EnglishНа русском

Ефективна економіка № 3, 2014

УДК 330.341.1:65.0:5/9.86

 

К. Д. Хорольський,

здобувач наукового ступеня кандидата наук кафедри економіки праці та менеджменту

 ДВНЗ «Кіровоградський національний технічний університет»

 

УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ІНВЕСТИЦІЙНО-ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ГІРНИЧОДОБУВНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

 

K. D. Khorolskyi,

Candidate for a degree at the Department of Labour Economics and Management SHEE

“Kirovograd National Technical University”

 

MANAGEMENT OF INVESTMENT AND INNOVATION ACTIVITY OF MINING AND QUARRYING  IN UKRAINE

 

Розвинуті теоретичні основи, що розкривають сутність, значення інноваційно-інвестиційної діяльності в гірничодобувній промисловості. Розроблений діючий ефективний організаційно-економічний механізм управління розвитком інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств гірничодобувної промисловості України, який враховує особливості розвитку галузі на стратегічному періоді до 2030 року. Побудовані моделі причинно-наслідкових зв’язків розвитку інноваційно-інвестиційної діяльності в гірничодобувній промисловості на регіональному рівні з використанням збалансованих показників та інтелектуальної системи прийняття рішень, яка працює з ERP-2005. Доведено, що інноваційний процес розвитку гірничодобувної галузі до 2030 року виступає стратегічним фактором її реструктуризації на трьох п’ятирічних етапах оптимізації інвестицій та виробництва продукції, яка відповідає вимогам ринку.

 

Theoretical foundations which reveal the essence and value of innovation and investment in the Mining and Quarrying Industry are developed. Effective organizational and economic mechanism of development of investment and innovation activities of enterprises of the mining industry of Ukraine is designed. It takes into account the development of the sector at the strategic period until 2030. Models of cause and effect links of innovation and investment in the Mining and Quarrying Industry at the regional level are constructed with the help of balanced score card and intelligent decision-making system that works with ERP- 2005. It is proved that the development of innovative Mining and Quarrying Industry until 2030 services as a strategic factor in its restructuring in three five-year phases of investment and production optimization that meets the requirements of the market.

 

Ключові слова: інноваційний процес, інвестиційно-інноваційна діяльність, гірничодобувна промисловість, стратегічне управління.

 

Key words: process of innovation, investment and innovation, mining, strategic management.

 

 

Постановка проблеми. Бажання України інтегруватись у світову ринкову економіку пов’язане зі зростанням інвестиційно–інноваційної активності в усіх сферах народного господарства і особливо в гірничодобувній промисловості та її гірничо–металургійному кластері. На стратегічному періоді до 2030 року інноваційно–інвестиційний розвиток гірничодобувної промисловості - це глибинний стратегічний процес, в якому задача результативного використання природних ресурсів тісно пов’язана з генеруванням нових знань та ідей, технологічним освоєнням наукових відкриттів, винаходів, ноу-хау та розробок, впровадження інновацій та інноваційних проектів. Цей активний процес також пов'язаний з постійним пошуком потенційних інвесторів, результативним використанням фінансових ресурсів, залученням додаткових джерел фінансування реструктуризації гірничодобувної промисловості на етапах до 2030 року. Необхідною умовою при цьому є вирішення питання удосконалення економічного регулювання інвестиційно–інноваційної діяльності в гірничодобувній промисловості з метою забезпечення формування стійкого розвитку виробництва продукції для сталеварної галузі, адаптованої до ринкових умов та досягнення лідируючих позицій серед інших промислових кластерів України [1].

Для забезпечення стійкого розвитку гірничодобувної промисловості необхідно розробити діючий ефективний організаційно – економічний механізм, оснований на сполучені державного регулювання і ринкового саморегулювання, проведення збалансованої цінової, фінансово–кредитної політики, активізації інноваційної діяльності. Особливу актуальність набувають проблеми формування, розвитку і підвищення рівня інвестиційної активності гірничодобувної промисловості і її гірничо-металургійного кластеру, що в свою чергу припускає удосконалення і розвиток інвестиційно-інноваційної діяльності. При цьому, для умов гірничо-металургійного кластеру оцінка інвестиційно-інноваційної діяльності охоплює цілий ряд блоків інтегрованих показників, які можуть виявити виробничі, споживчі, фінансові та інноваційні потенціали досліджуваного об’єкту, виходячи з умов регіону, наприклад, Дніпропетровщини. В той же час, оцінку інвестиційної діяльності гірничо-металургійного кластеру можливо характеризувати різними специфічними індикаторами, яким відповідають зміни кількісних і якісних параметрів, що характеризують виробничу діяльність корпоративних підприємств гірничодобувної промисловості [2].

Таким чином, актуальність досліджень по даній темі обумовлена особливою значимістю розробки конкретних шляхів стабілізації і підвищення ефективності функціонування публічних акціонерних товариств Групи «Метінвест», пошуку альтернативних напрямків інноваційного розвитку і активізації інвестиційно-інноваційної діяльності як важливої складової економічного механізму гірничодобувної промисловості. Крім того, особливої актуальності набувають дослідження адаптивної сутності процесу розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності з врахуванням експортної ринкової орієнтації підприємств гірничодобувної промисловості України [3].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання визначення розвитку інвестиційно–інноваційної діяльності, стратегії інноваційного розвитку, використання показників оцінювання інвестиційно–інноваційної діяльності, управління інноваційною стратегією розвитку досліджували І.О. Бланк [4], С.М. Іляшенко [5], колективи авторів під керівництвом О.Є. Кузьміна [6], Л.І. Федулової [7], методологічні та методичні проблеми інноваційно–інвестиційного розвитку вітчизняної економіки та підприємств експортно–орієнтованих галузей віддзеркаленні у фундаментальній роботі колективу авторів інституту економіки прогнозування НАН України під керівництвом В.М. Гейця, В.П. Семиноженка, Б.Є. Кваснюка [8]. Питанням інтелектуального управління інноваційною діяльністю галузей та корпоративних підприємств на базі ERP – систем присвячені праці Н.М. Абдікеєва. Т.П. Данько, А.Д. Кісельова [9], автоматизації інвестиційних проектів присвячена робота С.Е. Зелінського [10].

Незважаючи на достатню кількість публікацій в царині інвестиційно-інноваційної діяльності, питання управління цим складним процесом в гірничодобувній промисловості на стратегічному періоді до 2030 року практично не дослідженні. Як правило, інновації і інвестиції розглядаються як самостійні невзаємопов’язані категорії. Багато питань залишаються недостатньо вивченими, а саме: взаємозв’язок чинників оцінки рівня ефективності інвестиційно-інноваційної діяльності, методики прийняття рішень щодо активізації інвестиційної діяльності на різних рівнях інтелектуального управління підприємствами гірничодобувної промисловості. Крім цього, необхідно врахувати, що інвестиційні рішення повинні бути збалансовані на усіх етапах стратегії інноваційного розвитку галузі до 2030 року.

Усе вищеперераховане обумовлює актуальність наукових положень статті, присвяченої методичним і практичним аспектам розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності гірничодобувної промисловості України.

Формулювання цілей. Метою дослідження є розробка теоретико-методичних основ розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності в гірничодобувній промисловості з використанням інтелектуальної системи прийняття рішень та збалансованої системи показників.

Виклад основного матеріалу. Інвестиційно-інноваційна діяльність в гірничодобувній промисловості пов’язана з інвестуванням у технологічні інновації, що забезпечують виробництво конкурентоспроможної продукції гірничо-збагачувальних комбінатів гірничо-металургійного кластеру.

Інвестиційна діяльність підприємств гірничо-металургійного кластеру являє собою цілеспрямовано здійснюваний процес пошуку необхідних інвестиційних ресурсів, вибору ефективних об’єктів інвестування, розробки збалансованої за обраними параметрами інвестиційної програми (інвестиційного портфеля) і забезпечення її реалізації [4]. Основною метою інвестиційно-інноваційної діяльності в гірничодобувній промисловості повинно стати створення оптимальних умов для розвитку і активізації використання інноваційного потенціалу на основі інвестиційних можливостей публічних акціонерних товариств (ПАТ) галузі. Інвестиційно-інноваційна діяльність в гірничодобувній промисловості передбачає взаємодію між суб’єктами щодо генерування або трансформації об’єктів інвестицій (інноваційно-інвестиційних продуктів) та представляє багатофакторну нелінійну систему зв’язків між державою, зацікавленими групами (стейкхолдерів), публічними акціонерними товариствами галузі, споживачами продукції та постачальними. Інвестиційна-інноваційна діяльність в умовах криворізьких гірничо-збагачувальних підприємств контролюється органами управління корпоративних підприємств за допомогою сучасних автоматизованих інформаційних систем типу SAP ERP-2005 шляхом створення Комітету з питань інновацій та управління інвестиційною діяльністю [11].

Інвестиційна діяльність ПАТ галузі покликана забезпечити зростання їх операційного прибутку за рахунок збільшення об’єктів виробництва інноваційної продукції. Це можливо здійснити шляхом:

- оптимізації операційних доходів у результаті нарощення обсягів виробничо-збутової діяльності і (або) за рахунок управління економією витрат за масштабами і процесами;

- виробництва диверсифікованої продукції в процесі рудо підготовки, або своєчасної заміни фізично зношеного обладнання, впровадження інноваційних технологій комплексної переробки руд в концентрати з масовою часткою заліза до 69,5 % і більше (продукція для безкоксової металургії) [12].

Фактично в процесі оцінювання інвестиційних можливостей ПАТ гірничодобувної промисловості з використанням SWOT-аналізу будується «дорожня карта» бізнес – інвестора [13], в якій за допомогою шести етапів (попереднього аналізу – 1, оцінювання впливу інвестицій на діяльність ПАТ галузі (кластеру) – 2, аналізу ризиків – 3, розроблення інвестиційного проекту реструктуризації галузі – 4, аналізу виконання – 5, оперативного управління інвестиційною діяльністю – 6) розроблюється алгоритм прийняття рішень щодо інвестування стратегії інноваційного розвитку галузі до 2030 року. На цьому етапі розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності ПАТ галузі виникає необхідність стратегічного, тактичного і оперативного управління інвестиційними потоками з метою підвищення ефективності господарської діяльності гірничодобувної промисловості. Цю роботу виконують органи корпоративного управління ПАТ і загальні збори акціонерів, Наглядова Рада та Правління [14].

На рис. 1 наведена схема взаємодії суб’єктів та об’єктів інвестиційно-інноваційної діяльності в гірничодобувній промисловості на основі системи управління інвестиційними потоками. Структура вхідних інвестиційних потоків ПАТ галузі складається із матеріального, фінансового, трудового та нематеріального потенціалів. Вихідними характеристиками гірничодобувної промисловості є потужності гірничо-збагачувального виробництва, які призначені для виробництва інноваційної продукції (концентрату з масовою часткою заліза до 69,5% ВАТ «ПівдГЗК», ПАТ «ІнГЗК», ПАТ «ЦГЗК», ПАТ «ПівнГЗК», суперконцентрату з масовою часткою заліза більше 69,5% ПАТ «ІнГЗК», ПАТ «ЦГЗК», агломерату («ПівдГЗК»), обкотишів (ПАТ «ЦГЗК», ПАТ «ПівнГЗК»). Тоді збалансованість вхідних і вихідних показників системи інтелектуального управління інвестиційними потоками (СІУІП) полягає у відповідності вхідного сектору ресурсного потенціального забезпечення і необхідних параметрів вихідної інноваційної продукції (заданого умовами ринку або споживачами продукції). Така СІУІП виконує роль інтелектуального порадника корпоративних менеджерів-аналітиків ПАТ галузі, які готують матеріали для загальних зборів акціонерів ПАТ, засідань Наглядової Ради та Виконавчого органу, вирішуючи стратегічні, тактичні, оперативні задачі управління інвестиційною діяльністю [11]. Так, наприклад, на загальних зборах акціонерів затверджуються: основні напрямки інвестиційно-інноваційної діяльності ПАТ, фінансове забезпечення інвестиційної діяльності, забезпечення реалізації політики формування ресурсного потенціалу, затвердження договорів у рамках реалізації інвестиційних проектів, вартість реалізації яких перевищує 25% балансової вартості активів ПАТ, прийняття рішень щодо активізації інвестиційної діяльності на рівні підприємств гірничодобувного дивізіону «Метінвест Холдингу». На рівні Наглядової Ради формується та коригується інвестиційна політика, інноваційна стратегія розвитку ПАТ до 2030 року, виконується стратегічна діагностика стану галузі до 2030 року.

 

Рис. 1. Схема взаємодії суб’єктів і об’єктів інвестиційно-інноваційної діяльності в гірничодобувній промисловості

 

 

На рівні Наглядової Ради виконується формування цільової структури капіталу (виробничого, основного, оборотного, акціонерного, інтелектуального, венчурного) з урахуванням монетарних, немонетарних та соціально-екологічних цілей управління ПАТ на стратегічному періоді до 2020 року, до 2025 року, до 2030 року. На цей період прогнозуються інвестиції у відповідності з інноваційним сценарієм розвитку гірничодобувної промисловості України [2]. Тактичних підхід до управління інвестиційною діяльністю виконується Наглядовою Радою та Правлінням ПАТ і пов'язаний з формуванням, моніторингом та коригуванням інвестиційної програми (інвестиційного портфеля). Ці органи корпоративного управління виконують також відбір інвестиційних проектів, а головне - проводять постійний моніторинг тенденцій середовища, в якому працюють підприємства галузі. Оперативне управління інвестиційною діяльністю виконує Правління, а саме: реалізацію рішень загальних зборів акціонерів та зацікавлених груп спрямованих на залучення інвестиційних ресурсів; відбір об’єктів інвестування; управління реалізацією інвестиційних проектів. Крім цього, Правління проводить моніторинг стану виконання інвестиційних проектів та реструктуризацію портфеля фінансових інструментів інвестування [14]. Отже, використовуючи сучасну систему SAP ERP-2005 топ-менеджери підприємств гірничодобувної промисловості в реальному масштабі часу мають можливість ефективно керувати траєкторією вхідних інвестиційних потоків шляхом побудови причино-наслідкових зв’язків між компонентами, що визначають інвестиційно-інноваційну діяльність ():

 

                                                              (1)

 

де - вхідні чинники галузі та ПАТ, які залежать від вектору інвестиційних потоків та ресурсно-потенціального забезпечення:= (х1, х2, х3, х4, х5, х6, х7), де х1– інвестиційні потоки, х2 – фінансові потоки, х3 - трудові ресурси, х4 – нематеріальні ресурси, х5 - інноваційні ресурси, х6 – матеріально-ресурсні потоки, х7 – інформаційні. - інноваційна продукція: = (у1, у2, у3, у4, у5, у6, у7), де у1– концентрат з параметрами масової частки заліза до 69,5%, у2 – концентрат за параметрами масової частки заліза більше 69,5%, у3 – концентрат залізорудний (пульпа) для виробництва суперконцентрату з масовою часткою заліза більше 70,0%, у4 - концентрат залізорудний (осушений), у5– обкотиші залізорудні не офлюсовані,у6– обкотиші залізорудні офлюсовані, у7– гаряче брикетоване залізо (ступінь металізації до 90%).

Параметри зовнішнього середовища = (z1, z2, z3, z4, z5, z6, z7, z8), де z1– постачальники гірничо-збагачувального обладнання; z2 – політична складова впливів (політико-правові фактори); z3 – інвестиційні можливості; z4 – природно - техногенні фактори;  z5 – соціокультурні фактори; z6 - технологічні фактори;  z7 – міжнародні фактори; z8 – споживачі інноваційної продукції.

Ситуації управління = (s1, s2, s3, s4, s5, s6, s7), де s1– ситуація з замовленням інноваційного продукту клієнтам; s2 – виробничі ситуації;  s3 – фінансові ситуації; s4 – ситуації забезпечення енергоресурсами; s5 – забезпечення сировиною; s6 - забезпечення трудовими ресурсами; s7 – якісні показники виконання замовлення тощо.

Показники проектні = (п1, п2, п3, п4, п5, п6), де п1– кількісні показники пріоритетних напрямків в розвитку гірничодобувної промисловості на стратегічному періоді до 2030 року; п2 – кількість крупно-масштабних проектів, які реалізують дані пріоритети; п3 – вартість системи управління проектами; п4 – чиста приведена вартість, яка може бути одержана в результаті реалізації інвестиційно-інноваційної діяльності відповідно у 2020 р., 2025 р.; п5– рівень ризику від інвестиційно-інноваційної діяльності в 2020р., 2025 р., 2030 р.; п6– фіксований рівень ліквідності, який є бажаним для інвестора;

Види капіталу = (к1, к2, к3, к4, к5, к6), де к1– виробничий капітал; к2 – основний капітал; к3 – оборотний капітал; к4 - акціонерний капітал; к5 – інтелектуальний капітал; к6 – венчурний капітал.

Потенціал, необхідний для проведення реструктуризації гірничодобувної промисловості = (р1, р2, р3, р4), де р1- матеріальний; р2 – фінансовий; р3 – трудовий; р4 – нематеріальний потенціали.

Інвестиційно-інноваційна діяльність є ефективною, коли буде відповідати області:

 - оптимізаційних рішень, щодо збільшення частки ринку інноваційної продукції гірничо-металургійного кластеру у 2015 році на 10 %, у 2020 році на 30 %, у 2025 році на 50%, у 2030 році на 80%. Тобто цілям лідерства (процвітання галузі) будуть відповідати показники ROEопт – рентабельності власного капіталу кожного із ПАТ галузі (кластеру), та відповідно . В цих моделях  – знак кон’юнкції, що відповідає логічній операції І [11]. При цьому інноваційна продукція  буде відповідати запитам споживачів (клієнтів) і залежати від множини факторів – компонентів , , , :

 

                                      (2)

 

Крім цього, будуть виконані проектні управлінські рішення на етапах стратегічного інноваційного розвитку галузі до 2030 року за рівнянням:

 

 ,                                             (3)

 

які відповідають:

- пріоритетним напрямком інноваційного розвитку гірничодобувної промисловості – П1;

- кількості проектів – П2;

- оптимальній вартості системи управління Nвидами проектів – П3;

- одержаної оптимальної чистої приведеної вартості – П4опт;

- мінімального (раціонального) рівня ризику від інвестиційно-інноваційної діяльності – П5min та оптимального рівня ліквідності – П6опт.

Таким чином, загальна задача управління інвестиційно-інноваційною діяльністю гірничодобувної промисловості розділена на три часових періоди:

 кожному з яких будуть відповідати свої об’єми виробництва і частки українського ринку інноваційної продукції  В період  при заданому початковому стані об’єктів інвестування інвестиційно-інноваційна діяльність гірничодобувної промисловості і її гірничо-металургійного кластеру буде відповідати потенціалу , який в свою чергу забезпечить виконання проектних управлінських рішень  з одержанням заданого рівня ліквідності  Капітал необхідний для проведення етапу реструктуризації Т1 буде відповідати ситуації і значенням опт , що забезпечує сферу діяльності підприємств кластеру щодо виробництва 30% інноваційної продукції (наприклад, концентрату з масовою часткою заліза більше 69,5%) . В період  при заданому початковому стані об’єктів інвестування та значенню =  - зовнішнього середовища, потенціалу , використанню управлінських проектних рішень  і одержаним заданим рівнем ліквідності , управлінським ситуаціям буде відповідати етап реструктуризації Т2 і значення max, що забезпечує виробництво 50% інноваційної продукції  Серед якої вперше на український ринок надходить інноваційна продукція , з високою доданою вартістю – гаряче брикетоване залізо. Періоду  будуть відповідно відповідати чинники інвестиційно-інноваційної діяльності гірничодобувної промисловості з показниками:

-             потенціалу: ,

-             управлінських проектних рішень: , при цьому  є оптимальним,

-             управлінських ситуацій: ,

-             капіталу: .

При цьому чинники зовнішнього середовища  будуть відповідати області потреби 80% інноваційної продукції , , , , .

В процесі управління інвестиційно-інноваційною діяльністю система SAP ERP-2005 контролює: ROE, чинники фінансової складової збалансованої системи показників кожного із ПАТ галузі; клієнтську складову; постачання в заданий термін продукції підприємств галузі;  складову інновацій та навчання, яка необхідна для доведення виробничого процесу до рівня світових показників, при цьому частка інноваційної продукції в 2030 році буде складати 80% від об’єму продаж; складову внутрішніх бізнес-процесів (ефективність (тривалість) виробничого циклу, витрати на одну тону Y – продукції, продуктивність обладнання, задану якість продукції).

Тобто меті лідерства галузі (гірничо-металургійного кластеру) будуть відповідати наступні цілі: імідж ПАТ, показники технологічного лідерства, постійне удосконалення виробничого процесу по кожній із складових збалансованої системи показників підприємств гірничодобувної галузі [11].

В умовах постійного виживання галузі в 2013 – 2015 роках (при високій конкуренції виробників продукції з боку Росії) показниками фінансової складової є грошовий потік, показниками клієнтської складової – частка інноваційних продуктів  у загальному об’ємі продаж, показниками складової інновацій і навчання – час Тс – створення нового покоління продукції , при цьому частка інноваційної продукції у 2015 році повинна складати 10%, а складова внутрішніх бізнес – процесів, - питомі затрати енергоресурсів (ситуація S4) на 1 т концентрату зменшуються на 20% у порівнянні з 2007 роком, а динаміка продуктивності гірничо-збагачувального виробництва по галузі відповідно збільшуються з темпом 5-8% кожного року.

Одержаний чистий прибуток по галузі (прогнозний) у 2013 році буде складати 27-28 млрд. грн. [15], що дає змогу підприємствам галузі накопичити оборотний капітал, який буде перенесений на вартість створеного інноваційного продукту – концентрат з масовою часткою заліза більше 69,5%. На стратегічному етапі від 2015 до 2020 років частка інноваційної продукції буде складати лише 20 – 30 % від об’єму продаж, але цього буде достатньо для поступового переведення сталеливарної промисловості на технологію без коксового виробництва сталі на міні-заводах, розташованих на території гірничо-збагачувальних комбінатів. Використання кожного дня фінансових звітів за допомогою SAP ERP-2005 на операційному рівні дає змогу топ-менеджерам ПАТ проводити корегування цілей та підвищення ефективності виробничої діяльності з врахуванням вартісних показників виробничого капіталу К1, основного капіталу К2, оборотного капіталу К3, сфери обігу фінансового капіталу (чинники К5, К6). На стратегічному періоді 2020 – 2030 років досягнення ринкових показників галузі буде виконано за рахунок впровадження новітніх технологій переробки сировини техногенних родовищ та шляхом впровадження інноваційних технологій подрібнення, здрібнення руди по схемі ПВВТ + VTM – 3000 [13], що збільшить об’єми виробництва залізорудного концентрату з масовою часткою заліза більше 69,5% Y1 (рівень 1989 року) та з масовою часткою заліза більше 69,5% Y2 до 80% від об’єму продаж продукції, що йде на експорт.

Отже, менеджмент підприємств в процесі використання оперативної інформації, що надходить з системи ERP-2005 одержує ряд індикаторів, які дозволяють людині, що приймає рішення контролювати та управляти траєкторією інвестиційно-інноваційної діяльності підприємств гірничодобувної промисловості України за допомогою інтелектуальної системи прийняття рішень (ІСПР) [11].

В системі ІСПР використані методи ідентифікації складних нечітких цілей та невизначеності, паралельних алгоритмів обробки інформації, динамічних нейронних мереж для оцінки проектних рішень, розпізнавання технологічних, виробничих та ринкових ситуацій, методів прогнозування, правил нечіткої логіки, експертних оцінок та алгоритмів упередженого управління, детально описаних і модифікованих для умов гірничодобувної промисловості [16]. Основна ідея використання таких систем полягає в тому, що топ-менеджери (голова Наглядової Ради, голова Правління, заступник Генерального директора по фінансам) підприємств кластеру, керівники гірничодобувного департаменту одержують рекомендації щодо управління траєкторіями інвестування = f(1,2, 3,4), в інноваційну продукцію = f (1, 2, 3, 4, 5, 6) з врахуванням ситуативного управління збалансованості розвитку , чинників проектного управління та управління траєкторією параметрів необхідних для проведення реструктуризації гірничодобувної промисловості на етапах: 2015 - 2020 р.р.; 2020 - 2025 р.р.; 2025 - 2030 р.р.

Висновки. Розвинуті теоретичні основи, що розкривають сутність, значення інвестиційно-інноваційної діяльності в гірничодобувній промисловості, яка враховує особливості розвитку галузі на стратегічному періоді до 2030 року. Побудовані моделі причино-наслідкових зв’язків розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності в гірничодобувній промисловості на регіональному рівні з використанням збалансованих показників та інтелектуальної системи прийняття рішень (ІСПР), яка працює з SAP ERP-2005.

Доведено, що інноваційний процес виступає стратегічним фактором реструктуризації гірничодобувної промисловості України на трьох п’ятирічних етапах оптимізації інвестицій і виробництва продукції, яка відповідає вимогам ринку. За допомогою ІСПР топ-менеджери підприємств гірничодобувної промисловості одержують рекомендації щодо управління траєкторіями інвестування, потенціалом, чинниками проектного управління з врахуванням оптимального капіталу необхідного для реструктуризації галузі.

 

Список літератури.

1. Шовкун И.А. Финансовый потенциал технологического воспроизводства в перерабатывающей промышленности в регионах Украины [Текст] / И. А. Шовкун // Экономика Украины. - 2013. - № 3. - С. 27-38.

2. Щекович О.С. Стратегія інноваційного розвитку регіону з гірничо-металургійним кластером [Електронний ресурс] / О.С. Щекович, В.П. Хорольський, О.В. Хорольська // Ефективна економіка – 2013. - №6. – Режим доступу до журналу: http:www. economy. nayka. com.ua

3. Хорольський К.Д. Методологія і методи управління адаптацією інноваційних процесів на підприємствах Групи Метінвест / В.П. Хорольський, К.Д. Хорольський // Вісник Криворізького національного університету. Збірник наукових праць. 2013-№34 с 175 -179.

4. Бланк И.А. Основы инвестиционного менеджмента. Т.2 – К.: Эльга – Н, Ника – центр, 2001 – 512 с.

5. Ілляшенко С.М. Менеджмент та маркетинг інновацій: Монографія. – Суми: Університетська книга, 2004 – 527 с.

6. Інвестиційна та інноваційна діяльність: Монографія/О.Є. Кузьмін, С.В. Князь, Н.В. Тувакова, А.Я. Кузнецова: за наук. Ред. проф. д-ра екон. наук О.Є.Кузьміна. – Львів, ЛБА НБУ, 2003- 233 с.

7. Інноваційний розвиток економіки: модель, система управління, державна політика / Ю.М. Бажал, Л.І. Федулова, В.П. Александрова та ін..; ред. Л.І. Федулова, НАН України; Ін-т екон. прогнозування – К.: Основа, 2005. – 552 с.

8. Стратегічні виклики XXI століття суспільству та економіці України: в 3т /за ред. акад. НАН України В.М.Гейца, акад. НАН України В.П. Семиноженка, чл. кор. НАН України Б.Є.Кваснюка. – К.: Фенікс.2007.- т. 2 – 564 с.

9. Абдикеев Н.М. Реинжиниринг бизнес-процессов: учебник / Н.М. Абдикеев, Т.П. Данько, С.В. Ильдеменов, А.Д. Киселев. – 2-е изд. испр. – М.: Экспо, 2007. – 592 с.

10. Зелинский С.Э. Автоматизация управления предприятием. Учебное пособие. – К.: Кондор, 2004. – 514 с.

11. Інтегроване інтелектуальне управління технологічними процесами економічних системах корпоративних підприємств гірничо-металургійного комплексу / В.П. Хорольський. // Під ред. В.П.Хорольського. Монографія.-Дніпропетровськ: Січ, 2008 – 448 с.

12. Баранов В.Ф. Современные тенденции в технологи переработки магнетитовых железных руд. Основные направления / В.Ф. Барабнов, Н.А. Патковская, Т.И. Тасина // Обогащение руд. 2013, - №3 – с 10-17.

13. Керш Стівен Р. Дорожная карта бізнес-інвестора: як підвищити вартість компанії за рахунок ефективних інвестицій. Керівництво менеджера / Пер. С англ.; за наук. Ред. Є.Є. Козлова – Дніпропетровськ: Баланс Бізнес Букс, 2006. – 240 с.

14. Управління корпораціями: навч. посіб. / З.Є. Шершньова, А.Є.Черпак, О.І. Гарафонова та ін.; за заг. ред. З.Є. Шершньової, А.Є.Черпак. – К.: КНЕУ, 2013. – 695 с.

15. Мазур В.Л., Голубченко А.К. Первоочередные задачи и пути их решения при модернизации листопрокатных мощностей Украины // Металлургическая и горнорудная промышленность – 2013 - №2 – с 1-5.

16. Методы классической и современной теории автоматического управления: Учебник в 5-ти т. 2-е изд., перераб. и доп. Т.5: Методы современной теории автоматического управления /под. ред. К.А. Пупкова, Н.Д. Егупова – М: Издательство МГТУ им. Н.Э. Баумана, 2004 – 784 с.

 

References.

1. Shovkun, I.A. (2013), “Financial capability of technological reproduction in the processing industry in the regions of Ukraine”, Jekonomika Ukrainy, vol. 3, pp. 27-38.

2. Schekovych, O.S. (2013), “The strategy of innovative development of the region from mining and metal cluster”, Efektyvna ekonomika, [Online], vol. 6, available at: http:www.economy.nayca.com.ua (Accessed 7 January 2014).

3. Khorol's'kyj, K.D. (2013), “Methodology and methods of managing adaptation of innovation processes in enterprises of Metinvest Group”, Visnyk Kryvoriz'koho natsional'noho universytetu. Zbirnyk naukovykh prats', vol. 34, pp. 175-179.

4. Blank, I.A. (2001), Osnovy investicionnogo menedzhmenta [Basics of investment management], Nika-centr, Kyiv, Ukraine.

5. Illiashenko, S.M. (2004), Menedzhment ta marketynh innovatsij [Management and marketing of innovations], Universytets'ka knyha, Sumy, Ukraine.

6. Kuz'min, O.Ye. (2003), Investytsijna ta innovatsijna diial'nist' [The investment and innovation activity], LBA NBU, Lviv, Ukraine.

7. Fedulova, L.I. (2005), Innovatsijnyj rozvytok ekonomiky: model', systema upravlinnia, derzhavna polityka [Innovative economic development: model, system management, public policy], Osnova, Kyiv, Ukraine.

8. Hejts, V.M. (2007), Stratehichni vyklyky XXI stolittia suspil'stvu ta ekonomitsi Ukrainy [Strategic сhallenges XXI century for the society and economy in Ukraine], Feniks, Kyiv, Ukraine.

9. Abdikeev, N.M. (2007), Reinzhiniring biznes-processov [Reengineering of business processes], Jekspo, Moscow, Russia.

10. Zelinskij, S.Je. (2004), Avtomatizacija upravlenija predprijatiem [Automating the management of the enterprise], Kondor, Kyiv, Ukraine.

11. Khorol's'kyj, V.P. (2008), Intehrovane intelektual'ne upravlinnia tekhnolohichnymy protsesamy ekonomichnykh systemakh korporatyvnykh pidpryiemstv hirnycho-metalurhijnoho kompleksu [Integrated intellectual control of technological processes in the economic systems of corporate enterprises of mining and metallurgical complex], Sich, Dnipropetrovsk, Ukraine.

12. Baranov, V.F. Patkovskaja, N.A. and Tasina, T.I. (2013), "Modern trends in technology of processing of magnetite iron ore. Basic directions", Obogashhenie rud, vol.3, pp. 10-17.

13. Kersh, Stiven R. (2006), Dorozhna karta biznes-investora: iak pidvyschyty vartist' kompanii za rakhunok efektyvnykh investytsij. Kerivnytstvo menedzhera [The road map of business investor: how to increase the value of the company through effective investment. Manager's guide], Balans Biznes Buks, Dnipropetrovs'k, Ukraine.

14. Shershn'ova, Z.Ye. Cherpak, A.Ye. and Harafonova, O.I. (2013), Upravlinnia korporatsiiamy [Management of corporations], KNEU, Kyiv, Ukraine.

15. Mazur, V.L. and Golubchenko, A.K. (2013), "Priorities problems and their solutions in the modernization of Ukraine plate rolling capacity", Metallurgicheskaja i gornorudnaja promyshlennost', vol.2, pp 1-5.

16. Pupkov, K.A. and Egupov, N.D. (2004), Metody klassicheskoj i sovremennoj teorii avtomaticheskogo upravlenija: Uchebnik v 5-ti t. [Methods of classical and modern control theory: Tutorial in 5 vol.] Izdatel'stvo MGTU im. N.Je. Baumana, Moscow, Russia.

 

Стаття надійшла до редакції ;03.03.2014 р.