English • На русском
Електронний журнал «Ефективна економіка» включено до переліку наукових фахових видань України з питань економіки (Категорія «Б», Наказ Міністерства освіти і науки України від 11.07.2019 № 975)
Ефективна економіка № 4, 2014
УДК 12:338.439.
Е. А. Кірєєва,
асистент кафедри адміністративного менеджменту та державного управління
Вінницького національного аграрного університету, м. Вінниця
РЕГІОНАЛЬНА ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА: СУТЬ ТА ІНСТРУМЕНТИ УПРАВЛІННЯ
E. A. Kirieieva,
assistant, Vinnytsia National Agrarian University
THE REGIONAL FOOD SECURITY: ESSENCE AND MANAGEMENT TOOLS
Досліджено різні підходи до визначення продовольчої безпеки. Запропоновано тлумачення регіональної продовольчої безпеки. Наведено загрози регіональній продовольчій безпеці Вінницької області. Проаналізовано світовий досвід використання інструментів управління продовольчою безпекою.
The different approaches to the definition of food security have determined. The interpretation of regional food security has developed. The threats to regional food security Vinnytsia region has described. The tools of the food security management using in the world has analyzed.
Ключові слова Регіональна продовольча безпека, загрози продовольчій безпеці, управління, інструменти управління.
Keywords Regional food security, food security threats, management, management tools.
Постановка проблеми. Глобальна продовольча безпека є питанням номер один на усіх міжнародних конференціях. Цю проблему згадують і генетики, і постачальники насіння, добрив та засобів захисту рослин, і виробники сільгосптехніки, які витрачають мільйони доларів на інновації, що забезпечать ріст продуктивності в аграрній галузі. Перед фермерами світу поставлено завдання нагодувати у 2050 році 9,1 млрд. чоловік (до речі, приріст майже на 2,5 млрд. чоловік прогнозується за рахунок країн, що розвиваються). Проте гарантування продовольчої безпеки кожної окремої країни є однією із ключових функцій держави, адже стабільне виробництво продуктів харчування, доступність їх отримання та споживання за рахунок власного виробництва та імпорту можливе лише під контролем державних органів. Тільки держава може правильно подбати про запаси продовольства, використовуючи механізми підтримки виробників основних продуктів харчування, регулювання експорту і митно-тарифної політики. Саме на державному рівні можна вирішити проблему соціального захисту бідного прошарку населення [1]. Метою продовольчої безпеки є створення умов соціального, фізичного і економічного доступу кожного громадянина до продовольства в даний час і в довгостроковій перспективі[2].
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням продовольчої безпеки займались такі науковці як: В.С.Балабанов, В.К.Береговий О.І.Гойчук, М.В.Гребенюк, Р.Р.Гумеров, С.І.Дем'яненко, З.М.Залога, З.М.Ільіна, Є.Д.Калашніков, Г.М.Калетник, С.В.Козловський, О.В.Кочетков, М.І.Крупка, Р.В.Макарова, А.Ф.Мельник, В.М. Микитюк, І.Р.Михасюк, І.М.Миценко, О.В.Мороз, Б.Й.Пасхавер, О.В.Скидан, Б.М.Стефанишин, І.Б.Тернавська, О.С.Щекович, В.Т.Шлемко, О.В.Шубравська та інші.
Метою статті є визначення сутності продовольчої безпеки, дослідження змісту регіональної продовольчої безпеки та аналіз світового досвіду використання інструментів управління продовольчою безпекою.
Результати дослідження. Дослідження та визначення сутності продовольчої безпеки проводилися багатьма вітчизняними та закордонними вченими. Суть продовольчої безпеки визначається через поєднання таких багатьох складових. Скидан О.В. [3] розуміє під продовольчою безпекою еколого-економічний стан держави, за якого всі її громадяни забезпечені продовольством у необхідній кількості, асортименті та відповідній якості, що підтримує найвищий рівень їх фізичного і психічного здоров'я.
Дослідження терміну «продовольча безпека» проводив Чечель О.М.[4], який визначає її як стан захищеності продовольчих інтересів особи, суспільства, держави від зовнішніх і внутрішніх загроз, що дозволяє забезпечувати функціонування людини, економіки та промисловості, забезпечувати всі верстви населення якісними продуктами в достатній кількості, контролювати кризові ситуації.
Заслуговує на увагу твердження, яке запропонував Береговий В.К.[5] Продовольча безпека країни, регіону — частина концепції міжнародної глобальної економічної безпеки. Вона передбачає находження колективних за формою і конструктивних за змістом способів і механізмів вирішення продовольчих і загальноекономічних диспропорцій, конфліктів і протиріччя, які накопилися і виникають в структурних проблемах в національних балансах продовольства, організації гарантованого забезпечення населення продуктами харчування.
Забезпечення продовольчої безпеки на регіональному рівні є стратегічною метою держави та основою для загальнодержавної продовольчої і економічної безпеки.
Таким чином, можливо запропонувати наступне визначення регіональної продовольчої безпеки. Регіональна продовольча безпека(РПБ) – це стан регіону, за якого продовольчі ресурси використовуються так, щоб забезпечити всі категорії населення продуктами харчування на всій його території на рівні не нижчому мінімального споживчого кошика, для забезпечення активного й здорового способу життя, не залежно від впливу внутрішніх, зовнішніх та світових факторів.
Стан продовольчої безпеки в Україні сьогодні відзначається значним зниженням показників його оцінки, що дозволяє визначити загрози, які виникають. Розглянемо загрози регіональній продовольчій безпеці Вінницької області (рис. 1).
Рис. 1. Загрози регіональній продовольчій безпеці Вінницької області
[Складено актором з використанням джерела 6]
Існування даного ряду загроз зумовлює необхідність державного управління з метою підтримки достатнього рівня регіональної продовольчої безпеки та продовольчої безпеки в країні в цілому. Управління як процес представляє собою цілеспрямований, систематичний вплив на певний об’єкт з метою його упорядкування і приведення в рух для досягнення певних результатів[7]. Управління регіональною продовольчою безпекою можливо здійснювати на основі використання та запозичення інструментів світового досвіду (табл. 1).
Таблиця 1.
Світовий досвід управління продовольчою безпекою[8,9]
Країни (спільноти) |
Механізми управління продовольчої безпеки |
Економічний та соціальний ефект запровадження даних заходів |
США |
Програма підтримки фермерів «Стабілізація доходів», до якої входять програми «Державна підтримка цін», «Страхування врожаю», «Сільськогосподарський кредит». Закупівля надлишків сільськогосподарської продукції. Продовольча допомога незахищеним верствам населення. Суворий контроль якості на основі законодавства |
Утримання закупівельних цін і гарантування дохідності сільськогосподарського виробництва Забезпечення доступу до харчування пенсіонерів, безробітних. Підтримання стабільності цін на сільськогосподарську продукцію |
ЄС |
Біла Книга Продовольчої безпеки (White Paper on Food Safety). Фінансова підтримка сільгоспвиробників, виплачується з урахуванням площі сільгоспугідь та поголів’я худоби |
Системні заходи щодо поліпшення продовольчої безпеки, контроль за оборотом продовольства на основі принципу «від ферми до обіднього столу» |
Японія |
Державне регулювання цін, зовнішньоторговельне регулювання, регулювання продовольчого ринку, структурні програми |
Захист національного товаровиробника, незалежність від імпортної продукції |
Мексика |
Субсидування продовольства для малозабезпечених верств населення |
Забезпечення доступності харчування для усіх верств населення |
Китай |
Регулювання цін. Система страхових запасів продовольства |
Підтримка сталого рівня цін на продовольство, доступність продовольства для населення |
Індія |
Субсидії на добрива, електроенергію і поливну воду |
Розширення виробництва продуктів харчування; Підвищення здатності уряду ефективно боротися з неврожаями |
Кенія |
Страхування сільськогосподарського виробництва на основі «Індексу страхових виплат на основі погоди» з посиланням на локальний індекс опадів |
Видача компенсацій, що не пов’язані із фактичними втратами, а є превентивним заходом, що дозволяє зберегти врожаї та худобу. |
Ефіопія |
Виробнича програма забезпечення населення.
|
Створення корисного суспільного ефекту за рахунок використання фізичної праці, забезпечення їжею та готівкою бідних людей. Розширення інфраструктури та підвищення дохідності сільськогосподарського виробництва |
Єгипет Камбоджі, Індія, Індонезія |
Цільові субсидії на продукти харчування |
Збільшення споживання їжі, особливо серед громадян з низьким рівнем доходів. Адміністративно простіше, ніж інструменти, такі як перерозподіл доходів або громадських робіт |
Страхування тваринництва і рослинництва є одним із найбільш поширених та дієвих інструментів підвищення рівня продовольчої безпеки. Як класичний інструмент соціального захисту в країнах з низьким і середнім рівнем доходів, громадські роботи мають давню історію в процесі управління продовольчою безпекою. Стабілізація цін на продукти харчування є невід’ємною умовою сталої продовольчої безпеки кожної держави та світу в цілому. Для стабілізації цін на продовольство було запропоновано ряд ініціатив на міжнародному рівні: створення торгових систем орієнтованих на продовольчу безпеку та обмеження спекуляції, створення стратегічних запасів їжі, а також стимулювання інвестицій в сільське господарство у вигляді допомоги і багатостороннього кредитування[53].
Висновки. Основою формування продовольчої безпеки країни є регіональна продовольча безпека. В умовах виникнення світових та локальних кризових явищ, які сьогодні носять системний та руйнівний вплив на економічні процеси регіону, держави та світового господарства та через існування ряду масштабних загроз для регіональної продовольчої безпеки, виникає потреба управління регіональною продовольчою безпекою. Процес управління регіональною продовольчою безпекою заключається у безперервному державному впливі. Управління регіональною продовольчою безпекою доцільно здійснювати на основі використання інструментів світового досвіду, таких як страхування, кредитування, субсидування та інших.
Література.
1. Сидоренко О. Продовольча безпека України неможлива без державного регулювання АПК // Український журнал «Економіст». – 2012.[Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ua-ekonomist.com/216-prodovolcha-bezpeka-ukrayini-nemozhliva-bez-derzhavnogo-regulyuvannya-apk.html
2. Одінцов М. М. Моделювання факторів формування продовольчої безпеки // Ефективна економіка. – 2010. - № 1. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=113
3. Скидан О. Продовольственная безопасность как приоритетрегиональной аграрной политики/ О. Скидан//Экономика Украины. – 2006. – №3. – С.53-60.
4. Чечель О. М. Державне регулювання забезпечення продовольчої безпеки / О. М. Чечель // Економіка АПК. — 2000. — № 8. — С. 73–76.
5. Береговий В.К. Проблеми продовольчої безпеки України / В.К.Береговий // Економіка АПК. – 2011. – №5. – С. 71-78.
6. Державна служба статистики Вінницької області [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://vous.vin.ua
7. Аранчій В. І. Теоретичні основи управління трудовими ресурсами аграрних підприємств / В. І. Аранчій, Л. В. Кулинич, С. В. Лозовський // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. Вип. 2. – Т. 3. Економічні науки. – Полтава : ПДАА. – 2011. – С. 97 – 100.
8. Олійник В. Державне регулювання у сфері забезпечення продовольчої безпеки: зарубіжний досвід/ В. Олійник // Збірник наукових праць Державне управління та місцеве самоврядування. – 2012. – Вип. 1(12) http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2012/2012_01(12)/12ovobzd.pdf,
9. Козловський С.В. Інструменти продовольчої безпеки та соціального захисту населення в умовах кризових явищ економік світу/С.В.Козловський, Е.А. Кірєєва // Кримський економічний вісник. – 2012. – 1(01) грудень. – Частина 1 – С.266 - 269
References.
1. Sydorenko O. (2012) “Food security is impossible without Ukraine state regulation of APC”, Ukrains'kyj zhurnal Ekonomist [Online], available at: http://ua-ekonomist.com/216-prodovolcha-bezpeka-ukrayini-nemozhliva-bez-derzhavnogo-regulyuvannya-apk.html (Accessed 20 Mar. 2014).
2. Odintsov M. M. (2010) “Modelling factors of food security”, Efektyvna ekonomika, [Online], vol. 1, available at: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=113 (Accessed 20 Mar. 2014).
3. Skydan O. (2006) “Food security as a priority regional agrarian policy”, Ekonomyka Ukrayny, vol. 3. pp. 53–60..
4. Chechel' O. M. (2000) “Government regulation of food security”, Ekonomika APK, vol. 8. pp. 73–76.
5. Berehovyj V.K. (2011) “Government regulation of food security”, Ekonomika APK, vol. 8. pp. 71–78.
6. Derzhavna sluzhba statystyky Vinnyts'koi oblasti (2014) [Online], available at: http://vous.vin.ua (Accessed 22 Mar. 2014).
7. Aranchij V. I., Kulynych L. V. and Lozovs'kyj S. V. (2011) “Theoretical foundations of HR management of agricultural enterprises”, Naukovi pratsi Poltavs'koi derzhavnoi ahrarnoi akademii, vol. 2, pp. 97–100.
8. Olijnyk V. (2012) “State regulation in the field of food security: the international experience”, Zbirnyk naukovykh prats' Derzhavne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia, [Online], vol. 1(12), available at: http://www.dridu.dp.ua/vidavnictvo/2012/2012_01(12)/12ovobzd.pdf(Accessed 20 Mar. 2014).
9. Kozlovs'kyj S.V. and Kirieieva E.A. (2012) “Tools of food security and social protection in conditions of the crisis economies” Kryms'kyj ekonomichnyj visnyk, vol. 1, pp. 266–269.
Стаття надійшла до редакції 02.04.2014 р.