English • На русском
Електронний журнал «Ефективна економіка» включено до переліку наукових фахових видань України з питань економіки (Категорія «Б», Наказ Міністерства освіти і науки України від 11.07.2019 № 975)
Ефективна економіка № 7, 2014
УДК: 330:519.8
Т. Л. Кмитюк,
аспірантка кафедри економіко-математичного моделювання,
ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», м. Київ
МАТЕМАТИЧНІ МЕТОДИ ТА МОДЕЛІ ВСТАНОВЛЕННЯ МАТЕРІАЛЬНОГО ЗАОХОЧЕННЯ ВИКЛАДАЧІВ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
T. L. Kmytyuk,
postgraduate, Kyiv National University of Economics by Vadim Hetman, Kiev
MATHEMATICAL METHODS AND MODELS FOR ESTABLISHING FINANCIAL ENCOURAGEMENT OF TEACHERS BASED ON THE RESULTS OF INNOVATION
Досліджено основні аспекти мотивації та стимулювання інноваційної діяльності, зокрема науково-педагогічного персоналу ВНЗ та виділено основні види мотивації в залежності від факторів. Представлена рейтингова модель для оцінювання діяльності НПП конкретного ВНЗ. Для визначення суми нагороди викладачам пропонується використовувати алгоритм мотивації, що базується на результатах рейтингового оцінювання. Відповідно сума нагороди розподіляється між певними класами викладачів, які формуються за допомогою методології – кластеризації.
The basic aspects of motivation and stimulation of innovation, including staff of the university were investigated. The main types of motivation based on factors were selected. The rating model for assessment of staff of the specific universities was submitted. To are encouraged to use The algorithm of motivation based on the results of the rating assessment was used for determining the amount of awards to teachers. Accordingly, the award amount is distributed among a certain class of teachers who formed using methodology - clustering.
Ключові слова: мотивація, стимулювання, інноваційна діяльність, рейтинг, модель заохочення.
Keywords: motivation, incentives, innovation, ranking, model of motivation.
Постановка проблеми: Якість діяльності викладачів ВНЗ в більшій мірі залежить не лише від рівня їх підготовки, а й від мотивації до роботи. Ключовими завданнями, які постають перед керівництвом ВНЗ мають бути: стимулювання праці, забезпечення достатнього рівня життя і творчої діяльності педагогічних працівників, а також надання їм можливості оновлювати та вдосконалювати свої знання.
Ефективність управління персоналом в значній мірі залежить від раціональної системи мотивації. Питання моделювання мотиваційних процесів розглядалися вітчизняними та зарубіжними вченими, проте сучасна практика потребує більш системних підходів щодо визначення та взаємодії елементів системи мотивації, що можливо зробити на основі розробки та впровадження математичних моделей мотиваційних процесів, які можуть допомогти прискорити прийняття управлінських рішень щодо підвищення мотивації праці персоналу та сприяти дієвості сформованої системи мотивації.
Мотивація персоналу потребує не тільки опрацювання загальної методології цієї діяльності, а й розроблення конкретних методів, засобів, механізмів, інструментів, за допомогою яких активізується зокрема інноваційна діяльність. Мотивація інноваційної діяльності не може бути дієвою без застосування сучасних форм і методів матеріального та морального стимулювання персоналу, які б базувались на економіко-математичних моделях.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Великий інтерес, серед зарубіжних вчених до цієї проблеми, приділяли А. Маслоу, Ф. Герцберг, Л. Портер, Е. Лоулер, Д. Мак-Грегор, Д. Мак-Клелланд, В. Врум та інші. Серед вітчизняних вчених питання мотивації персоналу знаходять своє відображення в працях Волкової О.І., Колота А.М., Лисенка Ю.Г., Мокіної Ю.В., Тимохіної Я.В. та інших
Постановка завдання. Метою статті є розробка математичних методів та моделей встановлення матеріального заохочення викладачів за результатами інноваційної діяльності.
Виклад основного матеріалу досліджень. В літературі по управлінню і мотивації персоналу як правило розрізняють два поняття – мотивація і стимулювання. Мотивація — це сукупність внутрішніх і зовнішніх рушійних сил, які спонукають людину до діяльності, визначають поведінку, форми діяльності, надають цій діяльності спрямованості, орієнтованої на досягнення особистих цілей і цілей організації [9]. Стимулювання — один із засобів, за допомогою якого може здійснюватись мотивація трудової діяльності. Стимулювання — це процес зовнішнього впливу на людину для спонукання її до конкретних дій або процес, що спрямований на усвідомлене пробудження в неї певних мотивів та цілеспрямованих дій. Таким чином, мотивація направлена на формування відношення працівників до діяльності, а стимулювання – на забезпечення виконання ними трудових норм чи підвищення продуктивності праці. Мотивація здійснюється через певні фактори впливу (стимули, мотиви). Узагальнюючи існуючі фактори мотивації та стимулювання, на наш погляд, можна виділити наступні їх види:
1) за формою надання:
- матеріальна, яка в свою чергу включає:
· грошову (заробітна плата, премії, надбавки до зарплати);
· не грошову (забезпечення необхідних умов життя)
- нематеріальна:
· соціальна (можливість кар’єрного росту)
· моральна (подяка, грамота, зайняття місця на дошці пошани, звання кращого працівника місяця тощо)
· творча (самореалізація або самовдосконалення)
2) за результатами діяльності:
- колективна (наприклад, премія до нового року)
- індивідуальна (наприклад, премія за перевиконання плану виробництва);
3) за тривалістю:
- постійна (наприклад, заохочувальний коефіцієнт до зарплати)
- одноразова (наприклад, подяка).
Що стосується вищих навчальних закладів, а саме стимулювання діяльності науково-педагогічних працівників, то згідно закону України «Про вищу освіту» від 17 січня 2002 року, а також згідно змін щодо закону 2014 року [1], в усіх вищих навчальних закладах закріплюються основні гарантії НПП ВНЗ, оплата праці наукового працівника повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для ефективної самостійної творчої діяльності, підвищення престижу професії наукового працівника, стимулювати залучення талановитої молоді в науку та підвищення кваліфікації наукових працівників. Заробітна плата наукових працівників складається з посадових окладів (ставок), премій, доплати за наукові ступені, вчені звання, надбавки за стаж наукової (науково-педагогічної) роботи та інших надбавок, доплат та винагород за наукову (науково-педагогічну) діяльність, передбачених законодавством. Чинне закононодавство України [3] передбачає наступі гарантії та заохочення:
- належні умови праці, побуту, відпочинку, медичне обслуговування;
- правовий, соціальний, професійний захист;
- виплата педагогічним і науково-педагогічним працівникам надбавки за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу залежно від стажу педагогічної роботи;
- встановлення надбавок за наукові ступені та вчені звання.
На практиці засоби стимулювання праці зазначаються не лише згідно законодавства, а також в правилах внутрішнього трудового розпорядку та в будь-яких інших локальних актах (наприклад, у колективному договорі, положенні про стимулювання, тощо), підставою стимулювання діяльності також можуть бути предмет договірного регулювання, що особливо важливо за умов ринкових перетворень у суспільстві. Так, при укладанні контракту, сторони можуть передбачити будь-які додаткові заходи заохочення в разі належного виконання працівником взятих на себе зобов'язань.
Слід зазначити, що існуюча система оплати праці НПП та надбавки не в повній мірі враховує окремі аспекти їх діяльності, зокрема того, що стосується інновацій. Адже інноваційна діяльність НПП відіграє важливу роль в соціально-економічному аспекті, у розвитку якої найголовнішу роль відіграє саме науково-педагогічний персонал. Інноваційна діяльність НПП ВНЗ – це процес направлений на розробку та використання інновацій, реалізацію кінцевих результатів наукових досліджень і розробка нового чи удосконалення наукового продукту, впровадження його в освітній процес, використання в практичній діяльності, а також пов’язані з цим додаткові наукові дослідження і розробки [4]. Інноваційна діяльність не тільки підвищує інтерес до професійної діяльності, але виступає важливим чинником мотивації до самовдосконалення особистості в професійній діяльності.
Наукова, науково-технічна та інноваційна діяльність у вищих навчальних закладах є невід’ємною складовою частиною освітньої діяльності і провадиться з метою інтеграції наукової, навчальної і виробничої діяльності в системі вищої освіти. Провадження наукової і науково-технічної діяльності університетами, академіями, коледжами є обов’язковим [3].
Згідно закону [2] основною метою наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності є здобуття нових наукових знань шляхом проведення наукових досліджень і розробок та їх спрямування на створення і впровадження нових конкурентоспроможних технологій, техніки, матеріалів тощо для забезпечення інноваційного розвитку економіки держави.
Позитивний результат інноваційного процесу залежить від того, якою мірою безпосередні учасники - персонал, зайнятий в ньому, - зацікавлені у швидкому й економічно ефективному впровадженні результатів НДДКР у навчальний процес. Тут ключову роль відіграють методи і форми стимулювання їх праці, спроможність підвищувати активність персоналу у викладанні нових знань, нових ідей, стимулювати прийняття інноваційних рішень і підтримувати атмосферу творчості. Досягнення активної інноваційної діяльності НПП ВНЗ можливе при впроваджені системи мотивації, яка визначається багатьма складовими у найрізноманітнішому їх поєднанні, що в сукупності становлять механізм мотивації участі в дієвій інноваційній діяльності. До них належать: внутрішні мотиви, що визначають схильність особистості до інновацій; зовнішні позитивні мотиви, які викликають позитивну реакцію і спонукають до участі в інноваційних процесах; зовнішні негативні, що викликають відповідну реакцію і змушують до участі в інноваційних процесах [7].
Мотивація інноваційної діяльності НПП ВНЗ, повинна розглядатися як постійно здійснюваний процес, який може бути представлений у вигляді сукупності взаємозв’язаних елементів, у цілому тих, що характеризують мотиваційний механізм інноваційної діяльності персоналу.
Важливою складовою мотивації як одним з визначальних елементів менеджменту персоналу може бути його оцінювання, яке виконує передовсім орієнтаційну і стимулюючу функції. Оцінювання персоналу — відповідальна і складна справа, а починати її потрібно з теоретичного обґрунтування, узагальнення передового досвіду, підготовки відповідних рекомендацій [9]. На нашу думку доцільно запровадити рейтингове оцінювання. Рейтингове оцінювання здійснюватиметься за результатами інноваційної діяльності НПП ВНЗ за певний період (навчальний рік, семестр). Вивчаючи проблему інноваційної діяльності викладача ВНЗ, виникає необхідність виокремлення низки показників, які характеризують продуктивність даної діяльності. В ході дослідження сформовано наступні блоки в які було об’єднано показники: науковий, навчально-методичний та інноваційний [10].
У процесі рейтингового моделювання та оцінювання діяльності НПП окремо взятого ВНЗ, рейтингова оцінка виступатиме в ролі інтегрованого показника (згортки) деталізованих показників (), L – кількість науково-педагогічних працівників (НПП) даного ВНЗ.
Для побудови та обчислення відповідних значень пропонується застосовувати як адитивні, так і мультиплікативні згортки [5].
Адитивну згортку (), зокрема можна подати у вигляді:
,
де
хіl – значення нормалізованих показників
- вагові коефіцієнти, які відповідають наступним умовам:
та
Адитивна згортка добре себе зарекомендувала у тих випадках, коли деталізовані показники з множини А відносно незалежні (корельовані несуттєво).
Мультиплікативні згортки доречно використовувати, зокрема, у випадку, коли серед деталізованих показників існує деяка (суттєва) залежність, коли вони, з певного погляду, вважаються субститутами тощо. У наукових працях [6, 8] доведено, що за адекватну оцінку інтегрованого показника є сенс використовувати зважене середньо-геометричне () згідно з формулою:
де вагові коефіцієнти кожного із обраних деталізованих показників задовольняють умовам:
Зазвичай покладають h = 0 і отримують загальноприйнятний вираз нормованих вагових коефіцієнтів, тобто:
(1)
За умови (1) вагові коефіцієнти деталізованих показників набувають значень в інтервалі
.
Після визначення рейтингів діяльності кожного викладача даного ВНЗ доцільно встановити надбавки до заробітної плати НПП в якості матеріальних стимулів високоефективної та високопродуктивної їх інноваційної діяльності у конкретному ВНЗ або факультету або кафедри.
Зокрема, сукупність множини значень інтегрованих показників можна проранжирувати починаючи з найменшого до найбільшого значення, і відповідно до отриманих результатів визначити частку заохочень. Потрібно зазначити, що ранжирування викладачів може не дати адекватної оцінки. Ранжирування доцільно здійснювати в рамках певної групи викладачів, які схожі за певними ознаками. Тому доцільно запровадити поділ викладачів на класи, тобто здійснити кластеризацію, що в результаті дасть певні класи викладачів з відносно схожими інтегрованими оцінками.
Припускаємо, що нами було виділено три класи НПП відповідно до їх інтегрованих показників: «високий», «середній», «низький». Висуваємо гіпотезу, що НПП, які потрапили до низького класу надбавки не отримують, оскільки їхня діяльність не дала високих результатів. Отже, сума нагороди буде розподілена між двома класами: високим та середнім.
Сума нагороди можна розділи за наступним алгоритмом:
- визначаємо суму винагороди для викладачів віднесених до класів А та В:
,
де:
де - значення інтегрованого показника викладача, що віднесений до класу А;
- значення інтегрованого показника викладача, що віднесений до класу В;
- основна заробітна плата (оклад) викладача, що віднесений до класу А або В
- загальна сума рейтингів викладачів двох класів
- визначаємо суму нагороди кожного викладача певного класу, припускаємо, що сума розподіляється пропорційно основній кожного викладача;
;
Висновки.
Таким чином, запропонований підхід, щодо мотивації дозволить підвищувати активність науково-педагогічного персоналу в напрямку інноваційної діяльності.
Перспективи подальших наукових розробок у даному напрямі полягають в визначенні обсягів заохочення та мотивації на основі нечітких множин.
Література.
1. Закон України «Про вищу освіту» вiд 17 січня 2002 року № 2984-ІІІ [Електронний ресурс]. / Верховна Рада України. — К. : Парлам. вид-во, 2002. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2984-14
2. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» вiд 13 грудня 1991 року № 1977-ХІІ [Електронний ресурс]. / Верховна Рада України. — К.: Парлам. вид-во, 1991. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1977-12
3. Закон України «Про освіту» вiд 25 травня 1991 року № 1060-ХІІ [Електронний ресурс]. / Верховна Рада України. — К.: Парлам. вид-во, 1991. – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1060-12
4. Барышева А. В. Инновационный менеджмент / А. В. Барышева. — СПб. : Питер Ком, 2005.
5. Вітлінський В.В., Кмитюк Т.Л. Рейтингове моделювання в оцінюванні діяльності науково-педагогічних працівників // Моделювання і інформаційні системи в економіці: Збірник наукових праць. - К. : КНЕУ, 2013. - Вип.89. - С.146 -159
6. Вітлінський В.В., Оболенська Т.Є., Жигоцька Н.В. Моделювання рейтингової оцінки вищого навчального закладу // Економічна кібернетика. – 2000. — №3-4. — с.64-73.
7. Волков О.І. Економіка та організація інноваційної діяльності: Підручник (третє виданння) / О.І.Волков, М.П.Денисенко, А.П. Гречан – К.: Центр учбової літератури, 2007. – 662 с.
8. Жигоцька Н.В. Моделювання, оцінка та менеджмент якості освітніх послуг: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. екон. наук : 08.03.02 / Наталія Володимирівна Жигоцька. – К.: КНЕУ, 2003. – 19с.
9. Колот А. М. Мотивація персоналу: Підручник. / А. М. Колот— К.: КНЕУ, 2002. — 337 с.
10. Кмитюк Т.Л. Ієрархічна модель показників в рейтинговому оцінюванні інноваційної діяльності науково – педагогічного персоналу ВНЗ // Вісник Запорізького національного університету. Економічні науки. — 2013 . — № 4 (20). — С. 71-78 .
References.
1. The Verkhovna Rada of Ukraine (2002), The Law of Ukrainem"On Higher Education", available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2984-14 (Accessed 17 January 2002).
2. The Verkhovna Rada of Ukraine (1991), The Law of Ukraine "On Scientific and Technical Activities", available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1977-12 (Accessed 13 December 1991).
3. The Verkhovna Rada of Ukraine (1991), The Law of Ukraine “On Education” available at: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1060-12 (Accessed 25 May 1991).
4. Barysheva, A. V. (2005) Innovacionnyj menedzhment [Innovation Management], Piter Kom,. St. Petersburg, Russia.
5. Vitlins'kyj, V.V. and Kmytiuk, T.L (2013), “Rating modeling in the evaluation of academic staff of universities”, Modeliuvannia i informatsijni systemy v ekonomitsi, KNEU, vol.89, pp. 146 -159
6. Vitlins'kyj, V.V. Obolens'ka, T.Ye. and Zhyhots'ka, N.V. (2000), “Simulation ratings of higher education institution”, Ekonomichna kibernetyka, vol.3-4, pp.64-73.
7. . Volkov, O.I. Denysenko, M.P. and Hrechan, A.P. (2007), Ekonomika ta orhanizatsiia innovatsijnoi diial'nosti [Economics and organization of innovative activity], 3rd ed, Tsentr uchbovoi literatury, Kyiv, Ukraine.
8. Zhyhots'ka, N.V. (2003), “Modeling, assessment and management of educational services”, Ph.D. Thesis, Economic modeling, Kyiv National University of Economics by Vadim Hetman, Kyiv, Ukraine
9. Kolot, A. M. (2002), Motyvatsiia personalu [Staff motivation], KNEU, Kyiv, Ukraine.
10. Kmytiuk, T.L (2013), “Hierarchical model indicators in the rating estimation of innovation research - teaching staff of the university”, Visnyk Zaporiz'koho natsional'noho universytetu. Ekonomichni nauky, vol. 4 (20), pp. 71-78.
Стаття надійшла до редакції 19.07.2014 р.