УДК 338.48:330.3

 

Н. П. Кіркова,

к. е. н, доцент кафедри економічної кібернетики і фінансів, Бердянський державний педагогічний університет, м. Бердянськ

 

ПРОГНОЗУВАННЯ ОСНОВНИХ ТЕНДЕНЦІЙ РОЗВИТКУ ТУРИСТИЧНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

 

N. P. Kirkova,

Ph.D. in Economics, Associate Professor of Economic Cybernetics and Finance Department. Berdyansk State Pedagogical University, Berdyansk

 

PREDICTION OF MAJOR TRENDS OF THE TOURISM INDUSTRY DEVELOPMENTS IN UKRAINE

 

У статті визначено роль туристичної галузі, яка полягає не тільки у фінансовому вкладі в розвиток економіки країни, а і у стимулюванні інших супутніх галузей, які виконують як допоміжну так і самостійну функції.

В роботі проведено аналіз позицій світових регіонів у туристичній галузі за показниками доходів. Отримане ранжування пояснюється особливим відношенням і наданням особливого статусу туристичній індустрії відповідними країнами-лідерами.

Результати присвячені питанням особливостей існування туристичної індустрії в Україні. В статті наведено аналіз динаміки туристичних потоків за 2000-2013 роки, при цьому окремо приділено увагу тенденції кількості туристичних прибуттів взагалі та іноземних - зокрема. Також зазначено рівень проблем, які є похідними від економічних та політичних наслідків дестабілізації країни у 2013-2014 рр., недосконалого механізму управління з боку держави. Запропоновано прогноз втрат та розвитку цієї галузі.

Виокремленні всі потенційні можливості туристичної України, де великий вклад мають регіони Північного Приазов’я, Карпат, з величезною вірою на возз’єднання Крим, а також багаті на історичні пам’ятки і культурну спадщину українські міста та інш.

Зроблені висновки про напрямки розвитку, які призведуть до інтегрування українського туристичного ринку в міжнародний туристичний бізнес і дозволить зайняти гідні конкурентні позиції на світовому ринку.

 

The article defines the role of the tourism industry, which is not only a financial contribution to the economic development of the country but also in stimulating other related industries that function as supporting as independent ones.

This paper analyzes the position of world regions in the tourism industry for the income indicators. The resulting ranking is explained by special treatment and granting special status to the tourism industry by appropriate countries-leaders. Of course the highest indexes have regions with rich natural, historical and cultural resources, with convenient geographic location, with appropriate funding, with the constant improvement of the system approach to tourism industry management of the public authorities, scientists - economists, analysts and the business elite, the maintenance of a positive investment climate and so on.

It is proved that tourism industry is a leader in the global market, that investment flow in its development is constantly increasing. An interesting question is the peculiarities of tourism industry existence in Ukraine.

This paper presents an analysis of the tourist flows’ dynamics during 2000-2013 years, with the separately paid attention to trends in the number of tourist arrivals in general and foreign - in particular. The report states the level of problems which originate from the economic and political consequences of destabilizing the country in 2013-2014 years, imperfect mechanism of management by the state.

There were singled out all the potential possibilities of Ukraine for tourism industry development in the direction of rest and recovery as well as in the direction of increasing intellectual capacity and cultural level of the person. All this can be provided by unique climatic, historical, cultural and ethnographic resources. The regions of Northern Azov, Carpathian Mountains have important contribution, with great faith for reunion must be called the Crimea, and Ukrainian cities rich in historical monuments and cultural heritage and so on.

There were made the conclusions about the directions of development which will lead to the integration of Ukrainian tourism market into the international tourism industry and will take a worthy competitive position in the global market.

 

Ключові слова: туристична галузь, туристичні потоки, прогнозування, управління.

 

Keywords: tourism industry, tourist flows, forecasting and management.

 

 

Постановка проблеми. Розвиток туристичної галузі значно впливає на розвиток економіки країни в цілому. Її визначальна роль полягає не тільки у фінансовому вкладі, а і у стимулюванні інших супутніх галузей, які виконують як допоміжну так і самостійну функції.

Зі зміною психологічних і матеріальних аспектів у період трансформації економіки люди стали більше пріоритетів віддавати не тільки меркантильним, а і духовним цінностям. Вони вже зайняли свої позиції і ланки у соціальному статусі і можуть дозволити собі подорожувати, відпочивати і т.д. Відповідно і стан туристичної діяльності зміцнюються. На світовому ринку туристична галузь займає лідируючі позиції, щороку зростає інвестиційний потік у її розвиток. Цікавим є питання розвитку туристичної сфери в Україні, яка володіє величезним об’ємом різноманітних природних ресурсів. Але не можна оминути і відповідної реакції на відповідні економічні і політичні зрушення в даній області дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Генеральний секретар ЮНВТО заявив, що сектор туризму відіграє все більш і більш важливу роль у стимулюванні економічного зростання і розвитку міжнародної торгівлі, тому необхідно підняти його пріоритет і максимально використовувати відповідний потенціал. [1].

В [2] при порівняльному аналізі організації туристичного бізнесу в Україні з іншими країнами, зокрема з Німеччиною, вказано на недосконалість законодавчої бази України, статистичних методів збору інформації. Але якщо вважати статистичні дані недостовірними, то необхідно помилку шукати у визначенні, бо Державний комітет статистики у методологічних поясненнях використовує наступні трактування понять туристів і екскурсантів: «Туристами вважаються особи, які подорожують у місцях, що знаходяться поза межами їхнього постійного перебування, впродовж періоду, що не перевищує одного року, з метою дозвілля і відпочинку, лікування, спорту та оздоровлення, відвідання знайомих і родичів, вирішення службових питань тощо [3]. Виходячи з цього, ми у досліджені будемо вважати статистичні дані такими, на які можна спиратися при аналізі.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). У статті необхідно провести аналіз динаміки показників туристичної галузі, побудувати прогноз та оцінити збитки економіки від впливу результатів політичної і економічної дестабілізації країни.

Виклад основного матеріалу дослідження.

Згідно з останніми звітами випуску Барометра міжнародного туризму ЮНВТО, доходи туристичних центрів всього світу від вироблених міжнародними відвідувачами витрат на розміщення і харчування, розваги, шоппінг та інші послуги і товари досягли в 2013 році приблизно 1159 млрд. дол. США. З урахуванням змін валютного курсу та інфляції зростання досягло приблизно 5% [4].

Якщо провести ранжування регіонів за розподілом доходів, то можна зробити висновки, що на Європу припадає 42% всіх доходів від міжнародного туризму, на Азіатсько-Тихоокеанський регіон 31%, Американський регіон займає третє місце, йому відповідає частка у 20%, останні місця аналітики віддають Близькому Сходу -- 4% частки загальних доходів і Африці з відповідними показниками у 3% [5].

Такі результати обґрунтовуються наступними показниками: найзначніше зростання у розмірі 35 мільярдів дол. США від надання туристичних послуг в 2013 році припало на Європу, доходи зросли до 489 млрд. дол. США. Азіатсько-Тихоокеанський регіон збільшив свої показники на 30 мільярдів дол. США до 359 млрд. дол. США. Ріст доходів Америки склав 16 мільярдів дол. США (229 млрд. дол. США). В 47 мільярдів дол. США оцінюються доходи від туристичної діяльності Близького Сходу, відповідні показники Африки значно менші і складають 34 мільярдів дол. США.

Вагому позитивну динаміку цих регіонів можна пояснити грамотним і професійним системним підходом до управління туристичною галуззю держави, науковців - економістів і аналітиків, бізнес-еліти.

Так, швидкому розвитку туризму Азії сприяють надзвичайно особливі етнографічні ресурси. Туристична галузь у США належно фінансується, підтримується спеціальними урядовими програмами. Цю сферу діяльності визнано в США «другим крупним працедавцем після медичного обслуговування, третім сектором економіки із залучення іноземної валюти після сільського господарства та хімічної промисловості» [6].

В Україні цій галузі не надається особливої уваги з боку держави, її пріоритет значно нижчий за інші розвинуті країни-лідери у туристичному бізнесі. Але вона має величезний природний, різноманітний етнографічний, багатий історичний потенціал. Тільки курортні та рекреаційні території займають біля 17% території. Дуже привабливими є археологічні пам’ятки, цікавими незчисленні заповідники.

Зі зміною економіко-соціальних аспектів у трансформаційний період існування України змінюються і міграційні процеси (рис.1). Якщо проаналізувати показники міграційних процесів за 2000-2013 рр., то можна зробити висновки, про позитивну динаміку кількості громадян України, яки виїжджали за кордон. Спостерігався очікуваний спад у кризовий період 2008-2009 рр., але потім темпи росту все збільшувалися і досягли у 2013 р. значення 23,8 млн., що на 8 млн. більше за показники 2009 р. і на 10 млн. – за показники 2000 р. Дещо інша картина спостерігається із показниками кількості іноземних громадян, які відвідують Україну за різними намірами, наприклад з метою службової, ділової, дипломатичної та приватної поїздки, сюди входить туризм, навчання, працевлаштування, імміграція (постійне місце проживання) та культурний і спортивний обмін. Пік припадає на кризові роки, а саме на 2008 р. 2013 рік теж характеризується збільшенням відповідних значень. Це пов’язано з тим, що в періоди кризи (2008), соціального і політичного безладу (2013) легше скористатися ситуацією можливо для бізнес-цілей, можливо для отримання більш дешевих послуг, які надає саме Україна, у порівнянні з іншими зарубіжними країнами.

Як показано на рисунку 1, позитивні темпи змін і відповідна частка туристів у загальної кількості мігрантів зовсім незначні. Тобто діяльність туристичної галузі не є настільки привабливою, а саме не відповідає тому потенціалу, яким володіє Україна.

 

Рис. 1. Динаміка міграційних потоків України за 2000-2013 рр.

 

Далі доцільно розглянути структуру туристичних потоків, до яких входять внутрішні туристи, громадяни України, які виїжджали із країни з метою туризму та іноземні туристи (рис. 2).

На початку досліджуваного періоду більшу частку туристів займали іноземні громадяни, ця картина останніми роками набула дзеркального відображення – основну масу туристичних потоків складає український турист, який обирає для відпочинку інші країни. Дійсно, за 13 років стан розвитку туристичної індустрії змінився, а саме змінилися економічні і політичні показники стабільності країн, показники персонального доходу, які в свою чергу вплинули на рівень туристичної активності.

На фоні зростання виїзного туризму, відповідно змінювалася частка внутрішніх туристів, які частіше обирають неорганізовану форму туризму.

 

Рис. 2. Структура туристичних потоків

 

Якщо розглянути уподобання українців щодо вибору місця туристичних мандрувань (табл. 1), то можна зробити висновок, що найбільшим попитом користуються Австрія, Білорусь, Болгарія, Чехія, Греція, Ізраїль, Польща, Румунія, Російська Федерація, Об'єднані Арабські Емірати, Туреччина і Єгипет. Починаючи з 2012 р. кількість туристів, які виїжджають до інших країн значно скоротилася, більших змін до спаду зазнали наступні країни: Китай, Хорватія, Франція, Німеччина, Угорщина і Італія. Практично не є цікавими країни Азії, Ближнього сходу та СНГ.

 

Таблиця 1.

Динаміка показників виїзного організованого туризму громадян України, осіб

Джерело: Дані Державного комітету статистики - http://ukrstat.org/about.html

 

Якщо розглянути динаміку показників привабливості України як туристичної держави для іноземних громадян, то можна зробити висновки, що основними споживачами туристського продукту є Білорусь, Польща, Росія, США, Велика Британія і Туреччина (табл. 2).

Таблиця 2.

В'їзд іноземних громадян в Україну з метою туризму

Джерело: Дані Державного комітету статистики - http://ukrstat.org/about.html

 

Не є цікавою Україна для пострадянських держав, показники не представлені у таблиці, але проведений аналіз показував незначну різницю між ними. Азіатсько-Тихоокеанський регіон, Близький Схід і Африка зовсім не приваблює українська туристична індустрія.

Аналіз показує, що у 2013 році Україна втратила біля 60% іноземних туристів, а у 2014 р. – очікуються ще менш втішні прогнози. Тобто наповнення бюджету від саме цієї ланки туристської діяльності буде нескінченно малим. Також ці зміни потягнуть за собою і зниження рівня трудової зайнятості населення, яка у курортних регіонах має стабільно сезонний характер [7].

За результатами експертно-статистичної оцінки найпривабливішими областями є наступні регіони: Криму: 0,813 - дуже високий рівень; Одеської обл.: 0,788 - високий рівень; Запорізької обл.: 0,542 і Львівської обл.: 0,346 - задовільний рівень [6].

Ігноруючи показники динаміки, тільки у 2013 році частка російських туристів складала приблизно 61%. Вони надавали перевагу відпочинку у Криму, регіоні Північного Приазов’я та Одесі. Білорусь до цього року теж мала аналогічні уподобання і займала значну частку у фінансовому вкладі від послуг туристичної індустрії.

Тому досить вагомі втрати потерпіла економіка України, а саме туристична галузь із втратою Криму, як наслідок матимуть негативні результати і супутні галузі.

Висновки і перспективи подальших досліджень. У світовому масштабі позиції туристичної галузі у 2013 році не змінилися, лідерами є Європа, Азіатсько-Тихоокеанський і Американський регіони, показники доходів дозволяють продовжити ланку Близьким Сходом і Африкою. Це ранжування пояснюється відповідним відношенням і наданням особливого статусу туристичній галузі. Звичайно найвищі показники мають регіони з багатими природними та історико-культурними ресурсами, зі зручним географічним положенням, з належним фінансуванням, з постійним удосконаленням системного підходу до управління туристичною галуззю державних органів, науковців - економістів і аналітиків, бізнес-еліти, з підтриманням позитивного інвестиційного клімату та інш.

Україна має всі потенційні можливості для розвитку туристичної галузі як у напрямку відпочинку і оздоровлення, так і у напрямку підвищення інтелектуальних можливостей і культурного рівня людини. Все це можуть забезпечити унікальні природно-кліматичні, історичні, культурні та етнографічні ресурси. Великий вклад мають регіони Північного Приазов’я, Карпат, з величезною вірою на возз’єднання необхідно назвати Крим, а також багаті на історичні пам’ятки і культурну спадщину українські міста та інш.

На сучасному етапі туристична галузь України знаходиться під впливом великої кількості негативних чинників, особливо це стосується нестабільної політичної та економічної ситуації в державі, недосконалого механізму управління з її боку. Це приводить до гальмування інвестиційного клімату, належного фінансування, налагодження міжнародних зв’язків та розвитку туристичної індустрії взагалі.

Не дивлячись на те, що туристська діяльність зазнає реальних і потенційних збитків, необхідно докласти усіх зусиль щоб український туристичний ринок інтегрував в міжнародний туристичний бізнес і зайняв гідні конкурентні позиції на світовому ринку.

 

Література.

1. Офіційний сайт Всесвітньої туристичної організації (UNWTO World Tourism Organization) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.world-tourism.org

2. Галасюк С.С. Дослідження організації туристичного бізнесу в Україні та Німеччині / С. С. Галасюк // Туристична індустрія: сучасний стан та пріоритети розвитку: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. – Луганськ: ЛНУ, 2010. – С. 94-100.

3. Офіційний сайт Державної служби статистики України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.org.ua. - 2014.

4. International tourism generates US$ 1.4 trillion in export earnings [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://media.unwto.org/press-release/2014-05-13/international-tourism-generates-us-14-trillion-export-earnings 2014

5. International tourism receipts [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dtxtq4w60xqpw.cloudfront.net/sites/all/files/pdf/unwto_barom14_02_apr_excerpt_0.pdf (accessed April 2014)

6. Музиченко-Козловська О.В. Економічне оцінювання туристичної привабливості території: монографія / О.В.Музиченко-Козловська. – Львів: Новий світ-2000, 2012. – 176.

7. Кіркова Н.П. Оцінювання впливу сезонного фактора на рівень трудової зайнятості населення. Н.П. Кіркова // Вісник Дніпропетровської державної фінансової академії: Економічні науки. --  2014 – С. 97-109.

 

References.

1. World Tourism Organization UNWTO (2014), “International tourism exceeds expectations with arrivals up by 52 million in 2013” available at: http://media.unwto.org/press-release/2014-01-20/international-tourism-exceeds-expectations-arrivals-52-million-2013 (Accessed 10 June 2014)

2. Galasjuk S.S. (2010), “Research of tourism business organization in Ukraine and Germany”, Materialy mizhnarodnoi' naukovo-praktychnoi' konferencii [Conference Proceedings of the International Conference], Turystychna industrija [Tourism industry], Lugans'k, Ukraine, pp. 94-100.

3. State Statistics Service of Ukraine (2014), “Statistical information. Tourism”, available at: http://www.ukrstat.org.ua (Accessed 26 June 2014).

4. UNWTO World Tourism Barometer (2014), “International tourism generates US$ 1.4 trillion in export earnings”, available at: http://media.unwto.org/press-release/2014-05-13/international-tourism-generates-us-14-trillion-export-earnings (Accessed 20 June 2014)

5. International tourism receipts (2014)“Growth in receipts equals growth in international arrivals in 2013”, available at: http://dtxtq4w60xqpw.cloudfront.net/sites/all/files/pdf/unwto_barom14_02_apr_excerpt_0.pdf (Accessed 21 June 2014)

6. Muzychenko-Kozlovs'ka O.V. (2012) Ekonomichne ocinjuvannja turystychnoi' pryvablyvosti terytorii' [Economic evaluation of tourist attractiveness of the territory], Novyj svit-2000, L'viv, Ukraine.

7. Kirkova N.P. (2014) “Evaluation of the of seasonal factors’ impact on the level of the population’s labor employment”, Visnyk Dnipropetrovs'koi' derzhavnoi' finansovoi' akademii': Ekonomichni nauky, pp. 97-109.

 

 Стаття надійшла до редакції 18.07.2014 р.