємств, систематизації причин та ризиків банкрутства, а також недостатньо розкриті питання управління економічними ризиками, які спричинюють банкрутство підприємств.

Виклад основного матеріалу. Банкрутство - категорія міждисциплінарного вживання юридично-правової, макро- та мікро-економічних сфер. Різноаспектність категорії банкрутства проявляється за допомогою вертикального підходу до аналізу, що дозволяє виділити кілька рівнів і підрівнів прояву досліджуваного поняття, а також їхній логічний взаємозв'язок. Поняття «банкрутство» як економічна категорія має дворівневу структуру прояву: перший рівень, макроекономічний, пов'язаний із структурною перебудовою економіки загалом і є результатом процесів, які відбуваються на другому (мікро) рівні, де об'єктом дослідження виступає окреме підприємство. Мікрорівень включає два аспекти тлумачення банкрутства: фінансовий і юридичний, котрі підпорядковані певним цілям, виявляються в різних формах і базуються на різних критеріях банкрутства. Фінансовий аспект банкрутства базується на критерії неоплатності, а юридичний - на критерії неплатоспроможності.

Сучасна історія інституту банкрутства в Україні починається із становленням ринкових відносин, що свідчить про недостатній досвід та необізнаність у даній сфері вітчизняної економіки. Досвід світової науки та практики неможливо опрацювати без урахування базового аспекту, а саме: вивчення першопричин неспроможності (банкрутства). Значна їх кількість потребує упорядкування та класифікації в контексті вітчизняних умов макро- і мікро-економічного характеру. Факторна класифікація причин банкрутства здійснюється щляхом розподілу на зовнішні (міжнародні, національні) та внутрішні (банкрутство бізнесу, банкрутство власника, банкрутство послуг, банкрутство виробництва) фактори із деталізацією кожної підгрупи [4, с.231].

Будівельна галузь, можливо більше аніж будь-яка інша, пов'язана із виникненням фінансових ризиків. Напрямки їх виникнення можуть бути як з боку інвесторів, забудовників, так і з боку спеціалізованих підрядних організацій. Ризик як економічна категорія по­роджується невизначеністю майбутньої економічної й фінансової ситуації, спричиненої, в тому числі, технічними і соціально-економічними умовами, відсутністю релевантної інформації про реальність джерел фінансування бу­дівельного контракту, а також неможливістю спрогнозувати появу та розви­ток певних умов у сфері капітального будівництва в економіці загалом.

Здебільшого ризик виникає уже на стадії прийняття рішення за наявності декількох альтернативних варіантів вибору конкретного договору підряду та від­сутності впевненості в тому, що рішення яке прийняте, сприятиме ефективному засвоєнню коштів, спрямованих на фінансування капітальних вкладень. Ри­зик - це ймовірність зазнати втрат очікуваної економічної (фінансової) користі або прямих збитків через появу непевної (випадкової) події, яка стосується на­буття і введення в експлуатацію виробничих потужностей підприємства [2, с.62].

Методологічною базою економічної діагностики будівельних підприємств, ідентифікації та оцінювання рівня ризиків ймовірності банкрутства, інформаційного забезпечення системи запобігання банкрутству є системний підхід до її формування, який ґрунтується на певній єдності теорії, методології, організації дослідницького процесу та розробки діагнозу, що забезпечує їх погодженість і послідовність. Також слід пам'ятати, що рівень вивчення поточної ситуації на підприємстві в кожен фіксований момент часу впливає на майбутні стратегічні перспективи його розвитку, тому, особливо на крупноформатних підприємствах доцільно створювати постійно діючі експертні групи з діагностування стану підприємства, які мають на меті сприяти виявленню факторів впливу на його майбутній потенціал і розвиток, адже базові стратегічні орієнтири підприємства значною мірою залежать від швидкості, точності та повноти його економічної діагностики. Саме тому на сучасному етапі, при динамічному розвитку ринкових відносин і прискоренні темпів росту часу як ресурсу, доцільним, на нашу думку, є застосування системного (комплексного) підходу до процедури попередження банкрутства підприємства на основі стратегічних міркувань, який охоплює такі як конкурентна позиція, потенціал, управлінська, фінансова діагностика, діагностика економічної безпеки підприємства.

Оскільки методика діагностики досить універсальна, вона може застосовуватися в підприємствах будь-якого галузевого спрямування, зокрема, будівельних організацій, але за будь-яких умов вона включає в себе наступні етапи:

1. Діагностика фінансового стану бізнесу (прибутковість і ефективність; ліквідність і платоспроможність; фінансова залежність; ділова активність; потенціал внутрішнього зростання; фінансова стійкість).

2. Діагностика доходності і ринкової оцінки акцій бізнесу (доходність інвестицій в бізнес; ринкова оцінка акцій).

3. Діагностика майнових і виробничих показників бізнесу (стан і використання основних фондів; ефективність технологій; якість продукції (робіт, послуг)).

4. Оцінка стратегії розвитку бізнесу і цілей менеджменту (місія бізнесу).

5. Діагностика функціональної і управлінської структури бізнесу (склад і ефективність використання персоналу; логістика; система обліку і аналізу; бюджетування і контролінг; рівень автоматизації управлінських процесів).

6. Діагностика середовища в якому функціонує підприємство (аналіз макросередовища - стан економіки, системи оподаткування тощо; аналіз мікросередовища - постачальники, споживачі, конкуренти тощо).

Але в будь-якому випадку є очевидним, що діагностика не є чимось новим у розвитку економіки вітчизняних будівельних підприємств. Від визначення і оцінки стану функціонування суб'єктів економічного процесу залежить розроблення комплексу профілактичних заходів, рекомендацій і процедур, спрямованих на поліпшення цього стану або попередження несприятливих для його функціонування ситуацій і подій у невизначеному ринковому середовищі. Тобто економічна діагностика повинна виступати як обґрунтована та достовірна процедура, від якої залежить подальший напрям дій суб'єкта господарювання. Будь-який невірно зроблений діагностичний висновок може звести нанівець усі зусилля і сподівання підприємства на ринку в пошуку стабільності чи кращих перспектив розвитку.

Спеціальними нормативно-правовими актами передбачені запобіжні заходи щодо банкрутства фінансових установ, кредитних організацій, сільськогосподарських товаровиробників та стратегічних підприємств і організацій. Стосовно підприємств - забудовників спеціальних заходів не розроблено [2, с.239]. Це безумовно прогалина законодавства, оскільки відношення до проблеми попередження банкрутства забудовника вимагає заходів гнучкого, продуманого, ефективного правового та економічного регулювання. У цьому зв'язку особливу актуальність здобувають розробка й прийняття комплексу заходів по попередженню банкрутства забудовника. Одним з основних елементів системи запобігання банкрутству підприємств є управління ризиками підприємства. Проаналізувавши визначення та тлумачення економічних ризиків, доходимо висновку про потребу дати окреме визначення ризику банкрутства підприємства. Ризик банкрутства – це вид економічного ризику, який досягає максимально можливого рівня і призводить до небезпеки виникнення невідповідності фінансово-економічного стану підприємства кредиторським вимогам (різних груп впливу). У процесі управління цей ризик доцільно знижувати або уникати. На основі сучасних підходів оцінювання рівня економічних ризиків встановлено сферу виникнення ризиків банкрутства підприємства за двома критеріями: ймовірність настання небажаного результату та обсяг збитків внаслідок настання економічного ризику. 

Серед запобіжних заходів щодо банкрутства окремих категорій боржників до забудовника, на думку автора, можуть бути застосовані деякі з них. Представляється, що такі міри можна розмежувати по наступних ознаках:

1. За формою та способами:

- надання забудовникові інвестицій під гарантії (поручительство, застава, банківська гарантія) [1, с. 49];

- відновлення платоспроможності забудовника за допомогою внесення контрагентами змін до умов цивільно-правових договорів (фінансування під поступку грошової вимоги; фінансова оренда (лізинг), комерційна концесія, переведення вимог боргу та ін.);

- відновлення платоспроможності забудовника за допомогою реорганізації (реструктуризації) юридичної особи - забудовника;

- відновлення платоспроможності забудовника за допомогою витребування свого майна із чужого незаконного володіння;

- зміна строків сплати податку чи збору.

2. По суб'єктах заходи по запобіганню банкрутства стосуються інтересів:

- засновників (учасників) юридичної особи забудовника;

- кредиторів забудовника;

- саморегульованої організації (СРО) в області інженерних вишукувань, архітектурно-будівельного проектування, реконструкції, капітального ремонту об'єктів капітального будівництва.

Звернемося до послідовної характеристики зазначених засобів.

Надання забудовникові інвестицій під гарантії є основною мірою, спрямованої на досудове попередження банкрутства. Як справедливо відзначає Мозенков О.В. [4, с.62], дана міра актуальна, коли боржник внаслідок нестійкості свого фінансового становища не може запропонувати контрагентам ліквідного забезпечення виконання своїх зобов'язань. У цьому випадку підходящим забезпеченням, наданим кредиторові по зобов'язаннях боржника, є банківська гарантія, застава, поручительство.

Зменшити свою заборгованість перед кредиторами забудовник може й за допомогою внесення змін до умов раніше укладених угод або укладання нових цивільно-правових договорів з контрагентами. Докладніше зупинимося на розгляді договору фінансування під поступку грошової вимоги. Суть такого договору полягає в тому, що одна сторона (клієнт) одержує від фінансового агента кошти , передаючи йому своє грошове право вимоги відносно третіх осіб. Забудовник при відсутності достатніх коштів на рахунках зацікавлений у якнайшвидшому одержанні грошей для задоволення поточних вимог кредиторів.

Кашуба Я.М. досить точно визначив значення договору фінансування під поступку грошової вимоги для попередження банкрутства організацій (у тому числі й забудовника): "...комерційній організації варто акцентувати зусилля, спрямовані на якнайшвидше залучення в оборот вимог сплати грошей - дебіторської заборгованості. Однієї з найбільш ефективних заходів у цьому контексті і є даний договір. Безумовно, таке фінансування не є безкоштовним для клієнта, однак, головна перевага зазначеного юридичного інструмента - виграш у часі, що цілком компенсує витрати на нього" [3, с. 17].

Як міра по попередженню банкрутства забудовника виступає переуступка права вимоги боргу. Так, відновлюючи свою платоспроможність за допомогою переведення боргу новому дебіторові (засновникові, учасникові й ін.) забудовник відповідно зменшує свою кредиторську заборгованість.

Попередити банкрутство забудовника можна й за допомогою зміни строку сплати податків і зборів. Відповідно до статті 32 Податкового кодексу України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки; податкового кредиту. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.

Збільшити своє фінансове становище забудовник може також за допомогою витребування свого майна із чужого незаконного володіння, тобто за допомогою віндикаційного позову. Віндикаційним є позов неволодіючого майном власника до його фактичного набувача про витребування індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння (ст. 387 Цивільного кодексу України).

 Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, який на момент подання позову не володіє цим майном. Крім власника, позивачем у віндикаційному позові може бути й особа, яка хоч і не є власником майна, але володіє майном на підставі договору (наприклад, оренди, схову, комісії) або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором. Така особа має право на захист свого володіння також і від власника майна (ст. 396 ЦК України, ч. 5 ст. 48 Закону України "Про власність"). Дійсно, задоволення судом віндикаційного позову на користь забудовника багато в чому дозволяє йому уникнути банкрутства, оскільки надає забудовникові можливість одержувати в якості повернутої назад речі, наприклад основні засоби й направляти їх на задоволення вимог кредиторів.

Судячи з норм чинного законодавства, сьогодні в Україні немає єдиної концепції законодавчого регулювання діяльності саморегульованих організацій (СРО), і, як наслідок, єдина модель саморегулювання також відсутня. Як вже було зазначено, уніфікованого нормативно-правового акта, який би унормував особливості організації та діяльності саморегулівних організацій в Україні ще не прийнято. З іншого боку, галузеві нормативні акти, в яких містяться положення про саморегулівні організації, також не містять єдиного підходу до врегулювання їх діяльності. Так, законодавство України у сфері діяльності учасників фондового ринку (а саме, Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок», Положення про саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку, затверджене Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку № 125 від 17.02.2009) встановлено детальні вимоги до саморегулівних організацій, чітко регламентують коло повноважень таких організацій, передбачають їх обов'язок подавати щоквартальні та щорічні звіти до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, а також встановлюють вимоги щодо змісту правил і норм, які розробляються відповідними організаціями. При цьому в більшості інших сфер підприємницької діяльності законодавчі обмеження саморегулювання не встановлюються (зокрема, це стосується законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» та ін.) Тому визначення моделі саморегулювання дійсно є актуальним питанням. З вище викладеного вбачається, що СРО поки що є слаборозвинутими структурами, та не приймають участі в попередженні банкрутства будівельних організацій. Хоча представляється, що саме СРО в перспективі у випадку загрози банкрутства забудовника зобов'язані брати участь у відновленні його платоспроможності.

Висновки. Узагальнюючи викладене, можна стверджувати, що виник­нення ризиків є об'єктивним елементом розглядуваного про­цесу функціонування підприємств будівельної галузі, а тому завдання мінімізувати ступінь їх впливу на фінансовий стан учасників будівництва є важливим напрямком діяльності апарату управління і фінансових аналітиків підприємства. Настання ризику ймовірності банкрутства завжди пов'язане з певним видом витрат чи втрат, тому учасникам інвестиційного процесу необ­хідно на початкових стадіях виконання будівельних робіт виявляти ймовір­ність його виникнення, аналізувати напрямки зменшення негативних наслід­ків від настання ризику, або способи його уникнення шляхом застосування інструментарію економічної діагностики. Розгля­нуті у статті підходи до структури ризиків та передумови і дієвість їх при виконанні зобов'язань, встановлених будівельним контрактом, мо­жуть використовуватись у подальших вітчизняних дослідженнях, пов'язаних з розробкою науково-практичного інструментарію попередження банкрутства.

 

Список використаних джерел:

1. Ареф’єва О. В. Планування економічної безпеки підприємств / О. А. Ареф’єва, Т. Б. Кузенко — К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2005. — 170 с.

2. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент: учений курс для вузов / И. А. Бланк. – Киев : Эльга, 2006. – 552 с.

3. Кашуба Я.М. Вибір методів та підходів стратегічного управління розвитком підприємництва Я.М. Кашуба // Економіка і держава. Міжнародний науково-практичний журнал. - 2011.- №9.- С.16-18.

4. Мозенков О.В. Банкрутство і санація підприємства: теорія і практика кризового управління: монографія /– К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, – 2006. – 272 с.

5. Рижакова Г.М. Теоретичні основи розвитку моніторингових і діагностичних систем в управлінні підприємством / Г.М. Рижакова // Шляхи підвищення ефективності будівництва в умовах формування ринкових відносин. - 2013.-№29/2. - С.31-43.

6. Соколовська А. Теоретичні засади визначення податкового навантаження та рівня оподаткування економіки / А. Соколовська // Фінанси України. - 2006. -№7. – С. 4-12.

 

References:

1. Aref'eva, O. A. Kuzenko, T. B. (2005), “Planning for economic security companies”, Type of Europe. Univ, Kyiv, Ukraine.

2. Blank, I. A. (2006), Investicionnyj menedzhment: uchenij kurs dlja vuzov, Jel'ga, Kiev, Ukraine, p. 552.

3. Kashuba, Ya.M. (2011), “Vybir metodiv ta pidkhodiv stratehichnoho upravlinnia rozvytkom pidpryiemnytstva”, Ekonomika ta derzhava , vol. 9, pp. 16-18.

4. Mozenkov, О.V. (2006), Bankrutstvo i sanatsiya pidpryemstva: teoriya i praktyka kryzovogo upravlinya [Bankruptcy and reorganization of enterprises: the theory and practice of crisis management], KNTEU, Kyiv, Ukraine.

5. Ryzhakova, G.M. “The theoretical basis of monitoring and diagnostic systems in business management (2013), Shlyakhy pidvyschenya efektyvnosty budivnytstva v umovah formuvanya rynkovyh vidnosyn, vol.№29/2, pp. 31-43.

6. Sokolovs'ka, A.A., “ The theoretical basis to determine the level of tax burden and tax economy (2006), Finansy Ukrainy, vol.№7, p. 4-12

 

Стаття надійшла до редакції 18.12.2013 р.