EnglishНа русском

Ефективна економіка № 4, 2014

УДК 336.77:332.72

 

Л. А. Гербич,

асистент кафедри банківської справи,

Київський національний торговельно-економічний університет, м. Київ

 

МОНІТОРИНГ ПОРТФЕЛЯ ІПОТЕЧНИХ КРЕДИТІВ БАНКУ

 

L. A. Gerbych,

lecturer of banking department,

Kyiv National University of Trade and Economics, Kyiv

 

MONITORING OF BANK MORTGAGE LOAN PORTFOLIO

 

Досліджено сутність моніторингу портфеля іпотечних кредитів банку, його організаційне, інформаційне та методичне забезпечення. Розглянуто види моніторингу портфеля іпотечних кредитів банку та етапи кожного з видів. Розроблена комплексна методика моніторингу портфеля іпотечних кредитів банку, яка включає моніторинг: структури та якості ПІКБ, окремих іпотечних кредитів, що складають ПІКБ, та забезпечення за іпотечними кредитами банку.

 

The essences of monitoring of bank mortgage loan portfolio, its organizational, informational and methodological support were investigated. Types of monitoring of bank mortgage loan portfolio and stages of each of them were considered. Complex methodic of monitoring of bank mortgage loan portfolio (BMLP) was developed. The methodic includes monitoring of structure and quality of BMLP, separate mortgage loans that constitute BMLP and ensuring of bank mortgage loans.

 

Ключові слова: іпотека, кредит, іпотечний кредит, банк, портфель іпотечних кредитів банку, моніторинг.

 

Keywords: bank, bank mortgage loan portfolio, loan, monitoring, mortgage, mortgage loan.

 

 

Постановка проблеми. Останніми роками спостерігається неоднозначність поглядів на розвиток та значущість іпотечного кредитування в суспільстві, що обумовлено, з одного боку, проблемами, які виникли внаслідок прояву світової фінансової кризи, а з іншого – недосконалістю управління цим процесом у банках. Однак досвід провідних країн світу показує, що даний вид кредитування не втратив своєї актуальності і після кризи, але в сучасних умовах вимагає оновлення підходів як до організації процесу іпотечного кредитування, так і до управління ним як на рівні окремої іпотечної кредитної операції, так і на рівні портфеля іпотечних кредитів банку (далі – ПІКБ). Одним із напрямків забезпечення ефективного управління ПІКБ є проведення його моніторингу, який би охоплював усі його складові та етапи іпотечного кредитування і дозволяв виявляти зміни кредитного ризику як на рівні ПІКБ, так і на рівні кожного кредиту, що входить до нього.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблематика кредитного моніторингу останніми роками широко висвітлюється в науковій літературі, зокрема, в роботах А. С. Арсанукаєвої [1], У.Р. Байрам [2], Л.О. Гаряги [3], М. М.Гейдарова [4], М.Т. Давлетової [5], О. М. Дутченко, О. О. Дутченко [6], Р.Р. Коцовської [7], Н.Л. Островської [8, 9], роботи яких присвячено проведенню моніторингу як в цілому кредитного портфеля банку, так і окремих кредитних операцій та ризиків за ними.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Не зважаючи на велику кількість публікацій щодо ролі моніторингу в кредитній діяльності банку практично не дослідженими у вітчизняній науковій літературі залишаються питання використання кредитного моніторингу у окремих сферах кредитної діяльності банку, зокрема, в іпотечному кредитуванні. Саме тому особливої актуальності набуває дослідження основних аспектів моніторингу ПІКБ та розробка методики моніторингу ПІКБ, яка б максимально враховувала всі особливості цього виду кредитування та сприяла б підвищенню ефективності управління ПІКБ.

Метою статті є розробка комплексної методики моніторингу ПІКБ, формування індикаторів, що дозволять оцінити рівень його ризику та запропонувати заходи щодо підвищення ефективності його управління.

Виклад основного матеріалу. Кредитний моніторинг ще не набув достатнього поширення в українських банках, оскільки почав активно впроваджуватись у їх діяльність лише на початку нинішнього століття, але його необхідність достатньо доведена практикою зарубіжних банків, де кредитний моніторинг став звичним процесом. Ще більше його необхідність підсилюється наслідками світової фінансової кризи, які призвели до суттєвого погіршення якості кредитних портфелів українських банків і, особливо, портфелів іпотечних кредитів.

Щоб довести важливість та необхідність моніторингу ПІКБ перш за все необхідно з’ясувати його сутність. У економічних словниках моніторинг розуміють як складову управління економічними об'єктами, що полягає в системному аналізі їхньої діяльності, вивченні стану справ [10, с. 174] або безперервне спостереження за яким-небудь процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату, а також прогнозування та запобігання критичним ситуаціям [11, с. 687]. Тобто моніторинг ототожнюють з аналізом або спостереженням. Як зазначає Ізраель Ю.А. [13], вперше термін «моніторинг» з’явився перед проведенням Стокгольмської конференції ООН з навколишнього середовища (Стокгольм, 5-16 червня 1972 р.). Сам термін «моніторинг», на думку вченого, з’явився на противагу (або в доповнення) терміну «контроль», у трактування якого включалося не тільки спостереження і отримання інформації, але й елементи активних дій, елементи управління.

На сьогоднішній день  думки вчених щодо трактування поняття «кредитний моніторинг» також розійшлись. Зокрема, одні ототожнюють його з постійним контролем за виконанням умов кредитного договору, за кредитним процесом [2, 5, 7], другі розуміють його як систему безперервного спостереження, оцінки та попередження негативних наслідків кредитної діяльності банків [8], треті - систему відстеження за цільовим та ефективним використанням кредиту, своєчасним та повним погашенням його, розробку та прийняття належних заходів для вирішення цих завдань [4]. Але найбільш повно сутність цього поняття, на нашу думку, розкриває Арсанукаєва А. С., яка зазначає, що кредитний моніторинг –  це складна інформаційно-аналітична система, що включає контроль за якістю наданих позик, її оцінку та прогнозування майбутнього розвитку для організації своєчасних та адекватних управлінських рішень, що зменшують кредитний ризик на всіх стадіях роботи з позикою [1]. В даному визначенні увага акцентується, з одного боку, на комплексності кредитного моніторингу, який включає в себе не тільки контроль, а й оцінку та прогнозування, а з другого – на результаті його проведення, яким являється прийняття управлінських рішень з метою зниження кредитного ризику. Разом з тим, з визначення Арсанукаєвої А. С. випливає, що об’єктом кредитного моніторингу є надані позики, хоча автор у тій же роботі [1] зазначає, що за об'єктами кредитного моніторингу розрізняють: моніторинг конкретного позичальника (позики) та моніторинг кредитного портфеля банку. Виходячи з цього, на нашу думку, у визначенні моніторингу ПІКБ необхідно акцентувати увагу не тільки на окремих позиках, а й на кредитному портфелі в цілому. Саме тому під моніторингом ПІКБ ми пропонуємо розуміти систему збору, реєстрації, зберігання, аналізу, контролю та прогнозування інформації щодо ПІКБ як на рівні окремого кредиту, так і на рівні портфеля, з метою розробки управлінських рішень, спрямованих на підвищення ефективності його управління.

На наш погляд, система моніторингу ПІКБ повинна включати в себе організаційне, інформаційне та методичне забезпечення  процесу моніторингу ПІКБ, а також порядок його здійснення.

Організаційне забезпечення моніторингу ПІКБ являє собою сукупність керівних органів, служб та підрозділів банку, які приймають участь у процесі моніторингу ПІКБ, а саме: правління, кредитний комітет, підрозділ з ризик-менеджменту, підрозділ з кредитного аналізу (кредитного адміністрування), кредитний підрозділ, підрозділ по роботі із заставним майном, служба безпеки, юридичний підрозділ. Роль перелічених органів, служб та підрозділів банку відрізняється залежно від повноважень, які вони виконують в процесі моніторингу ПІКБ. Зокрема, повноваження одних полягають у проведенні аналізу та контролю виконання умов конкретних кредитних та іпотечних договорів, другі аналізують ПІКБ в цілому, треті – контролюють рівень ризику ПІКБ тощо. Саме тому, залежно від повноважень, які виконують перелічені органи, служби та підрозділи банку в процесі моніторингу ПІКБ, на нашу думку, їх можна поділити на шість рівнів (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Рівні організаційного забезпечення моніторингу ПІКБ та їх повноваження*

Рівень організаційного забезпечення моніторингу ПІКБ

Працівники, структурні підрозділи, служби банку

Повноваження

1 (найнижчий)

Працівники кредитних структурних підрозділів банку (кредитні інспектори)

-         Контроль цільового використання іпотечного кредиту;

-         контроль своєчасності внесення коштів на погашення іпотечного кредиту та відсотків за ним відповідно до графіка платежів за кредитом;

-         контроль наявності, стану, ринкової вартості та ліквідності іпотеки, додаткового забезпечення за кредитом;

-         діагностика кредитоспроможності та платоспроможності позичальника;

-         постійний контакт із позичальником з метою підвищення платіжної дисципліни за іпотечним кредитом.

Працівники підрозділу по роботі із заставним майном

-         Перевірка наявності та поточного стану предмета іпотеки;

-         перевірка та узгодження договорів страхування предметів іпотеки, контроль оплати страхового відшкодування по страхових випадках;

-         контроль за поточною ринковою вартістю предмета іпотеки;

-         аналіз достатності заставленого майна для забезпечення кредиту;

-         контроль комплектації кредитних справ документами заставного майна;

-         аналіз іпотечного портфеля банку.

2 рівень

Керівники кредитних структурних підрозділів банку (підрозділів з іпотечного кредитування)

-                      Контроль дотримання встановлених лімітів за операціями з іпотечного кредитування;

-                      постійний контроль виконання підлеглими працівниками передбачених внутрішньобанківськими документами відповідних процедур і правил щодо надання іпотечних кредитів та їх супроводження (у тому числі в частині оцінки кредитоспроможності та платоспроможності позичальників, класифікації іпотечних кредитів і формування резервів);

-                      контроль дотримання працівниками кредитного підрозділу вимог законодавства та внутрішніх документів банку щодо запобігання (протидії) легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом;

-                      регулярне звіряння первинних документів та рахунків за проведеними операціями з іпотечного кредитування.

3 рівень

Підрозділ з кредитного аналізу (кредитного адміністрування) банку

-                      Визначення обсягу ПІКБ та дослідження його в динаміці;

-                      аналіз питомої ваги ПІКБ у загальному кредитному портфелі банку та її відповідності вимогам кредитної політики банку;

-                      аналіз структури ПІКБ та визначення рівня його диверсифікованості;

-                      аналіз рівня простроченої, проблемної та безнадійної заборгованості в ПІКБ, визначення причин їх наявності;

-                      аналіз дохідності та ефективності управління ПІКБ.

4 рівень

Підрозділ з ризик-менеджменту банку та служба внутрішнього аудиту банку

-         Контроль дотримання лімітів іпотечного кредитування;

-         аналіз дотримання спеціалістами банку вимог нормативних актів щодо формування ПІКБ;

-         контроль правильності класифікації кредитів, що входять до ПІКБ, за категоріями якості;

-         моніторинг вчасності та повноти формування резервів за ПІКБ;

-         аналіз стану та кредитного ризику ПІКБ;

-         складання звіту про результати моніторингу ПІКБ;

-         розробка заходів щодо підвищення якості ПІКБ;

-         доведення рішень, направлених на підвищення якості ПІКБ, до керівників структурних кредитних підрозділів (підрозділів з іпотечного кредитування).

5 рівень

Правління та кредитний комітет банку

-   Розгляд та затвердження звітів підрозділу з ризик-менеджменту банку щодо результатів моніторингу ПІКБ;

-   розгляд заходів, спрямованих на підвищення якості ПІКБ;

-   запобігання використання підрозділів з іпотечного кредитування в цілях легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму;

-   запобігання тривалого знаходження діяльності банку з іпотечного кредитування під впливом надмірного ризику;

-   здійснення контролю адекватності параметрів управління ризиками ПІКБ поточному стану та стратегії розвитку Банку;

-   контроль відповідності прибутковості діяльності банку з іпотечного кредитування рівню відповідних ризиків;

-   обмеження чи припинення діяльності підрозділів банку з іпотечного кредитування у випадку тривалого несення надмірних ризиків для банку.

6 (найвищий)

Спостережна рада банку

Загальний контроль функціонування системи управління банківськими ризиками у сфері іпотечного кредитування з метою недопущення одночасного тривалого надмірного (негативного) впливу ризиків ПІКБ на банк в цілому.

* Авторська розробка

 

Як видно з табл. 1, організаційне забезпечення моніторингу ПІКБ фокусується на шести основних рівнях, яким відповідають відповідні структурні підрозділи банку, що приймають безпосередню участь у процесі моніторингу ПІКБ. Але крім цього, в систему організаційного забезпечення моніторингу ПІКБ входять такі підрозділи, які виконують допоміжну роль в процесі моніторингу, серед яких служба безпеки та юридичний підрозділ банку, до повноважень яких належать: експертиза документів, наданих позичальником на предмет їх достовірності та повноти; перевірка інформації, наданої позичальником; підготовка кредитних, іпотечних договорів та інших документів, які банк укладає з позичальником, тощо.

До інформаційного забезпечення моніторингу ПІКБ належить як внутрішня, так і зовнішня інформація банку, зокрема:

1. Інформація, надана позичальником: клопотання про видачу кредиту, анкета позичальника, юридичні документи, фінансові документи, інформація про об'єкт кредитування, інформація про забезпечення кредиту.

2. Внутрішньобанківська інформація: кредитна історія в даному банку, дані про рух коштів по рахунках позичальника, якість обслуговування боргу, інформація, одержувана кредитним працівником при відвідуванні позичальника.

3. Інформація, отримана від третіх осіб, в тому числі: органів регулювання і нагляду (податкова інспекція, реєстраційні палати і органи ліцензування); кредитних установ, обслуговуючих даного позичальника; судових органів; інформаційних і рейтингових агентств; ЗМІ, Інтернету; бюро кредитних історій тощо.

Методичне забезпечення моніторингу ПІКБ включає сукупність внутрішньобанківських методик, правил, процедур, які регламентують порядок проведення такого моніторингу. Основним методичним документом банку, який регламентує порядок проведення моніторингу ПІКБ, на нашу думку, повинна бути методика моніторингу ПІКБ, яка повинна охоплювати наступні види моніторингу:

- моніторинг структури та якості ПІКБ;

- моніторинг окремих іпотечних кредитів, що складають ПІКБ;

- моніторинг забезпечення за іпотечними кредитами банку.

Етапи кожного з перелічених видів моніторингу ПІКБ наведені в табл. 2.

 

Таблиця 2.

Види та етапи моніторингу ПІКБ*

№ з/п

Види моніторингу ПІКБ

Етапи моніторингу ПІКБ

1.

Моніторинг структури та якості ПІКБ

-   Визначення обсягу ПІКБ та дослідження його в динаміці;

-   визначення питомої ваги ПІКБ у загальному кредитному портфелі банку та її відповідності вимогам кредитної політики банку;

-   аналіз структури ПІКБ та визначення рівня його диверсифікованості;

-   аналіз рівня простроченої, проблемної та безнадійної заборгованості в ПІКБ, визначення причин їх наявності;

-   аналіз дотримання спеціалістами банку вимог нормативних актів щодо формування ПІКБ;

-   дослідження правильності класифікації кредитів, що входять до ПІКБ, за ступенем ризику;

-   аналіз повноти та своєчасності формування резервів за ПІКБ;

-   визначення рівня ризиків ПІКБ;

-   розрахунок дохідності ПІКБ.

2.

Моніторинг окремих іпотечних кредитів, що складають ПІКБ

-   Встановлення ступеня відповідності виданого іпотечного кредиту кредитній політиці та чинним стандартам формування ПІКБ і використання ресурсів;

-   контроль за дотриманням графіка платежів відповідно до укладеного договору іпотечного кредитування;

-   періодичне вивчення і реальну оцінку фінансового стану позичальника;

-   аналіз повноти та достовірності документів у кредитній справі позичальника.

3.

Моніторинг забезпечення за іпотечними кредитами банку

-   Перевірка наявності предмета іпотеки;

-   перевірка поточного стану предмета іпотеки, а саме: визначення стану об’єкта нерухомості на момент прийняття в іпотеку, збереження стану об’єкта нерухомості під час чергових перевірок з врахуванням нормального зносу,  зміни у стані предмета іпотеки, їх причини та заходи щодо поновлення стану об’єкта іпотеки;

-   перевірка та узгодження договорів страхування на відповідність законодавству та внутрішньобанківським нормативам;

-   контроль оплати страхового відшкодування по страхових випадках;

-   контроль за поточною ринковою вартістю предмета іпотеки;

-   аналіз достатності заставленого майна з урахуванням поточної інформації про наявність вимог третіх осіб на володіння предметом іпотеки;

-   контроль комплектації кредитних справ документами заставного майна;

-   аналіз іпотечного портфеля банку.

*Авторська розробка

 

Визначення обсягу ПІКБ та дослідження його в динаміці проводиться підрозділом з кредитного аналізу з метою виявлення тенденцій у зміні обсягу ПІКБ та контролю за дотриманням планових показників обсягів цього портфеля у кожному звітному періоді. У випадку виявлення відхилень від планових показників виявляються їх причини та розробляються заходи щодо їх усунення або переглядаються планові показники.

При визначенні питомої ваги у загальному кредитному портфелі банку спеціаліст підрозділу з кредитного аналізу порівнює її з плановим значенням та оптимальним значенням, яке встановлено банком, виявляє відхилення та розробляє заходи щодо їх усунення.

Аналіз структури ПІКБ передбачає розрахунок питомої ваги різних видів іпотечних кредитів у загальному обсязі ПІКБ. Аналіз може проводитись у розрізі валют, строків кредитування, позичальників, видів іпотеки, регіонів кредитування тощо. При цьому визначається рівень диверсифікованості ПІКБ за кожною ознакою і приймаються рішення щодо  перспективних напрямків розміщення іпотечних кредитів.

Аналіз структури ПІКБ щодо наявності та питомої ваги простроченої, проблемної та безнадійної заборгованості здійснюється підрозділом з кредитного аналізу з обов’язковим направлення результатів до підрозділу з ризик менеджменту і передбачає виявлення тенденції у змінах цих видів заборгованості та причин їх виникнення, а також розробку заходів щодо зменшення їх обсягів.

Аналіз дотримання спеціалістами банку вимог нормативних актів щодо формування ПІКБ здійснюється спеціалістами підрозділу з ризик-менеджменту і передбачає виявлення:

- порушень вимог кредитної політики та внутрішніх документів банку у сфері іпотечного кредитування;

- помилок, допущених кредитним підрозділом при розрахунку класу позичальника, стану обслуговування боргу, показників ризику та категорій якості кредитів, а також їх виправлення;

- помилок при оцінці кредитоспроможності та платоспроможності позичальника та направлення їх на доопрацювання до кредитного підрозділу;

- розбіжностей в параметрах угоди з іпотечного кредитування, зафіксованих у протоколі кредитного комітету та фактичних параметрах (сума кредиту, термін кредитування, процентна ставка, комісія тощо);

- порушень щодо дотримання працівниками кредитного підрозділу вимог законодавства та внутрішніх документів банку щодо запобігання (протидії) легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом

Дослідження правильності класифікації кредитів, що входять до ПІКБ, за ступенем ризику, аналіз повноти та своєчасності формування резервів за ПІКБ і визначення рівня ризиків ПІКБ здійснюється підрозділом з ризик-менеджменту і передбачає виявлення та виправлення помилок у розрахунках.

Моніторинг ПІКБ доцільно проводити щоквартально після складання квартального фінансового звіту.

За результатами проведеного моніторингу спеціаліст підрозділу з ризик-менеджменту банку складає звіт, а також пояснювальну записку до звіту, в якій відображає всі зміни, які відбулися у ПІКБ, звертаючи особливу увагу на негативні тенденції, а також заходи, які сприятимуть покращенню якості ПІКБ.

Для проведення моніторингу портфеля іпотечних кредитів банку використовується наступна система показників: обсяг ПІКБ, питома вага ПІКБ у загальному кредитному портфелі банку, кількість угод з іпотечного кредитування протягом періоду, обсяг іпотечних кредитів, наданих протягом періоду, іпотечні кредити класифіковані за категоріями якості відповідно до рівня ризику, обсяг фактично сформованих резервів за ПІКБ, рівень ризиковості ПІКБ, дохідність ПІКБ, питома вага безризикових іпотечних кредитів у ПІКБ, питома вага іпотечних кредитів з підвищеним ризиком у ПІКБ, питома вага безнадійних іпотечних кредитів у ПІКБ.

З метою встановлення ступеня відповідності виданого іпотечного кредиту кредитній політиці та чинним стандартам формування ПІКБ і використання ресурсів доцільно співставити параметри кредитного та іпотечного договорів із положеннями кредитної політики, внутрішніх документів банку з питань іпотечного кредитування, протоколів кредитного комітету з метою виявлення розбіжностей між договорами та положеннями вказаних документів.

Контроль за дотриманням графіка платежів відповідно до укладеного договору іпотечного кредитування здійснюється шляхом співставлення первинних документів (платіжних доручень, меморіальних ордерів) на внесення коштів на оплату кредиту та процентів за ним із графіком платежів за кредитом. При цьому в обов’язковому порядку звіряються назва позичальника, номер рахунка, дата внесення коштів, сума та призначення платежу. Така перевірка може проводитись кредитним інспектором вручну або в автоматизованому порядку, коли програма автоматично виводить інформацію про виявлені розбіжності щодо дати та суми платежу у разі порушення графіка платежів позичальником.

Моніторинг виконання ковенантів за договором іпотечного кредитування позичальником передбачає постійний контроль за виконанням умов іпотечних кредитних договорів, а також розробку заходів щодо підвищення якості їх виконання або пом’якшення ковенантів у випадку постійного та вчасного їх дотримання позичальником.

Періодичне вивчення та реальна оцінка фінансового стану позичальника здійснюється кредитним інспектором у строки, передбачені вимогами Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженого Постановою НБУ № 23 від 25.01.2012 р., та внутрішньобанківськими документами щодо оцінки кредитоспроможності позичальників за іпотечними кредитами.

При проведенні моніторингу кредитоспроможності та платоспроможності позичальників кредитний інспектор розраховує кількісні та якісні показники, передбачені методиками оцінки кредитоспроможності для кожної групи позичальників банку, досліджує їх динаміку та відхилення від оптимальних значень. У разі виявлення відхилень від нормативних значень за одним або декількома показниками кредитний інспектор з метою з’ясування причин, що спричинили виявлені відхилення та розробки заходів щодо усунення виявлених проблем застосовує наступні заходи:

- телефонний дзвінок клієнту (у тому числі з метою нагадування про дату наступного платежу за кредитом);

- зустріч з позичальником на території банку;

- самостійний виїзд на місце знаходження предмету іпотеки з метою перевірки наявності та стану іпотеки;

- самостійний виїзд на місце бізнесу (для юридичних осіб) з метою отримання уявлення про поточний стан справ у бізнесі позичальника;

- виїзд на місце знаходження предмета іпотеки чи (та) місце бізнесу клієнта у супроводі працівника служби безпеки (та/або працівника юридичної служби) банку.

За результатами проведеного моніторингу кредитний інспектор формує відповідне резюме (що включає коментарі щодо причин і пропозиції в частині можливих шляхів вирішення проблеми), яке подає на розгляд кредитного комітету банку.

Повноту документів у кредитній справі позичальника кредитний інспектор досліджує шляхом звіряння документів, наявних у кредитній справі позичальника із Вимогами до кредитної документації (справи) боржника, наведених у додатку 2 до Положення про порядок формування та використання банками України резервів для відшкодування можливих втрат за активними банківськими операціями, затвердженого Постановою НБУ № 23 від 25.01.2012 р., і вимогами до складу кредитної справи згідно внутрішнього положення про іпотечне кредитування, які можуть бути ширшими за переліком, але не повинні суперечити вимогам положення НБУ.

Достовірність документів, наведених у кредитній справі позичальника перевіряється службою безпеки та юридичним підрозділом банку відповідно до їх внутрішніх документів.

За результатами проведення моніторингу окремих іпотечних кредитів, що складають ПІКБ, кредитним інспектором складається акт, в якому він описує ступінь відповідності виданого іпотечного кредиту кредитній політиці та чинним стандартам формування ПІКБ і використання ресурсів, робить висновок про дотриманням позичальником графіка платежів відповідно до укладеного договору іпотечного кредитування, складає таблицю поточних значень показників оцінки фінансового стану позичальника та робить висновок щодо повноти та достовірності документів у кредитній справі позичальника.

Моніторинг забезпечення за іпотечними кредитами являє собою комплекс заходів, спрямованих на забезпечення контролю за кількісними, якісними і вартісними параметрами предмета іпотеки, його правовою приналежністю, умовами утримання.

В ході моніторингу забезпечення за іпотечними кредитами передбачається:

1) перевірка документів на об’єкт нерухомого майна, що передається в іпотеку;

2) візуальна перевірка наявності, стану та умов експлуатації об’єкта нерухомого майна;

3) складання акту за результатами перевірки.

В результаті моніторингу об’єкта нерухомого майна, що виступає предметом іпотеки, передбачається складання двох видів актів:

- акт первинного огляду предмета іпотеки (АПОПІ), який фіксує стан об’єкта іпотеки перед укладанням кредитного договору та договору іпотеки, тобто передує видачі іпотечного кредиту і слугує підставою для прийняття рішення щодо можливості прийняття банком об’єкта нерухомості в якості предмета іпотеки.;

- акт поточного моніторингу предмета іпотеки (АПМПІ), що складається під час кожного чергового або позачергового поточного моніторингу предмета іпотеки і фіксує наявність або відсутність змін у стані предмета іпотеки, який було зафіксовано у АПОПІ.

Періодичність проведення поточного моніторингу предметів іпотеки складає не менше 1 разу на 12 місяців. Позачерговий моніторинг предметів іпотеки проводиться у наступних випадках:

1) якщо заборгованість за кредитом та/або відсотками не сплачена протягом 30 календарних днів від визначеної у кредитному договорі дати;

2) у випадку отримання інформації щодо загрози втрати предмета іпотеки або його суттєвого пошкодження;

3) перед здійсненням реструктуризації іпотечного кредиту;

4) за предметами іпотеки, в ролі яких виступають об’єкти первинного ринку нерухомості, - протягом 30 календарних днів з моменту отримання документів на право власності на нерухоме майно.

Обов’язковими додатками до АПОПІ та АПМПІ є фотографії, що характеризують об’єкт нерухомості. Вимоги до фотографування визначаються особливостями кожного виду нерухомого майна. АПОПІ та АПМПІ разом з додатками у вигляді фотографій (або без фотографій, якщо вони зберігаються в електронному вигляді) підписується інспектором банку, який проводив огляд нерухомого майна, позичальником та іпотекодавцем.

Моніторинг забезпечення за іпотечними кредитами проводиться згідно затвердженого плану, який складається з врахуванням стану портфеля іпотечних кредитів банку та обов’язковості моніторингу кожного предмета іпотеки не рідше 1 разу на 12 місяців. У плані моніторингу забезпечення за іпотечними кредитами зазначається назва іпотекодавця, номер договору іпотеки, планова та фактична дата перевірки. План моніторингу забезпечення за іпотечними кредитами складається відповідальною особою і затверджується керівником підрозділу з роботи із заставним майном або керівником установи банку у разі відсутності зазначеного підрозділу в банку.

Висновки і пропозиції. Моніторинг ПІКБ є необхідною складовою системи управління ним і повинен охоплювати усі складові та етапи іпотечного кредитування банку. Розглянуті складові системи моніторингу ПІКБ, такі як його організаційне, інформаційне та методичне забезпечення, дозволили систематизувати структурні підрозділи банку, що приймають участь у процесі моніторингу ПІКБ, та розподілити їх за рівнями; виділити види інформації, що використовується в цьому процесі; розробити методику проведення моніторингу ПІКБ.

Запропонована методика моніторингу ПІКБ включає моніторинг: структури та якості ПІКБ, окремих іпотечних кредитів, що складають ПІКБ, та забезпечення за іпотечними кредитами банку  і дозволяє здійснювати постійний аналіз обсягу, структури та якості ПІКБ, ефективності управління ПІКБ, є основою для прогнозування обсягу структури та якості ПІКБ, виявлення резервів для нарощування ПІКБ та поліпшення його якості та забезпечує розробку заходів щодо підвищення ефективності управління ПІКБ.

 

Список літератури.

1. Арсанукаева А. С. Кредитный мониторинг как система управления кредитным риском [Электронный ресурс]// Финансовый менеджмент.- 2008. - №1. – С. 85-90. – Режим доступа: http://www.finman.ru/articles/2008/1/5145.html

2. Байрам У.Р. Кредитный мониторинг как метод контроля качества кредитного портфеля банка [Электронный ресурс]//Культура народов Причерноморья. – 2007.-№ 103. – С.211-215. – Режим доступа: http://library.svpurst.crimea.ua/dudchenko/165/fulltext/knp103/knp103_211-215.pdf

3. Гаряга Л. О. Моніторинг кредитного ризику в банківській діяльності [Електронний ресурс]: автореф. дис... канд. екон. наук / Л. О. Гаряга; - Укр. акад. банк. справи Нац. банку України. - Суми, 2009. - 18 с.Режим доступу: http://www.uabs.edu.ua/images/stories/sc_autoref/2009/2009_11_ken.pdf

4. Гейдаров М. М. Финансирование и кредитование инвестиций. [Текст] -Алматы: Алматинский коммерческий институт, 2000.-193с.

5. Давлетова М.Т. Кредитная деятельность банков в Казахстане [Текст]: Учебное пособие. - Ал маты: Экономика, 2001. – 186 с.

6. Дутченко О. М. Моніторинг кредитної операції як інструмент забезпечення ефективності проведення банківського кредитування [Текст] / О. М. Дутченко, О. О. Дутченко // Бізнес Інформ. – 2012. – № 2 (409). – С. 173 – 175.

7. Коцовська P. P., Павлишин О. П., Хміль Л. M. Банківські операції [Текст]: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Р.Р. Коцовська, О.П. Павлишин, Л.М. Хміль. – Київ: УБС НБУ, Знання. – 2010. – 390 с.

8. Островская Н. Организация кредитного мониторинга предпроблемной задолженности [Электронный ресурс]// Банкаускi веснiк. - 2013. - № 7. - С. 29-32. -  Режим доступа: http://www.nbrb.by/bv/cont.asp?id=9674

9. Островська Н. Л. Інституційні засади організації кредитного моніторингу / Н. Л. Островська // Фінанси, облік і аудит [Електронний ресурс]: зб. наук. праць / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, ДВНЗ "Київ. нац. екон. ун-т ім. Вадима Гетьмана" ; відп. ред. А. М. Мороз. – К.: КНЕУ, 2011. – Вип. 18. – С. 152–159. // Інституційний репозитарій Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет ім.Вадима Гетьмана». – Режим доступу: http://ir.kneu.edu.ua:8080/handle/2010/995

10. Гончаров С. М., Кушнір Н. Б. Тлумачний словник економіста [Текст]/ за ред. проф. С. М. Гончарова. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 264 с.

11. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) [Текст] /Уклад. і голов ред. В.Т.Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.

12. Израэль Ю. А. Экология и контроль состояния природной среды. [Текст] - Л.: Гидрометеоиздат, 1979. — 376 с.

 

References.

1. Arsanukaeva, A. S. (2008), “Credit monitoring as a system of credit risk management”, Finansovyj menedzhment, no. 1, pp. 85-90.

2. Bajram, U.R. (2007), “Credit monitoring as a method of quality control of bank credit portfolio”, Kul'tura narodov Prichernomor'ja, no. 103, pp. 211-215.

3. Hariaha, L. O. (2009), “Monitoring of credit risk in banking”, Ph.D. Thesis, Money, finance and credit, Ukrainian Academy of Banking of the National Bank of Ukraine, Sumy, Ukraine

4. Gejdarov, M. M. (2000), Finansirovanie i kreditovanie investicij [Investment financing and lending], Almatinskij kommercheskij institut, Almaty, Kazakhstan

5. Davletova, M.T. (2001), Kreditnaja dejatel'nost' bankov v Kazahstane [Credit activity of banks in Kazakhstan], Jekonomika, Almaty, Kazakhstan

6. Dutchenko, O. M. and Dutchenko, O. O. (2012), “Monitoring of credit transaction as an instrument of  ensuring efficiency of bank lending”, Biznes Inform, no. 2 (409), pp. 173 – 175.

7. Kotsovs'ka, P. P., Pavlyshyn, O. P. and Khmil', L. M. (2010), Bankivs'ki operatsii [Banking transactions], UBS NBU, Znannia, Kyiv, Ukraine.

8. Ostrovskaja, N. L. (2013), “Organization of credit monitoring of pre-problem indebtedness”, Bankauski vesnik, no. 7, pp. 29-32.

9. Ostrovs'ka, N. L., (2011), “Institutional framework of credit monitoring”, Finansy, oblik i audyt, Vol. 18, pp. 152–159.

10. Honcharov, S. M. and Kushnir, N. B. (2009) ‘Tlumachnyj slovnyk ekonomista” [Explanatory dictionary of economist], Tsentr uchbovoi literatury, Kyiv, Ukraine.

11. Busel, V.T. (2005), “Velykyj tlumachnyj slovnyk suchasnoi ukrains'koi movy” [Large explanatory dictionary of modern Ukrainian], VTF «Perun», Kyiv, Irpin', Ukraine.

12. Izrajel', Ju. A. (1979), Jekologija i kontrol' sostojanija prirodnoj sredy. [Ecology and control of natural environment state], Gidrometeoizdat, Leningrad, USSR

 

Стаття надійшла до редакції 04.04.2014 р.