EnglishНа русском

Ефективна економіка № 8, 2014

УДК 330.322.2

 

О. В. Кравченко,

аспірантка, Європейський університет, м. Київ

 

ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ АКТИВНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ

 

O. V. Kravchenko,

postgraduate, European University, Kyiv

 

EVALUATION OF INVESTMENT ACTIVITY OF  INDUSTRIAL ENTERPRISES IN UKRAINE

 

В статті проведено статичний аналіз інвестиційної активності промислових підприємств в Україні в 2008-2013 рр. Визначено особливості інвестиційної діяльності вітчизняних підприємств у посткризовий період. Обґрунтовано  макро- і мікроекономічні фактори, що обмежують інвестиційну активність вітчизняних промислових підприємств.

 

The statistical analysis of investment activity of industrial enterprises in Ukraine in 2008-2013 is conducted. Features of investment activity of domestic enterprises in the post-crisis period are considered. Macro- and micro factors which influence on investment activity of industrial enterprises are substantiated.

 

Ключові слова: інвестиційна активність, інвестиційний процес, капітальні інвестиції, джерела фінансування інвестиційної діяльності, промислові підприємства.

 

Key words:  investment activity, investment process, capital investment, funding investment, industrial enterprises.

 

 

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Інвестиції на сучасному етапі відіграють вирішальну роль у розвитку суб’єктів господарювання, оскільки закладають підґрунтя для довгострокового економічного зростання, сприяють реалізації обраної стратегії. Значення інвестицій для вітчизняних підприємств сьогодні підвищується, окрім того, в результаті високого рівня фізичного і морального зносу основних виробничих фондів, нематеріальних активів в усіх видах економічної діяльності, інтенсифікації науково-технічного обміну у світовому господарстві, підвищення ролі інвестиційної складової у забезпеченні міжнародної конкурентоспроможності на всіх рівнях господарювання, наслідків економічної і політичної нестабільності. Важливу роль відіграють інвестиції й у забезпеченні ефективної інтеграції національних підприємств у європейську економіку.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. У вітчизняній і зарубіжній економічній літературі запропоновано багато досліджень різноманітних аспектів інвестиційної діяльності підприємств. Зокрема, значний внесок забезпечили праці В. Д. Базилевича, В. М. Гейця, С. Шмідта, І. А. Бланка, І. М. Верхогляда, В. М. Грідасова, Т. В. Майорової, Т. Л. Мостенської, А. В. Мертенса, В. Л. Оcецького, А. А. Пересади, Ф. Фабоцці, Д. М. Черваньова, У. Шарпа та ін. Однак, не зважаючи на значну кількість робіт, присвячених проблемам інвестиційної діяльності суб’єктів господарювання, такому аспекту як інвестиційна активність, під якою слід розуміти інтенсивність здійснення інвестицій, у вітчизняній економічній літературі приділено не достатньо уваги. Разом із цим, дослідження українських підприємств саме в контексті цього аспекту дозволить забезпечити передумови для інтенсифікації інвестиційного процесу, реалізації потенційних можливостей економічного зростання з урахуванням рівня інвестиційних ризиків.

Формування цілей статті (постановка завдання). Метою статті є оцінка інвестиційної активності вітчизняних промислових підприємств та визначення факторів, які визначають її інтенсивність на сучасному етапі розвитку національної економіки.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів. Аналіз інвестицій в основний капітал в останні роки  в Україні свідчить, що в середньому по промисловості в останні роки зросла частка інвестицій у виробництво і розподілення електроенергії, газу, води (з 11,5% до 34,9%) та виготовлення виробів з деревини (з 1,7% у 2005 р. до 2,3% у 2013 р.), натомість зменшилася частка інвестицій у добувну промисловість (з 23,2% у 2005 р. до 22,8% у 2012 р.), переробну промисловість (з 63,9% до 42,2). Разом з цим, спостерігається зменшення частки інвестування майже всіх галузей переробної промисловості. [1]

Разом з цим, спостерігаються суттєві коливання інвестиційної активності за видами промислової діяльності (табл. 1). У сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води інвестиційна активність (відношення інвестицій в основний капітал до обсягу реалізованої продукції) підвищилася з 6,1% у 2005 р. до 16,2% у 2013 р. По більшості галузей добувної і переробної промисловості інвестиційна активність за аналогічний період знизилася. У машинобудуванні спостерігалося підвищення з 3,8% до 4,99% у 2013 р.

 

Таблиця 1.

Інвестиційна активність підприємств за окремими видами  промислової діяльності, %

Вид промислової діяльності

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Промисловість

8,4

7,1

5,5

6,5

9,3

9,2

Добувна промисловість

19,6

20,7

14,6

16,8

23,5

15,7

Переробна промисловість

7,3

6,3

4,7

4,7

5,8

5,8

харчова промисловість

9,4

6,6

4,3

5,5

7,5

6,7

легка промисловість

5,4

4,5

5,3

5,2

4,9

4,9

виробництво коксу, продуктів
нафтопереробка

3,2

3,3

2,5

1,9

2,2

1,5

хімічна та нафтохімічна
промисловість

13,5

13

11,6

6,6

7,2

5,3

виробництво іншої неметалевої
мінеральної продукції

 

 

 

 

 

10,8

металургійне виробництво та виробництво готових металевих виробів

5,2

4,7

2,6

3,7

4,4

5,4

машинобудування

5,1

4,2

2,6

3,7

5,4

4,99

Виробництво та розподілення
електроенергії, газу та води

6,7

4,7

3,8

6,8

12,4

16,2

Джерело: розраховано за даними [1-2]

 

Загалом слід зазначити, що починаючи з 2008 р. відбувалося зниження інвестиційної активності, яке спостерігається й досі та свідчить про наявність проблем у сфері фінансового забезпечення інвестиційної діяльності вітчизняних підприємств. Значне уповільнення темпів оновлення основного капіталу значною мірою стало наслідком світової фінансово-економічної кризи, що призвело до обвального згортання інвестиційної діяльності в Україні. Зокрема, у 2009 р. обсяги інвестування в основний капітал скоротились більш ніж на 41,5% порівняно з 2008 р. [3, с. 7] Процес відновлення інвестиційної активності у післякризовий період розпочався із суттєвим відставанням від динаміки економічного зростання. Лише у 2011 р. вдалося забезпечити приріст обсягу капітальних інвестицій, що становив 23,9%  порівняно з 2010 р., проте ця цифра виглядає вагомою лише через низьку базу порівняння. Утім вже у 2013 р. відбулося скорочення обсягу капітальних вкладень на 15,8 млрд грн у порівнянні із 2012 р. та було освоєно 247,9 млрд. грн. [4]. Зберігається негативна тенденція і в 2014 р., зокрема у першому кварталі здійснено капітальних інвестицій на 18% менше від обсягу капітальних інвестицій аналогічного періоду 2013 р. Безумовно, значний вплив на динаміку інвестиційних процесів здійснювала політична нестабільність та невизначеність зовнішньоекономічного вектору розвитку України. У сукупності із неефективною диференційованою політикою державної підтримки експортоорієнтованих галузей та відсутності дієвих механізмів міжгалузевого переливання капіталу і стимулювання реінвестування прибутків, отриманих експортними галузями завдяки високим світовим цінам, це призвело до суттєвого звуження фінансових можливостей інвестиційного розвитку вітчизняних промислових підприємств.

Отже, особливостями сучасної інвестиційної діяльності в Україні, що формують можливості і обмеження модернізаційних процесів в промисловості, є такі:

По-перше, уповільнення темпів зниження інвестиційної активності, що, однак, не дозволяє говорити про накопичення достатнього інвестиційного ресурсу для модернізації економіки в найближчі роки. При річному прирості ВВП на рівні 3,1%, тривала стагнація інвестиційних процесів та промислового виробництва. Уповільнення темпів інвестиційної діяльності в середньому по економіці було обумовлено зокрема її спадом у добувній промисловості (24,3%), підприємствах транспорту та зв’язку на 41,4%. В промисловості за підсумками 2013 р., незважаючи на майже 7-% зростання обсягу капітальних вкладень, відбулося помітне уповільнення динаміки економічного зростання (обсяг виробництва промислової продукції в 2013 р. скоротився на 26%).

По-друге, низький рівень валового нагромадження основного капіталу у структурі ВВП, що значно поступається показникам докризового рівня і не відповідає потребам забезпечення розширеного відтворення. Загалом у 2012-2013 рр. позначилась тенденція до відновлення процесів нагромадження капіталу, проте темпи такого відновлення були вельми низькими. Норма нагромадження основного капіталу в структурі ВВП у 2012 р. становила 18,7%, 2013  р. – 17,3%  і суттєво поступалася докризовим показникам (у 2008 р. – 26,4%). У порівнянні, в країнах, яким довелося здійснювати модернізацію, структурну перебудову з метою забезпечення конкурентоспроможності, протягом тривалих періодів спостерігався рівень нагромадження основного капіталу понад 30% [3, с. 11].

По-третє, нераціональна структура інвестування за сферами економіки, із надто високою часткою фінансово-посередницьких секторів. За результатами 2013 р. приріст капітальних інвестицій відбувся лише у сфері будівництва (3,2%)  та у сфері операцій з нерухомим майном (9,7%). Натомість інвестиційна активність у промисловості була значно нижчою – лише 2%. Тобто, немає підстав для висновку про формування стійкої тенденції переорієнтації інвестиційних потоків у виробничу сферу. Натомість, вже на протязі кількох останніх років, сформовані пріоритети інвестування засвідчують переважаючу інвестиційну привабливість секторів з високою ліквідністю та швидким обігом коштів. Випереджальні темпи інвестування у сектори, в яких здійснюється перерозподіл сукупного продукту, над інвестиціями у виробництво останнього посилюють ризики нестабільності фінансової системи та інфляційний потенціал, який формується внаслідок перевищення сукупного попиту над пропозицією [5, с. 183].

По-четверте, погіршення технологічної структури інвестування економіки, в якій знизилась частка інвестування у машини і обладнання, натомість зросла частка інвестування у житлові будівлі і споруди. У 2013 р. частка інвестицій у машини та обладнання у загальному обсязі інвестицій становила 30,6% (у січні-березні 2014 р. – 32,1%) і була нижчою не лише ніж у докризовий період (36% у 2007-2008 рр.), а й ніж у розпал кризи (33% у 2009).

Таким чином, можна узагальнити, що динаміка української економіки характеризується наявністю низки системних проблем, що потребують невідкладного вирішення та формують ризики для подальшого економічного зростання. Це насамперед критичний стан основних засобів, висока ресурсо- та енергоємність виробництва, низький технологічний рівень та низька інноваційна спроможність економіки. В свою чергу відновлення позитивних тенденцій в економіці в першу чергу залежить від ефективності системи фінансового забезпечення інвестиційної діяльності первинної ланки економічної системи - суб’єктів господарювання.

Аналіз динаміки і структури фінансових джерел інвестування дозволяє виявити потенціал інвестиційного забезпечення структурних зрушень в економіці та промисловості зокрема.

У структурі джерел інвестування економіки України визначальну роль відіграють власні кошти підприємств (табл. 2). Слід відзначити, що у розпал фінансово-економічної кризи вагомість інвестування власних коштів підприємств різко зросла (63,3 % у 2009 р.), що було зумовлено насамперед зменшенням бюджетного фінансування та ускладненням доступу до кредитних інвестиційних ресурсів.

 

Таблиця 2.

Динаміка і структура капітальних інвестицій в Україні за джерелами фінансування

Вид діяльності

2010

2011

2012

2013

млн грн

%

млн грн

%

млн грн

%

млн грн

%

Усього

189061

100

259932

100

293692

100

267728

100

у т.ч. за рахунок

 

 

 

 

 

 

 

 

коштів державного бюджету

10952,2

5,8

18394,6

7,1

17141,2

5,8

6497,8

2,4

коштів місцевих бюджетів

6367,7

3,4

8801,3

3,4

9149,2

3,1

7219,2

2,7

власних коштів підприємств та організацій

114963,6

60,8

152279,1

58,6

175423,9

59,7

170675,6

63,8

кредитів банків та інших позик

23336,2

12,3

42324,4

16,3

50104,9

17,1

40878,3

15,3

коштів іноземних інвесторів

4067,7

2,1

7196,1

2,8

5040,6

1,7

4881,2

1,8

коштів населення на будівництво власних квартир

4654,2

2,5

4470

1,7

3651

1,3

6574,9

2,5

коштів населення на індивідуальне житлове будівництво

16176

8,6

15102,9

5,8

21975,1

7,5

21770,1

8,1

інших джерел фінансування

8543

4,5

11363,9

4,3

11206

3,8

9230,9

3,4

Джерело: розраховано за даними [6]

 

Слід зазначити, що можливості здійснення інвестиційної діяльності підприємств визначаються їхнім фінансовим станом. Окрім того, саме його покращення є основною передумовою активізації інвестиційної діяльності. Промисловим підприємствам вдалося поліпшити свій фінансовий стан у 2012 р., проте уповільнення розвитку світової економіки і зменшення попиту на зовнішніх ринках на продукцію українських виробників негативно позначилося на їхніх можливостях формувати власні інвестиційні ресурси. Серед галузей промисловості у 2013 р. позитивні фінансові результати спостерігаються лише у машинобудуванні, харчовій промисловості, у сфері виробництва та розподілення електроенергії, газу та води.

Інвестиційний потенціал підприємств суттєво різниться залежно від видів економічної діяльності. Надмірна концентрація наявних доходів у секторі фінансових корпорацій порушує рівновагу між доходами підприємств i фінансових корпорацій, що знекровлює реальний сектор економіки, обмежуючи можливості функціонування та розширеного відтворення у сфері виробництва. Галузі з виробництва кінцевих продуктів функціонують в умовах низької рентабельності й не можуть формувати ресурси розширеного відтворення. Зокрема, найвищий рівень рентабельності операційної діяльності серед видів промислової діяльності в 2013 р. має добувна галузь  (15,3% ) на противагу машинобудуванню (7,0%), легкій (3,0%), харчовій промисловості  (6,1%) тощо.

Іншим вагомим джерелом фінансування інвестиційного розвитку підприємств є амортизаційні відрахування. Статистичні дані демонструють, що у післякризовий період спостерігається значно повільніше зростанням обсягів амортизаційних відрахувань порівняно з обсягами інвестицій. У 2010 р. обсяг амортизаційних відрахувань зріс лише на 2,6 % порівняно з попереднім роком і складав 24,1 млрд грн. У 2011 р. їх обсяг складав 26,2 млрд грн, що на 9 % більше, ніж у 2010 р. Проте у структурі власних коштів вітчизняних підприємств та організацій, спрямованих на капітальні інвестиції, амортизаційні відрахування склали лише 17,2%. Водночас вже у 2011-2012 рр. спостерігається тенденція до зменшення частки амортизації у структурі джерел фінансування капітальних інвестицій, утім за підсумками 2012 р. відбулося повільне зростання частки амортизації у загальному обсязі власних коштів підприємств та організацій.

Важливими джерелами інвестиційних ресурсів є кошти державного та місцевого бюджетів, кредитні ресурси банків та інших фінансових установ, кошти населення на будівництво житла, кошти іноземних інвесторів. Однак можливості державного бюджету України щодо підтримки підприємств в періоді 2012-2013 рр. були обмежені:  дефіцит держбюджету у 2012 р. становив 3,8%,  у 2013 р. - 4,4% [7]. З огляду на скорочення надходжень до бюджету та ускладнення доступу до фінансових ринків, видатки в IV кварталі 2013 р. було виконано нижче запланованого рівня (як і у цілому за рік – на 8,2%) і навіть нижче рівня 2012 р. (на 4,2%). Складнощі з виконанням дохідної частини бюджету позначилися на рівні капітальних видатків, які знизилися порівняно з попереднім роком на 28% (до 29,3 млрд грн), що пояснюється пріоритетністю фінансування видатків соціального спрямування в умовах недовиконання дохідної частини. Протягом 2005-2013 рр. інвестування переробної промисловості за рахунок державного бюджету скоротилося на 81,9 % (з 0,5% у 2005 р. до 0,0 % у 2013 р.), добувної – на 22,3 % (з 15,5 % у 2005 р. до 4,3 % у 2013 р.), виробництва та розподілення електроенергії, газу, води – на 44,3 % (з 12,7% у 2005 р. до 2,8% у 2013 р.).

Майже повна відсутність державного фінансування капітальних інвестицій у переробній промисловості компенсується підприємствами за рахунок банківського кредитування. Найбільші обсяги банківського кредитування у промисловості припадають саме на переробну галузь: 86,7% у 2008 р., 84,7% у 2009 р., 82,6 % у 2010 р., 80,3% у 2011 р., 77,2% у 2012 р., .83,3% у 2013 р. (табл. 3).

 

Таблиця 3.

Кредити, надані промисловості України, млн грн

Галузь промисловості

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Промисловість

122343

123831

147111

154774

160389

183112

Переробна

106029

104951

121526

124314

125880

135898

Добувна

7684

9607

12883

11483

15726

17571

Виробництво та розподіл е\енергії, газу, води

8630

9273

12702

18977

21483

29644

Розраховано за даними: [8]

 

Протягом 2008-2013 рр. найбільший обсяг кредитів надходив до харчової промисловості (26,7 % усіх кредитів у переробну промисловість у середньому за період), металургії (12,4 %), хімічної та нафтохімічної промисловості (8,9%), машинобудування (6,4%), виробництва неметалевої мінеральної продукції (4,9 %). Водночас, переважна більшість кредитів у промисловий сектор є короткостроковими (до одного року – 47%), частка довгострокових кредитів залишається низькою (понад 5 років – 4,3%) [8].

Заслуговує на увагу й таке джерело фінансового забезпечення інвестиційної активності підприємств як емісія корпоративних цінних паперів - один з поширеніших у світі інструментів залучення зовнішніх інвестиційних коштів. Однак показник обсягу залучених інвестицій в економіку України через інструменти фондового ринку, який за результатами 2012 р. становив 67,23 млрд  грн, нижчий за показник обсягу залучених довгострокових кредитів (100,97 млрд  грн). Станом на 31.12.2012 р., загальний обсяг усіх зареєстрованих регулятором випусків цінних паперів становив 1 122,51 млрд грн. Загальний обсяг випусків емісійних цінних паперів у 2012 р. зменшився на 39,87 %  порівняно з 2011 р., разом з тим, обсяг емісії цінних паперів у 2012 р. майже на 13 % перевищив обсяг емісії цінних паперів у 2010 р. Якщо звернути увагу на структуру зареєстрованих НКЦПФР випусків акцій і облігацій підприємств емітентів за видами економічної діяльності, то можна засвідчити, що переважна частка у 2011-2012 р. належала банківським установам.

Загалом слід зазначити, що попри впровадження у дію майже всіх норм Закону України „Про акціонерні товариства” більшість власників цінних паперів й досі відчувають незахищеність свої прав, а отже не мають стимулів до придбання акцій та облігацій вітчизняних підприємств. Зокрема, 70% скарг від загальної кількості звернень у 2012 р. до НКЦПФР - це скарги міноритарних акціонерів на порушення їх прав менеджментом акціонерних товариств [9]. У сукупності з консервативною дивідендною політикою, якої дотримуються більшість вітчизняних підприємств, це призводить до зниження інвестиційної привабливості господарюючих суб’єктів, а отже й до зниження потенціалу залучення інвестиційних коштів шляхом емісійної діяльності.

Не менш важливим джерелом фінансового забезпечення інвестиційної активності підприємств виступають прямі іноземні інвестиції (ПІІ), однак їх обсяги у промисловість України є незначними - за рахунок коштів іноземних інвесторів у 2012 р. освоєно 3,0% від загального обсягу капітальних інвестицій у промисловість [10]. За період 2005 р. – 2013 р. обсяг ПІІ у промисловість зріс на 86,3 %, у т. ч. у добувну промисловість – у 5 разів, у переробну – на 61,5 %, у виробництво та розподілення електроенергії, газу, води – у 7,4 разу. В переробній промисловості обсяги ПІІ найбільше зросли у хімічній та нафтохімічній промисловості; виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції (майже у 3 р.); харчовій промисловості (у 2,8 р.); виробництві коксу, продуктів нафтопереробки (у 1,9 р.); в деревообробній і целюлозно-паперовій промисловості та видавничій діяльності (у 1,6 р.). Повільніше зростали обсяги ПІІ у металургію та виробництво металевих виробів (на 14,4%), легку промисловість (на 34,3%), машинобудування (на 43,8%). У структурі ПІІ у промисловості частка добувної галузі зросла з 3,5 до 9,4%, частка виробництва та розподілення електроенергії, газу, води – з 2,2 до 8,9%, частка переробної галузі зменшилася з 94,3 до 81,7%. Станом на 01.10.2013 р. частка ПІІ в металургію та виробництво металевих виробів становила 35,0%, частка харчової промисловості – 18,2%, частка хімічної і нафтохімічної промисловості та виробництва іншої неметалевої мінеральної продукції – 14,5%, частка машинобудування – 6,1%.

Слід відзначити позитивну тенденцію переорієнтації іноземних інвестицій у 2012-2013 рр. з фінансово-посередницької сфери до промисловості. Однак основними реципієнтами ПІІ у реальному секторі економіки залишаються низькотехнологічні, енергоємні сфери виробництва та послуг, відсутня зацікавленість іноземних інвесторів у підприємствах інноваційного спрямування.

Таким чином, узагальнюючи вищенаведене, можна зазначити, що існують певні обмеження для стабільної позитивної динаміки інвестиційної активності вітчизняних промислових підприємств, а саме:

- Макроекономічні: залежність української економіки від експортоорієнтованих низько- та середньотехнологічних галузей з низькою часткою доданої вартості, чутливих до цінових шоків; нестійкість процесу відновлення світових потоків прямого іноземного інвестування в національну економіку; зростання загального державного та гарантованого державою боргу України, висока залежність від залучення зовнішніх фінансових ресурсів, що знижує рейтинги інвестиційної привабливості країни; вразливість української валюти від зовнішніх шоків внаслідок її залежності від динаміки експорту та змін споживчих настроїв на зовнішніх сировинних ринках на тлі невизначеності розвитку світової економіки; обмеженість банківського кредитування.

- Мікроекономічні: погіршення фінансових результатів підприємств на фоні скорочення державного фінансування, що негативно позначається на можливостях самофінансування інвестиційного розвитку підприємств; застосування застарілих норм амортизації для більшості основних засобів, спрямування амортизаційних фондів на поточне споживання, відсутність накопичення власних коштів для модернізації виробництва; обмеженість та неефективне використання нематеріальних активів; зростання частки простроченої кредиторської заборгованості підприємств, що використовується як альтернативне джерело обмеженому банківському кредитуванню; згортання емісійної діяльності підприємств через низьку інвестиційну привабливість вітчизняних емітентів, поступову реорганізацію   акціонерних товариств в інші організаційно-правові форми, переважно в товариства з обмеженою відповідальністю та неможливість з боку підприємств, створених в процесі приватизації та корпоратизації, підтримувати цю найскладнішу форму організації бізнесу; недотримання прав міноритарних акціонерів щодо участі в управлінні товариством, отримання достовірної інформації про діяльність акціонерного товариства, розподіл дивідендів за підсумками діяльності товариств та неможливість перевірити правдивість такої інформації, а відтак – впливати на формування інвестиційної стратегії підприємства.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Таким чином, проведений аналіз інвестиційної активності вітчизняних промислових підприємств та джерел фінансового забезпечення інвестиційної діяльності свідчить про суттєві відтворювальні деформації інвестиційного процесу. Успішне здійснення модернізації української економіки вимагає проведення послідовної системної державної політики, спрямованої на радикальне збільшення обсягу інвестицій та його спрямування насамперед на технологічне оновлення існуючих виробничих потужностей, створення нових виробництв. Однак в умовах дефіциту інвестиційних ресурсів у реальному секторі національної економіки, обмежених можливостей державного інвестування та наявності низки ризиків для продовження висхідних тенденцій інвестиційної діяльності підприємствам необхідно задіяти нові механізми та інструменти, спрямованих на стимулювання інвестиційної діяльності корпоративного сектора економіки, залучення внутрішніх і зовнішніх інвестиційних ресурсів та створення ефективної системи управління інвестиційними процесами. На нашу думку, важелями активізації інвестиційної діяльності вітчизняних підприємств можуть стати компоненти корпоративної фінансової архітектури (структура власності, способи фінансування, корпоративне управління), синергетичний ефект від модифікації яких сприятиме збільшенню рівня капіталізації, зростанню вартості підприємства та збільшенню добробуту власників підприємств, а отже й добробуту держави в цілому.

 

Література.

1. Капітальні інвестиції за видами промислової діяльності. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

2. Обсяги реалізованої промислової продукції (робіт, послуг). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

3. Пріоритети інвестиційної політики у контексті модернізації економіки України: аналітична доповідь. – К .: НІСД, 2013. – 48 с.

4. Капітальні інвестиції (щоквартальні показники). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

5. Жаліло Я. А. Теорія та практика формування ефективної економічної стратегії держави: монографія. / Я. А. Жаліло. – К.: НІСД, 2009. – 336 с.

6. Капітальні інвестиції за джерелами фінансування. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua

7. Макроекономічні показник. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=57896

8. Бюлетень НБУ. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bank.gov.ua

9. Захист прав інвесторів НКЦПФР. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nssmc.gov.ua/fund/investorsrights

10. Сухоруков А.І. Пріоритети державної політики щодо інвестиційного забезпечення структурних зрушень у промисловості. / А. І. Сухоруков, Т. П. Крупельницька./ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/invest_zabezp-2873f.pdf

 

References.

1. The official site of State Statistics Service of Ukraine (2014), “Kapital'ni investytsii za vydamy promyslovoi diial'nosti”, available at: http://www.ukrstat.gov.ua (Accessed 4 June 2014).

2. The official site of State Statistics Service of Ukraine (2014), “Obsiahy realizovanoi promyslovoi produktsii (robit, posluh)”, available at: http://www.ukrstat.gov.ua (Accessed 4 June 2014).

3. The official site of National Institute for Strategic Studies (2013), “Priorytety investytsijnoi polityky u konteksti modernizatsii ekonomiky Ukrainy: analitychna dopovid”, available at: http://www.niss.gov.ua/public/File/2013_nauk_an_rozrobku/ynvestyc_polityka.pdf (Accessed 14 May 2014).

4. The official site of State Statistics Service of Ukraine (2014), “Kapital'ni investytsii (schokvartal'ni pokaznyky)”,  available at: http://www.ukrstat.gov.ua (Accessed 4 June 2014).

5. Zhalilo, Ya. A. (2009), Teoriia ta praktyka formuvannia efektyvnoi ekonomichnoi stratehii derzhavy, NISD, Kyiv, Ukraine.

6. The official site of State Statistics Service of Ukraine (2014), “Kapital'ni investytsii za dzherelamy finansuvannia”, available at: http://www.ukrstat.gov.ua (Accessed 4 June 2014).

7. The official site of NBU (2014), “Makroekonomichni pokaznyk”, available at: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=57896 (Accessed 4 June 2014).

8. The official site of National Securities and Stock Market Commission (2014), “Zakhyst prav investoriv”, available at: http://www.nssmc.gov.ua/fund/investorsrights (Accessed 27 May 2014).

9. Sukhorukov, A. I. Krupel'nyts'ka, T. P. (2014), “Priorytety derzhavnoi polityky schodo investytsijnoho zabezpechennia strukturnykh zrushen' u promyslovosti”, available at: http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/invest_zabezp-2873f.pdf(Accessed 14 May 2014).

 

Стаття надійшла до редакції  19.08.2014 р.