УДК 336

 

О. В. Черевко,

д. е. н., доцент, Голова спостережної ради ПАТ «Банк «Київська Русь»

 

РЕЙДЕРСТВО ЯК ОДНА З СЕРЙОЗНИХ ЗАГРОЗ ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ ПІДПРИЄМСТВА

 

A. Cherevko,

Ph.D., Associate Professor, Chairman of the Supervisory Board of PJSC "Bank "Kievan Rus"

 

RAIDING AS ONE OF THE MAJOR THREATS TO ECONOMIC SECURITY COMPANY

 

У статті зроблена спроба уточнення існуючого визначення термінів, котрі використовуються в дослідженні легальних і нелегальних процесів злиття та поглинання фірм. Розкрито особливості рейдерства в сучасній вітчизняній економіці з позиції безпеки підприємства. Досліджено схему  рейдерського захоплення підприємства та можливі протидії йому.

 

This paper attempts to clarify the existing definitions of terms that are used in the study of legal and illegal mergers and acquisitions firm. The features of raiding in modern domestic economy from the standpoint of security. Scheme investigated the seizure of the company and may counteract it.

 

Ключові слова: економічна безпека, рейдерство, безпека бізнесу, недружнє поглинання.

 

Keywords: economic security, raiding, business security, hostile takeovers.

 

 

Постановка проблеми. На сучасному етапі дуже важливим для розвитку економіки України є залучення іноземних інвестицій і підвищення рівня підприємницької активності в суспільстві. Однією з головних проблем, які заважають досягненню цієї мети є рейдерство, яке нині набуло загрозливих масштабів в нашій країні. Саме тому питання регулювання рейдерства сьогодні є дуже важливим, а його вирішення - терміновим.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням питання рейдерства займались багато вчених, а саме: розкриттям поняття та суті рейдерства, причин його розповсюдження та особливостей займались С.М.Анісімов, Т.Бабич, М.В.Бондаренко, М.Грішенков,  О.В. Осипенко, М.Г.Делягин, В.О.Мандибура, А.Й.Гуров, Ю.В.Конєва, І.Є.Мезенцева, С.Симаков, Є.Д.Стрельцова, А.Ю.Федоров, А.В.Чуясов, Р.А.Кірюшин, М. А.Кричевський та багато інших. Але вивчення робіт вчених свідчить про недостатнє вивчення питання регулювання рейдерства в Україні.

Формулювання цілей статті. Метою роботи є розгляд рейдерства, як однієї із загроз безпеці підприємства. Визначення основних форм прояву рейдерських посягань та окреслення слабких місць підприємств, які найчастіше підпадають під рейдерські загарбання.

Виклад основного матеріалу дослідження. Економічна безпека - одна з найважливіших складових нормального функціонування підприємства, отримання прибутку, реалізації основних комерційних планів і цілей.

Чимало трактувань можна навести терміну «економічна  безпека підприємства», беручи до уваги думки вчених, котрі досліджували саме це коло питань. Олейников Є.А. [1] – визначає економічну безпеку підприємства, як стан найбільш ефективного використання корпоративних ресурсів для подолання загроз і забезпечення стабільного функціонування підприємства сьогодні і в майбутньому. Ковальов Т. і Сухорукова Т. [2], [3] - як стан захищеності діяльності підприємства від негативного впливу зовнішнього оточення, а також здатність своєчасно усунути різноманітні загрози або пристосуватися до існуючих умов, які не відбиваються негативно на його діяльності.

Кожен підприємець стикається з питанням забезпечення безпеки бізнесу (незалежно від сфери діяльності і величини підприємства), з низкою проблем і загроз на шляху успішного підприємництва. Однією з таких загроз, недооцінювати яку в жодному разі не можна, є проблема недружнього поглинання, іншими словами захоплення підприємства. Адже чим успішніше діяльність фірми, чим більше прибуток, тим більше охочих володіти такою власністю.

Для подальшого розвитку теми дамо визначення поняття «рейдерству» та «недружнього поглинання» підприємства.

 «Рейдер» і «рейдерство» – це слова іншомовного походження, що походять від англійського слова raid – напад, наліт. «Рейдерство» ж як поняття потрапило до нас з бізнесового словника, завдяки розвитку міжнародних відносин і обміну відповідною лексикою [4, с. 41].

Якщо ж говорити про співвідношення понять «рейдерство» та «вороже» або «недружнє поглинання» то можна відмітити, що головним критерієм відмінності між даними поняттями є законність дій сторони, котра зацікавлена в контролі над активами. Дотримання законодавства – це саме той кордон, котрий розмежовує вороже поглинання. Рейдерство – це протиправний, незаконний перерозподіл власності. Навіть цілком законна операція стосовно поглинання активів підприємства стає рейдерським актом, якщо хоча б на одному з її етапів застосовуються незаконні методи [5, с. 30-31]

Отже, недружнє поглинання (захоплення) - це встановлення тотального контролю (влади) над підприємством, як в юридичному, так і в фізичному сенсі всупереч бажанню власника. Звідси можна зробити висновок, що основною ознакою недружнього поглинання є відсутність згоди власника підприємства на таку угоду.

Проблема рейдерства виникла в середині 90-х років минулого століття, і існує донині.

 Винаходилися все нові й нові схеми захоплення підприємств, з'являлися цілі організації, що спеціалізуються на діяльності такого роду. Як об'єкт поглинання найбільш часто виступають компанії, що мають ліквідний актив у вигляді нерухомого майна (приміщення, будівлі, земельної ділянки), налагодженого виробничого або торгового циклу, стратегії маркетингу, обладнання, інтелектуальної власності, стратегічного місця розташування.

Малий бізнес піддається рейдерству нарівні з великим. Специфіка малих компаній у тому, що вони менш захищені від рейдерів. У малих і середніх компаній немає своєї служби безпеки і штатних юристів, які допоможуть захиститися у разі недружнього захоплення. Тому роль керівника у відображенні посягань на організацію переоцінити важко. Він повинен передбачати можливі слабкі місця і куди буде направлений удар, з якою метою і хто або що є загрозою. Проаналізувавши ситуацію, оперативно, своєчасно приймати рішення з захисту бізнесу. У ситуації, коли бізнес знаходиться в тіні, рейдерам легше діяти.

Для того щоб визначити комплекс заходів з мінімізації ризику захоплення підприємства, необхідно знати алгоритм дій рейдерів щодо здійснення захоплення компанії (підприємства, фірми), а так само ряд прихованих факторів недружнього інтересу з боку агресора.

Перший етап захоплення - це робота для «піонерів» або «піхоти», так називають тих, хто нишпорить по місту в пошуках «рейд - придатних» підприємств. Вони - основні постачальники первинної інформації про потенційних жертв. Рідше її приносить замовник рейду. Особлива удача - коли до загарбника звертаються звільнені топ-менеджери, ошукані акціонери. Останній варіант привабливий великою кількістю інсайдерської інформації. Вони відразу вказують слабкі місця в обороні «ворога» - наприклад, податкова заборгованість або прострочені кредити. Слід зазначити, що 100% гарантії захисту від рейдерів немає (особливо це стосується малого бізнесу, що діє в умовах дефіциту коштів) є тільки умови дозволяють мінімізувати ризик. Зі сказаного вище випливає, що потрібно виключити фактори, які рейдери можуть звернути на свою користь.

Другий етап - вивчення «ворога». Тут, зокрема, допомагає моніторинг преси, де згадується інформація, яка цікавить рейдера.

Найбільший інтерес для «рейдера» представляють:

- Корпоративна інформація: установчі документи, положення, що регламентують діяльність органів управління, протоколи зборів, протоколи засідань рад директорів, відомості про дочірніх і залежних товариствах, про величину і структуру статутного капіталу, оперативна інформація про зміни в реєстрі акціонерів компанії;

- Фінансово-економічна інформація: бухгалтерські баланси, відомості про наявність і структурі дебіторської та кредиторської заборгованості, про наявність ліквідного майна та його правовий статус, інформація про наявні обтяження майна, інформація про контрагентів компанії-цілі, інформація про податкову і банківську історії підприємства;

- Відомості про менеджмент і власників компанії: дані про осіб, які займають керівні посади, кількості належних їм акцій або часток у статутному капіталі, способі придбання та оплати акцій часткою в статутному капіталі, особиста інформація.

Вся вище перелічена інформація повинна перебувати на особливому контролі, будь-який витік або розголошення, повинні бути припинені. З персоналом фірми, якому по службі стали відомі відомості, що становлять предмет особливого інтересу рейдерів, повинні бути укладені договори про нерозголошення. Важливі документи і контракти слід зберігати у важкодоступних місцях, сейфах.

Також слід зазначити, що поряд з відкритими джерелами отримання інформації існують і інші, але це вже з іншої області і вимагає зовсім іншого підходу.

Присікти збір перерахованих вище відомостей важко, тому можливою відповіддю потенційним загарбникам бачиться своєчасне відстеження і виявлення проявленого інтересу з подальшим прийняттям адекватного рішення. Так само необхідно взаємодіяти з правоохоронними органами, вести з ними консультації. Своєчасне виконання своїх зобов'язань, надання звітної документації у відповідні структури, також є умовою мінімізації ризику захоплення.

Зібравши інформацію про жертву, професійний рейдер розробляє план захоплення з докладним бюджетом, який у багато разів менше від ринкової вартості об'єкта інтересу.

Після настільки довгого підготовчого етапу починається власне те, заради чого це відбувалося - «наступ по всіх фронтах».

Для початку можна скупити акції. Якщо вдається знайти кілька згідливих акціонерів, скупка акцій тримається в секреті. Можливий контр удар керівництва компанії, у разі своєчасного розпізнавання рейдера, зробити дві речі - випустити додаткову емісію і таким чином зменшити рейдерське пакет майже до нуля або переписати нерухомість на дочірні компанії - тоді загарбники теж залишаться ні з чим. Тому справжні плани рейдера стають явними, тільки коли він приносить рішення суду про накладення арешту на мажоритарний пакет акцій - скажімо, з приводу податкової заборгованості або ущімлення прав акціонерів. У цей момент рейдерський пакет перетворюється на контрольний і поки основні власники визволяють свої акції під арешту, спішно скликані збори акціонерів призначають нового гендиректора. А той, ледве отримавши владу, продає найцінніші активи компанії фірмі, зазначеної замовником рейду.

У кожному разі, якщо рейдеру вдалося отримати контроль над активами жертви, хоча б, на кілька годин справу зроблено. Формально фірма - покупець захоплених активів - «добросовісний набувач», і на те, щоб відсудити у неї (або у наступного покупця) ці активи, якщо це взагалі вдається, йдуть довгі місяці і роки.

Це був лише один з можливих варіантів розвитку подій, так само можлива «гра на межі фолу» і відверто кримінальні діяння. Універсальної захисту немає, кожен випадок індивідуальний, і алгоритм дій захисту від захоплення вибудовується в залежності від багатьох факторів. Для малих компаній доцільніше скористатися послугами спеціальних агентств, що спеціалізуються на протидії рейдерам.

Діяльність по збору відомостей, і підготовчий етап до захоплення вельми трудомісткий і об'ємний вид діяльності, який, незважаючи на всю секретність, при бажанні може і повинен бути розпізнаний.

Першими ознаками починається (розпочатого) рейду можуть бути:

- підвищений інтерес до установчих і корпоративних документів компанії з боку клієнтів ;

- часті перевірки з боку наглядових органів або, навпаки, спокій і стабільність в компанії;;

- відтік стратегічних клієнтів компанії;

- укладення компанією довгострокових договорів на значні суми і договорів з істотними штрафними санкціями за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань компанією;

- надходження в компанію комерційних пропозицій про укладення договорів з «прихованими» юридичними погрозами (негативними для компанії юридичними наслідками);

- ознаки недобросовістності ключових співробітників;

- швидкий кар'єрний ріст деяких співробітників.

Як правило, рейдери беруться за роботу, як тільки знаходять в тій чи іншій компанії, яка представляє для них інтерес, вразливі для неї місця, або навпаки вважає, що підприємство має досить вигідні (для рейдера) позиції (табл. 1).

 

Таблиця 1.

Зовнішні та внутрішні фактори діяльності акціонерного товариства, які  враховує рейдер

 

Проведений аналіз ринку злиттів і поглинань показав, що до основних методів, що використовуються вітчизняними підприємствами-агресорами та рейдерами в операціях з недружніх поглинань в економічному просторі дозволяє викоремити наступні схеми [6] (табл.2.):

 

Таблиця 2.

Поширені схеми рейдерства

 

Протидія рейдерству вимагає значної кількості судових дій, здійснюваних у певному порядку (підготовка позовів про визнання недійсними рішень органів управління, позовів про визнання угод недійсними, позовів про визнання недійсними рішень реєструючих органів, позовів про зобов'язання вчинити певні дії, позовів про витребування майна та визнання права власності), а також значної кількості забезпечувальних заходів для запобігання подальшого виведення майна, часток (акцій) компанії [8].

Висновки. Процес протидії рейдерським захопленням підприємств досить трудомісткий, судові позови можуть розглядатися довгі місяці, роки. Виявлення на ранніх стадіях починається (розпочатого) рейду, при своєчасних відповідних діях, запорука успішного протидії «загарбникам». Забезпечення належного рівня безпеки підприємства можна розпочати з відповідних заходів щодо інформаційної безпеки підприємства, збереження комерційної таємниці, а також іншої важливої фінансової документації. Отже, подальшими напрямками для досліджень будуть окреслення слабких місць в нормативно – правовій базі, визначення методів їх укріплення, а також представлення механізму задля забезпечення безпеки підприємства від рейдерських зазіхань.

 

Список використаних джерел.

1. Корієнко А.В. Механізм досягнення і підтримки економічної безпеки підприємства: автореф. дис.. канд.. екон. наук.: 08.06.01 / А.В. Корієнко. – К., 2000. – 19 с.

2. Тимофеев Т.В. Экономическая безопасность и управление риском предприятий / Т.В. Тимофеев, Л.Г. Наумова [Елекронний ресурс]. – Режим доступу: http://btb- cons.ru/articles/?art_id=6].

3. Соколенко Т.М Економічна безпека підприємства в умовах транзитивної  економіки  / Т.М. Соколенко // Сучасна наука ХХІ століття: сьома міжнародна наук.-практ. інтернет-конф. : матеріали конф. – Київ, 2011

4. Панасенко Р.А. Щодо визначення Поняття «рейдерство» / Р.А. Панасенко [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://archive.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Dtr_pravo/2009_4/files/ LA409_35.pdf

5. Грек Б.М. Поняття та історичні передумови розвитку рейдерства в Україні / Б.М. Грек, Т.Б. Грек // Адвокат. – 2010. – № 9. – С. 29-34.

6. Зайцева, І.Ю. Основні методи недружніх поглинань в Україні, викорстовувані сучасними рейдерами [Текст] / І.Ю.Зайцева // Економіка: проблеми теорії та практики (зб. наук. праць):  у 6 т. Т. 3. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2009. – Вип. 252. – С.675 – 683.

7. Зеркалов Д.В. Рейдеры. Пособие. – К.: КНТ, 2007. – 188 с.

8. Варналій 3., Мазур І. «Рейдерство в Україні: передумови та шляхи подолання», - Стратегічні пріоритети, - № 2, - 2007 рік;

 

References.

1. Koriienko, A.V. (2000), “The mechanism to achieve and maintain economic security of enterprise”, Ph.D. Thesis, Global economy, Кyiv, Ukraine.

2. Timofeev, T.V. (2014), Jekonomicheskaja bezopasnost' i upravlenie riskom predprijatij [Economic security and risk management of enterprises], available at: http://btb-cons.ru/articles/?art_id=6] (Accessed 28 September 2013).

3. Sokolenko, T.M. (2011), “The economic security of the enterprise in terms of transitive economy”, Suchasna nauka ХХІ stolittia: s'oma mizhnarodna nauk.-prakt. internet-konf. [The modern science of the XXI Century: Seventh International Scientific and Practical Internet Conference], Кyiv, Ukraine.

4. Panasenko, R.A. (2009), “Regarding the definition of "raiding"”, available at: http://archive.nbuv.gov.ua/Portal/Soc_Gum/Dtr_pravo/2009_4/files/ LA409_35.pdf (Accessed 28 September 2013).

5. Hrek, B.M. (2010), “Definition and historical background the development of raiding in Ukraine”, Advokat, vol. 9, pp. 29-34.

6. Zajtseva, I.Yu. (2009), “Basic methods of unfriendly takeover in Ukraine are used modern raiders”, Ekonomika: problemy teorii ta praktyky, vol. 252, pp. 675 – 683.

7. Zerkalov, D.V. (2007), Rejdery [Raiders], KNT, Кyiv, Ukraine.

8. Varnalij, Z. and Mazur, I. (2007), “Raiding in Ukraine: background and ways of overcoming”, Stratehichni priorytety, vol. 2.

 

Стаття надійшла до редакції 13.12.2013 р.