EnglishНа русском

Ефективна економіка № 8, 2014

УДК 657:005.3:338.5

 

Р. І. Мачуга,

канд. екон. наук, доцент, доцент кафедри міжнародних економічних відносин і міжнародної інформації,

Тернопільський національний економічний університет, м. Тернопіль

 

ВИЗНАЧЕННЯ ВАРТОСТІ ДОДАТКОВОЇ УПРАВЛІНСЬКОЇ ІНФОРМАЦІЇ

 

R. I. Machuga,

PhD in Economics, Associate professor, Department of International Economic Relations and International Information,

Ternopol National Economic University, Ternopol

 

DETERMINING THE COST OF ADDITIONAL MANAGEMENT INFORMATION

 

Проведено аналіз поняття вартості інформації, її граничного значення при прийнятті управлінських рішень. Приведено приклад розрахунку числового значення вартості додаткової управлінської інформації.

 

The analysis of the concept of cost information, its threshold when making management decisions. Examples of calculating the numerical value of the cost of additional management information.

 

Ключові слова: Бухгалтерський облік, управлінське рішення, інформація, вартість інформації, визначення вартості.

 

Keywords: Accounting, management decision, information, cost information, determining the cost.

 

 

Постановка проблеми. Прийняття управлінських рішень на підприємствах чи в інших суб’єктів господарювання, як правило, ґрунтується на основі даних, отриманих за рахунок бухгалтерського обліку. При цьому інформацію менеджери отримують із фінансової і статистичної звітності, різних бухгалтерських документів і звітів як стандартної, так і самостійної розробленої для потреб управління форми. Зазначені документи міститимуть інформацію, яка формуються (акумулюється) безпосередньо у внутрішньому середовищі підприємства чи суб’єкта господарювання загалом. Також для адекватного управління відповідний персонал стикається з потребою залучення додаткової управлінської інформації, яка інколи не є навіть економічною інформацією. В якості прикладу до такої інформації можна віднести відомості про середньодобову температуру в різних регіонах держави в різні періоди року, а також інформацію про кількість жителів в різних населених пунктах. Така інформація дуже корисна при плануванні виробництва і реалізації таких продуктів харчування як пива і морозива. Адже загально відомо, що кількість їх споживання безпосередньо залежить від сезонності та кількості населення.

Таку додаткову інформацію спеціально збирають із зовнішніх джерел за певними ознаками "придатності" для прийняття конкретного управлінського рішення. Інколи необхідну інформацію можна знайти у відкритих інформаційних джерелах, як правило, безкоштовно. Разом з тим часто доступ до необхідних джерел інформації платний, тобто суб’єкту господарювання потрібно заплатити певну грошову суму. В якості прикладів таких джерел інформації можна назвати спеціалізовані бази даних, загальнодержавні реєстри, вузькоспеціалізовані статистичні збірники і довідники, звіти з аналітичних досліджень в конкретній галузі на чітко визначену тематику, а також інформація, що становить комерційну таємницю.

У випадку потреби залучення додаткових грошових коштів для отримання певної інформації суб’єкт господарювання постає перед вибором: заплатити потрібну суму за одержання цих даних і мати достатню інформаційну базу для прийняття адекватного управлінського рішення чи відмовитися від додаткових витрат і приймати рішення в умовах певної невизначеності. Кожен із зазначених варіантів має як свої переваги, так і недоліки.

Так, прийняття рішень в умовах невизначеності не вимагає наперед якихось додаткових грошових витрат. Це, звичайно, вагома перевага. Але в такому випадку при розробці управлінського рішення потрібно розглядати можливі ризики, що пов’язані з використанням в якості інформаційної бази не повну інформацію. Тобто тут йде мова про те, що у випадку неврахування певних невідомих факторів можуть наступити подальші непередбачувані витрати. Дана невизначеність і є суттєвим недоліком таких рішень.

Що ж до випадку, коли потрібно за додаткову інформацію заплатити певну суму коштів, то тут підприємство (суб’єкт господарювання) отримує повну інформаційну базу для обґрунтованого управлінського рішення. Це лише позитивний момент. Але разом з тим постає питання, а яку саме суму готове заплатити дане підприємство за цю інформацію? Тобто тут при розробці варіантів та прийнятті управлінських рішень часто виникає питання вартості інформації.

Поняття вартості інформації на сьогоднішній день є мало дослідженим, а числова оцінка цієї вартості різними учасниками ринку виконується в більшості випадків на інтуїтивній основі, оскільки відсутні загальноприйняті методики. З огляду на вище зазначене обрана тема публікації є актуальною і зможе мати практичне застосування в діяльності суб’єктів господарювання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Поняття вартості інформації загалом розглядалося в різних літературних джерелах, наприклад [1-5]. Так, Єжова Л.Ф. зазначає, що "Ціна інформації – вартість придбання її у зовнішньої організації" [2]. Чалий І.Г. розглядає поняття вартості інформації з точки зору бухгалтерського обліку і фінансової звітності [4]. Автори ресурсу "Стратегічне планування діяльності" [5] пропонують визначати вартість повної інформації як різницею між очікуваною вартістю її придбання в умовах повноцінної інформації і очікуваною вартістю при неповній інформації. Тут ними вже зроблено спробу математичного визначення грошової суми, яку можна заплатити за отримання інформації.

Питанням вартості інформації присвячено і ряд публікацій закордонних авторів. Так, автори Dorota Miszczyńska na Marek Miszczyński розглядають питання математичного визначення граничної (максимальної) ціни повної (досконалої) інформації. За їх твердженням це "…максимальна сума, яку варто інвестувати в дослідження майбутнього стану ринку"[1] [6]. Аналогічні спроби роблять і автори публікації "Using Game Theory to Model Competition" [7]. Також поняття вартості інформації підіймається і в цілому ряді інших закордонних публікацій, зокрема [8-11].

У більшості згаданих публікацій розглядаються теоретичні аспекти поняття вартості інформації. Застосування при цьому математичних підходів до її розрахунку залишається не дослідженим і потребує детального аналізу, особливо щодо визначення вартості інформації при прийнятті управлінських рішень.

Мета статті.

Метою статті є дослідження поняття вартості управлінської інформації та визначення її максимального значення.

Виклад основного матеріалу.

Ефективне господарювання будь-якого підприємства (суб’єкта господарювання) можливе при адекватному управлінні. В сучасних умовах ринкової економіки важливо швидко і точно реагувати на зміни у зовнішньому середовищі. Підґрунтям для адекватних рішень при цьому є інформація, що отримується із різних джерел, причому як внутрішніх, так і зовнішніх. Але далеко не завжди для менеджерів різних рівнів ієрархії управління доступна вся необхідна для прийняття рішень інформація. Інколи потрібно додатково шукати певні інформаційні повідомлення, документи, аналітичні публікації тощо. Поряд із безкоштовним отриманням інформації часто потрібно при цьому заплатити певну суму коштів. Тут суб’єкти господарювання різних форм власності стикаються із запитанням, скільки саме потрібно (чи доцільно) заплатити за отримання додаткової інформації в тій ситуації, в якій знаходиться підприємство? Першим кроком до встановлення відповіді на це питання є самовизначення на предмет того, скільки саме ми готові заплатити за досконалу (повну, достовірну, своєчасну, об’єктивну) інформацію про те, якою буде майбутня економічна ситуація в країні загалом і в регіоні зокрема. В такому випадку вартість досконалої інформації, якби її можна було порахувати, становила б верхню межу вартості будь-якої інформації. Якщо ми готові заплатити грошову суму С за володіння інформацією про те, що буде відбуватися в майбутньому, то ми не готові заплатити таку ж суму С за інформацію менш ймовірну.

Оскільки проміжна інформація ("пробна") не є досконалою, то і вартість проміжної інформації є меншою від вартості досконалої інформації. Вона може дорівнювати вартості досконалої інформації лише в тому випадку, коли буде досліджено і проаналізовано увесь спектр "пробних" інформаційних повідомлень.

Спробуємо визначити верхню межу вартості інформації. Наперед невідомо, яка саме інформація буде досконалою, але можна спробувати розрахувати очікувану вартість інформації в даній ситуації прийняття конкретного управлінського рішення. Максимальна грошова сума, яку можемо заплатити за досконалу інформацію, рівна різниці між грошовим результатом управлінського рішення, прийнятого із застосуванням такої інформації, та грошовим результатом управлінського рішення, прийнятого без застосуванням такої інформації. Тобто очікуваною вартістю інформації є по суті та грошова сума, яку можемо додатково отримати завдяки використанню цієї інформації.

Визначення очікуваної вартості досконалої інформації проілюструємо з допомогою прикладу. В якості прикладу розглянемо прийняття управлінського рішення в компанії, що займається, наприклад, авіаперевезеннями. Тут мова йтиме про цінову "війну" між двома авіакомпаніями, які обслуговують одну і ту ж лінію. Очевидно, що доходи однієї компанії залежатимуть не лише від її цін на перевезення, але й від цін на цій же лінії в іншій компанії. Для вирішення даної ситуації розглянемо дії конкурентів як випадковий процес, а також спробуємо вирішити проблему з допомогою аналізу управлінського рішення.

У табл. 1 наведено числові дані прибутків досліджуваної компанії за певний проміжок часу при різних цінах в неї та в компанії-конкурента. Також приймається припущення, що ймовірність того, що конкурент встановить нижчу ціну (200 $) рівна 0,6, а ймовірність того, що встановить ціну вищу (300 $) рівна 0,4.

 

Таблиця 1

Залежність прибутку авіакомпанії від ціни на квитки ($)

Ціни в досліджуваній компанії

Ціни в конкурента

200

300

200

8 000 000,0

9 000 000,0

300

4 000 000,0

10 000 000,0

 

На основі даних в табл. 1, а також вище встановленої ймовірності можливої ціни конкурента можна розрахувати очікуваний ймовірний прибуток для двох випадків:

1)   млн. $ – при ціні квитка в досліджуваній компанії в 200 $;

2)   млн. $ – при ціні квитка в досліджуваній компанії в 300 $.

На основі даних в табл. 1 можна побудувати дерево рішень, яке схематично показано на рис. 1.

 

Рис. 1. Дерево рішень для розглядуваного прикладу (на основі даних табл. 1)

 

Тепер можна розглянути питання: чи пошук додаткової інформації буде оправданим чи ні? Пошук додаткової інформації може полягати у наймі додаткового консультанта, який знає засади функціонування компанії конкурента. Також інформацію можна отримати, аналізуючи цінову політику конкурента. У кожному разі важливим є запитання, яку саме користь можемо отримати від додаткової інформації.

Припустимо, що відомо плани конкурента. Тоді у випадку вибору ним ціни в 200 $ розглядуваній компанії теж потрібно було б встановити таку ж ціну (200 $) і це дозволило б отримати прибуток в розмірі 8 млн. $ (див. рис. 1). Якщо ж конкурент вибере ціну 300 $, то в досліджуваній компанії також доцільно встановити таку ж ціну і це дозволить отримати прибуток в 10 млн. $.

Але оскільки додаткової інформації немає, то доцільно ціну встановити в розмірі 200 $, при цьому очікуваний ймовірний прибуток складе 8,4 млн. $ (див. вище). Аналізуючи наявну на даний момент інформацію, можна констатувати, що наперед не відомо, що саме планує зробити конкурент (яку ціну встановлюватиме). Але відома ймовірність його можливих дій. Знаючи максимально можливий прибуток в кожному випадку та знаючи відповідні ймовірності, можна розрахувати усереднене значення очікуваного прибутку при досконалій інформації:

 

 млн. $.

 

Отже, якщо розглядувана компанія володітиме досконалою додатковою інформацією, то очікуваний прибуток складатиме 8,8 млн. $, якщо ж така інформація відсутня, то очікуваний прибуток складе лише 8,4 млн. $. Різниця між очікуваним прибутком, отриманим з використанням додаткової інформації, та прибутком, отриманим без додаткової інформації, це, по суті, максимальна вартість тієї додаткової інформації, яку можна шукати для отримання кращого результату.

У розглядуваному прикладі ця вартість складає  млн. $. Тобто 400000 $ – це максимальна сума грошей (вартість), яку досліджувана компанія повинна бути готова заплатити за додаткову досконалу інформацію про цінову політику компанії конкурента. Якщо ж інформація не є цілком вірогідною, то оплата звичайно повинна бути меншою пропорційно до зменшення самої ймовірності.

Висновки.

Ефективність управлінських рішень на пряму залежить від інформаційної бази, яка використовується в управлінні. Чим повніша вона, чим більше відповідає потребам і запитам управлінців, тим більш адекватними будуть самі рішення. Збір і пошук управлінської інформації – процес безкоштовний або ж платний. При цьому гранична вартість додаткової управлінської інформації – це та сума коштів, які готовий за неї заплатити споживач в даний момент. Разом з тим потрібно обов’язково враховувати, що максимальна грошова сума, яку можемо заплатити за досконалу інформацію, рівна різниці між грошовим результатом управлінського рішення, прийнятого із застосуванням такої інформації, та грошовим результатом управлінського рішення, прийнятого без застосуванням такої інформації.

 

Література.

1. Вартість інформації та інформаційних продуктів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pidruchniki.com/1719051257065/ekonomika/vartist_informatsiyi_informatsiynih_produktiv.

2. Єжова Л.Ф. Інформаційний маркетинг: Навч. посібник / Л.Ф. Єжова. – К.: КНЕУ, 2002. – 560 с.

3. Про встановлення вартості одного людино-дня та вартості інформації на одній сторінці. Наказ № 73 від 16.03.2005 / Державний комітет статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0334-05.

4. Чалий І. Суттєвість та вартість інформації – український формат та зарубіжний досвід [Текст] / І. Чалий, Т. Момот // Бухгалтерський облік і аудит. – 2002. – № 11. – С. 29-31.

5. Стратегічне планування діяльності [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.dpa.uzhgorod.ua/?postid=266. – Заголовок з екрану.

6. Dorota Miszczyńska, Marek Miszczyński, KBO UŁ, Elementy teorii decyzji [Źródło elektroniczne]. – Dostęp: http://wsehsk.home.pl/files/zarzadzanie/materialy/Wyk%C5%82ad_Elementyteoriidecyzji.pdf. – Odczyt: 31.07.2014.

7. Por. K. Moorthy. Using Game Theory to Model Competition, "Journal of Marketing Research", august 1985.

8. Using Accurate Cost Information in a Business [Electronic resource]. – URL: http://www.dummies.com/how-to/content/using-accurate-cost-information-in-a-business.html. – Accessed 31.07.2014.

9. Management Uses of Cost Information [Electronic resource]. – URL: http://www.airpower.maxwell.af.mil/airchronicles/aureview/1971/jul-aug/walker.html. – Accessed 31.07.2014.

10. Production, Information Costs, and Economic Organization [Electronic resource]. – URL: http://www.aeaweb.org/aer/top20/62.5.777-795.pdf. – Accessed 31.07.2014.

11. What price information? [Electronic resource]. – URL: http://www.accenture.com/us-en/outlook/Pages/outlook-journal-2011-what-price-information.aspxhttp://www.dummies.com/how-to/content/using-accurate-cost-information-in-a-business.html. – Accessed 31.07.2014.

 

References.

1. Navchal'ni materialy onlajn (2014), “Vartist' informatsii ta informatsijnykh produktiv”, available at:: http://pidruchniki.com/1719051257065/ekonomika/vartist_informatsiyi_informatsiynih_produktiv, (Accessed 31 July 2014).

2. Yezhova, L.F. (1993), Informatsijnyj marketynh [Informational marketing], KNEU, Kyiv, Ukraine.

3. The Verkhovna Rada of Ukraine (2005), Decree of State Statistics Committee of Ukraine “Pro vstanovlennia vartosti odnoho liudyno-dnia ta vartosti informatsii na odnij storintsi”, available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0334-05 (Accessed 31 July 2014).

4. Ivanov, I. (2002), “Materiality and cost information – Ukrainian format and international experienc”, Bukhhalters'kyj oblik i audyt, vol. 11, pp. 29-31.

5. Stratehichnyj Menedzhment (2009), “Stratehichne planuvannia diial'nosti”, available at:: http://www.dpa.uzhgorod.ua/?postid=266, (Accessed 31 July 2014).

6. Wyższa Szkoła Ekonomiczno-Humanistyczna w Skierniewicach (2014), “Elementy teorii decyzji”, available at:: http://wsehsk.home.pl/files/zarzadzanie/materialy/Wyk%C5%82ad_Elementyteoriidecyzji.pdf, (Accessed 31 July 2014).

7. Por., K. Moorthy (1985), “Using Game Theory to Model Competition”, Journal of Marketing Research, august.

8. For DUMMIES (2014), “Using Accurate Cost Information in a Business”, available at:: http://www.dummies.com/how-to/content/using-accurate-cost-information-in-a-business.html, (Accessed 31 July 2014).

9. The Air University (2014), “Management Uses of Cost Information”, available at:: http://www.airpower.maxwell.af.mil/airchronicles/aureview/1971/jul-aug/walker.html, (Accessed 31 July 2014).

10. Armen A. Alchian and Harold Demsetz (2011), “Production, Information Costs, and Economic Organization”, American Economic Review, [Online], February, available at: http://www.aeaweb.org/aer/top20/62.5.777-795.pdf (Accessed 31 July 2014).

11. Accenture Outlook (2014), “What price information”, available at:: http://www.accenture.com/us-en/outlook/Pages/outlook-journal-2011-what-price-information.aspx, (Accessed 31 July 2014).

 


[1] Переклад автора.

 

 Стаття надійшла до редакції 31.07.2014 р.