ДОРОЖНЯ КАРТА ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ АКАДЕМІЧНОГО ПЛАГІАТУ | І Л Литвинчук | Ефективна економіка №8 2014

УДК 347.78:002.8

 

І. Л. Литвинчук,

к. е. н., докторант, старший викладач кафедри економічної теорії,

Житомирський національний агроекологічний університет, м. Житомир

 

ДОРОЖНЯ КАРТА ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ АКАДЕМІЧНОГО ПЛАГІАТУ

 

I. L. Lytvynchuk,

Ph.D., Doctoral Candidate, Senior Lecturer, Department of of Economic Theory, Zhytomyr National Agroecological University, Zhytomyr

 

ROADMAP FOR SOLVING THE PROBLEM OF ACADEMIC PLAGIARISM

 

Синтезовано результати досліджень явища плагіату в сучасній науковій думці, на підставі чого розкрито сутність та специфіку академічного плагіату, представлено його форми. Проведено порівняльну характеристику сучасних інструментів боротьби з плагіатом та визначено в їх числі найбільш ефективні для застосування в українському науково-освітньому середовищі. Представлено стратегію комплексного вирішення проблеми академічного плагіату в Україні та покроковий план її реалізації на основі сучасної методики дорожнього картування: розподілено ролі стейкхолдерів та джерела ресурсного забезпечення проекту, обґрунтовано альтернативні програми організаційно-правових, фінансово-економічних, соціально-психологічних, культурно-виховних та інформаційно-технологічних заходів профілактичного та реагуючого характеру у сфері освіти та науки на макро- і макрорівнях та визначено часові лаги їх реалізації. Запропоновано напрями реформування діючого законодавства у сфері захисту інтелектуальної власності.

 

The results of the research of the phenomenon of plagiarism in modern scientific thought are synthesized. The essence, forms and specifics of academic plagiarism are investigated. The comparative analysis of the modern tools to combat plagiarism is presented and the most effective among them for use in the Ukrainian scientific-educational environment are defined. The strategy to address the problem of academic plagiarism in Ukraine and step-by-step plan for its implementation through roadmapping methods is developed. Roles of stakeholders and resource sources of the project support, alternative programs of action and their time lags implementation are determinated. The ways of reform of current legislation on intellectual property protection are propozed.

 

Ключові слова: академічний плагіат, академічне шахрайство, авторське право, наукова етика, форсайт, дорожня карта, краудсорсинг, хакатон, фандрайзинг, національний стандарт.

 

Keywords: аcademic plagiarism, academic fraud, copyright, scientific ethics, foresight, roadmap, crowdsourcing, hackaton, fundraising, national standard.

 

 

Постановка проблеми. Поява всесвітньої системи взаємосполучених комп'ютерних мереж «Інтернет» у другій половині ХХ століття здійснила прорив у розвитку людства та зробила доступними для будь-якої особи величезні обсяги інформаційних ресурсів, що вивело на новий рівень проблему плагіату в соціальному просторі. При цьому найоперативнішого втручання в даний час потребує різке зростання фактів саме академічного плагіату, оскільки стан науково-освітнього середовища є індикатором інноваційного розвитку держав в глобальному вимірі. Таким чином, обґрунтування стратегії і тактики формування пріоритетів державної політики у сфері боротьби з академічним плагіатом та планування заходів їх практичної реалізації є одним з найбільш нагальних завдань у сфері управління наукою та освітою.

Аналіз досліджень і публікацій. Зарубіжними та вітчизняними вченими опубліковано достатньо робіт, які дозволяють дослідити сутність плагіату (В.Кохан, М.Мінц, І.Петренко, Н.Стукало), детермінувати причини і наслідки відповідного явища (Г.Єфімова, І.Романова), аналізувати ефективність існуючих шляхів виявлення фактів плагіату (І.Краузе, О.Порало, О.Штефан). Проте, наразі практично відсутні праці, в яких пропонуються комплексні заходи протидії плагіату в академічному середовищі в рамках загальнодержавної стратегії.

Формулювання цілей статті. Метою дослідження є розробка покрокового сценарію (дорожньої карти) комплексного вирішення проблеми академічного плагіату в Україні.

Методика дослідження. Методичною базою роботи була низка загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, в т.ч. абстрактно-логічні методи, зокрема прийоми аналізу і синтезу – для деталізації об’єкта дослідження та вивчення його функціональних і структурних складових; історико-економічний метод – для вивчення ґенези категорії "плагіат" та закономірностей еволюції інструментів виявлення плагіату; монографічний метод – для вивчення державного та академічного досвіду протидії плагіату; а також метод дорожнього картування (ТRM - Technologyroadmapping), на якому слід зупинитися детальніше як на ключовому у даному дослідженні.

Суть ТRM полягає у створенні візуальної презентації (дорожньої карти) розвитку конкретної сфери діяльності, що відображає сценарій змін об’єкта на різних технологічних, соціальних, економічних і політичних рівнях за принципом «минуле - сучасне - майбутнє» та містить план управління процесом досягнення поставлених стратегічних завдань конструювання майбутнього в рамках взаємовигідного співробітництва держави, науки, освіти, бізнесу та суспільства [1, с.49].

В Україні дорожнє картування наразі недостатньо розповсюджено і, як наслідок, процес картування відрізняється високим ступенем творчості: не сформовано уніфіковані методичні підходи та алгоритми формування дорожніх карт, жорстко на задані структура і форма даного документа. Тому у даній статті дорожня карта вирішення проблеми будувалась за класичним алгоритмом ТRM, розробленим наприкінці 1970-х рр. у США [адаптовано 2]:

Етап № 1. Підготовка дослідження.

1.1. Визначення необхідності реалізації проекту - ідентифікація розв'язуваної за допомогою картування проблеми чи реалізованої за його допомогою можливості.

1.2. Формування списку стейкхолдерів та оцінка ступеня зацікавленості кожного суб'єкта у формуванні дорожньої карти.

1.3. Визначення єдиного керівництва проектом.

1.4. Постановка цілей проекту і оцінка часу, необхідного для його проведення.

1.5. Визначення джерел фінансування.

Етап № 2. Розробка дорожньої карти.

2.1. Розробка плану заходів, спрямованих на реалізацію поставлених цілей в майбутньому.

2.2. Визначення ключових виконавців та необхідного ресурсного забезпечення.

2.3. Умови нормативно-правової регламентації проекту.

2.4. Визначення термінів реалізації для кожного конкретного заходу.

2.5. Управління ризиками реалізації проекту.

Етап № 3. Реалізація дорожньої карти.

3.1. Експертиза та затвердження дорожньої карти.

3.2. Виконання плану реалізації дорожньої карти на основі оцінки ключових індикаторів.

3.3. Контроль реалізації дорожньої карти.

Виклад основного матеріалу дослідження.

п.1.1 – ідентифікація та комплексний аналіз проблеми.

Прецеденти недозволеного запозичення чужих результатів інтелектуальної праці мали місце у всі часи - в епоху Стародавньої Греції та Риму, добу Середньовіччя та Відродження. Проте численні згадки про відповідні факти отримували оцінку виключно з морально-етичних позицій. І лише із зародженням правового інституту інтелектуальної власності (ХVIII століття) проблема плагіату, в тому числі й академічного, набула юридичного виміру та почала трактуватися як різновид порушення законів про авторське право. У ХХ столітті, внаслідок розгортання процесів комерціалізації інтелектуальної власності, академічний плагіат поступово потрапив в економічну площину, оскільки створив загрозу втрати економічних вигод автора від неправомірних дій плагіатора. При цьому, незважаючи на існування альтернативних поглядів на плагіат як інструмент трансляції знань між поколіннями, у всі історичні періоди в суспільстві переважало ставлення до плагіаторів як до соціальних маргіналів та порушників моральних і юридичних норм. В сучасних умовах плагіат в науково-освітньому середовищі перетворився на багатоликий соціально-етичний та економіко-юридичний феномен, набув різноманітних форм та вийшов за межі безпосередньо крадіжки результатів інтелектуальної праці (рис.1), що дозволяє говорити про масштаби проблеми та вимагає встановлення механізмів щодо її запобігання в Україні.

 

Рис. 1. Форми академічного плагіату

Джерело: складено автором за матеріалами [3-5]

 

Пропонована дорожня карта під робочою назвою «Антиплагіат Україна - 2025» спрямована на протидію існуючим формам академічного плагіату та підвищення конкурентоспроможності вітчизняного академічного сектору і сприяння входження України до цивілізованого науково-освітнього простору.

п.1.2 – формування списку стейкхолдерів та оцінка можливостей, які створює вирішення проблеми для кожного суб'єкта.

Вирішення проблеми академічного плагіату сприятиме створенню ряду можливостей для держави, науки, освіти та бізнесу (рис.2).

 

Рис. 2. Причини зацікавленості основних груп стейкхолдерів у реалізації дорожньої карти вирішення проблеми академічного плагіату

Джерело: складено автором самостійно

 

п.1.3 – визначення керівництва проектом.

В якості керівного органу проекту пропонується обрати Міністерство освіти та науки України.

п.1.4 – основні цілі проекту та час для його реалізації.

- заміна неефективних адміністративних важелів державного регулювання освіти та науки альтернативними механізмами;

- вдосконалення стандартів правової охорони результатів інтелектуальної діяльності у навчальних закладах та науково-дослідних установах;

- підготовка на коротко-, середньо-та довгострокову перспективу програм заходів, спрямованих на протидію плагіату, для державних академій наук, державних наукових центрів, вузів, інших організацій академічного сектору;

- розробка нових та модифікація існуючих освітніх та професійних стандартів для фахівців у сфері науки та освіти, спрямованих на підвищення дослідницької культури наукових, педагогічних, інженерно-технічних і управлінських кадрів;

- розширення використання інформаційних технологій в установах та організаціях академічного сектору при здійсненні експертизи результатів наукових досліджень;

- забезпечення активізації участі дослідницьких організацій та вищих навчальних закладів у міжнародних профільних науково-технічних програмах багатостороннього співробітництва.

Терміни реалізації програми 2015 - 2025 роки.

п.1.5 - визначення необхідних джерел фінансування.

Джерелами фінансового забезпечення реалізації дорожньої карти є:

- кошти бюджетів різних рівнів, передбачені на розвиток науки та освіти, в тому числі в рамках державних цільових програм та програм і планів досліджень державних академій наук, провідних вузів, державних наукових центрів;

- кошти позабюджетних джерел, передбачені на реалізацію програм інноваційного розвитку компаній з державною участю, які зачіпають питання розбудови академічного сектору;

- додаткові кошти різних джерел (фандрайзинг, венчурне фінансування та ін.).

п.2.1 - розробка плану заходів, спрямованих на реалізацію поставлених цілей в досяжному майбутньому.

План передбачає імплементацію комплексу організаційно-правових, фінансово-економічних, соціально-психологічних, культурно-виховних та інформаційно-технологічних заходів профілактичного та реагуючого характеру у сфері освіти та науки на макро- і макрорівнях. Всі вони доповнюють один одного і діють системно (рис.3).

 

 

Рівень та сфера імплементації заходів

Заходи макрорівня

Заходи мікрорівня

Освіта

Наука

Освіта

Наука

Функціональна спрямованість та. характер заходів

Фінансово-економічні

Профілактика

1.Перегляд заробітної плати та норм навантаження викладачів в контексті забезпечення достатнього часу для якісної перевірки творчих праць студентів та адекватної оплати такої роботи.

 

2.Забезпечення дотримання балансу між трудовою зайнятістю студентів і навчанням для вивільнення часу на підготовку до занять і самостійне виконання завдань.

Виділення додаткових фінансових ресурсів, грантів на проведення досліджень для організацій з бездоганною науковою репутацією.

Матеріальне стимулювання видатних результатів академічної діяльності.

Санкції

Зменшення обсягів бюджетного фінансування установ, в яких мали місце факти академічного плагіату.

Скасування стипендій для студентів, якими допущено факти плагіату.

1.Введення штрафів для наукових керівників робіт, авторами яких допущено плагіат.

 

2.Відшкодування збитків видавцям авторами у разі виявлення порушень авторських прав після опублікування наукової праці.

Функціональна спрямованість та. характер заходів

Соціально-психологічні

Профілактика

1.Боротьба з дисфункціями соціальних інститутів суспільства, відповідно до яких серед студентства: превалює ставлення до сумлінних виконавців завдань та відмінників як до маргіналів; розповсюджена низька оцінка викладачів, які шукають факти плагіату і борються з ними.

 

2.Уникнення формалізму у розробці освітньо-професійних програм підготовки та максимальне їх наближення до практики майбутньої трудової діяльності, з метою подолання відчуття «непотрібності» значної

кількості навчальних дисциплін, що спричинює небажання витрачати час і сили на самостійне виконання завдань з таких дисциплін.

 

3.Подолання традиції інбридингу (залучення на роботу власних випускників) та врахування особистісних психотипів при наборі абітурієнтів у педагогічні внз, для уникнення в майбутньому байдужих викладачів, які не здатні сформувати у студентів креативні компетенції.

1.Вирішення проблеми «відпливу умів» в академічному середовищі, що спричинює недостатню кількість та якість професіоналів.

 

2.Психологічна допомога у боротьбі з наслідками ефекту «F.O.M.O» серед науковців (Fear of missing out - в перекладі з англ. «страх випасти з контексту» - детал. див. [6]), спричиненого прискоренням ритму життя, пов'язаного з розвитком технологій, який впливає на стан людини та ініціює страх не відстати від свого оточення, що призводить до зростання публікацій «псевдосамостійних» наукових робіт.

1.Запровадження рейтингів та конкурсів унікальних студентських робіт.

 

2.Врегулювання питань, пов’язаних з конфліктом інтересів учбового контингенту та посадових осіб вишів щодо можливості оцифровування та включення випускних дипломних бакалаврських та магістерських робіт до локальних баз даних навчального закладу, що використовуються для електронної перевірки (детал. див. [7]), що підвищить рівень таких баз та дозволить їх використовувати на комерційній основі.

Мотивація оригінальних робіт та прикладних досліджень.

Санкції

Оприлюднення та обов’язкове громадське обговорення виявлених фактів плагіату, що створює додатковий соціально-психологічний тиск на плагіатора.

 

Функціональна спрямованість та. характер заходів

Культурно-виховні

Профілактика

1.Обов’язкове включення до нормативної частини освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів та магістрів всіх спеціальностей курсу «Методика проведення наукових досліджень» з внесенням до навчальних програм відповідної дисципліни питань, пов’язаних з вивченням основ дослідницької роботи та вимог до написання творчих робіт.

 

2.Розробка і застосування нових форм ведення занять, які передбачають розвиток творчого потенціалу студентів.

1.Аксіологічна переорієнтація академічного співтовариства у напрямі зміни провідних мотивів проведення пошукових робіт вузівськими викладачами (наукові статті публікуються переважно з метою дотримання вимог за процедурами присудження наукових ступенів і вчених звань, що впливає на їх якість).

 

2.Затвердження НАН та ВАК офіційних стандартів коректного використання інформації з інших джерел.

1.Запровадження Етичних Кодексів університетів.

 

2.Видання та розповсюдження методичних матеріалів з уніфікованим визначенням правил опису джерел та оформлення цитувань у випускних та контрольних роботах студентів.

 

3.Формування творчих завдань для написання модульних контрольних робіт та курсових робіт, що мінімізують можливості запозичень та сприяють розвитку самостійного підходу студента до їх виконання.

Розробка стандартів академічної етики та ознайомлення з ними науковців.

Санкції

Проведення широкої урядової кампанії у суспільстві, спрямованої на прирівнювання плагіаторської діяльності до злочинних діянь, за які слід нести відповідальність.

Функціональна спрямованість та. характер заходів

Організаційно-правові

Профілактика

1.Затвердження в нормативних документах чіткого переліку об'єктів права інтелектуальної власності, на які поширюється поняття академічний плагіат; законодавче розмежування плагіату з подібними явищами - наслідуванням, запозиченням, компіляцією та ін.; встановлення критеріїв виявлення ознак плагіату.

 

2.Створення в структурі МОН спеціального Центру з проведення експертиз та досліджень авторства.

 

1.Обов’язкові підготовка та затвердження локальних Положень про заходи щодо недопущення академічного плагіату з обов’язковим висвітленням відповідних документів на офіційних web-сайтах установ.

 

2.Офіційне запровадження в академічних установах рекомендованих показників оригінальності авторських (наукових та навчальних робіт) із встановленням мінімального критичного значення частки оригінального тексту для кожного специфічного виду роботи.

 

3.Імплементація обов’язкової дворівневої системи перевірки авторських робіт на наявність ознак плагіату:

перший рівень – застосування технічних засобів і технологічних рішень нового покоління для автоматичного порівняння роботи з локальною базою даних та мережею Інтернет з метою встановлення частки оригінального тексту;

другий рівень – візуальне експертне визначення ознак плагіату для випадків, у яких частка оригінального тексту нижча за рекомендовану мінімальну.

3.Підвищення ефективності інспекторського контролю за роботою викладачів.

 

4.Закріплення на законодавчому рівні вимоги здавати до ВАК теку з ксерокопіями сторінок першоджерел на кожну виноску згідно зі списком літератури.

 

5.Встановлення більш суворих вимог до акредитації наукових видань, публікації у яких враховуються дисертаційними радами.

 

6.Запровадження вимоги обов’язкового подання до видавництв разом із науковими працями гарантійних листів авторів, які підтверджують оригінальність робіт, та письмових дозволів від всіх осіб, що володіють правами на матеріали, які автори використовували у своїх рукописах.

4.Підвищення планки прийому абітурієнтів до навчального закладу.

5.Перегляд ефективності кадрової політики академічних установ.

Санкції

1.Чітке законодавче закріплення дій суб'єкта, яких достатньо, щоб факт плагіату був визнаним; процедури фіксування фактів плагіату та формалізації наслідків його вчинення (адміністративна та кримінальна відповідальність).

1.Дисциплінарні санкції до студентів за допущення проявів академічного  шахрайства.

 

2.Практика відрахування студентів, аспірантів, докторантів за плагіат.

 

3.Звільнення науково-педагогічних працівників.

 

4.Розірвання контракту з несумлінним науковим співробітником.

 

2.Законодавче закріплення можливості позбавлення права на викладацьку діяльність несумлінних науково-педагогічних працівників.

3.Обов'язкове позбавлення раніше присвоєних наукових ступенів у разі виявлення академічного шахрайства (без строку давності).

 

4.Заборона автору включати у перелік своїх науково-методичних публікацій вже опубліковані твори, в яких встановлено факти плагіату.

Функціональна спрямованість та. характер заходів

Інформаційно-технологічні

Профілактика

1.Покращення технічної бази академічних закладів.

 

2.Заснування вітчизняної системи депонування контенту веб-сайтів, що дозволяє застрахувати інформаційні матеріали від несанкціонованого використання, зафіксувавши дату їх походження та авторство набагато швидше та дешевше, ніж у разі отримання патенту або авторського свідоцтва (за аналогією до існуючих систем deponate.com та deponate.ru - детал див. [4])

 

3.Проведення соціального хакатону (програмного марафону) з метою розробки універсального програмного засобу ефективного виявлення плагіату, доступного для академічного сектору в фінансовому відношенні, який забезпечить виконання таких завдань: підтримку пошуку в мережі Інтернет і у локальних базах текстових даних; здійснення перевірки достовірності зазначення джерел цитування; реалізацію алгоритмів виявлення заміни символів; нейтралізацію інформаційних засобів сінонімізаціі текстів; застосування технологій контекстного порівняння; використання стилометричних методів виявлення авторства (на основі вивчення мовних стилів); можливість обробки всіх існуючих форматів оцифрованого текстового матеріалу; здійснюватиме інтелектуальний аналіз результатів перевірки з метою виключення можливості трактування належним чином оформлених цитат і стійких в науковому співтоваристві виразів як дубльованих; підвищить якість форм звітності про перевірку унікальності.

1.Застосування технічних засобів і технологічних рішень нового покоління для автоматичного порівняння електронного тексту з базою даних інших текстів наукових праць з використанням алгоритмів класичного інформаційного пошуку, методів стилометрії, аналізу суфіксних масивів, шинглів, сигнатурної лексичної інформації документів(детал. див. [8]) та ін.

 

2.Захист сайтів наукових , дослідних та освітніх установ за допомогою різних видів плагінів, що дозволяють забороняти копіювання текстів або файлів мультимедіа на сторінці; накладати водні знаки з назвою сайту на графічні зображення; протидіяти копіпастінгу (таких як WP-CopyProtect, Deferred RSS - детал див. [4]).

4.Обмін локальними базами студентських робіт між науково-освітніми закладами одного профілю на засадах трансферу знань.

 

5.Боротьба з торрентовими реферативними базами даних студентських робіт у мережі Інтернет.

6.Приєднання до міжнародних науково-метричних баз та розвиток системи електронних бібліотек з метою запобігання відірваності вітчизняної науки від світового авангарду.

Рис. 3. Матриця заходів протидії плагіативній активності в академічному секторі

Джерело: складено автором самостійно

 

п.2.2 - визначення ключових виконавців та необхідного ресурсного забезпечення.

Ключовими виконавцями проекту виступатимуть: урядові органи координації, експертизи та управління наукою та освітою, в першу чергу Міністерство освіти та науки України, Державне агентство з питань науки, інновацій та інформації України, Державна служба інтелектуальної власності України, та їх структурні підрозділи; установи НАН, вищі навчальні заклади, науково-дослідні та проектні інститути, лабораторії, інші наукові, дослідні та освітні організації.

Для кадрового забезпечення проекту необхідна концентрація професійних зусиль юристів у сфері права інтелектуальної власності, економістів, менеджерів, аналітиків, спеціалістів з комп’ютерних технологій, філологів і соціологів.

Матеріально-технічне забезпечення проекту потребує спеціального обладнання та програмних засобів, що дають можливість здійснювати експертизу інтелектуальних продуктів (як варіант програми: Plagiarism Finder; Double Content Finder; Advego Plagiatus; Антиплагіат; Плагиата НЕТ; Viper APE; Dupe Cop Desktop; Compare Suite; Cognitive Text Analyzer; WordCHECK; EVE2; WCopyFind; Praide Unique Content Analyser 2; Plagiatinform; Детектор плагиата; Copy Catch Gold; AllSubmitter та ін.)

п.2.3 - нормативно-правова регламентація.

Реалізація проекту потребує усунення внутрішніх протиріч та «білих плям» у нормативно-правовій базі, що регулює правові відносини у сфері охорони та захисту інтелектуальної власності, що вимагає в найкоротші терміни:

- розробки стратегічного документа програми «Антиплагіат Україна - 2025» (концепція/стратегія);

- внесення змін до чинних документів державного стратегічного планування, включаючи державні цільові програми розвитку науки та освіти; заходи програм і планів досліджень НАНУ, провідних вузів, державних наукових центрів та ін.;

- внесення змін та доповнень до Цивільного кодексу України (ст.433); Кримінального кодексу України (ст.176); Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст.51); Законів України «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про авторське право і суміжні права»; Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння звань старшого наукового співробітника, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 березня 2007 р. №423;

- розробки спеціальних інструкцій, стандартів коректного цитування та іншої дозвільної і регулюючої документації в контексті проблематики.

п.2.4 - визначення термінів реалізації для кожного конкретного заходу.

 

Заходи*

Часові лаги імплементації (2015-2025 рр.)

1-й

рік

2-й

рік

3-й

рік

4-й

рік

5-й

рік

6-й

рік

7-й

рік

8-й

рік

9-й

рік

10-й

рік

О-Ма-ФЕ-П1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Н-Ма-ОП-П4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Н-Ма-ОП-П6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Н-Ма-ОП-С4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О-Ма-ФЕ-П1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О-Мі-СП-П1,2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О-Ма-КВ-П1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О/Н-Мі-ОП-П1,2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О-Ма-СП-П1,2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Н-Ма-СП-П1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О-Ма-ОП-П3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Н-Мі-КВ-П

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О/Н-Мі-ОП-П4,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О-Мі-КВ-П2,3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Н-Ма-ОП-П5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Н-Ма-КВ-П1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О/Н-Ма-ОП-П1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О/Н-Мі-ОП-П3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О/Н-Ма-ОП-С1,2,3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О/Н-Мі-ІТ-П1,2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О/Н-Ма-ІТ-П1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Н-Ма-ФЕ-П

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О/Н-Мі-ФЕ-П

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О/Н-Ма-ФЕ-С

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О/Н-Мі-ФЕ-С

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Н-Мі-СП-П

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О/Н-Ма/Мі-СП-С

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О/Н-Мі-ОП-С1,2,3,4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Н-Ма-ІТ-П6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О-Мі-КВ-П1

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О-Ма-ІТ-П4,5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Н-Ма-КВ-П2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О/Н-Ма/Мі-КВ-С

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О/Н-Ма-ІТ-П2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О-Ма-СП-П3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О-Ма-КВ-П2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О/Н-Ма-ОП-П2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Н-Ма-СП-П2

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

О/Н-Ма-ІТ-П3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

*Примітка: умовні позначення до шифру заходів (відповідно до матриці на рис.3):

О – освіта; Н – наука; Ма – макрорівень; Мі – макрорівень; ФЕ – фінансово-економічні; СП – соціально-психологічні; КВ – культурно-виховні; ОП – організаційно-правові; ІТ – інформаційно-технологічні; П – профілактика; С – санкції (індекси означають порядковий номер заходу у відповідній чарунці матриці).

Рис. 4. Тайм-схема реалізації заходів дорожньої карти «Антиплагіат 2025»

Джерело: складено автором самостійно.

 

п.2.5 - управління ризиками реалізації проекту.

Реалізація проекту потребує визначення потенційних загроз імплементації програми «Антиплагіат Україна - 2025» та визначення дієвих кроків для швидкої нейтралізації таких загроз (рис.5).

 

Рис. 5. Рекомендації щодо управління ризиками дорожньої карти

Джерело: складено автором самостійно.

 

п.3.1 - експертиза та затвердження дорожньої карти.

Дорожня карта потребує оцінки широким колом експертів від держави, науки, освіти і бізнесу, що вимагає наступних кроків:

- поширення проекту дорожньої карти серед представників різних аудиторій, які можуть оцінити документ і запропонувати певні корективи;

- створення краудсорсингової платформи для публічного обговорення проекту за участю представників громадських об'єднань, органів виконавчої влади, викладачів вищих навчальних закладів, наукових працівників, суб’єктів господарювання різних форм власності, галузевих бізнес-асоціацій, венчурних фондів, банків, інвестиційних компаній тощо;

- збір пропозицій зацікавлених сторін щодо заходів для включення в дорожню карту;

- уточнення проекту дорожньої карти з урахуванням пропозицій зацікавлених сторін;

- розробка підсумкової версії дорожньої карти.

п.3.2 - виконання плану реалізації дорожньої карти на основі оцінки ключових індикаторів.

Цільовими індикаторами дорожньої карти проекту "Антиплагіат Україна - 2025" виступатимуть:

- економічні та соціальні показники (кількість злочинів та адміністративних правопорушень у сфері авторського права; кількість позовів про визнання недійсними охоронних документів; середньостатистичний індекс цитування професорсько-викладацького складу провідних внз; кількість грантів, отриманих на наукову роботу від міжнародних фондів; коефіцієнт винахідницької активності; кількість інтерактивних електронних баз даних та інформаційно-довідкових систем в академічному секторі; чисельність персоналу, зайнятого науково-педагогічною діяльністю, науковими дослідженнями і розробками; кількість підготовлених фахівців за спеціальністю «Інтелектуальна власність»; частка витрат на виконання наукових досліджень і розробок у ВВП; середній рівень оплати праці наукового та науково-педагогічного працівника і т.д.);

- показники міжнародних рейтингів (рейтинг якості державного регулювання; рейтинг глобальної конкурентоспроможності; індекс корумпованості; рейтинги кращих університетів світу Times Higher Education, QS World University Rankings; субрейтинг наукової репутації університетів світу World Reputation Rankings та ін.)

п.3.3 - контроль реалізації дорожньої карти.

Необхідними умовами успішної реалізації дорожньої карти є систематичний моніторинг та контроль над стадіями реалізації проекту з оцінкою досягнутих результатів та внесенням пропозицій з доопрацювання і доповнення планів у разі невиконання окремих індикаторів, для чого необхідне забезпечення розвитку системи статистичного моніторингу науки та освіти в Україні, включаючи розробку методології та інструментарію статистичного спостереження за створенням, правовою охороною і захистом, комерціалізацією і використанням об'єктів права інтелектуальної власності на основі прийнятих у цій сфері міжнародних статистичних стандартів, а також сприяння організації роботи електронного урядового кабінету для адміністрування проекту в мережі «Інтернет».

Висновки. В Україні масштаби розповсюдження проблеми академічного плагіату, яка в сучасних умовах масово охопила сфери освіти, науки, культури та почала проникати у державний та бізнес-сектор, потребують розробки комплексної системи заходів реагування. Оскільки сучасна практика державного управління у сфері охорони інтелектуальної власності свідчить про неефективність та девальвацію урядових рішень, пов’язаних з підготовкою програмних і стратегічних документів, спрямованих на впровадження змін в галузях освіти та науки, необхідні нові управлінські програми, здатні вивести урядове адміністрування на топ-рівень.

Найбільш ефективною сучасною технологією, здатною вдало поєднати переваги напрацьованих алгоритмів державного управління з прогностичними можливостями сценарного планування за міжнародною методологією наукового передбачення (форсайт), наразі є дорожнє картування, яке володіє наступними перевагами: 1) широта та глибина горизонту - прогноз розвитку об'єкта на довгострокову перспективу (10 років) з розбивкою на дрібніші періоди та максимальне охоплення аспектів проблеми; 2) інтерактивність – можливість оперативно вносити зміни при виникненні ризиків і уточнювати сценарії розвитку об'єкта; 3) транспарентність – відкритий обмін інформацією між представниками держави, академічного середовища, бізнесу та іншими зацікавленими у розвитку об'єкта картування сторонами; 4) економічна ефективність - обґрунтування оптимальності пропонованих альтернатив розвитку з позицій економічної ефективності використання ресурсів у кожній точці прийняття рішень; 5) соціальне значення проекту – обов'язкова соціальна відповідальність виконавців та учасників проекту.

Враховуючи вищевикладене, імплементація проекту "Антиплагіат Україна - 2025" за представленим макетом дорожньої карти дозволить вітчизняній системі науково-освітнього забезпечення вийти на якісно новий рівень розвитку.

 

Література.

1. Глушко Е.К. Дорожные карты / Е.К. Глушко // Российское право: нормы и практика. – 2013. - №4. – с.45-55.

2. Кузык Ю. Что такое дорожная карта [электронный ресурс] / Ю. Кузык // Электронное издание «Наука и технологии России». - Режим доступа: http://strf.ru. /material.aspx?CatalogId=223&d_no=20108#.U9eWvShpoyA

3. Плагіат у студентських роботах: методи виявлення та запобігання: методичний посібник / Н.В. Стукало, К.В. Ковальчук, М.В. Литвин та ін. – Дн-к: ДНУ ім. О.Гончара, 2013. – 44 с.

4. Определение плагиата [электронный ресурс]. - Режим доступа: http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title= Определение_плагиата&oldid=61941613

5. Петренко І. Питання виявлення плагіату літературного твору [електронний ресурс] / І. Петренко // Теорія і практика інтелектуальної власності. -2009. - № 4. – Режим доступу: http://base.dnsgb.com.ua/files/journal/Teoriya-i-praktyka-intelekt-vlasnosti/2009_4/petrenko.pdf

6. Селюкова А. Тренди по-українськи [електронний ресурс] / А.Селюкова. – Режим доступу: http://www.innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/18382/trendi-po-ukrajinski.

7. Коломійчук Т. Обережно-плагіат?! / Т. Коломійчук, С. Галамашевич // Сходинками до Profi: газета ЧТЕІ КНТЕУ – 26 лютого 2007. - №2.

8. Шарапов Р.В. Анализ подходов к обнаружению заимствованных текстов [электронный ресурс] / Р.В. Шарапов // Современные наукоемкие технологии. – 2011. – №3 – с.47-49. - Режим доступа: http://rae.ru/snt/?section= content&op=show_article&article_id=7796702.

 

References.

1. Glushko, E.K. (2013), “Roadmaps”, Rossijskое Pravo: Normy I Praktika, vol. 4, pp. 45–55.

2. Kuzyk, Yu. (2009), “What is the Roadmap?”, Nauka i Tehnologii Rossii, [Online], available at: http://strf.ru./material.aspx?CatalogId=223&d_no=20108#.U9eWvShpoyA (Accessed 29 July 2014).

3. Stukalo, N.V. Koval'chuk, M.V. and Lytvyn, M.V. (2013), Plahiat u Students'kykh Robotakh: Metody Vyiavlennia ta Zapobihannia [Plagiarism in student papers: methods of detection and prevention], National University, Dnipropetrovsk, Ukraine.

4. “Definition of Plagiarism”, available at: http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title= Определение_плагиата&oldid=61941613. (Accessed 29 July 2014).

5. Petrenko, I. (2009), “The problem of plagiarism detection in literary work”, Teoriia i Practyka Intelektual'noi vlasnosti, [Online], vol. 4, available at: http://base.dnsgb.com.ua/files/journal/Teoriya-i-praktyka-intelekt-vlasnosti/2009_4/petrenko.pdf (Accessed 29 July 2014).

6. Seliukova, A. (2013), “Trends in Ukrainian”, available at: http://www.innovations.com.ua/ua/articles/op-manage/18382/trendi-po-ukrajinski. (Accessed 29 July 2014).

7. Kolomijchuk, T. and Halamashevych, S. (2007), Warning-plagiarism?”, Skhodynkamy do Profi, vol. 2, pp.1-2.

8. Sharapov, R.V. (2011), “The analysis of approaches to the detection of borrowed texts”, Sovremennye Naukoemkie Tehnologii, vol. 3, pp. 47–49.

 

 Стаття надійшла до редакції 29.07.2014 р.