EnglishНа русском

Ефективна економіка № 7, 2014

УДК 338.48:330.3

 

Н. П. Кіркова,

к. е. н, доцент кафедри економічної кібернетики і фінансів, Бердянський державний педагогічний університет, м. Бердянськ

 

ПРОГНОЗУВАННЯ ОСНОВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

 

N. P. Kirkova,

Ph.D. in Economics, Associate Professor of Economic Cybernetics and Finance Department. Berdyansk State Pedagogical University, Berdyansk

 

PREDICTION OF MAJOR TRENDS OF THE TOURISM INDUSTRY DEVELOPMENTS IN UKRAINE

 

У статті визначено роль туристичної галузі, яка полягає не тільки у фінансовому вкладі в розвиток економіки країни, а і у стимулюванні інших супутніх галузей, які виконують як допоміжну так і самостійну функції.

В роботі проведено аналіз позицій світових регіонів у туристичній галузі за показниками доходів. Отримане ранжування пояснюється особливим відношенням і наданням особливого статусу туристичній індустрії відповідними країнами-лідерами.

Результати присвячені питанням особливостей існування туристичної індустрії в Україні. В статті наведено аналіз динаміки туристичних потоків за 2000-2013 роки, при цьому окремо приділено увагу тенденції кількості туристичних прибуттів взагалі та іноземних - зокрема. Також зазначено рівень проблем, які є похідними від економічних та політичних наслідків дестабілізації країни у 2013-2014 рр., недосконалого механізму управління з боку держави. Запропоновано прогноз втрат та розвитку цієї галузі.

Виокремленні всі потенційні можливості туристичної України, де великий вклад мають регіони Північного Приазов’я, Карпат, з величезною вірою на возз’єднання Крим, а також багаті на історичні пам’ятки і культурну спадщину українські міста та інш.

Зроблені висновки про напрямки розвитку, які призведуть до інтегрування українського туристичного ринку в міжнародний туристичний бізнес і дозволить зайняти гідні конкурентні позиції на світовому ринку.

 

The article defines the role of the tourism industry, which is not only a financial contribution to the economic development of the country but also in stimulating other related industries that function as supporting as independent ones.

This paper analyzes the position of world regions in the tourism industry for the income indicators. The resulting ranking is explained by special treatment and granting special status to the tourism industry by appropriate countries-leaders. Of course the highest indexes have regions with rich natural, historical and cultural resources, with convenient geographic location, with appropriate funding, with the constant improvement of the system approach to tourism industry management of the public authorities, scientists - economists, analysts and the business elite, the maintenance of a positive investment climate and so on.

It is proved that tourism industry is a leader in the global market, that investment flow in its development is constantly increasing. An interesting question is the peculiarities of tourism industry existence in Ukraine.

This paper presents an analysis of the tourist flows’ dynamics during 2000-2013 years, with the separately paid attention to trends in the number of tourist arrivals in general and foreign - in particular. The report states the level of problems which originate from the economic and political consequences of destabilizing the country in 2013-2014 years, imperfect mechanism of management by the state.

There were singled out all the potential possibilities of Ukraine for tourism industry development in the direction of rest and recovery as well as in the direction of increasing intellectual capacity and cultural level of the person. All this can be provided by unique climatic, historical, cultural and ethnographic resources. The regions of Northern Azov, Carpathian Mountains have important contribution, with great faith for reunion must be called the Crimea, and Ukrainian cities rich in historical monuments and cultural heritage and so on.

There were made the conclusions about the directions of development which will lead to the integration of Ukrainian tourism market into the international tourism industry and will take a worthy competitive position in the global market.

 

Ключові слова: туристична галузь, туристичні потоки, прогнозування, управління.

 

Keywords: tourism industry, tourist flows, forecasting and management.

 

 

Постановка проблеми. Розвиток туристичної галузі значно впливає на розвиток економіки країни в цілому. Її визначальна роль полягає не тільки у фінансовому вкладі, а і у стимулюванні інших супутніх галузей, які виконують як допоміжну так і самостійну функції.

Зі зміною психологічних і матеріальних аспектів у період трансформації економіки люди стали більше пріоритетів віддавати не тільки меркантильним, а і духовним цінностям. Вони вже зайняли свої позиції і ланки у соціальному статусі і можуть дозволити собі подорожувати, відпочивати і т.д. Відповідно і стан туристичної діяльності зміцнюються. На світовому ринку туристична галузь займає лідируючі позиції, щороку зростає інвестиційний потік у її розвиток. Цікавим є питання розвитку туристичної сфери в Україні, яка володіє величезним об’ємом різноманітних природних ресурсів. Але не можна оминути і відповідної реакції на відповідні економічні і політичні зрушення в даній області дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Генеральний секретар ЮНВТО заявив, що сектор туризму відіграє все більш і більш важливу роль у стимулюванні економічного зростання і розвитку міжнародної торгівлі, тому необхідно підняти його пріоритет і максимально використовувати відповідний потенціал. [1].

В [2] при порівняльному аналізі організації туристичного бізнесу в Україні з іншими країнами, зокрема з Німеччиною, вказано на недосконалість законодавчої бази України, статистичних методів збору інформації. Але якщо вважати статистичні дані недостовірними, то необхідно помилку шукати у визначенні, бо Державний комітет статистики у методологічних поясненнях використовує наступні трактування понять туристів і екскурсантів: «Туристами вважаються особи, які подорожують у місцях, що знаходяться поза межами їхнього постійного перебування, впродовж періоду, що не перевищує одного року, з метою дозвілля і відпочинку, лікування, спорту та оздоровлення, відвідання знайомих і родичів, вирішення службових питань тощо [3]. Виходячи з цього, ми у досліджені будемо вважати статистичні дані такими, на які можна спиратися при аналізі.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). У статті необхідно провести аналіз динаміки показників туристичної галузі, побудувати прогноз та оцінити збитки економіки від впливу результатів політичної і економічної дестабілізації країни.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Згідно з останніми звітами випуску Барометра міжнародного туризму ЮНВТО, доходи туристичних центрів всього світу від вироблених міжнародними відвідувачами витрат на розміщення і харчування, розваги, шоппінг та інші послуги і товари досягли в 2013 році приблизно 1159 млрд. дол. США. З урахуванням змін валютного курсу та інфляції зростання досягло приблизно 5% [4].

Якщо провести ранжування регіонів за розподілом доходів, то можна зробити висновки, що на Європу припадає 42% всіх доходів від міжнародного туризму, на Азіатсько-Тихоокеанський регіон 31%, Американський регіон займає третє місце, йому відповідає частка у 20%, останні місця аналітики віддають Близькому Сходу -- 4% частки загальних доходів і Африці з відповідними показниками у 3% [5].

Такі результати обґрунтовуються наступними показниками: найзначніше зростання у розмірі 35 мільярдів дол. США від надання туристичних послуг в 2013 році припало на Європу, доходи зросли до 489 млрд. дол. США. Азіатсько-Тихоокеанський регіон збільшив свої показники на 30 мільярдів дол. США до 359 млрд. дол. США. Ріст доходів Америки склав 16 мільярдів дол. США (229 млрд. дол. США). В 47 мільярдів дол. США оцінюються доходи від туристичної діяльності Близького Сходу, відповідні показники Африки значно менші і складають 34 мільярдів дол. США.

Вагому позитивну динаміку цих регіонів можна пояснити грамотним і професійним системним підходом до управління туристичною галуззю держави, науковців - економістів і аналітиків, бізнес-еліти.

Так, швидкому розвитку туризму Азії сприяють надзвичайно особливі етнографічні ресурси. Туристична галузь у США належно фінансується, підтримується спеціальними урядовими програмами. Цю сферу діяльності визнано в США «другим крупним працедавцем після медичного обслуговування, третім сектором економіки із залучення іноземної валюти після сільського господарства та хімічної промисловості» [6].

В Україні цій галузі не надається особливої уваги з боку держави, її пріоритет значно нижчий за інші розвинуті країни-лідери у туристичному бізнесі. Але вона має величезний природний, різноманітний етнографічний, багатий історичний потенціал. Тільки курортні та рекреаційні території займають біля 17% території. Дуже привабливими є археологічні пам’ятки, цікавими незчисленні заповідники.

Зі зміною економіко-соціальних аспектів у трансформаційний період існування України змінюються і міграційні процеси (рис.1). Якщо проаналізувати показники міграційних процесів за 2000-2013 рр., то можна зробити висновки, про позитивну динаміку кількості громадян України, яки виїжджали за кордон. Спостерігався очікуваний спад у кризовий період 2008-2009 рр., але потім темпи росту все збільшувалися і досягли у 2013 р. значення 23,8 млн., що на 8 млн. більше за показники 2009 р. і на 10 млн. – за показники 2000 р. Дещо інша картина спостерігається із показниками кількості іноземних громадян, які відвідують Україну за різними намірами, наприклад з метою службової, ділової, дипломатичної та приватної поїздки, сюди входить туризм, навчання, працевлаштування, імміграція (постійне місце проживання) та культурний і спортивний обмін. Пік припадає на кризові роки, а саме на 2008 р. 2013 рік теж характеризується збільшенням відповідних значень. Це пов’язано з тим, що в періоди кризи (2008), соціального і політичного безладу (2013) легше скористатися ситуацією можливо для бізнес-цілей, можливо для отримання більш дешевих послуг, які надає саме Україна, у порівнянні з іншими зарубіжними країнами.

Як показано на рисунку 1, позитивні темпи змін і відповідна частка туристів у загальної кількості мігрантів зовсім незначні. Тобто діяльність туристичної галузі не є настільки привабливою, а саме не відповідає тому потенціалу, яким володіє Україна.

 

Рис. 1. Динаміка міграційних потоків України за 2000-2013 рр.

 

Далі доцільно розглянути структуру туристичних потоків, до яких входять внутрішні туристи, громадяни України, які виїжджали із країни з метою туризму та іноземні туристи (рис. 2).

На початку досліджуваного періоду більшу частку туристів займали іноземні громадяни, ця картина останніми роками набула дзеркального відображення – основну масу туристичних потоків складає український турист, який обирає для відпочинку інші країни. Дійсно, за 13 років стан розвитку туристичної індустрії змінився, а саме змінилися економічні і політичні показники стабільності країн, показники персонального доходу, які в свою чергу вплинули на рівень туристичної активності.

На фоні зростання виїзного туризму, відповідно змінювалася частка внутрішніх туристів, які частіше обирають неорганізовану форму туризму.

 

Рис. 2. Структура туристичних потоків

 

Якщо розглянути уподобання українців щодо вибору місця туристичних мандрувань (табл. 1), то можна зробити висновок, що найбільшим попитом користуються Австрія, Білорусь, Болгарія, Чехія, Греція, Ізраїль, Польща, Румунія, Російська Федерація, Об'єднані Арабські Емірати, Туреччина і Єгипет. Починаючи з 2012 р. кількість туристів, які виїжджають до інших країн значно скоротилася, більших змін до спаду зазнали наступні країни: Китай, Хорватія, Франція, Німеччина, Угорщина і Італія. Практично не є цікавими країни Азії, Ближнього сходу та СНГ.

 

Таблиця 1.

Динаміка показників виїзного організованого туризму громадян України, осіб

 

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Австрія

17670

28522

40979

20650

13085

21138

7843

14081

Болгарія

12681

16765

20672

30207

36381

13887

8374

8562

Білорусь

59949

56855

50101

47606

17969

29823

96275

20239

Китай

4023

11419

11675

5394

4648

5210

344

-

Хорватія

3207

5541

11067

9700

12991

10660

351

-

Кіпр

10024

11091

8348

9177

6260

7790

538

1773

Чехія

25894

24835

112206

58303

27909

40418

32656

22541

Фінляндія

2331

3855

6504

2253

2099

1778

-

-

Франція

22136

23236

29297

25359

15112

18718

48

-

Грузія

4469

3850

4301

6138

5004

5694

3269

2934

Німеччина

45525

59216

57295

48207

37418

45755

15063

5366

Греція

22398

23790

17727

24374

34037

46065

11011

17650

Угорщина

297694

231592

67858

17820

21775

28605

8307

-

Індія

1121

2565

2154

1427

736

1255

-

-

Ізраїль

16904

24944

22610

17485

16980

42133

12159

17963

Італія

25946

36794

41441

27229

24484

30915

4599

1202

Молдова

57132

5689

11752

33783

14040

8073

419

3752

Нідерланди

19451

31862

29087

12785

6363

7429

1

-

Польща

62251

431816

265094

112259

85627

113590

69578

31905

Португалія

5108

6031

7899

2320

1628

1181

-

-

Румунія

21328

13745

8831

5630

8262

66296

22389

9311

Росія

223169

221171

229644

200990

147313

240295

187732

68500

Словаччина

50673

16236

15456

13625

16864

18712

8256

-

Іспанія

13407

14254

11914

7965

9313

23261

909

-

Швейцарія

5281

7804

8852

6027

3498

2772

-

2

Таїланд

4968

9209

8999

10213

11069

8480

-

-

ОАЕ

14087

17640

19366

27190

36177

53125

6575

10493

Туніс

5974

9697

10006

8716

7880

1500

-

-

Туреччина

225376

290836

339716

346254

322984

427269

91462

62811

Єгипет

122184

176724

235850

211217

270949

207434

37892

38669

Вел. Британія

13819

20697

18774

17727

10675

14048

4258

963

США

11923

19606

20614

8677

3152

2080

592

-

Джерело: Дані Державного комітету статистики - http://ukrstat.org/about.html

 

Якщо розглянути динаміку показників привабливості України як туристичної держави для іноземних громадян, то можна зробити висновки, що основними споживачами туристського продукту є Білорусь, Польща, Росія, США, Велика Британія і Туреччина (табл. 2).

Таблиця 2.

В'їзд іноземних громадян в Україну з метою туризму

 

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Австрія

7526

7947

9014

9653

8849

9313

4978

3789

Бельгія

3162

3587

4570

5064

4866

5359

2624

1206

Білорусь

319506

328512

265695

172664

130730

104936

234022

18320

Канада

7060

9261

9857

10768

8810

8196

5443

2834

Чехія

11265

9953

6897

9816

9097

8848

5824

1253

Данія

2998

3548

4052

6338

5058

5308

3728

991

Естонія

4549

5222

5655

3846

3579

3822

2587

1180

Фінляндія

1894

2443

2960

3926

3691

4443

2770

992

Франція

17953

18168

20604

22506

24341

25790

12904

6087

Німеччина

64947

60555

72446

71104

75320

70112

55804

30354

Греція

3498

3748

4298

4381

3674

4145

2603

1230

Угорщина

90241

12514

12367

10694

11402

9750

4342

325

Ізраїль

18342

24595

23311

26852

25176

26831

9646

8950

Італія

24490

31210

28025

28711

30473

30692

12973

5619

Казахстан

7068

7472

6371

4645

5275

9336

9497

3734

Латвія

6536

7664

9792

8179

6627

7479

5451

2546

Литва

6748

6192

10203

7795

7232

5871

4198

1687

Молдова

10972

16966

13617

8138

5184

4924

3866

3057

Нідерланди

7181

7962

9892

13142

11492

11587

6083

1959

Польща

133906

151079

310573

162097

143757

137445

56476

17908

Росія

276704

549950

663147

559258

353961

488766

343435

270689

Словаччина

35016

5616

9186

5134

8104

9972

1448

366

Іспанія

6045

6141

6353

6086

3720

785

Швеція

5148

5555

6505

7065

6999

8167

10235

1695

Швейцарія

5367

5632

5753

6324

7022

8022

3721

2532

Туреччина

19196

23891

23391

17558

23665

30579

35282

24615

Вел. Британія

26194

29371

34324

36330

31257

27360

18175

14271

США

41420

50266

50698

49284

46415

44312

27452

14390

Джерело: Дані Державного комітету статистики - http://ukrstat.org/about.html

 

Не є цікавою Україна для пострадянських держав, показники не представлені у таблиці, але проведений аналіз показував незначну різницю між ними. Азіатсько-Тихоокеанський регіон, Близький Схід і Африка зовсім не приваблює українська туристична індустрія.

Аналіз показує, що у 2013 році Україна втратила біля 60% іноземних туристів, а у 2014 р. – очікуються ще менш втішні прогнози. Тобто наповнення бюджету від саме цієї ланки туристської діяльності буде нескінченно малим. Також ці зміни потягнуть за собою і зниження рівня трудової зайнятості населення, яка у курортних регіонах має стабільно сезонний характер [7].

За результатами експертно-статистичної оцінки найпривабливішими областями є наступні регіони: Криму: 0,813 - дуже високий рівень; Одеської обл.: 0,788 - високий рівень; Запорізької обл.: 0,542 і Львівської обл.: 0,346 - задовільний рівень [6].

Ігноруючи показники динаміки, тільки у 2013 році частка російських туристів складала приблизно 61%. Вони надавали перевагу відпочинку у Криму, регіоні Північного Приазов’я та Одесі. Білорусь до цього року теж мала аналогічні уподобання і займала значну частку у фінансовому вкладі від послуг туристичної індустрії.

Тому досить вагомі втрати потерпіла економіка України, а саме туристична галузь із втратою Криму, як наслідок матимуть негативні результати і супутні галузі.

Висновки і перспективи подальших досліджень. У світовому масштабі позиції туристичної галузі у 2013 році не змінилися, лідерами є Європа, Азіатсько-Тихоокеанський і Американський регіони, показники доходів дозволяють продовжити ланку Близьким Сходом і Африкою. Це ранжування пояснюється відповідним відношенням і наданням особливого статусу туристичній галузі. Звичайно найвищі показники мають регіони з багатими природними та історико-культурними ресурсами, зі зручним географічним положенням, з належним фінансуванням, з постійним удосконаленням системного підходу до управління туристичною галуззю державних органів, науковців - економістів і аналітиків, бізнес-еліти, з підтриманням позитивного інвестиційного клімату та інш.

Україна має всі потенційні можливості для розвитку туристичної галузі як у напрямку відпочинку і оздоровлення, так і у напрямку підвищення інтелектуальних можливостей і культурного рівня людини. Все це можуть забезпечити унікальні природно-кліматичні, історичні, культурні та етнографічні ресурси. Великий вклад мають регіони Північного Приазов’я, Карпат, з величезною вірою на возз’єднання необхідно назвати Крим, а також багаті на історичні пам’ятки і культурну спадщину українські міста та інш.

На сучасному етапі туристична галузь України знаходиться під впливом великої кількості негативних чинників, особливо це стосується нестабільної політичної та економічної ситуації в державі, недосконалого механізму управління з її боку. Це приводить до гальмування інвестиційного клімату, належного фінансування, налагодження міжнародних зв’язків та розвитку туристичної індустрії взагалі.

Не дивлячись на те, що туристська діяльність зазнає реальних і потенційних збитків, необхідно докласти усіх зусиль щоб український туристичний ринок інтегрував в міжнародний туристичний бізнес і зайняв гідні конкурентні позиції на світовому ринку.

 

Література.

1. Офіційний сайт Всесвітньої туристичної організації (UNWTO World Tourism Organization) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.world-tourism.org

2. Галасюк С.С. Дослідження організації туристичного бізнесу в Україні та Німеччині / С. С. Галасюк // Туристична індустрія: сучасний стан та пріоритети розвитку: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Луганськ: ЛНУ, 2010. – С. 94-100.

3. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.org.ua. - 2014.

4. International tourism generates US$ 1.4 trillion in export earnings [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://media.unwto.org/press-release/2014-05-13/international-tourism-generates-us-14-trillion-export-earnings 2014

5. International tourism receipts [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dtxtq4w60xqpw.cloudfront.net/sites/all/files/pdf/unwto_barom14_02_apr_excerpt_0.pdf (accessed April 2014)

6. Музиченко-Козловська О.В. Економічне оцінювання туристичної привабливості території: монографія / О.В.Музиченко-Козловська. – Львів: Новий світ-2000, 2012. – 176.

7. Кіркова Н.П. Оцінювання впливу сезонного фактора на рівень трудової зайнятості населення. Н.П. Кіркова // Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії: Економічні науки. --  2014 – С. 97-109.

 

References.

1. World Tourism Organization UNWTO (2014), “International tourism exceeds expectations with arrivals up by 52 million in 2013” available at: http://media.unwto.org/press-release/2014-01-20/international-tourism-exceeds-expectations-arrivals-52-million-2013 (Accessed 10 June 2014)

2. Galasjuk S.S. (2010), “Research of tourism business organization in Ukraine and Germany”, Materialy mizhnarodnoi' naukovo-praktychnoi' konferencii [Conference Proceedings of the International Conference], Turystychna industrija [Tourism industry], Lugans'k, Ukraine, pp. 94-100.

3. State Statistics Service of Ukraine (2014), “Statistical information. Tourism”, available at: http://www.ukrstat.org.ua (Accessed 26 June 2014).

4. UNWTO World Tourism Barometer (2014), “International tourism generates US$ 1.4 trillion in export earnings”, available at: http://media.unwto.org/press-release/2014-05-13/international-tourism-generates-us-14-trillion-export-earnings (Accessed 20 June 2014)

5. International tourism receipts (2014)“Growth in receipts equals growth in international arrivals in 2013, available at: http://dtxtq4w60xqpw.cloudfront.net/sites/all/files/pdf/unwto_barom14_02_apr_excerpt_0.pdf (Accessed 21 June 2014)

6. Muzychenko-Kozlovs'ka O.V. (2012) Ekonomichne ocinjuvannja turystychnoi' pryvablyvosti terytorii' [Economic evaluation of tourist attractiveness of the territory], Novyj svit-2000, L'viv, Ukraine.

7. Kirkova N.P. (2014)Evaluation of the of seasonal factors’ impact on the level of the population’s labor employment, Visnyk Dnipropetrovs'koi' derzhavnoi' finansovoi' akademii': Ekonomichni nauky, pp. 97-109.

 

 Стаття надійшла до редакції 18.07.2014 р.