EnglishНа русском

Ефективна економіка № 4, 2014

УДК 330.3

 

П. В. Круш,

к. е. н., професор, завідувач кафедри економіки і підприємництва,

Національний технічний університет України  «Київський політехнічний інститут», м. Київ

Ю. М. Теслюк,

студентка, Національний технічний університет України  «Київський політехнічний інститут», м. Київ

 

КОНТРАКТНІ ВІДНОСИНИ ІНТЕГРОВАНИХ КОРПОРАТИВНИХ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ

 

P. V. Krush,

Candidate of economic sciences, Professor, Head of Economics and Business department, National Technical University of Ukraine «Kiev Polytechnic Institute»

Y. M. Teslyuk,

student, National Technical University of Ukraine «Kiev Polytechnic Institute»

 

CONTRACTUAL RELATIONS OF INTEGRATED CORPORATE ENGINEERING ENTERPRISES

 

У статті визначені чинники інтеграційних процесів серед машинобудівних підприємств, контрактні відносини, які виникають всередині таких інтегрованих структур та їх вплив на діяльність підприємств-учасників.

 

This article deals with the factors of integration processes between engineering enterprises, contractual relationships that occur within such integrated structures and their impact on participating companies.

 

Ключові слова: контракт, контрактні відносини, інтеграція, інтегровані структури, комбінування, спеціалізація.

 

Keywords: contract, contractual relations, integration, integrated structure, combining, specialization.

 

 

Постановка проблеми. Машинобудування є стратегічною галуззю народного господарства, від рівня розвитку та ефективності функціонування якої значно залежить стан та конкурентоспроможність вітчизняної економіки. Тому поліпшення результатів діяльності машинобудівних підприємств стає все більш актуальним. Останнє десятиліття активізувалися пошуки нових шляхів підвищення ефективності підприємств, у тому числі і у новій площині, де увага приділяється трансакціям, трансакційним витратам і контрактам.

На наш погляд оптимізація контрактних відносин і удосконалення контрактів, які оформлюють і структурують ці відносини, є одним з напрямків підвищення ефективності корпоративних підприємств.

Основною метою статті є визначення природи та дослідження ролі контрактних відносин всередині інтегрованих корпоративних структурах машинобудування.

Аналіз останніх джерел і публікацій. Контрактні відносини та їх ефективность є предметом досліджень таких відомих зарубіжних вчених як О. Віліямсон, М.Дженсон, Р. Коуз, Я.Макнейл, В. Меклінг, О.Харт,  Дж.Ходжсон, Е.Фуруботн, Р.Ріхтер та ін. Серед вітчизняних та російських вчених можна назвати О.О. Аузана, К.А. Бендукидзе,  Я.І. Кузьмінова, О.М. Олейника, B.І. Тамбовцева, А.Є. Шаститко тощо.

Дослідженню інтеграції підприємств присвячені роботи таких зарубіжних і українських вчених як І. Ансофф, А. А. Томпсон, А. Дж. Стрикленд, М. Бредлі, Є. В. Ленський, О. В. Ареф’єва, В. Г. Герасимчук, В. М. О. Кизим тощо.

Однак питанням особливостей контрактних відносин корпоративних машинобудівних підприємств в середині інтегрованих структур і їх значенню в господарській діяльності учасників присвячено недостатньо уваги.

Результати дослідження. Машинобудівна галузь перебуває на стадії спаду. Не досягнувши докризового рівня обсягу виробництва, знову почалося його значне скорочення, і на сьогоднішній день продукції машинобудівного комплексу в Україні виготовляється навіть менше ніж у 2005 році [1].

Посилення кооперації і інтеграції та розвиток контрактних відносин є одним із напрямків підвищення ефективності господарювання машинобудівних підприємств.

Загалом контракт можна визначити як сукупність правил, що структурують в просторі і часі обмін між економічними агентами за допомогою визначення обмінюваних прав і взятих зобов'язань та механізму їх дотримання, з метою забезпечення оптимальної господарської взаємодії. Водночас контракт є нотаріально завіреною формою договірних відносини.

Метою інтегрованих формувань є створення відносно рівних економічних умов учасникам, погоджений розвиток всіх технологічних ланок виробництва кінцевого продукту, підвищення ефективності виробництва.

Інтеграційні процеси найбільшою мірою проявляються в укрупненні організаційно-виробничих структур суб’єктів господарювання через участь у статутних капіталах, придбання акцій інших підприємств та укладання відповідних угод між організаціями.

Необхідність та характер таких процесів у машинобудуванні визначають його особливості як галузі народного господарства. До основних з них відносять [2]:

значна спеціалізація виробництва (предметна, подетальна, технологічна, ремонтна);

необхідність поєднання в єдиному технологічному процесі різних матеріалів і напівфабрикатів;

виробництво високотехнологічної продукції;

довгий цикл та витратність конструкторської підготовки;

наявність значних обсягів проміжного споживання;

постійне забезпечення інших галузей засобами праці.

З огляду на це, основними причинами вступу машинобудівних підприємств в інтегровані структури є необхідність безперебійних поставок матеріалів і комплектуючих, значна спеціалізація підприємств, яка ускладнює процес виготовлення кінцевого продукту, висока капіталоємність, що зумовлює постійну потребу у фінансових ресурсах, зростання кредиторської заборгованості та кредитів і, відповідно, викликає необхідність додаткових гарантій повернення коштів.

Загалом виокремлюють два типи інтеграцій: горизонтальну та вертикальну. В свою чергу остання може бути природною, тобто інтеграція суміжних виробничих стадій, які об’єднані стрижневою технологію, та інтеграція нестрижневих виробництв (інтеграція «назад» з охопленням виробництва сировини, комбінування основного виробництва  з виробництвом компонентів, інтеграція «вперед» зі стадією збуту) [3, c. 181].

Розглядаючи інтеграційні процеси у найбільших за доходами компаній машинобудівної галузі 2012 року [4], до якої входять група компаній «Азовмаш», ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод», ПАТ «Мотор-Січ», корпорація «Укравто», ПАТ «Запоріжтрансформатор», ПАТ «Дніпровагонмаш», можна припустити, що підприємства машинобудівного комплексу найчастіше обирають комбінування та інтеграцію «вперед», як оптимальну для себе форму об’єднання.

Значна взаємозалежність машинобудівних підприємств визначає характер контрактних відносини між ними і значення цих відносин у діяльності кожного з учасників таких об’єднань.

Контракти, які лежать в основі таких відносин, найчастіше мають форму звичайних договорів купівлі-продажу. Але така стандартність стосується лише об’єктних, часових та просторових параметрів обміну та визначення прав і обов’язків. Однак цілі контрактації та механізми, що забезпечують виконання взятих зобов’язань часто є відмінними порівняно із тими, що мають місце при укладанні контрактів із зовнішніми контрагентами, не пов’язаними корпоративними правами або іншими договорами, які ведуть до інтеграції. Це, в першу чергу, пов’язано із зацікавленістю учасників інтегрованої структури, особливо  тих, хто контролює корпоративні права, у діяльності всіх підприємств всередині об’єднання.

За такими контрактами, які часто є дуже неповними і не завжди двосторонньовигідними, стоять більш серйозні домовленості, які мають форму неформальних контрактів.

Спонукальними мотивами до їх укладання виступають додаткові вигоди та гарантії, які можуть отримати сторони, що контрактують: трансфер технологій, нові ринки збуту, покращення репутації, покращення якості сировини та її здешевлення, доступ до більш дешевих фінансових ресурсів, посилення можливостей лобіювання своїх  інтересів на законодавчому та виконавчому рівнях, наявність внутрішніх механізмів забезпечення виконання контрактів та врегулювання конфліктів тощо.

Перевагою взаємозалежності підприємств на корпоративному рівні, або за наявності іншого учасника, який має рівноважний вплив на контрактуючі сторони, також є зменшення вірогідності опортуністичної поведінки контрагентів.

Для визначення ролі, яку відіграють контрактні відносини всередині інтегрованих структур машинобудівних підприємств, було обрано два підприємства, які входять у холдинг «Азовмаш»: ПАТ «Азовмаш», яке є управляючою компанією, та ПАТ «Азовзагальмаш», яке є найпотужнішою виробничою одиницею у групі.

До об’єднання також входять: ПАТ «Маріупольтяжмаш», ПАТ «Маріупольський термічний завод», ПАТ «Головний спеціалізований конструкторсько-технолонічний інститут», ПАТ «Полтавхіммаш», ПрАТ «Азовелектросталь», ПрАТ «Торговий Дім «Азовзагальмаш», ТОВ «Головне спеціалізоване конструкторське бюро вагонобудування ім. В.М. Бубнова» [5]. Взаємозалежність цих підприємств вказана на рис. 1.

 

Рис. 1. Структура власності машинобудівного холдингу «Азовмаш»

складено авторами на основі [5,6]

 

Таким чином до холдингу входить 5 підприємств, на яких безпосередньо виготовляється продукція машинобудування, 2 підприємства, що спеціалізуються на розробці та впроваджені нових та удосконалення старих виробів, та 2 підприємства (разом із управляючою компанією), що займається оптовою та роздрібною торгівлею.

Визначення відносних обсягів взаємодії підприємств всередині інтегрованих структур можливе за допомогою таких показників як дебіторська та кредиторська заборгованість, а також отримані та видані аванси об’єднаних підприємств, і їх вага у загальних значеннях показників. Їх вибір обумовлений можливістю здійснити вартісну оцінку результатів інтеграції на виході та одночасно визначити її вплив на структуру активів і пасивів підприємства, а отже і опосередковано на його фінансовий стан.

Так у таблиці 1 вони визначені для ПАТ «Азовмаш» та ПАТ «Азовзагальмаш» на початок 2012 року.  Значення показників, які є занадто малими за своєю вагою, прирівнювалися до нуля.

 

Таблиця 1.

Показники заборгованості за товарами і послугами між інтегрованими підприємствами холдингу «Азовмаш»

Показник

 

Підприємство

Дебіторська заборгованість

Кредиторська заборгованість

Аванси видані

Аванси отримані

тис.грн.

%

тис.грн.

%

тис.грн.

%

тис.грн.

%

ПАТ «Азовмаш»

ПАТ «Азовзагальмаш»

10500

36,7

9601

92,2

200135

96,8

0

0

ПАТ «Азовелектросталь»

1151

4

727

7

0

0

0

0

ПАТ «Маріупольтяжмаш»

738

2,6

6

0,1

645

0,3

0

0

Всього по холдингу

12389

43,3

10334

99,3

200780

97,1

0

0

ВСЬОГО

28615

100

10406

100

206679

100

191641

100

ПАТ «Азовзагальмаш»

ПАТ «Азовмаш»

9703

1,4

8507

1,4

200135

19,4

0

0

ПАТ «Азовелектросталь»

484868

71,5

257837

42,2

0

0

882619

37,0

ПАТ «Маріупольтяжмаш»

0

0

27111

4,4

205328

19,9

0

0

ПАТ «Полтавхіммаш»

24660

3,6

0

0

0

0

0

0

ПрАТ «Торговий дім «Азовзагальмаш»»

0

0

0

0

469043

45,5

585822

24,5

Всього по холдингу

519231

76,5

293455

48,0

874505

84,8

1468441

61,5

ВСЬОГО

678299

100

610558

100

1031163

100

2388174

100

Складено авторами на основі [6,7]

 

Як видно з таблиці 1, ПАТ «Азовмаш» поряд із управлінською функцією виконує і збутову, тобто саме розповсюджує продукцію підприємств холдингу, а не займається торгівлею загалом. Про це свідчить близькі до 100% показники кредиторської заборгованості перед підприємствами об’єднання та перерахованих їм авансів, і одночасно повністю відсутньою часткою отриманих авансів.

Водночас значення показників для ПАТ «Азовзагальмаш» говорить про тісні коопераційні зв’язки всередині об’єднання, що є наслідком спеціалізації підприємств. Також є ще один канал збуту через ПрАТ «Торговий дім «Азовзагальмаш», який діє відокремлено від зазначеного вище, оскільки між ними немає прямих зв’язків як за даними показниками, так і за правами власності.

Характерною рисою для даного об’єднання є відсутність фінансових установ у своїй структурі, незважаючи на значну необхідність у фінансових ресурсах. Така ситуація теж є результатом значної інтеграції господарської діяльності загалом, а не лише у формі придбання корпоративних прав.

По-перше, за умови значних обсягів двосторонніх зобов’язань, питання повернення однією із сторін боргів втрачає свою гостроту. Такими, наприклад, є кредиторські і дебіторські заборгованості між ПАТ «Азовзагальмаш» та ПАТ «Азовелектросталь».

По-друге, результати контрактації між фірмами всередині холдингу мають значний вплив на формування активів і пасивів підприємств. Так, для ПАТ «Азовзагальмаш» дебіторська заборгованість та видані аванси підприємствам об’єднання складають 27,9% усіх активів, а кредиторська заборгованість і отримані аванси - 35,2%, в той час як короткострокові кредити банків, основною метою яких є забезпечення поточної господарської діяльності – лише 10,2% [7].

Для ПАТ «Азовмаш» ці показники будуть відповідно 38,1% та 1,9% за повної відсутності кредитів [6]. Потреба у грошових коштах задовольняється за рахунок власних ресурсів та отриманих авансів.

Таким чином, ми бачимо значну залежність між підприємствами всередині даної інтегрованої структури. Наявність тісних контрактних відносин на стадії виробництва продукції говорить про комбінування як форму існуючої інтеграції підприємств. А два власні канали збуту – про інтеграцію «вперед».

 

Висновки та перспективи подальших досліджень. Вирішення проблем кризового стану машинобудівної галузі неможливе без пошуку і застосування організаційних та економічних механізмів. Важлива роль серед них належить процесам інтеграції, які забезпечують підвищення загальної ефективності виробництва.

Економічна інтеграція виявляється в розширенні і поглибленні виробничо-технологічних зв'язків, спільному використанні ресурсів, об'єднанні капіталів, у створенні сприятливих умов здійснення економічної діяльності підприємств тощо.

 Контрактні відносини всередині інтегрованих машинобудівних підприємств відіграють важливу роль у господарській та фінансовій діяльності, оскільки поєднують виробничі коопераційні зв’язки та фінансове забезпечення своєї діяльності в результаті отримання внутрішніх комерційних кредитів, що зменшує необхідність звернення до зовнішніх джерел фінансування.

Взаємна залежність підприємств є однією із форм гарантування виконання своїх зобов’язань сторонами корпоративних відносин і зменшенням вірогідності опортуністичної поведінки.

Водночас потребують подальшого дослідження фактори ризику збільшення частки контрактних відносин всередині таких об’єднань та критичний рівень інтеграції для підприємств машинобудівної галузі.

 

Література.

1. Державний комітет статистики України: статистична інформація [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

2. Аналіз інтеграційного розвитку підприємств машинобудівної галузі за показниками інвестиційної активності на вітчизняному ринку / Л. М. Ганущак-Єфіменко // Актуальні проблеми економіки . – 10/2012 . – N10 . – С. 95-102.

3. Уильямсон О.И. Экономические институты капитализма: Фирмы, рынки, "отношенческая" контрактация / пер. с англ. Е.Ю.Благова, В.С.Катькало, Д.С.Славнова, Ю.В.Федотова, Н.Н.Цытович. – СПб.: Лениздат; CEV Press, 1996. – 702 с

4. Рейтинги. 200 крупнейших компаний [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://forbes.ua/ratings/2

5. Офіційний сайт ПАТ «Азовмаш» // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.azovmash.com/

6. ПАТ „Азовмаш“. Річна фінансова звітність [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: //smida.gov.ua

7. ПАТ „Азовзагальмаш“. Річна фінансова звітність [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: //smida.gov.ua

 

References.

1. The official site of State Statistics Service of Ukraine, “Industrial production indices”, available at: http://www.ukrstat.gov.ua/

2. L. M. Hanuschak-Yefimenko (2012), “ of integrative development of machine-building enterprises industry based on the indicators of their investment activity at the national market”, Vol. 136, Issue 10, pp 95-102.

3. Williamson O. “The Economic Institutions of Capitalism” (1996), translated by Blahova E.Yu., Kat'kalo V.S., Slavnova D.S., Fedotova Yu.V., Tsytovych N.N., Lenyzdat, Petersburg, Russia

4. The official site of  Forbes Ukraine, Ratings. 200 biggest companies, available at: http://forbes.ua/ratings/2

5. Official site of JSC "AzovMash", available at: http://www.azovmash.com/

6. Stock market infrastructure development agency of Ukraine, JSC "AzovMash", Annual Financial Statements”, available at: http: //smida.gov.ua

7. Stock market infrastructure development agency of Ukraine, “JSC "Azovzagalmash", Annual Financial Statements”, available at: http: //smida.gov.ua

 

Стаття надійшла до редакції 08.04.2014 р.