УДК 338.012

 

О. Л. Черненко,

старший науковий співробітник,

Науково-дослідний економічний інститут Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, м. Київ

 

ВИЗНАЧЕННЯ ГАЛУЗЕВИХ ПРІОРИТЕТІВ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

 

O. Chernenko,

senior researcher,  Scientific and Research Institute of Economics,

Ministry of Economic Development and Trade of Ukraine, Kyiv

 

DETERMINATION OF SECTORAL PRIORITIES IN THE ECONOMY OF UKRAINE

 

Стаття присвячена визначенню пріоритетних видів економічної діяльності в Україні. Галузева структура  проаналізована за 33 видами економічної діяльності. Запропонований багатокритеріальний методичний підхід для визначення пріоритетів. Він враховує розвиток видів економічної діяльності за ретроспективний період а також сучасне бачення галузевих пріоритетів в Україні та Європейському Союзі.  До критеріїв оцінювання увійшли статистичні показники, що за своїм змістом відображають сучасні структурні проблеми, такі як: випуск товарів та послуг, створення валової доданої вартості, споживання паливно-енергетичних ресурсів, екологічність, експортоорієнтованість, потенціал до імпортозаміщення, потреба у оновленні основних засобів. Проведене оцінювання дозволило визначити 5 видів економічної діяльності, які мають високий рівень пріоритетності порівняно із іншими 28. Їх державна підтримка у середньостроковій перспективі, зокрема стимулювання до залучення додаткових інвестиційних ресурсів, допоможуть вийти економіці України на шлях інтенсивного розвитку.

 

The article is devoted to the definition of priority economic activities in Ukraine. Industry structure is analyzed for 33 economic activities. The multiobjective methodical approach is proposed. It represents the development of economic activities in retrospective period and a modern vision of sectoral priorities in Ukraine and in the European Union. The criteria of evaluation includes statistical indicators, reflecting current structural problems, such as production of goods and services, creation of gross value added, consumption of energy resources, environmental friendliness, export, import substitution, the need for fixed assets. The evaluation has allowed to determine 5 the economic activities, that have a high priority compared to the other 28. Their government support in the medium term, including incentives to attract additional investment resources, will help the economy of Ukraine get on the path of intensive development.

 

Ключові слова: види економічної діяльності, галузева структура, галузеві пріоритети, структурна політика, інтенсивний економічний розвиток.

 

Keywords: economic activities, industrial structure, sectoral priorities, structural policies, intensive economic development.

 

 

Постановка проблеми. Першопричиною того, що вітчизняна економіка сильно постраждала в наслідок фінансової кризи 2009 р. є довготривалий екстенсивний характер її зростання. До кризи таке зростання не супроводжувалося необхідними прогресивними структурними зрушеннями. Українська промисловість залишалася і продовжує залишатися слабодиверсифікованою та вразливою до коливань кон’юнктури світових ринків. Як наголошують вітчизняні та європейські економісти, серед усіх проблем промисловості України на перший план випливає необхідність загальної технологічної модернізації.

Технологічна модернізація країни у великій мірі залежить від модернізації структурної. Необхідно, щоб держава взяла на себе функції суб'єкта цілеспрямованої і динамічної структурної політики, спробувала подолати системні недоліки і сформувати необхідні економічні та інституційні умови для переведення економіки на шлях інтенсивного розвитку. Як свідчить досвід розвинених європейських та азіатських економік, запорукою проведення ефективної структурної політики є правильний вибір галузевих пріоритетів, що стануть «точками зростання» національної економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливостям реалізації структурної політики та визначенню її галузевих пріоритетів присвячені праці таких зарубіжних та вітчизняних економістів, як Д. Родрік, О. Сухарьов, С. Єрмолаєв, С. Капканщіков, І. Манцуров, О. Чмир, І. Єгоров, О. Михайлекно та ін. В працях цих вчених висвітлені теоретичні та практичні аспекти відбору пріоритетних сфер, технологій та галузей в економіці. Однак, недостатньо дослідженим залишається питання новітніх галузевих пріоритетів в Україні в контексті активізації євроінтеграційних процесів. Зокрема, подальша співпраця із Європейським Союзом потребуватиме врахування глобальних пріоритетів сталого розвитку, що включають у себе не тільки економічну, але і соціальну та екологічну складові. В поточному часі вітчизняна економіка потребує значних фінансових ресурсів, а це вимагає уточнення раніше встановлених галузевих пріоритетів щодо інвестування із метою максимальної раціоналізації використання доступних інвестиційних джерел. З практичної точки зору, для можливості проведення аналітичних та прогнозних розрахунків, галузеві та технологічні пріоритети мають бути адаптовані під загальновживану статистичну галузеву класифікацію – структуру за видами економічної діяльності.

Метою даної статті є визначення видів економічної діяльності, які є пріоритетними для інтенсивного розвитку вітчизняної економіки в середньостроковій перспективі.

Спираючись лише на діючі державні нормативно-правові акти (стратегії, програми розвитку, цільові програми та ін.), що так чи інше пов’язані із проголошенням певних галузей як пріоритетних для економіки України, виконати поставлене завдання не буде можливим. Постане проблема великої кількості таких пріоритетів та відсутності способу встановлення правильної ієрархії між ними. Крім того, чим більшою є кількість пріоритетних галузей, що підтримуються державою, тим більшою є потреба у фінансових ресурсах, тим більше створюється зон із преференціями, а це викривляє принцип рівних конкурентних умов у підприємництві. Відповідно, в умовах поточної обмеженості у фінансових ресурсах, кількість встановлених пріоритетів має бути максимально звужена.

Необхідно розробити такий багатокритетріальний підхід, що буде враховувати гострі структурні проблеми економіки України, спираючись на думку провідних вітчизняних та зарубіжних економістів.

Опрацювання доступних статистичних показників дозволило взяти відносно глибокий рівень деталізації структури вітчизняної економіки, куди увійшли 33 види економічної діяльності, а саме: добування паливно-енергетичних корисних копалин (1); добування корисних копалин, крім паливно-енергетичних (2); харчова промисловість (3); легка промисловість (4); деревообробна промисловість, крім виробництва меблів, целюлозно-паперове виробництво, видавнича діяльність (5); виробництво коксу, ядерних матеріалів, продуктів нафтоперероблення (6); хімічна та нафтохімічна промисловість (7); виробництво іншої неметалевої мінеральної продукції (8); металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів (9); машинобудування (10); інші види промислової діяльності (11); виробництво та розподілення електроенергії, газу, та води (12); сільське господарство, мисливство  та пов’язані з ними послуги (13); лісове господарство та пов’язані з ним послуги (14); рибальство, рибництво (15); будівництво (16); торгівля, ремонт автомобілів, прибуткових виробів та предметів особистого вжитку (17); діяльність готелів та ресторанів (18); діяльність транспорту (19); діяльність пошти та зв'язку (20); фінансова діяльність (21); операції з нерухомим майном (22); оренда машин та устатковання, прокат побутових виробів і предметів особистого вжитку (23); діяльність у сфері інформатизації (24); дослідження та розробки (25); діяльність у сферах права, бухгалтерського обліку, інжинірингу; надання послуг підприємцям (26); державне управління (27); освіта (28); охорона здоров'я та надання соціальної допомоги (29); санітарні послуги, прибирання сміття та знищення відходів (30); діяльність громадських організацій (31); діяльність у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг (32); надання індивідуальних послуг (33).

Для врахування структурних проблем економіки України, які мають найбільше стратегічне значення було обрано 9 критеріїв. Система оцінювання побудована за принципами об’єктивності, всеохоплюваності та можливості застосовувати офіційні статистичні дані, що публікуються у збірниках Державної служби статистики України (Держстату). В переважній більшості критеріїв використовується розрахунок питомої ваги певного показника у середньому за 2009-2011 р., що дає чітке уявлення про кожний вид економічної діяльності у загальній структурі за новітній історичний період.

Класичним критерієм, що характеризує різні масштаби видів економічної діяльності є випуск товарів та послуг (в основних цінах). Питома вага випуску виду економічної діяльності у сукупному його річному обсязі – це широковживаний показник з міжгалузевого балансу, на який спираються багато економістів, зокрема спеціалісти Мінекономрозвитку України [1, с. 6].

Наступним важливим класичним критерієм є валова додана вартість виду економічної діяльності, яка включає у себе валовий дохід, витрати на оплату праці, податки і субсидії, пов'язані з виробництвом. Якщо питома вага валової доданої вартості виду економічної діяльності у сукупній економіці перевищує питому вагу випуску, це означає про відносно більшу його продуктивність порівняно із рештою. Відповідно, він отримує 1 бал. Якщо питома вага валової доданої вартості є меншою за питому вагу випуску, бал не нараховується. За цим критерієм у вітчизняній економіці лідером є торгівля, питома вага якої в середньому за 2009-2011 рр. становила 16,5% і була найбільшою в економіці, при цьому вона перевищила власну питому вагу випуску (12,4%).

Загальновідомою проблемою вітчизняної економіки є залежність від цін на енергоносії. Тому наступним критерієм є показник споживання паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) (у тис. тонн нафтового еквіваленту). Якщо питома вага споживання ПЕР видом економічної діяльності перевищує питому вагу його випуску, то даному виду економічної діяльності нараховується -1 бал. Лідируючою за цим параметром виявилася металургійна промисловість, питома вага споживання ПЕР якої у середньому за 2009-2011 рр. становила 19,6% і була навіть більше ніж у транспорту (17,4%). 

Вплив видів економічної діяльності на структуру експорту також був досліджений за вищевказаний часовий період. Якщо частка експорту перевищує частку випуску, то вид економічної діяльності отримує 1 бал. Це означає, що даний вид економічної діяльності є більш експортоорієнтованим порівняно із іншими. В іншому випадку він отримує 0 балів.

Аналогічно оцінюється критерій імпорту. Якщо питома вага імпорту більша за питому вагу випуску, вид економічної діяльності отримує 1 бал. Це значить, що для нього характерний невикористаний потенціал для імпортозаміщення, і у майбутньому необхідно розвивати цей вид економічної діяльності з метою подальшого скорочення його частки у імпорті та задоволення вітчизняними виробниками потреб внутрішнього ринку.

Зважаючи на світові економічні тенденції, поступовий перехід у розвинутих країнах на сталий розвиток, «зелену» економіку, відповідні міжнародні програми, зокрема Цілі Розвитку Тисячоліття [2] та ін., необхідно враховувати вплив виду економічної діяльності на навколишнє середовище. До найважливіших показників впливу на навколишнє середовище, які збираються та публікуються Держстатом, відносяться викиди у повітря шкідливих речовин та викиди діоксиду вуглецю. Якщо питома вага викидів шкідливих речовин виду економічної діяльності перевищує питому вагу його випуску, йому присвоюється -1 бал, аналогічно проводиться оцінювання за показником викидів діоксиду вуглецю.

Безумовно в системі має бути врахований критерій існуючої державної підтримки вітчизняних видів економічної діяльності. Для цього були проаналізовані діючи стратегічні документи, програми, розпорядження та інші нормативно-правові акти, в яких у якості пріоритетів вказані певні пріоритетні галузі, що за своїм змістом входять досліджуваних видів економічної діяльності. Дія цих документів має середньостроковий горизонт і завершується не раніше ніж у 2015 р. Серед них основним є Закон України «Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць» [3]. Цей Закон визначає основи державної політики в інвестиційній сфері протягом 2013-2032 років щодо стимулювання залучення інвестицій у пріоритетні галузі економіки. До інших досліджених стратегічних документів увійшли: Перелік пріоритетних галузей економіки [4], Стратегія розвитку суднобудування на період до 2020 року, Стратегія розвитку вітчизняної авіаційної промисловості на період до 2020 року, Стратегія розвитку аграрного сектору економіки на період до 2020 року, Транспортна стратегія України на період до 2020 року, Стратегія розвитку залізничного транспорту на період до 2020 року, Державна цільова соціальна програма розвитку в Україні спортивної та туристичної інфраструктури у 2011-2022 роках, Державної цільова соціально-економічної програма будівництва (придбання) доступного житла на 2010-2017 роки, Загальнодержавна програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2009-2014 роки, Загальнодержавна програма "Питна вода України" на 2006-2020 роки, затверджені концепції інших галузевих стратегій та пов’язані аналітичні матеріали. На основі цього дослідження було зроблено висновок, що у середньостроковій перспективі до пріоритетів на державному рівні відносяться такі види економічної діяльності: сільське господарство, харчова промисловість, хімічна промисловість, металургія, машинобудування, виробництво та розподілення електроенергії, газу та води, будівництво, діяльність транспорту, освіта, санітарні послуги, прибирання сміття та знищення відходів, діяльність у сфері культури та спорту. Відповідно кожний з перелічених вище видів економічної діяльності отримав 1 бал. Окремо треба відмітити, що машинобудування є високоагрегованим видом економічної діяльності і включає у себе виробництво транспортних засобів, космічних та літальних апаратів, станків, електроніки, обчислювальної техніки та інших важливих високотехнологічних галузей, однак обрані статистичні показники по машинобудуванню не деталізуються Держстатом на більш глибокому рівні.

Враховуючи важливість подальшого процесу євроінтеграції вітчизняної економіки були досліджені європейські стратегічні документи щодо пріоритетності певних економічних технологій, сфер та галузей. До них увійшли Стратегія соціально-економічного розвитку Європейського Союзу «Європа 2020» (2014-2020 рр.) [5], Програма Європейського Союзу «Горизонт 2020» (2014-2020 рр.) [6], Європейський стратегічний план енергетичних технологій [7], Спільні технологічні ініціативи ІКТ [8], Стратегічний план транспортних технологій [9] та різні інформаційно-аналітичні матеріали на тему пріоритетів сталого розвитку. Якщо підсумувати досліджену інформацію та віднести її за розрізом до видів економічної діяльності, то можна стверджувати, що для європейських країн будуть пріоритетними у середньостроковій перспективі: сільське господарство («зелені» технології у сільському господарстві), машинобудування (особливо у сфері виробництва «зелених» транспортних засобів), діяльність транспорту, діяльність пошти та зв’язку, фінансова діяльність (що буде забезпечувати фінансовими ресурсами інноваційні проекти), діяльність у сфері інформатизації, дослідження та розробки, діяльність у сферах права, бухгалтерського обліку, інжинірингу, надання послуг підприємцям.

Пріоритетність видів економічної діяльності має оцінюватися з врахуванням стану їх основних засобів. Наразі за видами економічної діяльності доступна інформація за 2010 р. про ступінь зносу основних засобів. Тому, якщо у видів економічної діяльності такий показник перевищує 75%, він отримує 1 бал. Це означає, що даний вид економічної діяльності потребує нагальної підтримки з боку держави і для нього має бути активізований процес оновлення основних фондів за рахунок залучення додаткових інвестиційних ресурсів. В даному випадку необхідно відмітити катастрофічно високий рівень зносу основних засобів для транспорту та зв’язку, який становить 94,4%. Зменшення цього показника у майбутньому важливо не тільки з точки зору розвитку, в першу чергу воно має позитивно позначитися на зменшенні кількості шкідливих викидів у атмосферне повітря.

Максимальною оцінкою, яку може отримати вид економічної діяльності за вищевикладеною системою оцінювання, є 5 балів, мінімальною -3 бали. Види економічної діяльності в переважній більшості отримали від 0 до 2 балів після оцінювання. Однак були знайдені явні лідери, яки отримали по 3 та 4 бали. За даною системою оцінювання вони є пріоритетними для вітчизняної економіки у середньостроковій перспективі. Інформація по таких видах економічної діяльності представлена у таблицях 1-2.

 

Таблиця 1.

 Статистичні показники пріоритетних видів економічної діяльності

Джерело: Складено автором за даними Державної служби статистики України.

 

Таблиця 2.

Показники оцінювання пріоритетних видів економічної діяльності

Джерело: Складено автором за даними Державної служби статистики України.

 

Примітки до таблиць 1 та 2:

1. Питома вага випуску товарів та послуг в основних цінах.

2. Питома вага валової доданої вартості в основних цінах.

3. Питома вага споживання паливно-енергетичних ресурсів у нафтовому еквіваленті.

4. Питома вага експорту в основних цінах.

5. Питома вага імпорту в основних цінах.

6. Питома вага викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

7. Питома вага викидів діоксиду вуглецю в атмосферне повітря.

8. Пріоритетність на середньострокову перспективу, вказана у нормативно-правових актах, стратегічних документах України.

9. Пріоритетність на середньострокову перспективу, вказана у нормативно-правових актах, стратегічних документах Європейського Союзу.

10. Ступінь зносу основних засобів.

11. Дані наведено в цілому по переробній промисловості.

 

Висновки та перспективи подальших розвідок. Провівши комплексне оцінювання, основні результати якого наведені у таблицях 1-2, можна впевнено стверджувати, що в Україні наявні 5 видів економічної діяльності, які є пріоритетними з точки зору інтенсивного розвитку вітчизняної економіки у середньостроковій перспективі. Це: харчова промисловість, машинобудування, транспорт, зв’язок, діяльність у сфері інформатизації. Вони виділяються порівняно із іншими видами економічної діяльності за рядом важливих критеріїв, до яких відносяться, внесок у валову додану вартість, споживання паливно-енергетичних ресурсів, екологічність, експортоорієнтованість, потенціал до імпортозаміщення, пріоритетний характер згідно стратегічних та програмних документів вітчизняного та європейського законодавства, потреба у оновленні основних засобів.

У подальшому за цими видами економічної діяльності необхідно буде провести прогнозні розрахунки на середньострокову перспективу, щодо потреби у додаткових інвестиційних ресурсах для активізації їх розвитку.

 

Література.

1. Структурні диспропорції в економіці України. (за даними таблиць «витрати-випуск» 2001-2008 рр.). Київ 2010. – [Електронний ресурс] // Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. – Режим доступу: http://me.kmu.gov.ua/file/link/161267/file/SD_2010.pdf.

2. Цілі Розвитку Тисячоліття: Україна 2015. – [Електронний ресурс] // ЦРТ. – Режим доступу:   http://www.ukraine2015.org.ua/.

3. Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць [Текст] : закон України [прийнятий 06.09.2012 : чинний з 01.01.2013] // Верховна Рада України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5205-17.

4. Про затвердження переліку пріоритетних галузей економіки [Текст] : розпорядження Кабінету Міністрів України [прийняте 14.08.2013 : чинне з 14.08.2013] [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/843-2013-%D1%80.

5. Europe 2020. – [Електронний ресурс] // European Commission. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/europe2020/index_en.htm

6. Horizon 2020. – [Електронний ресурс] // European Commission. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/

7. The European Strategic Energy Technology Plan. – [Електронний ресурс] // European Commission. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/energy/technology/set_plan/set_plan_en.htm

8. Joint Technology Initiatives (JTIs). – [Електронний ресурс] // European Commission. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/research/jti/index_en.cfm?pg=about

9. Strategic Transport Technology Plan (STTP). – [Електронний ресурс] // European Commission. – Режим доступу: http://ec.europa.eu/transport/themes/research/sttp/

 

References.

1. Ministry of Economy of Ukraine (2010), “Structural imbalances in the economy of Ukraine”, available at: http://me.kmu.gov.ua/file/link/161267/file/SD_2010.pdf. (Accessed 3 August 2014).

2. The Millennium Development Goals (2013), “The Millennium Development Goals: Ukraine”, available at:  http://www.ukraine2015.org.ua/ (Accessed 3 August 2014).

3. The Verkhovna Rada of Ukraine (2013), The Law of Ukraine “On Stimulating Investment into Top-Priority Sectors of Economy for the Purpose of Creating New Workplaces” ", available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/5205-17 (Accessed 3 August 2014).

4. Cabinet of Ministers of Ukraine (2013), “Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine "On the list of priority economic sectors "”, available at: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/843-2013-%D1%80 (Accessed 3 August 2014).

5. European Commission (2014), “Europe 2020”, available at:  ec.europa.eu/europe2020/index_en.htm (Accessed 3 August 2014).

6. European Commission (2013), “Horizon 2020”, available at:  http://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/ (Accessed 3 August 2014).

7. European Commission (2010), “The European Strategic Energy Technology Plan”, available at:  http://ec.europa.eu/energy/technology/set_plan/set_plan_en.htm (Accessed 3 August 2014).

8. European Commission (2012), “Joint Technology Initiatives (JTIs)”, available at:  http://ec.europa.eu/research/jti/index_en.cfm?pg=about (Accessed 3 August 2014).

9. European Commission (2014), “Strategic Transport Technology Plan (STTP)”, available at:  http://ec.europa.eu/transport/themes/research/sttp/ (Accessed 3 August 2014).

 

Стаття надійшла до редакції 03.04.2014 р.