EnglishНа русском

Ефективна економіка № 12, 2013

УДК 332.14:663.93

 

М. В. Площик,

здобувач, Національний університеті біоресурсів і природокористування України, м. Київ

 

ПРОГНОЗУВАННЯ ОБСЯГІВ СПОЖИВАННЯ КАВОВИХ ПРОДУКТІВ  В УКРАЇНІ ТА МОДЕЛЮВАННЯ ЗАГАЛЬНОГО ЕКОНОМІЧНОГО ЕФЕКТУ ДЛЯ ДОБРОБУТУ СУСПІЛЬСТВА ВІД ЗМІНИ КОН’ЮНКТУРИ ВІТЧИЗНЯНОГО РИНКУ КАВИ

 

M. Ploshchyk,

researcher, National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine

 

FORECASTING OF CONSUMPTION VOLUME OF COFFEE PRODUCTS IN UKRAINE AND SIMULATION OF GENERAL ECONOMIC EFFECT TO THE WELFARE OF SOCIETY FROM CHANGES IN MARKET CONDITIONS OF COFFEE IN UKRAINE

 

У статті здійснено прогнозування обсягів споживання кави на період до 2015 р. за песимістичним, реалістичним, оптимістичними сценаріями розвитку українського ринку кави та встановлено його ймовірну ємність на зазначену перспективу. Оцінено існуючий вплив ринку кави на зміни доходів держави, обсяги виробничого і споживчого надлишків та зміни у виробництві й споживанні. Встановлено загальний економічний ефект від функціонування ринку кави в Україні. Відзначено, що зміни на ринку внаслідок цінових коливань, зміни курсу валют, а також, внаслідок прийняття тих чи інших рішень країнами-виробниками або споживачами щодо лібералізації або ж, навпаки, протекціонізму внутрішнього ринку суттєво впливають на рівень добробуту суспільства. Здійснено ряд узагальнюючих висновків щодо впливу окремих чинників на добробут суспільства.

 

The author has made forecasting of coffee consumption in Ukraine in 2015 year using pessimistic, realistic and optimistic scenarios and established a possible capacity of the coffee market in Ukraine in a specified year. Reviewed the current impact of the coffee market to changes in state revenue, production volume, consumer surplus and changes in production or consumption. Was found total economic effect on the functioning of the coffee market in Ukraine. Was made a number of general conclusions about the impact of certain factors on the welfare of society.

 

Ключові слова: кава, ринок кави, споживання, ємність ринку, прогнозування, моделювання, кон’юнктура ринку, загальний економічний ефект, добробут суспільства.

 

Keywords: coffee, coffee market, consumption, market capacity, forecasting, modeling, market conditions, general economic benefit, the welfare of society.

 

 

Постановка проблеми. Значення ринку кави важко переоцінити, адже для широких мас споживачів цей продукт давно став звичною частиною раціону. Кава є важливим експортним продуктом більш ніж для 50-ти країн. Крім цього, вона має величезне економічне значення для мільйонів людей, які прямо чи опосередковано залежать від її виробництва та реалізації як основного засобу для існування.

На сучасному етапі розвитку України ринок кави – один з найбільш активно зростаючих ринків харчової сфери. Проте, незважаючи на всю популярність цього напою, якої він набув останніми роками, ринок кави разом з культурою її споживання, ще тільки формується. Він надзвичайно чуттєвий до змін як зовнішнього, так і внутрішнього характеру.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Незважаючи на наявний значний інтерес з боку міжнародних та місцевих аналітичних, маркетингових компаній до кавового ринку України, українські науковці приділяють йому невиправдано мало уваги. Зазначимо, що основні дослідження, що останнім часом мали місце серед науковців, були направлені на історичний аспект, сортові та фармакологічні особливості, рецептуру, оцінку якості та культуру споживання кави чи особливостям ведення кавового бізнесу. Серед останніх слід відзначити роботи Н. Голубєвої, Ю. Винничука, В. Дубіна, Т. Кунділовської, К. Коцієвської, Д. Денисова. Разом з тим, актуальність даного дослідження обумовлена необхідністю встановлення подальших перспектив розвитку обраного нами ринку. Також, з метою оцінки загального економічного ефекту від функціонування ринку кави в Україні ми визначимо існуючий вплив ринку кави на зміни доходів держави, обсяги виробничого і споживчого надлишків та зміни у виробництві й споживанні.

Постановка завдання. Метою даної статті є здійснення прогнозування динаміки споживання кави в Україні по основних її сегментах до 2015 року та моделювання загального економічного ефекту для добробуту суспільства від зміни кон’юнктури зазначеного вище ринку.

Виклад основного матеріалу. На підставі існуючих даних споживання кави за останні роки за допомогою економіко-математичних моделей, побудуємо лінію тренда та розрахуємо прогнозні значення споживання кави за кожним з її сегментом. При цьому, для кожного із сегментів розробимо три прогнозні сценарії розвитку, а саме: реалістичний, песимістичний, оптимістичний. Для чого спочатку побудуємо діаграму по значеннях прогнозної перемінної Y. У нашому випадку – точений графік обсягів споживання натуральної кави залежно від часу. Будуємо лінію тренда, задавши всі необхідні параметри (кількість періодів для прогнозу – чотири (до 2015 р.), назву, підсумок рівняння лінії тренда і значення коефіцієнта детермінації R2). Зазначимо, що коефіцієнт детермінації характеризує ступінь близькості лінії тренда до вихідних даних. Він може приймати значення від 0 до 1, і чим більше його значення, тим краще лінія тренда апроксимує вихідні дані. У нашому дослідженні будуть використовуватися дві лінії тренда. Одна з них – лінійна пряма, яка описується рівнянням:

 

,                                                                     (1),

де х – незалежна змінна (наш фактор – час); k і b – обчислювані параметри прямої (параметр k визначає нахил прямої; b – точку перетину з віссю Y). Лінійна (арифметична) апроксимація – це пряма лінія, яка найкращим чином описує набір даних. Вона, зазвичай, використовується, коли точки даних розміщені близько до прямої. Друга лінія тренда, логарифмічна:

 

,                                                            (2),

 

де с і b параметри лінії тренда; ln – функція натурального логарифму; х – незалежна змінна. Логарифмічна апроксимація добре описує величину, яка спочатку швидко зростає або спадає, а потім поступово стабілізується. Отримані результати прогнозу споживання натуральної кави до 2015 року подані на рис. 1.

 

Рис. 1. Сценарії розвитку споживання натуральної кави в Україні впродовж 2012–2015 років, тис. т

Джерело: власні дослідження

 

Так, за оптимістичним сценарієм, споживання натуральної кави в Україні в 2015 році сягне майже 34,5 тис. т або збільшиться, порівняно з 2011 р. на 38,5 %. За реалістичним сценарієм, споживання натуральної кави в 2015 році буде майже на 5,6 тис. т більшим за реальні показники споживання 2011 року і досягне рівня в 30,8 тис. т. Песимістичний сценарій розвитку сегмента натуральної кави показує, що в 2015 році споживання цього виду продукції перебуватиме на рівні 26,1 тис. т, що більше за показники споживання 2011 року на 4,8 %.

Відповідно, середньорічній приріст обсягів споживання натуральної кави на прогнозований період (2012–2015 рр.) за реалістичного сценарію становитиме 1,60 тис. т, за оптимістичного – 2,4 тис. т та за песимістичного – 0,3 тис. т.

На нашу думку, за відсутності стресових ситуацій в економіці країни та за поступового покращення економічних умов, споживання натуральної кави в 2015 році буде перебувати в діапазоні 26,1–30,8 тис. т.

Прогнозні дані споживання розчинної кави подані на рис. 2.

 

 

Рис. 2. Сценарії розвитку споживання розчинної кави впродовж 2012–2015 років, тис. т

Джерело: власні дослідження

 

Зазначений сегмент у 2015 році, за оптимістичним сценарієм, досягне рівня 33,2 тис. т, що на 52,9 % більше за 2011 рік або на 5,7 % більше за 2008 рік. За реалістичного сценарію, споживання розчинної кави в Україні збільшиться на 7,6 тис. т  порівняно з 2011 роком (+35,0 %) та досягне 29,3 тис. т, а за песимістичного прогнозу зменшиться, порівняно з 2011 роком, на 4,3 тис. т і становитиме 17,4 тис. т.

Беручи за базу зіставлення теперішні економічні умови, на нашу думку, в 2015 році обсяг споживання буде перебувати між песимістичним і реалістичним сценарієм і лише при піднесенні економіки України та реальному збільшенні доходів населення він зможе наблизитися до розрахованого оптимістичного показника споживання. При цьому, розрахунковий середньорічній приріст обсягів споживання розчинної кави за прогнозний період (2012–2015 рр.) за реалістичного та оптимістичного сценаріїв становить біля 0,7 тис. т та 2,9 тис. т, відповідно, а за песимістичного – зменшиться на 2,25 тис. т.

Прогнозні сценарії споживання сегмента кавових міксів представлені на рис. 3.

 

Рис. 3. Сценарії розвитку споживання кавових сумішей в Україні впродовж 2011–2015 років, тис. т

Джерело: власні розрахунки

 

Слід зазначити, що цей сегмент найнепередбачуваніший у своєму розвитку, і під час економічної кризи в Україні зазнав відчутного падіння.

Проте у цілому даний сегмент кавового ринку має всі можливості для подальшого зростання, особливо зважаючи на динамічне зростання виробництва кавових сумішей в Україні, навіть під час економічних труднощів. Як результат, в 2011 році обсяги споживання кавових сумішей в нашій країні відновилися до докризових показників.

Проведене нами прогнозування споживання кавових сумішей показало, що за оптимістичним сценарієм, їх споживання в Україні в 2015 році перевищить відповідні показники докризового рівня споживання та сягне позначки у 25,0 тис. т. За реалістичним сценарієм розвитку подій, ринок кавових сумішей й надалі перебуватиме у стадії стагнації та поступово зменшуватиметься. Відповідно, у 2015 році він досягне рівня у 17,0 тис. т або зменшиться на 29,4 % до 2011 року проте буде більшим на 6,2 % до 2010 року. За песимістичного прогнозу цей сегмент перейде в затяжну кризу й скоротиться в 2015 року до рівня 15,0 тис. т., що співставно зі споживанням кавових міксів у 2009 році.

На нашу думку, споживання кавових міксів в 2015 році буде перебувати в діапазоні між оптимістичним та реалістичним сценаріями розвитку, при цьому, тяжіти буде до результатів останнього.

Розрахунковий середньорічній приріст обсягів споживання кавових міксів за прогнозний період (2012–2015 рр.) за реалістичного та песимістичного сценаріїв скорочуватиметься на 0,35 та 1,75 тис. т, відповідно, а при оптимістичному – збільшуватиметься на 0,75 тис. т.

Підсумовуючи результати сценаріїв розвитку ринку кави за сегментами до 2015 року зазначимо, що, згідно з отриманими прогнозами за оптимістичного сценарію розвитку ємність кавового ринку в 2015 р. становитиме 92,7 тис. т, що більше за показники 2011 року на 24,2 тис. т (+35,3 %) або на 21,9 % за результат 2008 року. За реалістичного сценарію розвитку загальний показник споживання кави в 2015 році збільшиться, порівняно з 2011 роком на +5,7 % і досягне рівня 72,4 тис. т, проте він не перевершить показники рекордного для України рівня споживання кави, що були встановлені у 2008 році. За песимістичного сценарію розвитку кавовий ринок чекає поступова стагнація аж до рівня 63,1 тис. т, що менше на 5,4 тис. т (- 8,5 %) за показники 2011 року.

Добробут суспільства відіграє значну роль, коли ми говоримо про обсяги попиту на ринку. Однак не варто забувати також, що зміни на ринку внаслідок цінових коливань, зміни курсу валют, а також унаслідок прийняття тих чи інших рішень країнами виробниками або споживачами щодо лібералізації або ж, навпаки, протекціонізму внутрішнього ринку, також суттєво впливають на рівень добробуту суспільства. У своєму дослідженні ми оцінили існуючий вплив ринку кави на зміни доходів держави, обсяги виробничого та споживчого надлишків та зміни у виробництві й споживанні, що в сукупності дало нам змогу оцінити загальний економічний ефект від функціонування ринку кави в Україні.

Для цього ми використали класичний підхід, який застосовують для оцінки впливу зміни умов торгівлі на добробут країни (welfare analysis).

Основи Welfare economics започаткували такі відомі західні економісти, як Маршал, Пігоу та Паретто [3]. За даною теорією, внесок певного товару (послуги) у соціальний добробут визначається як різниця соціальних витрат і загальних соціальних надходжень. Результат може бути умовно названий “доходами суспільства”. Отже, “суспільний добробут” означає загальний обсяг товарів і послуг, які наявні у суспільства і можуть бути використані. Такий підхід дозволяє здійснити моделювання ринку будь-якої сільськогосподарської продукції через визначення основних показників, які дають змогу оцінити важливість змін та їх вплив на економічні результати.

В основу такого моделювання покладено ємність ринку (обсяги виробництва, споживання, експорту та імпорту, перехідні залишки), ціни внутрішнього та зовнішнього ринку, а також їх зміни під впливом ендогенних та екзогенних чинників). Іншою важливою умовою є оцінка еластичності попиту та пропозиції на окремому ринку за ціною.

Зауважимо, що аналіз змін у доходах держави суттєво залежить від змін виробництва (у випадку досліджуваного ринку – переробки сировини) та споживання (як за видами кави – натуральної, розчинної та сумішей), коливань національної валюти (що є достатньо впливовим чинником на українському ринку кави, особливо зважаючи на значну імпортозалежність даного продукту). Сукупність вищезазначених чинників під впливом зміни умов на ринку формує вимір втрат виробників та споживачів, а в кінцевому підсумку – зміни рівня добробуту суспільства.

За основу ми взяли фактичні дані щодо розвитку ринку кави за період 2006–2010 років (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Аналіз впливу зміни умов торгівлі на добробут суспільства, тис. дол. США

 Показники

2006

2007

2008

2009

2010

Зміни в доходах держави

-135,21

244,20

2033,15

1865,44

4128,24

Загальні економічні втрати в споживанні

-67,35

-137,54

198,60

83,82

371,01

Загальні економічні втрати у виробництві

103,31

209,85

490,20

528,03

1063,89

Зміни споживчого надлишку

-280,38

-576,74

-764,64

-958,26

-1663,39

Зміни виробничого надлишку

110,24

227,12

514,06

553,72

1088,63

Загальний ефект від умов торгівлі

170,65

347,39

291,61

444,21

692,88

Джерело: власні розрахунки на основі даних [1,5]

 

Як видно з таблиці 1, упродовж досліджуваного періоду відбулися певні зміни на ринку кави в Україні. Основними чинниками збільшення доходів держави є значне збільшення обсягів споживання кави (за п’ятирічний період обсяги споживання збільшилися на понад 10 тис. т), відмінностями цін внутрішнього та світового ринку (відчутне здорожчання кави на світовому ринку), а також специфікою вітчизняного ринку. Виокремимо еластичність попиту на ринку кави, яка змінилася під дією як внутрішніх, так і зовнішніх чинників. До перших ми відносимо зменшення купівельної спроможності населення, зміну споживчих уподобань і збільшення частки натуральної та розчинної кави в структурі імпорту (рис. 4). Крім цього, варто відзначити коливання національної валюти, яка девальвувала за вказаний період більш ніж на 36 %.

 

Рис. 4. Частка споживання окремих видів кави та структура імпорту в Україні, 2006–2011 роки, %

Джерело: власні дослідження на основі даних [1]

 

До другої групи чинників (зовнішніх) ми можемо віднести коливання цін світового ринку та зростання обсягів імпорту, порівняно з першими роками досліджуваного періоду (рис. 5)

 

Рис. 5. Динаміка світових цін на каву та імпорт кави в Україну, 2006–2011 роки

Джерело: власні дослідження на основі даних [1,5]

 

Прогнозування зміни рівня добробуту здійснено, виходячи з прогнозів розвитку світового ринку (очікуваного підвищення цін світового ринку на 20 % унаслідок «картельної змови» чотирьох країн – основних постачальників кави на світовому ринку – Бразилії, В’єтнаму, Колумбії та Індонезії) з одного боку, і двосторонніх угод між Україною та Бразилією і В’єтнамом (що передбачатиме зменшення ставок ввізного (імпортного) мита до рівня 0 %) – з іншого; можливого підписання Україною угоди з Європейським Союзом про зону вільної торгівлі (оскільки основними постачальниками кави в Україну залишаються країни ЄС – Польща, Німеччина, Чехія, Австрія, Франція, Італія, Болгарія, Бельгія, а їх сукупна частка становить у різні роки від 43 до 67 % ринку кави); змін вітчизняного законодавства щодо нарахування податку на додану вартість (його очікуване зменшення – до рівня 17 % до 2015 року); можливої девальвації національної валюти (за найгіршими прогнозами – на 50 %), яка суттєво вплине не лише на купівельну спроможність громадян, але й на ціни на внутрішньому ринку. Таким чином, умови для здійснення прогнозів щодо змін на ринку на наступний період (2011–2015 роки) здійснювалися нами за чотирма основними сценаріями. Так, сценарій 1 передбачає: збереження існуючого рівня світових цін та рівня оподаткування (податок на додану вартість – 20 %) із одночасним зниженням ставки ввізного (імпортного) мита на розчинну каву до 0 % (ЗВТ з ЄС) та сталий курс національної валюти (на рівні 8 грн. за 1 дол. США). Сценарій 2: збільшення світових цін на 20 %, збереження існуючого рівня оподаткування (податок на додану вартість – 20 %) із одночасним зниженням ставок ввізного (імпортного) мита (ЗВТ із ЄС) та девальвація національної валюти (курс 12 грн. за 1 дол. США). Сценарій 3 побудований на збільшенні світових цін на каву на 20 %, за умови сталої національної валюти, і сценарій 4 включив підвищення світових цін на 20 %, зменшення податку на додану вартість до рівня 17 % та зменшення ввізного (імпортного) мита до рівня 0 %, девальвація національної валюти (курс 12 грн. за 1 дол. США). У кожному зі сценаріїв збережено тенденції щодо обсягів внутрішнього виробництва (переробки) та скориговані, відповідно, обсяги імпорту залежно від очікуваних змін споживання. 

В основу такого коригування покладені розрахунки коефіцієнтів еластичності попиту за ціною на три види кави, представлені на вітчизняному ринку – натуральну каву, розчинну каву та кавові суміші. Результати розрахунку наведені в табл. 2. 

 

Таблиця 2.

Еластичність попиту та пропозиції на каву за ціною

Сценарії

Показники

Роки

2011

2012

2013

2014

2015

Прогноз І

Nd

-0,8092

-1,6101

-1,5261

-1,2717

-2,5875

b

0,914761

1,151405

0,983266

0,946643

1,613684

Es

4,9555

9,6701

9,0003

7,3731

14,7638

d

5,601899

6,915175

5,798889

5,488527

9,207369

Прогноз ІІ

Nd

-0,5629

-0,9523

-0,9079

-0,7886

-1,2548

b

0,636286

0,680969

0,584986

0,58701

0,78253

Es

3,4469

5,7191

5,3547

4,5720

7,1595

d

3,89655

4,089805

3,450002

3,403416

4,464966

Прогноз ІІІ

Nd

3,5592

14,1361

16,9138

8,8951

6,5450

b

-1,47237

-5,70747

26,36393

-3,45906

-2,50776

Es

-21,7964

-84,8995

-10,4305

-51,5726

-37,3446

d

-9,01661

-34,2783

-155,483

-20,0553

-14,3088

Прогноз IV

Nd

-0,5344

-0,8887

-0, 8479

-0,7394

-1,1510

b

0,621726

0,654071

0,562202

0,566475

0,738774

Es

3,2726

5,3376

5,0003

4,2871

6,5676

d

3,807386

3,928257

3,315631

3,284357

4,215302

Базовий

Nd

1,7066

2,1033

3,1205

2,1109

1,6661

b

-0,7531

-0,57585

-0,72824

-0,54113

-0,55434

Es

-5,1790

-5,4603

-9,1823

-1,9427

-0,0857

d

-2,28545

-1,49491

-2,14292

-0,498

-0,028515

Джерело: власні розрахунки

 

Як видно з табл. 2, найбільше викривлення спостерігається в третьому сценарії, який є, по суті, прямою проекцією тенденцій світового ринку, оскільки передбачене збільшення світових цін накладається на існуючі умови торгівлі на внутрішньому ринку, а також через часовий лаг, який, у даному випадку, суттєво впливає на динаміку зміни ціни.

Отже, після зроблених розрахунків, ми отримали такі результати по обраних нами сценаріях (табл. 3–6).

 

Таблиця 3.

Результати моделювання впливу зміни умов торгівлі на українському ринку кави на загальний

добробут суспільства, тис. дол. США – Сценарій 1

Показники

2011

2012

2013

2014

2015

Зміни в доходах держави

-356,51

-293,07

-355,70

-383,37

-233,54

Загальні економічні втрати в споживанні

-215,00

-178,42

-218,47

-237,43

-145,78

Загальні економічні втрати у виробництві

225,02

191,47

239,56

265,25

165,53

Зміни споживчого надлишку

-846,44

-722,31

-906,81

-1007,89

-631,52

Зміни виробничого надлишку

332,93

288,66

367,54

413,71

262,19

Загальний ефект від змін умов торгівлі

441,11

366,78

462,69

498,17

307,13

Джерело: власні розрахунки

 

Сценарій 1, як видно з таблиці 3, у цілому залишає можливості для отримання позитивного загального економічного ефекту від лібералізації доступу до внутрішнього українського ринку для основних країн-імпортерів. Водночас, варто зауважити, що, порівняно з базовим періодом, доходи держави значно зменшаться, що пов’язано зі збільшенням загальних економічних втрат у споживанні. Однак, завдяки вирівнюванню показників виробничого надлишку (покращення доступу вітчизняних переробних підприємств до сировини) та зменшенню споживчого надлишку, наявний загальний позитивний економічний ефект.

Цікавими, з точки зору аналізу інтегрування вітчизняного ринку кави у світовий, а також з позиції впливу валютних коливань на обсяги споживання товарів, може вважатися Сценарій 2 (табл. 4). Навіть, незважаючи на те, що загальні тенденції подібні до результатів першого сценарію, основною відмінністю є не валютні коливання на ринку, як можна було б очікувати в умовах імпортозалежності ринку, а безпосередньо коливання світових цін. Однак, позитивний ефект від лібералізації доступу до ринку доволі чітко проглядається і в даному сценарії. Тут, як і в попередньому випадку, відіграло свою роль збільшення внутрішнього виробництва.

 

Таблиця 4.

Результати моделювання впливу зміни умов торгівлі на українському ринку кави на загальний

добробут суспільства, тис. дол. США – Сценарій 2

Показники

2011

2012

2013

2014

2015

Зміни в доходах держави

-512,54

-495,54

-597,87

-618,24

-481,60

Загальні економічні втрати в споживанні

-309,09

-301,67

-367,21

-382,90

-300,62

Загальні економічні втрати у виробництві

323,50

323,75

402,66

427,76

341,34

Зміни споживчого надлишку

-1216,88

-1221,31

-1524,19

-1625,38

-1302,28

Зміни виробничого надлишку

478,64

488,08

617,78

667,16

540,67

Загальний ефект від змін умов торгівлі

632,59

625,42

769,87

810,66

641,96

Джерело: власні розрахунки

 

Сценарій 3 є найбільш спрощеною версією очікуваних змін на ринку кави в Україні. Однак, порівняно з базовим періодом, навіть такий сценарій не здатний поліпшити показники загального економічного ефекту (табл. 5).

Водночас, основним чинником поліпшення є зміна виробничого надлишку. Зауважимо, що зростання світових цін негативно впливає на обсяги виробництва (переробки), а також на обсяги споживання. При цьому, ми у своїх розрахунках орієнтувалися на існуючі обсяги виробництва (переробки) вітчизняними підприємствами, а також на існуючі тенденції у формуванні споживчих уподобань населення країни.

 

Таблиця 5.

Результати моделювання впливу зміни умов торгівлі на українському ринку кави на загальний

добробут суспільства, тис. дол. США – Сценарій 3

Показники

2011

2012

2013

2014

2015

Зміни в доходах держави

221,49

59,12

33,53

104,92

150,28

Загальні економічні втрати в споживанні

-357,21

-401,95

-448,32

-496,35

-546,06

Загальні економічні втрати у виробництві

133,58

35,99

20,59

64,98

93,81

Зміни споживчого надлишку

-139,80

-38,63

-22,58

-72,59

-106,51

Зміни виробничого надлишку

525,88

145,72

85,48

275,83

406,37

Загальний ефект від змін умов торгівлі

-206,85

-58,23

-34,65

-113,22

-168,71

Джерело: власні розрахунки

 

І, нарешті, найбільш прийнятним з точки зору отримання кінцевого результату моделювання, є, четвертий сценарій, за яким, навіть за умови девальвації національної валюти та підвищення світових цін, позитивного результату можна досягти завдяки лібералізації доступу до ринку та зменшенню податного тиску (табл. 6).

У цьому випадку ми можемо констатувати зменшення доходів держави, однак, збільшення виробничого надлишку з одночасним зменшенням споживчого надлишку та змінами на ринку свідчать про те, що даний прогноз не настільки загрозливий, як можна було б очікувати на стадії постановки завдання.

 

Таблиця 6.

Результати моделювання впливу зміни умов торгівлі на українському ринку кави на загальний

добробут суспільства, тис. дол. США – Сценарій 4

Показники

2011

2012

2013

2014

2015

Зміни в доходах держави

-524,54

-515,91

-622,10

-640,65

-510,12

Загальні економічні втрати в споживанні

-316,33

-314,08

-382,09

-396,78

-318,43

Загальні економічні втрати у виробництві

331,07

337,06

418,98

443,27

361,56

Зміни споживчого надлишку

-1245,38

-1271,53

-1585,97

-1684,30

-1379,41

Зміни виробничого надлишку

489,85

508,15

642,81

691,35

572,69

Загальний ефект від змін умов торгівлі

647,41

651,14

801,07

840,04

679,99

Джерело: власні розрахунки

 

Зауважимо, що всі чотири сценарії є результатом аналізу існуючих тенденцій та очікувань на ринку кави (як вітчизняного, так і світового), і розглядають найкритичніші зміни в умовах доступу до ринку та зміни кон’юнктури ринку.

Значну увагу в своєму дослідженні ми також приділили такому впливовому чиннику, як коливання національної валюти (девальвацію було обрано з огляду на відсутність передумов для зворотного процесу – ревальвації національної валюти). Водночас, ми припускаємо, що стабільність національної валюти теж матиме місце. Крім того, ми також розглядали можливість переорієнтації зі споживання імпортної готової продукції на споживання вітчизняної, виготовленої з імпортної сировини. Результати такого моделювання наведені в табл. 7.

 

Таблиця 7.

Результати моделювання впливу зміни умов торгівлі на зміни у витратах обмінного курсу, тис. грн.

Сценарії

Роки

2011

2012

2013

2014

2015

Сценарій 1

-130,716

-226,942

-275,295

-259,293

-335,49

Сценарій 2

-87,1438

-151,295

-183,53

-172,862

-223,66

Сценарій 3

-357,207

-401,952

-448,323

-496,35

-546,061

Сценарій 4

-84,6747

-147,008

-178,33

-167,964

-217,323

Джерело: власні розрахунки

 

Зауважимо, що результати впливу змін умов торгівлі на зміни у витратах обмінного курсу, в цілому повторюють наведені вище результати емпіричного аналізу.

Загальні результати проведеного нами дослідження моделювання змін загального суспільного ефекту від зміни умов торгівлі та впливу окремих чинників на добробут суспільства узагальнено в таблиці 8.

 

Таблиця 8.

Загальний ефект від змін умов торгівлі

Сценарії

Роки

2011

2012

2013

2014

2015

Сценарій 1

441,1165

366,7864

462,6902

498,1754

307,1301

Сценарій 2

632,5913

625,421

769,8683

810,658

641,9638

Сценарій 3

-273,376

-74,6201

-43,1775

-137,57

-200,321

Сценарій 4

647,4057

651,1411

801,0684

840,0446

679,986

Базовий період

440,0157

369,8894

458,0269

502,6861

311,3101

Джерело: власні розрахунки

 

За даним показником усі Сценарії (за винятком Сценарію 3) виявилися прийнятними. При цьому, Сценарій 1 практично повторює результати Базового Сценарію, а Сценарії 2 та 4 вказують на помітне поліпшення кінцевого результату.

Висновки. Підсумовуючи результати розроблених сценаріїв розвитку ринку кави за сегментами до 2015 р., зазначимо, що, згідно з отриманими прогнозами за оптимістичного сценарію розвитку, ємність кавового ринку в 2015 р. становитиме 92,7 тис. т, що більше за показники 2011 р. на 24,2 тис. т (+ 35,3 %) або на 21,9 % за результат 2008 року. За реалістичного сценарію розвитку загальний показник споживання кави у 2015 р. збільшиться, порівняно з 2011 р., на + 5,7 % і досягне рівня 72,4 тис. т, проте він не перевершить показники рекордного для України рівня споживання кави, встановлені у 2008 р. За песимістичного сценарію розвитку кавовий ринок чекає поступова стагнація аж до рівня 63,1 тис. т, що менше на 5,4 тис. т (- 8,5 %) за показники 2011 р.

При цьому, проведене нами дослідження моделювання змін загального суспільного ефекту від зміни умов торгівлі дає нам змогу зробити узагальнюючі висновки щодо впливу окремих чинників на добробут суспільства.

Встановлено, що зміни цін на світовому ринку не обов’язково потягнуть за собою зменшення споживання в Україні, оскільки існуючі переробні потужності в такому випадку матимуть можливість збільшити власну частку на ринку готової продукції. Крім того, важливу роль у ціновій стабільності можуть відіграти білатеральні угоди між нашою країною та країнами – виробниками кави (Бразилією, В’єтнамом, Колумбією та Індонезією) щодо спрощення умов доступу до ринків. Також зауважимо, що нині, внутрішній ринок нашої країни менше залежить від країн – виробників кави-сирцю, оскільки найбільше імпортується готової продукції з Європейського Союзу. Відповідно, у випадку запровадження зони вільної торгівлі Україна – ЄС на українському ринку, швидше за все, спостерігатиметься посилення конкурентної боротьби між імпортом та внутрішнім виробництвом. Проведене моделювання показало, що зниження податкового тиску у вигляді зменшення податку на додану вартість, навпаки, здатне підвищити не лише рівень споживання кави, але й позитивно впливатиме як на рівень доходів держави, так і на досягнення загального позитивного економічного ефекту.

 

Література.

1. Державний комітет статистики України. [Електронний ресурс]. –  Режим доступу : http://www.ukrstat.gov.ua/

2. Жемойда О. В. Фінансово-економічне регулювання експорту-імпорту яловичини : дис. … кандидата екон. наук : 08.02.03 / Жемойда Олександр Віталійович. – К., 2004. – 195 с.

3. Основи аграрної економіки : підручник / [В. П. Галушко, Гвідо Ван Хулєнбрук, О. А. Ковтун та ін.]. – К. : Вища освіта, 2003. – С.144–150.

4. Chris, J. (2005), Applied Welfare Economics, Oxford University Press, 2005, London, UK. 332 р. –  Режим доступу : http://www.questia.com/library/110568176/applied-welfare-economics

5. International coffee organization (ICO). [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http:// http://www.ico.org/

6. ICO indicator prices. annual and monthly averages : 1998 to 2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ico.org/prices/p2.htm

 

References.

1. Derzhavnyi komitet statystyky Ukrainy, available at: http://www.ukrstat.gov.ua/

2. Zhemoida O. V. (2004), "Finansovo-ekonomichne rehuliuvannia eksportu-importu yalovychyny", Ph.D. Thesis, 08.02.03, Kyiv, Ukraine, p. 195.

3. Halushko  V. P.,  Hvido Van Khulienbruk, Kovtun O. A.  and other (2003), Osnovy ahrarnoi ekonomiky : pidruchnyk, Vyshcha osvita, Kyiv, Ukraine, pp.144–150.

4. Chris, J. (2005), Applied Welfare Economics, Oxford University Press, 2005, London, UK. 332 р, available at: http://www.questia.com/library/110568176/applied-welfare-economics

5. International coffee organization (ICO), [Online], available at: http:// http://www.ico.org/

6. ICO indicator prices. annual and monthly averages : 1998 to 2013  [Online], available at: http://www.ico.org/prices/p2.htm

 

 

Стаття надійшла до редакції 15.12.2013 р.