EnglishНа русском

Ефективна економіка № 2, 2014

УДК 338.43:638.1

 

Д. Б. Жученко,

викладач, кафедра обліку і аудиту, Уманський національний університет садівництва

 

ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ РЕГІОНАЛЬНОГО КООПЕРАТИВНОГО ОБ’ЄДНАННЯ ПАСІЧНИКІВ

 

D. B. Zhuchenko,

teacher, Department of Accounting and Auditing, Uman National University of Horticulture

 

BACKGROUND OF THE FORMATION OF REGIONAL COOPERATIVE OF BEEKEEPERS

 

В статті розглянуто передумови створення регіонального кооперативного об’єднання пасічників для забезпечення ефективного функціонування галузі бджільництва. Розроблено механізм взаєморозрахунків за послуги бджолозапилення та запропоновано можливі напрями фінансової підтримки галузі.

 

The article is devoted to background of the formation of regional cooperative of beekeepers to ensure the effective functioning of beekeeping industry. The mechanism of reciprocal payment for services of pollination with the help of bees is  developed and possible directions of financial support of the industry are proposed.

 

Ключові слова: кооперативне об’єднання, бджільництво, запилення, органічне бджільництво.

 

Key words: cooperative, beekeeping, pollination, organic beekeeping.

 

 

Постановка проблеми. Аналіз стану розвитку галузі бджільництва в регіоні вказав на ряд негативних тенденцій, щодо ефективності виробництва продукції та рентабельності функціонування галузі в цілому. Збитковий рівень виробництва продукції бджільництва та незначна частка сільськогосподарських підприємств Черкащини у валовому виробництві, зумовлює поступове скорочення чисельності бджолосімей в даних категоріях господарств та занепаду галузі в цілому.

Сприятливі кліматичні умови для розвитку бджолосімей, значна кількість медоносів утворених як дикоростучими рослинами так і посівами сільськогосподарських культур, дають можливість розвитку галузі бджільництва в регіоні. Проте, незначна чисельність бджолосімей в сільськогосподарських підприємствах Черкаської області та відсутність практики залучення бджолосімей в господарствах населення для запилення сільськогосподарських культур, не забезпечує повноцінне запилення ентомофільних сільськогосподарських культур та відповідно розвиток галузі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Основні пропозиції, щодо підвищення ефективності функціонування галузі бджільництва на основі кооперації висвітлили в працях вітчизняні науковці Л.Л. Вакуленко, О.А. Христенко, О.М. Яценко. Однак дані питання залишаються актуальними і потребують рекомендацій щодо їх вирішення.

Формулювання цілей статті. Метою даної статті є дослідження можливості створення кооперативного об’єднання пасічників на умовах співпраці всіх його учасників для ефективного розвитку галузі бджільництва.

Виклад основного матеріалу дослідження. Кооперативне об’єднання пасічників дає можливість створення взаємозв’язків між господарствами населення, де зосереджена значна частина бджолосімей та сільськогосподарськими підприємствами і іншими аграрними підприємствами в яких зосередженні значні площі ентомофільних сільськогосподарських культур, що в свою чергу потребують бджолозапилення.

Запропонована нами організаційна модель створення кооперативного об’єднання пасічників передбачає виробництво продукції та розширення її асортименту на умовах кооперації власників пасік, наявних як в сільськогосподарських підприємствах так і в інших аграрних формуваннях та господарствах населення. Створений кооператив обов’язково повинен співпрацювати з КСП «Нектар» (районний племінний бджолорозплідник), що в свою чергу забезпечуватиме членів кооперативу племінним матеріалом Української степової та Карпатської породи бджіл, розведення яких передбачено Планом породного районування бджіл та Програмою розвитку галузі бджільництва. При цьому паспортизацію пасік та сертифікацію продукції бджільництва здійснюватимуть спеціалісти районних та обласних управлінь ветеринарної медицини.

Діяльність кооперативного об’єднання пасічників має бути направлена  на консультування її членів щодо впровадження новітніх технологій в бджільництві на основі досліджень та розробок Інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича, а також інших науково-дослідних та освітніх установ, що займаються дослідженнями в галузі. Сприяння утворенню договірних зв’язків на послуги бджолозапилення з аграрними підприємствами та тепличними комбінатами забезпечать надходження коштів для розвитку бджільництва. Діяльність кооперативного об’єднання пасічників повинна бути направлена на сприяння та допомогу її учасникам в реалізації продукції, рекламуванні, налагодженні зв’язків з основними споживачами продукції та розширення каналів реалізації.

Для виявлення можливості та обґрунтування зазначених переваг створення коопераційного об’єднання пасічників, було проведено анкетування потенційних його членів, власників пасік наявних в господарствах населення, що дало наступні результати. Сукупність опитаних респондентів становить 31 із 14 районів Черкаської області, де зосереджено 1490 бджолосімей та за результатами діяльності в 2013р. обсяг товарного меду становить 69,9 т. Результати групування даних про діяльність пасік наявних в господарствах населення показали, що серед опитаних респондентів 93,5% вказують на те, що існують значні проблеми з реалізацією меду. Основними причинами є відсутність потенційних ринків збуту та більшість вказує на низьку ціну реалізації продукції. Дані проведеного анкетування дали можливість встановити, що 38,7% опитаних власників пасік формують товарну партію меду до 1,0т (рис. 1), а 16,1% становлять ті що здатні запропонувати понад 3т товарного меду.

 

Рис. 1. Структура пасічних господарств населення за обсягами товарних партій меду в 2013 р.

Джерело: узагальнено на основі проведеного анкетування

 

Більшість опитаних респондентів вказують на відсутність посівів інших медоносних культур, зокрема еспарцету, буркуну, фацелії, що є цінними медоносами. Безсистемне вирощування сояшнику і ріпаку, відсутність посівів зазначених кормових культур не дають можливість отримувати мед різних ботанічних сортів. Обґрунтувавши умови створення кооперативного об’єднання пасічників та вигоду для учасників, 90,3% власників пасік підтримують дані пропозиції та бажають в перспективі стати його учасниками. На даний час практика показує, що власники дрібних пасік об’єднуються у спілки для кочівлі та використання кормової бази утвореної посівами ентомофільних сільськогосподарських культур, серед опитаних респондентів четверо використовують практику створення так званих спілок пасічників.

Основники каналами реалізації меду сформованими в господарствах населення є продаж оптовим покупцям, 38,6% опитаних респондентів  вибирають даний канал реалізації (рис. 2). Оптовими покупцями в даному випадку виступають приватні підприємці та фірми, що закуповують мед для продажу на внутрішньому ринку, а також для формування значних товарних партій спрямованих на експорт. Ціна яка сформована по даному каналу реалізації в 2013 р. становить за 1 кг сояшникового меду 10,00-12,00 грн, різнотрав’я та гречки - 14,00-19,00 грн, акації та липи - 24,00-32,00 грн.

 

 

Рис. 2. Частка каналів реалізації меду сформованих в господарствах населення у 2013 р. якими найчастіше користуються виробники, %

Джерело: узагальнено на основі проведеного анкетування

 

Основні умови, що висуваються до якості продукції покупцями є відсутність антибіотиків та монофлорність меду. Серед сформованих каналів реалізації меду господарствами населення 36,4% опитаних власників пасік обирають канал реалізації – знайомі, на основі сформованих споживачів. Лише 15,9% опитаних респондентів реалізують свою продукцію на продовольчих ринках.

Дана ситуація вказує на те, що господарства населення, де зосереджена значна чисельність бджолосімей, мають постійні проблеми з реалізацією меду, а також відмічають відсутність достатньої кормової бази для бджіл. Власники пасік вказують на те, що не мають планів розширювати свої пасіки в зв’язку з зазначеними проблемами, а навпаки ті що утримують понад 100 бджолосімей не вбачають доцільності збільшувати їх чисельність.

В результаті проведеного анкетування 90,3% респонденті відповіли, що не отримували оплати послуг бджолозапилення посівів ентомофільних сільськогосподарських культур від сільськогосподарських та інших аграрних формувань, проте один респондент зазначає те, що має договірні відносини з сільськогосподарським підприємством на надання послуг бджолозапилення плодово-ягідних насаджень, з оплатою 11,95 грн за наявну бджолосім’ю. Двоє респондентів вказують на те що за розміщення пасік на посівах бджолозапильних культур власники посівів стягували з них плату продукцією в розрахунку 0,1 кг меду з розміщеної бджолосім’ї.

Враховуючи результати проведеного анкетування та можливість створення в перспективі кооперативного об’єднання пасічників, доцільно використати в практичній діяльності розроблений механізм розрахунку за послуги бджолозапилення (рис. 3). Механізм взаєморозрахунків між учасниками кооперативного об’єднання пасічників та підприємством-замовником послуг бджолозапилення передбачає, що підприємство-замовник звертається до кооперативного об’єднання пасічників через договір-заявку на надання послуг бджолозапилення де зазначається площа, строки посівів ентомофільних сільськогосподарських культур та строки оброблення даних посівів від шкідників та хвороб, їх територіальне розміщення.

 

Рис. 3. Механізм розрахунків підприємства-замовника за послуги бджолозапилення

Джерело: розробка автора

 

Після подачі договору-заявки підприємством-замовником, кооперативне об’єднання пасічників визначає фактичну потребу чисельності бджолосімей та суму оплати послуг встановлену з розрахунку 1% від вартості додаткового врожаю утвореного в результаті бджолозапилення. Межі прибавки врожаю сільськогосподарських культур та плодово-ягідних насаджень довідково беруться з даних отриманих дослідним шляхом та затверджених Інститутом бджільництва ім. П.І. Прокоповича, а також Міністерством аграрної політики та продовольства України. Основою для визначення середньої ціни реалізації продукції, при визначення оплати послуг бджолозапилення, повинні слугувати статистичні бюлетні районних та обласних управлінь статистики про реалізацію сільськогосподарської продукції за попередній період. Визначивши суму оплати, строки виконання, кооперативне об’єднання пасічників формує рахунок-вимогу оплати наданих послуг та передає підприємству-замовнику. В свою чергу, учасники кооперативного об’єднання підготовляють свої пасіки та вивозять на посіви у встановлені строки цвітіння передбачені договором. Після закінчення цвітіння ентомофільних сільськогосподарських культур, підприємство-замовник проводить розрахунок за надані послуги. Кошти, що надійшли на рахунок кооперативного об’єднання використовуються для закупівлі техніки, обладнання та інвентарю для членів кооперативного об’єднання, а також на рекламування, фасування, сертифікацію та реалізацію продукції. Розрахунки з учасниками кооперативного об’єднання пасічників проводяться після реалізації продукції. Даний механізм розрахунків передбачає надходження коштів на розвиток кооперативних об’єднань пасічників для забезпечення ефективного функціонування галузі бджільництва.

Створення кооперативного об’єднання пасічників сприятиме розвитку галузі бджільництва та забезпечуватиме ефективне виробництво продукції на всіх життєвих циклах товару від виробника до споживача. Пріоритетним напрямком розвитку повинно бути «органічне бджільництво», що передбачатиме постійний контроль та паспортизацію пасік управліннями ветеринарної медицина на рівень екологічної чистоти пасік та їх санітарно-епідеміологічний стан. Використання медоносів лісів з насадженнями липи, акації в екологічно чистих регіонах на посівах сільськогосподарських культур, що вирощуються без використання інтенсивних технологій, дасть можливість виробляти екологічно чисту продукцію бджільництва, що може реалізовуватись під розробленим та затвердженим брендом власної товарної марки «Еко-МЕД». При виробництві даного виду продукту повинні враховуватись всі вимоги чинного законодавства, що висуваються до екологічної чистоти харчових продуктів. Розширення асортиментного ряду основної продукції бджільництва, меду, можливе за умови висівання цінних медоносів, що становлять кормову базу для тваринництва передбачених розробленим оптимальним планом розвитку сільськогосподарських підприємств.

В рамках фінансової підтримки галузі бджільництва та підвищення ефективності виробництва продукції була розрахована вартість послуг бджолозапилення основних ентомофільних сільськогосподарських культур (гречка, соняшник, ріпак) наявних у всіх категоріях господарств Черкаської області, яка повинна бути спрямована на розвиток галузі. Методологічну основу для розрахунку становлять рекомендації інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича з використання бджіл для запилення ентомофільних культур [4, С.7] (I варіант) та запропонований нами механізм оплати послуг бджолозапилення в розмірі 1% від вартості додаткового врожаю утвореного в результаті запилення, оціненого за цінами реалізації (II варіант). В результаті проведених розрахунків за рахунок оплати послуг бджолозапилення аграрними формуваннями можливо було б направити на розвиток галузі бджільництва, при повноцінному рівні забезпечення бджолосім’ями, щорічно в середньому за період 2007-2011рр. від 68,1-79,1 млн грн (табл. 1) та 54,5-63,6 млн грн в 2012р., згідно розрахунку по I варіанту, проте даний варіант не є прийнятним для аграрних підприємств, оскільки вартість даних послуг значно підвищить собівартість виробленої продукції рослинництва, що в свою чергу дало б  можливість отримати  4,76-4,77 грн додатково за рахунок прибавки врожаю на 1 грн оплачених послуг бджолозапилення.

 

Таблиця 1.

Перспективи фінансової підтримки розвитку галузі бджільництва в

Черкаській області

Показник

2007-2011рр

2012р.

Перспективний план на 2017р.

Перспективний план на 2017р. у % до

2007-2011рр.

2012р.

Втрачені можливості

Стратегічні орієнтири

Вартість послуг бджолозапилення, розрахованих згідно рекомендацій інституту бджільництва ім. П.І. Прокоповича [120, С.7] (min-max), млн грн

68,1-

79,1

54,5-

63,6

61,2-

74,4

89,9-

94,1

112,3-

117,0

Вартість послуг бджолозапилення, згідно пропозицій автора (min-max), млн грн

3,4-

3,9

2,7-

3,2

3,1-

3,7

91,2-

94,4

114,8-

115,6

Вартість врожаю, утвореного за рахунок бджолозапилення (min-max), млн грн

329,9-

395,5

259,6-

317,9

275,6-

372,0

83,5-

94,1

106,2-

117,0

Вартість врожаю отриманого на 1 грн витрачених коштів на бджолозапилення (I варіант), грн

4,76

4,77

4,47

93,9

93,7

Вартість врожаю отриманого на 1 грн витрачених коштів на бджолозапилення (II варіант), грн

95,27

95,34

89,43

93,9

93,9

Сума коштів в розрахунку на 1 бджолосім’ю, отриманих за послуги бджолозапилення (min-max), грн

458,78-532,70

431,53-503,85

373,02-

450,39

81,3-

84,5

86,4-

89,4

Джерело: власні дослідження автора

 

Значні витрати на послуги бджолозапилення згідно прорахованого варіанту не є прийнятними для аграрних формувань, оскільки не дають значних надходжень на 1 грн здійснених витрат. Найбільш доцільним є запропонований механізм розрахунків за II варіантом, що дає можливість отримувати аграрним підприємствам додатково  95,27-95,34 грн на 1 грн витрачених коштів на бджолозапилення, за умови існуючої структури посівних площ сформованої за період 2007-2012рр. при повноцінному забезпеченні бджолосім’ями для запилення посівів у відповідності рекомендованих норм постановки. Розраховані показники за період 2007-2011рр. та 2012р. слід розцінювати як втрачені можливості фінансової підтримки галузі бджільництва. Вартість додаткового врожаю, утвореного за рахунок запилення основних посівних ентомофільних сільськогосподарських культур в перспективі складатиме 3,4-4,6% вартості валової продукції рослинництва виробленої у 2012р. в усіх категоріях господарств Черкаської області.

Перспективним планом розвитку на 2017р., розробленим нами на основі оптимального плану розвитку галузей бджільництва, рослинництва та тваринництва передбачено використання пасік комплексного напрямку. Оптимальний план розвитку передбачає повноцінне забезпечення аграрних формувань бджолосім’ями для запилення ентомофільних сільськогосподарських культур та отримання максимального прибутку від виробничо-фінансової діяльності за рахунок отриманої прибавки врожаю від бджолозапилення.

Враховуючи умови ефективного виробництва продукції бджільництва та рентабельного функціонування галузі при повноцінному використанні медоносної бази та рекомендованої структури посівних площ, яка передбачає розширення посівних площ кормових культур та посівів гречки. Згідно запропонованого механізму розрахунків за бджолозапилення та методики визначення вартості послуг бджолозапилення, щорічно на розвиток галузі можливо спрямувати 3,1-3,7 млн грн за рахунок запилення гречки, сояшнику та ріпаку. В свою чергу це дасть можливість щорічно спрямовувати кошти від 373,02-450,39 грн в розрахунку на бджолосім’ю, що повною мірою покривають виробничі витрати на утримання бджолосімей та виробництво продукції (меду та воску). Даний розрахунок був проведених на основі середньої посівної площі основних ентомофільних сільськогосподарських культур, котрі вирощувались аграрними підприємствами за період 2008-2012рр. та середньої реалізаційної ціни продукції сформованої за відповідний період згідно даних статистичного бюлетеня про реалізацію сільськогосподарської продукції.

При умові, членства сільськогосподарських підприємств та інших аграрних формувань, а також господарств населення в кооперативному об’єднанні пасічників, акумульовані кошти за послуги бджолозапилення будуть направлені на задоволення потреб учасників та передбачених цілей кооперативного об’єднання.

На законодавчому рівні доцільно врегулювати обов’язковість оплати послуг бджолозапилення посівів ентомофільних сільськогосподарських культур, що пропонувалось багатьма науковцями та практиками, або здійснювати перерахунок коштів до місцевих бюджетів в рамках підтримки галузі бджільництва з розрахунку 1% від вартості реалізованої продукції ентомофільних сільськогосподарських культур та плодово-ягідних насаджень. Дані кошти повинні бути спрямовані на відновлення природних пасовищ за рахунок висівання цінних медоносних культур, відновлення та розширення лісових насаджень акації, липи та інших медоносів,  що в свою чергу створюватимуть кормову базу для розвитку бджільництва.

Висівання однорічних та багаторічних трав (еспарцету, буркуну, конюшини, люцерни) аграрними формуваннями, котрі становлять медоносну та одночасно кормову базу для розвитку бджільництва і тваринництва, що передбачено перспективним планом розвитку, без використання інтенсивних технологій при умові екологічної чистоти та віддаленості від промислових зон, створюватиме умови для розширення асортименту медової продукції та розвитку «органічного бджільництва».

Висновки. Обумовлені переваги створення регіональних кооперативних об’єднань пасічників та функціональні зв’язки між учасниками, направлені на виробництво продукції, забезпечать підвищення ефективності виробництва. Створять можливість для розширення асортиментного ряду, на основі використання медоносів, передбачених оптимальним та перспективним планом розвитку аграрних формувань. Доцільним є також створення умов для розвитку «органічного бджільництва» і виробництва екологічної продукції на основі розроблених власних торгівельних марок з одночасним використанням маркетингового інструментарію спрямованого на внутрішній та зовнішній ринки,

Розроблений механізм розрахунків за бджолозапилення ентомофільних сільськогосподарських культур і плодово-ягідних насаджень та обґрунтована економічна вигода для підприємства-замовника в отриманні додаткових грошових надходжень в розмірі 89,43 грн на 1 грн оплачених послуг бджолозапилення. Вартість додаткового врожаю, утвореного за рахунок запилення основних посівних ентомофільних сільськогосподарських культур (гречка, соняшник, ріпак) в перспективі складатиме 3,4-4,6% вартості валової продукції рослинництва виробленої у 2012р. в усіх категоріях господарств Черкаської області.

 

Література:

1. Важинський Ф. А. Девирсифікація та кооперація розвитку сільських територій регіону / Ф. А. Важинський, А. В. Колодійчук, О. С. Молнар // Науковий вісник Ужгородського університету (серія «Економіка»). –Ч.3 – 2011. – №33.– С. 125–129.

2. Исследование трендов: Готовы ли украинцы покупать экологически чистые товары? [Електронний ресурс] // Консалтингова компанія Appleton Mayer: офіц. веб-сайт. - http: www. appletonmayer.com/data/research/2010/0912/

3. Молдаван Л.В. Місце і роль кооперативів у сталому розвитку аграрного сектора економіки / Л.В. Молдаван // Кооперативний маркетинг в агробізнесі: проблеми і перспективи розвитку в Україні: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої Міжнародному року кооперативів (м. Житомир, 5-7 квітня 2012 р.). – Житомир: Вид-во ЖНАЕУ, 2012. – C.10–17.

4. Рекомендації з використання бджолиних сімей для запилення ентомофільних культур / УААН Ін-т бджільництва ім. П.І. Прокоповича. — Київ, 2004. – 12с.

5. Христенко О. А. Кооперація – шлях до ефективного бджільництва /   О. А. Христенко // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету. Мелітополь: ТДАУ – 2010. – № 2(10) − C. 407 – 412.

6. Яценко О.М. Кон’юнктура світового ринку продукції бджільництва та тенденції розвитку зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання України  [Електронний ресурс] / О.М. Яценко – Режим доступу:http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum./nvnau_eamb/2012_177_4/12yom.pdf

 

References.

1. Vazhynskyi,  F.A. Kolodiichuk, A.V. and Molnar, O.S. (2011), “Diversification and cooperation of development of rural areas of a region“, Naykovyi visnyk Uzhhorodskoho Universytetu (Proceedings of Uzhhorod Univesity (part “Economics“), pp. 125–129.

2. Consulting company Appleton Mayer (2010) “Investigation of trends: Are the Ukrainians ready to buy eco-friendly produce?“, available at: http: www. appletonmayer.com/data/research/2010/0912/

3. Moldovan, L.M. (2012), “The place and the role of cooperatives in a sustainable development of an agrarian sector“, Materialy vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii [Conference Proceedings of the All-Ukrainian Scientific Conference devoteel to the International Year of Cooperatives], Zhytomyr, pp. 10–17.

4. Ukrainian Academy of Agrarian Sciences, Institute of Beekeeping named after Prokopovych, P.I. (2004), “Recommendations of usage of bee colonies for pollination of entomophile cultures“, Kyiv, p. 12.

5. Khrystenko, O.A. (2010), “Cooperation is the way to effective beekeeping“, Zbirnyk naukovych prats Tavriiskoho derhavnoho agrotehnolohichnoho Universytetu, Melitopol, pp. 407–412.

6. Yatsenko, O.M. (2012) “Conjucture of word’s  market of beekeeping and the trends of development of enterprises of Ukraine“, [Online], available at: http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum./nvnau_eamb/2012_177_4/12yom.pdf

 

Стаття надійшла до редакції 27.01.2014 р.